Основи застосування знань психології в ході допиту неповнолітнього підозрюваного прокурором

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи застосування знань психології в ході допиту неповнолітнього підозрюваного прокурором

Юрченко В.В.

здобувач ступеня доктора філософії кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, прокурор

Немирівської окружної прокуратури Вінницької області м. Немирів, Вінницька область, Україна

Для належного здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокурору необхідний детальний аналіз шляхів та умов використання спеціальних психологічних знань та методик при проведення слідчих (розшукових) дій.

Під час досудового розслідування виникають питання, для з'ясування яких недостатньо професійних знань прокурора, в результаті чого використовуються спеціальні знання в галузі психології. Зазвичай, це стосується, дослідженню особливостей психічної діяльності свідків, потерпілих, підозрюваних, їх емоційних реакцій, психічних властивостей, станів тощо.

У судово - психологічній та криміналістичній літературі вважається твердження про те, що без психологічного контакту не можна обійтись у жодній слідчій дії, що пов'язана зі спілкуванням [2, с. 12].

В умовах сьогодення процесуальні керівники не досить часто використовують надані їм кримінально - процесуальним законодавством повноваженнями щодо самостійного допиту свідків, потерпілих, підозрюваних. Самостійне проведення вказаної процесуальної дії у свою чергу сприятиме встановлення та налагодженню психологічного контакту з вказаними вище особами.

Знання прокурором психології формування показань, вікових та індивідуальних особливостей допитуваного має вагоме значення для правильного обрання прийомів встановлення психологічного контакту, режиму проведення допиту, оцінки його показань і, як результат, з'ясування необхідних обставин, отримання правдивої доказової інформації.

Так, допит - це процесуальна дія, що являє собою регламенте - ваний кримінально - процесуальними нормами інформаційно - психологічний процес спілкування осіб, які беруть у ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини в справі [3, с. 252].

Для належного проведення вказаної слідчої дії прокурору необхідно підготуватися до її виконання та перш за все встановити хто буде допитуваною особою та її процесуальний статус.

Аналіз даних дозволяє скласти припущення про психологічний та соціальний портрет особи, з якою має відбутися розмова. Це свого роду перша стадія підходу до спілкування. Друга стадія має місце у процесі допиту, де слідчий чи прокурор отримують безпосереднє враження про особу допитуваного під час допиту. У подальшому усіх випадках під час допиту необхідно створювати психологічну атмосферу, яка настроїть допитуваного на спілкування, що передбачає прагнення зі сторони офіційної особи до усунення конфліктних ситуацій, до виникнення у допитуваного зацікавленості у спілкуванні [4, с. 66].

Відповідно до ч. 1 ст. 226 КПК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря [1].

Перед допит важливо завчасно підготувати питання, вони повинні бути конкретними й неважкими з точки зору їхнього смислового навантаження. У них не повинно бути ніяких фактичних даних, які змогли б підказати неповнолітньому або навести його на думку про обставини вчинення злочину.

Практичною діяльністю знайшло своє підтвердження, що у всіх без винятку випадків вільну розповідь неповнолітнього, яка нерідко буває фрагментарною й недостатньо конкретною, треба вислухати, не перебуваючи і не ставлячи жодних питань, лише у подальшому ставити відповідні навідні та уточнюючі питання.

Необхідно пам'ятати щодо встановлення інформації про психічний стан неповнолітнього підозрюваного перед його допитом. Джерелом інформації про психічний стан неповнолітнього можуть бути показання батьків, близьких родичів чи педагогів, медична документація або спостереження слідчого за поведінкою цієї дитини. На підставі цього цілком логічно було б вважати обов'язковою участь під час допиту неповнолітнього, який страждає на психічний розлад або відстає в психічному розвитку, і психолога, і психіатра.

Під час допиту неповнолітнього підозрюваного залучаються з - поміж інших психолог, педагог, однак який саме їхній процесуальний статус законом не визначений.

Елементами процесуального механізму проведення допиту неповнолітнього підозрюваного, зокрема такого, який страждає на психічний розлад або відстає в психічному розвитку, є, по - перше, те, що головним у виборі педагога мають бути не тільки фактор взаємо- довіри між неповнолітнім і педагогом або психологом, а насамперед їхній практичний досвід і профільна освіта. Також слід зазначити, що в разі вибору між педагогом і психологом у разі, якщо неповнолітній є учнем навчального закладу, перевагу треба віддавати педагогу, з яким у дитини є контакт, а за відсутності довіри - психологу. По - друге, під час допиту неповнолітнього, який страждає на психічний розлад або відстає в психічному розвитку, участь і психолога і психіатра необхідно вважати обов'язковою. По - третє, педагог, психолог та лікар, які беруть участь у слідчих (розшукових) діях за участю неповнолітнього підозрюваного, мають усі підстави вважатись самостійними учасниками кримінального провадження.

Позитивною є практика залучення до проведення допиту педагога і психолога у органах прокуратури Вінниччини.

Так, відділом захисту інтересів дітей та протидії насильству Вінницької обласної прокуратури починаючи з 2020 року орієнтовано прокурорів усіх рівнів щодо допиту неповнолітніх, зокрема доцільним є залучення вказаних осіб у випадку якщо педагог або психолог користується повагою і довірою дитини. Участь цих спеціалістів позитивно впливає на поведінку неповнолітнього, який відчуває себе більш впевненим і захищеним, стає більш розкутим і відкритим під час проведення слідчих дій.

Крім того, педагог або психолог знаючи інтелектуальний рівень розвитку дитини, допомагає перефразувати питання, що ставляться під час допиту, роз'яснює незрозумілі слова, чим сприяє довіри і взаєморозуміння між прокурором та допитуваною дитиною.

Разом із цим, в ході проведення дослідження, встановлені поодинокі випадки негативного впливу участі педагогів на хід досудового розслідування. Зокрема, до допиту неповнолітнього підозрюваного в одному з кримінальних проваджень залучено педагога з училища де навчалась дитина з якою, як з'ясувалось пізніше, в неї були неприязні відносини. Зазначена обставина негативно відобразилась на результати слідчої дії оскільки допитувана дитина соромилася давати показання у присутності педагога, відмовлялась давати відповіді на деякі питання.

Крім того, неодноразово із залучення спеціалістів за участю ювенальних прокурорів проводились онлайн - тренінги, в ході якого практика залучення педагога або психолога дійсно підтвердила свою ефективність. допит неповнолітній підозрюваний психологія

Підсумовуючи викладене, слід зауважити, що допит неповнолітнього підозрюваного є складною процесуальною дією і указане вимагає у прокурорів усіх рівнів володіти спеціальними психологічними знаннями та правильною тактикою їх застосування.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року, ред. від 17.03.2021- URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 4651-17. (дата звернення 07.04.2021).

2. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / Москва: Юрид. лит., 1981. - 112 с.

3. Криміналістика: підручник/. Глібко В.М., Дудніков А.Л.,

Журавель В.А. та інші: за ред. Шепітько В.Ю.- Київ, 2001. - 684 с.

4. Коновалова В. Е. Допрос:тактика и психология. Харьков, 1999. - 157 с.

Размещено на Allbest.ru