Експертні можливості встановлення часу смерті шляхом визначення комах та їх останків, знайдених на трупі

Размещено на http://allbest.ru

Херсонського державного університету

Експертні можливості встановлення часу смерті шляхом визначення комах та їх останків, знайдених на трупі

Саінчин О.С. доктор юридичних наук, професор

дійсний член (академік) НАН України

завідувач кафедри галузевого права

м. Херсон, Україна

Одним з методів, що дозволяють встановити період часу, до якого можна віднести смерть потерпілого, є ентомологічне дослідження, коли знаходять на трупі комахи або їх останки [1]. Вчені-криміналісти описують випадок, коли за допомогою ентомологічних досліджень вдалося встановити час та місце смерті особи. Так, у грудні в 300 м від моря були виявлені череп, лопаткові, тазові кістки, плечові, променеві, права стегнова і п'яткова кістки людини і частина одягу. Кістки знаходилися на відстані 20-30 м один від одного (мабуть внаслідок руйнування трупа тваринами) [2-4].

Експертові, зокрема, було запропоновано питання: чи не могла смерть настати до весняно-літнього періоду, тобто 10-11 місяців тому. Кістки були вологі, якби промаслені, щільні, важкі, сірувато-білясті, з легким коричневим відтінком, різким гнильним солодкуватим запахом, що поєднується з запахом згірклого жиру. На черепі, лопатках, плечових, ліктьових і п'яткової кістках, а також на правій безіменній кістці м'які тканини повністю були відсутні. Вони частково збереглися лише біля головки стегнової кістки і в області лобка зліва у вигляді щільної буро-коричневою м'язової тканини і невеликої ділянки муміфікованою шкіри з незначним числом волосся. Поверхні кісток гладкі, без слідів «вивітрювання» поверхневого шару, «дефектів» компактного шару в області епіфізів або інших будь-яких ознак руйнування. Кістковий мозок був відсутній.

Таким чином, зовнішній вигляд кісток свідчив про їх відносну «свіжість», що не дав жодних об'єктивних підстав для судження, до якого періоду року могла бути віднесена смерть. Оглядаючи порожнину черепа, експерти звернули увагу на те, що внутрішня поверхня його правої половини покрита тонким шаром щільної підсохлої маси буро-коричневого кольору, серед якої знаходилися лусочки і частини висохлих личинок комах сірувато-світло-коричневого кольору, довжиною від 0,3 до 1 см і діаметром до 0,3 см, лялечки мух темно - коричневого кольору, залишки дорослої мухи і кілька сухих дрібних листків. Трохи комах виявлено і на інших кістках. Ентомологічним дослідженням серед зібраних хітинових залишків вдалося визначити: частина черевця і лапку зеленої падальної мухи (рід Lucilia), оболонки личинок веснянок (роду Plecoptera), останки 2 личинок жука-шкіроїда (сімейство Dermestidae), 2 добре збережені пупарії (лялечки) мух (сімейство ТасЫпМае) і дрібного жука (сімейство БегтеєШае).

Виявлення цих комах дозволило зробити висновок, що початок гниття трупа може відноситися до періоду ранньої весни. При цьому ми виходили з таких положень. Веснянки мешкають в гірських річках Чорноморського узбережжя і повноводних струмках, що протікають по дону річки. Вихід комах з личинок відбувається на початку або в середині березня. Виплод дорослих веснянок відбувається після того, як личинки виповзуть та підносяться над водою. Сильні вітри, очевидно, перенесли легкі оболонки личинок спочатку на схил щілини, а потім на залишки трупа.

Останки личинок мух свідчили про те, що після дня смерті людини стояли теплі дні, протягом яких личинки були відкладені і з них встигли виплоду дорослі комахи. У приморських районах з їх теплим кліматом виліт деяких мух з Пупара (в тому числі що відносяться до сімейства ТасШпМае, в яке входять зелені каліфориди) можна спостерігати вже в лютому. Самки зеленої падальної мухи мають дуже розвиненою здатністю виявляти запах трупа, при цьому личинки їх з'являються вже через добу після відкладання яєць. кримінальний експертиза смерть комаха ентомологічний

Висновок ентомологів підтверджувався також виявленням жука-шкіроїда, що особливо важливо тому, що мухи могли розмножуватися на останках трупа в наступні теплі періоди року. Відомо, що шкіроїди поїдають саме свіжу шкіру, а м'язи і зв'язки їх не приваблюють. Виходячи з того, що при гнитті трупа шкіра швидко загниває, поява шкіроїдів, що вилітають ранньою весною, слід віднести до періоду часу до розвитку цього процесу. Залетіти на кісткові останки випадково шкіроїди не могли; наявність личинок свідчило про те, що жуки розмножувалися на трупі. Крім цього, висновок про те, що початок гниття трупа відноситься до ранньої весни і, отже, смерть потерпілого могла наступити до цього періоду, повністю співпадало з даними слідства. В результаті ідентифікації, здійсненої за залишками одягу, встановлено, що знайдені залишки тіла належать особі, яка зникла на полюванні саме в той час і пропала без вісті. Геномодаклилоскопічне (експертиза ДНК) дослідження не проводилося.

У висновку слід підкреслити, що для успішного застосування ентомологічного методу при судово-медичних експертизах, крім ретельного дослідження стану трупа, врахування кліматичних та інших природних умов, необхідно зібрати зразки всіх наявних на трупі видів комах на всіх стадіях розвитку та звернутися за консультацією до ентомологів та включити їх до складу комплексної комісійної експертизи [5-7].

Література

1. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: учебно-практическое пособие. Харьков : Эспада, 2005. 544 с.

2. Рубежанский А.Ф. Очаповский В.С. К возможности установления времени смерти путем определения насекомых и их останков, найденных на скелетированном трупе. Судебно-медицинская экспертиза. 1964. № 1. С. 50-52.

3. Приходько А.Н., Лаврукова О.С., Лябзина С.Н., Сидорова Н.А., Попов В.Л. Использование микробно-энтомологических данных для установления давности наступления смерти. Судебно-медицинская экспертиза. 2018. № 6. С. 52-56.

4. Приходько А.Н., Лябзина С.Н., Лаврукова О.С., Попов В.Л., Берая Р.Ф., Поляков А.Ю., Кобзев А.М., Лысенко С.В., Манин А.В., Шевченко Н.А., Неверов А.А. Состав некрофильных двукрылых Южной Карелии, выявленный на трупах. Вестник судебной медицины. 2017. № 2. С. 12-16.

5. Приходько А.Н., Лаврукова О.С., Лябзина С.Н., Горбач В.В. Судебно-медицинское значение определения видового состава некрофильных двукрылых. Судебно-медицинская экспертиза. 2016. № 5. С. 53-55.

6. Попов В.Л., Лаврукова О.С., Приходько А.Н., Лябзина С.Н. Установление времени заселения трупа некрофильной мухой Protophormia terraenovae (Э^ега, СаШр^гМае) для определения продолжительности постмортального интервала. Вестник судебной медицины. 2016. №3. С. 4-8.

7. Рубежанский А.Ф., Очаповский В.С. Экспертное значение пупарий мух при исследовании эксгумированных костных останков. Судебно-медицинская экспертиза. 1965. № 4. С. 37-39.

Размещено на Allbest.ru