Концепт громадянського суспільства крізь призму судової практики

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Концепт громадянського суспільства крізь призму судової практики

Задорожня Г.В., Задорожний Ю.А.

Задорожня Г.В. доктор юридичних наук, науковий консультант відділу забезпечення діяльності голови та заступника голови суду секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Задорожний Ю.А. кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету м. Київ, Україна

Громадянське суспільство, на нашу думку, є комплексним конституційно-правовим явищем, яке передбачає взаємовигідні зв'язки суспільства і держави задля забезпечення високорозвинених економічних, політичних, правових, культурних, соціальних, самоврядних та інших відносин, функціонує на засадах демократії і права в умовах конструктивної і цілеспрямованої співпраці держави і суспільства, що позиціонує законодавчо унормовану реальну, а не примарну, можливість контролю держави суспільством і його вплив на політику держави та її функціональну діяльність.

Концепт громадянського суспільства вимагає, щоб судові органи здійснювали справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, зокрема й у сфері публічно-правових відносин, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, тобто членів суспільства, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Основу концепту громадянського суспільства, поряд з іншим, складають певні правові підходи, позиції, принципи, що дістали усталене застосування в рішеннях національних і міжнародних судових органів. Національні суди відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відтак, доцільним є аналіз тих правових підходів і принципів, що містяться у судових рішеннях, поза межами яких формування громадянського суспільства, а, отже, і правової держави, неможливо.

По-перше, принцип правової визначеності як засаднича основа принципу верховенства права (до прикладу, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року в справі «Брумареску проти Румунії», пункт 61). Правова позиція ЄСПЛ в цьому аспекті є такою: закон має бути доступним і передбачуваним, вираженим з достатньою точністю та ясністю, що дозволяє особі корелювати свою поведінку на даний момент і на майбутнє відповідно до вимог чинного законодавства (Рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови», пункт 109). Така правова позиція підтримана й національним судом [1].

По-друге, реальний, а не примарний, судовий захист прав особи. Судові органи відповідно до міжнародних стандартів зобов'язані гарантувати не теоретичні чи примарні права особи, а забезпечувати реальний практичний та ефективний захист прав людини, що передбачає відновлення порушених прав (до прикладу, рішення ЄСПЛ від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України», пункт 32). Поняття «ефективний засіб», відповідно до усталеної правової позиції ЄСПЛ, вимагає запобігання порушенню або припиненню порушення прав, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, ефективний засіб означає: 1) запобігання, недопущення виконання тих заходів, які суперечать Конвенції, або настання такої події, наслідки якої будуть незворотними для особи; 2) права особи є реально захищеними у разі практичного застосування ефективного механізму їх захисту; 3) обов'язкове відновлення порушених прав, інакший підхід - суперечитиме принципу верховенства права. Національні суди, мотивуючи ухвалення відповідних рішень, системно використовують таку правову позицію [2].

По-третє, обов'язок суду враховувати належні докази у справі, інакше - порушується принцип справедливості. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ у разі якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний, важливий і належний доказ, наведений клопотальником у конкретній справі, має місце порушення судом принципу справедливості, що закріплений у статті 6 Конвенції (до прикладу, рішення ЄСПЛ від 3 липня 2014 року у справі «Мала проти України», пункт 48; рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», пункт 280).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року, справа № 910/12017/17, наголошено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, проте таке переконання має ґрунтуватися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів [3], що узгоджується з правовою позицією, висловленою ЄСПЛ.

Про-четверте, неприпустимість принципу дискримінації сторін у судовому процесі. За правовою позицією ЄСПЛ, «відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення» (до прикладу, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів» пункт 39). Отже, дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб за однакових, подібних ситуаціях, без об'єктивного і розумного обґрунтування чи пояснення. Громадянське суспільство несумісне з проявами дискримінації, особливо у сфері судового захисту прав і законних інтересів людини і громадянина.

По-п'яте, принцип рівності сторін у судовому процесі. За пунктом 7 частини 2 статті 2 КАС України однією із основних засад судочинства є дотримання принципу рівності перед законом, що передбачає запобігання всім формам дискримінації. ЄСПЛ неодноразово апелює до принципу рівності у своїх рішеннях. До прикладу, справа «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15 травня 2008 року [4]. За правовою позицією ЄСПЛ, принцип рівності сторін є одним із складників концепції «справедливого судового розгляду», відповідно до якої кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом [5].

По-шосте, принцип найбільш сприятливого тлумачення законодавства. За правовою позицією ЄСПЛ, будь-яка невизначеність, суперечність, неясність законодавства мають тлумачитися на користь особи. До прикладу, Верховний Суд у своїй постанові від 18 січня 2018 року, беручи до уваги таку правову позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), дійшов висновку «з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника», про «протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку» [6].

По-сьоме, непорушність права власності. Досягнення такої непорушності забезпечується засобом утілення у правову реальність таких трьох принципів як: законність втручання; втручання переслідує виключно «суспільний», «публічний», а не приватний, інтерес; виправданість втручання засобом легітимної мети. Саме ці три критерії напрацьовано ЄСПЛ за статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті втручання у право на мирне володіння майном (справи «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року та ін.).

Національні суди, слідуючи правовим позиціям ЄСПЛ, формують відповідну національну судову практику. До прикладу, Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року, справа № 740/737/15, в мотивувальній частині рішення аргументував, що «втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад». Проте «втручання в право власності», навіть якщо воно є в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Відтак, необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» [7].

Отже, формування громадянського суспільства неможливе поза межами: функціонування незалежної, неупередженої судової гілки влади; національне законодавства має враховувати міжнародні стандарти у сфері судочинства; національні суди зобов'язані керуватися міжнародними стандартами у сфері судочинства і формувати судову практику, що кореспондує таким вимогам.

Література

громадянський суспільство судовий законодавство

1. Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року, справа № 638/20628/16-а < https://reyestr.court.gov.ua/Review/71911240

2. Постанова Верховного Суду від 10 січня 2018 року, справа № 446/184/14-ц < https://reyestr.court.gov.ua/Review/71518931

3. Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року, справа № 910/12017/17 < https://reyestr.court.gov.ua/Review/71738570

4. Рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03 < https://zakon.rada.gov.uallaws/show/974_404

5. Рішення ЄСПЛ у справі «Кресс проти Франції» від 7 червня 2001 року, заява № 39594/98, пункт 72. http://www.rrpoi.narod.ru/echr/anouther_3/kress.htm

6. Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року, справа № 9901/1648/17. https://reyestr.court.gov.ua/Review/71692929

7. Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року, справа № 740/737/15. https://reyestr.court.gov.ua/Review/7195264

Размещено на Allbest.ru