Інструменти виходу з кризи верховенства права в рамках Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

Інструменти виходу з кризи верховенства права в рамках Європейського Союзу

Баскакова Оксана Ігорівна,

асистент кафедри теорії права та конституціоналізму

Анотація

Стаття присвячена аналізу інструментів виходу з кризи верховенства права в рамках ЄС. Особливу увагу автор приділяє правовому регулюванню таких інструментів, а саме підставам та можливостям їх застосування. Також описано приклад Польщі як єдиної держави-члена ЄС, до якої можуть бути застосовані усі передбачені законодавством ЄС інструменти відновлення верховенства права.

Ключові слова: верховенство права, Європейський Союз, інструменти верховенства права, Rule of law framework, механізм умовності.

Аннотация

Статья посвящена анализу инструментов выхода из кризиса верховенства права в рамках ЕС. Особое внимание автор уделяет правовому регулированию таких инструментов, а именно, основаниям и возможностям их применения, а также описан пример Польши как единого государства-члена ЕС, к которому могут быть применены все предусмотренные законодательством ЕС инструменты восстановления верховенства права.

Ключевые слова: верховенство права, Европейский Союз, инструменты верховенства права, Rule of law framework, механизм условности.

Abstract

Tools to Overcome the EU Rule of Law Crisis

Oksana Baskakova, assistant lecturer of the Department of Theory of Law and Constitutionalism, the Training and Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University (1/3 Knyaz Roman str., Building 19, Room 304, Lviv)

1. Article 7 of the Treaty on European Union instrument which address serious breaches to the rule of law, with possible sanctions. Being a purely political procedure and it is often presumed to be too difficult to invoke and the outcome said to be too devastating. However, in the entire history of the EU, this mechanism has never been fully applied, except for the preventive mechanism in case of Poland.

2. The Infringement procedures in Article 258 and 259 TFEU which ensure that EU law is correctly applied and respected at national level. They are more powerful and more readily available tools for ensuring Member States compliance with EU law.

3. Rule of Law Framework is an early-warning tool adopted by the Commission in March 2014 allowing it to enter into dialogue with a Member State to address systemic threats to the rule of law to prevent escalation.

4. Regime of Conditionality to protect the EU Budget. This Regulation links the rule of law with the use of EUfunds, allowing the EU to suspend, reduce or restrict access to EUfunding in case of breaches. Although this Regulation has not been applied yet, the situation in Poland prompts the European Parliament to require the Commission to apply the conditionality mechanism against Poland, which is still one of the largest recipients of EU budget funds.

It is noted that Poland is the only state within the EU, where the breaches of the Rule of Law principle have led to the implementation of three out of four tools responding to rule of law issues.

Keywords: Rule of law, European Union, rule of law tools, rule of law framework, conditionality mechanism.

Основна частина

Постановка проблеми. Верховенство права є основоположним принципом та цінністю, на якій базуються правова система ЄС (ст. 2 Договору про ЄС), правові системи його держав-членів та співпраця ЄС з третіми країнами. Так, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС однією з цілей асоціації є посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод [1].

Однак, незважаючи на «багаторівневе» законодавче закріплення цього принципу, сьогодні ЄС переживає чи не найбільшу кризу, пов'язану саме з його реалізацією країною - членом. Конфлікт між владою Польщі та владою Євросоюзу через реформу польської судової системи триває вже кілька років. На його тлі Конституційний Трибунал Польщі нещодавно постановив, що низка законів ЄС та деякі європейські судові ухвали суперечать основному закону країни. Для ЄС ця криза є екзистенційною, адже підриваються засади існування ЄС. Європейська інтеграція може відбутися лише тоді, коли інституції ЄС та його держави-члени поважають «правила гри». Це, по суті, означає, що органи влади ЄС та національні органи віддані ідеї, що суди, діючи як незалежні арбітри, мають останнє слово у питанні про те, чи були порушені ці правила. Таким чином, суди, як на рівні ЄС, так і на національному рівні, повинні підтримувати верховенство права в ЄС, переконавшись, що ніхто не стоїть вище закону [2, с. 29].

У зв'язку з цим важливою є наявність низки інструментів в рамках ЄС, адаптованих до конкретних ситуацій та викликів, які мають на меті не лише сприяти реалізації принципу верховенства права державами-членами ЄС, але й запобігати порушенням та реагувати на проблеми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інструменти відновлення принципу верховенства права вивчались такими науковцями, як Д. Коченов, К. Ленертс, К. Гіліон, М. Флетчер та ін. Однак в Україні ця проблематика залишається малодослідженою.

Невирішені раніше частини проблеми. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, закріплені в тому числі і на конституційному рівні, проблеми верховенства права, вимоги щодо реалізації цього принципу в рамках ЄС повинні активно вивчатися вітчизняними науковцями.

Метою статті є аналіз правових засад використання інструментів виходу з кризи верховенств права, передбачених законодавством ЄС.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до ст. 2 Договору про ЄС Союз засновано на спільних для всіх держав - членів цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин [4]. Згідно з Преамбулою Хартієї про основні права, яка набула повної юридичної сили лише з набранням чинності Лісабонського договору 1 грудня 2009 року, Союз спирається на принципи демократії та верховенства права [3]. Дотримання цих принципів має фундаментальне значення, адже це не лише передумова для держав-членів ЄС для реалізації їх прав та зобов'язань за установчими договорами, але й передумова для вступу до ЄС нових держав відповідно до ч. 1 ст. 49 Договору про ЄС [4].

Однак, у світлі викликів останнього десятиліття, перед якими постає ЄС щодо спільних цінностей, стає очевидним, що не всі держави - члени ЄС можуть відповідати цим високим стандартам.

Відповідно до законодавства ЄС існує чотири інструменти відновлення принципу верховенства права в ЄС, а відповідно і виходу з кризи верховенства права. До них належать:

Перший - механізм, передбачений ст. 7 Договору про ЄС [4]. Відповідно до цієї статті за обґрунтованою пропозицією 1/3 держав - членів Європарламенту або Комісії Рада, діючи більшістю у 4/5 її членів, після отримання згоди Європарламенту може встановити, що існує явний ризик тяжкого порушення державою - членом цінностей, зазначених у статті 2 Договору про ЄС. Перш ніж прийняти таке рішення, Рада заслуховує відповідну державу - члена та може направити їй рекомендації. Рада повинна постійно перевіряти, чи надалі існують підстави для такого рішення. Це т. зв. «превентивний механізм» ч. 1 ст. 7 Договору про ЄС. Ч. 2 і ч. 3 цієї ж статті утворюють «санкційний механізм», коли Рада, діючи одностайно на пропозицію однієї третини держав-членів або Комісії та після отримання згоди Європарламенту, може встановити існування постійного та істотного порушення однією з держав-членів цінностей, зазначених у статті 2, запропонувавши відповідній державі - члену подати свої пояснення. У разі прийняття рішення, Рада може кваліфікованою більшістю вирішити призупинити певні права відповідної держави-члена, що випливають із застосування установчих договорів, включаючи право голосу представника уряду держави-члена у Раді. Вживаючи таких заходів, Рада враховує можливі наслідки такого призупинення для прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб. У будь-якому разі ця держава-член повинна і надалі виконувати свої зобов'язання за договорами ЄС[4].

Цей механізм був запроваджений ще Амстердамським договором у 1999 році, коли ЄС готувався до розширення та прийняття восьми колишніх комуністичних держав у 2004 році, хоч, звісно, був розроблений для застосування до всіх держав-членів ЄС.

Однак, за всю історію існування ЄС, цей механізм так жодного разу і не застосовувався в повному обсязі (лише механізм ч. 1 ст. 7 застосовано щодо Польщі), і багатьма сприймається як «ядерна опція», така, що має характер більше політичного впливу, ніж правового, адже загрози верховенству права і способи розв'язання проблемних ситуацій у тому числі в рамках ЄС мають значне політичне забарвлення [5].

Другий - це процедура усунення порушення (іпГгіп§ешепїргосейиге), регламентована ст. 258, 259 та 260 Договору про функціонування ЄС. Якщо Комісія вважає, що держава-член не виконала зобов'язання за установчими договорами, Комісія видає обґрунтований висновок із цього питання після надання зацікавленій державі змоги надати свої пояснення. Якщо зацікавлена держава не дотримується цього висновку протягом періоду часу, встановленого Комісією, Комісія може винести питання на розгляд Суду ЄС. Якщо Суд ЄС визнає, що держава-член не виконала зобов'язання за Договорами, від держави вимагається вжити необхідних заходів для виконання рішення Суду. Якщо Комісія вважає, що відповідна держава-член не вжила необхідних заходів для виконання рішення Суду, Комісія може винести це питання на розгляд Суду після надання державі можливості представити свої пояснення. Комісія визначає розмір твердої суми або пені, що підлягають сплаті відповідною державою-членом, які Комісія вважає належними за цих обставин. Якщо Суд визнає, що відповідна держава-член не виконала рішення Суду, Суд може накласти на неї зобов'язання сплатити тверду суму або пеню [4].

Передбачається, що порушення статті 2 Договору про ЄС можуть підпадати під дію процедур, передбачених статтями 258, 259 і 260 Договору про функціонування ЄС разом зі статтею 7 Договору про ЄС, хоча стаття 7 Договору про ЄС є єдиною статтею, яка прямо вказує на забезпечення дотримання цінностей статті 2 Договору про ЄС і встановлює особливу компетенцію ЄС для подолання цих конкретних видів порушень[6]. Однак, як зазначає Дмитро Коченов, існування статті 7 ДЄС свідчить про те, що згідно з намірами розробників договорів ЄС, норми ст. 2 ДЄС - це норми прямої дії, а отже, класичні процедури усунення порушення відповідно до ст. 258-260 Договору про функціонування ЄС також застосовуються[7]. Таке розуміння ролі Комісії в усуненні порушень ст. 2 Договору про ЄС випливає також зі ст. 17 Договору про ЄС, відповідно до якої Комісія обстоює загальний інтерес Союзу та висуває належні ініціативи в цьому напрямку. Вона забезпечує виконання Договорів та заходів, які ухвалюються установами на їх підставі. Комісія під контролем Суду Європейського Союзу наглядає за застосуванням права Союзу.

Третій - застосування механізму відповідності (the conditionality mechanism).

Відповідно до Регламенту Європарламенту і Ради про загальний режим відповідності для захисту бюджету ЄС, виплати зі щорічних бюджетів ЄС як в рамках Багаторічної фінансової програми на 2021-2027 рр., так і в рамках європейського інструменту відновлення «Наступне покоління ЄС» (для подолання наслідків пандемії Соуїй-19)) можуть бути призупинені, зменшені, відкладені або скасовані, якщо держава-реципієнт порушує принцип верховенства права, зокрема загрожує незалежності судової влади; не попереджає, не виправляє і не скасовує незаконні рішення органів державної влади, у тому числі правоохоронних органів, а також обмежує доступність та ефективність засобів правового захисту [8]. І хоч цей Регламент ще не застосовувався, ситуація в Польщі спонукає Європарламент вимагати від Комісії застосування механізму відповідності проти Польщі, яка досі є одним з найбільших реципієнтів бюджетних коштів ЄС, а відтак, на переконання Прем'єр-міністра Бельгії Александра Де Кроо: «Неможливо отримувати лише гроші та відмовлятись від цінностей. ЄС - не грошовий автомат» [9].

Четвертий - т.зв. RuleofLawFramework (дослівно - каркас верховенства права; маються на увазі ті межі, дотримання та невихід за які може свідчити про дотримання верховенства права), який був запроваджений Комісією у 2014 році. Він забезпечує поетапний процес діалогу з державою-членом, структурований на основі висновків та рекомендацій Комісії. Мета полягає в тому, щоб запобігти появі системної загрози верховенству права, і, відповідно, застосування ст. 7 Договору про ЄС [10].

Польща - єдина держава-член ЄС щодо якої застосовувались три з чотирьох інструментів для подолання кризи верховенства права, а саме: RuleofLawFramework, механізм ч. 1 ст. 7 Договору про ЄС та процедура усунення порушення згідно з ст. 258, 259 та 260 Договору про функціонування ЄС.

Так, 20 грудня 2017 року Європейська Рада вирішила запустити механізм ст. 7 Договору про ЄС проти Польщі, заслухавши вмотивовану думку Комісії та взявши до уваги згоду Європейського Парламенту. Початок процедури став наслідком безуспішного двохрічного застосування RuleofLawFramework. З 2015 по 2017 роки Комісія обмінялася більш ніж 25 листами з урядом Польщі, видала висновок щодо принципу верховенства права у 2016 році та чотири рекомендації між 2015 та 2017 роками [11, 12, 13, 14], остання рекомендація була видана одночасно з мотивованою пропозицією Ради. Підставою для прийняття відповідного Рішення Радою стало прийняття польською владою понад 13 законів, що впливають на всю систему правосуддя в Польщі, зокрема Конституційний трибунал, Верховний суд, звичайні суди, Національну раду юстиції, прокуратуру та Національну школу судочинства, а відтак виконавча та законодавча влада систематично отримують можливість політично втручатися у склад, повноваження, управління та функціонування судової влади. Піком протистояння між Польщею та ЄС стало 29 квітня 2020 року, коли Комісія розпочала процедуру усунення порушення законом від 20 грудня 2019 року про внесення змін до низки законодавчих актів, що регулюють функціонування системи правосуддя в Польщі. 1квітня 2021 року Комісія подала позов до Суду Справедливості ЄС проти Польщі з проханням вжити тимчасові заходи [15]. 14 липня 2021 р. Суд ЄС ввів тимчасові заходи щодо Польщі, пов'язані з функціонуванням Дисциплінарної палати Верховного Суду Польщі, задовольнивши запит Комісії з усіх питань. Суд ЄС зобов'язав Польщу негайно: призупинити дію положень, за якими Дисциплінарна палата Верховного Суду може вирішувати клопотання про зняття суддівської недоторканності, а також з питань працевлаштування, соціального забезпечення та виходу на пенсію суддів Верховного Суду; призупинити дію рішень, які вже ухвалила Дисциплінарна палата про зняття імунітету судді; і призупинити дію положень, які перешкоджають польським суддям безпосередньо застосовувати право ЄС, що захищає незалежність судів, і подавати запити на попередні рішення з таких питань до Суду ЄС. 27 жовтня 2021 р. Суд ЄС наклав на Польщу штраф у розмірі 1 млн. євро на день за те, що відповідно до судового рішення від 14 липня 2021 р. не було призупинено дію положень щодо Дисциплінарної палати Верховного суду [16].

Окрім цього, 7 жовтня 2021 р. Конституційний трибунал Польщі постановив, що частина договорів Європейського Союзу суперечить конституції Республіки Польща та національне законодавство на території держави має пріоритет над правом ЄС [18]. Очевидно, що рішення Конституційного трибуналу Польщі - це незгода з поглиблення інтеграції та централізації ЄС під керівництвом провідних держав, насамперед Німеччини та Франції.

Під час своєї промови на пленарному засіданні Європарламенту 19 жовтня цього року, Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Леєн назвала три правових способи відновлення принципу верховенства права у цій ситуації - усі перераховані вище, окрім RuleofLawFramework.

Висновки. Отже, незважаючи на закріплення принципу верховенства права не лише в конституціях держав-членів ЄС, але й в Установчих договорах ЄС, протягом останніх

років кризи верховенства права набули системного характеру. Польща стала єдиною державою-членом ЄС, до якої можуть бути застосовані усі інструменти відновлення принципу верховенства права, а відтак і виходу з кризи. Якщо застосування RuleofLawFramework не дало бажаних результатів, а механізм, передбачений ст. 7 Договору про ЄС, сприймається як «ядерна опція», що має більше суворий політичний, аніж правовий вплив, то такі інструменти як процедура усунення порушення, регламентована ст. 258, 259 та 260 Договору про функціонування ЄСта механізм відповідності є більше реальними способами відновлення принципу верховенства права.

Україні, як державі, яка на конституційному рівні закріпила свої євроінтеграційні наміри, надзвичайно важливо вивчати досвід інших держав-членів ЄС, а особливо - найближчих сусідів, з питань реалізації та дотримання принципів і цінностей ЄС. Очевидно, що вимога про дотримання принципу верховенства права як умова доступу до бюджетних коштів ЄС з часом тільки більше утверджуватиметься, і, можливо, не стосуватиметься лише держав-членів, а й третіх країн, яким ЄС надає фінансову допомогу, зокрема і України - найбільшого реципієнта фінансової допомоги ЄС з третіх країн.

Список використаних джерел

право європейський законодавство

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони. URL: https://zakon. rada.gov.ua/go/984_011.

2. Koen Lenaerts. New Horizons for the Rule of Law Within the EU. German Law Journal (2020), 21 pp. 29-34. URL: https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-

core/content/view/C60C39F5025ECD2070A6761EDE79959B/S2071832219000919a.pdf/new_horizons_for_th e_rule_of_law_withi n_the_eu.pdf.

3. Хартія Основних Прав Європейського Союзу. URL: https://ccl.org.ua/posts/2021/11/hartiya - osnovnyh-prav-yevropejskogo-soyuzu/.

4. Consolidatedversion of the Treaty on European Unionand the Treaty on the Functioning of the European Union. OJ C 326. 26.10.2012. p. 13-390. EUR-Lex. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=celex % 3A12012M % 2FTXT.

5. Забокрицький 1.1. Ruleof Law Framework як механізм забезпечення верховенства права в рамках Європейського Союзу. Підприємництво, господарство і право. 2019. №4.

6. Ch. Hillion. Overseeing the rule of law in the European Union: Legal mandate and means. European Policy Analysis. 2016. iss. 1. p. 5.

7. Dimitry Kochenov. The EU and the Rule of Law - Nai'veteor a Grand Design? Constitutionalism and the Rule of Law: Bridging Idealism and Realism / Maurice Adams, Anne Meuwese & Ernst Hirsch Ballin (eds.). Cambridge university Press, 2017. p. 430.

8. Regulation (EU, Euratom) 2020/2092 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on a general regime of conditionality for the protection of the Union budget. OJ L 433I. p. 1-10. EUR-Lex. Anofficialwebsite of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal - content/EN/TXT/? uri=uriserv:0J.LI.2020.433.01.0001.01.ENG&toc=0J:L:2020:433I:T0C.

9. EU court fines Poland $1.2 million per day as rule-of-law row escalates. France 24 site. URL: https://www.france24.com/en/europe/20211027-eu-court-fines-poland-1-2-million-per-day-as-rule-of-law-row - escalates.

10. COMMUNICATION FROM THE COMMISSION TO THE EUROPEAN PARLIAMENT AND THE COUNCIL A new EU Framework to strengthen the Rule of Law/* COM/2014/0158 final */. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUcelex % 3A52014DC0158.

11. Commission Recommendation (EU) 2016/1374 of 27 July 2016 regarding the rule of law in Poland C/2016/5703. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32016H1374.

12. Commission Recommendation of 26 July 2017 regarding the rule of law in Poland, C(2017) 5320 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32017H1520.

13. Commission Recommendation of 21 December 2016 regarding the rule of law in Poland complementary to Commission Recommendation (EU) 2016/1374. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-

content/EN/TXT/? uri=CELEX % 3A32017H0146.

14. Commission Recommendation of 20 December 2017 regarding the rule of law in Poland complementary to Commission Recommendations (EU) 2016/1374, (EU) 2017/146 and (EU) 2017/1520. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32018H0103.

15. Independence of Polish judges: Commission asks European Court of Justice for financial penalties against Poland on the activity of the Disciplinary Chamber. Press release. 7 September 2021. An official website of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_21_4587.

16. Order of the Vice-President of the Courtin Case C-204/21 R from14 July 2021. EUR-Lex. Anofficial website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=CELEX % 3A62021CO0204.

17. Order of the Vice-President of the Courtin Case C-204/21 R from 27 October 2021. Info Curia. Case-law. URL: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf? text=&docid=248261&pageIndex=0&doclang=en&mode= req&dir=&occ=first&part=1&cid=41507235. B. Gremminger. Rule of law crisisin Poland - whatcomesnext? The New Federalist. URL: https://www.thenewfederalist.eu.

References

1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony. URL: https://zakon. rada.gov.ua/go/984_011.

2. Koen Lenaerts. New Horizonsf or the Rule of Law Within the EU. German Law Journal (2020), 21 pp. 29-34. URL: https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-core/content/view/C60C39F5025ECD2070A6761EDE79959B/S2071832219000919a.pdf/new_horizons_for_th e_rule_of_law_withi n_the_eu.pdf.

3. Khartiia Osnovnykh Prav Yevropeiskoho Soiuzu. URL: https://ccl.org.ua/posts/2021/11/hartiya - osnovnyh-prav-yevropejskogo-soyuzu/.

4. Consolidated version of the Treaty on European Unionandthe Treaty on the Functioning of the European Union. OJ C 326. 26.10.2012. p. 13-390. EUR-Lex. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUcelex % 3A12012M % 2FTXT.

5. Zabokrytskyi I.I. Ruleof Law Framework yak mekhanizm zabezpechennia verkhovenstva prava v ramkakh Yevropeiskoho Soiuzu. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo. 2019. №4.

6. Ch. Hillion. Overseeing the rule of law in the European Union: Legalmandate and means. European Policy Analysis. 2016. iss. 1. p. 5.

7. Dimitry Kochenov. The EU and the Rule of Law - Nai'veteor a Grand Design? Constitutionalism and the Rule of Law: Bridging Idealism and Realism / Maurice Adams, Anne Meuwese & Ernst Hirsch Ballin (eds.). Cambridge university Press, 2017. p. 430.

8. Regulation (EU, Euratom) 2020/2092 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on a general regime of conditionality for the protection of the Union budget. OJ L 43 p. 1-10. EUR-Lex. Anofficialwebsite of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal - content/EN/TXT/? uri=uriserv:0J.LI.2020.433.01.0001.01.ENG&toc=0J:L:2020:433I:T0C.

9. EU courtfines Poland $1.2 millionperdayasrule-of-lawrowescalates. France 24 site. URL: https://www.france24.com/en/europe/20211027-eu-court-fines-poland-1-2-million-per-day-as-rule-of-law-row - escalates.

10. COMMUNICATION FROM THE COMMISSION TO THE EUROPEAN PARLIAMENT AND THE COUNCIL A new EU Frameworktostrengthen the Rule of Law/* COM/2014/0158 final */. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUcelex % 3A52014DC0158.

11. Commission Recommendati on (EU) 2016/1374 of 27 July 2016 regarding the rule of law in Poland C/2016/5703. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32016H1374.

12. Commission Recommendation of 26 July 2017 regarding the rule of law in Poland, C(2017) 5320 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32017H1520.

13. Commission Recommendation of 21 December 2016 regarding the rule of law in Poland complementary to Commission Recommendation (EU) 2016/1374. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal - content/EN/TXT/? uri=CELEX % 3A32017H0146.

14. Commission Recommendation of 20 December 2017 regarding the rule of law in Poland complementary to Commission Recommendations (EU) 2016/1374, (EU) 2017/146 and (EU) 2017/1520. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX % 3A32018H0103.

15. Independence of Polish judges: Commission asks European Court of Justice for financial penalties against Poland on the activity of the Disciplinary Chamber. Press release. 7 September 2021. An official website of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_21_4587.

16. Order of the Vice-President of the Court in Case C 204/21 R from14 July 2021. EUR-Lex. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=CELEX % 3A62021CO0204.

17. Order of theVice-President of the Court in Case C 204/21 R from 27 October 2021. Info Curia. Case-law. URL: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf? texU&docid=248261&pageIndex=0&doclang=en&mode= req&dir=&occ=first&part=1&cid=41507235.

18. B. Gremminger. Rule of law crisis in Poland - what comes next? The New Federalist. URL: https://www.thenewfederalist.eu

Размещено на Allbest.ru