Філософія формування компетентностей правника
Розгляд рівня правової комунікації випускників юридичної спеціальності. Аналіз мовностилістичної грамотності правників. Визначення необхідності внесення змін до навчальної програми юристів, передбачивши пріоритетною правову комунікативну компетентність.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.07.2022 |
| Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет «Львівська політехніка», Інститут права, психології та інноваційної освіти
Філософія формування компетентностей правника
Антоніна Токарська, професор кафедри теорії, історії та філософії права
У процесі обговорення реформи вищої освіти в юридичній галузі наявна прогалина, яка поки що фахівцями не ідентифікована як значуща. Йдеться про те, що у навчальному процесі, а пізніше й на практиці постала комунікативна складова юридичного фаху. Це зумовлено нівелюванням галузевої комунікації та юридлінгвістичної науки, які у вітчизняній гуманітаристиці практично відсутні: ні комунікації сучасного права, ні правничої лінгвістики дослідники належно не розвивають. У зв'язку з цим рівень правової комунікації випускників юридичної спеціальності в середньому доволі низький. Аналіз мовностилістичної грамотності правників не засвідчує належного рівня знань навіть за середньою шкалою. Доказом є ознайомлення із діловою документацією суддів, прокурорів, адвокатів і слідчих, в яких фіксуються численні порушення норм - лінгвістичних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних, орфографічних, що і впливає на якість комунікації. Доводити зв'язок цих анормативних явищ зі змістом юридичного документа та логікою викладу не доводиться. У зв'язку з цим постає низка важливих питань щодо необхідності внесення змін до навчальної програми підготовки юристів, передбачивши пріоритетною правову комунікативну компетентність.
Ключові слова: вища юридична освіта, комунікація (правова), юридлінгвістика, компетентність, уніфікація досвіду підготовки юристів.
Abstract
Antonina Tokars'ka
Doctor of Laws, Professor, Professor, Department of Theory and Philosophy of Law, Institute of Law and Psychology of Lviv Polytechnic National University
PHILOSOPHY OF FORMATION OF LAWYER'S COMPETENCES
There is a gap in the process of discussing the reform of higher education in the legal field, which has not yet been identified as significant by experts. The point is that the communicative component of the legal profession has become completely despised in the educational process, and later in practice. This is due to the leveling of branch communication and jurisprudential science, which are practically absent in the domestic humanities: neither the languages of modern law nor legal linguistics are properly developed by researchers. In this regard, the level of legal communication of law graduates is on average quite low. Even the analysis of linguistic and stylistic literacy of lawyers does not show a proper level of knowledge, even on a medium scale. The proof is the acquaintance with the business documentation of judges, prosecutors, lawyers and investigators, which record numerous violations of speech norms - linguistic, morphological, syntactic, stylistic, spelling, which affects the quality of communication. It is not necessary to prove the connection of these normative phenomena with the content of the legal document and the logic of the statement. In this regard, a number of important questions arise regarding the need to make changes to the training program for lawyers, giving priority to legal communicative competence.
Key words: higher legal education, communication (legal), jurisprudence, competence, unification of experience in training lawyers.
Вступ
Постановка проблеми. Як суспільство, так і освітньо-наукові процеси в ньому становлять єдність об'єктивного і суб'єктивного, природного і соціального, а також носять конкретно-історичний характер. На нинішньому етапі виразний кризовий стан цієї єдності позначається і на правничій освіті.
Основним ідентифікатором суспільно-політичної кризи є послаблення регулятивних функцій державновладних механізмів та чинної нормативно-правової системи. Порушуються раніше встановлені форми та організація взаємовідносин між різними гілками влади, державними, громадськими структурами та суб'єктами права. Все частіше це призводить до так званої «електризації суспільства» і загострення криміногенності. В таких умовах суспільство стикається із ситуаціями високого ступеня непрогнозованості, ризику й непередбачуваного динамізму, що вимагають нестандартних рішень вербального впливу та правових дій.
Розвиток цих подій залежить від комунікативної компетентності правника, яка перебуває поза увагою закладів вищої освіти.
Юридичні оцінки комунікативних ситуацій ускладнюються не лише відсутністю досвіду, а насамперед нерозробленістю системних знань з комунікації та багатьма прогалинами у законодавчій базі та механізмах реалізації законів. Все це породжує низку теоретико-методологічних та практико-прикладних проблем професійної комунікативної діяльності правників.
Відтак актуалізуються питання змісту правничої освіти, яку має доповнити комунікативний аспект зі всіма його складовими - психологією, лінгвістикою, інформаціогенністю.
Метою статті є привернення уваги до проблем наповненості змісту правової навчально- наукової бази такими праксеологічно спроєктованими дисциплінами, як «Практична правова комунікація», «Герменевтика правового виступу», «Комунікація в суді», «Адвокатська комунікативна практика», «Перемовини з терористами», «Медіація», «Правова комунікація з підлітками» і т. д. з метою вироблення в майбутніх юристів комунікативної компетентності.
Аналіз дослідження проблеми. Дослідженням історії та теорії комунікації займалися Аристотель, Сократ, Платон, Ю. Габермас, Дж. Пітерс, К. Ясперс, а також певною мірою наші сучасники О. Балинська, С. Бобровник, С. Максимов, Н. Кушакова-Костицька, П. Рабінович та інші. Однак досі їхні глибокотеоретичні напрацювання, що слушно зачіпають практичні аспекти діяльності юристів, не потрапляли у поле зору тих, від кого залежить визначення змісту необхідних дисциплін, які впливають на правову компетентність.
Виклад основного матеріалу
Відомий класичний постулат «Спочатку було Слово...» поки що не втілений у культову компетенцію правника. Поясненням такого стану є стандартний підхід (застарілий) до визначення тих дисциплін, які для правника є основоформувальними у його фаху.
XXI ст. вирізнене на історичному тлі кардинальними змінами світоглядно-методологічних концептів насамперед у самій філософській раціональності. Ще у ХХ ст. відбувся перехід від класичного схематико-функціонального раціоналізму до комунікативно-дискурсивної філософії людських відносин. Семантика раціоналізації дій суб'єктів полягає не стільки у «підлаштовуванні» реалій сьогодення під ідеалізовані константи, «скільки у приведенні до розумної гармонії та симбіотичної єдності системи «людина - суспільство - природа» [10, с. 375].
У зв'язку з цим у контексті нової філософської позиції «переосмислюється і феномен права - його природа, зміст, цільові орієнтири та механізми реалізації. І ця зміна аналітичних парадигм не є випадковим явищем чи даниною черговому віянню «епістемологічної моди». Вона спричинена демократичними тенденціями в реорганізації самого суспільного буття, в контексті яких право вже не може зводитись до вираження волі владних структур у «апріорній» юридичній нормі, а все більше «знаходить» свої витоки та критерії в самому середовищі людської комунікації. Воно (право) сформоване як комунікативні інтеракції, що виникають на підставі неоднакових намірів суб'єктів, різнотрактувань норм права, правових та не правових дій вербального і невербального характеру» [10, с. 375].
Загальна ієрархія цінностей у правовій комунікації, на яку зорієнтована раціональність дій юриста - її ефективність. Це вміння розв'язувати конфліктогенні ситуації вербалізованими правовими методами, навички досягнення комунікативної згоди, захисту порушених прав і свобод як альтернативний спосіб до силового вирішення проблем, забезпечення та захист особистих немайнових прав громадян тощо. В основі комунікації концептуалізується етичний суб'єкт-суб'єктний взаємозв'язок, «визнання в іншій людині суверенної особистості», за Ю. Ґабермасом.
Ефективність правової комунікації релевантна до правової культури, державної етики у суспільстві, вироблених стереотипів її сприйняття і репрезентування її носіями. Що вища правосвідомість, що бездоганніше діє механізм правовідносин, то ефективніше відбувається комунікативний правовий процес. Відповідно, ефективна комунікативна діяльність правників формує систему відносин у суспільстві та є умовою перспективного розвитку правових взаємин. юридичний випускник мовностилістичний правник
У правовій комунікації потреби суб'єктів і об'єктів (комунікаторів і комунікантів) часто не збігаються. Ефективність правової комунікації значною мірою залежить від професійного добору засобів вербальної взаємодії, заснованих на етичних принципах спілкування, що сприяють зміні модусу, поведінки особи у межах правових норм. Те, що становить ефективний наслідок.
Ефективність комунікативної діяльності в системі правовідносин визначається рівнем реалізації нормативних принципів: справедливості, рівних прав і адекватного обов'язку у створенні симетричних взаємин та формальної толерантності.
Концепція правової комунікації на основі національних стандартів та міжнародної практики передбачає імперативно-регулятивний розвиток комунікативного (консенсусного) потенціалу через утвердження правової комунікації на основі свободи слова і комунікації, корисної для суспільства; дотримання права кожного суб'єкта на рівноправну участь в комунікації; забезпечення державного захисту всіх суб'єктів від спотвореної та недостовірної інформації, одержаної через засоби масової комунікації; захищеність права власності на інформаційні ресурси та інформаційні технології на основі гармонізації та правового захисту приватних і загальносуспільних інтересів; рівноправність та взаємовідповідальність учасників комунікації у формуванні простору інформаційного ринку.
Комунікативна практика правника складна і невичерпна. Для неї характерні свої закони, принципи і методи. Чи ми їх сповідуємо? Ні. Хоча декларативні речі фіксовані.
Ми взяли до уваги кілька навчальних програм зарубіжних і вітчизняних закладів вищої освіти юридичного профілю: Центру Британського права (Велика Британія) та інших європейських авторитетних шкіл права, а також Києво-Могилянської академії та Інституту права Національного університету ім. Т. Шевченка.
У першому зі згаданих навчальному закладі серед чотирьох навчальних дисциплін для львівських студентів пріоритет зроблено на фаховій юридичній (англійській) мові та письмі; далі - це договірне право; майнове; а також зобов'язальне право. В них акцентовані такі правничі навички: застосування альтернативних методів вирішення спорів; усне аргументування, інтерв'ю клієнта; ведення переговорів; складання договорів, письмове аргументування; написання правових висновків, підготовка життєпису та навички комунікації / інтерв'ю.
Аналогічно лише із авторськими доповненнями комунікативної практики сформовані навчальні програми в інших європейських навчальних закладах (Австрія, Німеччина, Польська Республіка та ін.). Така дисципліна, як філософія права, містить обов'язковий комунікативний контент з опорою на правову герменевтику, правову аксіологію, правову онтологію та антропологію.
Постійною з 1966 року є дослідницька мережа з проблем тексту і культури у Кембриджському університеті та Оксфордському університеті; спорідненою є програма комунікативної практики в Гарвардському університеті (США).
Пріоритетом Києво-Могилянської академії є «адаптація до європейських та американських моделей правничих шкіл» [17]. Студенти вчаться мислити й аргументувати свою точку зору, беруть участь у «модельних судових процесах»; опановують навички правового аналізу та письма (магістерська програма).
До програмних компетентностей магістрів права в Інституті права Національного університету ім. Т. Шевченка віднесено: здатність спілкуватися державною та іноземною мовами як усно, так і письмово; використання інформаційних і комунікаційних технологій; уміння аргументувати вибір шляхів вирішення завдань, обґрунтовувати прийняті рішення; навички міжособистісної взаємодії, здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп.
Отже, потрібні навички, які є основою комунікативної юридичної практики, з якої визначають рівень професіоналізму кожного правника.
Висновки
Будь-які ідеї (наукові, правові, філософські тощо) можуть так і залишитись «ідеями розуму» і ніяк не позначитися в реальному бутті, якщо не будуть налагоджені механізми їхнього втілення в дійсність, насамперед у навчальний процес підготовки правника. Тому «реалістичність» позиціонування дієвості нових правових ідей істотно залежить від реального втілення останніх у контекст проблематики, пов'язаної з функціонуванням правової сфери, адекватної до реформованої теоретичної концепції права. Органи правопорядку мають радикально змінити свої комунікативні відносини як всередині власних структур, так і у «зовнішній» взаємодії із суб'єктами права. З цією метою актуалізується питання комунікативної компетентності правника.
Список використаних джерел
1. Алимов В. В. Юридический перевод: практический курс. Английский язык. Изд. 3, стереот. 2005. 160 с.
2. Мущинина М. М. О правовой лингвистике в Германии и Австрии. URL: http: // irbis.asu.ru/mmc/ juris5/2.ru.shtml.
3. Хворостянкіна А. Дефініції у законодавчих текстах: питання у теорії. URL: http: // www.minjust.gov.ua/0/6669.
4. Вербенець М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології. К., 2004. 20 с.
5. Литвин В. Можливості судово-лінгвістичної експертизи. Право України. 2001. № 1.
6. Литвин Т. В. Судово-лінгвістична експертиза усних повідомлень. Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. 2001. № 1. С. 268-272.
7. Матвеева О. Н. К вопросу о юридизации конфликтного текста. Юрислингвистика-5: Юридические аспекты языка и лингвистические аспекты права. URL: http: // irbis.asu.ru/mmc/juris5/3.ru.shtml.
8. Полудьонний М. Право на висловлення оціночних суджень крізь призму захисту репутації. Юридичний журнал. 2003. № 10. URL: http: // www.justinian.com.ua/article.
9. Прадід Ю. Ф. Місце лінгвістичної експертизи в системі криміналістичних експертиз // У царині лінгвістики і права. Сімферополь: Еліньо, 2006. С. 194-199.
10. Токарська А. С. Правова комунікація в контексті посткласичного праворозуміння: дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.12 «філософія права». К., 2008. 362 с.
11. Шамраев А. В. Правовое регулирование информационных технологий (анализ проблем и основные документы). Версия 1.0. М.: «Статут», «Интертех», «БДЦ-пресс», 2003. 1013 с.
12. Шахбазян К. Міжнародна співпраця громадян у сфері правового регулювання діяльності в Інтернеті. Український часопис міжнародного права. 2003. № 1. С. 70-73.
13. Швачко С. О., Кобякова І. К. Поверхнева та глибинна структури юридичних текстів // Право і лінгвістика: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х ч. (18-21 верес. 2003 р.). Сімферополь: ДОЛЯ, 2003. Ч. 2. С. 49-54.
14. Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. Минск, 1996. 288 с.
15. Шинкаренко І. О. Особливості соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06/Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2005. 20 с.
16. Юрчук О. Ф. Вербальна комунікація в ракурсі лінгвокриміналістики // Право і лінгвістика: матерали II міжнар. наук.-практ. конф.: у 2-ох ч. (22-26 вер. 2004 р.). Сімферополь: ДОЛЯ, 2004. Ч. 1.
17. Law.ukma.edu.ua.31серп. 2020.
References
1. Alimov VV Legal translation: a practical course. English language. Ed. 3, stereotyped. 2005. 160 p.
2. Muschinina M. M. On legal linguistics in Germany and Austria. URL: http: // irbis.asu.ru/mmc/juris5/2.ru.shtml.
3. Khvorostyankina A. Definitions in legislative texts: questions in theory. URL: http: // www.minjust.gov.ua/0/6669.
4. Verbenets M. B. Legal terminology of the Ukrainian language: history of formation and functioning: author's ref. dis. for science. degree of Cand. philol. Science: special. 10.02.01; Kiev. nat. Univ. T. Shevchenko, Inst. Of Philology. K., 2004. 20 p.
5. Lytvyn V. Possibilities of forensic linguistic examination. Law of Ukraine. 2001. No. 1.
6. Lytvyn TV Forensic linguistic examination of oral reports. Bulletin of the Lviv Institute of Internal Affairs. 2001. No. 1. S. 268-272.
7. Matveeva O. N. On the question of legalization of the conflict text. Jurislinguistics-5: Legal aspects of language and linguistic aspects of law. URL: http: // irbis.asu.ru/mmc/juris5/3.ru.shtml.
8. Poludyonny M. The right to express evaluative judgments through the prism of reputation protection. Legal journal. 2003. No. 10. URL: http: // www.justinian.com.ua/article.
9. Great-grandfather Y. F. The place of linguistic examination in the system of forensic examinations // In the field of linguistics and law. Simferopol: Elinho, 2006. S. 194-199.
10. Tokarska A. S. Legal communication in the context of postclassical legal understanding: dis. ... dr. Jurid. Science: Wed. 12.00.12 «philosophy of Law». K., 2008. 362 p.
11. Shamraev A. V. Legal regulation of information technology (problem analysis and basic documents). Version 1.0. M.: «Statute», «Intertech», «BDC-press», 2003. 1013 p.
12. Shahbazyan K. International cooperation of citizens in the field of legal regulation of the Internet. Ukrainian Journal of International Law. 2003. No. 1. S. 70-73.
13. Shvachko S. O., Kobyakova I. K. Superficial and deep structure of legal texts // Law and linguistics: materials of the International scientific-practical conference: In 2 parts (September 18-21, 2003). Simferopol: DOLIA, 2003. Part 2. P. 49-54.
14. Sheinov V. P. Conflicts in our lives and their resolution. Minsk, 1996. 288 p.
15. Shinkarenko I. O. Peculiarities of social-perceptual regulation of professional communication of a police officer: author's ref. dis. for science. degree of Cand. psychol. Science: special. 19.00.06/Kharkiv National University of Internal Affairs. Kharkiv, 2005. 20 p.
16. Yurchuk O. F. Verbal communication in the perspective of linguistic criminology // Law and Linguistics: Proceedings of the II International. scientific-practical Conf.: in 2 hours (September 22-26, 2004). Simferopol: FATE, 2004. Part 1.
17. Law.ukma.edu.ua.31cepn. 2020.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення стану, можливостей, умов і перспектив сприйняття позитивного досвіду професійної діяльності юристів англо-американської правової сім’ї в розвитку правової системи України. Проблемні питання, які стосуються юридичної діяльності.
реферат [24,0 K], добавлен 30.04.2011Підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України. Розгляд законопроектів у першому, другому та третьому читаннях. Подання і розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції. Тлумачення законів як втілення правової норми в життя.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.02.2011Дослідження неузгодженості та суперечності Цивільного та Господарського кодексів, проблеми їх співвідношення та необхідності визначення сфери дії кожного з них щодо поняття "організаційно-правової форми юридичної особи". Змістовна характеристика поняття.
статья [221,0 K], добавлен 18.11.2014Характеристика способів прийняття конституцій та внесення до них змін. Порядок внесення змін до Конституції України. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України. Обмежувальна функція Конституції. Діяльність Конституційного Суду України.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 25.01.2012Розгляд програми теоретичної юриспруденції. Відзначено базові принципи методології юридичної антропології: урахування соціальної та політичної багатоманітності сучасних суспільств, диференціація з позицій антропологічної науково-дослідницької програми.
статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017Загальна характеристика епохи давньоримської політичної та правової думки. Створення нової науки - юриспруденції зусиллями римських юристів. Вчення Цицерона та Ульпіана про державу і право. Політико-правові погляди римських стоїків та їх вплив на юристів.
контрольная работа [46,5 K], добавлен 06.10.2012Прийняття Конституції Угорської Народної Республіки у 1949 році. Закріплення найважливіших положеннь, що характеризують правову систему. Рішення про внесення змін у Конституцію. Широка реформа Конституції у 1972 році та її демократизація у 1989-90 рр.
реферат [19,8 K], добавлен 05.06.2010Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Теоретико-категоріальний аналіз концептів "право" і "закон" через призму екзистенційно-динамічного устрою суспільного буття. Проблема визначення місця права та закону в структурі правової реальності. Цивілізаційні принципи формування правових систем.
статья [20,3 K], добавлен 31.08.2017Правове регулювання працевлаштування випускників. Права і обов'язки замовників та випускників. Порядок працевлаштування випускників, які навчались за державним замовленням. Соціальні гарантії і компенсації молодим спеціалістам, передбачені КЗпП.
реферат [21,1 K], добавлен 06.02.2008Філософсько-правове дослідження феномену юридичної допомоги як результату правової соціалізації людини. Розуміння способів безпосередньої реалізації норм у юридичній практиці. Усвідомлення і формування власного ставлення до правових інститутів та установ.
статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017Вивчення нормативно-правової бази зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу та динаміки змін сучасної системи міжнародних відносин. Аналіз етапу від Маастрихтського до Лісабонського договорів. Розгляд військово-політичної інфраструктури Євросоюзу.
статья [30,1 K], добавлен 11.09.2017Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003Професія судді як одна з найповажніших та найважливіших серед усіх інших у країнах, які входять в англо-американську правову сім’ю. Основна маса кримінальних справ, що припадає на розгляд магістратами. Особливості діяльності коронера, його повноваження.
реферат [19,9 K], добавлен 29.04.2011Дослідження галузевої належності охоронних суспільних відносин, які виникають у разі вчинення правопорушення. Характерні риси адміністративної, дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності. Аналіз класифікації юридичної поруки.
статья [21,5 K], добавлен 21.09.2017Організація роботи із забезпечення законності документів правового характеру. Підготовка проектів і впорядкування відомчих нормативних актів. Контрольні функції та аналіз правової роботи підприємства. Методична допомога по питанням правової роботи.
презентация [3,5 M], добавлен 03.08.2012Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності. Відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративно-правової. Характеристика позитивної та ретроспективної (негативної) фінансово-правової відповідальності.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 04.12.2010Бюджетна класифікація - підстава для формування, використання та здійснення фінансового контролю. Вивчення структури та правової сутності доходів загального фонду Державного бюджету України. Аналіз юридичної природи та складу видатків Державного бюджету.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 30.11.2014Основні причини для подальшого формування незалежної правової системи Сполучених Штатів Америки. Систематизація сучасного законодавства країни. Особливості федерального права. Специфічні риси американської правової системи у порівнянні з англійською.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.08.2014Аналіз питань, пов'язаних з визначенням категорії договору в індустрії моди, його оригінальності і необхідності для індустрії моди, впливу моди, відмінності і схожості моди і договору. Характеристика перспектив впровадження моди в правову систему.
статья [25,6 K], добавлен 06.09.2017
