До питання удосконалення способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту
Опис напрямів удосконалення закріпленої в нормах законодавства України системи способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту. Удосконалення національного законодавства України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2022 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
До питання удосконалення способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту
О. Заярний, д-р юрид. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Досліджено особливості застосування передбачених законодавством України способів захисту інформаційних прав фізичних осіб від порушень, пов'язаних із застосування технологій штучного інтелекту, розроблено шляхи удосконалення цих способів з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу. Визначено юридичні властивості технологій штучного інтелекту, з'ясовано їхній вплив на обрання способів захисту, відповідних характеру порушених інформаційних прав.
Виокремлено та досліджено основні напрями удосконалення закріпленої в нормах законодавства України системи способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту, формулювання на цій основі окремих рекомендацій з удосконалення національного законодавства України у цій сфері правового регулювання. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням способів захисту інформаційних прав фізичних осіб, порушених внаслідок неправомірного застосування технологій штучного інтелекту у різних сферах суспільного життя. Застосовано загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, системно-структурний, нормально-логічний, а також спеціальні методи: історичний, порівняльно- правовий, соціологічний тощо.
За результатами проведеного дослідження запропоновано систему спеціальних способів захисту інформаційних прав фізичних осіб від порушень, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту, проаналізовано підстави їхнього застосування. Водночас запропоновано шляхи удосконалення застосування загальних способів захисту прав людини, закріплених у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства та ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням протиправних наслідків застосування технологій штучного інтелекту. У висновках сформульовано рекомендації щодо напрямів удосконалення законодавства України, нормами якого визначено механізм захисту інформаційних прав людини. Крім цього, розроблено окремі рекомендації щодо поновлення інформаційних прав фізичних осіб, які зазнають порушення у зв'язку із застосуванням технологій штучного інтелекту.
Ключові слова: захист інформаційних прав, інформаційне правопорушення, інформаційні права, технології штучного інтелекту, фізична особа. національне законодавство штучний інтелект
O. Zaiarnyi, Dr Sci. (Law), Associate Prof.
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
TOWARDS THE ISSUE ON IMPROVING THE PROTECTION OF INFORMATION RIGHTS OF INDIVIDUALS IN RELATIONS CONNECTED WITH THE USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES
The article examines the peculiarities of the application of methods provided by the legislation of Ukraine to protect the information rights of individuals from violations related to the use of artificial intelligence technologies; the ways to improve these methods taking into account the requirements of European Union law are developed.
The author identifies the legal properties of artificial intelligence technologies, clarifies their impact on the choice of ways to protect the relevant nature of the violated information rights.
The purpose of the article is to study the main areas of improvement of methods aimed at protecting information rights of individuals in the relations connected with the use of artificial intelligence technologies.
The object of the study is public relations, which arise in connection with the use of methods to protect the information rights of individuals, violated by the misuse of artificial intelligence technologies in various spheres of public life.
For this research, general scientific methods of cognition have been used, namely dialectical, system-structural, normal-logical, as well as such special methods as historical, comparative-legal, sociological, etc.
Based on the results of the study, the author proposes a system of special ways to protect the information rights of individuals from violations related to the use of artificial intelligence technologies. The author also analyzes the grounds for their use. In addition, the article proposes the ways to improve the application of general methods of protection of human rights, enshrined in Article 5 of the Code of Administrative Procedure and Article 16 of the Civil Code of Ukraine, taking into account the illegal consequences of artificial intelligence technologies application.
The recommendations on how to improve the legislation of Ukraine, the norms of which determine the mechanism for the protection of information human rights are formulated in the conclusions. In addition, the author has developed some recommendations for the restoration of information rights of individuals who suffer from violations of the use of artificial intelligence technologies.
Keywords: protection of information rights, information offense, information rights, artificial intelligence technologies, individual.
Вступ
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій, частиною яких є технології штучного інтелекту, в різні сфери суспільного життя є невід'ємною складовою розвитку соціально-економічної, науково- технічної, оборонної, правової й іншої діяльності [1].
Як одна з найбільш проривних і перспективних технологій, штучний інтелект, як об'єкт інформаційно-правового регулювання, обумовив для законотворчої і правозасто- совної діяльності нові завдання. Їхній вияв головним чином спричинений самою суттю, властивостями й умовами застосування штучного інтелекту, існуванням спеціальних ризиків, пов'язаних із цією технологією.
Водночас розвиток зазначених технологій зумовлює істотні зміни в усіх сферах суспільного життя, які відчувають не лише багато професій, але й видів суспільної діяльності [2, c. 364].
Зазначена тенденція істотно позначилася на реалізації сучасного механізму захисту інформаційних прав фізичних осіб.
Постановка проблеми
Здатність технологій штучного інтелекту до відтворення окремих елементів людської поведінки, забезпечення підтримки ухвалення юридично значущих рішень, експертної оцінки юридичних фактів [2, c. 364], істотно ускладнила або зробила неможливим застосування традиційних способів захисту інформаційних прав фізичної особи.
Окрім цього, в останні роки в юридичній літературі загострилася дискусія щодо юридичної спрямованості способів захисту інформаційних прав, тобто, до кого мають застосовувати відповідні інструменти - носіїв технологій штучного інтелекту (роботів, інформаційних систем) чи їхніх власників або розпорядників [3, c. І87].
Усе це вказує на безумовний науковий інтерес до порушеної проблематики та її актуальність для сучасного механізму захисту інформаційних прав фізичних осіб.
Окреслена проблематика була предметом дослідження таких учених-правників і практиків, як: Д. Аллейн, О. Баранов, А. Кастільо, Р. Лінес, Д. Міятович, П. Морхат, Н. Невеянс, У. Пагалалло, Н. Петіт та ін.
Проте, незважаючи на дедалі більший інтерес до проблематики правового застосування технологій штучного інтелекту, натепер залишається багато проблем, що вимагають доктринальної розробки і законодавчого забезпечення.
Метою статті є виокремлення та дослідження основних напрямів удосконалення закріпленої в нормах законодавства України системи способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту, формулювання на цій основі окремих рекомендацій з удосконалення національного законодавства України у цій сфері правового регулювання.
Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням способів захисту інформаційних прав фізичних осіб, порушених внаслідок неправомірного застосування технологій штучного інтелекту в різних сферах суспільного життя.
У процесі підготовки статті застосовано загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, системно-структурний, нормально-логічний, а також спеціальні методи: історичний, порівняльно-правовий, соціологічний тощо.
Виклад основного матеріалу
Першим поштовхом для вивчення штучного інтелекту стала сформована А. Тюрінгом теза, відповідно до якої за наявності необхідної комп'ютерної програми можна зімітувати будь-яку логіку мислення, тим самим замінивши її дії, які вважалися непридатними для виконання машиною, на ті, які б могла виконати машина [4, с. 60].
Через деякий час науковці почали розглядати поряд із технічними і філософські аспекти штучного інтелекту, де основним питанням стало: "Чи здатна машина мислити?" [5, с. 434]. Мається на увазі мислити так само як і людина.
А. Тюрінг щодо цієї проблеми вважав: "У майбутньому комп'ютери будуть здатні до наслідування поведінки людини, копіювати її настільки, щоб увести в оману справжнього індивіда" [4, с. 59]. Саме тут гостро постає проблема розуміння природи людини. Прибічники механічних теорій у філософії стверджують, що тварини, як і будь-які інші істоти - це складний механізм [6, с. 65].
Іншими словами, штучний інтелект має бути уподібненням людського розуму і філософські науки розкривають суть штучного інтелекту через категорію людини. Завдяки такому порівнянню із людиною і її інтелектом зумовлюється значна різносторонність явища штучного інтелекту.
Академік В. Глушков оперував поняттям штучний розум, у яке закладав штучно створені системи довільної природи, призначені розв'язувати складні задачі широкого класу. Крім того, штучний розум використовують для позначення технічних систем, які реалізують операції сприйняття, зберігання й переробки інформації і формують на цій основі доцільну поведінку в широкому класі середовищ [7, с. 569].
Останнім часом як синонім технологіям штучного інтелекту почали використовувати термін когнітивні технології. Надбаннями ж тривалих вивчень технологій штучного інтелекту стали такі їхні сучасні визначення:
• Штучний інтелект - це виділення центральним механізмом перебору й розгляд механізму створення понять і системи класифікацій у їхній пам'яті (Є. Хант); організація знань про світ з використанням спеціалізованих структур, що відображають реальні зв'язки та відношення між предметами і явищами в зовнішньому середовищі (П. Вінстон) [8, с. 21].
• Штучний інтелект - функціональні можливості електронно-обчислювальних машин розв'язувати типові для людини задачі з метою підвищення ефективності здійснення різних форм інтелектуальної (творчої) діяльності [9, с. 34].
Перше визначення сформульовано представниками точних наук й корелюється з питанням "Як функціонує штучний інтелект?", друге - представниками філософських учень і відповідає на питання "Чи здатна машина мислити?".
У науковій літературі прийнято виділяти два рівні еволюції штучного інтелекту, у фундамент яких покладено співвідношення природного та штучного інтелекту:
• абсолютний (або сильний) штучний інтелект - повний аналог природного інтелекту [10, с. 12]. Це стадія когнітивного розвитку технологій штучного інтелекту, коли програма або машина отримує самосвідомість, співчуття оточуючим, здатність розв'язувати задачі і робити судження в умовах невизначеності, інші високі аспекти природного інтелекту;
• неабсолютний (або слабкий) штучний інтелект - не володіє всім спектром когнітивних можливостей природного інтелекту. Здатен виконувати складні мисленні операції в межах закритої системи знань або на виконання наперед передбачених завдань.
Перспективи створення сильного штучного інтелекту викликають жваву дискусію в науковій спільноті. В основу своїх доводів противники завжди закладають твердження про нездатність робота усвідомлювати власні дії, тільки підкорюючись зводу правил (комп'ютерній програмі). Х. Дрейфус упевнений, що поведінка людини залежить від інтерпретації конкретної ситуації, тому під час імітації мислення машиною виникає процес нескінченного звернення до правил, масив яких неможливо прописати у вихідному коді [11, с. 202].
Дж. Сірл висловлював схоже припущення: механічне відтворення закладених алгоритмів не породжує здібностей мислити [12, с. 21]. Крім того, станом на теперішній час дослідниками не створено нічого подібного на абсолютний штучний інтелект. Також не доведено на експериментальному рівні здатність машини набути будь-яких виявів свідомості.
Саме неабсолютний штучний інтелект нині є об'єктом інформаційно-правового регулювання.
У наш час сфера застосування технологій штучного інтелекту постійно розширюється, так само як і зростає коло завдань, для виконання яких застосовують цю технологію.
Штучний інтелект використовують, насамперед, для виконання одноманітних повторюваних завдань, обробки значних обсягів даних, проведення статистичного аналізу, генерування зразків документів, аналізу й моделювання поведінки визначеного кола об'єктів спостереження, заміни роботи людини на окремих напрямах діяльності, таких як надання окремих адміністративних, консультативних послуг, узагальнення інформації тощо.
Поділяючи систему способів захисту прав фізичної особи на публічно-правові (ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 в ред. Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII) [13] та приватно-правові (ст. 16 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV [14], чинне законодавство України не завжди охоплює механізмом правового захисту увесь комплекс суб'єктивних прав. Зазначене твердження значною мірою є актуальним саме щодо інформаційних прав, передусім пов'язаних із забезпеченням невтручання в особисте сімейне життя, доступом до публічної інформації, свободою думки та слова, на об'єкти інтелектуальної власності. У взаємозв'язку із функціональними властивостями технологій штучного інтелекту ці й багато інших інформаційних прав фізичної особи піддаються істотним порушенням з боку розробників, постачальників чи володільців відповідних технологій.
Звертаючи увагу на окреслений конфлікт між технологіями штучного інтелекту й інформаційними правами людини, комісар Ради Європи з прав людини Д. Міятович у своїй доповіді "Захист прав людини в епоху штучного інтелекту", опублікованій у м. Страсбург (Франція) 3 липня 2018 р. робить важливе застереження. Його суть полягає в такому: "... Якщо штучний інтелект почне відігравати занадто велику роль у житі людини, що передбачає виявлення повторюваних алгоритмів поведінки, то це може обернутися проти користувачів, призвести до несправедливості, а також до обмежень прав людини. Проблема ускладняється відсутністю прозорості, підзвітності й інформації про те, як ці системи влаштовані, як вони функціонують і в якому напрямі можуть розвиватися в майбутньому. Ми повідомляємо інформацію про своє здоров'я, політичні переконання, сімейне життя, навіть не знаючи, хто користуватиметься цими даними, з якою метою і яким чином", - зазначає Д. Міятович [15].
Розвиток поглядів комісара Ради Європи з прав людини щодо впливу технологій штучного інтелекту на забезпечення захисту інформаційних прав фізичної давства України, але й у сфері розвитку судової практики усіх юрисдикцій. Поряд із законодавчим закріпленням спеціальних способів захисту інформаційних прав фізичної особи, що враховують функціональні особливості технологій штучного інтелекту, важливо також на рівні правозастосування розширити зміст уже наявних публічно-правових і приватно-правових способів захисту суб'єктивних прав відповідно до можливого протиправного впливу на поведінку учасників інформаційних відносин.
Список використаних джерел
1. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. (ред. від 02.12.2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 2020-%D1%80/print (дата звернення: 14.01.2022).
2. Zaiarnyi O. Directions for improving the legal liability of medical organizations for artificial intelligence systems application. Medicine and Law. 2018. Vol. 37. № 2. P. 363-382. URL: https://heinonline.org/hol-cgi- bin/get_pdf.cgi?handle=hein .journals/mlv37§ion=30 (дата звернення:
14.01.2022) .
3. Морхат П.М. Искусственный интеллект: правовой взгляд : монография. Москва : Буки Веди, 2017. 258 с.
4. Turing A.M. Systems of Logic Based on Ordinals : diss. ... PhD : presented in 1938, May. 1938. 183 р.
5. Turing A. Computing Machinery and Intelligence. Mind. 1950. № 49. P.431-438.
6. Декарт Р. Сочинения : в 2 т. / пер. с лат. и франц. Т. 1 / сост., ред., вступ. ст. В.В. Соколова. Москва : Мысль, 1989. 481 с.
7. Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / відп. ред. В.М. Глушков. Т. 2 (М-Я). Київ : Головна редакція української радянської енциклопедії, 1973. 726 с.
8. Системи штучного інтелекту : навч. посіб. / КНУТШ. Київ : Київський університет, 2000. 218 с.
9. Бостром Н. Искусственный интеллект. Этапы. Угрозы. Стратегии / пер. с англ. С. Филина. Москва : Манн, Иванов, Фербер, 2016. 420 с.
10. Швирков О.І. Проблема штучного інтелекту і людиновимірність штучних інтелектуальних систем : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.09 / КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2006. 23 с.
11. Dreyfus H.L. What Computers Can't Do: A Critique of Artificial Reason. New York : Harper & Row, 1972. 382 р.
12. Searle J.R. Is the Brain's Mind a Computer Program? Scientific American. 1990. No 262 (1). 416 р.
13. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005. в ред. закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII. Голос України. 28.11.2017. № 221/222.
14. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 356.
15. Міятович Д. Доповідь Комісара Ради Європи з прав людини:
"Захист прав людини в епоху штучного інтелекту". Страсбург (Франція) 03 липня 2018 р. URL:https://www.coe.int/ru/web/commissioner/-
/safeguarding-human-rights-in-the-era-of-artificial-intelligence#main-content (дата звернення: 14.01.2022).
16. Asilomar AI Principles. URL: https://futureoflife.org/ai-principles/ (дата звернення: 14.01.2022).
17. Спільна заява міністрів економічного розвитку держав - членів G-20 щодо подальшого застосування штучного інтелекту. Цукобе (Японія). 8 липня 2019. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1805849-krayini- g20-pogodili-printsipi-povodzhennya-z-shtuchnim-intelektom (дата звернення: 14.01.2022).
References
1. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 02.12.2020 roku № 1556-r. (Redaktsiia vid 02.12.2020 roku) [On approval of the Concept of development of artificial intelligence in Ukraine: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 02.12.2020 № 1556-r. (Edited on December 2, 2020)]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80/print (in Ukrainian).
2. Zaiarnyi, O. (2018). Directions for improving the legal liability of medical organizations for artificial intelligence systems application. Medicine and Law. Vol.37. №2. P.363-382. URL: https://heinonline.org/hol-cgi- bin/get_pdf.cgi?handle=hein.journals/mlv37§ion=30 (in English).
3. Morkhat P.M. Yskusstvennbii yntellekt:pravovoi vzghliad:
monohrafyia [Artificial intelligence: a legal view: a monograph]. Moskva: Buky Vedy, 2017. 258 s. (in Russian).
4. Turing A.M. (1938). Systems of Logic Based on Ordinals [Text] diss. ... PhD : presented in 1938, May / Turing Alan Mathison. 183 р. (in English).
5. Turing A. (1950). Computing Machinery and Intelligence. Mind. № 49. P. 431-438 (in English).
6. Dekart, R. (1989). Sochynenyia v 2t. [Essays in 2 vols]: Per. s lat. y frants. T. 1 / [sost., red., vstup. st. V.V. Sokolova]. M. Mysl. 481 с. (in Russian).
7. Entsyklopediia kibernetyky [Encyclopedia of Cybernetics] / Vidpov. red. Hlushkov V.M. T.2 (M-Ya). K.: Holovna redaktsiia ukrainskoi radianskoi entsyklopedii, 1973. 726 с. (in Ukrainian).
8. Systemy shtuchnoho intelektu [Artificial intelligence systems] : Navchalnyi posibnyk / KNUTSh. Kyiv : Kyivskyi universytet, 2000. 218 с. (in Ukrainian).
9. Bostrom, Nyk. (2016). Yskusstvennbii yntellekt. Etapy. Uhrozy. Stratehyy. [Artificial intelligence. Stages. Threats. Strategies.]: per. S anhl. S. Fylyna. M. : Mann, Yvanov, Ferber, 420 с. (in Russian).
10. Shvyrkov, O. I. (2006). Problema shtuchnoho intelektu i liudynovymirnist shtuchnykh intelektualnykh system [The problem of artificial intelligence and human dimension of artificial intelligent systems] : avtoref. dys ... kand. filos. nauk : 09.00.09 / KNU imeni Tarasa Shevchenka. K., 2006. 23 с. (in Ukrainian).
11. Dreyfus, H.L. (1972). What Computers Can't Do: A Critique of Artificial Reason. New York: Harper & Row, 382 р. (in English).
12. Searle, J.R. (1990). Is the Brain's Mind a Computer Program? // Scientific American. No 262(1). 416 р. (in English)
13. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy vid 06.07.2005. v red. zakonu Ukrainy vid 03.10.2017 r. №2147-VIII [Code of Administrative Procedure of Ukraine of July 6, 2005] / Holos Ukrainy vid 28.11.2017 № 221/222. (in Ukrainian)
14. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [The Civil Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 № 435-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. №№ 40-44. St.356 (in Ukrainian).
15. Dunia Miiatovych. Dopovid Komisara Rady Yevropy z prav liudyny: "Zakhyst prav liudyny v epokhu shtuchnoho intelektu" [Report of the Council of Europe Commissioner for Human Rights: "Protecting human rights in the age of artificial intelligence"]. Strasburh (Frantsiia) 03 lypnia 2018 r. URL: https://www.coe.int/ru/web/commissioner/-/safeguarding-human-rights-in- the-era-of-artificial-intelligence#main-content (in Ukrainian).
16. Asilomar AI Principles. URL: https://-futureoflife.org/-ai-principles. (in English)
17. Spilna Zaiava Ministriv ekonomichnoho rozvytku Derzhav-chleniv G-20 shchodo podalshoho zastosuvannia shtuchnoho intelektu [Joint Statement by the Ministers of Economic Development of the G-20 Member States on the continued use of artificial intelligence]. Tsukobe (Iaponiia). 8 lypnia 2019 roku. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1805849-krayini- g20-pogodili-printsipi-povodzhennya-z-shtuchnim-intelektom (in Ukrainian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання самозахисту прав та інтересів суб’єктом господарювання, його особливості та класифікація. Перспективні варіанти удосконалення законодавства щодо позасудового захисту прав юридичних осіб. Шляхи правозастосування в умовах нестабільного сьогодення.
статья [30,1 K], добавлен 17.08.2017Дослідження основних проблем у процесі імплементації європейських стандартів у національне законодавство. Основні пропозиції щодо удосконалення законодавчої системи України у сфері соціального захисту. Зміцнення економічних зв’язків між державами.
статья [20,0 K], добавлен 19.09.2017Дослідження принципів та форм захисту цивільних прав за римським правом. Аналіз співвідношення способів захисту цивільних прав та інтересів. Особливості юрисдикційного захисту прав. Інститут самозахисту, як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 18.02.2011Розгляд особливостей цивільного, кримінального та адміністративно-правового способів охорони та захисту інтелектуальної власності згідно законодавства України. Порівняльна характеристика європейського і вітчизняного досвіду захисту авторських прав.
контрольная работа [40,5 K], добавлен 18.06.2011Загальна характеристика сучасного законодавства України в сфері захисту прав споживача. Аналіз вимог щодо відповідного зменшення купівельної ціни товару. Знайомство з історією виникнення руху щодо захисту прав споживачів, та розвиток його в Україні.
курсовая работа [89,4 K], добавлен 09.01.2014Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. Українське законодавство про права, свободи, законні інтереси та обов’язки людини і громадянина. Міжнародний захист прав людини. Органи внутрішніх справ і захист прав людини.
магистерская работа [108,6 K], добавлен 04.12.2007Вирішення актуальних питань судової практики, пов'язаних із застосуванням договору поруки. Аналіз чинного цивільного законодавства України і практики його застосування. Помилки в застосуванні окремих норм законодавства, які регламентують відносини поруки.
статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Перспективи удосконалення законодавчої бази стосовно діяльності акціонерних товариств. Аналіз ключових законодавчих актів, що визначають правила їх діяльності на сьогоднішній день. Шляхи усунення зловживань, удосконалення захисту прав власників товариств.
реферат [24,0 K], добавлен 09.04.2011Розробка методичних принципів вдосконалення юридичної відповідальності за правопорушення, що скоюються щодо авторських та суміжних прав. Правові засоби забезпечення прав і свобод фізичних та юридичних осіб щодо захисту авторського права та суміжних прав.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 10.12.2010Аналіз системи заходів щодо охорони дитинства. Удосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України у сфері оборони материнства. Визначення основних робочих прав як можливостей людини у сфері праці, закріплених у міжнародних актах.
статья [19,8 K], добавлен 11.09.2017Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016Аналіз напрямків удосконалення законодавства, що регламентує контрольно-наглядову діяльність у сфері управління майном у військових формуваннях України. Підходи нормативно-правового забезпечення законності в системі управління військовим майном.
статья [22,5 K], добавлен 27.08.2017Здійснення прокурором захисту прав, свобод та законних інтересів громадянина у адміністративному судовому процесі. Особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності прокурора. Обґрунтування напрямів розвитку відповідного законодавства.
автореферат [38,9 K], добавлен 13.04.2009Захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту).
статья [13,7 K], добавлен 11.09.2017Цивільно-правові відносини в сфері здійснення та захисту особистих немайнових та майнових прав фізичних осіб. Метод цивільного права та чинники, що його зумовлюють. Характерні риси імперативного елементу цивільно-правового методу правового регулювання.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 13.04.2014Основи законодавства України про охорону здоров'я. Законодавство України про права пацієнтів. Сфера застосування закону. Механізм забезпечення i захисту прав пацієнтів у системі охорони здоров'я України. Створення законопроекту "Про права пацієнтів".
курсовая работа [81,4 K], добавлен 18.05.2014Особливості судового захисту інформаційних прав і свобод людини, недоторканість приватного життя людини. Сучасний стан захищеності національних інтересів держави. Відображення інформаційних прав і свобод людини, їх судовий захист в Конституції Литви.
статья [33,6 K], добавлен 17.08.2017Поняття, зміст, класифікація особистих немайнових прав дитини. Комплексний аналіз чинного сімейного та цивільного законодавства України, яке регулює особисті немайнові права дітей. Шляхи удосконалення правового механізму регулювання інституту прав дітей.
дипломная работа [80,1 K], добавлен 10.10.2012Визначення поняття домашнього насильства та його заборони шляхом аналізу міжнародних стандартів і національного законодавства України. Особливість забезпечення протидії та запобігання примусу в сім’ї. Здійснення захисту порушених прав в судовому порядку.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017
