Принципат Сіландія – історія виникнення. Місце у сучасному міжнародно-правовому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет Імені Ярослава Мудрого

Принципат Сіландія - історія виникнення. Місце у сучасному міжнародно-правовому просторі

Геращенко Назар Михайлович,

студент 3 курсу факультету адвокатури

Явтушенко Олексій Вадимович,

студент 3 курсу факультету адвокатури

Анотація

У статті досліджено історію та міжнародно-правову природу такої цифрової держави як Сіландія. Детально розглянуто історію, та вичерпно проаналізовано державно-правові аспекти функціонування Принципату Сіландії з метою визначити її приналежність до повноцінних держав.

Ключові слова: цифрова держава, невизнана держава, міжнародне право, громадянство, визнання, територія.

Аннотация

В статье исследована история и международно-правовая природа такого цифрового государства как Силандия. Подробно рассмотрена история и исчерпывающе проанализированы государственно-правовые аспекты функционирования Принципата Силандии с целью определить ее принадлежность к полноценным государствам.

Ключевые слова: цифровое государство, непризнанное государство, международное право, гражданство, признание, территория.

Abstract

Principality of Sealand - the History of Its Origin and a Place in the Modern International Legal Space

Nazar M. Herashchenko -

3rd year student of The Barrister' Faculty, Yaroslav Mudryi National Law University (77 Pushkinska Street, Kharkiv, 61024, Ukraine)

Oleksii V. Yavtushenko -

3rd year student of The Barristers' Faculty Yaroslav Mudryi National Law University (77 Pushkinska Street, Kharkiv, 61024, Ukraine)

The article examines the history and international law nature of a digital state called Sealand. The history is considered in detail, and the state and legal aspects of the functioning of the Principality of Zealand are comprehensively analyzed in order to determine its affiliation to full-fledged states.

The existence of unrecognized and virtual states in the modern world is a very interesting issue, whose consideration, definitely deserves attention. Today, such a special category includes several dozens of states. Some of them work effectively, some exist rather in the form of an interesting story or Wikipedia article. The Silandia Principle is one of the most striking and popular examples of such a state format. Unrecognized states are necessary and virtual states are unnecessary pieces of territory. This explains the fact that, when arguing for the territory of unrecognized states, the parties involved in the conflict incur enormous human and economic losses, and also remains a dark spot in the history of relations between people. Virtual states are sometimes influenced by third parties. However, unlike unrecognized states, they do not cause human casualties or material damage. As a fact, people who have declared some unnecessary territory a virtual state are trying to develop it (in order to attract tourists and, consequently, to make profits).

As for the international legal status of Sealand, the precedent of the existence and recognition of this state in the world community has worried the world community for more than half a century, so we also considered it necessary to study. It is extremely necessary to understand what a state is to do this, because in the international legal field there are not so many normative legal acts that give a definition of what a state is. The purpose of this article is to consider the question of the statehood of Sealand, its interaction with other states, the incidental nature of its international activities and the disclosure of some interesting historical facts that have not previously been covered in Ukrainian language.

Analysis of recent research and publications: the case of Zealand has been of concern to the international community since its inception. We analyzed a large amount of literature, including publications by domestic and foreign authors. There were also publications in well-known journals that included interviews with the founders of the Sealand Principle, such as the BBC and The Atlantic.

Keywords: digital state, unrecognized state, international law, citizenship, recognition, territory.

Основна частина

Постановка проблеми: існування в сучасному світі невизнаних та віртуальних держав є досить цікавим та актуальним питанням, розгляд якого, без сумніву, заслуговує на увагу. На сьогодні, до подібної особливої категорії можна віднести кілька десятків держав. Деякі з них ефективно функціонують, деякі існують скоріше у вигляді цікавої історії, чи статті на Вікіпедії. Принципат Сіландія є одним із найбільш яскравих та популярних прикладів існування такого формату держави. Розгляд питання історії є невід'ємною складовою аналізу функціонування будь якої держави, адже історія - свідок минулого, світло істини, жива пам'ять (Цицерон).

Аналіз останніх досліджень і публікацій: кейс Сіландії турбує міжнародну спільноту ще з дня її виникнення. Нами було проаналізовану велику кількість літератури, в тому числі публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів. Також було розглянуто публікації у відомих жураналах, в яких містились інтерв'ю з самими засновниками Принципату Сіландія, таких як BBC та The Atlantic.

Невирішені раніше проблеми: існування такої держави як Сіландія саме по собі створює велику кількість казусів та проблем. Що можна говорити про проблемність, якщо навіть питання щодо того, чи є Сіландія державою взагалі, є діскусійним та не має остаточної відповіді.

Метою написання даної статті є розгляд питання державності Сіландії, її взаємодії з іншими державами, казусного характеру її міжнародної діяльності та розкриття деяких цікавих історичних фактів, що раніше не були висвітлені українською мовою.

Виклад основного матеріалу: В першу чергу варто визначити, до якої категорії буде корректним відносити Сіландію - до невизнаних чи до віртуальних держав.

Віртуальні держави схожі на невизнані. Професором соціальної географії Університету Ньюкасла Алістером Боннеттом запропоновано наступне формулювання: «Віртуальна держава - самозапускається, само організується експериментальне співтовариство» [1]. Як і у невизнаних держав, у них, як правило, є свої прапори, гроші та інші атрибути державності. Можна виділити як мінімум дві вагомі відмінності невизнаних та віртуальних держав.

Перша - розміри. Віртуальні держави, що мають прив'язку до території, як правило, є досить невеликими. Одне з найбільших - Королівство Північний Судан, утворене в червні 2014 (площа близько 2000 кв. км) [2]. Здебільше площа їх території рідко перевищує кілька десятків кв. м.

Друга - у геополітичний аспект. Цю різницю можна побачити на прикладах Нагірно - Карабахської Республіки (далі - НКР) та Королівства Північний Судан (далі - КСС). Ось уже близько 30 років НКР є спірною територією між Вірменією та Азербайджаном. На території НКР точились запеклі бої, а їх наслідки відчуваються й донині (дуже багато нерозмінованих ділянок). Промислове місто Агдам (Акна), по суті, перетворився на місто-примару [3]. Абсолютно протилежна ситуація із КСС. Єгипет та Судан відмовляються брати цю територію під свій конт - роль, такяк можуть позбутися пріорітетної території у вигляді Халаїбського трикутника. У випадку з Сіландією. У 1968 р. британський суд постановив, що територія Сіландії знаходиться поза британською юрисдикцією [4]. Англійські політики вирішили, що конфлікти з кількома диваками, які захопили старий британський форт, що знаходиться за межами 3-мильної зони, може спровокувати формування невдалого іміджу для британського політикуму. Саме подібна позиція уряду дозволила, такій віртуальній державі, як Сіландія виникнути та спокійно існувати. Важко уявити, щоб таку тактику обрали уряди Грузії або Молдови, коли були спроби відокремитися з боку Аджарії чи Гагаузії. Таким чином, можна припустити, що невизнані держави - це необхідні, а віртуальні - території, що є непотрібними світовій спільноті. Цим пояснюється те, що, сперечаючись за перші, сторони, залучені в конфлікт, несуть колосальні людські та економічні втрати, а також залишається темна пляма в історії відносин між народами. Віртуальні держави, часом, потрапляють під вплив третіх сторін. Однак, на відміну від невизнаних держав, вони не приносять людських жертв і матеріальних збитків. Навпаки, люди, які проголосили якусь непотрібну територію віртуальною державою, намагаються розвивати її (з метою залучення туристів і, як наслідок, отримання вигоди, тощо).

Історія Принципату Сіландії є досить короткою але від цього не менш цікавою темою для дослідження.

Територія, на якій була заснована Сіландія, виникла досить нещодавно. Велика Британія у 1943 році у Північному морі побудувала систему оборонних платформ та веж з метою захистится від німецьких окупантів. Платформа Форт-Роуз, що входила до цієї оборонної системи та в майбутньому стала домівкою для Сіландії, була побудована з порушенням мужнародних норм. Порушення полягало в тому, що платформа знаходилась на відстані в 7 морських миль від берегу, що в двічі перевищує допустиму відстань у 3 морських милі, тобто, платформа була побудована в міжнародних водах. В 1950-х ця платформа була покинута військовими, та повинна була бути знищена, для анулювання факту порушення Сполученим Королівством норм міжнародного права. Але до знищення справа так і не дійшла, у зв'язку з чим ця платформа фактично стала нічийною. [5]

У 1966 році, Рой Бейтс, майор у відставці, посеред різдвяної ночі, приплив на своїй моторній лодці до платформи Форт-Роуз, піднявся на неї та проголосив її завойованою. Пізніше Рой дав назву захопленій ним території та презентував її на її день народження його дружини 2 вересня 1967 р.

Проголошення держави на одній з їх старих платформ не дуже сподобалось уряду Великої Британії, у зв'язку з чим, вони направили військових задля знищення всіх інших платформ, щоб запобігти виникненню інших таких держав. Після цього Роя Бейтса викликали до суду. Суддя постановив, що цей випадок не відноситься до юрисдикції судів Великої Британії, тим самим де факто визнав існування такої держави як Сіландія. Ще у день свого заснування, Сіландія отримала свій прапор, який Рой зі своєю дружиною та друзями придумали, святкуючи у пабі. [6]

На початку свого існування, Сіландія неодноразово піддавалася різним нападам. Наприклад, у 1967 році, Ронан О Райлі, намагався штурмувати Сіладнію. Його напад був відбитий з використанням невеликих бомб та грубої сили. Інший цікавий випадок трапився у 1977 році. Группа юристів та юверлір, з метою захопити платформу, на якій знаходилась Сіландія, змусили РояБейста, тодішнього голову та засновника Сіландії, покинути платформу шляхом введення в оману. Вони запросили його на перемовини щодо побудови казино, ресторанів та магазинів на території Сіландії. В той час як Рой чекав на своїх «бізнес партнерів» у Австрії, група аферистів вирушила до Сіландії та спробувала захопити її. Ювелір, який був організатором та виконавцем спроби захоплення платфори був колишнім міністром закордонних справ Приц - нипатуСіландія. Він брав участь у складенні конституції та в подальшому намагався добитись визнання держави міжнародною спільнотою. Скоріше за все, цим ювеліром був Александр Готфрід Офенбах. Його спроби досягти визнання Сіландії виявились невдалими, у зв'язку з чим і була вчинена спроба захоплення платформи. [7]

Що стосується міжнародного-правового статусу Сіландії, то прецедент існування та визнання цієї держави хвилює світову спільноту вже більше ніж півстоліття, тому вважаємо за потрібне дослідити його.

Для цього треба зрозуміти, що таке держава, адже у міжнародно-правовому полі не так багато нормативно-правових актів, котрі визначають, що таке держава. Проте, на щастя, існують загальновизнані ознаки держави у міжнародно-правовому вимірі, а саме ті, які викладені у ст. 1 Конвенції про права та обов'язки держав, підписаної 26 грудня 1933 р. на міжнародній конференції в Монтевідео представниками 20 американських держав (Панамериканська конвенція). Відповідно до положень цієї конвенції держава як суб'єкт міжнародного права має мати такі ознаки: а) постійне населення; б) певна територія; с) уряд; та д) здатність вступати у відносини з іншими державами. Пропонуємо проаналізувати кожен аспект у розрізі Принципату Сіландії, та зробити певні висновки щодо міжнародно-правового статусу [8].

Перший аспект - критерій постійного населення. Згідно з міжнародно-правовою доктриною - критерій наявності постійного населення є невід'ємною та природною ознакою держави [9]. При цьому міжнародне право не встановлює вимог щодо мінімальної кількості індивідів, які можуть становити «постійне населення», і не дивно, адже цей параметр дуже важко визначити. Офіційних даних про точну кількість населення князівства Сіландія, на даний момент немає. У 2002 році було заявлено, що його населення складається з 27 осіб (2002 рік - остання дата офіційного перепису). Проте існує парадокс, який полягає у тому, що загальна кількість осіб, які мають паспорти, і відповідно, громадянство князівства Сіландія перевищує цифру 160 000 чоловік.

Такий парадокс виник у зв'язку з тим, що будь-який бажаючий може придбати собі громадянство та паспорт всього лише за 25 фунтів стерлінгів (хоча Сіланлія має свою власну валюту - сіландський долар). Більше того, Заплативши 99 фунтів стерлінгів, можна придбати титул «Лицаря Суверенного Військового Ордену Сіландія»; у 29,99 фунтів стерлінгів оцінюються титули «Лорда», «Подружжя Лорда» «Барона» та «Баронеси»; за 199,99 фунтів стерлінгів можна придбати титули «Графа» та «Графині» Сіландія. Чи надає паспорт громадянина Сіландії, право його власнику, котрий відвідав лише сайт цієї держави, бути складовою постійного населення Сіландії? Питання, звісно, риторичне, і населення Сіландії ніяк не становить 160000 осіб.

Проте, що стосується населення принципату, яке не купувало свій паспорт у мережі інтернет, вони мають повне право вважатись постійним населенням цієї країни. На думку Стіве - на Мак Кефрі постійне проживання навіть всього кількох осіб на певній території відповідає критерію «постійне населення» [10], з чим ми погоджуємось, і у зв'язку з цим констатуємо, що князівство має 27 осіб, що постійно проживають на території Сіландії, отже і постійне населення також наявне, оскільки інших критеріїв для визначення постійного населення, окрім постійного проживання на території не виокремлено.

Щодо другого аспекту визнання держави, а саме наявності певної території, зазначимо, що вона також є фундаментально важливою для держави та її існування, хоча міжнародне право може не вимагати від держав мати чітко визначені межі, і це не дивно, так як на даний час багато держав не мають насправді чітко визначених кордонів, багато з них є предметом територіальних суперечок і навіть відкритих конфліктів [11]. Окрім того, як зазначив Міжнародний Суд ООН у своєму рішенні від 27 червня 1986 р. у справі (Military and Paramilitary Activitiesin and against Nicaragua), основна правова концепція державного суверенітету в міжнародному звичаєвому праві поширюється не лише на певну ділянку землі, а й на внутрішні води та повітряний простір над цими просторами [12].

Які характеристики території князівства Сіленд? Згідно з офіційними даними, сухопутна територія «князівства Сіленд», що є платформою «Рафс-Тауер», розташованою в центральній частині Північного моря, становить всього 0,004 кв. км, виняткова зона загального судноплавства Сіленду складає одну морську милю в радіусі від платформи. У зв'язку з цим виникає питання, чи можна стверджувати, що уСіландії є територія? Питання, на нашу думку, найбільш неоднозначне.

Платформа «РафсТауер» - територія принципату, розташувалася в територіальному морі Великобританії та відповідно у її винятковій економічній зоні, ширина якої відповідно до ст. 57 Конвенції ООН з морського права має перевищувати двохсот морських миль, відлічуваних від вихідних ліній, яких відміряється ширина територіального моря. Крім того, згідно з п. 8 ст. 60 цієї конвенції, штучні острови, споруди та установки не мають статусу островів; вони не мають свого територіального моря, та їх наявність не впливає на визначення меж територіального моря, виключної економічної зони або континентальний шельф. Проте Конвенція ООН з морського права набула чинності 16 листопада 1994 р., тобто значно пізніше за оголошення платформи «Рафс-Тауер» територією князівства Сіленд. Відповідно, на нашу думку, було б сумнівним застосування вищезазначених положень конвенції в цій ситуації.

Тим не менш, якщо вважати, що платформа «Рафс-Тауер» на момент проголошення державності «князівства Сіленд» перебувала у відкритому морі, тобто за межами територіального моря Великобританії - як вказав 25 листопада 1968 англійський королівський суд Челмсфорда графства Ессекс - хочемо взяти до уваги, що відповідно до ст. 89 Конвенції ООН з морського права, жодна держава немає права претендувати підпорядкування якоїсь частини відкритого моря своєму суверенітету. Застосування ст. 89 конвенції у ситуації з князівством Сіландія можливо через те, що становище цієї статті відбивають норми міжнародного звичаю, сформовані ще XVII і XVIII ст. на підставі загальної та однорідної практики держав [13].

Зважаючи на це, ми вважаємо, що навіть беручи до уваги деякі, на перший погляд обгрунтовані аргументи керівництва щодо того, що Сіландія має територію (Свої претензії на територію платформи «Рафс-Тауер» влада князівства доводять тим, що платформа була територією, нікому не належить. Як зазначив Міжнародний Суд ООН у консультативному висновку від 16 жовтня 1975 р. у справі Western Sahara, вираз «нічия земля - terranullius» є юридичним терміном права, застосовуваним у зв'язку з «окупацією» як одним із правових способів набуття суверенітету над територією) [14], така аргументація не є достатньою, зважаючи на правову позицію, що міститься у положеннях, зазначених вище, то ж, на жаль, ми констатуємо, що власної території Сіландія не має.

Щодо уряду та його наявності у принципату - також існують певні питання, які варто прояснити. Як відомо, розглянута ознака державності має як внутрішній, так і зовнішній аспект. І відразу постає дві відповідні проблеми. По-перше, більшість власників паспортів Сіленд можливо ніколи не перебувало на його території, а паспорти були ними просто придбані. Відповідно, на нашу думку, видається досить сумнівною наявність ефективного політико - правового зв'язку князівства з його громадянами, який є необхідним. А, по-друге, ми маємо обгрунтовані сумніви у здібності Сіландії здійснювати ефективний дипломатичний та консульський захист своїх громадян за кордоном, беручи до уваги той факт, що князівство не має жодної дипломатичної чи консульської установи за кордоном, оскільки держава не визнана жодною країною світу.

Звісно, підстав для того, щоб не визнавати уряд Сіландії є, зважаючи на це стверджуємо, що інститут уряду досліджуваного принципату, як і територія, не витримує жодної критики, адже він не здатний виконувати навіть ті базові обов'язки, що виконує будь-яка інша визнана світовою спільнотою держава.

Останній критерій міжнародного - правового статусу Сіландії, а саме здатність вступати у відносини з іншими державами, також викликає в нас певні сумніви. Критерій здатності вступати у відносини з іншими державами як ознака державності тісно пов'язаний із фактом визнання певного утворення як держави іншими країнами, що досить логічно. На даний момент «князівство Сіландія» не визнано жодною державою як саме держава, а не будь - яке інше утворення. Загальновідомий факт, що бельгійська пошта протягом деякого часу визнавала поштові марки, які випустила Сіландія. Тим не менш, міжнародне співтовариство загалом досі не виявило бажання визнати «князівство» як державу, що не є дивним, адже реалізація цього критерію, на нашу думку, залежить від наявності усіх трьох аспектів, що були описані вище, а з цим у Сіландії, на жаль, виникли певні труднощі, і визнання бельгійською поштою поштових марок, які випускала Сіландія - апріорі недостатній аргумент, щоб стверджувати про наявність здатності вступати у відносини з іншими державами.

Висновки. Дослідивши принципат Сіландія, а саме його історію розвитку та міжнародно-правовий статус утворення, можемо констатувати, що хоч принципат Сіландія не має усіх необхідних реквізитів для того, щоб вважатись державою, оскільки хоч постійне населення і наявне, проте цього явно недостатньо, адже Сіландія не має стійкого інституту уряду, який може виконувати свої прямі обов'язки з захисту своїх громадян та представництва на міжнародній арені, також не наявні власна територія і зносини з іншими державами, що є базовою необхідністю для визнання держави на міжнародній арені, проте це не відміняє той факт, що принципат усе одно залишається досить цікавим феноменом в міжнародному праві.

За своєю суттю принципат Сіландія є віртуальною державою, оскільки має, по-перше, невелику територію, а це один з критеріїв визнання утворення віртуальною державою, а, подруге, Сіландія займає досить опосередковане становище у сучасній геополітиці, адже на її територію ніхто не претендував, більше того, Великобританія свого часу відмовилась від території принципату. В наслідок цього, ми можемо презюмувати той факт, що територія Сіландії не є потрібною для інших країн, оскільки вона є ізольованою від міжнародно-правової спільноти, що є другим критерієм для того, щоб вважатись державою саме віртуальною, а не невизнаною. Сіландія не є невизнаною державою, оскільки, як було зазначено, невизнана держава має набагато більше претензій для того, щоб вважатись визнаною та такою, що належить до міжнародно-правової спільноти, а таких претензій принципат Сіландія, на жаль, не має.

Список використаних джерел

правовий міжнародний цифровий держава

1. Микрогосударства и микронации: лекция Алистера Боннетта. URL: https://www.youtube.com/watch? v=bDPtq7p1Jng&ab_channel=InLiberty.

2. Между Египтом и Суданом есть ничья земля Источник: Между Египтом и Суданом есть ничья земля. URL: https://www.factroom.ru/facts/30635/.

3. Екел М. П'ять речей, які варто знати про Нагірний Карабах/ Майкл Екел // Радіо Свобода. - 2019, URL: https://www.radiosvoboda.org/a/pyat-rechey-yaki-treba-znaty-pro-karabakh/30894829.html.

4. Принципат Сіландія. Князівство морської землі. URL: https://sites.google.com/site/nepriznannye/home/titular/mikronacii/silend-knazestvo-silend-morskoj-zemli - principality-of-sealand-velikobritania.

5. Офіційний сайт Принципату Сіландія. URL:https://sealandgov.org/.

6. Urbina I. The Print-size Nation off The English Coast. URL: https://www.theatlantic.com/international/archive/2019/08/sealand-outlaw-ocean-tiniest-nation/596074/.

7. MacEacheran M. Sealand: A peculiar `nation' off England's coast. URL: https://www.bbc.com/travel/article/20200706-sealand-a-peculiar-nation-off-englands-coast.

8. Конвенція про права та обов'язки держав від 26 грудня 1933 р. (Монтевідео). URL: http://www.cfr.org/sovereignty/montevideo-convention-rights-duties-states/p15897.

9. Шоу М.Н. Міжнародне право: підручник. Нью-Йорк, 2008. 197 с.

10. Маккефрі С.С. Розуміння міжнародного права. Сан-Франциско, 2006. 140 с.

11. Квічень Р. Теорія і філософія міжнародного права. Вибрані проблеми. Варшава, 2011. 62 с.

12. Рішення Міжнародного Суду ООН від 27 червня 1986 р. у справі Military and Paramilitary Activitiesin and against Nicaragua, I.C.J. Reports 1986, P. 14. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case - related/70/070 - 19860627-JUD-01 -00-EN.pdf.

13. Чаплінський В., Вирозумська A. Міжнародне публічне право. Системні проблеми. 2-ге видання. Варшава, 2004. 131 с.

14. Консультативний висновок міжнародного суду ООН у справі Західної Сахари від 16 жовтня 1975 року. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/summaries/summaries-1948-1991-ru.pdf.

References

1. Mykrohosudarstva y mykronatsyy: lektsyia Alystera Bonnetta. URL: https://www.youtube.com/watch? v=bDPtq7p1Jng&ab_channel=InLiberty.

2. Mezhdu Ehyptom y Sudanom est nychia zemlia Ystochnyk: Mezhdu Ehyptom y Sudanom est nychia zemlia. URL: https://www.factroom.ru/facts/30635/.

3. Ekel M. P'iat rechei, yaki varto znaty pro Nahirnyi Karabakh/ Maikl Ekel // Radio Svoboda. - 2020. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/pyat-rechey-yaki-treba-znaty-pro-karabakh/30894829.html.

4. Pryntsypat Silandiia. Kniazivstvo morskoi zemli. URL: https://sites.google.com/site/nepriznannye/home/titular/mikronacii/silend-knazestvo-silend-morskoj-zemli - principality-of-sealand-velikobritania.

5. Ofitsiinyi sait Pryntsypatu Silandiia. URL:https://sealandgov.org/.

6. Urbina I. The Print-size Nation off The English Coast. URL: https://www.theatlantic.com/international/archive/2019/08/sealand-outlaw-ocean-tiniest-nation/596074/.

7. MacEacheran M. Sealand: A peculiar `nation' off England's coast. URL: https://www.bbc.com/travel/article/20200706-sealand-a-peculiar-nation-off-englands-coast.

8. Konventsiia pro prava ta oboviazky derzhav vid 26 hrudnia 1933 r. (Montevideo). URL: http://www.cfr.org/sovereignty/montevideo-convention-rights-duties-states/p15897.

9. Shou M.N. Mizhnarodne pravo: pidruchnyk. Niu-Iork, 2008. 197 s.

10. Makkefri S.S. Rozuminnia mizhnarodnoho prava. San-Frantsysko, 2006. 140 s.

11. Kvichen R. Teoriia i filosofiia mizhnarodnoho prava. Vybrani problemy. Varshava, 2011. 62 s.

12. Rishennia Mizhnarodnoho Sudu OON vid 27 chervnia 1986 r. u spravi Military and Paramilitary Activitiesin and against Nicaragua, I.C.J. Reports 1986, P. 14. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case - related/70/070 - 19860627-JUD-01 -00-EN.pdf

13. Chaplinskyi V., Vyrozumska A. Mizhnarodne publichne pravo. Systemni problemy. 2-he vydannia. Varshava, 2004. 131 s.

14. Konsultatyvnyi vysnovok mizhnarodnoho sudu OON u spravi Zakhidnoi Sakhary vid 16 zhovtnia 1975 roku. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/summaries/summaries-1948-1991-ru.pdf.

Размещено на Allbest.ru