Інтелектуальна власність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Сектор авторського права НДІІВ НАПрН України

Інтелектуальна власність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій

К. Зеров, к.ю.н., с.н.с.; асистент

Анотація

У публікації розглянуто питання правової охорони інтелектуальної власності у сфері інформаційних (інформаційно-комунікаційних) технологій. Проаналізовано базові види економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій в ІТ, що спрямовані як на створення, так і на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на вже створені екземпляри (або копії) програмного забезпечення. Зауважено, що згідно з нормами податкового законодавства України окремі господарські операції з розповсюдження програмного забезпечення повинні бути здійснені на підставі договорів постачання програмної продукції, а не на підставі договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Проведена коротка описова характеристика об'єктів авторського права у сфері інформаційних технологій і можливостей їх правової охорони, а саме: комп'ютерної програми, бази даних і веб-сайта. Розглянуто питання розподілу майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту) і на об'єкт, створений на замовлення у сфері інформаційних технологій.

Ключові слова: ІТ, комп'ютерна програма, авторське право, креативна індустрія

Аннотация

Зеров К. Интеллектуальная собственность в сфере информационнокоммуникационных технологий

В публикации рассмотрены вопросы правовой охраны интеллектуальной собственности в сфере информационных (информационно-коммуникационных) технологий. Проанализированы базовые виды экономической деятельности, которые относятся к креативным индустриям в ИТ, направленные как на создание, так и на распоряжение имущественными правами интеллектуальной собственности на уже созданные экземпляры (или копии) программного обеспечения. Отмечено, что согласно нормам налогового законодательства Украины отдельные хозяйственные операции по распространению программного обеспечения должны быть осуществлены на основании договоров поставки программной продукции, а не на основании договоров по распоряжению имущественными правами интеллектуальной собственности. Произведена короткая описательная характеристика объектов авторского права в сфере информационных технологий и возможностей их правовой охраны, а именно: компьютерной программы, базы данных и веб-сайта. Рассмотрен вопрос распределения имущественных прав интеллектуальной собственности на объект, созданный в связи с выполнением трудового договора (контракта) и на объект, созданный по заказу в сфере информационных технологий.

Ключевые слова: ИТ, компьютерная программа, авторское право, креативная индустрия

Annotation

Zerov K. Intellectual property in the field of information and communication technologies

The article discusses the main issues regarding IP-protection in the sphere of information (information and communication) technologies - one of the largest creative industries in Ukraine. Development and capitalization of information technologies are impossible without proper legal protection of intellectual property because the basis of the creative industry is the creation of creative products - goods and services created/provided by cultural (artistic) and/or creative expression and have high added value and are objects of intellectual property rights, which determines the relevance of this study.

It is noted that basic types of economic activity that belong to the creative industries are defined at the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine and are aimed at creating and distributing intellectual property rights to already created copies (or copies) of software. It is assumed that the tax legislation of Ukraine stipulates that certain business transactions for the “publication” of software must be carried out based on contracts for the supply of software and not based on contracts for the transfer of intellectual property rights.

A brief description of copyright objects in the field of information technology and the possibilities of their legal protection, namely a computer program, databases, and website, is given. It is noted that the website may combine different intellectual property rights.

The issue of intellectual property rights distribution on the object created in connection with the implementation of the employment agreement (contract) and on the object created by the order is investigated. It is concluded that the law of Ukraine. “On Stimulating the Development of the Digital Economy in Ukraine” eliminated the conflict between the Civil Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Copyright and Related Rights” on the distribution of property copyrights on official works. The current approach to the distribution of economic copyright rights is harmonized with European standards.

Keywords: IT, computer program, copyright, creative industry

Креативні індустрії - види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження [1]. Сфера інформаційних (інформаційно-комунікаційних) технологій беззаперечно належить до креативних індустрій, більше того, згідно з дослідженням Центру аналітики зовнішньої торгівлі «Trade+» вона є «найбільшою креативною індустрією України, створивши в 2019 році 54% усієї валової доданої вартості креативних індустрій України. Індустрія інформаційних технологій демонструє високі темпи зростання протягом останніх п'яти років, проте тенденція до зростання цієї сфери виявилася раніше. Номінально валова додана вартість інформаційних технологій України зросла з 10 млрд грн у 2013 році до 63,7 млрд грн у 2019 році. Розвиток інформаційних технологій значно випереджав розвиток інших креативних індустрій, що забезпечило їм домінуючі позиції серед останніх. Відповідно, у період 2013-2019 років частка валової доданої вартості у загальній валовій доданій вартості креативних індустрій зросла з 33% до 54% [2]. Розвиток і капіталізація сфери інформаційних технологій неможливі без належної правової охорони інтелектуальної власності, адже в основі креативної індустрії перебуває створення креативних продуктів - товарів та послуг, що створені/надані за результатами культурного (мистецького) та/або креативного вираження, мають високу додану вартість і є об'єктами права інтелектуальної власності, що зумовлює актуальність цього дослідження.

Базові види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №265-р «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креа- тивних індустрій». До них, зокрема, віднесено:

*код згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Клас 58.21 - Видання комп'ютерних ігор;

*код згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Клас 58.29 - Видання іншого програмного забезпечення (видання стандартного програмного забезпечення (системного або програмних додатків), у т. ч. його переклад або адаптацію за власний рахунок: операційних систем бізнес- та інших програмних додатків);

*код згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Клас 62.01 - Комп'ютерне програмування. Цей клас включає: розроблення структури та контенту та/або розроблення системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у т.ч. оновленого й актуалізованого), прикладних програм (у т.ч. оновлених і актуалізованих), баз даних, веб-сайтів, налаштування програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих програмних додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта;

*код згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Клас 62.02 - Консультування з питань інформатизації - планування та проектування інтегрованих комп'ютерних систем, які поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології. Ці послуги можуть також включати навчання користувачів цих систем [3].

Варто зауважити, що види економічної діяльності за кодами 58.21 та 58.29 стосуються передусім розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності на вже створені примірники (чи копії) програмного забезпечення (відеоігор та іншого програмного забезпечення), а саме способом їх «видання». Незважаючи на певну термінологічну неузгодженість (вказаний спосіб використання твору відсутній у нормах Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права») «видання» програмного забезпечення (з урахуванням пояснень до видів економічної діяльності) з точки зору способів використання об'єктів авторського права можна кваліфікувати як:

1) «розповсюдження» - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, у тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;

2) «переробка, адаптація та інші подібні зміни твору» - створення похідних творів» - творів, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову («переклад або адаптацію за власний рахунок іншого програмного забезпечення» з пояснень до класифікації видів економічної діяльності [4]).

Для отримання права на «видання» (розповсюдження та переклад/адаптацію програмного забезпечення) особа, яка здійснює таку діяльність, повинна бути або первинним суб'єктом авторського права на програмне забезпечення (бути його автором), або набути права на використання програмного забезпечення шляхом укладання договору щодо розпоряджання майновими правами на програмне забезпечення, який укладається в письмовій формі. Види, істотні умови та вимоги до таких договорів містяться в главі 75 Цивільного кодексу України.

Водночас у розумінні податкового законодавства, а саме п. 14.1.225 Податкового кодексу України та перехідних положень Податкового кодексу України, господарські операції з «видання» програмного забезпечення в окремих випадках мають бути здійснені на підставі договорів постачання програмної продукції як товару, а не на підставі договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, оскільки «не вважаються роялті платежі, отримані:

* як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

*за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

*за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), у яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи; [...]

*за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем» [5].

Додатково, відповідно до положень п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, «тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим- сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього кодексу.

До програмної продукції належать:

*результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн- сервісів та доступу до них;

*примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;

*будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

*криптографічні засоби захисту інформації» [5].

У випадку якщо постачається примірник комп'ютерної програми з наданням (постачанням) ліцензії, яка є переліком умов щодо обмеженого використання такої комп'ютерної програми за її функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самої комп'ютерної програми, то така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість. При цьому режим звільнення від оподаткування податком застосовується на всіх етапах постачання примірника комп'ютерної програми: від особи, яка її створила, до споживача [6].

Водночас, у разі якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп'ютерної програми та/або її компонентів) не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ [7].

Економічна діяльність згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010. Клас 62.01 - комп'ютерне програмування, як було вказано вище, стосується створення системного програмного забезпечення (у т.ч. оновленого й актуалізованого), прикладних програм (у т.ч. оновлених і актуалізованих), а також баз даних та веб-сайтів [4].

Комп'ютерні програми як такі охороняються авторським правом як літературні твори і визначаються як «набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах)» [8]. Умовами охороноздатності комп'ютерних програм є оригінальність та об'єктивна форма вираження. Основною формою вираження комп'ютерних програм є електронна, що зумовлено об'єктивними характеристиками цього об'єкта на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій. Вимогу оригінальності можна вважати дотриманою, якщо комп'ютерна програма є продуктом розумової, інтелектуальної творчості її автора, його творчих виборів. На додаток в Україні діє презумпція оригінальності: доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею [9]. «Таким чином, охороні авторським правом підлягають навіть комп'ютерні програми з мінімальним рівнем оригінальності: достатньо задекларувати, що комп'ютерна програма створена творчою працею, а обов'язок доводити відсутність оригінальності покладається на іншу сторону потенційного спору» [10, 6,7].

Важливим також є те, що відповідно до статті 180 Угоди про асоціацію закріплена правова охорона на підготовчу документацію, якщо така документація дає можливість для подальшого створення комп'ютерної програми. правовий інтелектуальний власність інформаційний креативний

Авторським правом охороняється лише форма вираження комп'ютерної програми, тобто лише символічний запис операторів і дій над ними [12, 52]. Ідеї та принципи побудови комп'ютерної програми, не підлягають правовій охороні за допомогою авторського права [11].

Програмне забезпечення можна охороняти й за допомогою патентного права - як винаходи (корисні моделі), у разі якщо такий об'єкт відповідає умовам патентоздатності (новизна, винахідницький рівень, промислова придатність) та досягненні технічного результату - так звані computer implemented inventions, або «software patent». Таке патентування теоретично можливе як:

*спосіб (послідовність дій, що здійснюються комп'ютерною програмою). Комп'ютерну програму поділяють на логічні етапи. У формулі винаходу (корисної моделі) описується процес роботи закладеного в неї алгоритму;

*пристрій. Якщо комп'ютерна програма призначена для управління пристроєм, то допускається можливість запатентувати саме цей пристрій, відображаючи у формулі винаходу (корисної моделі) порядок роботи пристрою, який і буде відображати закладену в пристрій програму);

* система. Як правило, патентується рішення, що використовує відразу кілька пристроїв [10, 7].

Графічний інтерфейс комп'ютерної програми може охоронятися як промисловий зразок (Клас 14-04 «дисплеї та піктограми» (англ. screen displays and icons) міжнародної класифікації промислових зразків згідно з Локарнською угодою) за умови, якщо дотримано вимог новизни та індивідуального характеру.

База даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, у тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці та складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів [8]. Законодавство України додатково декларує можливість правової охорони бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності та на які поширюється право suigeneris (своєрідне право, право особливого роду), однак практична реалізація вказаних положень відсутня.

Веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за інтернет-протоколом [8]. У складі веб-сайта можуть поєднуватися різні об'єкти права інтелектуальної власності: (Табл. 1)

Таблиця 1

Об'єкти права інтелектуальної власності