Інститут пробації: досвід Німеччини та Австрії

Размещено на http://allbest.ru

Інститут пробації: досвід Німеччини та Австрії

Кравченко Михайло Георгійович Кравченко Михайло Георгійович - доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії права, юридичний інститут, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, старший науковий співробітник, Інститут права, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Стаття присвячена дослідженню специфіки функціонування інституту пробації у Німеччині та Австрії. У результаті проведеного дослідження констатовано, що у цих країнах-членах ЄС запроваджені дві принципово різних моделі інституту пробації: у Німеччині - це державна служба пробації, у Австрії - це неурядова організація. Для України із досвіду вказаних країн можна запозичити не лише ту чи іншу модель пробації, а й стандарти, напрями та методи їхньої діяльності.

Ключові слова: право на реінтеграцію, пробація, державна інституція, недержавна інституція, ув'язнені.

Аннотация

Статья посвящена исследованию специфики функционирования института пробации в Германии и Австрии. В результате проведенного исследования констатировано, что в этих странах введены две принципиально разные модели института пробации: в Германии - это государственная служба пробации, в Австрии - это неправительственная организация. Для Украины из опыта указанных стран можно перенять не только ту или иную модель пробации, но и стандарты, направления и методы их деятельности.

Ключевые слова: право на реинтеграцию, пробация, государственный институт, негосударственный институт, заключенные.

Abstract

Institute of Probation: the experience of Germany and Austria

M.H. Kravchenko

Mykhailo H. Kravchenko - doctor of juridical sciences, professor of the Department of Theory and History of Law, Institute of Law, Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman, (54/1, Prospect Peremogy, Kyiv, Ukraine) senior researcher, Institute of Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Street, Kyiv)

The article is devoted to the study of the specifics of the functioning of the probation institute in Germany and Austria.

The study is based on an analysis of special legislation, as well as German and Austrian specialized literature on the institute of probation. In addition, materials were analyzed that reflected the practical aspects of the probation institute in Germany and Austria.

The methodological basis of the study was comparative law and systematic research methods. Their application provided an opportunity to find out: the legal status of probation services in these EU member states, their internal structure, methods of interaction with former prisoners, to specify the areas of their activities.

As a result of the study, the following conclusions can be drawn:

The probation institute in Germany and Austria aims at a common goal, which is the reintegration of persons who have served their sentences in prisons into society. It involves the return of former prisoners to a socially active, lawful lifestyle. This is one of the effective mechanisms to prevent the commission of new crimes by persons who have served a sentence for a previous crime. After all, it is obvious that it is not enough to punish a criminal, to limit him in social benefits and rights. Much more needs to be done. The point is that he must return to society as a full member.

In Germany and Austria, two fundamentally different models of probation have been introduced. In the first case, it is the state probation service, which reports to the Federal Ministry of Justice of Germany. The second case is a non-governmental organization that operates on the basis of state grants. Both models are effective and help achieve probation goals in these countries.

For Ukraine, from the experience of these countries, it is possible to borrow not only one or another model of probation service, but also the standards, directions and methods of their activities. It is a systematic approach to ex-prisoners, which is manifested in the search for new housing, new jobs, psychological support and, in general, adaptation to life in freedom. Without probation, such individuals are more likely to return to committing new crimes.

Keywords: right to reintegration, probation, state institution, non-state institution, prisoners.

Вступ

Постановка проблеми. Однією з найскладніших проблем, з якими на сьогодні стикається людство - це проблема злочинності. Очевидним є те, що недостатньо покарати злочинця, обмежити його у соціальних благах та правах. злочинність пробація покарання німеччина австрія

Необхідно зробити набагато більше. Йдеться про те, що він має повернутися до суспільства його повноцінним членом. Визначити це завдання набагато легше, ніж його реально вирішити на практиці. Адже особи, які відбули покарання, повертаються із «розірваними» соціальними зв'язками.

Часто буває так, що вони залишаються зовсім одні на волі. Як правило, у колишніх ув'язнених немає близьких, які допомогли б їм зробити «перші кроки» до нового життя, відсутнє житло, робота та у цілому майбутнє. Єдиний їхній шлях - це нові злочини, а отже й нові кримінальні покарання.

Вказаним проблемам у світі протидіє служба пробації або аналогічні до неї інституції. Не виключенням у цій частині є Україна, де функціонує Державна установа «Центр пробації».

Юридичною основою її діяльності є спеціальний Закон України «Про пробацію» [1]. Наразі служба пробації в Україні проходить етап свого становлення.

Саме тому доцільно проаналізувати позитивний досвід функціонування аналогічних інституцій у країнах-членах ЄС. Для аналізу ми обрали дві країни ЄС, які мають принципово різні моделі пробації. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для розвитку служби пробації в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. При проведенні дослідження була використана:

по-перше, німецька та австрійська спеціалізована література, яка присвячена пробації [2, 3, 4];

по-друге, аналітичні матеріали, які визначають специфіку пробації у Німеччині та Австрії [5, 6].

Метою статті є аналіз пробації у Німеччині та Австрії для запозичення позитивного досвіду цих країн задля реформування інституту пробації в Україні.

Виклад основного матеріалу

Наше дослідження ми б хотіли почати з того, що Bewaehrungshilfe (Служба пробації) - це форма кримінально-правової допомоги особам, які відбувають покарання. У цьому випадку держава бере на себе відповідальність за реінтеграцію, тобто за повернення до суспільства осіб, що вчинили злочин [5].

У Німеччині цей правовий інститут має майже столітню історію. Він почав формуватися ще наприкінці 19-го століття. 1 жовтня 1953 року була створена служба пробації для неповнолітніх, а 1 січня 1954 року - для дорослих [3, s. 6]. Сьогодні юридичною основою інституту пробації для дорослих є ст. ст. 56, 57, 58 та 59 Strafgesetzbuch (StGB) (Кримінального кодексу Німеччини) [7]. Для неповнолітніх інститут пробації регламентується Jugendgerichtsgesetz (JGG) Федеральним законом про суд у справах неповнолітніх [8].

Інституційно служба пробації в Німеччині належить до структури Федерального міністерства юстиції ФРН, а зокрема до його IV Відділу Verwaltung, Personal, Organisation und Gestaltung des Justizvollzugs (einschlieЯlich Sicherungsverwahrung und Untersuchungshaft (Адміністрація, персонал, організація та дизайн системи виконання покарань (включаючи запобіжний захід та попереднє ув'язнення) [5]. У той же час вона підпорядковується судам федеральних земель, адже вирішення питання про застосування пробації щодо засудженого приймає саме суд.

До кола завдань служби пробації у ФРН належать:

• контроль та спостереження за виконанням засудженим рішення про пробацію. Як правило, таке рішення приймається щодо дорослих засуджених, які мають строк ув'язнення не більше 2 років або мають умовне покарання чи достроково звільняються з місць позбавлення волі. Якщо йдеться про неповнолітніх, то відповідні рішення про пробацію приймаються щодо усіх категорій таких засуджених;

• звітування перед судом про перебіг пробації та поведінку засудженого, щодо якого застосовується рішення про пробацію;

• повідомлення суду про нові кримінальні правопорушення осіб, щодо яких прийнято рішення про пробацію [5].

Цікавим є досвід Республіки Австрія. У цій країні державної пробації немає. Замість цього від імені Федерального міністерства юстиції функціонує недержавна організація Neu start. Ця асоціація фінансується за рахунок грантів, які вона отримує від Федерального міністерства юстиції Республіки Австрія.

Ця організація була заснована д-ром. Сеппом Шиндлером у 1957 році та мала назву «Асоціація сприяння пробації та соціальної роботи». З 2001 року ця організація отримала назву Neu start, яка перекладається як: «Новий початок - пробація, вирішення конфліктів, соціальна робота» [6]. Місія цієї організації полягає у роботі з деескалації та конструктивного врегулювання конфліктів, а також супроводі та реінтеграції у суспільство осіб, які відбули покарання у виправних закладах. Якщо говорити детальніше, то спеціалісти цієї організації допомагають колишнім ув'язненим:

• психологічно адаптуватися до життя на волі. Ув'язнення «відриває» осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі від повсякденного життя. У день звільнення більшість із них є абсолютно самотніми людьми, які, як правило, не мають сім'ї, друзів, грошей, роботи, місця постійного проживання. Звичайно, така ситуація призводить до психологічної кризи у такої людини. Тому необхідно, аби така особа отримала первинну допомогу, яка дозволить їй зробити «перші кроки» до життя на волі;

• знайти своє місце у житті на волі. У цій частині йдеться про те, що колишні ув'язненні часто не мають достатніх професійних навиків для того, аби отримати оплачувану роботу, мають внутрішні психологічні проблеми, пов'язані із невмінням спілкуватися з іншими людьми у конфліктних ситуаціях, тощо. Неможливість заробити собі на життя чесною працею, невміння стримувати свою агресію, доводити свою точку зору цивілізованими засобами призводить до вчинення нових злочинів особами, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. Тому асоціація Neu start здійснює низку заходів, спрямованих на вирішення цих проблем, зокрема забезпечує професійне навчання таких осіб, організовує курси з управління агресією тощо;

• гарантує конфіденційність та вільний формат спілкування з клієнтами. Концепція пробації передбачає те, що осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі, називають не «засудженими» або «злочинцями», а саме «клієнтами». Такий підхід дозволяє змістити акцент з їхнього кримінального минулого. Усі зустрічі тренерів з пробації з клієнтами відбувається поза межами офісу Neu start, наприклад у: парках, кафе, інших публічних місцях. Таким чином, досягається ефект відкритості спілкування та його вільного формату. При цьому, такий тренер зобов'язується зберегти конфіденційність інформації про його клієнтів. Тобто, жодна стороння особа не може дізнатися інформацію про клієнта без обов'язкової згоди останнього. Крім того, тренер з пробації зобов'язується працювати з клієнтами безперервно не менше трьох років. Пояснимо цей момент конкретніше. Справа полягає у тому, що між клієнтом та таким тренером встановлюються певні специфічні відносини, які побудовані на взаємній довірі. Тому неприпустимим є переривання цього зв'язку через те, що тренер більше не хоче працювати в асоціації Neu start. Отже, він зобов'язується повністю закінчити пробацію такого клієнта, а лише після цього отримує можливість полишити цю роботу та займатися іншими справами.

Асоціація Neu start забезпечує не лише психологічну підтримку осіб, які відбули покарання у вигляді позбавлення волі. Вона надає можливість вирішити інші проблеми їхніх клієнтів. Наприклад, йдеться про житло. Особам, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі, пропонується два варіанти:

• Startwohnungen це так зване тимчасове житло. Фактично, йдеться про мережу різноманітних хостелів, гуртожитків та інших житлових приміщень, які здаються в оренду, де за мінімальну плату такі особи можуть певний час мешкати;

• Wohnprogramm це відповідні житлові програми. Вони спрямовані на надання можливості особам, які звільнилися з місць позбавлення волі, через відповідні пільгові кредитні програми здобути власне житло. Водночас такою можливістю можуть скористатися лише ті клієнти, які довели своє бажання змінюватися і ефективно адаптуватися до життя у суспільстві без вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цікавим є також проєкт Saftladen (Крамниця фруктових соків), який здійснюється Neu start не тільки для осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі, а також для осіб, які знаходяться у критичних життєвих ситуаціях, наприклад: втратили роботу та / або житло або страждають на психічні розлади.

Такі крамниці орієнтовані на надання безкоштовної психологічної допомоги, а також практичних порад усім, хто цього потребує. Хоча, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, отримують брошури та інші довідкові матеріали ще у в'язниці, однак більшість ними не користується, розраховуючи на самостійне вирішення своїх проблем.

Проте, вже на волі переважна більшість щойно звільнених осіб стикається з величезною кількістю різноманітних проблем, які вони вирішити самотужки не можуть.

Для цього створений цей проєкт, аби такі особи у дружній та невимушеній обстановці змогли знайти вихід зі складних життєвих ситуацій без вчинення нових злочинів. Як правило, такі консультації відбувається під час розпиття фруктових соків, які надаються безкоштовно.

Працевлаштування осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі. Однією із найактуальніших проблем осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі, є працевлаштування.

Справа полягає у тому, що такі особи, зважаючи на тривалі строки ув'язнення окремих із них, мають застарілі навики, які не відповідають вимогам, що висуваються до кваліфікованих працівників, а також особисті та соціальні проблеми не дозволяють їм швидко вливатись у трудові колективи та бути привабливими для потенційних роботодавців. Тому проєкт Neu start спрямований на вирішення цієї актуальної проблеми. Одним із напрямів його діяльності є так звана Werkstatt (майстерня). Її суть полягає у наступному -до асоціації Neu start звертаються приватні особи із замовленнями на виконання певного виду робіт.

Після цього менеджери асоціації підбирають тих «клієнтів» (осіб звільнених з місць позбавлення волі), які мають достатні навики, аби виконати певний вид робіт. Коли сформований колектив виконавців, з числа колишніх ув'язнених призначається відповідальний майстер, який чітко розуміє суть роботи, яку замовила приватна особа. Його функція полягає в організації виконання замовленої роботи та у здійсненні контролю за якістю роботи осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Такі заходи вирішують багато проблем.

З одного боку, вони надають можливість колишнім ув'язненим чесно заробляти собі на життя, навчають їх пунктуальності, акуратності та вмінню ефективної роботи у команді. З іншого боку, задовольняються потреби та інтереси приватних осіб, які отримують якісну продукцію за помірними цінами.

Інформаційна складова пробації. Активна взаємодія офіцерів з пробації / тренерів з пробації та осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, можлива за умови обізнаності останніх про ті можливості, які надає пробація. У Німеччині та Австрії використовуються наступні інструменти для підвищення рівня обізнаності осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, про можливості, які надає інститут пробації:

• брошури з інформацією про службу пробації, які розповсюджують у місцях позбавлення волі особам, що відбувають покарання за вчинені злочини;

• інформаційні сайти, де розміщується уся необхідна інформація про пробацію, а також про суміжні питання, які можуть зацікавити осіб, що звільняються з місць позбавлення волі;

• сall центри куди можуть звернутися зацікавлені особи з метою отримання довідкової інформації та первинної консультації;

• офіси служби пробації, куди звертаються приватні особи з метою надання відповідних послуг.

Усі наведені інструменти використовуються з однією метою, аби сприяти якомога більшій соціальній адаптації колишніх ув'язнених та запобігти вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Психологічна та інші види допомоги родичам та близьким особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. Важливо звернути увагу на те, що призначення покарання у вигляді позбавлення волі для особи, яка вчинила злочин, стосується не тільки життя такої особи, а також її близьких та родичів.

У цій частині йдеться про: дітей такої особи; осіб щодо яких вона є опікуном чи піклувальником; його дружини або чоловіка; батьків тощо. Звичайно, їх не залучають до відбування покарання. Однак, вони також зазнають негативних наслідків вчинення злочину їхньою близькою людиною. Виникає низка проблем, які такі особи вирішити самостійно не можуть. Йдеться про наступні:

• Чи давати свідчення проти свого родича або близької людини, яка вчинила злочин;

• Як пояснити дітям, що їхній батько або мати вчинив/вчинила злочин та мають бути засудженим/засудженою за його вчинення;

• Чи повинні діти залучатися до судового розгляду справи про визнання їхньої матері аби батька винуватими у вчиненні злочину;

• Чи повинні діти відвідувати своїх засуджених батька чи матір у в'язниці;

• Як вийти з фінансової кризи, яка виникла після сплати усіх виплат, пов'язаних із вчиненням злочину родичем;

• Як будувати відносини з близькою особою чи родичем, який/яка вийшли з місць позбавлення волі тощо.

Усі ці проблеми допомагають вирішити спеціалісти асоціації Neu start. На наше переконання, розвиток інституту пробації в Україні також має охоплювати допомогу не тільки особам, які звільняються з місць позбавлення волі, а також їхнім близьким та родичам. Він має допомогти пережити їм ув'язнення їхніх близьких та родичів та побудувати нове життя з останніми після звільнення їх з місць позбавлення волі.

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Інститут пробації у Німеччині та Австрії спрямований на спільну мету, якою є реінтеграція осіб, які відбули покарання у місцях позбавлення волі у суспільство. Вона передбачає повернення колишніх ув'язнених до соціально-активного, законного способу життя. Це є одним із дієвих механізмів попередження вчинення нових злочинів особами, які відбули покарання за раніше вчинений злочин.

2. У Німеччині та Австрії запроваджені дві принципово різних моделі інституту пробації. У першому випадку йдеться про державну службу пробації, яка підпорядкована Федеральному міністерству юстиції Німеччини. У другому випадку йдеться про неурядову організацію, яка функціонує на підставі державних грантів. Обидві моделі є ефективними та сприяють досягненню цілей пробації у вказаних країнах.

Для України із досвіду вказаних країн можна запозичити не лише ту чи іншу модель служби пробації, а й стандарти, напрями та методи їхньої діяльності. Йдеться про системний підхід до колишніх ув'язнених, який виявляється у пошуку нового житла, нової роботи, психологічної підтримки та у цілому адаптації до життя на волі. Без пробації такі особи з великою вірогідністю повертаються до вчинення нових злочинів.

Список використаних джерел

1. Про пробацію: Закон України від 5.02.2015 року № 160-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text(дата звернення: 10.05.2022).

2. Hillebrand J. Organisation und Ausgestaltung der Gefangenenarbeit in Deutschland. Mцnchengladbach. 2009. 229 s.

3. Alfons Wahl. Zur Einfьhrung der Bewдhrungshilfe vor 25 Jahren. In: Bewдhrungshilfe 25, 1978. S. 5-13.

4. Strafvollzug in Цsterreich. 2020. 74 s.

5. Bewдhrungshilfe. URL: https://justizministerium.hessen.de/ Praevention/Bewaehrungshilfe (дата звернення: 10.05.2022).

6. Neustart. URL: https://www2.neustart.at/wofuer-wir-stehen/unser-leitbild/ (дата звернення: 10.05.2022).

7. Strafgesetzbuch (StGB). URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stgb/ 56.html (дата звернення: 10.05.2022).

8. Jugendgerichtsgesetz (JGG). URL: https://www.gesetze-im-internet.de/jgg/BJNR007510953.html (дата звернення: 10.05.2022).

9. Eisenberg U. Jugendgerichtsgesetz. 15. vollstдndig neu bearbeitete Auflage. Beck. Mьnchen. 2011. 1062 s.

10. Diemer H., Schatz H., Sonnen B.-R. Jugendgerichtsgesetz. Mit Jugendstrafvollzugsgesetzen. Kommentar. 6. neu bearbeitete Auflage. C.F.Mьller. Heidelberg, 2011.822 s.

11. Hengstschlдger J., Leeb D. Grundrechte. 2. Auflage, 2013. Verlag Wien, 316 s.

12. Hцrnle T. Grob anstцЯiges Verhalten. Strafrechtlicher Schutz von Moral, Gefьhlen und Tabus. Klostermann. Frankfurt am Main. 2005. 520 s.

13. Koenig M. Menschenrechte. Frankfurt am Main. 2005. 168 s.

14. Lothar M., Martin M. Grundrechte. 7. Auflage. Nomos. Baden-Baden. 2019. 534 s.

References

1. Pro probatsiiu: Zakon Ukrainy vid 5.02.2015 roku № 160-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text (data zvernennia: 10.05.2022).

2. Hillebrand J. Organisation und Ausgestaltung der Gefangenenarbeit in Deutschland. Mцnchengladbach. 2009. 229 s.

3. Alfons Wahl. Zur Einfьhrung der Bewдhrungshilfe vor 25 Jahren. In: Bewдhrungshilfe 25, 1978. S. 5-13.

4. Strafvollzug in Цsterreich. 2020. 74 s.

5. Bewдhrungshilfe. URL: https://justizministerium.hessen.de/ Praevention/Bewaehrungshilfe (data zvernennia: 10.05.2022).

6. Neustart. URL: https://www2.neustart.at/wofuer-wir-stehen/unser-leitbild/ (data zvernennia: 10.05.2022).

7. Strafgesetzbuch (StGB). URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stgb/ 56.html (data zvernennia: 10.05.2022).

8. Jugendgerichtsgesetz (JGG). URL: https://www.gesetze-im-internet.de/jgg/BJNR007510953.html (data zvernennia: 10.05.2022).

9. Eisenberg U. Jugendgerichtsgesetz. 15. vollstдndig neu bearbeitete Auflage. Beck. Mьnchen. 2011. 1062 s.

10. Diemer H., Schatz H., Sonnen B.-R. Jugendgerichtsgesetz. Mit Jugendstrafvollzugsgesetzen. Kommentar. 6. neu bearbeitete Auflage. C.F.Mьller. Heidelberg, 2011.822 s.

11. Hengstschlдger J., Leeb D. Grundrechte. 2. Auflage, 2013. Verlag Wien, 316 s.

12. Hцrnle T. Grob anstцЯiges Verhalten. Strafrechtlicher Schutz von Moral, Gefьhlen und Tabus. Klostermann. Frankfurt am Main. 2005. 520 s.

13. Koenig M. Menschenrechte. Frankfurt am Main. 2005. 168 s.

14. Lothar M., Martin M. Grundrechte. Baden-Baden. 2019. 534 s.

Размещено на Allbest.ru