Право на публічність як об’єкт права інтелектуальної власності: міжнародний та національний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВО НА ПУБЛІЧНІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД

Войтко А.А.

студентка 2 курсу ОР «Магістр» спеціальності 081 «Право»

Фурашев В.М.

к.т.н., старший науковий співробітник, доцент, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» м. Київ, Україна

З дедалі більшою комерціалізацією та діджиталізацією суспільних відносин значною мірою зросла кількість порушень в мережі Інтернет, зокрема в сфері права інтелектуальної власності. Такі порушення не обмежуються галуззю правової охорони авторського і суміжного права, таких як Інтернет-піратство, плагіат тощо.

Важливо розуміти, що кожна особа має право на власне зображення, окрім того така особа може комерціалізувати своє зображення як об'єкт іміджу та отримувати прибуток від такого використання. Індивідам необхідно знати, що використання зображення особи можливе лише за її згоди на це. Наразі визначальну роль займає захист права на публічність. Необхідно зазначити, що право на публічність належить не лише знаменитостям, однак на практиці воно застосовується та захищається переважно щодо них, про що свідчить судова практика. Природним видається те, що компанії, які хочуть привабити потенційних покупців схиляються до порушення прав осіб на публічність, шляхом використання їх зображень чи сценічних образів з комерційною метою, публікуючи та розповсюджуючи таку інформацію для широкого невизначеного кола осіб.

Термін «право на публічність» був вперше введений у відомій справі Haelan Laboratories, Inc. проти Topps Chewing Gum, Inc. у 1953 році. Як зазначив суд право на публічність не залежить від права на приватність., зокрема що «це право можна було б назвати «право на публічність».[1]

Право на публічність захищає зображення та зовнішній вигляд особи, унікальний реальний або сценічний образ, зокрема визначальну гру на сцені, унікальну манеру говорити, співати, танцювати, особливі риси характеру та поведінки тощо.

В міжнародній та українській судовій практиці існують непоодинокі випадки порушення права на публічність. Зокрема рішення суду за позовом Андрія Данилка проти «Монастирського квасу» щодо незаконного використання сценічного образу автора. Це один з найвизначніших прикладів недостатності правової охорони права інтелектуальної власності на такі нетрадиційні об'єкти права інтелектуальної власності як сценічний образ. [2]

Однак основний нормативно-правовий акт, який врегульовує діяльність у сфері права інтелектуальної власності в національному законодавстві - закріплює лише дві норми передбачені ст. 307-308 ЦК України що можуть використатися щодо захисту порушеного права на зображення. Більше того порушення такого права розглядається лише в контексті порушення особистих немайнових прав, однак не в контексті об'єкта права інтелектуальної власності, наприклад, права на імідж, хоча імідж теж може бути об'єктом права інтелектуальної власності, який потребує правової охорони, оскільки також містить необхідні ознаки оригінальності та творчого характеру, які є складовими що формують об'єкт авторського права.[3]

Аналізуючи міжнародний досвід необхідно звернутися до практики США, які в свою чергу вже досить довгий час захищають право на публічність , більше того в окремих штатах навіть передбачена можливість спадкування таких прав.

Першим штатом, який визнав захист свого імені та подоби, був Нью-Йорк у 1903 р. [4]

Судова практика США показує, що між штатами не існує єдиного підходу щодо розуміння права на публічність, його доступності до смерті та можливості передачі. Обсяг захисту за правом публічності варіюється між штатами, оскільки загальновідомо, що нормотворчість в США здійснюється не лише на федеральному, але й на локальному рівні кожного із штатів, зокрема у справах Motschenbacher v. R.J. Reynolds Tobacco Company (1974), Hirsch v. S.C. Johnson & Son, Inc. (1979), Johny Carson v. Here's JohnnyPortable Toilets, Inc. (1983), Vanna White v. Samsung Electronics America.

У квітні 2020 року співачка Селена Гомес подала в суд на мобільний додаткок Clothes Forever - Styling Game і вимагала виплатити свою компенсацію в розмірі 10 мільйонів доларів. У грі використовувалося анімаційне зображення співачки, і користувачі могли підбирати для неї різні наряди.[5]

Окрім того особи, які порушують право на публічність інших осіб повинні бути готові отримати позов до суду за таке використання. Наприклад, у справі Midler v. Ford Motor (1988) суд розглядав незаконне використання імітації голосу певної особи (звук, створений за допомогою комп'ютера та лише нагадуючи оригінальний голос зірки). На думку суду, право на образ, закріплене судовими прецедентами, розповсюджується на всю ідентичність відомої особистості. І навіть імітація окремих атрибутів, пов'язаних зі зіркою - це незаконне використання комерційних активів.

Саме привласнення чужого імені та подоби породило розвиток права на публічність.

Неабияку роль відграють також рішення Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Фон Ганновер (Von Hannover) проти Німеччини щодо порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де суд визначив, що Федеральним судом Німеччини було порушено право на приватність. [6]

Як зазначає в своїй роботі К. Москаленко: «Сьогодні право на публічність розуміється як право знаменитості використовувати, контролювати та забороняти незаконне використання своєї особистості, включаючи ім'я, подобу та голос знаменитості, а також інші аспекти їхньої особистості». [2]

Зважаючи на те, що право на публічність є особистим немайновим правом, воно не підлягає передачі, однак особа, за грошову винагороду, може дозволити використання деяких аспектів її особистості.

Що стосується національного врегулювання порушеного питання, то варто зауважити, що його нормативно-правове закріплення відсутнє. Зважаючи на сучасні непоодинокі порушення права на публічність, виникає необхідність законодавчого вирішення даного питання, оскільки таке право відноситься не лише до особистих немайнових прав, зокрема права на зображення, але водночас питання публічності включає в себе широке коло використання такого права як об'єкта права інтелектуальної власності.

Відсутність відповідної правової охорони породжує правовий нігілізм в даній сфері та порушення прав осіб, зображення яких використовують з комерційною метою.

Підсумовуючі вищевикладене, можна стверджувати, що вже виникла нагальна необхідність включення права на публічність в коло об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема такі його складові як право на імідж та сценічний образ. Надати такому суб'єкту можливість отримувати прибуток від використання його зображення, наприклад, шляхом передачі права на використання такого сценічного образу чи іміджу в комп'ютерних іграх, публікування зображень в рекламних буклетах, на білбордах тощо. Для реалізації такої діяльності було б доцільно запозичити досвід країн, які вже протягом тривалого часу активно захищають такі права осіб та імплементувати відповідні норми в національне законодавство, що мінімізувало б кількість порушень таких нетрадиційних об'єктів права інтелектуальної власності.

право публічність зображення інтелектуальна власність

Список використаних джерел:

1. Haelan Laboratories, Inc. v. Topps Chewing Gum, Inc, 202 F.2d 866 // 2d Cir. 1953. URL: https://law.justia.com/cases/federal/appenate-courts/F2/202/866/216744/.

2. Андрій Данилко судиться із виробником квасу через порушення авторських прав [Електронний ресурс]. 2016. URL: https://tsn.ua/glamur/andriy-damlko-suditsya-iz-virobnikom-kvasu-cherez-porushennya-avtorskih-prav-667656.html.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 р., № 5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10#Text

4. Moskalenko K. The right of publicity in the USA, the EU, and Ukraine / Kateryna Moskalenko // International Comparative Jurisprudence. 2015. URL:

https://reader.elsevier.com/reader/sd/pii/S2351667415000104?token=B9AF 0BD972E5A0B3CAA741C1452AD3486BA2EBC05B5C6892F9E5D597A 63A3CF91EC4B3F1C4E0B0661D65A33E85F01999&originRegion=eu- west-1 &originCreation=20211026191338.

5. Образ знаменитости в игре -- что такое «право на образ» [Електронний ресурс]. - 2021. - Режим доступу до ресурсу: https://dtf.ru/gamedev/618386-obraz-znamenitosti-v-igre-chto-takoe-pravo- na-obraz.

6. Посібник за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод / О. Дроздов, О. Дроздова // Перше видання. 2018. URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/1259d4263dac852ef056_file.pdf.

Размещено на Allbest.ru