Щодо застосування новітніх технологій у криміналістичній практиці в умовах диджиталізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Щодо застосування новітніх технологій у криміналістичній практиці в умовах диджиталізації

Л.Ю. Грекова,

завідувач навчально-наукової криміналістичної лабораторії

О.М. Миронець,

кандидат юридичних наук

Анотація

Метою дослідження є аналіз питань застосування новітніх технологій у криміналістичній практиці в умовах диджиталізації. Досягнення цієї мети забезпечується через пошук науково - теоретичних конструкцій та аналаз окремих інноваційних технологій сучасності. Методологічну основу роботи складає комплексний підхід щодо аналізу застосування новітніх технологій в умовах диджиталізації. Його основою є діалектичний метод дослідження, аналітичний, формально - логічний та порівняння. Результати полягають у висновку, що в Україні існує проблема законодавчого та фінансового забезпечення використання нових технологічних засобів у криміналістичній практиці. Не менш важливими проблемами у цій сфері, що потребують уваги з боку науковців та законодавця з відповідними пропозиціями на нормативно - правовому рівні, є: питання правового статусу безпілотних літальних апаратів, забезпечення конфіденційності, безпеки даних і приватності осіб, використання штучного інтелекту у превентивній роботі поліції, а також наукове осмислення Інтернету речей і юридичного статусу осіб з інтеґрованими імплантатами (імплантами). Обговорення одержаних результатів полягає в тому, що в статті здійснена спроба показати і проаналізувати проблему застосування новітніх технологій у криміналістичній практичній діяльності. З «ясовано загальнотеоретичне розуміння інновацій для їх застосування в криміналістичній практиці в сучасних умовах, досліджено окремі види новітніх технологій, які мають своє застосування в практичній криміналістичній діяльності в частині диджитал, окреслено окремі перспективи вирішення проблем застосування новітніх технологій в криміналістичній практиці в диджиталізаційну епоху.

Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; інновації; новітні технології; криміналістична практика; криміналістична діяльність.

Abstract

Liliia Grekova, Oksana Myronets

Concerning latest technologies application in forensic practice under conditions of digitalization

National Aviation University

Scientific-technological progress affects all spheres of human life. Forensic practice is not an exception. Purpose of the study is to analyze the application of new technologies in forensic practice in the context of digitalization. Achieving this goal is ensured through the search for scientific-theoretical constructions and analysis of some innovative technologies of today. Research methods of the work are a comprehensive approach to the analysis of the application of new technologies in the context of digitalization. It is based on the dialectical method of research, analytical, formal-logical and comparison. Results are the conclusion that in Ukraine there is a problem of legislative and financial support for the use of new technological tools in forensic practice. Equally important issues in this area that need attention from scientists and legislators with relevant proposals at the regulatory level are: a legal status of unmanned aerial vehicles, ensuring of person's confidentiality, data protection and privacy, the use of artificial intelligence in preventive police work, as well as scientific understanding of the Internet of Things and a legal status of persons with integrated implants. Discussion of the obtained results is that the paper attempts to show and analyze the problem of using the latest technologies in forensic practice. The general theoretical understanding of innovations for their application in forensic practice in modern conditions is clarified, some types of new technologies that have their application in the practical forensic activity in the digital times are investigated, some prospects of solving problems of new technologies application in forensic practice in digitalization era are outlined.

Key words: forensics; forensic equipment; innovations; latest technologies; forensic practice; forensic activity.

Основна частина

Постановка проблеми та її актуальність. Науково-технічний прогрес впливає на всі сфери життєдіяльності людства. Не є винятком і криміналістична практична діяльність. Разом із входженням новітніх технологій у наше життя, трансформуються і способи вчинення злочинів. Це вимагає від криміналістичної науки впровадження ефективних засобів виявлення, розслідування та протидії вчиненню злочинів. В умовах інформатизації активно розробляються та впроваджуються матеріально - технічні засоби, що забезпечують процес ідентифікації особи за різними властивостями: по артикуляції під час вимови окремих звуків, по голосу в цілому, за допомогою 3D моделювання. Популярності набуває часткове використання так званих «нетрадиційних» методів у розслідуванні, наприклад: поліграфу, голографії, гіпнозу, біолокації та інше. Усе більшу увагу привертають до себе системи лазерного сканування місця вчинення правопорушення, використання безпілотних літальних апаратів у правоохоронній діяльності, метод розпізнавання клавіатурного почерку, використання так званого віртуального патрулювання, точкового зондування та інше. Проте дискусійними, а часто малодослідженими залишаються наукові пошуки щодо проблем та перспектив розвитку й впровадження таких методів у криміналістиці, що зумовлює їх вкрай рідке застосування у практичній роботі слідчих та відповідних експертів.

Зважаючи на світові трансгуманістичні тенденції, збільшення кількості наукових праць щодо практичної імплементації морфологічної свободи людини, зокрема, за допомогою інтегрування новітніх технічних досягнень у біологічне тіло людини, перед криміналістикою постають нові виклики. У даний час розвиваються дослідження, що стосуються технологій покращення людини [1, с. 916] за допомогою штучних пристроїв [2, с. 79].

У світлі вказаного, завдання криміналістики в сучасних умовах обумовлені необхідністю системного криміналістичного забезпечення правоохоронних органів, спрямовані на оптимізацію процесу розкриття і розслідування злочинів та встановлення істини у кримінальній справі. Актуальним завданням криміналістики в режимі інтенсифікації науково-технічного прогресу стає взаємопроникнення криміналістики й практики правоохоронних органів: впровадження інновацій у правозастосовну діяльність, розробка новітніх криміналістичних засобів і технологій, уніфікація наукових криміналістичних рекомендацій та їх адаптація до практики застосування [3, с. 118]. Відповідно, вказані процеси активізують наукову дискусію щодо загальнотеоретичного розуміння, видів та особливостей впливу новітніх технологій на криміналістичну практику в диджиталізаційні часи.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Проблемні аспекти впливу новітніх технологій на криміналістичну практику, їх розробка та особливості імплементації в діяльність слідчих стали предметом уваги таких вчених, як-от: Авдєєва Г.К., Берназ П.В., Герасимов Р.Р., Гриців О.І., Захаров В.П., Карпенко Н.М., Комісарчук Р.В., Мусієнко О.Л., Семенов В.В., Хілінський С.В., Шепітько В.Ю. та інші. Застосування нетрадиційних методів у криміналістиці досліджували: Авер'янов Т.В., Коновалов В.О., Клименко Н.І., Кузьмічов В.С., Макаренко Є.І., Росинська Р.О., Стратонов В.М., Тіщенко В.В., Яблоков М.П. та інші. Проте наукова дискусія щодо загальнотеоретичного бачення, видового наповнення й особливих рис застосування новітніх технологій у криміналістичній практиці в часи диджиталізаційного розвитку є млявою, що зумовлює актуальність нашого дослідження.

Метою статті є визначення новітніх технологій, які застосовуються у криміналістичній практиці в диджиталізаційні часи. Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання:

1) з'ясувати загальнотеоретичне розуміння інновацій для їх застосування в криміналістичній практиці в сучасних умовах;

2) дослідити види новітніх технологій, які мають своє застосування в практичній криміналістичній діяльності в частині диджитал;

3) окреслити окремі перспективи вирішення проблем застосування новітніх технологій у криміналістичній практиці в дижиталізаційну епоху.

Виклад основного матеріалу. Науково - технічний прогрес у диджиталізаційні часи супроводжується залученням інноваційних досягнень людства технічного характеру в різні сфери його діяльності. Термін «інновація» (від латинського innovatio - оновлення, зміна) означає нововведення, новітню зміну чи винахід; нову технологію чи виріб, що якісно випереджає попередні або значно відрізняється від них; діяльність, спрямовану на створення принципово нових, вдосконалених або більш відповідних умовам технологій, виробів тощо [4]. Згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність», інноваціями є новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології або послуги, також організаційно - технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [5].

Вказане поняття так чи інакше залучається до сучасної наукової дискусії у сфері криміналістики. Так, Шевчук В.М. визначає криміналістичні інновації як розроблені, впроваджені й застосовані на практиці новітні техніко-, тактико-, методико-криміналістичні засоби, що є результатом науково-дослідних або дослідно-конструкторських розробок, втілених у вигляді нового продукту (продукції), технології, послуги, рішення, які використовуються кваліфікованими спеціальними суб'єктами в практичній діяльності й спрямовані на ефективне виконання криміналістичних завдань, забезпечення оптимізації, підвищення якості й результативності правозастосовної практики [6, с. 147].

Ми вважаємо за необхідне погодитися з точкою зору Шепітька В.Ю., який розуміє інновацію для криміналістики як розроблені та впроваджені в практику боротьби зі злочинністю нові сучасні методи, методики, технології, технічні засоби (прилади, апаратура, інструменти тощо), метою яких є оптимізація кримінального провадження та підвищення якості правозастосовної діяльності [7, с. 4]. У криміналістиці найбільш активно в інноваційному напрямі розвивається криміналістична техніка - частина науки криміналістики, що становить собою систему наукових положень та рекомендацій стосовно використання у протидії злочинам природничо-наукових методів та технічних засобів [8, с. 29], яка відкрита у наші дні не тільки для новітніх техніко-криміналістичних засобів, але й для застосування «нетрадиційних методів».

Варто зауважити, що в науковому серед о - вищі терміну «нетрадиційні методи» надають різного значення і тлумачать його по різному. Макаренко Є.І. визначає нетрадиційні методи як знання, які ще не здобули достатнього визнання і поширення, їх не можна віднести до загально - наукових у науці, усталених і впроваджуваних у практику. Тому нетрадиційні криміналістичні знання і методи можна визначити як такі, що не здобули достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику і які криміналістика пристосовує й використовує у своїх цілях для розкриття та розслідування злочинів… [9, с. 247, 248]. Для прикладу, в умовах зростаючої комп'ютеризації криміналістична практика отримала пропозицію застосування методу розпізнавання клавіатурного почерку за часом утримання клавіш та інтервалом між натисканням клавіш. Проте, метод вимагає подальшого наукового дослідження, а його точність є сумнівною, оскільки на клавіатурний почерк можуть впливати такі чинники, як пора доби, хворобливий стан хворого, інші зовнішні подразники [10, с. 137]. У вказаному контексті Кита - єв М.М. стверджує, що «.нетрадиційні методи розслідування - це науково обґрунтовані та допустимі методи (прийоми), які не отримали широкого розповсюдження, здебільшого вимагаючи великих витрат часу та високої кваліфікації слідчого. Деякі із цих методів доцільно використовувати у межах конкретної кримінальної справи» [11, с. 48].

На нашу думку, вказане поняття можна розуміти як відмінні від традиційно застосовуваних методів у криміналістичній практиці, які не є всесторонньо дослідженими на даному етапі розвитку криміналістичної науки, можуть мати практичну користь у криміналістичній діяльності, проте потребують подальших фахових досліджень й експертних висновків щодо перспектив доцільності й порядку їх використання у криміналістичній діяльності.

У цьому аспекті цікавим, наприклад, є розвиток правозастосовної діяльності з використанням інноваційних технологій правоохоронними органами у віртуальному патрулюванні. Вказаний термін як патрулювання за допомогою онлайн можливостей уперше з'явився на початку 2000 років. До його загальних завдань відносився цілодобовий моніторинг мережі Інтернет, зокрема, з метою попередження і локалізації злочинів та встановлення державної цензури щодо інформації в мережі Інтернет. Із 2006 року в Китаї розпочало свою роботу спеціальне поліцейське відомство для контролю за інтернетом [12]. З розвитком інтернету речей «віртуальне патрулювання» стало поширюватися як програмне забезпечення громадської безпеки і боротьби зі злочинністю. Пряме підключення до будь-якої камери, якими особа ділиться зі співробітником поліції, дозволяє поліцейському спостерігати за подією в реальному часі і швидко приймати рішення щодо відповідного реагування. Такі програми сьогодні поширені в світі, зокрема, використовуються у США [13]. В Україні Міністерство внутрішніх справ впровадило використання програмного комплексу для комунікації з поліцією «My Pol» («Моя поліція»), розробленого у 2016 р. науково-технічною лабораторією Noosphere Engineering School Дніпровського національного університету ім. О. Гончара [14].

З розвитком сучасних технологій віртуальне пратрулювання стає доступним із використанням, зокрема, безпілотних літальних апаратів (далі по тексту - БПЛА) у правоохоронній діяльності. Під час патрулювання БПЛА може здійснювати фотографування, відеозапис, оцінку безпеки, експертизу важкодоступних місць, полегшити розслідування злочину в цілому [15, с. 468].

Сучасні реалії також дозволяють використовувати лазерні 3D сканери для, наприклад, огляду місця події, а також при освідуванні особи чи судово-медичному огляді трупа. Вказану технологію характеризують такі ознаки: має високу роздільну здатність, продуктивність і точність вимірювань; є портативною та може використовуватися в умовах оперативного розгортання й установки; дозволяє працювати в умовах низьких температур, дощу, поганої видимості й освітленості; відображає різні видимі сліди на місці вчинення кримінального правопорушення; здатна виконувати вимірювання розмірів місцевості та об'єктів [16, c. 231].

В цілому вивчення місця злочину з використанням технічних досягнень та віртуальної реальності має переваги. За наявності результатів сканування місця ДТП експерт, слідчий або суддя мають можливість «повернутися» на місце ДТП вже після огляду, виявити матеріальні зміни, що не були виявлені під час огляду. При цьому будь-які антиделіктні сліди та інші речові джерела можуть бути особисто чи експертно досліджені за допомогою результатів лазерного сканування більш детальніше [8, с. 19-21]. Крім того, розробка і використання додаткового програмного забезпечення дозволяє у подальшому вирішувати низку діагностичних і ситуаційних питань події, використовуючи при цьому задокументоване місце події у форматі 3D.

На наше бачення, в аспекті вимог до застосування криміналістичних інноваційних продуктів варто взяти до уваги точку зору Карпенко Н.М. та Домбровського Л.В., які наполягають на тому, що вказане повинно відповідати ряду умов. Допустимість використання є основним принципом застосування всіх криміналістичних розробок у судочинстві. Використання інноваційного продукту припустиме, якщо при цьому не порушуються права й законні інтереси громадян, моральні, етичні норми… Наступною обов'язковою умовою є забезпечення гарантій наукової заможності й надійності криміналістичних інноваційних продуктів, тобто сам продукт і правила його застосування повинні базуватися на суворо наукових даних, пройти апробацію, у необхідних випадках - сертифікацію й бути рекомендованими до практичного використання [17, c. 34].

Зважаючи на впровадження технологій штучного інтелекту в юридичну діяльність в цілому, ми вважаємо, що використання цієї інновації неодмінно має супроводжуватися належним правовим регулюванням в умовах сучасної інформаційної політики. Це стосується й криміналістичної практики, яка має широкі перспективи задіяння новітніх технологій, зокрема, й штучного інтелекту. Інформаційна політика оформляється в нормах інформаційного законодавства та реалізується у правозастосовній діяльності органів державної влади та інших суб'єктів у сфері, пов'язаній з фізичним потоком інформації. у демократичній, правовій державі інформаційне законодавство має бути єдиним продуктом інформаційної політики [18, с. 32]. Сучасний розвиток суспільства, техніки та науки визначає не лише потребу в правах людини, а й стає основою для появи нових прав [19, с. 50].

У зв'язку із зазначеним варто розуміти, що поширення трансгуманістичних ідей сприяє інтенсифікації новітніх досягнень інтегрування інформаційних технологічних рішень у біологічне тіло людини. При цьому модернізована вказаним чином людська істота може набувати додаткових можливостей, які, зокрема, можуть бути використані й при вчиненні протиправних діянь. Саме криміналістична діяльність у ди - джиталізаційні часи має бути збагачена відповідними різноплановими можливостями щодо розслідування злочинів, суб'єктами яких можуть бути люди з інтегрованими у власне тіло імплантатами (імплантами) - кібер-людьми. Вказане ставить на порядок денний як питання визначення їх юридичного статусу, так і, зокрема, інтенсифікує дослідження особливостей застосування щодо них новітніх технологій у криміналістичній практиці. У цьому контексті Барфілд В. і Вільямс А. рекомендують робити набагато більше в галузі права та політики [20, с. 15].

Висновки. Отже, на сьогодні існує ряд науково-технічних розробок, винаходів, які можуть значно полегшити діяльність слідчого та підвищити ефективність роботи правоохоронної системи. В Україні існує проблема законодавчого та фінансового забезпечення використання нових технологічних засобів у криміналістичній практиці. Крім того, на сьогодні, відкритим залишається питання правового статусу БПЛА для безпечного й законодавчо врегульованого використання цієї технології у повітряному просторі України. Не менш важливими є проблеми при використанні новітніх засобів технічного характеру, що потребують уваги з боку науковців та законодавця з відповідними пропозиціями на нормативно-правовому рівні, можуть бути наступними: забезпечення конфіденційності, безпеки даних і приватності громадян, використання штучного інтелекту у превентивній роботі поліції, а також наукове осмислення Інтернету речей і правового статусу осіб з інтегрованими імплантатами (імплантами).

Література