Про деякі особливості адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування: досвід ФРН і України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ДОСВІД ФРН І УКРАЇНИ

К.О. Закоморна, кандидат юридичних наук,

доцент кафедри державного будівництва

Ю.Ю. Бурдай, студент 4 курсу

міжнародно-правового факультету

Анотація

адміністративний нагляд місцевий самоврядування

Розкрито основні проблеми реформування системи адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено особливості здійснення процедури адміністративного нагляду за діями муніципалітетів на прикладі окремих земель ФРН. Встановлено фактори впливу на визначення суб'єктів і об'єктів адміністративного нагляду в ФРН. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення роботи місцевих державних адміністрацій в Україні.

Ключові слова: адміністративний нагляд, землі ФРН, місцеві державні адміністрації, муніципалітети, органи місцевого самоврядування.

Аннотация

Е. А. Закоморная, Ю. Ю. Бурдай О некоторых особенностях административного надзора за деятельностью органов местного самоуправления: опыт ФРГ и Украины

Раскрыты основные проблемы реформирования системы административного надзора за деятельностью органов местного самоуправления в Украине. Освещены особенности осуществления процедуры административного надзора за действиями муниципалитетов на примере отдельных земель ФРГ. Установлены факторы влияния на определение субъектов и объекта административного надзора в ФРГ. Сформулированы предложения по совершенствованию работы местных государственных администраций в Украине.

Ключевые слова: административный надзор, земли ФРГ, местные государственные администрации, муниципалитеты, органы местного самоуправления.

Summary

K. О. Zakomorna, Y. Y. Burdai On some features of administrative supervision over activities of local government bodies: the experience of Germany and Ukraine

The priority direction of development of the system of state authorities and local self-government bodies in Ukraine is he approval I of a balanced provision in the Constitution of Ukraine on the introduction of a new official, civil servant at the level of local executive power. The problem today is that it is not clear how to put tost institution into operation wtioutttbad consequences for the system of government in Ukraine. For this purpose, it is necessary to address already existing generally accepted systems.

Today many scientific works are devoted to the topic of introduction of the institute of the prefect into the system of authorities, which cover this issue from different angles. In particular, these are the publications of such domestic scientists as: Yu. Hanashchuk, P. Lyuhchenko, O. Lyalyuk, M. Peteyshyna, L. Nikitenko, S. Seiyogina and others.

The purpose of the article is to highlight the peculiarities of the procedure of administrative supervision over actions of municipalities on the example of lands of Germany and to provide proposals for imoeo)ving toe work ofdoca t іГіРп administrations in Ukraine. Based on the studied experience of Germany, it was found that the system of local self-government hodies in Ukraine also needs to he improved by forming a three-tier system of local self-government bodies, which will meet the modern requirements for the development.

German doctrine enshrines the constitutional wording «within the law» and interprets its possibility of regulating the acts of the Federation, lands and institutions of the EU area of responsibility of municipalities, without violating the basic principle -- the right of communities to self-government. As for the subjects that carry out administrative supervision, their status is influenced by the administrative-territorial structure of the land. Thus, some lands are divided into administrative districts, which are administrative-territorial units without the status of a legal entity.

In order to introduce the institution of a prefecture in our state, it is necessary to adopt a special law, which must clearly delineate the competence of this official and other representative of the executive branch. On our opinion, the study of the German practice of carrying out administrative supervision over the activities of municipalities will provide an opportunity to improve the work of existing local state administrations in Ukraine. It should be noted that the administrative- territorial structure of each land and its financial, economic and human resources influence the establishment in the legislation of Germany of subjects and objects of administrative supervision. We consider especially useful the experience of the implementation of the commissioners of the administrative district and district administrations of preventive methods of supervision over the actions of bodies and officials of the community. Undoubtedly, the understanding of supervisors as partners of local self-government, which are called to comprehensively advise, assist and protect municipalities in carrying out their tasks, not only strengthens the personal responsibility of community members, but also ensures high quality service to local people.

Keywords: administrative supervision, lands of Germany, locaS stete administrations, municipality, local government.

Постановка проблеми

Одним із ключових напрямів реформування територіальної організації влади в Україні є трансформація ролі державного (адміністративного) нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. Відповідно до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації)» № 2217а від 01.07.2015 р. інститут префектів має замінити місцеві державні адміністрації. Інститут префекта являє собою інститут представництва центральної влади, який задає стратегічний вектор і носить функцію нагляду. Суть статусу префекта полягає в тому, що він об'єднує дві важливі функції: координацію державних послуг, деконцентрованих на відповідній території, та нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. З наданням цих двох повноважень одному і тому самому інститутові створюється потужний орган державної влади на субнаціональному рівні [8, с. 48--49].

Варто зазначити, що даний законопроєкт отримав позитивні висновки Венеціанської комісії, зокрема, остання зазначила, що положення законопроєкту щодо того, що префект є державним службовцем, виступає найуспішнішим поряд з іншими новелами. Венеціанська комісія зазначила: «Дуже вітається дане положення: дійсно, одним з ризиків, пов'язаних із цією інституцією, є те, що призначення на посаду префекта здійснюється органами політичної влади, що загрожує надмірною політизацією посади, а це суперечить її ролі, яка є по суті адміністративно-технічною. Зазвичай виконання цього положення забезпечується законом про статус префекта чи окремим розділом закону про місцеве самоврядування: доступ до посади (кандидата на посаду) за результатами конкурсу в порядку законодавства про державну службу тощо» [1].

Згодом, через чотири роки, рух у напрямі внесення змін до Конституції України активізувався, оскільки Президент України вніс до парламенту нову редакцію законопроєкту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації)» № 2598 від 13.12.2019 р., назва якого збігається з попереднім, однак зміст даного акта був дещо змінений з урахуванням висновків Венеціанської комісії та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя [7]. Разом з тим спільною ідеєю та метою двох згаданих вище документів є подальша децентралізація публічного управління через трансферт від держави до муніципалітетів права вирішення питань, що стосуються, наприклад фінансів, шляхом наділення більшою компетенцією та відповідальністю за місцеві справи реальну владу та введення префектів як наглядових органів [6, с. 27--28].

На сьогоднішній день у суспільстві йдуть дискусії про введення в дію інституту префекта без негативних наслідків для ефективної роботи системи органів публічної влади в Україні. За справедливою думкою С. Г. Серьогіної, такі зміни Конституції України, як: ліквідація обласних і районних адміністрацій і впровадження префектів, переорієнтація функцій представників центру з виконавчо-розпорядчих на координаційні та контрольно-наглядові, будуть сприяти зміцненню законності і правопорядку в державі [9]. Саме для цього варто звертатись до вже існуючих у провідних країнах світу загальновизнаних механізмів здійснення адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. Одним із влучних прикладів є досвід роботи уповноважених адміністративних округів та районних адміністрацій у Федеративній Республіці Німеччина.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Темі впровадження інституту префекта в систему органів публічної влади присвячені чимало наукових робіт, які з різних боків висвітлюють дану проблематику. Зокрема, це праці таких вітчизняних науковців, як: Ю. Ганащук, П. Любченко, О. Лялюк, М. Петришина, Л. Нікітенко, С. Серьогіна та ін.

Мета статті полягає у висвітленні особливостей здійснення процедури адміністративного нагляду за діями муніципалітетів на прикладі окремих земель ФРН та наданні пропозицій щодо вдосконалення роботи місцевих державних адміністрацій в Україні.

Виклад основного матеріалу

Наразі універсальним стандартом щодо основних принципів та засад здійснення контрольно- наглядової діяльності у сфері місцевого самоврядування стала Європейська хартія місцевого самоврядування. Зокрема, ст. 8 цієї Хартії визначає, що будь-який адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених Конституцією України або законом. Будь-який адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, як правило, має на меті тільки забезпечення дотримання закону та конституційних принципів. Однак вищі інстанції можуть здійснювати адміністративний нагляд за належністю виконання завдань, доручених органам місцевого самоврядування [3]. Показово, що практичному застосуванню ст. 8 Європейської хартії про місцеве самоврядування сприяють Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи. Основна мета цих Рекомендацій -- звернути увагу на необхідність забезпечення узгодженості між системами адміністративного нагляду та принципом субсидіарності [12].

Вітчизняні науковці наголошують, що державний контроль і нагляд є самостійними способами забезпечення законності в діяльності всіх суб'єктів правовідносин [10]. Залежно від обсягу державного контролю розрізнюють власне контроль, у процесі якого перевіряється законність і доцільність діяльності, і нагляд, який обмежується тільки перевіркою законності, при цьому втручання в оперативно-господарчу діяльність піднаглядного об'єкта не є допустимим [2].

У свою чергу, у зарубіжних публікаціях прийнято виділяти такі типи державного контролю за місцевим самоврядуванням -- правовий, фінансовий і політичний. Зміст правового контролю включає в себе такі функції представників держави, як: здійснення перевірок рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування на предмет їх відповідності нормативно-правовим актам, які приймаються органами державної влади. Правовий контроль охоплює низку форм: 1) нагляд, який здійснює центральний (регіональний уряд) безпосередньо або через своїх представників на місцях. Такий нагляд отримав назву «адміністративний нагляд»; 2) судовий нагляд, який виконують адміністративні суди або суди загальної юрисдикції; 3) нагляд, який реалізують омбудсман з місцевих справ або інші незалежні медіатори, аудитори, контролери тощо. Фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторами або державними установами, що визначені законом, якщо питання стосується витрат із державного бюджету. Щодо політичного контролю, то він реалізується на двох рівнях. По-перше, виконавчі органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед радами -- виборними представницькими установами. По-друге, члени громади наділені правом через різноманітні форми партисипативної демократії контролювати своїх представників [13].

Пропонуємо розглянути досить успішну та різноманітну систему адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевої влади на рівні земель у ФРН. Згідно із ст. 28 Основного закону ФРН громади в рамках закону і під свою відповідальність мають право регулювати усі справи місцевого співтовариства. Союзи громад також користуються правом самоврядування в межах своїх повноважень і відповідно до закону. Гарантії самоврядування також включає основи власної фінансової відповідальності [4]. Слід звернути увагу на те, що німецька доктрина закріплює конституційне формулювання «в рамках закону» та тлумачить його можливість регламентації актами Федерації, земель і установ ЄС зони відповідальності муніципалітетів, при цьому не порушуючи базовий принцип -- право громад на самоврядування. Зважаючи на це, муніципальна влада займає особливе місце у посередницькому державному управлінні на місцях і поряд з федеральною і земельною адміністрацією розглядається як «третій стовп». Як на федеральному, так і на земельному рівнях існує поділ на законодавчу і виконавчу гілку влади. У цій державній структурі управління муніципалітети є представниками громадськості і виступають частиною виконавчої влади земель. Це зумовлює відповідальність земель за адміністративний нагляд, регламентацію землями права на самоврядування і прийняття для громад муніципальних кодексів -- «місцевих конституцій» і інших актів [15].

Щодо суб'єктів, які здійснюють адміністративний нагляд, то на їх статус впливає адміністративно-територіальний устрій землі. Так, окремі землі поділені на адміністративні округи, які є адміністративно-територіальними одиницями без статусу юридичної особи (Баден-Вюртемберг, Баварія, Гессен, Північний Рейн -- Вестфалія). Адміністративний округ (для окремих завдань -- регіональні об'єднання) стоїть між землею та громадами як офіційна проміжна інстанція управління. Вони здійснюють правовий контроль над містами, районами міст, громадами, цільовими об'єднаннями громад та регіональними об'єднаннями. Через нижчі адміністративні установи вони здійснюють державний та правовий нагляд. Адміністративні округи здійснюють свою діяльність у рамках закону та є підконтрольними одночасно. Земельний уряд призначає уповноваженого адміністративного округу. Якщо в землі адміністративні округи не передбачені, у такому випадку на рівні районів функціонує державне агентство -- районна адміністрація, яка відповідає за адміністративний нагляд і призначається земельним урядом (Бранденбург, Мекленбург -- Передня Померанія, Тюрингія, Шлезвіг -- Гольштейн та ін.). Дуже цікаво, що у таких землях Міністерство внутрішніх справ здійснює адміністративний нагляд за муніципалітетами, які не входять до району. Крім того, в усіх землях Міністерство внутрішніх справ є органом вищої апеляційної інстанції щодо рішень, прийнятих нижчими наглядовими органами [14].

Об'єкт адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням залежить від низки чинників, зокрема, це -- група повноважень, яка підлягає перевірці. Так, у сфері власних повноважень муніципалітетів, державні інституції здійснюють контроль виключно за законністю дій органів і посадових осіб муніципальної влади і наділені правом оскаржити такі дії у суді. Навпаки, у сфері державних функцій, які делеговані муніципалітетам федерацією або землями, контролю підлягає не лише законність дій, а й їх доцільність. Враховуючи згадану природу делегованих повноважень, представники держави компетентні скасувати або внести зміни в муніципальні рішення. Щодо третього типу, так званих «обов'язкових повноважень», то земля видає директиви з точним викладенням алгоритму прийняття рішень місцевими органами влади [14].

Метод профілактичного контролю а priori є найпоширенішим видом адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням. Цей метод означає попереднє затвердження рішень муніципалітету до набуття ними чинності. За нашою думкою, популярність даного типу контролю зумовлена ні чим іншим, як роллю наглядових органів. Як правило, в муніципальних кодексах встановлено, що наглядові органи повинні всебічно консультувати, сприяти та захищати муніципалітети у виконанні їх завдань, посилювати муніципальну владу й особисту відповідальність представників громади. Іншим видом контролю є а posteriori (подальшого -- після набуття чинності рішенням). Даний вид здійснюється за рекомендацією ревізійної установи або у разі судового спору за ініціативою громадянина. Наглядовий орган уповноважений отримувати інформацію про всі справи громади, відвідувати та перевіряти комунальні установи. Основним актом реагування проти муніципальних рішень щодо реалізації власних повноважень є заперечення із проханням про перегляд (скасування чи внесення змін). Це внутрішня адміністративна процедура, яка застосовується для розслідування, перш ніж наглядовий орган звернеться до суду. Крім того, якщо делеговані завдання не виконано або «обов'язкові повноваження» не реалізовано, наглядовий орган може вимагати від муніципалітету вжити необхідних заходів. Якщо муніципалітет не виконує розпорядження, то протягом встановленого розумного строку представник держави може приймати необхідні рішення від імені муніципалітету. Як максимальний захід, земельний уряд може розпустити місцеву раду та призначити нові вибори [11].

Висновки

Підсумовуючи дослідження, варто зазначити, що задля впровадження інституту префектури в нашій державі необхідно ухвалити спеціальний закон, в якому має бути чітко розмежовано функції цієї посадової особи та інших представників виконавчої влади. За нашою думкою, вивчення німецької практики здійснення адміністративного нагляду за діяльністю муніципалітетів надасть можливість вдосконалити роботу існуючих місцевих державних адміністрацій в Україні. Слід звернути увагу, що на встановлення в законодавстві ФРН переліку суб'єктів і об'єктів адміністративного нагляду впливає адміністративно-територіальний устрій кожної землі та її фінансово- економічні та людські ресурси. Вважаємо особливо корисним досвід реалізації уповноваженим адміністративного округу та районними адміністраціями профілактичних методів нагляду за діями органів і посадових осіб громади. Ці профілактичні заходи реалізуються у рамках розуміння німецьких наглядових органів як партнерів місцевого самоврядування, які покликані всебічно консультувати та захищати муніципалітети у виконанні їх завдань. Як здається, закріплення за вітчизняними місцевими державними адміністраціями права попереднього затвердження рішень місцевих рад до набуття ними чинності сприяє не лише зміцненню особистої відповідальності представників територіальної громади, а й дозволить забезпечити високу якість надання сервісних послуг місцевому населенню.

Список використаних джерел

1. Висновок щодо законопроєкту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації)» № 2217а від 01.07.2015 Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя від 15 липня 2015 року № 29. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=55812.

2. Горбова Н. А. Природа державного контролю (нагляду) та генезис його законодавчого визначення. Право та державне управління.№ 1 (34). Т 1. URL: htpo://www.pdu-j<uirnaLкрїї.zpuia/ archive/1_2019/tom_1/8.pdf.

3. Європейська хартія місцевого самоврядування м: Страсбург 15.10.1985 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_036#Text.

4. Іванцова З. Система та правове регулювання діяльності органів місцевого самоврядування у землях ФРН. Национальный юридический журнал: теория и практика. URL: https://ibn.idsi.md/sites/ default/files/imag_file/37-41_15.pdf.

5. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

6. Лялюк О. Ю., Петренко І. В. Зарубіжний досвід запровадження інституту префекта та його значення для України. Проблеми законності. 2020. Вип. 148. С. 27--35.

7. Попередні коментарі до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції». Висновок підготовлено Центром експертизи доброго врядування Департаменту демократичного врядування Генерального директорату ІІ з питань демократії від 20.02.2020. Страсбург. URL: lшp://k<mlsalnovr.rada.gov.ua/uploads/ documents/41772.pdf.

8. Слободян Ю. Ю., Нікітенко Л. О. Інститут префекта: зарубіжний досвід і перспективи впровадження в Україні. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2019. Вип. 11. С. 46-49.

9. Серьогіна С. Г. Механізм стримувань і противаг на місцевому рівні сприятиме зміцненню законності й правопорядку в державі. Голос України. № 130 (6134) від 22.07.2015. URL: http://www.golos.com.ua/ article/257247.

10. Сопільник Р. Л., Єсімов С. С., Ковалів М. В. Форми адміністративно-правового забезпечення законності в роботі органів місцевого самоврядування. URL: https://nzlubp.org.ua/index.php/index.

11. Gemeindeordnung fur den Freistaat Bayern (Gemeindeordnung -- GO) in der Fassung der Bekanntmachung vom 22. August 1998 (GVBl. S. 796) BayRS 2020-1-1-I. URL: https://www.gesetze-bayern.de/Content/ Document/BayGO.

12. Recommendation CM/Rec (2019) 3 of the Committee of Ministers to member States on supervision of local authorities' activities. URI.: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001 68093d066https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectI d=090000168093d066.

13. Supervision and auditing of local authorities' actionю. Local and regional authorities in Europe. No. 66. URL: https://localgovernmentcms.gov. mt/en/DLG/Legislation/Documents/Legislation/R(98)12.pdf.

14. Supervision and auditing of local authorities' action. URL: https:// localgovernmentcms.gov.mt/en/DLG/Legislation/Documents/ Legislation/R(98)12.pdf.

15. Was ist Verwaltung? URL: https://www.bpb.de/izpb/257317/was-ist- verwaltung.

1. Vysnovok shchodo zakonoproiektu «Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo detsentralizatsii)» № 2217a vid 01.07.2015. Komitetu Verkhovnoi Rady Ukrainy z pytan pravovoi polityky ta pravosuddia vid 15.07.2015, № 29 URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=55812 [in Ukrainian].

2. Horbova N. A.(2019). Pryroda derzhavnoho kontroliu (nahliadu) ta henezys yoho zakonodavchoho vyznachennia. Pravo ta derzhavne upravlinnia. № 1 (34), vol. 1. URL: http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/ archive/1_2019/tom_1/8.pdf [in Ukrainian].

3. Yevropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia m. Strasburh. 15.10.1985 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text [in Ukrainian].

4. Ivantsova Z. (2019). Systema ta pravove rehuliuvannia diialnosti orhaniv mistsevoho samovriaduvannia u zemliakh FRN. Natsyonalnbii yurydycheskyi zhurnal: teoryia y praktyka URL: https://ibn.idsi.md/sites/ default/files/imag_file/37-41_15.pdf [in Ukrainian].

5. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 № 254k/96-VR. Verkhovna Rada Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. № 30. art. 141. [in Ukrainian].

6. Lialiuk O. Yu., Petrenko I. V. (2020). Zarubizhnyi dosvid zaprovadzhennia instytutu prefekta ta yoho znachennia dlia Ukrainy Problemy zakonnosti. issue. 148, 27--35 [in Ukrainian].

7. Poperedni komentari do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Konstytutsii». Vysnovok pidhotovleno Tsentrom ekspertyzy dobroho vriaduvannia Departamentu demokratychnoho vriaduvannia Heneralnoho dyrektoratu II z pytan demokratii vid 20.02.2020. Strasburh. URL: http:// komsamovr.rada.gov.ua/uploads/documents/41772.pdf [in Ukrainian].

8. Slobodian Yu. Yu., Nikitenko L. O. (2019). Instytut prefekta: zarubizhnyi dosvid i perspektyvy vprovadzhennia v Ukraini. Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva DonNU imeni Vasylia Stusa. 2019. issue. 11, 46--49 [in Ukrainian].

9. Serohina S. H. (2015). Mekhanizm strymuvan i protyvah na mistsevomu rivni spryiatyme zmitsnenniu zakonnosti y pravoporiadku v derzhavi. Holos Ukrainy. № 130 (6134) vid 22.07.2015 URL: http://www.golos. com.ua/article/257247 [in Ukrainian].

10. Sopilnyk R. L., Yesimov S. S., Kovaliv M. V. (2019). Formy administratyvno-pravovoho zabezpechennia zakonnosti v roboti orhaniv mistsevoho samovriaduvannia. URL: https:https://nzlubp.org.ua/index. php/index [in Ukrainian].

11. Gemeindeordnung f r den Freistaat Bayern (Gemeindeordnung -- GO) in der Fassung der Bekanntmachung vom 22. August 1998 (GVBl. S. 796) BayRS 2020-1-1-I URL: https://www.gesetze-bayern.de/Content/ Document/BayGO [in German].

12. Recommendation CM/Rec (2019) 3 of the Committee of Ministers to member States on supervision of local authorities activities URL: https:// search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=090000168093d 066https://search.coe.int/cm/Pages/result_details. aspx?ObjectId=090000168093d066 [in German].

13. Supervision and auditing of local authorities actioniu. Local and regional authorities in Europe. No. 66. URL: https://localgovernmentcms.gov. mt/en/DLG/Legislation/Documents/Legislation/R(98)12.pdf [in English].

14. Supervision and auditing of local authorities action URI.: https:// localgovernmentcms.gov.mt/en/DLG/Legislation/Documents/ Legislation/R(98)12.pdf [in English].

15. Was ist Verwaltung? URL: https://www.bpb.de/izpb/257317/was-ist- verwaltung [in English].

Размещено на Allbest.ru