Особливості кримінальної відповідальності цивільного населення в умовах воєнного/надзвичайного стану (на українських землях XVII - початок ХХ ст.)

Після переходу Української Галицької Армії за р. Збруч було дещо змінено структуру військово-судових органів. На жаль, історичні джерела не зберегли майже ніякої інформації щодо їх діяльності у досліджуваній проблематиці.

Висновки

Узагальнюючи викладене, слід підкреслити, що на українських землях паралельно з появою регулярного війська в умовах збройних конфліктів (або й за відсутності таких) поступово формувалася система надзвичайного судочинства, яка охоплювала не лише військових, а й пересічних громадян.

Розвиток відповідних інституцій, їх повноваження залежали від світоглядних і політичних уподобань влади, або особи, що її уособлювала. Рівень суворості покарання, як і перелік злочинів, були позначені специфічними рисами кожного з історичних періодів та чинного права. Законодавчо закріплені норми щодо покарання цивільних осіб регламентувалися спочатку у межах звичаєвого права, згодом - наприкінці XVIII ст. - упродовж першої половини XIX ст. в окремих законодавчих розрізнених актах часто-густо із запозиченням досвіду іноземних держав, зокрема Франції. правовий кримінальний військовий козацький

Вже в останні десятиліття XIX ст. викристалізувалася система регламентних документів, які фіксували межі кримінальної та адміністративної відповідальності цивільних осіб у межах запроваджуваних особливих правових режимів. Наприкінці ХІХ ст. - на початку ХХ ст., зокрема напередодні Першої світової війни, вони перетворилися на постійно діючі адміністративні режими управління державою та суспільством. Місце судів заступила адміністративна та військова (швидка/закрита) розправа. Таким чином створювалася атмосфера пролонгованого свавілля.

У період національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. кожна зміна уряду в Україні супроводжувалася використанням надзвичайного/воєнного стану, зумовленого ворожим оточенням, перманентними бойовими діями і внутрішньою нестабільною політичною ситуацією. За доби Центральної Ради в умовах війни, розв'язаної більшовицькою Росією, на розбудову дієвого державного апарату, збройних сил і спецслужб не вистачало часу. Бракувало досвіду, а часто-густо й політичної волі для запровадження всіх вкрай необхідних реформ. Судова система мала змішаний та, до певної міри, хаотичний характер.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського в умовах конфлікту з більшовицькою Росією та гострого протистояння з політичними опонентами змушено пішла на компроміс з представниками іноземних армій, запрошених попередньою верхівкою УНР. З огляду на ці та інші об'єктивні обставини, домінувало надзвичайне судочинство, а цивільні особи опинилися у полі зору військової Феміди.

Спільними рисами всіх форм державності на українських землях була рецепція права попередньої влади чи то Російської імперії, чи то Австро-Угорщини. Хоча запозичення цих норм відбувалося у відповідності до специфічних умов суспільно-політичного розвитку країни та зовнішньополітичних чинників, які через перманентний воєнний стан формували особливі умови розвитку судочинства, скеровуючи його в рамки жорстких норм. Порівняно із надзвичайним законодавством інших держав, яке передбачало і регламентувало або воєнну, або цивільну диктатуру, на українських землях, які входили до складу Російської імперії особливий правовий режим одночасно мав ознаки обох диктатур.

У часи національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. жоден з українських урядів так і не спромігся ухвалити власні закони про особливі правові режими, зокрема й судочинство в умовах воєнного стану. Як слушно зауважив український історик Віталій Скальський: “Суспільство пережило чотири роки війни, кілька переворотів, прихід та відступ більшовиків з їх червоним терором... А [українська] влада не зловживала своїми надзвичайними повноваженнями. Може, й дарма. Бо Україна стрімко наближалась до чергових політичних потрясінь ” [32].

Використана література

1. Гессен В.М. Исключительное положение. Санкт-Петербург, 1908. 411 с.; Гессен В.М. “Исключительное положение”. Харків: Эспада, 2005. 240 с. URL: http://ex-jure.ru/law/news.php? new sid=367

2. Александров О.Г. Чрезвычайное законодательство в России во второй половине XIX - начале XX в.: дис. канд. юрид. наук. Нижний Новгород, 2000. 161 c.; Зиборов О.В. Институт военного положения по российскому праву (историко-правовое исследование): дис. ...канд. юрид. наук. Москва, 2002. 222 с.; Обухов В.В. Правовые основы организации и деятельности военных трибуналов войск НКВД СССР в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. (историко-правовое исследование): дис. ...кандидата юрид. наук: 12.00.01. Москва, 2002. 228 с.; Пчелинцев С.В. Проблемы ограничения прав и свобод граждан в условиях особых правових режимов: монографія. Москва: Норма, 2006. 480 с.; Никонов Д.А. Советское чрезвычайное военное законодательство (1920-1941 гг.): монография; под ред. Белозерова Б.П. С-Пб.: С-Пб ВИ ВВ МВД России, 2006. 206 с.

3. Вовк Ю.Є. Судові органи Української народної Республіки та Української держави (1917 - 1920 рр.): автореф. дис. . ..канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів: Нац. ун-т ім. І. Франка. 2000. 19 с.; Рум'янцев В. Судова система в Україні за часів Директорії. Вісник Академії правових наук України. 2001. № 4(27). С. 84-94; Тимощук О.В. Охоронний апарат Української Держави (квітень - грудень 1918 р.): монографія. Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. 462 с.; Історія держави і права України. Академічний курс: у 2-х т. / під ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. Київ, 2000. 396 с.; Ярмиш О.Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Харків, 2001. 288 с.

4. Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку / авт. кол.: В.С. Бігун, І.Й. Бойко, Т.І. Бондарук, К.А. Віслобоков, О.А. Гавриленко, Л.О. Зайцев, А.Ю. Іванова, О.О. Малишев, І.В. Музика, В.Т. Окіпнюк, Є.В. Ромінський, О.О. Самойленко, М.І. Сірий, І.Б. Усенко (кер. кол.), М.Д. Ходаківський, Л.В. Худояр, О.Н. Ярмиш. - (НАН України. Інститут держави і права ім. В М. Корецького; Міжнародна асоціація істориків права). Київ: “Наукова думка”, 2014. 503 с.

5. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. Т. 1: (Х - XV ст.) / упоряд. О. Сліпушко; ред. тому Ю. Косенко. Київ: Дніпро, 2001. 632 с.

6. Атаманова Н.В. Литовські статути як історичні пам'ятки у системі вітчизняних джерел права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014. Т. 1. С. 22-24.

7. Статут Вялікага княства Літоускага 1566 г. Мінск, 2003. С. 35 -263; Філінюк І.Г. Військове судочинство доби Великого князівства Литовського. Актуальні проблеми держави і права. Одеса, 2009. Вип.49. С. 132-138.

8. Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV середина ХУІІ ст. Київ, 2000. URL: http://litopys.org.ua/coss1/shch03.htm

9. Бедрій М.М. Козацьке право як історичний тип українського звичаєвого права (XVI ст. 40 рр. ХІХ ст.). Вісник Львівського університету. Сер. юридична. 2015. Вип. 61. С. 78-86; Суди і покарання у козаків Запорізької Січі: URL: https://protocol.ua/ua/sudi_i_pokarannya_u_ kozakiv; Гамбург Л.С. Козацькі суди та порядок розгляду справ у судово-адміністративних органах Гетьманщини. Енциклопедія історії України. Т. 4: Ка-Ком / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. - (Інститут історії України). Київ: “Наукова думка”, 2007. 528 с.

10. Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку / відп. ред. І.Б. Усенко. Київ: “Наукова думка”, 2014. 501 с.

11. Рекотов П.В. Австро-угорське кримінальне законодавство на західноукраїнських землях (друга половина XVIII - XIX ст.). URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/MNPKMF17_112.pdf

12. Формирование особой военно-судебной системы в ходе реформ Петра I: URL: https://lawbook.online/gosudarstva-prava/formirovanie-osoboy-voenno-sudebnoy-sistemyi-39024.html; Загорский Г. Становление военно-судебных органов в эпоху правления Петра І: URL: https://elib rary.ru/item.asp?id=28083846

13. Вронська Т.В., Лисенко О.Є., Шандра О.І. Режими воєнного та надзвичайного стану на українських землях у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Український історичний журнал. 2017. № 5. С. 40-54.

14. Полное собрание законов Российской империи. Т. 39. Санкт-Петербургъ, 1867. Отд. 2: 1864. № 414476. Ст. 226.

15. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 2-е. Т. 52. Санкт-Петербургъ, 1879. Отд. 1: 1879. № 57156.

16. Пчелинцев С.В. Суды в условиях особых правовых режимов. Отечественные записки. 2000. № 2. URL: http://www.strana-oz.ru/2003/2/sudy-v-usloviyah-osobyh-pravovyh-rezhimov

17. Полное собрание законов Российской Империи. Собр. 2-е. Т. 54. Санкт-Петербургъ, 1881. Ст. 59491.

18. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 3 -е. Т. І. Со дня возшествия на престол Государя Императора Александра Алексадровича 31 декабря 1881 года. Отд № 1-585 и Дополненія. Санкт-Петербургъ, 1885. С. 261-266.

19. Полное собрание законов Российской Империи. Собр. 3-е. Т. 1. Санкт-Петербургъ, 1885. Отд.1. 1881. № 382.

20. Полное собрание законов Российской Империи. Собр. 3-е. Т. 12. Санкт-Петербургъ, 1895. № 8757.

21. Пчелинцев С.В., Исхакова О.А. Военно-полевые суды. URL: http://www.stolypin.ru/ proekty-fonda/entsiklopediya-petr-arkadevich-stolypin/?ELEMENT_ID=327

22. Долженко А.Н. Військово-польовий суд. Юридична енциклопедія / ред. Ю.С. Шемшученко та ін. - (НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького). Київ: “Українська енциклопедія”, 1998 - 2004. Т. 1: А-Г. 1998. 669 с. URL: https://leksika.com.ua/1012 03 21/legal/viyskovo-poloviy_sud

23. Кирієнко О.Ю. Діяльність органів військової цензури 1914 - 1917 рр. Український історичний збірник. 2009. Вип. 12. С. 160.

24. Вовк Ю.Є. Створення Центральною Радою судової системи в Україні (1917 - 1918 рр.): зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту. Волин. держ. ун-ту. ім. Лесі Українки. Луцьк, 1999. Вип. 4. С. 9-15.

25. Середа А.М. Інституалізація судової влади в добу відродження української державності 1917- 1918 рр.). Вісник Запорізького національного університету 2017. № 3. С. 20-31.

26. Пиріг Р.Я. Центральна Рада й німецьке військове командування в Україні: проблеми взаємовідносин (лютий - квітень 1918 р.). Український історичний журнал. 2007. № 2. С. 47-63.

27. Гуцалюк О.І. Суд і судочинство на Волині в період правління Української Центральної ради (березень 1917-го - квітень 1918 року) URL: file://Tamara/Downloads/Nvvnui_2014_7_ 10.pdf

28. Конституція Української Народньої Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР). Державні утворення (1917 - 1920); Історичний документ, Конституція від 29.04.1918. База даних Законодавство України ВР України. URL: //https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/n0002300-18

29. Фельдмаршал Герман Айхгорн: служба та смерть в Україні (квітень - липень 1918 р.). Український історичний журнал. 2017. № 3. С. 24-45.

30. Сидоренко А.С. Військова політика Української держава Гетьмана П. Скоропадського. Вісник КНЛУ. Сер. Історія, економіка, філософія. 2015. Вип. 20. С. 140-153.

31. Тимощук О.В. Охоронний апарат Української Держави (квітень - грудень 1918 р.): історико-правове дослідження: автореф. дис. . ..д-ра. юрид. наук: 12.00.01. Одеса: Нац. ун.-т “Одеська юридична академія”. 2000. 40 с.

32. Скальський В.В. Як Гетьман воєнний стан запроваджував. Історична правда. 26 листопада 2018 р. URL: //https://www.istpravda.com.ua/columns/2018/11/26/153324

33. Сідак В.С., Осташко Т.С., Вронська Т.В. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника: наукове видання. Київ: Темпора, 2004. 416 с.

34. Рум'янцев В.О. Судова система в Україні за часів Директорії. Вісник Академії правових наук України. Харків: Право, 2001. № 4(27). С. 84-94.

35. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918- листопад 1920 pp.: документи і матеріали. У 2-х т., 3-х ч. Т. 2. - (НАН України. Ін-т історії України; ЦДАВО України; Дослідний ін-т сучасної укр. історії (Філадельфія); упоряд.: В. Верстюк (кер.) та ін. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2006. Т. 2. 744 с.

36. Закон про надзвичайні військові суди: Закон УНР від 26.01.19 р. Вістник Державних Законів Української Народної Республіки. 1919. 18 лютого. Вип. 8. Ч. 102. С. 58-60.

37. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України: 1917 - 1920 рр.: підручник. Київ: Либідь, 1997. 208 с.

Размещено на Allbest.ru