Соціально-правові підстави криміналізації неповаги до суду як злочину проти правосуддя в Україні
Існують різні концептуальні підходи до визначення сутності криміналізації. Дослідження питань теоретичного обґрунтування криміналізації неповаги до суду, а також комплексний аналіз соціально-правових підстав криміналізації неповаги до суду в Україні.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.07.2022 |
| Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ НЕПОВАГИ ДО СУДУ ЯК ЗЛОЧИНУ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
Заяць Роман Ярославович
доктор юридичних наук, доцент професор кафедри судоустрою, прокуратури та адвокатури ЗВО “Львівський університет бізнесу та права"
Зозуля Ігор Вікторович
доктор юридичних наук, професор професор кафедри судоустрою, прокуратури та адвокатури ЗВО “Львівський університет бізнесу та права"
Крамар Руслана Іванівна
кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри економіко-правових дисциплін ЗВО “Львівський університет бізнесу та права"
Анотація. Метою статті є дослідження питань теоретичного обґрунтування криміналізації неповаги до суду, а також комплексний аналіз соціально-правових підстав криміналізації неповаги до суду в Україні. Зазначено, що криміналізація - по-перше, це процес виявлення та визначення суспільно небезпечного діяння як злочинного та, по-друге, це результат діяльності, підсумком якої є закріплення кримінальної відповідальності за відповідне діяння в статті кримінального закону. Встановлено, що наявність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми, спрямованої на захист суду від прояву неповаги до нього, дає підстави стверджувати про комплексність цього правового інституту, а також у потребі захисту авторитету суду всіма допустимими правовими засобами. Доведено, що криміналізація як процес виявлення суспільно небезпечних форм індивідуальної поведінки, визнання допустимості, можливості та доцільності кримінально-правової протидії ним та фіксації їх у законі як злочинних та караних відбувається в рамках кримінально-правової політики держави. Ця ж політика у свою чергу формується під впливом домінуючої в цей час у науці кримінального права відповідної доктрини, що були названі раніше. Одним з основних інститутів всієї теорії криміналізації є проблема підстав кримінально-правової заборони, тобто тих правоутворюючих факторів, які обумовлюють допустимість, можливість та доцільність визнання суспільно небезпечного діяння злочинним. Ці правоутворюючі фактори відображаються в правосвідомості законодавця, а після цього втілюються в кримінально-правові норми. Тільки врахування всіх факторів, які впливають на криміналізацію, у їх сукупності та взаємозв'язку, а також дотримання інших умов криміналізації дозволить прийняти кримінально-правову норму, доцільність видання якої буде обґрунтованою, а ефективність дії - досить високою.
Ключові слова: суддя, суддя, правосуддя, криміналізація, кримінальна відповідальність, неповага до суду, соціально-правові підстави.
Annotation. The purpose of the article is to study the theoretical substantiation of the criminalization of contempt of court, as well as a comprehensive analysis of the social and legal grounds for the criminalization of contempt of court in Ukraine. It is noted that criminalization is, firstly, the process of identifying and defining a socially dangerous act as criminal, and, secondly, it is the result of activities, the result of which is the consolidation of criminal liability for the relevant act in an article of the criminal law. It has been established that the presence in the Code of Ukraine on Administrative Offenses of a norm aimed at protecting the court from disrespect for it gives grounds to assert the complexity of this legal institution, as well as the need to protect the authority of the court by all admissible legal means. It has been proved that criminalization as a process of identifying socially dangerous forms of individual behavior, recognition of the admissibility, possibility and expediency of criminal-legal counteraction to them and fixing them in the law as criminals and punishable occurs within the framework of the state's criminal-legal policy. The same policy, in turn, is formed under the influence of the corresponding doctrine, which is currently dominant in the science of criminal law, which were named earlier. One of the main institutions of the whole theory of criminalization is the problem of the grounds for a criminal law prohibition, that is, those law-forming factors that determine the admissibility, possibility and expediency of recognizing a socially dangerous act as criminal. These legal factors are reflected in the legal consciousness of the legislator, and then are embodied in criminal law norms. Only taking into account all the factors affecting criminalization, in their totality and interrelation, as well as compliance with other conditions of criminalization, will allow the adoption of a criminal law norm, the feasibility of the publication of which will be justified, and the effectiveness of the action is sufficiently high.
Keywords: judge, judge, justice, criminalization, criminal responsibility, contempt of court, social rights and grounds.
Вступ
Важлива роль у сфері розробки теоретичних основ протидії злочинним діянням відведена кримінально-правовій політиці та методам кримінально-правової політики, серед яких чільне місце посідає криміналізація [1; 2].
Як відомо, є криміналізація певного соціального явища, що набуло значної суспільної небезпеки. Звідси очевидно, що для законодавця найбільш актуальними є питання, які саме діяння слід вважати злочинними, за що карати, як призначати покарання, передбачені законом. Безумовно, криміналізація суспільно небезпечних діянь відіграє провідну роль серед засобів впливу на злочинність [3, с. 59].
Встановлено, що авторитет суду в сучасному суспільстві нагально потребує цілеспрямованого зміцнення, однак лише правове виховання не здатне належним чином змінити правосвідомість громадян. Все це зумовлює актуальність цієї статті та потребує подальшого розвитку кримінального законодавства України, розробки кримінально-правових засобів боротьби з неповагою до суду як негативним соціальним явищем та дослідження спеціальних питань кваліфікації [1-3].
Дослідженню окремих аспектів кримінально-правової політики та засобів протидії неповазі до суду присвятили свої праці такі науковці, як Д. Балобанова, В. Борисов, В. Грищук, Ю. Калашник, М. Ковалів, О. Костенко, М. Мельник, В. Меркулова, А. Митрофанов, В. Навроцький, Л. Остафійчук, І. Русенко Л. Сопільник, Р. Скриньковський, В. Сердюк, В. Сташіс, Є. Стрельцов, В. Тацій, П. Фріс, М. Хавронюк, В. Шакун, І. Шмарін та інші. В контексті цього доцільно зазначити, що в даний час відсутні комплексні дослідження, присвячених впровадженню кримінальної відповідальності за неповагу до суду [1-11].
Мета статті
Метою статті є дослідження питань теоретичного обґрунтування криміналізації неповаги до суду, а також комплексний аналіз соціально-правових підстав криміналізації неповаги до суду в Україні.
Результати дослідження
У юридичній літературі існують різні концептуальні підходи до визначення сутності криміналізації.
Так, на погляд А. Наумова, криміналізація - це законодавче визнання певних діянь злочинними та такими, за які передбачена кримінальна відповідальність [4, с. 161]. З точки зору Н. Лопашенко криміналізація передбачає «віднесення того чи іншого суспільно небезпечного діяння до розряду злочинних діянь із встановленням за нього кримінальної відповідальності» [5, с. 179180]. О. Коробеєв визначає криміналізацію як процес виявлення суспільно небезпечних форм індивідуальної поведінки, визнання допустимості, можливості та доцільності кримінально-правової протидії ним та відповідної їх фіксації в законі як злочинних та кримінально караних [6, с. 59].
В контексті цього з'ясовано, що криміналізація - по-перше, це процес виявлення та визначення суспільно небезпечного діяння як злочинного та, по-друге, це результат діяльності, підсумком якої є закріплення кримінальної відповідальності за відповідне діяння в статті кримінального закону [2].
Поряд з тим, враховуючи інформацію у працях [1-6; 10-16], слід зазначити, що усталеного та вичерпного переліку соціально-правових підстав криміналізації протиправних діянь законодавцем не встановлено [2].
Певним аспектам щодо визначення умов криміналізації на різних етапах приділяли увагу такі видатні науковці, як В. Курляндський, Г. Злобін, П. Дагель, О. Коробеєв, Р. Скриньковський, М. Хавронюк, І. Шмарін та інші. На основі аналізу праці [2] з'ясовано, що найбільш повним видається перелік соціально-правових підстав криміналізації, запропонований Д. Балобановою [1], який містить такі структурні елементи:
1) суспільна небезпека діяння;
2) типовість і достатня поширеність антигромадської поведінки з урахуванням ступеня суспільної небезпеки;
3) динаміка суспільно небезпечних діянь із урахуванням причин і умов, що їх породжують;
4) необхідність впливу за допомогою кримінально-правових заходів;
5) врахування можливостей системи кримінальної юстиції в протидії тим або іншим формам антигромадської поведінки та їхньої складової - наявності матеріальних ресурсів для реалізації кримінально-правової заборони;
6) співвідношення позитивних і негативних наслідків криміналізації [1, с. 118].
Аналізуючи питання щодо доцільності та обґрунтованості криміналізації неповаги до суду як злочину проти правосуддя в Україні, вважаємо за необхідне зазначити, що діюча Конституція України у статті 129 проголошує, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності [7]. Вказана норма Основного Закону кореспондується із положеннями статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні на судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом [8].
Згідно з даними судової статистики, представленими на офіційному веб-сайті Верховного Суду, неявка в судове засідання учасників процесу залишається основною причиною, що призводить до тривалого перебування справ на розгляді судів. Варто зазначити, що діяння, пов'язані із злісним ухиленням учасників судового процесу від явки в суд, покладені в диспозицію статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення [9], за своєю суттю є проявом неповаги до суду [11].
Проаналізувавши дані судової статистики та враховуючи результати попередніх досліджень стосовно справ про адміністративні правопорушення щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, можна впевнено констатувати, що неповага до суду як форма правового нігілізму в Україні, на жаль, є достатньо розповсюдженим явищем. Відтак синтез критеріїв поширеності неповаги до суду та ступеня суспільної небезпеки зазначеного протиправного діяння у своїй сукупності є підстави стверджувати, що неповага до суду є серйозною перепоною на шляху відправлення правосуддя та потребує пошуків нових засобів протидії [1; 2].
На наш погляд, для ефективної протидії цьому явищу однієї лише статті за прояв неповаги до суду, яка міститься в Кодексі України про адміністративні правопорушення, недостатньо. Тут заслуговує на особливу увагу наукова праця [11]. З'ясовано, що більш дієвим буде запровадження окремої статті в Кримінальному кодексі України, яка б передбачала відповідальність за прояв неповаги до суду, оскільки кримінальне законодавство України не приділяє охороні честі та гідності суду того належного значення, яке випливає з його конституційного статусу. Встановлено, що запровадження окремої статті в Кримінальному кодексі України, яка буде передбачати відповідальність за неповагу до суду, не потребуватиме додаткових витрат коштів Державного бюджету України.
Останньою соціально-правовою підставою, яку передбачається дослідити та яка характеризує нагальну потребу й доцільність криміналізації неповаги до суду як злочину проти правосуддя в Україні, є співвідношення позитивних і негативних наслідків такої криміналізації. Зміст зазначеної підстави полягає в тому, що встановлення кримінальної відповідальності за неповагу до суду допустиме тоді, коли є впевненість, що позитивні соціальні результати застосування кримінального права суттєво переважатимуть невідворотні негативні наслідки криміналізації [10, с. 220].
Безумовно, криміналізація неповаги до суду є крайнім заходом, найсуворішим способом охорони відносин у сфері відправлення правосуддя. Авторитет суду в сучасному українському суспільстві потребує цілеспрямованого зміцнення, у тому числі шляхом регламентації кримінально- правової заборони неповаги до суду в Україні [1; 2].
Висновки
За результатами дослідження літературних джерел [1-16] встановлено, що наявність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми, спрямованої на захист суду від прояву неповаги до нього, дає підстави стверджувати про комплексність цього правового інституту, а також у потребі захисту авторитету суду всіма допустимими правовими засобами. Криміналізація як процес виявлення суспільно небезпечних форм індивідуальної поведінки, визнання допустимості, можливості та доцільності кримінально-правової протидії ним та фіксації їх у законі як злочинних та караних відбувається в рамках кримінально-правової політики держави. Ця ж політика у свою чергу формується під впливом домінуючої в цей час у науці кримінального права відповідної доктрини, що були названі раніше. Одним з основних інститутів всієї теорії криміналізації є проблема підстав кримінально-правової заборони, тобто тих правоутворюючих факторів, які обумовлюють допустимість, можливість та доцільність визнання суспільно небезпечного діяння злочинним. Ці правоутворюючі фактори відображаються в правосвідомості законодавця, а після цього втілюються в кримінально-правові норми. Тільки врахування всіх факторів, які впливають на криміналізацію, у їх сукупності та взаємозв'язку, а також дотримання інших умов криміналізації дозволить прийняти кримінально-правову норму, доцільність видання якої буде обґрунтованою, а ефективність дії - досить високою.
криміналізація неповага суд підстави
Список використаних джерел
1. Балобанова Д. О. Теорія криміналізації: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Одеська національна юридична академія. Одеса, 2007. 200 с.
2. Шмарін І.О. Соціально-правові підстави криміналізації неповаги до суду як злочину проти правосуддя в Україні. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 71. С. 434-443.
3. Плохова В.И. Ненасильственные преступления против собственности: криминологическая и правовая обоснованность. СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2003. 232 с.
4. Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм (по материалам следственной и прокурорско-судебной практики) /А.В. Наумов. Волгоград: Науч.-исслед. и ред.-издат. отдел, 1973. 175 с.
5. Лопашенко Н.А. Уголовная политика: понятие, содержание, методы и формы реализации // Уголовное право в XXI веке: Материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова (31 мая-1 июня 2001 г.). М. : Изд-во МГУ, 2002. 122 с.
6. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации. Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1987. 268 с.
7. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (із змінами та доповненнями). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
8. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (із змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1402-19#n1589.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс України від 07.12.1984 р. № 8073-Х (із змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
10. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева. М.: Наука, 1982. 304 с.
11. Коновалова Н.Т., Скриньковський Р.М. Практичні питання застосування ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (прояв неповаги до суду) при здійсненні судочинства. Path of Science. 2019. Vol. 5, No 12. P. 1001-1010 [Slovak Republic]. doi: http://dx. doi. org/10.22178/pos.53-2.
12. Коломоєць Т. О., Калашник Ю. В. Генеза, доктринальні та нормативні аспекти відповідальності за прояв неповаги до суду: монографія. Запоріжжя: Гельветика, 2013. 199 с. ISBN 978-617-7041-16-9.
13. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні: монографія. К.: Фенікс, 2007. 224 с.
14. Москвич Л. М. Ефективність судової системи: концептуальний аналіз: монографія. Х.: Вид-во "ФІНН”, 2011. 384 с.
15. Сопільник Р. Л. Судовий захист фундаментальних прав людини: євроінтеграційний вектор розвитку: монографія / Львівський університет бізнесу та права. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 406 с. ISBN 978-966-941-074-0.
16. Овчаренко О. М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації: монографія. Харків: Право. 2008. 304 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення процедури прийняття і оприлюднення рішень Конституційного Суду України. Визначення правової природи, виявлення підстав і аналіз причин невиконання рішень Конституційного суду. Підвищення ефективності рішень Конституційного Суду України.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 10.06.2011Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації
курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007Ризики бланкетного способу визначення ознак об'єктивної сторони складу злочину (в контексті криміналізації маніпулювання на фондовому ринку). Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів. Бланкетні норми у тексті Кримінального кодексу.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 04.03.2014Особливості історичного розвитку суду присяжних, формування колегії присяжних засідателів, проблем та перспектив його введення в Україні. Становлення і передумови передбачення суду присяжних у Основному законі України та розгляд основних правових джерел.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 08.02.2010Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 06.09.2016Правова природа та основні види рішень Конституційного Суду України як джерело фінансового права, визначення їх місця, ролі та значення в системі джерел фінансового права України. Основні концепції Конституційного Суду з питань публічних фінансів.
дипломная работа [118,5 K], добавлен 10.06.2011Соціально-правова обумовленість криміналізації діяння (дії чи бездіяльності) вбивства через необережність. Кримінально-правова характеристика складу злочину. Покарання за вбивство через необережність відповідно до кримінального законодавства України.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 24.10.2014Структура Городенківського районного суду. Повноваження суддів і голови суду. Завдання суду першої інстанції. Обов’язки працівників канцелярії та секретаря районного суду. Права та обов’язки помічника судді згідно Посадової інструкції працівників суду.
отчет по практике [39,5 K], добавлен 11.10.2011Історія розвитку кримінального законодавства у сфері здійснення правосуддя в Україні. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду, на встановлений законом порядок доказування.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 25.04.2012Нормативно-правові та індивідуальні підзаконні акти, що регулюють судочинство в Україні: рішення і висновки Конституційного Суду України; закони, укази Президента; постанови і розпорядження Кабміну; ухвали органів судової влади і міжнародні правові акти.
реферат [41,2 K], добавлен 16.02.2011Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного Суду і його склад. Функції і повноваження Конституційного Суду. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ. Шлях до створ
контрольная работа [17,9 K], добавлен 15.12.2004Завдання та функції працівників Герцаївського районного суду. Обов'язки керівника апарату суду та діловода. Організаційне забезпечення роботи суду. Оформлення процесуальних документів та організація архіву суду. Слухання засідання по кримінальній справі.
отчет по практике [30,3 K], добавлен 11.10.2011Перелік вимог, яким повинне відповідати рішення суду в цивільному процесі України. Визначення поняття та сутність рішення суду, надання їм класифікації. Повноваження суду з контролю за власними рішеннями. Ступень реалізації принципу змагальності процесу.
автореферат [63,5 K], добавлен 10.04.2009Соціальні та правові підстави криміналізації порушення у сфері господарської діяльності. Поняття комерційної або банківської таємниці. Механізм завдання суспільно небезпечної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони. Розголошення комерційної таємниці.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 07.10.2011Соціальна обумовленість криміналізації суспільно небезпечних діянь, що посягають на порядок виконання судових рішень в Україні. Кримінально-правова кваліфікація та призначення покарання у злочинах, що посягають на порядок виконання судових рішень.
диссертация [11,1 M], добавлен 25.03.2019Система, склад та повноваження місцевих судів в Україні. Голова місцевого суду. Здійснення суддею місцевого суду попереднього розгляду справи, підготовки справи до судового розгляду, певних організаційних заходів. Основні напрямки діяльності адвокатури.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 24.10.2012Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування конституційного Суду і його склад. Функції та повноваження Конституційного Суду України. Порядок діяльності Конституційного Суду України.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 12.08.2005Обсяг повноважень і обов’язків працівників апарату суду згідно Закону "Про судоустрій України". Приклад штатного розпису місцевого та Апеляційного суду, склад апарату Верховного Суду України. Необхідність та організація інформаційного забезпечення.
реферат [22,8 K], добавлен 03.02.2011Відвід державного суду з непідсудності як спосіб забезпечення виконання арбітражної угоди. Колізійні норми та питання дійсності арбітражної угоди. Особливість підходу Європейської конвенції до регулювання питань відводу державного суду з непідсудності.
реферат [30,1 K], добавлен 05.09.2010
