Актуальні питання запобігання гендерно зумовленому насильству в Миколаївській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання запобігання гендерно зумовленому насильству в Миколаївській області

Блага Алла Борисівна, д.ю.н., доцент,

завідувач кафедри цивільного та кримінального права і процесу Чорноморського національного університету імені Петра Могили,

м. Миколаїв

Гончаренко Дмитро Леонідович, студент магістратури

Чорноморського національного університету імені Петра Могили,

м. Миколаїв

Анотація

У науковій статті досліджено поняття «гендеру» та «гендерно зумовленого насильства». Наводяться та аналізуються дані щодо виявлення та реагування на факти такого насильства у Миколаївській області, а також надання постраждалим необхідної допомоги і послуг. Визначені проблемні- моменти у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству.

Ключові слова: гендер, гендерно зумовлене насильство, Стамбульська Конвенція, домашнє насильство, запобігання, допомога та захист.

Аннотация

В научной статье исследованы понятия гендера и гендерно обусловленного насилия. Приводятся и анализируются данные относительно выявления и реагирования на факты такого насилия в Николаевской области, а также предоставления пострадавшим необходимой помощи и услуг. Очерчен круг проблемных моментов, касающихся предотвращения гендерно-обусловленного насилия.

Ключевые слова: гендер, гендерно-обусловленное насилие, Стамбульская Конвенция, домашнее насилие, предотвращение, помощь и защита.

Abstract

Alla B. Blaga, doctor of juridical sciences, associate professor, head of the department of civil and criminal law and procedure, Petro Mohyla Black Sea National University (1st Military (Akim) str., 2nd, aud. 10-225, Mykolaiv).

Dmytro L. Honcharenko, master 's student, Petro Mohyla Black Sea National University (1stMilitary (Akim) str., 2nd, Mykolaiv).

Topical Issues of Prevention of Gender-Based Violence in the Mykolayiv Area.

Preventing and combating gender-based violence is one of the important directions of Ukraine's state policy. Its purpose is to create a universal system that will provide an in-depth integrated approach to overcoming such violence, providing comprehensive assistance to victims and establishing the formation of intolerance towards all forms of violence. However, the content of «gender» and «gender-based violence» is still being debated.

The article reveals the most appropriate, according to the authors, definitions of these concepts. Yes, they support the position that gender should be understood as independent, not due to biological sex, the characterization of a person constructed by culture and society, something that people do not have as a given, but demonstrate by interacting with different people in different institutional situations. Biological sex and gender (as social sex) are different constructed characteristics that can be combined in a person arbitrarily, independently of each other. They also adhere to the definition of gender-based violence as any harmful influence that is committed against the will of man and is based on socially determined differences between men and women.

It is also noted that the main types of gender-based violence are: domestic violence; violence that takes place in society as a whole; violence perpetrated by or on the part of the state, regardless of where it is committed. Forms of violence are physical, sexual, psychological, economic.

In the territory of the Mykolayiv area in 2020 the police received 6909 statements on commission of such violence, and for 9 months of 2021 - already 8311. After check of the statements which arrived in 2021, 2387 protocols on administrative offenses were made and 234 criminal proceedings were begun. The police registered 1,728 offenders (90% of them men) for preventive registration.

The article also describes the services available to victims of violence in the Mykolayiv region and notes that their network continues to develop, including through state and international support. In addition, the article reveals the main problematic issues that arise in the practice of preventing and combating gender-based violence in the Mykolayiv region.

Keywords: gender, gender-based violence, Istanbul Convention, domestic violence, prevention, assistance and protection.

Постановка проблеми

У ХХ столітті відбулося переосмислення пріоритетів та цінностей у суспільстві, зокрема, вагомий внесок для цього внесли положення Загальної декларації прав людини. У ній було закріплено основоположну думку - вищою соціальною цінністю виступає життя і здоров'я людини. Відтак, всі люди визнавалися рівними незалежно від походження, статусу, переконань, раси, віку, статі тощо. Це свідчить про актуальність дослідження гендерно обумовленого насильства, оскільки захист прав людини і громадянина є пріоритетним завданням будь-якої правової держави та визначає напрямок діяльності всіх її органів влади.

Наразі питання викорінення та запобігання гендерно зумовленому насильству досягає світового масштабу та має вагоме значення не лише у площині теоретичної науки та захисту інтересів жертв насильства, але й виступає як каталізатор для забезпечення національних інтересів кожної розвиненої країни, оскільки сприяє економічному, соціальному розвитку суспільства, врівноважуючи права різних категорій населення, у тому числі й у гендерному контексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження питання теорії гендеру та гендерно зумовленого насильства - зробили низка вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: І. Грицай, Е. Лібанова, Л. Келлі, О. Дашковська, Т. Марценюк, Л. Шевченко та інші. Слід також відмітити, що питань гендерно зумовленого насильства також торкалися більшість науковців, які досліджували проблему детермінації злочинів та правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Невирішені раніше проблеми. Запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству є одним із важливих напрямків державної політики України. Міжнародні документи й українське законодавство закріпили, що його реалізація має на меті утворення цілісної системи, яка забезпечить комплексний інтегрований підхід до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків. До діяльності у цій сфері залучене широке коло суб'єктів, проте практика їх роботи свідчить про значну кількість невирішених проблем як теоретичного, так і правозастосовного характеру.

Метою статті є розкриття понять «гендер» та «гендерно зумовлене насильство», а також аналіз актуальних питань запобігання гендерно зумовленому насильству у Миколаївській області.

Виклад основного матеріалу

Результатом усвідомлення критичного стану розповсюдження гендерно-зумовленого насильства та його деструктивних наслідків виявилося те, що світова спільнота розпочала активно приймати міжнародні стандарти. Відтак, на міжнародному рівні основним документом, котрий закріплює права людини та забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою, є Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 року[1]. Принцип рівноправності жінок і чоловіків на світовому рівні визнаний і у Преамбулі Статуту ООН, що сприяло утвердженню віри в основні права людини, гідність та цінність людської особистості[2], тому і будь-які прояви гендерно зумовленого насильства логічно були визнані негативним явищем.

Спочатку розглянемо визначення понять «гендер» та «гендерно-зумовлене насильство». Як зазначає Т. Марценюк, поняття «гендер» з'являється у соціально-гуманітарному знанні другої половини ХХ ст. як похідне від поняття статі. Однак, гендер є не біологічною, а соціокультурною категорією: індивід не отримує «гендер» автоматично від народження, а набуває у процесі включення в суспільне життя. Наразі існує декілька підходів до визначення цього поняття. Для цілей нашого дослідження найбільш доцільним вважаємо використання підходу, що сформувався починаючи з 80-х років ХХ століття, відповідно до якого гендер розуміється як самостійна, не зумовлена біологічною статтю, конструйована культурою та суспільством характеристика людини, щось, чого люди не мають як даність, а (осмислено чи неосмислено) демонструють, взаємодіючи з різними людьми у різноманітних інституціональних ситуаціях. Біологічна стать і гендер (як соціальна стать) є різними конструйованими характеристиками, котрі можуть поєднуватися в людині довільно, незалежно одна від одної. Сучасні теорії гендер- них відносин доводять, що соціальні відмінності між чоловіками та жінками не мають біологічного походження, не є «одвічно даними», а лише набутими, приписаними індивідові суспільством». Окрім того, поняття «гендер» має множинний і ситуативний характер. Уявлення про те, що означає бути жінкою чи чоловіком змінюється залежно від історичного і соціально- культурного контексту. Наприклад, бути чоловіком зараз та сто чи дві років тому - абсолютно відмінні речі. Також різний досвід і відмінні суспільні очікування мають чоловіки в Україні і, приміром, у Швеції [3, с. 6-7]. гендер насильство постраждалий

Зазначений підхід закріплюється і у Стамбульській Конвенції, де під терміном «гендер» розуміють соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків [4, с. 49]. Нагадаємо, що Україна цю конвенцію підписала ще у 2011 році, але до теперішнього часу не ратифікувала. Поряд з цим в Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 07.02.2020 №8, закріплено поняття «гендеру», що повністю тотожне формулюванню, наведеному вище у Стамбульській Конвенції. Отже, робимо висновок, що національна законодавча база з питань недопущення розповсюдження гендерно зумовленого насильства формується на підставі положень Стамбульської Конвенції.

Що ж стосується визначення поняття «гендерно зумовлене насильство», то й стосовно нього досить довгий час точаться дискусії. Так, варто звернути увагу на дослідження The Global Protection Cluster (мережа агентств ООН, громадських та міжнародних організацій), які «гендерно-зумовлене насильство» ототожнюють із «гендерним насильством» та визначають його як будь-який шкідливий вплив, який вчиняється всупереч волі людини і заснований на соціально обумовлених відмінностях між чоловіками і жінками[5]. Іншими словами - насильство застосовується щодо жінок, дівчаток, чоловіків та хлопчиків для утвердження й відтворення гендерних ролей та норм; воно може статися з особою будь-якої статі і використовується для посилення відповідності гендерним ролям.

Декларація ООН про викорінювання насильства щодо жінок містить невичерпний перелік випадків насильства щодо жінок, а саме фізичне, статеве та психологічне насильство: а) що відбувається в межах сім'ї; б) яке має місце в суспільстві загалом; в) за потурання чи зі сторони держави, незалежно від того, в якому місці воно здійснюється [6].

Українське законодавство в цілому імплементувало міжнародні стандарти. Зокрема на протидію гендерно зумовленому насильству спрямовані норми Законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»[7] (який стосується першого із визначених вище видів насильства) та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»[8] (який стосується другого та третього із наведених вище видів насильства). Проте, через політичне протистояння, термін «гендерно зумовлене насильство» був замінений на «насильство за ознакою статі», під яким розуміються діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції чи діяння, що стосуються переважно осіб певної статі або стосуються їх непропорційно, завдають фізичної, сексуальної, психологічної, економічної шкоди (страждань) [8]. Обидва вказані закони та розроблені на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти виділяють чотири форми насильства: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Україна як соціальна та правова держава всіляко захищає права людини, тому державна політика щодо запобігання гендерно зумовленому насильству, в першу чергу, спрямована на недопущення дискримінації за ознакою статі; запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок; ефективне реагування на факти домашнього насильства та належного їх розслідування і допомоги постраждалим; утвердження гендерної рівності; притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки тощо.

Так, відповідно до наявних статистичних даних, за 12 місяців 2020 року до Національної поліції Миколаївщини надійшло 6909 заяв, повідомлень про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі; а за 9 місяців 2021 року їх кількість становила вже 8311 (на 20% більше, ніж за увесь попередній рік). Після перевірки фактів за отриманими у поточному році заявами правоохоронці склали 2387 протоколів за ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування». Слідчі розпочали 234 кримінальних провадження, у тому числі 60 за статтею 126-1 КК України «Домашнє насильство» - за фактами систематичного вчинення протиправних дій відносно членів родини. Також відкрито 9 кримінальних проваджень за фактами невиконання обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників за ст. 390-1 КК України. З метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства на профілактичний облік поліцейські поставили 1728 кривдників, у тому числі 22 - у зв'язку із винесенням судами обмежувальних приписів. У переважній більшості це особи чоловічої статі (90 %). Усього на такому обліку перебуває 1883 особи (91 % - чоловіки)[9].

Відповідно до чинного законодавства, усі постраждалі від домашнього насильства, незалежно від їх майнового стану, мають право на безоплатну як первинну, так і вторинну правову допомогу. Проте, якщо довіряти офіційній статистиці, на сьогодні лише двоє зі ста постраждалих від домашнього насильства звертаються по допомогу до системи БПД. Насправді ж коло тих, хто стикається з цим ганебним явищем, ширше, й лише одиниці з них готові боротися за свої права. У першу чергу - через незнання, як себе можна захистити та куди звертатися[10].

Окрім правової допомоги, яка допомагає отримати доступ до правосуддя, постраждалі від насильства потребують соціальної і психологічної підтримки. На Миколаївщині відповідні послуги забезпечуються як загальними, так і спеціалізованими службами підтримки.

Звернемо окрему увагу, що місто Миколаїв продовжує співробітництво з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в рамках реалізації другого етапу проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства»[10], зокрема, і в частині розбудови сервісів для постраждалих від насильства. Так, наразі у Миколаївському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді забезпечена інклюзивна доступність для отримувачів послуг; забезпечується низка соціальних послуг, якими можуть скористатися постраждалі від домашнього насильства, зокрема послуги: інформування, консультування, посередництво, представництво інтересів, соціальна профілактика, соціальний супровід, екстрене (кризове) втручання, соціально-психологічна реабілітація. За 10 місяців 2021 року до центру по юридичну та психологічну допомогу звернулися 600 людей, з них - 93 дитини[11].

У червні 2021 року в Миколаєві було створено денний центр соціально-психологічної підтримки постраждалих від домашнього та/або гендерно зумовленого насильства на базі міського центру соціальних служб. У цьому центрі постраждалі особи можуть отримати консультацію психолога та соціального працівника, первинну правову допомогу, послуги соціального- супроводу, що направлені на подолання наслідків домашнього та/або гендерно зумовленого насильства[12]. Також готуються до відкриття мобільна бригада соціально-психологічної допомоги і притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства на 17 місць (у т.ч. 5 місць для дітей).

Окрім цього, у Миколаївській області створено 3 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які виявляють і надають екстрену та планову соціально-психологічну допомогу постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства [13].А 9 червня 2021 року був відкритий обласний притулок для постраждалих осіб. Ініціатором його створення була Миколаївська обласна державна адміністрація, проєкт підтримали у межах програми UNFPA Україна за фінансового сприяння уряду Великої Британії. Основною метою роботи притулку наразі є забезпечення безпечних умов для цілодобового перебування постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства осіб; отримання ними комплексу соціальних послуг[14]. Крім того, на створення мережі спеціалізованих установ у 2021 році із державного бюджету України майже 9 млн. гривень отримали такі громади, як Володимирівка, Миколаїв, Снігурівка, Новий Буг, Нова Одеса, Прибужани, Очаків, Вознесенськ[15].

Проаналізувавши наявну практику запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству на території Миколаївщини, слід вказати на наявність деяких проблемних моментів:

- існує необхідність продовження роботи зі створення та забезпечення функціонування спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб в усіх громадах Миколаївщини;

- слід впроваджувати системне спеціалізоване навчання для представників усіх суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству, у т. ч. з питань міжвідомчої взаємодії, надання гендерно-чутливих, інклюзивних допомоги і послуг;

- потребує удосконалення процедура соціального захисту та перенаправлень у випадку вчинення насильства стосовно дитини або за присутності дитини;

- недостатньо ефективним є притягнення кривдників до різних видів юридичної відповідальності (так, за 2020 рік із 1576 адміністративних проваджень, які розглядались судами у Миколаєві, тільки у 307 справах судді притягнули кривдника до адміністративної відповідальності; в решті справ особа з тих чи інших причин не понесла відповідальності. При цьому під час притягнення до адміністративної відповідальності за домашнє насильство здебільшого судді застосовують стягнення у вигляді штрафу, що є неефективним);

- на практиці відбувається неналежне інформування постраждалої особи щодо її права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги;

- хоча у Миколаєві і є практика проходження кривдниками програми для кривдників, разом з тим, показник направлення кривдників на проходження програми для кривдників та проходження ними програми достатньо низький;

- працівникам поліції слід більше уваги приділяти питанням безпеки постраждалих осіб, зокрема застосовувати термінові заборонні приписи, здійснювати контроль за його виконанням та проводити належну профілактичну роботу з кривдниками.

Висновки

Підсумовуючи, варто зазначити, що визначення термінів «гендер» та «гендерно зумовлене насильство» наразі залишається відкритим, та у перспективі потребує свого нормативного закріплення. Проблема запобігання такому насильству в Миколаївській області залишається актуальною, вона актуалізує ціле коло соціальних, правових та економічних питань, над якими потрібно працювати як на рівні місцевих громад, так і загальнодержавному рівні.

Список використаних джерел

1. Загальна декларація прав людини. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_015#Text.

2. Статут Організації Об'єднаних Націй. Статут Міжнародного Суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#Text.

3. Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і експерток аналітичних центрів. К., 2014, 65 с.

4. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту. Київ, К. І.С., 2013. - 101 с.

5. Global Protection Cluster. Gender-based violence. URL: https://www.globalprotectioncluster.org/themes/gender-based-violence/.

6. Декларація про викорінювання насильства щодо жінок. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_506?lang=uk#Text.

7. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 № 2229- VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018. № 5. ст. 35.

8. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 № 2866-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005. № 52. ст. 561.

9. ПротиДій домашньому насильству. URL: https://mk.npu.gov.ua/news/protidiya-domashnomu- nasilstvu/protidij-domashnomu-nasilstvu-za-9-misyacziv-policzejski-sklali-2387-protokoliv-za-vchinennya- domashnogo-nasilstva/.

10. ПротиДІЙ домашньому насильству. URL: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/protydij-domashnomu-nasylstvu/.

11. Домашнє насилля. Від чого потерпають діти на Миколаївщині. URL: https://suspilne.media/181339-domasne-nasilla-vid-cogo-poterpaut-diti-na-mikolaivsini/.

12. У Миколаєві відкрили денний центр соціально-психологічної підтримки постраждалих від домашнього та/або гендерно зумовленого насильства. URL: https://mkrada.gov.ua/news/14591.html.

13. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги: Офіційний веб-сайт Миколаївського обласного центру соціальних служб. URL: http://ocss.mk.ua/mobilna_brigada_sotsialno_psihologichnoji_dopomogi.

14. Притулок для жертв домашнього насильства відкрили на Миколаївщині. URL: https://thegard.city/articles/149686/pritulok-dlya-zhertv-nasilstva-na-mikolaivschini.

15. Від деяких фактів волосся стає дибки: На Миколаївщині на боротьбу з домашнім насильством спрямують 9 мільйонів. URL: https://news.pn/uk/public/264667?country=US&_device=desktop&lang=ru&region=mk.

References

1. Zahalna deklaratsiia prav liudyny. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text.

2. Statut Orhanizatsii Ob'iednanykh Natsii. Statut Mizhnarodnoho Sudu. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#Text.

3. Martseniuk T. Henderna rivnist i nedyskryminatsiia: posibnyk dlia ekspertiv i ekspertok analitychnykh tsentriv. K., 2014, 65 s.

4. Konventsiia Rady Yevropy pro zapobihannia nasylstvu stosovno zhinok i domashnomu nasylstvu ta borotbu iz tsymy yavyshchamy (Stambulska konventsiia). Dovidnyk dlia chleniv parlamentu. Kyiv, K. I.S., 2014. 101 s.

5. Global Protection Cluster. Gender-based violence. URL: https://www.globalprotectioncluster.org/themes/gender-based-violence/.

6. Deklaratsiia pro vykoriniuvannia nasylstva shchodo zhinok. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_506?lang=uk#Text.

7. Pro zapobihannia ta protydiiu domashnomu nasylstvu: Zakon Ukrainy vid 07.12.2017 № 2229-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2018. № 5. st. 35.

8. Pro zabezpechennia rivnykh prav ta mozhlyvostei zhinok i cholovikiv: Zakon Ukrainy vid 08.09.2005 № 2866-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 2005. № 52. st. 561.

9. ProtyDii domashnomu nasylstvu. URL: https://mk.npu.gov.ua/news/protidiya-domashnomu-nasilstvu/protidij-domashnomu-nasilstvu-za-9-misyacziv-policzejski-sklali-2387-protokoliv-za-vchinennya- domashnogo-nasilstva/.

10. ProtyDII domashnomu nasylstvu. URL: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/protydij-domashnomu- nasylstvu/.

11. Domashnie nasyllia. Vid choho poterpaiut dity na Mykolaivshchyni. URL: https://suspilne.media/181339-domasne-nasilla-vid-cogo-poterpaut-diti-na-mikolaivsini/.

12. U Mykolaievi vidkryly dennyi tsentr sotsialno-psykholohichnoi pidtrymky postrazhdalykh vid domashnoho ta/abo henderno zumovlenoho nasylstva. URL: https://mkrada.gov.ua/news/14591.html.

13. Mobilna bryhada sotsialno-psykholohichnoi dopomohy: Ofitsiinyi veb-sait Mykolaivskoho oblasnoho tsentru sotsialnykh sluzhb. URL: http://ocss.mk.ua/mobilna_brigada_sotsialno_psihologichnoji_dopomogi.

14. Prytulok dlia zhertv domashnoho nasylstva vidkryly na Mykolaivshchyni. URL: https://thegard.city/articles/149686/pritulok-dlya-zhertv-nasilstva-na-mikolaivschini.

15. Vid deiakykh faktiv volossia staie dybky: Na Mykolaivshchyni na borotbu z domashnim nasylstvom spriamuiut 9 milioniv. URL: https://news.pn/uk/public/264667?country=US&_device=desktop&lang=ru®ion=mk.

Размещено на Allbest.ru