Процесуальна діяльність Національної поліції під час реалізації контрольно-наглядової функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка» Інститут права, психології та інноваційної освіти

Процесуальна діяльність Національної поліції під час реалізації контрольно-наглядової функції

Надія Бортник,

завідувач кафедри адміністративного та інформаційного права, д-р юрид. наук

Сергій Єсімов,

доцент кафедри адміністративного та інформаційного права, канд. юрид. наук

Анотація

Встановлено, що родовим поняттям щодо поняття контрольно-наглядова процедура є адміністративна процедура, яка в законодавстві визначається як логічно відособлена послідовність адміністративних дій. Зроблено висновок про те, що контрольно-наглядова процедура закріплена нормами законодавства про державний контроль (нагляд) складається з актів поведінки, що послідовно змінюються, має модель розвитку і юридично фіксований результат, покликана впорядкувати процесуальні дії, які реалізуються посадовими особами контрольно-наглядових органів, надати їм форму процесуальних правил застосування матеріальних норм. Зауважено, що за допомогою контрольно-наглядових процедур посадові особи Національної поліції реалізують повноваження щодо здійснення функцій контролю та нагляду, а отже, контрольно-наглядова процедура є організаційно-правовою формою реалізації функцій контролю і нагляду, інструментом структуризації процесу прийняття і виконання управлінських рішень.

Abstract

Nadiia Bortnyk

Head of the Department of Administrative and Information Law Educational-Scientific Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Professor

Sergey Esimov Associate Professor of the Department of Administrative and Information Law Educational-Scientific

Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University, Ph. D., Associate Professor

Procedural activity of the National police in the implementation of the control and supervision function

The procedural activity of the National Police in the exercise of the supervisory function has been investigated. The theoretical aspects of control and supervision in the context of administrative and procedural activity are considered. The stages of control proceedings, their sequence and content are analyzed. The stage of preparation for carrying out control and supervision measures, the stage of carrying out these measures, the stage of decision making, the stage of reviewing the implementation of the decision are characterized. The analysis of supervisory and supervisory and restoration proceedings is carried out, which are implemented through a set of interrelated procedural actions and procedures of control and supervisory nature aimed at preventing and ending violations of mandatory requirements.

It is emphasized that the control and supervision procedure is a basic element of the structure of the control process, has all the hallmarks of a legal procedure focused on achieving a specific social result. The activity consists of successive acts of behavior, internally structured by appropriate social relations; has a model of development, pre-established at the regulatory or individual level; hierarchically constructed; is in the dynamics of development; has an official character, acts as a means of implementing social relations.

It is established that the generic concept of the concept of control and supervision procedure is an administrative procedure, which in the legislation is defined as a logically separate sequence of administrative actions. It is concluded that the control and supervision procedure enshrined in the legislation on state control (supervision) consists of acts of behavior that consistently change, has a model of development and a legally fixed result, designed to streamline the procedural actions carried out by officials of control and supervisory bodies, give them the form of procedural rules for the application of substantive rules. It is noted that through control and supervision procedures, officials of the National Police exercise powers to exercise control and supervision functions, and therefore, control and supervision procedure is an organizational and legal form of control and supervision functions, a tool for structuring management decision-making and implementation.

Key words: control, supervision, national police, procedural activity, stages, supervisory proceedings, supervisory and retrial proceedings.

Основна частина

Постановка проблеми. Контрольно-наглядова діяльність як різновид юридичної діяльності характеризується певною структурою та змістом, одним з елементів якого є дії і операції. Для того щоб контрольно-наглядова діяльність була ефективною, дії, операції і процедури необхідно раціонально організувати, упорядкувати, привести в системний взаємозв'язок, підпорядкувати цілям і завданням державного контролю (нагляду). Така організація передбачає створення передумов для оптимізації виконання контролюючими суб'єктами значного обсягу контрольно-наглядових дій, операцій і процедур, що використовуються для комплексної оцінки діяльності підконтрольних суб'єктів у правозастосовній діяльності.

Аналіз дослідження проблеми. Важливе значення для розробки проблеми контрольно-наглядової процесуальної діяльність мали праці вчених-правознавців: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, П.В. Діхтієвського, І.С. Гриценка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, М.В. Коваліва, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, Р.С. Мельника, В.Я. Настюка, Н.Р. Нижник, В.Л. Ортинського, О.І. Остапенка, Ю.С. Шемчушенка і інших.

Мета статті - дослідження процесуальної діяльності Національної поліції під час реалізації контрольно-наглядової функції.

Виклад основного матеріалу. Контрольно-наглядова форма правозастосовної діяльності у механізмі сучасної України є ефективним засобом здійснення функцій держави, реальність якого значною мірою залежить від ефективності цієї діяльності [1, с. 125].

Контрольно-наглядова процедура є базовим елементом структури контрольного процесу, має всі ознаки правової процедури, орієнтована на досягнення конкретного соціального результату. Діяльність складається з послідовних актів поведінки, внутрішньо структурована доцільними суспільними відносинами; володіє моделлю розвитку, попередньо встановленої на нормативному або індивідуальному рівні; ієрархічно побудована; знаходиться в динаміці розвитку; має службовий характер, виступає засобом реалізації суспільних відносин.

Родовим поняттям щодо поняття контрольно-наглядова процедура є адміністративна процедура, яка в законодавстві визначається як логічно відособлена послідовність адміністративних дій.

Під адміністративною процедурою державного контролю та нагляду О.В. Сукманова пропонує розуміти систему передбачених нормативно-правовим актом правил, що визначають мету, вид, характер, послідовність, нормативну тривалість, циклічність, порядок документального оформлення дій і рішень уповноважених органів публічної влади, спрямованих на попередження, виявлення, припинення та усунення порушень обов'язкових вимог і правил [2, с. 185].

Контрольно-наглядові процедури визначають процесуальний порядок дій посадових осіб органів державного контролю та нагляду, визначають процесуальні права, обов'язки та гарантії підконтрольних суб'єктів.

Об'єднуючи важливі риси контрольно-наглядової процедури, можна зробити висновок: контрольно-наглядова процедура закріплена нормами законодавства про державний контроль (нагляд) складається з актів поведінки, що послідовно змінюються, має модель розвитку і юридично фіксований результат, покликана впорядкувати процесуальні дії, які реалізуються посадовими особами контрольно-наглядових органів, надати їм форму процесуальних правил застосування матеріальних норм.

За допомогою контрольно-наглядових процедур посадові особи Національної поліції реалізують повноваження щодо здійснення функцій контролю та нагляду, контрольно-наглядова процедура є організаційно-правовою формою реалізації функцій контролю і нагляду, інструментом структуризації процесу прийняття і виконання управлінських рішень.

Об'єднуючи дії черговістю здійснення, метою, загальним проміжним результатом, процедура утворює одиничний етап процесуальної стадії, в межах якої суб'єкти контрольно-наглядової діяльності уповноважені на вчинення передбачених законом дій. Взаємопов'язані етапи перетворюються в стадії, які відображають логіко-функціональну динамічну характеристику контрольного процесу є відносно самостійними етапами процесу, на кожному з яких вирішуються специфічні завдання провадження з метою здійснюються юридичних дій, складання юридичних документів.

Процесуальна стадія характеризується певними ознаками і елементами, за допомогою яких встановлюються межі кожної окремо стадії. Володіючи ієрархію побудови, стадія знаходиться в динаміці, виступає засобом реалізації основного для неї правового відношення.

Процесуальна стадія, маючи поставлену кінцеву мету, відображаючи логічну послідовність розвитку контрольного процесу, дозволяє досягти проміжного результату наблизитися до вирішення завдань контрольно-наглядової діяльності. Різниця стадій закладено в підставах виникнення, цілі, завдання, обумовлено колом учасників, спектром процесуальних дій, термінами здійснення і правовим результатом. Стадії пов'язані між собою, виконання дій в рамках однієї стадії є необхідною умовою реалізації наступних стадій процесу.

Послідовно змінюючи, процесуальні стадії в сукупності утворюють контрольно-наглядове провадження, яке є головним елементом контрольного процесу. Це системне утворення, комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуальних дій, які утворюють певну сукупність контрольно-процесуальних відносин, що відрізняються предметною характеристикою та зв'язками з матеріальними правовідносинами; викликають потребу встановлення, доведення, обґрунтування всіх обставин і фактичних даних розглянутої справи; обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих контрольних результатів у відповідних актах-документах.

Зміст контрольно-наглядового провадження це комплекс врегульованих правом процесуальних дій, які утворюють певну сукупність процесуальних правовідносин; вимагають встановлення, доведення, обґрунтування обставин адміністративно-наглядового справи; обумовлюють необхідність офіційного оформлення отриманих результатів.

Будучи основою контрольно-наглядової діяльності, процесуальні дії здатні трансформуватися в логічній послідовності визначаючи підсумок діяльності, який залежить і обумовлений взаємозалежністю процесуальних елементів. Правозастосовна діяльність щодо контролю і нагляду складається з послідовної, взаємно обумовленої системи дій, що утворюють стадії застосування права завжди представлена процесом.

В основу контрольно-наглядової діяльності покладені дії і процедури. Окремо взята процедура не в змозі вирішити завдань контрольно-наглядової діяльності. Наглядова діяльність це набір адміністративних процедур певна логічна послідовність, що володіє ознаками системності.

Д.В. Сущенко зазначає, що під адміністративною процедурою як складовим елементом механізму публічного управління необхідно розуміти визначену процесуальну діяльність суб'єктів владних повноважень, спрямовану на прийняття адміністративних актів з метою розгляду й вирішення конкретних індивідуальних адміністративних справ шляхом реалізації контрольно-наглядових проваджень та інших видів адміністративних проваджень [3, с. 11].

У зазначеному контексті контрольно-наглядова діяльність це система послідовних змін дій, процедур, етапів стадій, самих стадій і проваджень, що дозволяє розглядати контрольно-наглядову діяльність як самостійне цілісне системне утворення.

Питання про стадії контрольного процесу вченими вирішувалося неоднозначно. На думку

О.М. Шевченка, в контрольному процесі можна виділити основні стадії: підготовча; встановлення фактичних обставин справ; прийняття документальне оформлення рішення, видання акта застосування права; перевірка виконання рішення [4, с. 3].

Даючи загальну характеристику контрольному провадженню, К.О. Кашульська виділяє стадію: порушення контрольно-наглядового справи; проведення перевірки діяльності на предмет відповідності встановленим правовим нормам; розгляду підсумкового документа та інших матеріалів перевірки керівником контрольно-наглядового органу та винесення рішення; перегляду рішення (факультативну); виконання рішення [5, с. 93].

М.В. Ковалів визначає в структурі контрольно-наглядового адміністративного провадження три типових етапи або стадії: підготовка перевірки державного контролю (нагляду); її проведення; оцінка результатів перевірки [6, с. 214].

Наведені наукові підходи щодо питання про стадії контрольного процесу дозволяють зробити висновок, що суперечливих думок в питанні стадій контрольного процесу серед вчених немає, хоча є незначні розбіжності в розумінні змісту стадій.

При визначенні стадій контрольного процесу в Національній поліції треба виходити з подвійності такого процесу, що складається з управлінських і охоронних процедур правоохоронного характеру, які забезпечують задоволення законних інтересів фізичних і юридичних осіб, їх безпеку, захищеність суспільства та держави. Реалізація управлінських процедур посадовими особами поліції може призводити до позитивних результатів контрольного процесу, таким, як внесення пропозицію щодо поліпшення діяльності підконтрольного суб'єкта або усунення виявлених недоліків, до правоохоронних приписами, спрямованим на усунення виявлених порушень обов'язкових вимог і залучення винних до юридичної відповідальності.

Компетенція посадових осіб Національної поліції дозволяє самостійно організовувати застосування правових норм, в необхідних випадках здійснювати юрисдикційні повноваження з метою реалізації правоохоронної функції. З цієї причини організація контрольного процесу в поліції вимагає дотримання логіки побудови процесу та поділу контрольних (позитивних) і наглядових (юрисдикційних) процедур на стадії, виходячи з функціонального призначення. Спочатку реалізуються процедури контрольного характеру, спрямовані на досягнення мети контролю, а процедури наглядового характеру, обумовлені наявністю порушення, необхідно реалізовувати за підсумками контролю. Визначаючи стадії контрольного процесу в поліції, треба виходити з системи стадій управлінської діяльності.

1. Стадія моніторингу та інформування. Стадія складається виключно з позитивних процедур контрольного характеру. Під моніторингом розуміється постійне спостереження з метою виявлення відповідності бажаному результату, тобто спостереження за об'єктом шляхом накопичення інформації. Мета моніторингу - отримати та накопичити інформацію про стан об'єкта. Інформування полягає в забезпеченні підконтрольних суб'єктів актуальною інформацією що пред'являються до діяльності, про стан законності виконання обов'язкових вимог з метою недопущення порушень. Моніторинг та інформування безперервна стадія контрольного процесу. Циклічність стадії дозволяє підтримувати зворотний зв'язок між контролером і підконтрольним, проводити збір відомостей правозастосовної практики, що містять статистику порушень обов'язкових вимог, інформацію про наслідки невиконання вимог, дані про рішення судових органів.

Завдяки інформаційним технологіям в поліції створюються бази даних про підконтрольних суб'єктів, параметри функціонування, виявлені відхилення та порушення, про результати застосування заходів юридичної відповідальності. Головне завдання даної стадії це систематичне спостереження за станом виконання обов'язкових вимог, оцінка отриманої інформації, її аналіз, прогнозування можливих змін стану виконання обов'язкових вимог, стану правозастосовної практики. Безперервно отримана інформація дозволяє своєчасно виявити відхилення від встановлених правил, оперативно реагувати та перейти до наступної стадії контрольного процесу.

2. Стадія підготовки до заходів з контролю. Вже згадана стадія реалізується за допомогою управлінських процедур. Контролер має інформацію про підконтрольний суб'єкт і його діяльність.

Стадія підготовки до перевірочних заходам є організаційно-підготовчою включає комплекс адміністративних процедур, спрямованих на підготовку до проведення заходів з контролю. До таких належать: визначення кола контрольованих об'єктів, визначення підстав для проведення заходів контролю, вибір форм і методів контролю, процесуальне оформлення рішення. Підставами проведення заходів з контролю, реалізація яких передбачає взаємодію з підконтрольними суб'єктами, є підстави, передбачені для проведення планової та позапланової перевірок. Керівник наглядового органу видає наказ. Копія наказу надсилається підконтрольному суб'єкту, складається план перевірки, після чого приступають до третьої стадії контрольного процесу.

3. Стадія проведення заходів контролю. Стадія вимагає проведення перевірочних дій, спрямованих на встановлення, доведення, обґрунтування фактичних даних. На стадії здійснюється перевірка фактичного результату діяльності в порівнянні з встановленими вимогами до діяльності, перевірка шляхів і засобів досягнення результату, збираються докази, встановлюються фактичні обставини, причини допущених порушень та умови, які цьому сприяли, дається оцінка допущених порушень законності.

У контрольно-наглядовому провадженні обов'язок зі збору доказів, їх аналізу та оцінки лягає на посадову особу контрольно-наглядового органу. Контролюючий зобов'язаний забезпечити встановлення об'єктивної істини у справі, аргументувати, довести висновки. Рішення, прийняте за результатами заходів з контролю, безпосередньо залежить від того, яким шляхом, з використанням яких засобів була отримана інформація про діяльність підконтрольного суб'єкта, наскільки вона є об'єктивною та достовірною, яким способом була закріплена. Отримані контрольно-процесуальні результати підлягають закріпленню і офіційному оформленню у відповідних актах, таких як пояснення, протоколи відбору зразків, проб, протоколи проведених досліджень, випробувань, експертиз, спеціальних розслідувань. Логічними етапами стадії будуть: встановлення фактичних обставин справи; вибір відповідної норми права, її вивчення; оцінка ознак фактичних обставин, що мають правове значення.

4. Стадія прийняття рішення за результатами контрольних заходів. Дилема стадії проявляється в тому, що прийняте рішення може бути управлінського або юрисдикційного характеру. Рішення повинно бути обґрунтованим, оформляється документально і містить висновки про наявність (відсутність) порушень вимог в діях підконтрольного суб'єкта.

Висновки повинні бути неупередженими, логічними і послідовними. На підставі зроблених висновків приймаються відповідні заходи позитивного характеру або адміністративного примусу. З метою поліпшення діяльності формуються пропозиції, даються рекомендації, видаються застереження про неприпустимість порушення обов'язкових вимог і вжиття заходів щодо забезпечення їх дотримання. У разі виявлення порушень обов'язкових вимог видаються приписи про усунення порушень із зазначенням термінів усунення, про проведення заходів запобігання заподіяння шкоди, вживаються заходи щодо контролю за усуненням виявлених порушень і залучення осіб, які допустили порушення, до відповідальності.

5. Стадія перевірки виконання рішення, прийнятого за результатами контрольних заходів. Рішення контролера має бути виконане підконтрольним у визначені законом терміни. Зміст останньої стадії становить здійснення контролю за виконанням рішення, яке було адресовано підконтрольному суб'єкту, контроль за прийняттям конкретних заходів щодо усунення виявлених порушень законності. У разі встановлення факту невиконання рішення, проводиться позапланова перевірка, в ході якої встановлюється, яким чином, в якому обсязі виконано рішення, з якої причини не виконано. Стадія перевірки виконання рішення дозволяє оцінити ефективність контрольно-наглядової діяльності.

Виділення стадій в контрольному процесі дозволяє виділити два види контрольно-наглядових проваджень в якості самостійних видів контрольно-наглядової процесуальної діяльності Національної поліції: контрольно-наглядове провадження і наглядово-відновне провадження, які реалізуються за допомогою комплексу взаємопов'язаних процесуальних дій і процедур контрольного та наглядового характеру, націлених на попередження та припинення порушень обов'язкових вимог.

Мета контрольно-наглядової - провадження попередження та виявлення порушень обов'язкових вимог. Такий вид провадження реалізується через процедури профілактичного та превентивного характеру.

Наглядово-відновне провадження націлене на припинення виявлених порушень та усунення наслідків. У провадженні до підконтрольного суб'єкта можуть застосовуватися спеціальні заходи припинення, відновлення і адміністративно-правового примусу, передбачені законодавством, що регламентує окремі види державного контролю поліції.

У контрольному провадженні превалюють процедури корекції, що передбачають здійснення контролером низки позитивних процедур встановлення відповідності діяльності підконтрольного вимогам і коригування виявлених відхилень організаційно-розпорядчими засобами.

У наглядовому провадженні контролер застосовує правоохоронні засоби, залучаючи винного до юридичної відповідальності. На наш погляд, співвідношення обсягу виконуваних завдань державного контролю та нагляду є критерієм розмежування контрольних і наглядових проваджень в поліції. На відміну від нагляду, контроль присутній завжди. З цієї причини попередження можливих порушень, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню, властиві контрольному та наглядовому провадження, чого не можна сказати про заходи адміністративно - правового примусу, що властиві наглядовому провадженню.

Наглядове провадження включає комплекс управлінських і юрисдикційних процедур, спрямованих на попередження, виявлення та припинення правопорушень, на відновлення порушеного права та встановленого правопорядку, притягнення винних до адміністративної відповідальності. Запропонована побудова діяльності поліції щодо здійснення державного контролю та нагляду обґрунтовується системністю, логічністю, функціональним і цільовим призначенням такого виду державної діяльності, обумовлено порядком і послідовністю вчинення процесуальних дій, стадій і проваджень.

Порушення послідовності здійснення стадій і проваджень або їх змішання в практичній діяльності, неприпустимо, оскільки заміна стадії та провадження або ігнорування позначиться на кінцевому результаті контрольно-наглядової діяльності та може призвести до порушення прав і законних інтересів підконтрольних суб'єктів.

Контрольно-наглядова діяльність є частиною публічного управління, юридичною процесуальною формою реалізації. Це державно-владна діяльність, що виражається у винесенні індивідуальних і нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання учасниками цієї діяльності, тут зазначається єдність владної природи всіх видів процесу. У діяльності поєднується одностороння владність органу виконавчої влади і її посадових осіб на стадії порушення адміністративної справи, видання односторонньо-владного рішення у справі, його виконання.

Адміністративно-процесуальна діяльність призначена для обслуговування потреб державного управління та матеріальних галузей права, пов'язаних з управлінням вона вторинна щодо них, але не другорядна. Процесуальна діяльність це складна система різноманітних складових процедур і проваджень, що проходять в рамках кожного виду процесу певні стадії, логічно з'єднані, в межах яких відбувається ряд процесуальних дій. Сенс цієї діяльності отримання юридичного результату, реалізація матеріальних норм права.

Адміністративно-процесуальна діяльність об'єктивно потребує спеціального правового регулювання, що охоплює різні сторони процесуальної діяльності контрольно-наглядових органів і здійснюється за допомогою процесуальних норм. Адміністративно-процесуальна діяльність, об' єднуючи управлінський і юрисдикційний процеси, забезпечує реалізацію, спрямованості державного управління в соціально-економічній сфері досягаючи позитивного результату.

Негативний аспект цієї діяльності, пов'язаний з конфліктними ситуаціями, з адміністративними правопорушеннями, не є домінуючим. Позитивний характер державного управління, забезпечуючи реалізацію адміністративно-процесуальної діяльності. підкреслює правовий характер держави. Процес у контрольно-наглядовій діяльності є необхідною умовою забезпечення захисту прав і законних інтересів підконтрольних суб'єктів, досягнення законного юридичного результату, оскільки в контрольно-наглядовій діяльності за відсутності рівності сторін виникає необхідність в контрольному процесі, в рамках якого сторони рівні перед законом.

У публічному управлінні, без формування адміністративного процесу, неможливо створити ефективне управління, обмежити прийняття органами публічного управління помилкових рішень, гарантувати невладним суб'єктам реалізацію прав і законних інтересів. пов'язана лише із механізмами реалізації публічною адміністрацією своїх інструментів діяльності [7, с. 22].

Висновки. Процесуальний аспект контрольно-наглядової діяльності Національна поліції представляє регламентовану процесуальними нормами законодавства про державний контроль і нагляд систему послідовних змін, що здійснюються в певному порядку дій і процедур, що здійснюються посадовими особами Національної поліції, з метою реалізації контрольно-наглядової функції в межах встановленої компетенції за допомогою комплексу адміністративно-запобіжних заходів, заходів адміністративно-правового обмеження, інших примусових заходів. Це цілісний комплекс органічно взаємозалежних і логічно послідовних контрольно-наглядових процесуальних дій і процедур, що утворюють цикл, в рамках якого дії складаються в певні стадії та провадження.

Особливість адміністративних проваджень по виконанню функцій державного контролю (нагляду) в Національній поліції полягає в своєрідності контрольного процесу, який має подвійну природу, так як складається з управлінських, юрисдикційних процедур правоохоронного характеру. Тому виконання функцій державного контролю та нагляду в поліції здійснюється за допомогою двох видів проваджень: контрольно-наглядового та наглядово-відновного.

Список використаних джерел

наглядовий провадження процесуальний поліція

1. Бондаренко В.А., Пустова Н.О. (2018). Основні функції державного нагляду та контролю у сфері освіти в Україні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. №3. С. 119-128.

2. Сукманова О. (2019). Особливості видів адміністративних процедур щодо охорони права власності в Україні. Підприємництво, господарство і право. №3. С. 184-189

3. Сущенко Д.В. (2018). Адміністративні процедури в Україні та країнах Європи: порівняльно-правовий аспект: автореф. дис…. канд. юрид. наук: спец.: 12.00.07, Запоріжжя. 22 с.

4. Шевченко О.М. (2017). Процес контролю в державному управлінні: теоретико-методологічний аспект. Теорія та практика державного управління. №4 (59). С. 1-7

5. Кашульська К.О. (2015). Актуальні проблеми контрольного провадження у міграційній сфері. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. Випуск 34. Том 2. С. 91-97.

6. Ковалів М.В. (2010). Основи управління в органах внутрішніх справ України: навчально-практичний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 340 с.

7. Бойко А.В. (2019). Адміністративний процес та адміністративна процедура: зміст категорій та їх співвідношення (окремі аспекти дискусії). Правова позиція. №3 (24). С. 14-23.

1. Bondarenko V.A., Pustova N.O. (2018). Osnovni funktsiyi derzhavnoho nahlyadu ta kontrolyu u sferi osvity v Ukrayini. [The main functions of state supervision and control in the field of education in Ukraine]. Naukovyy visnyk L'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriya yurydychna. No. 3. P. 119-128

2. Sukmanova O. (2019). Osoblyvosti vydiv administratyvnykh protsedur shchodo okhorony prava vlasnosti v Ukrayini. [Features of types of administrative procedures for the protection of property rights in Ukraine]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. No. 3. P. 184-189

3. Sushchenko D.V. (2018). Administratyvni protsedury v Ukrayini ta krayinakh Yevropy: porivnyal'no-pravovyy aspekt [Administrative procedures in Ukraine and European countries: comparative legal aspect]: avtoref. dys… kand. yuryd. nauk: spets.: 12.00.07, Zaporizhzhya. 22 p.

4. Shevchenko O.M. (2017). Protses kontrolyu v derzhavnomu upravlinni: teoretyko-metodolohichnyy aspekt. [The process of control in public administration: theoretical and methodological aspect.]. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya. No. 4 (59). P. 1-7

5. Kashul's'ka K.O. (2015). Aktual'ni problemy kontrol'noho provadzhennya u mihratsiyniy sferi. [Actual problems of control proceedings in the migration sphere]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya pravo. Vypusk 34. Tom 2. P. 91-97

6. Kovaliv M.V. (2010). Osnovy upravlinnya v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrayiny: navchal'no-praktychnyy posibnyk. [Fundamentals of management in the bodies of internal affairs of Ukraine: a practical guide.] L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav. 340 p.

7. Boyko A.V. (2019). Administratyvnyy protses ta administratyvna protsedura: zmist katehoriy ta yikh spivvidnoshennya (okremi aspekty dyskusiyi). [Administrative process and administrative procedure: the content of categories and their relationship (some aspects of the discussion).] Pravova pozytsiya. No. 3 (24). P. 14-23.

Размещено на Allbest.ru