Про державно-управлінську освітню компоненту професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про державно-управлінську освітню компоненту професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» в Україні

Андреев Сергій Олександрович,

доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри публічного управління та адміністрування Державного університету телекомунікацій

Анотація

Метою статті є оцінка державно-управлінської освітньої компоненти професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (на прикладі другого (магістерського) рівня) в Україні.

Наукова новизна полягає у проведенні аналізу державно-управлінської освітньої складової професійного навчання студентів спеціальності «Публічне управління та адміністрування» в Україні та висвітленні нагальних теоретичних і прикладних проблем її формування в сучасних умовах. Аналіз здійснювався шляхом експертної оцінки: урядових рішень 2015 р. та 2016 р. щодо скасування освітньої галузі «Державне управління» та запровадження галузі знань і спеціальності «Публічне управління та адміністрування»; наукового підґрунтя концепції публічного управління та відповідного понятійного апарату; освітніх стандартів, а також магістерських програм закладів вищої освіти за цією спеціальністю.

За результатами дослідження сформульовано такі висновки: скасування в Україні у 2015 р. унікальної на пострадянському просторі галузь знань - «Державне управління» у складі 12 спеціальностей, яка давала можливість забезпечувати якісну підготовку державно-управлінських кадрів за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, свідчить про незатребуваність та знецінення державно-управлінської освіти; понижується щабель професійної підготовки управлінських кадрів для органів державної влади та місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права з магістерського (як було в період з 1997 по 2015 рр.) до бакалаврського рівня, що вказує на істотне зменшення вимог держави до їхньої професіоналізації; відбувається роздержавлення та демонополізація національної системи професійної підготовки державних службовців шляхом втрати монополії Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів, а також широкого залучення до цього процесу інших закладів вищої освіти, зокрема приватної форми власності, які в ринкових умовах керуються не державними, а комерційними інтересами; підготовка кадрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» в Україні набуває масового характеру, без належного обґрунтування з боку держави потребу такій кількості фахівців та наявності ефективних гарантій їхнього подальшого працевлаштування на ринку праці у державному секторі.

Інтегральний висновок полягає у тому, що за існуючих підходів керівництва країни, реалізованих у чинному законодавстві, зокрема у відповідних стандартах вищої освіти, мова не може йти про ефективне виховання та належну професійну підготовку державно-управлінської еліти, спроможної піднятися до осмислення, реалізації та захисту національних інтересів суверенної держави. Наслідком сьогоднішньої державної політики щодо підготовки осіб за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» прогнозовано буде випуск освітніми закладами великої кількості «фахівців» для органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі слабкою теоретичною державно-управлінською підготовкою, нерозумінням інституту держави як соціальної цінності, її завдань та функцій в управлінні суспільними та державними справами, принципів та закономірностей функціонування системи державного управління, відсутністю державницького мислення та світогляду.

У статті обґрунтовано пропозицію щодо необхідності відновлення в установленому порядку галузі знань «Державне управління», для чого представники експертного співтовариства повинні активніше відстоювати цю ідею, продовжуючи доводити відсутність для України альтернативи цьому напряму розвитку професійної управлінської освіти.

Ключові слова: вища освіта, державна служба, державне управління, державно-управлінська підготовка, компетентність, професійне навчання, публічне управління та адміністрування, стандарт вищої освіти.

Аbstract

ON STATE MANAGERIAL EDUCATIONAL COMPONENT OF PROFESSIONAL TRAINING FOR HIGHER EDUCATION APPLICANTS ON SPECIALTY «PUBLIC ADMINISTRATION AND MANAGEMENT» IN UKRAINE

Andreiev Serhii O.,

Doctor Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of department of Public Administration and management, State University of Telecommunication

The purpose of the article is to assess state managerial educational component for higher education applicants on specialty «Public Administration and Management» (on the example of the second (master) level) in Ukraine.

The novelty lies through analysis of the current state of state managerial component of training for higher education applicants on specialty «Public Administration and Management» in Ukraine and based on this highlighting relevant problems of developing statist mindset in target audience specified. The analysis above-mentioned was carried out by expert assessment of the following: government decisions as of 2015 and 2016 on cancellation of educational field «State Administration» and implementation of field of study and specialty «Public Administration and Management» in its place; scientific base of concept and conceptual apparatus in the sphere of public administration and management; standards of higher education, as well as educational and professional programs of some higher education institutions by this specialty.

Based on the research results, we have formulated the following conclusions: cancellation in Ukraine in 2015 of the unique in the post-Soviet space field of study - «State Administration» including 12 specialties - which enabled to provide high-quality theoretical training for government managers at master's educational and qualification level indicated lack of demand and depreciation of the state managerial education; the level of professional training for managerial personnel for state executive bodies and bodies of local self-government, other legal entities in public law is reduced from a master's degree (as it had been from 1997 to 2015) to a bachelor's one, which indicates a significant decrease in the state's requirements for their professionalization.

At the same time, they still declare the need to build a professional civil service at the level of strategic regulatory documents of Ukraine; denationalization and demonopolization of the national system of professional training for civil servants occurs through the loss of monopoly of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine and its regional institutes, as well as as well as wide involvement in this process of other higher education institutions, including the private ones, which are guided under modern market conditions not by state, but commercial interests; training on specialty «Public Administration and Management» in Ukraine has become widespread, without proper justification by the state of the needs for such a number of specialists and availability of effective guarantees for their further employment in public sector of the economy.

Our integral conclusion is that with modern approaches of leadership of the country implemented in current legislation, in particular in relevant educational standards, we can't talk about effective education and high-level professional training of the state managerial elite able to rise up to understanding, implementation and protection of national interests. The result of today's state policy on professional training for persons in the first (bachelor) and second (master) levels of higher education on specialty «Public Administration and Management» will be predictable graduation by educational institutions of a large number of «specialists» for state executive bodies and bodies of local self-government characterized with poor theoretical state managerial education, lack of understanding of the state institution as a social value, its tasks and functions in managing public and state affairs, principles and patterns of functioning of state administration system, and lack of statist mindset.

The article explains a proposal that they need to restore as appropriate the field of study «State Administration», for which representatives of expert community should actively promote this idea, while continuing to prove lack of an alternative for Ukraine to this area of development of professional managerial education.

Key words: higher education, state service, state administration, competence, state managerial education, vocational training, public administration and management, higher education standard.

Постановка проблеми

Результати оновлення у 2019 р. органів державної влади України довели системну кризу державного управління в частині його кадрового забезпечення. Стало очевидним, що наявність або відсутність професійної державно-управлінської підготовки ніяк не впливає на зайняття вищих політичних та інших керівних посад в цих органах.

У внутрішній політиці держави продовжується ліберальний курс, спрямований на зменшення її ролі у регулюванні суспільних відносин у сферах: освіти і науки, економіки та фінансів, охорони здоров'я, вдосконалення системи державного управління, забезпечення соціального та цивільного захисту населення тощо.

Пріоритетом в діяльності вітчизняних керівних еліт залишається реалізація на території України різного роду глобальних трендів: демократизації та децентралізації державного управління, електронного врядування та інших форм цифровізації, впровадження в практику концепцій та інструментів «сервісної держави», «нового публічного менеджменту» тощо.

Ці тенденції слугують підставою для висновку про те, що значна частка посадових осіб, покликаних ухвалювати стратегічні управлінські рішення на вищих щаблях влади України, не розуміють сутності інституту держави, її соціальної цінності, функцій та завдань щодо забезпечення суспільної життєдіяльності та добробуту населення, а також не усвідомлюють власну соціальну та юридичну відповідальність за невиконання державою своїх функцій.

Вважаємо, що кризові соціально-економічні та суспільно-політичні умови, в яких нині перебуває Україна, найближчим часом поглиблюватимуться, що об'єктивно вимагатиме залучення до антикризового управління фахівців з відповідними компетенціями в галузі державного управління, спроможних ефективно вирішувати нагальні проблеми, що стоятимуть перед державою та суспільством.

Наведені обставини актуалізують дослідження питань щодо оцінки нинішнього стану державно-управлінської компоненти професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (далі - «ПУА») в Україні, передусім стосовно якості освіти в галузі теорії і практики державного управління, а також щодо формування у цієї категорії осіб державницького мислення та світогляду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

професійна підготовка спеціальність адміністрування

За період існування в Україні напряму підготовки та галузі знань «Державне управління» (1997-2015 рр.) різноманітним аспектам професійного навчання державних службовців присвячено велику кількість наукових праць. Необхідно відзначити суттєвий доробок у цьому напрямі вітчизняних науковців В.Д. Бакуменка, К.О. Ващенка, В.М. Князєва, В.В. Корженка, В.І. Лугового, В.М. Мартиненка, Л.В. Прудиус, С.М. Серьогіна, Ю.П. Сурміна, С.К. Хаджирадєвої.

У рамках розгляду проблематики професіоналізації кадрів для органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - ОМС), модернізації системи професійної підготовки державних службовців, управління їхньою професійною компетентністю впродовж кар'єри, дослідники час від часу порушували питання щодо необхідності державно-патріотичного виховання управлінської еліти країни.

Для розвитку галузі знань «ПУА» фундаментальне значення мають наукові розробки Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України (далі - НАДУ при Президентові України) щодо формування концептуальних засад галузі науки «Державне управління», більшість результатів яких до сьогодні не втрачають актуальності, однак залишаються незатребуваними (див., напр.: [1; 2]).

Вагомий внесок у розвиток ідей публічного управління та демократичного врядування, а також стосовно теоретичного обґрунтування пропозицій щодо змісту і структури спеціальності «ПУА» належить доктору філософських наук А. Колодій [3; 4]. Суттєвий науковий доробок у дослідження питань щодо шляхів імплементації європейського досвіду публічного управління та адміністрування (далі - ПУА) у вітчизняну науку і практику державного управління, зокрема щодо запозичення понятійно-термінологічного апарату, зробили доктори наук з державного управління І. Грицяк [5] та М. Лахижа [6].

Варто відзначити колективну монографію науковців НАДУ при Президентові України з питань теорії і практики публічного управління [7], а також монографію доктора політичних наук К. Ващенка, в якій розкривається широке коло питань професійної підготовки державних службовців, у тому числі роль галузі знань «ПУА» в цьому процесі [8].

Чимала кількість наукових статей українських вчених присвячена етимології, семантичному аналізу та порівнянню понять «державне управління», «публічне управління», «соціальне управління», «публічне адміністрування», а також пропагуванню ідей публічного управління як нової та прогресивної концепції й моделі державного управління України (див.: наприклад, [9; 10]). У контексті дослідження змісту наведених понять являє науковий інтерес стаття російських фахівців О. Глушакової та Я. Вайсберга [11].

На нашу думку, професіоналізація кадрів для сфери державного управління України, передусім унаслідок загострення проблеми збереження державно-управлінської складової у змісті освіти цієї групи осіб, стала набувати катастрофічного характеру після ухвалення Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) постанови від 29.04.2015 №266 [12], згідно з якою було ліквідовано унікальну галузь знань - «Державне управління» (у складі 12 спеціальностей), в межах якої протягом 1997-2015рр. здійснювалась підготовка керівних кадрів для державного сектору за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра на базі повної вищої освіти.

Проведений аналіз наукових праць з концептуальних та методологічних аспектів розвитку галузі науки «Державне управління» та спеціальності «ПУА» за період з другої половини 2015 р. по цей час показує повну відсутність у національному науковому дискурсі принципових оцінок факту появи спеціальності та галузі знань «ПУА», а також прогнозів негативних наслідків відповідного урядового рішення на подальший розвиток системи професійного навчання службовців органів державної влади та ОМС.

Метою статті є оцінка державно-управлінської освітньої компоненти професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «ПУА» (на прикладі другого (магістерського) рівня) в Україні.

Виклад основного матеріалу

Недостатня ефективність професійної підготовки державних службовців та посадових осіб ОМС, керівників інших державних установ, у тому числі недосконалість її форм і методів, слабкий зв'язок теоретичного навчання з управлінською практикою є традиційними проблемами розвитку системи державного управління протягом новітньої історії України. Ці проблеми неодноразово висвітлювалися в наукових працях, а також визнавалися на офіційному рівні.

Наприклад, у Стратегії реформування державного управління України на період до 2021р., схваленій розпорядженням КМУ від 24.06.2016 р. №474 (в редакції від18.12.2018р.), зазначається, що якість підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців не відповідає сучасним викликам. Зміст професійного навчання державних службовців не відповідає наявним потребам у такому навчанні. Система професійного навчання залишається закритою і фактично унеможливлює доступ недержавних провайдерів освітніх послуг, впровадження дієвих методів професійного навчання на основі сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Все це вимагає створення сучасної цілісної, мобільної та гнучкої системи професійного навчання з розвинутою інфраструктурою, ефективним управлінням і належним ресурсним потенціалом [13].

Як бачимо, у згаданому нормативно-правовому акті міститься лише інформація констатуючого характеру щодо незадовільної ситуації, яка склалася у сфері професійного навчання державних службовців України станом на грудень 2018р, і майже нічого не сказано про її реальні причини. Проте, деякі мотиви та пріоритетні напрями подальшого реформування згаданої системи визначені, на нашу думку, цілком обґрунтовано та правдоподібно - це забезпечення доступу недержавних провайдерів освітніх послуг до професійного навчання державних службовців.

Професійна підготовка фахівців за спеціальностями напряму підготовки а, згодом - галузі знань «Державне управління» упродовж 1997-2015рр. забезпечувалася функціонуванням спеціальної системи освітніх закладів державної та комунальної форми власності: НАДУ при Президентові України та її регіональними інститутами (Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським), іншими закладами вищої освіти, які мали право на здійснення освітньої діяльності за спеціальностями зазначеної галузі знань , центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, ОМС, державних підприємств, установ і організацій, закладами післядипломної освіти.

Процеси наукового обґрунтування концептуальних, теоретичних та методологічних засад професійного навчання управлінських кадрів для органів державної влади та ОМС здійснювалися в рамках наукової галузі «Державне управління», яка формувалася паралельно з однойменною галуззю знань. Про масштаби розвитку галузі науки «Державне управління» показово свідчить той факт, що станом на 01.02.2020 в Україні було загалом (тобто, за всіма спеціальностями цієї галузі науки) захищено 383 докторських і 1974 кандидатських дисертацій .

Необхідно відзначити, що попри часті зміни у політичній системі нашої країни, коригування стратегічних пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики, становлення галузі знань «Державне управління» впродовж 1997-2015рр. відбувалося цілком прогнозовано, за певною логікою та наступністю, важливими складниками яких було беззаперечне існування цієї освітньої галузі, а також постійне розширення її складу за рахунок доповнення новими спеціальностями (докл. див.: Табл. 1).

Таблиця 1

Розвиток галузі знань (напряму підготовки) «Державне управління» та галузі знань «Публічне управління та адміністрування» в Україні