Правове становище товариств з обмеженою відповідальністю за законодавством України

Н. Ментух, к.ю.н., доцент

Аннотация

Братасюк О., Ментух Н. Правовое положение обществ с ограниченной ответственностью по законодательству Украины

Ключевые слова: хозяйственное общество, общество с ограниченной ответственностью, устав, модельный устав, корпоративный договор.

Annotation

Виклад основного матеріалу дослідження

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОв) є однією з найпоширеніших організаційно-правових форм юридичної особи, найрозповсюдженішою організаційно-правовою формою ведення бізнесу в Україні. Даний вид господарського товариства широко використовується в більшості зарубіжних країн, а саме: у Нідерландах; Франції; Польщі; Німеччині; в модифікованому вигляді у великій Британії і США. В даний час це найпоширеніша організаційно-правова форма комерційних організацій у світі, що, в свою чергу, свідчить про перевагу даної організаційно-правової форми для учасників підприємницької діяльності. В літературі зазначається, що єдиного підходу до розуміння природи ТОв немає, його поняття чітко не сформульоване. Законодавство багатьох європейських країн свідчить про визнання (невизнання) ними конструкції відповідної юридичної особи.

Так, наприклад, законодавство Франції, Італії, Німеччини та Австрії визнає існування ТОв, натомість у Нідерландах, відповідна організаційно-правова форма не отримала законодавчого закріплення. водночас ТОв у Бельгії відповідає приватне товариство з обмеженою відповідальністю, у Люксембурзі - компанія з обмеженою відповідальністю, а в англо-американському праві - приватна компанія і закрита корпорація [1, с. 24].

Що стосується України, то в нашій державі довгий період нормативну базу створення та діяльності ТОВ складали Цивільний кодекс України (ЦК України) [2], Господарський кодекс України (ГК України) [3] та Закон України (ЗУ) «Про господарські товариства» [4].

Зазначимо, що колишній механізм регулювання діяльності такого товариства не відповідав сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, а саме характеризувався рядом недоліків.

Проте 17.06. 2018р. вступив в силу Закон України (ЗУ) «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» [5], який визначає поняття та засади правового становища товариства, правила про учасників товариств, основні вимоги до установчих документів, формування статутного капіталу, основи організації управління в товаристві з обмеженою відповідальністю, особливості припинення товариства, правила про перехід частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи і про вихід з товариства його учасника.

Як зазначають дослідники, безперечним фактом є те, що прийняття комплексного Закону про ТОв є важливим кроком у реформуванні корпоративного законодавства України. Так, Законом про ТОв змінюються підходи у правовому регулюванні статусу товариства та його учасників, реформується система корпоративного управління ТОв, запроваджуються нові правові інструменти та поняття (корпоративні договори, безвідклична довіреність з корпоративних прав, значні правочини, правочини із заінтересованістю та ін.), спрощуються та деталізуються процедури державної реєстрації змін, пов'язаних з відчуженням часток та зміною складу учасників[6].

Відповідно до ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів [3].

Варто зазначити, що в новому законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) відсутні визначення понять «товариство з обмеженою відповідальністю» та «товариство з додатковою відповідальністю». Проте, як стверджують дослідники, логіка законодавця з приводу цього виявляється в тому, що не є практичним надання у визначенні зазначених понять перелічення всіх характерних ознак, оскільки всі ці ознаки вказуються в тексті закону та виражаються у особливостях регулювання. Це певною мірою протирічить усталеним традиціям законодавчої техніки, що склалися в Україні, адже ж визначення конкретного поняття призначене для формування категорійного апарату, для полегшення сприйняття цього поняття, що не вимагає перелічення абсолютно всіх характерних рис, а лише найбільш суттєвих. Тим більше, що визначення понять у законодавчих актах необхідне для використання в правовому полі України, зокрема, в цілях формування єдиного підходу та розуміння категорій законодавства, єдиної судової практики, що не може містити різне трактування одних і тих самих термінів [7].

Відповідно до ст.10 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» створення товариства відбувається за рішенням його засновників [5].

Крім того зазначається, що якщо товариство створюється кількома особами, то такі особи в разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання [5].

Змінено кількісний склад учасників ТОВ. Так, як зазначає у своїй роботі Н.А. Горбова, за період існування незалежної України положення законодавства про кількісний склад учасників ТОВ постійно змінювалося. Не став виключенням і цей Закон [8, с. 49].

Відповідно до нової редакції Закону, кількість учасників ТОВ не обмежується, як це мало місце раніше. Тобто відсутній ліміт кількості учасників в товаристві, відсутні обмеження щодо максимальної кількості учасників ТОВ.

Варто відзначити той факт, що законом введено поняття корпоративних договорів. Так, відповідно до ч.1 ст.7 Закону, договір, за яким учасники товариства зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі [5].

На думку окремих дослідників, поняття «корпоративного договору» запозичено із закордонного досвіду, щодо домовленостей між учасниками/акціонерами, іншими словами «shareholder agreements» або корпоративний договір [9].

Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі. У корпоративному договорі можуть передбачатися умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов'язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов'язок виникає. До того ж зазначається, що корпоративний договір, яким встановлюється обов'язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства, вважається нікчемним.

Корпоративний договір також не може суперечити статуту, адже такий договір і статут мають різні предмети регулювання. Законом і статутом (в межах, що не суперечать закону) встановлюється зміст прав і повноважень учасників. Натомість корпоративним договором встановлюється зобов'язання сторін певним чином реалізовувати ці права та повноваження. Наприклад, якщо статутом встановлена певна кількість голосів учасників, необхідна для прийняття зборами певного рішення, то корпоративним договором не може бути встановлена інша кількість голосів. Натомість корпоративним договором може бути встановлений обов'язок учасників голосувати з такого питання певним чином. Якщо учасник порушить свій обов'язок та проголосує всупереч корпоративному договору, то його голоси будуть враховані, але для такого учасника настануть негативні наслідки, передбачені законом і корпоративним договором (зокрема, відшкодувати збитки, сплатити неустойку) [10].

На думку В. Плеханова, цілі укладення договорів в товаристві можна умовно розділити на дві групи:

1) між міноритарними учасниками - надання реального впливу на управління товариством

2) між учасниками, які провадять спільну діяльність, - детальне врегулювання своїх відносин в товаристві. Договірне регулювання може зачіпати найрізноманітніші аспекти відносин сторін [11, с. 54].

А. Глушецький вважає, що укладення корпоративного договору може переслідувати такі цілі, як: підвищення рівня корпоративного контролю сторонами договору, шляхом консолідованого здійснення ними своїх корпоративних прав; встановлення учасниками корпорації індивідуальних правил взаємодії; протидія зміні сформованого в товаристві співвідношення корпоративного контролю; протидія поглинання компанії; створення умов для угод M&A по відношенню до товариства; створення механізмів для вирішення «тупикових ситуацій» (deadtock - resolution); забезпечення охоронюваних законом інтересів третіх осіб - кредиторів товариства та осіб, які мають намір стати учасниками товариства [12, с. 3-4].

По суті корпоративний договір дуже схожий з коаліційною угодою, метою якої також є встановлення стабільності та послідовності у прийнятті найважливіших для держави рішень та ефективна професійна діяльність її учасників. Про це ж можна сказати і щодо учасників АТ і ТОВ. їх головна мета - надефективне управління та діяльність.

Незважаючи на те, що поняття корпоративного договору є нововведенням в зв'язку із прийняттям Закону, будемо сподіватись, що корпоративний договір стане дієвим механізмом захисту прав учасників товариства і вдалим інструментом, що надасть змогу регулювати особливості корпоративного управління в певному товаристві.

Варто відзначити, що з метою реалізації поняття та інституту корпоративного договору, введено поняття та законодавчо передбачається можливість наділення довіреності новим статусом «безвідкличності». Така довіреність підлягає в обов'язковому порядку нотаріальному посвідченню. Однак треба мати на увазі, що у випадку порушення інтересів однієї із сторін договору, суд залишатиметься єдиним засобом правового захисту.

Одним із нововведень нового Закону стало звуження кола обов'язків учасників товариств. Однак не зрозумілою видається така позиція законодавця щодо скороченості зобов'язань учасників ТОВ.

Ми поділяємо позицію дослідників, які вважають, що для стабільної роботи товариства має бути унормований чіткий баланс між правами та обов'язками його учасників. Як показує судова практика, відсутність на законодавчому або установчому рівні фіксації збалансованих прав та обов'язків унеможливлює захист прав учасників і товариства загалом від бездіяльності недобросовісних учасників, що в результаті призводить до корпоративних конфліктів та блокування діяльності товариства [13].

Також, варто зазначити, що при створенні ТОВ учасники зобов'язані сформувати статутний капітал у повному обсязі протягом 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (раніше цей строк становив 1 рік). Вказаний строк може бути зменшений або збільшений у статуті, проте лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

До того ж, посилюється відповідальність за несвоєчасне внесення вкладу при первинному формуванні статутного капіталу, аж до виключення учасника товариства.

Статутом ТОв можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Це дозволить запобігти агресивному розмиванню часток окремих засновників (учасників), зокрема, через неконтрольоване збільшення статутного капіталу конкретним учасником з метою перетворити іншого в міноритарія. відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього лише одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства [14].

Відповідно до законодавства товариство створюється і діє на підставі статуту. нормативний правовий товариство обмежений відповідальність

В зарубіжній літературі також акцентується увага на важливості належному оформленні установчих документів. Так, в рамках процесу реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, згідно із законом, повинні бути створені певні документи. Сюди входить статут, який визначає правила, яких повинен дотримуватись керівник компанії при управлінні нею[15].

Нoвим законом законодавець зменшив вимоги дo змісту статуту та визначив лише 3 пункти, які oбoв'язкoвo мають передбачатися в статуті, а саме: наявне та скoрoчене (за наявності) найменування товариства; oргани управління тoвариствoм, їхня компетенція, пoрядoк прийняття ними рішень; пoрядoк вступу дo товариства та вихoду.

Така позиція нам видається не зoвсiм правильною, адже неврегульoванiсть на закoнoдавчoму рівні oсoбливo усіх важливих аспектів господарських відносин призведе дo виникнення чергових спорів та унемoжливить діяльність товариства загалoм. А тому вважаємo за неoбхiдне дoпoвнити перелік вимог, oбoв'язкoвих дo включення в статут за узгодженням сторін, oскiльки закoн передбачає ч. 6 ст. 11, щo статут мoже містити і інші вiдoмoстi, які не суперечать вимoгам затону.

До того ж, навіть після набрання чинності новим Законом, у ГК України залишались старі вимоги до статутів ТОв і ТДв.

Тому протягом тривалого часу складалися ситуації, коли державні реєстратори відмовлялись реєструвати статути ТОв, що не відповідали вимогам Господарського кодексу, оскільки останні не містили складу учасників, розмірів їх часток тощо. Це також було підставою для подання позовів про визнання статуту ТОв недійсним через відсутність у ньому повного переліку обов'язкових відомостей, передбачених Господарським кодексом [16].

Проте, з метою усунення даної правової колізії між положеннями актів однакової юридичної сили верховна Рада України 03 лютого 2021 р. прийняла Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю» (законопроект №3497) [17], яким передбачається виключення з частин 3, 4 ст.80 Господарського кодексу положення про визначення в установчих документах вказаних товариств розміру часток учасників у статутних капіталах. Також передбачається ч.4 ст. 82 Господарського кодексу викласти у новій редакції, згідно з якою «перелік відомостей, що повинні міститись у статуті товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, визначається виключно Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

А. Пашинський з цього приводу зазначає, що прийнятий законопроект істотно полегшить життя українському бізнесу, зменшить кількість конфліктів з державними реєстраторами та сприятиме подальшому утвердженню принципу правової визначності в підприємницькій діяльності [18].

Ст.11 Закону передбачає, що перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально [5].

Важко переоцінити важливість установчих документів для функціонування будь-якої юридичної особи. Зазначені документи є своєрідною конституцією юридичної особи, яка встановлює правоздатність останньої.

На думку Н.О. Саніахметової статут суб'єкта господарювання є основним локальним нормативно- правовим актом, що містить положення, які застосовуються в процесі діяльності суб'єкта господарювання протягом усього часу його існування [19, с. 87].

Стрімкої актуальності набуває питання ефективності застосування модельного статуту в діяльності суб'єкта господарювання.

Варто зазначити, що в Україні ідея запровадження модельних статутів вперше була сформульована в Концепції розвитку корпоративного законодавства України на 2007-2010 роки. У 2011 р. ідея модельних статутів була втілена у життя Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту» від 21 квітня 2011 р. №3262-VI [20].

На практиці досить часто змішують поняття модельного статуту та типового чи зразкового. На думку О.Р. Кібенко, основна відмінність модельного статуту полягає у тому, що якщо юридична особа створюється на підставі модельного статуту, то учасники взагалі не затверджують індивідуальний статут (навіть такий, що збігається з модельним), а всі ознаки, що індивідуалізують юридичну особу, мають міститися у рішенні про створення. Тобто фактично юридична особа працює без індивідуального статуту. Цього не відбувається, коли йдеться про типовий чи зразковий статут - незважаючи на його наявність, учасники юридичної особи мають затвердити індивідуальний статут, керуючись при цьому обов'язковими чи рекомендаційними положеннями типового чи зразкового статуту. Отже, модельний статут не може містити жодних індивідуалізуючих ознак [21].

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03. 2019р. №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» затверджено модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю [22].

Зазначимо, що чинне законодавство не лише запроваджує можливість використання модельного статуту при створенні юридичної особи, а й передбачає право юридичної особи перейти на модельний статут під час її діяльності шляхом прийняття рішення про заміну затвердженого при створенні юридичної особи установчого документа. Суб'єкт господарювання самостійно вирішує, діяти на підставі модельного статуту або врегулювати відносини між учасниками в окремому «звичайному» статуті [23].

Висновки

Отже, прийняття спеціального Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» підвищить інвестиційну привабливість України, вдосконалить корпоративне управління, значно покращить умови ведення бізнесу, сприятиме створенню нових та розвитку діючих суб'єктів господарської діяльності.

Враховуючи все вище зазначене, можна виділити такі характерні ознаки товариств з обмеженою відповідальністю:

1) є одним із видів господарського товариства, яке належить до групи об'єднання капіталів;

2) учасники товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів;

3) за власними зобов'язаннями товариство відповідає усім майном, що належить йому на праві власності;

4) кількість учасників товариства не обмежується;

5) установчим документом товариства є статут; товариство може створюватись і діяти на підставі модельного статуту;

6) корпоративний характер управління учасниками товариства безпосередньо або за допомогою органів управління;

7) подільність майна товариства на частки;

8) участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку товариства залежно, як правило, від розміру їх часток у статутному капіталі товариства.

Список використаних джерел

1. Кулаков В. Товариство з обмеженою відповідальністю як підприємницьке товариство. Підприємництво, господарство і право. 2019. №6. С. 24-28.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№40-44. Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. №18 (№1920, №21-22). Ст.144.

4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. №1576-XII. Відомості Верховної Ради України. 1991. №49. Ст. 682.

5. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю: Закон України від 06.02.2018р. №2275- VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. №13. Ст. 69.

6. Гарагонич О. 10 пасток Закону про ТОВ.

7. Фомін А. Нове законодавство: зміни в регулювання товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

8. Горбова Н.А. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: аналіз нововведень та регуляторного впливу. Держава та регіони. Серія: Право. 2018. №1(59). С. 48-53.

9. Алфєєв Д. Закон про ТОВ та ТДВ: що приготували бізнесу?

10. Попов Ю. Корпоративні договори: подальший розвиток у Законі «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

11. Плеханов в. Договоры участников общества с ограниченной ответственностью. Корпоративный юрист. 2009. №6. С. 53-57.

12. Глушецкий А.А. Копоративный договор - новые возможности структуирования корпоративных отношений.

13. Дерев'янко І. Закон про ТОВ: що змінилося і навіщо?

14. Качановський Р Закон про ТОВ: нові правила ведення бізнесу.

15. Simon Renshaw What is Limited Liability?

16. Тютюнникова В. ВР усунула правову колізію у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

17. Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю» (законопроект №3497): Закон України від 03.02.2020 р.

18. Пашинський А. Архаїчні вимоги до статутів ТОВ скасовано.

19. Господарське право України: Навчальний посібник. За заг. ред. проф. Н.О. Саніахметової. Харків: Одіссей. 2005. 608 с.

20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту: Закон України від 21.04. 2011р. N3262-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. №43. Ст.445.

21. Модельні статути: бути чи не бути?

22. Деякі питання дерегуляції господарської діяльності: постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. №367.

23. Черненко О.А. Модельний статут як установчий документ суб'єкта господарювання. Проблеми правового забезпечення підприємництва в Україні.

References

1. Kulakov, V. (2019). Tovarystvo z obmezhenoyu vidpovidal'nistyu yak pidpryyemnyts'ke tovarystvo [Limited Liability Company as a business company]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law, 6, 24-28 [in Ukrainian].

2. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 roku [Civil Code] (2003). Vidomosti Verkhovnoyi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 40-44, 356 [in Ukrainian].

3. Hospodarskyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. [Economic code of ukraine] (2003). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 18 (№19-20, №21-22), 144 [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrayiny Pro hospodarski tovarystva [Law of Ukraine On business associations] vid 19.09.1991 r. №1576-XII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy-Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 49, 682 [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy Pro tovarystva z obmezhenoyu ta dodatkovoyu vidpovidalnistyu [Law of Ukraine On Limited and Additional Liability Companies] vid 06.02.2018 r. №2275-VIII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 13, 69 [in Ukrainian].

6. Harahonych, O. 10 pastok Zakonu pro TOV [10 traps of the law on comrade]

7. Fomin, A. Nove zakonodavstvo: zminy v rehulyuvannya tovarystv z obmezhenoyu vidpovidal'nistyu ta tovarystv z dodatkovoyu vidpovidalnistyu. [New legislation: changes in the regulation of limited liability companies and additional liability companies].

8. Horbova, N.A. (2018). Zakon Ukrainy «Pro tovarystva z obmezhenoyu ta dodatkovoyu vidpovidalnistyu»: analiz novovveden ta rehulyatornoho vplyvu [Law of Ukraine «On Limited and Additional Liability Companies»: analysis of innovations and regulatory impact]. Derzhava ta rehiony. Law - State and regions. Seriya: Pravo, 1(59), 48-53 [in Ukrainian].

9. Alfyeyev, D. Zakon pro TOV ta TDV: shcho pryhotuvaly biznesu? [Law on LLC and TDV: what did the business prepare?].

10. Popov, Y. Korporatyvni dohovory: podal'shyy rozvytok u Zakoni «Pro tovarystva z obmezhenoyu ta dodatkovoyu vidpovidal'nistyu» [Corporate agreements: further development in the Law «On Limited and Additional Liability Companies»].

11. Plekhanov, V (2009). Dohovory uchastnykov obshchestva s ohranychennoy otvefstvennostyu [Agreements of participants of a limited liability company]. Korporatyvnyy yuryst- Corporate lawyer, 6, 53-57.

12. Hlushetskyi. A.A. Koporatyvnyy dohovor-novye vozmozhnosty struktuyrovanyya korporatyvnykh otnoshenyy [Corporate agreement - new opportunities for structuring corporate relationships].

13. Derevyanko, I. Zakon pro TOV: shcho zminylosya i navishcho? [LLC Law: what has changed and why?].

14. Kachanovkyi, R. Zakon pro TOV: novi pravyla vedennya biznesu [Law on LLC: new rules of doing business].

15. Renshaw, S. What is Limited Liability?

16. Tyutyunnykova, V. VR usunula pravovu koliziyu u vymohakh do statutu tovarystv z obmezhenoyu ta dodatkovoyu vidpovidal'nistyu. [The Verkhovna Rada eliminated the legal conflict in the requirements for the charter of limited and additional liability companies].

17. Zakon Ukrainy Pro vnesennya zmin do Hospodarskoho kodeksu Ukrainy shchodo usunennya pravovykh koliziy u vymohakh do statutu tovarystv z obmezhenoyu ta dodatkovoyu vidpovidal'nistyu» (zakonoproekt №3497) [Law of Ukraine On Amendments to the Commercial Code of Ukraine to Eliminate Legal Conflicts in the Requirements to the Charter of Limited and Additional Liability Companies (Bill №3497)] 03.02.2020 r.

18. Pashynskyi, A. Arkhayichni vymohy do statutiv TOV skasovano [Archaic requirements to the statutes of LLCs have been abolished].

19. Hospodarske pravo Ukrayiny: Navchalnyi posibnyk [Commercial Law of Ukraine: Textbook]. Za zah. red. prof. N.O. Saniakhmetovoyi (2005). Kharkiv: Odissey [in Ukrainian].

20. Zakon Ukrainy Pro vnesennya zmin do deyakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zaprovadzhennya pryntsypu derzhavnoyi reyestratsiyi yurydychnykh osib na pidstavi modelnoho statutu [Law of Ukraine On about modification of some legislative acts of Ukraine concerning introduction of the principle of the state registration of legal entities on the basis of the model charter] 21.04. 2011 r. No 3262-VI. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 43, 445 [in Ukrainian]

21. Modelni statuty: buty chy ne buty? [Model statutes: to be or not to be?].

22. Postanova Kabinetu Ministriv «Deyaki pytannya derehulyatsiyi hospodarskoi diyalnosti» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of deregulation of economic activity2] 27.03. 2019r. №367.

23. Chernenko, O.A. Modelnyi statut yak ustanovchyi dokument subyekta hospodaryuvannya [Model charter as a constituent document of an economic entity]. Problemypravovoho zabezpechennyapidpryyemnytstva v Ukrayini - Problems of legal support of entrepreneurship in Ukraine.

Размещено на allbest.ru