Сучасні напрямки протидії незаконній вирубці лісів як складова екологічної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Я. Мудрого

Сучасні напрямки протидії незаконній вирубці лісів як складова екологічної політики держави

Кучер Анастасія Олександрівна -- студентка 4 курсу 1 групи Інституту прокуратури та кримінальної юстиції

У статті розглядаються питання, пов'язані з характеристикою сучасних напрямків протидії незаконній вирубці лісів. Проаналізовано проблеми та недоліки правового регулювання використання і охорони лісів як складового елемента забезпечення екологічної безпеки держави. Було зроблено висновок, що позитивними зрушеннями задля покращення негативної ситуації, що склалася, наразі введена в дію державна система моніторингу рубок, посилений контроль за охороною, захистом, використанням і відтворенням деревостанів.

Ключові слова: незаконна вирубка лісів, заходи охорони лісів, органи державної влади у сфері охорони лісів, озеленення планети, природно-заповідний фонд, юридична відповідальність.

В статье рассматриваются вопросы, связанные с характеристикой современных направлений противодействия незаконной вырубке лесов. Проанализированы проблемы и недостатки правового регулирования использования и охраны лесов как составного элемента обеспечения экологической безопасности государства. Было сделано заключение, что позитивными сдвигами для улучшения сложившейся негативной ситуации сейчас введена в действие государственная система мониторинга рубок, усилен контроль охраны, защиты, использования и воспроизводства древостоев.

Ключевые слова: незаконная вырубка лесов, меры охраны лесов, органы государственной власти в сфере охраны лесов, озеленение планеты, природно-заповедный фонд, юридическая ответственность.

Anastasia A. Kucher -- 4^th year student of group 1, Institute of Public Prosecutor and Criminal Justice YaroslavMudryi National Law University (106 Pushkinska Street, Kharkiv, 61024, Ukraine)

The article deals with issues related to the characteristics of modern ways to combat illegal deforestation. Because, as noted in the work, ensuring the quality of life and health of the population, creating safe living conditions, largely depends on solving problems of preserving and improving the quality of the forest fund of Ukraine. Forest resources by their purpose and location play an important role for the state and society. Due to their ecological properties, they perform climate-regulating, protective, recreational and sanitary functions in the natural environment. However, the main reasons for the problems ofproper provision of the legal regime of the forest fund in Ukraine are: imperfection of the forest management and development system, lack of legal and economic mechanisms, stimulating the introduction of conservation technologies, imperfect tax base, and unclear legal status of forest protection lands. stripes. In turn, the problems and shortcomings of the legal regulation of the use and protection of forests as an integral part of ensuring the environmental security of the state are analyzed. The activity of the system of public authorities in this sphere, bringing to justice for violation of the established norms is characterized separately. It is noted that in general for violating the legislation on protection and use of the forest fund of Ukraine guilty persons may be prosecuted criminally, administratively, civilly and disciplinary. It was concluded that positive changes to improve the negative situation have now put in place a state system for monitoring felling, strengthened control over the protection, defense, use and reproduction of stands. In this area it is necessary to act comprehensively, including effective work to preserve the ecosystem of our state, not only government agencies but also the public, the media, nongovernmental organizations and more.

Keywords: illegal deforestation, forest protection measures, public authorities in the field of forest protection, greening of the planet, nature reserve fund, legal liability.

Вступ

Постановка проблеми. На превеликий жаль, екологічна ситуація в Україні за останні роки значно погіршилась. Одним з основнихпроявів посягання на національну безпеку в екологічній галузі є нераціональне використання лісових ресурсів. Сучасний стан правової охорони лісового фонду в Україні знаходиться в критичному стані, з кожним роком українські ліси нещадно знищуються, потерпаючи від незаконних хижацьких рубок та значного антропогенного навантаження. Так, ГоловаДержавного агентства лісових ресурсів(далі Держлісагентство) Юрій Болоховець у своєму звіті про результати роботи зазначає, що хоча обсяг незаконних рубок у 2021 році склав 2,4 тис. куб. м, що становить 8 % від обсягу за аналогічний період 2020 року (54,6 тис. куб. м), ці показники є ще досить високими. За попередніми данимиДержлісагентства, в 2019 році обсяги незаконних рубок лісу склали 118 тисяч кубометрів, а в 2018-му було 17,7 тисяч кубометрів [3].

Слід наголосити, що лісові ресурси мають виключне значення серед елементів природи, оскількиздатні забезпечувати високі показники якості навколишнього природного середовища. На зустрічі з представниками Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України виконавча директорка програми ООН з питань навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен попередила країни Карпатського регіону про серйозні загрози через вирубку лісів і змін клімату, зауваживши, що за останні роки Україна пережила кілька руйнівних повеней. Села і дороги були затоплені. Знесені мости. Загинули люди. Це пов'язано зі змінами клімату. Незаконні вирубки, які відбуваються під прикриттям труднощів, з якими зіткнулася Україна, знищили великі ділянки лісу, які вбирають надлишки води і служать захистом від повеней [1].

Тому протидія незаконним порубкам та іншим правопорушенням у сфері лісового господарства і лісозаготівлі, які завдають значної шкоди довкіллю і ставлять під загрозу природні чи антропогенні фактори, а також в цілому сталий розвиток України є вимогою часу. З урахуванням цього фактору, та враховуючи особливості правового регулювання сфери користування лісовими ресурсами, найбільш актуальним сьогодні єпитання забезпечення стабільного природокористування, розвитку лісового господарства країни, моніторингу та контролю руху лісопродукції з метою удосконалення системи охорони.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Даному питанню присвячені роботи Г.І. Балюка, Г.І. Азарова, Х.В. Юшкевича, В. О. Навроцького, П. В. Мельник, І. С. Стеців та інших дослідників, попри це залишається низка питань, які потребують уточнення в умовах сьогодення.

Невирішені раніше питання.

Незважаючи на колосальну роботу в сфері забезпечення охорони лісових ресурсів в Україні, спроби запровадження прозорості діяльності та діджиталізації процесів лісового господарства, все ж таки спостерігається суттєвий попит на незаконно заготовлену деревину.

Метою статті є визначення сучасних напрямків протидії незаконної вирубки лісів, аналіз ефективності законодавчого регулювання, а також аналіз проблем, які виникають на практиці в сфері охорони лісів.

Виклад основного матеріалу

Одним із найбільших багатств в Україні є ліси. У статті 13 Конституції України наголошено: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського наро- ду»[6]. При цьому в Лісовому кодексі України (далі ЛК України) в статті 1 зазначається: «Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави»[9].

Лісові ресурси за своїм призначенням та місцем розташуванням відіграють важливу роль для держави і суспільства. За рахунок своїх екологічних властивостей здійснюють клімато-регулюючі, захисні, рекреаційні та санітарні функції в природному середовищі. В умовах перманентної урбанізації суспільства, збільшення масштабів господарської діяльності в планетарному значенні саме ліси виконують дуже важливі в життєдіяльності людей естетичну, культурно-оздоровчу та науково- пізнавальну функції.

Вони також виступають основним джерелом деревини та іншої лісової продукції, технічної і лікарської сировини, що використовуються в цілях задоволення потреб різних галузей господарства та населення. В економічному значенні ліс є основою паперової, меблевої та інших галузей промисловості. Виконуючи важливу екологічну функцію, ліс є незамінним джерелом поліпшення клімату, основним місцем для життя звірів і птахів, захисту ґрунту від ерозії тощо [2; с. 276].

Важливим елементом правового режиму лісового фонду України є інститут правової охорони лісів. У статті 86 ЛК України вказується, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Комплексні заходи профілактики збереження лісів України застосовуються на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях, а їх завданням є виявлення причин і умов вчинення протиправних посягань на об'єкти лісового фонду. У статті 87 ЛК України вказується, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу[9].

При цьому функціональною основою системи суб'єктів правового забезпечення охорони лісових ресурсів є органи державної виконавчої влади - вищий (Уряд України), центральні (Мінекономіки, Міненерго, Міндовкілля, Держлісагентствота ін.) та місцеві (обласні та районні державні адміністрації, органи виконавчої влади АРК, територіальні органи міністерств та інших ЦОВВ). Контрольно-наглядові функції відповідно до встановленого чинним законодавством структурно-функціонального розподілу повноважень покладені на Державну екологічну інспекцію.

Однак, не дивлячись на таку розгалужену систему органів державної влади в сфері охорони лісів, в тому числі від незаконної вирубки, в наш час, крім офіційних видів вирубки лісів, існує велика кількість незаконних схем вирубування лісу.

Нагадаємо, згідно із законодавством України існує лише декілька офіційних систем рубок, а саме: вибіркова, поступова, комбінована та суцільна. Які проводяться, в першу чергу, для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів[10].

В той же час, до поширених незаконних схем вирубування лісів належить знищення молодих і здорових дерев під виглядом хворих, приховування реальних площ вирубки лісів, які є набагато більшими, ніж заявлені, списання «ділової» (високої якості) деревини як дров і продаж її сумнівним приватним фірмам удвічі дешевше її реальної вартості, вирубування лісу за одним і тим же лісорубним квитком, а також браконьєрська вирубка лісу, що здійснюється, у тому числі, й місцевими жителями на продаж чи для власних потреб.

При цьому основними причинами виникнення проблем належного забезпечення правового режиму лісового фонду в Україні визнано: недосконалість системи управління і розвитку лісового господарства, відсутність правових і економічних механізмів, стимулювання запровадження природозберігаючих технологій, недосконалість податкової бази, а також нечіткість визначення правового статусу щодо управління землями під полезахисними лісовими смугами [12].

В боротьбі з цими негативними явищами, на думку багатьох науковців для збереження лісів, найбільш оптимальним варіантом являється створення «об'єктів природно-заповідного фонду», простіше кажучи заповідників, заказників, національних парків.

Які являються надійним захистомцінних природних ресурсів для майбутніх поколінь.

За даними 2020 року загальна кількість об'єктів ПЗФ підприємств системи Держлісагентства становить 3324 на площі 1,3 млн га. Відсоток заповідання 17.1% (найбільший відсоток заповідання в Донецькій 56%, Чернівецькій 31,4%, Миколаївській 27,6% та Тернопільській 27,3% областях). За останній рік додатково заповідано 7 тис. га лісів.

У 2021 році з метою розширення територій природно-заповідного фонду за рахунок лісів Держлісагентства, погоджено: проєкт Указу Президента України щодо створення національного природного парку «Холодний яр» на площі 6,8 тис.га (лист від 02.02.2021 № 02-27/761-21); проєкти розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо розроблення проектів землеустрою природоохоронних установ на загальній площі 43 тис. га (НІНІ «Нижньодніпровський» - 13,4 тис. га, НІНІ «Кременецькі гори» - 2,8 тис. га, НІ 111 «Медобори» - 1 тис. га, НІ 111 «Верховинський» - 1,7тис. га, НІ 111 «Дермано-Острозький» - 0,6 тис. га, НІ 111 «Бойківщина» - 6,3 тис. га, НІ 111 «Кам'янськасіч» - 1,8 тис.га, НІ 111 «Нобельський» - 15,4 тис. га) [3].

Також, не можна не згадати акцію «Озеленення планети», яка була проведена навесні цього року Держлісагентством спільно із благодійним фондом «Озеленення України», в рамках якої встановлено світовий рекорд - за один день в 110 країнах світу більше 2 млн людей висадили 5,5 млн дерев та саджанців. Із загальної кількості в Україні взяли участь 1,6 млн людей, які в лісах та скверах висадили 4,1 млн дерев, кущів та саджанців. Одні тільки лісівники по всій Україні 10 квітня висадили більше 3 млн дерев на загальній площі 647 га [3].

Важливе значення має також розвиток системи електронного обліку деревини та лісопродукції в межах Єдиної Державної Системи Електронного Обліку Деревини (далі - Система ЕОД, що являється системою фіксації та оформлення руху деревних ресурсів із застосуванням засобів автоматизації на всіх етапах лісозаготівельних робіт з занесенням та передачею інформації поколодного (штабельного) обліку за допомогою сучасних інформаційних технологій для подальшого використання в бухгалтерському та управлінському обліку.

Так, Система ЕОД розпочала свою роботу з 2015 року і за цей час вже має позитивні наслідки. Ло-перше, допомагає керівникам державних лісогосподарських підприємств своєчасно в поточному часі володіти абсолютно усіма даними щодо руху лісопродукції, бачити залишки лісопродукції на кожній лісосіці в розрізі порід та сортиментів. Іо-друге, забезпечує якісний контроль за діями матеріально-відповідальних осіб, попереджує випадки нестачі і крадіжки деревини. Іо-третє, надає можливість приймати правильні управлінські рішення щодо напрямків переміщення, вивезення та реалізації лісопродукції покупцям. Крім того, вказаний облік робить діяльність деревообробників прозорою, зменшує обіг незаконно витраченої лісопродукції, є засобом протидії незаконній вирубці лісів.

За допомогою функціонування сайту https://forestry.org.ua, що був розроблений науково-дослідним інститутом, користувачі уособистих кабінетах отримують можливість: мати доступ до даних лісовпорядкування, планувати лісове господарство, робити відведення ділянок, здійснювати контроль суміжних територій.

Іроте, в даному випадку, негативним фактором сповільнення розвитку електронного обліку є те, що велика кількість лісових насаджень не підпорядковуються Держлісагенству, а знаходяться у відомстві інших органів і міністерств.

Ще однією позитивною формою подолання неефективної системи державного управління та контролю, замовчування представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування багатьох фактів порушень лісового законодавства, є сумісне патрулювання працівників поліції, Державної лісової охорони та громадських інспекторів. Воно може бути пішим, кінним, на автомобільному та водному транспорті, а також із використанням авіаційної техніки.

Продуктивною спільною взаємодією поліції та Державної лісової охорони є проведення рейдів та перевірок територій лісництв і лісгоспів. Як показує практика, такі заходи доцільно проводити одночасно на значній території із залученням працівників поліції, інспекторів державної лісової охорони, громадських лісових інспекторів та інших представників громадськості. Для їх проведення залучаються різні технічні засоби, що дозволяє найбільш ефективно виявляти факти лісопорушення і затримувати правопорушників [14; с. 62].

Як приклад, можна зазначити, що працівниками лісової охорони ДП «Іванківський лісгосп» Київського обласного та по місту Києву обласного управління лісового та мисливського господарства при проведені 53 спільних рейдів за 2020 рік з метою запобігання і виявлення випадків самовільних рубок, браконьєрства, порушення протипожежних правил та інших адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства було складено 9 протоколів - за незаконну порубку дерев,сума штрафів 4,6 тис. грн. та заподіяної шкоди - 4,9 тис. грн. (за ст. 65 КУпАП) [3].

Зазначимо, що загалом за порушення законодавства про охорону та використання лісового фонду України винні особи можуть бути притягнуті до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової і дисциплінарної відповідальності.

Найпоширенішим видом юридичної відповідальності за порушення норм лісового законодавства є саме адміністративна відповідальність. За вчинення адміністративних правопорушень лісового законодавства України передбачено санкції, переважно, у вигляді штрафів.

Так, наприклад, відповідно до ст. 64 «Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці» - на громадян від шести (102 грн) до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (238 грн) та на посадових осіб - від десяти (170 грн) до шістнадцяти (272 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ст. 65 «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» - на громадян від тридцяти до шістдесяти (510-1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п'ятдесяти до трьохсот (2550-5100 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з Стаття 65-1«Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень» - на громадян від тридцяти до сорока п'яти (510-765 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев'яноста (1020-1530 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порівно із адміністративною відповідальністю, в ст. 246 «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» КК України передбачається покарання у вигляді штрафом від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-25500 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

При чому дані дії вчинені у заповідниках або на територіях чи об'єктах природно- заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, - караються штрафом від тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500-34000 грн) або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки - караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років [8].

Хоча зміни, внесені у 2019 році до КУпАП та КК України, залишаються не дуже обтяжливими для правопорушників, однак, слід зазначити, що підвищення санкції за адміністративні проступки та кримінальні правопорушення у сфері лісового законодавства є дійсно можливістю належним чином реалізувати превентивну (попереджувальну та профілактичну) спрямованість стягнень.

Проблеми у сфері притягнення до відповідальності за незаконну вирубку лісів здебільше виникають при кваліфікації порубки дерев та чагарників, які відповідно до законодавства не належать до лісового фонду, наприклад, дерева в межах населених пунктів, садах тощо. Згідно з абз.4 п.9 ППВСУ № 17 порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 Лісового кодексу Украйни), не тягне відповідальності за ст. 246 КК України. За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо.

Так, наприклад, О. Сторчоус вважає, що незаконна порубка штучно вирощених фруктових або декоративних дерев і чагарників у лісорозплідниках, фруктових розплідниках, садах та інших подібних місцях має кваліфікуватись як умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК України). У цих випадках деревно-чагарникова рослинність є власністю фізичних або юридичних осіб і виступає в якості засобу виробництва товарної продукції (приклад - плодові дерева). Для кваліфікації за цією статтею названі засоби обов'язково мають відображатись у бухгалтерському обліку підприємства, тобто розглядатись як індивідуальне визначене майно. Тому, на відміну від незаконної порубки лісу, об'єктом цього злочину - порубки садових, фруктових та декоративних дерев у розплідниках - є майно [13; с. 55].

Аналогічна ситуація є із лісосмугами, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення і є підконтрольними власникам, орендарям та користувачам земельних ділянок. В цьому випадку неухильне дотримання Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою КМУ від 22 липня 2020 р. № 650,дозволить забезпечити належний стан полезахисних лісових смуг, а також створити належні умови для підвищення їх стійкості, родючості, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій. незаконний вирубка екологічний

Слід звернути увагу також на те, що у разі нанесення шкоди відносинам у сфері охорони і використання лісів, обов'язковим принципом інституту адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення лісового законодавства України є те, що притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від цивільно-правової відповідальності у частині відшкодування шкоди, заподіяної ними в результаті вчинення лісових правопорушень. Таку шкоду екологічним відносинам можна усунути шляхом відновлення природних ресурсів або відтворення природного об'єкта (наприклад, висадження молодого лісу). Альтернативною мірою є відшкодування збитків у грошовому еквіваленті, або, так званої «грошової оцінки негативних наслідків правопорушення» не тільки тих, що вже мають місце, але й тих, що виникнуть у майбутньому у перспективі.

Специфічним для визначення розміру майнової відповідальності за лісові правопорушення є застосування при обчисленні розміру заподіяної лісу шкоди, такого методу як таксовий метод. З метою посилення охорони лісів, збереження лісових ресурсів, підвищення ефективності їх використання є встановлення такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду [11].

Щодо дисциплінарної відповідальності, то вона є важливим засобів правового впливу на управлінські рішення і дії державних органів (їх посадових осіб), підприємств, установ, організацій, для яких діяльність з використання охорони, захисту, відновлення лісів є посадовим обов'язком. На жаль, на практиці інституту дисциплінарної відповідальності не надається відповідного значення, та вважається що дисциплінарні покарання мають незначну міру впливу на поведінку і свідомість особи.

Слушною є думка О.М. Костенка, який зазначає, що важливим при охороні лісів є результати проведених контрольних заходів та виявлення правопорушення, запровадження ефективних механізмів попередження та виявлення вчинюваних правопорушень [7; с. 119].

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що питання національної безпеки в екологічній галузі є важливим, а локальні порушення рано чи пізно можуть завдати великої шкоди всій країні.

Сучасний стан протидії незаконній вирубці лісів знаходиться на етапі розвитку впровадження норм права у реальність, оскільки, як показала практика, лише діючи у правовій площині, комплекс проблем, пов'язаних зі знищенням лісового фонду України не вирішити.

Такими, що потребують вирішення, є завдання щодо не лише негайного жорсткого законодавчого впорядкування питання вирубки лісів, а й притягнення винних до відповідальності за порушення чинного законодавства у зазначеній сфері правового регулювання, системного відновлення лісів, ліквідації «тіньових» схем, які склалися у галузі.

У цій сфері необхідно діяти комплексно, включаючи ефективну роботу зі збереження екосистеми нашої держави не лише державних органів, а й громадськості, засобів масової інформації, недержавних організацій тощо.

Список використаних джерел:

1. The Carpathian Convention: a push to implementation. URL: https://www.unep.org/news-and-stories/speech/carpathian-convention-push-implementation (дата звернення: 19.11.2021).

2. Бондарчук Н.В. Актуальні питання правового режиму лісів України. Часопис Київського університету права. 2012. № 4. С. 276-279.

3. Державне агентство лісових ресурсів. URL: https://forest.gov.ua (дата звернення: 19.11.2021).

4. Дудуров О.О., Письменський Є.О. Проблеми застосування й удосконалення кримінально-правової заборони, присвяченої незаконній порубці лісу. Юридичний електронний журнал. 2016. №6. С. 178-190.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р. № 8074-10, додаток до № 51. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 (дата звернення: 21.11.2021).

6. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр (дата звернення: 19.11.2021).

7. Костенко О.М. Проблемні питання здійснення моніторингу публічних закупівель Державною аудиторською службою України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 119-125.

8. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341 -ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 21.11.2021).

9. Лісовий кодекс України: Закон України від 21.01.1994 р. №3852-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 (дата звернення 21.11.2021).

10. Про затвердження Правил рубок головного користування: Наказ Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 р. N 364 URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-10 (дата звернення 22.11.2021).

11. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу: Пост. КМУ від 23.07.2008 р. № 665. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/665-2008-п (дата звернення: 21.11.2021).

12. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України від 28.02.2019 р. № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2697-19 (дата звернення: 19.11.2021).

13. Сторчоус О. Кримінальна відповідальність за самовільні порубки лісу: навч.посіб. Київ: ВАІТЕ. 2012. 116 с.

14. Чернявська Я. А. Форми взаємодії органів державної влади та міністерства внутрішніх справ України у сфері охорони лісів. Право і суспільство. 2020. № 6-2 частина 2. С. 57-64.

References

1. The Carpathian Convention: a push to implementation. URL: https://www.unep.org/news-and-stories/speech/carpathian-convention-push-implementation [in English].

2. Bondarchuk N.V. (2012). Current issues of the legal regime of forests in Ukraine. Journal of Kyiv University of Law, 4, 276-279 [in Ukrainian].

3. State Agency of Forest Resources. URL: https://forest.gov.ua [in Ukrainian].

4. Dudurov O.O., Pismensky E.A. (2016). Problems of application and improvement of the criminal law prohibition dedicated to illegal logging. Legal electronic journal, 6, 178-190 [in Ukrainian].

5. Code of Ukraine on Administrative Offenses: Law of Ukraine of 07.12.1984 № 8074-10, appendix to № 51. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10.

6. The Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of June 28, 1996 № 254k / 96-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр.

7. Kostenko O.M. (2018). Problematic issues of monitoring public procurement by the State Audit Service of Ukraine. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 1, 119-125 [in Ukrainian].

8. Criminal Code of Ukraine: Law of Ukraine of April 5, 2001 № 2341-III. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/show/2341-14#Text.

9. Forest Code of Ukraine: Law of Ukraine of 21.01.1994 523852-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12.

10. About the statement of Rules of fellings of the main use: the Order of the State committee of forestry of Ukraine from 23.12.2009 N 364 URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-10.

11. On approval of fees for calculating the amount of damage caused to forests: Post. CMU dated 23.07.2008 № 665. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/665-2008-n.

12. On the Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the period up to 2030: Law of Ukraine of February 28, 2019 № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2697-19.

13. Storchous O. (2012) Criminal liability for arbitrary deforestation: textbook. Kyiv: ВАІТЕ [in Ukrainian].

14. Chernyavska Ya. A. (2020). Forms of interaction between public authorities and the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the field of forest protection. Law and Society, 6-2 part 2, 57-64 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru