Перспективи модернізації процесуальних повноважень митних органів у протидії контрабанді

Митниця - невід’ємний інструмент державного апарату, до якого відносяться вимоги щодо справедливості, ефективності. Зменшення корупційних ризиків та людського фактору - одне з найбільш важливих завдань ресурсного забезпечення державної митної служби.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.07.2022
Размер файла 11,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Перспективи модернізації процесуальних повноважень митних органів у протидії контрабанді

Дорофеєва Л.М.

Дорофеєва Л.М. доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету м. Ужгород, Україна

Останнім часом робота вітчизняних митних органів отримує багато критики від політиків і бізнесменів, журналістів і громадян, а також від уряду та Президента України. При цьому претензії до цієї структури та пропозиції відрізняються інколи до протилежного: поки одні жаліються на надмірну суворість та складність процедур митного контролю, вимагаючи створити виключно усміхнену сервісну службу, інших обурює невиправдана лояльність до порушників встановлених правил переміщення товарів через кордон та відсутність дієвих механізмів захисту державних інтересів. Тут, на нашу думку, важливо приймати не ситуативні рішення, а впроваджувати науково обґрунтовану концепцію розвитку, орієнтовану на міжнародні стандарти діяльності митних адміністрацій та кращі організаційні практики зарубіжних країн.

На Форумі розвитку громадянського суспільства «Точка неповернення» М. Маринович нагадав вдало підмічену британським аналітиком Джеймсом Шерром особливість нашої держави: «Україна - країна зі слабкою державою і сильним громадянським суспільством», та сформулював надзвичайно важливе завдання громадянського суспільства: змусити державу бути справедливою та ефективною [1].

Підтримуючи думку, що митниця є невід'ємним інструментом державного апарату, у повній мірі відносимо до неї вимоги щодо справедливості та ефективності. Звичайно, українське суспільство також хоче мати митницю «як за кордоном»: надійну, некорумповану, професійну, із широкими правоохоронними повноваженнями, здатну реально протидіяти злочинності на кордонах та співпрацювати з уповноваженими іноземними органами, наділену повноваженнями на слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, забезпечену та добре навчену поводитись зі зброєю, сучасними технічними та спеціальними засобами.

Однак, дев'ять років активних, але при цьому різновекторних трансформацій митної системи (об'єднання з податковою службою в Міністерство доходів і зборів у 2012 р., перетворення міністерства в Державну фіскальну службу у 2014 р., роз'єднання служб у 2018 р., зменшення кількості митниць з 26 до 16 у 2019 р., зміна принципів функціонування Держмитслужби шляхом переходу у формат однієї юридичної особи з одночасним відновленням митниць у кожній області, експерименти в системі проходження служби в митних органах та впровадження контрактної форми трудового договору - у 2021 році), не сформували єдиного підходу у визначенні напрямків подальшого її розвитку. Через занадто швидкі і недостатньо обґрунтовані ідеї реформування митної служби фактично складається ситуація, коли до завершення одного варіанта вдосконалення ініціюється новий, при цьому не проводиться аналіз результатів попереднього, не надається оцінка запроваджених змін, не підраховується вартість таких новацій, не ставиться питання про відповідальність.

Переконані, що таке розмаїття незавершених змін не дозволяє ні уряду, ні суспільству, ні персоналу митних органів відчути позитивні зрушення, а нестабільність системи й відсутність чіткої перспективи призводить до зміщення пріоритетів та низької мотивації. Нами вже обґрунтовувалось у попередніх дослідженнях, що концепція такої перебудови не може бути короткостроковою, а подібні шарахання жодним чином не підвищують інституційну спроможність служби [2, с. 425]. Розбалансовується і правове забезпечення, коли окремі зміни правових норм в митному законодавстві не узгоджуються ні між собою, ні з науковими розробками, ні із попередньою логікою регулювання правовідносин в певній сфері (до прикладу - більш ніж п'ятирічна епопея по врегулюванню питання реєстрації та оподаткування авто з іноземною реєстрацією).

В Україні давно і на різних рівнях говорилось про необхідність надання вітчизняним митним органам права здійснювати оперативно-розшукові заходи. Тим більше, що здійснення митними адміністраціями такого роду діяльності є загальносвітовою практикою, а серед країн Євросоюзу та СНД лише митна служба України до тепер не проводить таких заходів [3, с. 119]. В контексті майбутнього розширення ЄС за рахунок нових членів Європейська комісія вживає всіх необхідних заходів для того, щоб подібні повноваження були також надані і митним адміністраціям країн-кандидатів.

Недостатньо повноважень у вітчизняних митників і щодо протидії незаконному переміщенню товарів та предметів через кордон, чергову хвилю активізації боротьби з яким переживає сьогодні українське суспільство. Безпрецедентні заходи у квітні 2021 року були прийняті РНБО: уведені санкції щодо ряду юридичних (79 компаній) та фізичних осіб, яких називають топ-10 української контрабанди [4].

Однак, подібні акції не змінюють досить низького рівня організаційного та правового забезпечення захисної функції митних органів.

Майже дев'ять років, після змін законодавства, що відбулись у листопаді 2012 р. митниці не проводять невідкладних слідчих дій (дізнання) у справах про контрабанду. Попри те, що у 2013 році окремі їх підрозділи (на той час в складі Міністерства доходів і зборів) формально й отримали повноваження проводити негласні слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого, за період, що минув, не було вжито організаційних заходів для практичної реалізації такої діяльності. І хоча митні органи України зазнали ряд організаційних та функціональних реформ у складі Міндоходів, ДФС і вже в Держмитслужбі, проте спеціалізовані підрозділи (оперативні в розумінні кримінального процесуального законодавства) створені так і не були; не було внесено змін в митне законодавство, як і не видано підзаконних (відомчих) актів, які б визначали спеціальний порядок здійснення такого роду діяльності та коло посадових осіб митниці, уповноважених на її проведення. Наведене зайвий раз підтверджує, що для формування ефективної та раціональної митної служби, здатної виявляти, запобігати та фіксувати злочини й готувати матеріали для притягнення правопорушників до відповідальності, необхідна довгострокова концепція.

Подією, яка може бути реальним поштовхом у вдосконаленні інституційних спроможностей сучасної митниці, стало представлення Головою Держмитслужби Павлом Рябікіним 2 квітня цього року на засіданні РНБО Стратегії протидії порушенням митних правил та контрабанді [5], яка була позитивно оцінена і схвалена. Який же комплекс заходів вона передбачає?

По-перше, ресурсне забезпечення Держмитслужби, спрямоване на зменшення корупційних ризиків та людського фактору, що впроваджуватиме ІТ-системи нового типу з мінімізацією впливу людського фактору, розвиватиме інфраструктуру пунктів пропуску, продовжуватиме кадрову реформу.

Другим кроком має стати розвиток оперативних заходів; який окрім посилення існуючої взаємодії з правоохоронними органами, включає ініціювання переговорів на рівні Уряду щодо обміну митною інформацією з ЄС, Китаєм та Туреччиною.

По-третє, нормативно-правове регулювання та внесення необхідних змін до чинного законодавства. Для підвищення ефективності протидії контрабанді та порушенням митних правил Держмитслужба планує працювати над питаннями зменшення межі безмитного ввезення товарів експрес-перевізниками до рівня ЄС, уніфікації ставок ввізного мита, впровадження низки принципових змін до чинних нормативно - правових актів щодо криміналізації «товарної» контрабанди, надання митним органам права не лише на оперативно-розшукову діяльність, а і досудове слідство, впровадження інституту фінансової відповідальності юридичних осіб за митні правопорушення та ін.

Сподіваємось, що цього разу мова йде не про імітацію реформ, а про дійсно системні зміни, які дозволять українській митниці отримати статус правоохоронного органу, налагодити міжнародну взаємодію з митними адміністраціями та заявити про реальні здобутки у протидії контрабанді.

Література

державний митний корупційний

1. Маринович М. Роль і місія громадянського суспільства. Чи потрібні людям «посередники»? - URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2834247-rol-i-misia-gromadanskogo-suspilstva-ci-potribni-ludam-poseredniki.html.

2. Дорофеєва Л.М. Європейський вектор розвитку української митниці. Монографія. Днепр: УМСФ. 2019 р. - 448 с.

3. Ченцов В. В., Гармаш Є. В. Митні органи як суб'єкти надання адміністративних послуг. Вісник Академії митної служби України. 2007. № 4. С. 117-121.

4. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»: указ Президента України від 2.04.2021 р. № 140/2021: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/140/2021.

5. Павло Рябікін: РНБО позитивно оцінила розроблену Держмит - службою Стратегію протидії порушенням митних правил та контрабанді. - URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/pavlo-ria-bikin-rnbo-pozitivno-otsinila-rozroblenu-derzhmitsluzhboiu-strategiiu-protidiyi-porushenniam-mitnikh-pravil-ta-kontrabandi-430

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.