Види експертизи академічного плагіату в дисертаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИДИ ЕКСПЕРТИЗИ АКАДЕМІЧНОГО ПЛАГІАТУ В ДИСЕРТАЦІЯХ

Кірін Р.С.

доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України» м. Київ, Україна

Протистояння у науковому середовищі, пов'язані з плагіатом у дисертаційних дослідженнях та наукових виданнях, все більше привертають увагу до питань авторства творів наукового характеру та законності наявних у них запозичень. До того ж, чинний Закон України «Про вищу освіту» [1, ст. 32] зобов'язує заклади вищої освіти (далі - ЗВО), вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, щодо запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах наукових, науково - педагогічних та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. плагіат академічний доброчесність освіта

Крім того, ст. 69 цього закону встановлено, що ЗВО та наукові установи здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог Закону України «Про освіту» [2, ст. 42] та спеціальних законів. У ЗВО таким органом, згідно ст. 36 Закону України «Про вищу освіту», є вчена рада ЗВО, яка, серед іншого, визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти (далі - ЗЯВО).

В цілому ж, система ЗЯВО в Україні складається з трьох рівні: 1) система внутрішнього ЗЯВО - рівень ЗВО; 2) система зовнішнього ЗЯВО - рівень інституційних суб'єктів (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО), Міністерства освіти і науки України (далі - МОН), незалежних установ оцінювання та ЗЯВО); 3) система забезпечення якості діяльності НАЗЯВО і незалежних установ оцінювання та ЗЯВО - рівень державних і громадських уповноважених органів.

Поняття «дисертація» у чинному законодавстві [3] розглядається як кваліфікаційна наукова робота, яка:

1) відображає наукові результати досліджень автора;

2) представлена для здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук.

У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Тож, логічним уявляється висновок, згідно із яким в Україні, за критерієм суб'єкта експертизи по вертикалі, передбачено три рівні проведення експертизи щодо виявлення та встановлення фактів наявності академічного плагіату: - внутрішня експертиза академічного плагіату; - спеціалізована експертиза академічного плагіату; - зовнішня експертиза академічного плагіату.

При цьому, внутрішня експертиза має базуватися на таких, передбачених законом [1, ч. 2 ст. 16] процедурах і заходах, як забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками ЗВО, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

Одним із сучасних напрямків експертизи академічного плагіату є його виявлення і констатація за допомогою комп'ютерних програм в мережі Інтернет та Репозитарії. При виборі рекомендованих програм необхідно звертати увагу на те, щоб вони встановлювали відсоток унікальності тексту, повноцінно підтримували українську, російську та англійську мови, легко інсталювалися і були ліцензійними (сертифікованими) та (або) вільнодоступними.

Наприклад, в роботі [4] автори, поставивши на меті оптимізувати автоматизовану антиплагіатну експертизу наукових праць відповідно до сучасних вимог та програмного забезпечення, дійшли висновку, що технічна антиплагіатна експертиза дисертаційних робіт та авторефератів на наявність плагіату проводиться програмним забезпеченням «Advego Plagi atus 1.3.1.7» та «Anti-PlagiaгismNET» («ЕШ Антиплагиат») для встановлення відсотків унікальності тексту у відповідності з даними інтернет-ресурсів щодо безкоштовного програмного повнофункціонального забезпечення для застосування в різних операційних систем.

В той же час, слід зауважити, що внутрішня експертиза, поруч із технічною, має передбачати й первинну наукову експертизу відповідних творів на наявність у їх текстах академічного плагіату, яка здійснюється науковим керівником (консультантом). При цьому, первинну наукову експертизу твору слід проводити перед проходженням технічної перевірки, після якої ЗВО може проводити комісійну наукову експертизу, призначену уповноваженою особою, а також колективний розгляд наукового твору.

Отже, за критерієм суб'єкта внутрішньої експертизи по горизонталі виділимо такі види : - первинна наукова одноособова експертиза академічного плагіату; - технічна експертиза академічного плагіату; - первинна наукова комісійна експертиза академічного плагіату; - первинна наукова колективна експертиза академічного плагіату 54 (кафедральна, міжкафедральна). При цьому, залежно від галузі знань та антиплагіатної політики ЗВО (наукової установи), зазначені види експертизи можуть утворювати як обов'язкову сукупність, так і поєднану із факультативними, а також мати статус додаткових. За часом проведення ці види експертизи належать до підготовчої стадії дисертації.

ЗВО або наукова установа, в якій виконувалася дисертація або до якої був прикріплений здобувач, проводить попередню експертизу дисертації та робить висновок про наукову та практичну цінність її результатів. Керівник ЗВО або наукової установи несе персональну відповідальність за якість, об'єктивність і своєчасність підготовки висновку.

МОН у своєму листі зазначає [5], що первинну перевірку на наявність ознак академічного плагіату мають здійснювати кваліфіковані експерти з використанням рекомендованого ЗВО (науковою установою) програмного забезпечення. Порядок підтвердження/визнання кваліфікації експерта визначається ЗВО (науковою установою). Для забезпечення єдиних вимог до програмної перевірки варто розробити окрему інструкцію користувача відповідного програмного забезпечення.

Суб'єктний склад спеціалізованого (повторного) рівня експертизи академічного плагіату обумовлений чинним порядком присудження наукових ступенів [6] та положенням про спеціалізовану вчену раду (далі - СВР) [7]. За часом проведення ці експертизи охоплюють передзахисну та захисну стадії проходження дисертації.

Попередня спеціалізована експертиза проводиться комісією (не менше трьох осіб) з членів СВР (фахівцями за профілем дисертації) з метою подання висновку про науковий рівень дисертації, відповідність її профілю ради, про кількість і обсяг публікацій та про повноту опублікованих матеріалів дисертації тощо (спеціалізована наукова комісійна експертиза академічного плагіату).

З метою забезпечення незалежності експертизи для захисту дисертації СВР призначаються офіційні опоненти з числа компетентних учених із спеціальності, за якою подано дисертацію (спеціалізована наукова одноособова експертиза академічного плагіату).

Атестація осіб, які здобувають науковий ступінь, здійснюється постійно СВР ЗВО чи наукової установи, акредитованою НАЗЯВО, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації (спеціалізована наукова колективна експертиза академічного плагіату).

Крім того, СВР повинна провести додаткові комісійну та колективну спеціалізовані наукові експертизи дисертацій, надісланих до неї МОН для колективного рецензування, у тому числі щодо наявності чи відсутності текстових запозичень.

Суб'єктами зовнішніх видів експертиз академічного плагіату на післязахисній стадії проходження дисертації виступають: - НАЗЯВО, як колегіальний орган, та його члени; - Комітет з питань етики НАЗЯВО; - Апеляційний комітет НАЗЯВО; - МОН; - експертні ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН та їх члени; - спеціалісти центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, експерти, міжнародні експерти, представники провідних іноземних ЗВО та/або експерти інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах (щодо розгляду питань, які належать до компетенції НАЗЯВО).

Література

1. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-УП. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення 04.04.2021)

2. Про освіту : Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-УШ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2l45-19#Text (дата звернення 04.04.2021)

3. Положення про Національний репозитарій академічних текстів : постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 541 // Офіційний вісник України від 04.08.2017 - 2017 р., № 61, стор. 85, ст. 1874.

4. Хобзей М.К. Деякі аспекти первинної експертизи наукових праць на наявність академічного плагіату / М.К. Хобзей, А.Р. Вергун // Медична освіта. - 2016. - № 3. - С. 102-105.

5. Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти : лист Міністерства освіти і науки України від 23.10.2018 № 1/9-650 // Інформаційний збірник та коментарі МОН України від 11.2018 - 2018 р., № 11, стор. 41.

6. Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів : постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/567-2013-%D0%BF#Text (втрата чинності відбудеться 01.07.2021) (дата звернення 06.04.2021)

7. Положення про спеціалізовану вчену раду : наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 № 1059. URL: ht:tps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1170-11#Text (дата звернення 06.04.2021)

Размещено на Allbest.ru