Сучасні форми взаємодії громадянського суспільства та судової влади в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут держави і права імені В.М. Корецького

Сучасні форми взаємодії громадянського суспільства та судової влади в Україні

Камінська І.В. докторант відділу теорії держави і права

Оцінюючи та узагальнюючи різні концепції громадянського суспільства, описані у працях Аристотеля, Ґ. Геґеля, Ціцерона, І. Канта, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка, Ф. Фукуями та їх сучасних послідовників - вітчизняних і зарубіжних теоретиків, соціологів і філософів права, громадянське суспільство можна визначити як субстанцію життєдіяльності демократії, розвитку верховенства права та утвердження справедливості через впровадження соціальних змін.

Громадянське суспільство у розумінні ліберальної концепції має виступати посередником між громадянами та державними інститутами, сприяючи дотриманню балансу приватного та суспільного інтересу [5]. При цьому в державах «слабкої демократії» громадянське суспільство виконує також роль каталізатора державного реформування, який, гостро реагуючи на недоліки державного управління, ініціює та пришвидшує здійснення реформ.

Питання реформування інститутів державної влади в Україні залишається актуальним протягом багатьох років, особливо що стосується судової влади. Важливу рушійну роль у цьому процесі відіграють представники громадянського суспільства, які висвітлюють суспільний запит на судову реформу, беруть активну участь у напрацюванні змін до законодавства, а також здійснюють моніторинг за функціонування судової влади. Зазвичай їхня увага прикута до розгляду резонансних справ, або, як їх ще називають, судових справ зі значним суспільним інтересом, а також до організації роботи судової системи (призначення суддів на посади, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, обрання суддів до органів суддівського врядування тощо). Тобто можна стверджувати, що громадськість впроваджує соціальні зміни через активну політичну діяльність, спрямовану на реформування судової системи та громадський контроль за її ефективним й етичним функціонуванням.

Представники громадянського суспільства здійснюють зазначену діяльність у формі громадських спілок, громадських організацій та їх альтернативних форм: громадських рухів, активістів, експертів, блогерів (за кількістю переглядів та підписників окремих осіб можна назвати лідерами громадської думки, а тому їх вклад у розвиток соціальних змін не варто применшувати).

Представники громадянського суспільства в Україні досить активно функціонують у колаборації з різними правозахисними організаціями та міжнародними фондами, які надають для них як фінансову, так і технічну допомогу, забезпечуючи їм доступ до ознайомлення з найкращими світовими практиками функціонування демократичного суспільства. Переймаючи досвід інших країн розвиненої демократії, представники громадськості більш конструктивно формують і висловлюють власне бачення суспільних змін, що робить їх діяльність більш послідовною та орієнтованою на стандарти демократії. державний влада суспільний судова

Про загальний стан розвитку громадянського суспільства в Україні можна ознайомитись в аналітичних матеріалах та соціологічних дослідженнях [1; 3]. Аналізуючи та враховуючи наявні публікації присвячені аналізу функціонування громадянського суспільства в Україні, пропонуємо зосередитись на окремих позитивних аспектах взаємодії громадськості та судової влади, які вплинули на модернізацію судової системи і сприяли підвищенню довіри до судової влади.

На нашу думку зміни, які супроводжували судову владу протягом останніх років багато в чому відбулися завдяки активній позиції представників громадськості та відкритості представників судової влади до змін.

Так, одним із досягнень є запровадження електронного декларування суддів та представників органів суддівського врядування як важливий елемент фінансового моніторингу їх способу життя та доброчесності, а також прийняття нового антикорупційного законодавства, яке спрямоване на запобігання та виявлення ознак корупції у діяльності представників судової системи.

Доброчесність - це невід'ємна складова етичних вимог, зокрема, до посади судді, дотримання та демонстрація якої є гарантією авторитету судової влади. У суспільному запиті вона є основною вимогою до представників українського судочинства.

Разом з тим оприлюднення фінансових декларацій суддів нерідко має і негативні наслідки, такі як вчинення злочинів проти суддів [4], маніпулятивне висвітлення інформації щодо них у соціальних мережах, тиск на суддів у резонансних справах та створення інформаційного контенту з аналізом декларацій суддів, візуалізацією їх майна тощо. Часом такі інформаційні матеріали виходять за межі привернення уваги широкого кола людей до питань доброчесності суддів, і використовуються як засіб формування у суспільства негативної думки стосовно суддівського корпусу або окремого судді. Відкритість фінансової інформації, яка міститься у деклараціях суддів, не перешкоджає будь-якій особі використати її на власний розсуд, у тому числі з метою, яка може зашкодити конкретному судді та членам його сім'ї. А відсутність обліку та повної ідентифікації осіб, які ознайомились із такою фінансовою інформацією, унеможливлює притягнення до відповідальності за її неправомірне використання.

Якщо ми подивимось на досвід США у питаннях фінансової звітності суддів та працівників судової системи, то побачимо, що наша модель декларування і їхня є подібними, проте у їхніх правилах діє процедура відкриття фінансової інформації про суддів [6]. Інформація про факт подання суддями фінансового звіту відкрита для громадськості протягом 30 днів з моменту подання, але відкриття фінансової інформації здійснюється за запитом особи, оформленим у письмовому вигляді. Одним з обов'язкових пунктів такого запиту є підтвердження підписом заявника того, що він розуміє, що законом заборонено отримувати або використовувати інформацію, викладену у фінансовому звіті судді, з будь-якою незаконною метою чи в комерційних цілях, окрім засобів масової інформації та комунікацій для поширення серед широкої громадськості. Також особа погоджується, що їй відомо про покарання у вигляді штрафу (у розмірі до 10 000 доларів США) або позбавлення волі (строком до 5 років), або застосування двох видів покарань за незаконне використання інформації, вказаної у звіті. Крім того, орган, до якого направляється запит, перевіряє подану у ньому інформацію, ставить до відома особу, про яку запитується інформація, та приймає рішення про відкриття фінансової інформації, враховуючи легітимну мету такого запиту та ризики вчинення протиправних дій стосовно суддів чи правосуддя. Особу також повідомляють, що її запит обліковується. Із формою запиту можна ознайомитись за посиланням[7].

На нашу думку, досвід США є позитивним для запозичення в національне судоустрійне та антикорупційне законодавство, адже питання вільного доступу до фінансової інформації відносно суддів потребує удосконалення з метою запобігання негативним наслідкам та неправомірному використанню такої інформації.

До інших досягнень взаємодії громадськості та судової влади також слід віднести ініціювання змін у законодавстві, завдяки яким суди у своїй роботі стали більш відкритими, а судовий процес гласним. Так, у 2018 році представниками судової влади було створено та забезпечено функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної платформи «Судова влада України», яка надає доступ будь-якій особі до вичерпної інформації, що стосується суду, суддів та судового процесу. Крім того, на вимогу суспільства суди активно ведуть сторінки у соціальних мережах та взаємодіють із журналістами через функціонування інституту суддів-спікерів та прес-секретарів суду, які уповноважені надавати публічні коментарі та представляти позицію суду щодо розгляду справ. Також у зв'язку зі змінами в процесуальному законодавстві тепер майже не виникає процесуальних суперечок у судах з приводу здійснення учасниками справи чи вільними слухачами відео- та фотофіксації, що також є досягненням громадськості, які активно запроваджували цю практику і відстоювали своє право на фіксацію судових засідань. Такі заходи забезпечують прозорість судової системи та підвищують довіру до судової влади.

Справедливим буде зазначити, що активна позиція громадськості у певних правових питаннях також вплинула на трансформацію судової практики в частині розвитку конвенційного права та практики ЄСПЛ. Громадські організації спільно з міжнародними неурядовими організаціями провели значну кількість заходів спрямованих на розвиток правової обізнаності правників, в тому числі суддів, у питаннях застосування практики ЄСПЛ.

Не менш важливою була роль представників громадськості у відборі суддів до новоствореного Верховного Суду: громадські активісти сприяли тому, що цей процес відбувся максимально відкрито і прозоро, унаслідок чого довіра до цієї інституції є досить високою як серед громадян, так і серед правників.

При цьому, подекуди можна спостерігати і радикальну поведінку представників громадськості, що виходить за межі вільного висловлення думок та спрямована на дискредитацію окремих представників судової системи, яка підриває авторитет всієї судової влади. Нерідко громадськість організовує пікети, мітинги та акції під будівлями суду з використанням піротехніки, гучномовців, звуковідтворювальної апаратури, барикадують судові процеси, псують меблі у залах судових засідань тощо. Такі дії представників громадськості зазвичай залишаються поза межами юридичної відповідальності, оскільки відсутні чіткі критерії меж допустимої поведінки учасників мирних зібрань у ситуаціях, коли їх дії межують з кримінальними та адміністративними діяннями [2].

Такі форми вияву громадської думки, з одного боку, сигналізують про суспільний резонанс справи і суспільну напругу, пов'язану з недовірою громадян до суду, а з іншого, можуть стати інструментом тиску на суд та не сприяють утвердженню демократії, адже посягають на незалежність судової влади. Феномен такого прояву громадянської позиції потребує подальшого наукового дослідження та пошуку ефективних інструментів юридичного реагування, адже будь-яка економічна, медична чи політична криза в суспільстві підвищуватиме градус суспільної напруги, яка знаходитиме свій прояв у радикальних діях відносно суддів.

У свою чергу, представники громадськості також часто стикаються з важкими умовами своєї діяльності, сутичками з правоохоронними органами, тиском і погрозами від невстановлених осіб, відсутністю реальних юридичних засобів захисту, що свідчить про проблемні аспекти утвердження громадянського суспільства в Україні.

На наш погляд, загалом Україна має позитивний досвід взаємодії судової влади з представниками громадянського суспільства. Позитивною формою взаємодії слід вважати проведення спільних заходів із залучення всіх заінтересованих осіб у форматі відкритого діалогу, своєчасне висловлення громадськістю власного бачення проблемних питань у судах та конструктивне формування суспільного запиту, спільне напрацювання та обговорення необхідних змін до законодавства про судоустрій і статус суддів. Основними принципами такої взаємодії мають залишатися взаємоповага, відкритість до змін, ефективне урядування судової влади і відсутність радикалізму та/або екстремізму. Громадськість має бути почута, а ініціювання та впровадження реформ не повинно бути основане на підриві довіри до судової влади та порушенні гарантій правового статусу суддів.

Література

1. Громадянське суспільство України: політика сприяння та залучення, виклики та трансформації: аналіт. доп. / за заг. ред. О. А. Корнієвського, Ю. А. Тищенко, В. М. Яблонського. - Київ: НІСД, 2019. 112 с.

2. Данко В. Хуліганство в судових засіданнях: кому вигідно та чому так відбувається. Судово-юридична-юридична газета. 2020. URL: https://sud.ua/ru/news/blog/185328-khuliganstvo-v-sudovikh-zasidan-nyakh-komu-vigidno-ta-chomu-tak-vidbuvayetsya (дата звернення: 12.04.2021).

3. Ключові виклики для розвитку громадянського суспільства, 2020. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні у 2020 році: матеріали щорічної доповіді / Корнієвський О., Сидоренко Д., Пеліванова Н. та ін.; за ред. Ю. Тищенко, Ю. Каплан. Київ, 2021. 116 с.

4. Мамченко Н. В Києві обікрали квартиру судді після подачі декларації. Судово-юридична-юридична газета. 2021. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/197947-v-kieve-obokrali-kvartiru-sudi-posle-podachi-deklaratsii (дата звернення: 12.04.2021).

5. Оніщенко Н. М. Держава, громадянське суспільство та громадське життя: деякі аспекти розгляду. Правова держава. 2017. Вип. 28. С. 92-97.

6. Ethics in government act of 1978. URL: https://www.govinfo.gov/ content/pkg/USCODE-2010-title5/pdf/USCODE-20l0-title5 -app- ethicsing.pdf (дата звернення: 12.04.2021).

7. Request for examination of report filed by a judicial officer or judicial employee. URL: https://www.uscourts.gov/forms/other-forms/ financial-disclosure-report-request (дата звернення: 12.04.2021).

Размещено на Allbest.ru