Економічна злочинність і світова коронакриза: нові виклики для глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет

Економічна злочинність і світова коронакриза: нові виклики для глобалізації

Каменський Д.В.,

доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри правознавства

Анотація

У статті комплексно досліджено питання, пов'язані з трансформацією економічної злочинності в період світової глобалізації, та, зокрема, глобального впливу пандемії COVID-19. Запропоновано аргументи на користь авторської ідеї про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони вітчизняної економіки в умовах нових викликів. Констатовано, що в сучасних суспільствах фіксується поява нових видів економічних злочинів, зростання економічної злочинності загалом та її адаптація до різноманітних соціально-економічних змін. Підтримано висловлену в літературі позицію про те, що сьогодні виникає необхідність у ґрунтовному, системному, комплексному дослідженні тенденцій розвитку саме галузевого права (законодавства) в умовах глобалізації. Визначено, що всебічне осмислення цього феномену на високому науковому рівні, не востаннє на рівні галузевих юридичних наук, сприятиме, з одного боку, мінімізації негативного впливу процесу глобалізації на різні аспекти життя окремо взятої людини й загалом суспільства, а з іншого - втіленню позитивних аспектів глобалізації, зокрема, шляхом успішної імплементації загальновизнаних європейських і світових правових стандартів, принципів і цінностей.

Виявлено, що 2020 рік поставив перед сучасним інтегрованим, як ніколи раніше. світом нові виклики: власне пандемія COVID-19, яка опосередковано змусила країни об'єднатися перед головною загрозою для охорони здоров'я; також, у поєднаному режимі, нові форми злочинної поведінки «білих комірців», яка відтепер виходить далеко за межі державних кордонів.

Глобалізація злочинності разом із економічною глобалізацією, що слугує, так би мовити, загальним фоном, вимагає від експертів у галузі порівняльних кримінально-правових досліджень посилення міжнародної співпраці та розроблення шляхів розв'язання низки питань, пов'язаних із протидією злочинній поведінці, що вже давно виходить за межі національних кримінально-правових систем.

Обґрунтовано висновок про те, що сучасні глобалізаційні, зокрема пов'язані з безпекою, тренди впливають на процеси перманентного зближення кримінального права окремих держав. Це актуалізує ретельне вивчення питань про часткове змішування норм кримінального права як на рівні правових сімей, так і, більш предметно, на рівні правових систем окремих держав. Також висловлено позицію про те, що феномен глобалізації повинен активізувати порівняльно-правові дослідження в галузі кримінального права.

Ключові слова: глобалізація, пандемія COVID-19, економічна злочинність, кримінальне право, юридична компаративістика, бізнес.

Abstract

Economic crime and the world coronavirus crisis: new challenges for globalization

Kamensky D.V.

Doctor of Law, Associate Professor,

Head of the Department of Law

Berdyansk State Pedagogical University

Key words:

globalization, COVID-19 pandemic, economic crime, criminal law, comparative legal studies, business.

The article comprehensively examines the issues related to the transformation of economic crime in the period of globalization and, in particular, the global impact of the COVID-19 pandemic. Arguments in favor of the author's idea of ways to improve the mechanism of criminal law protection of the domestic economy in the face of new challenges. It is stated that in modern societies the emergence of new types of economic crimes, the growth of economic crime in general and its adaptation to various socio-economic changes.

The position expressed in the literature under which today there is a need for a thorough, systematic, comprehensive study of trends in the development of industry law (legislation) in the context of globalization is supported. It is determined that a comprehensive understanding of this phenomenon at a high scientific level, not least at the level of branch legal sciences, will help, on the one hand, to minimize the negative impact of globalization on various aspects of life and society as a whole, and on the other - to implement positive aspects of globalization, in particular through the successful implementation of universally recognized European and world legal standards, principles and values.

It turns out that the year 2020 posed new challenges to the modern integrated world like never before: the COVID-19 pandemic itself, which indirectly forced countries to unite in the face of a major health threat; also, in a combined mode, new forms of criminal behavior of «white-collar workers», which now extends far beyond state borders.

The globalization of crime, together with economic globalization, which serves, so to speak, as a general background, requires experts in the field of comparative criminal law to strengthen international cooperation and develop ways to address a number of issues related to combating criminal behavior that has long gone beyond boundaries of national criminal justice systems.

The conclusion that modern globalization, including related to security, trends affect the processes of permanent convergence of criminal law of individual states is made. This actualizes a detailed study of the issues of partial mixing of criminal law at the level of legal families, and, more specifically, at the level of legal systems of individual states. The position is also expressed that the phenomenon of globalization should intensify comparative legal research in the field of criminal law.

Основна частина

Вступ. Під час висвітлення «білокомірцевого» сегменту кримінально-правових досліджень особливу увагу варто присвятити вивченню глобалізаційних тенденцій у сучасному світі та, відповідно, у міждержавних економічних відносинах. Сьогодні можна спостерігати за активними процесами диджиталізації, комунікації, стирання мовних бар'єрів, міграції робочої сили та капіталу, спільного дослідження космосу, реалізації міжнародних дослідницьких проектів майже у всіх сферах життєдіяльності, активної транснаціоналізації бізнесу тощо. Такі тренди не можуть не впливати, бодай опосередковано, на правову систему загалом і галузь кримінального права зокрема. Сьогодні в багатьох державах світу констатується поява нових видів економічних злочинів, кількісне зростання проявів економічної злочинності загалом та її адаптація до різних соціально-економічних змін [1, с. 370]. Тут варто послатися на влучне спостереження Гая Стессенса: сучасні суспільства дедалі частіше мають справу з видами економічної злочинності, які були невідомі в XIX столітті, коли було створено більшість європейських систем кримінального судочинства. Нині прокуратура та суди стикаються зі щораз більшою проблемою економічної злочинності, якої раніше не існувало. Корпорації відіграють важливу роль у відповідних процесах протиправної поведінки, оскільки левова частка ділової діяльності у світі приписується саме корпоративному бізнесу [2, с. 493].

Постановка завдання. Метою статті є виявлення основних напрямів трансформації проявів економічної злочинності в період світової економічної глобалізації та, зокрема, глобального впливу пандемії COVID-19 (протягом 2020 р.).

Виклад основного матеріалу. Сьогодні термін «глобалізація» асоціюється передусім із різними формами зв'язків між бізнесом та урядом поза національними (внутрішніми) ринковими системами. Отже, це означає певну ерозію державної суверенності, а також порушує провокаційні питання щодо значення демократії, суспільної активності та суверенітету [3, с. 380].

У запропонованому дискурсі, бодай відчутному, тенденцій глобалізації в сучасному світі не можна ігнорувати економічну глобалізацію - явище, яке набуває особливого значення, зокрема, для цілей здійснюваного в межах статті дослідження. Сучасні західні теорії глобалізації активно описують макропроцеси соціально-економічного розвитку протягом 1970-2000-х років, коли обсяги торгівлі та руху капіталу між країнами та навіть світовими регіонами істотно збільшилися. Було започатковано нові відносини між суб'єктами економічної діяльності, між економікою та політикою, виробництвом і фінансами, балансом сил, новими та досі невідомими формами конкуренції. Економіки багатьох країн, особливо Китаю, набули ознак очевидної експортної орієнтації. Починаючи із середини 70-х років поява надзвичайно динамічного торгового блоку у Східній Азії зрештою стала найбільш приголомшливою рисою світової комерції. Японія втратила своє економічне лідерство в останнє десятиліття XX століття, а Китай, навпаки, став центром міжнародної торгівлі [4, с. 21].

У міру того, як тенденції глобалізації набирають обертів, національні економіки стають дедалі більш інтернаціоналізованими та взаємозалежними, а економічні показники окремих національних держав зменшуються пропорційно. Одним із наслідків такого розвитку подій є те, що регуляторні органи й відповідні процеси контролю та регламентації набувають міжюрисдикційних ознак, тоді як з'являються нові параметри глобального управління [5, с. 7].

На підтвердження цієї тези зазначу, що Україна, як і низка інших нещодавно створених східноєвропейських держав, відчула вплив глобалізації уже в перші місяці незалежності, коли її економіка, валютна, фінансова системи, а також соціальна сфера стали відкритими для світу й особливо для тих держав, які представляють умовні авангарди глобалізаційних трендів. Будучи дедалі активніше залученою до процесів глобалізації та інтегрованості, наша держава має, з одного боку, усі шанси скористатися її перевагами, а з іншого - стає більш відкритою, а отже й менш захищеною перед новими викликами та загрозами, що вимагають рішучого, оперативного реагування [6, с. 466-467].

Правова глобалізація, як певною мірою похідне від економічної глобалізації явище, полягає у створенні системи правових приписів, а також міждержавної міжнародно-правової системи, яка організовує, забезпечує та координує глобальну співпрацю в різних сферах суспільства у спосіб комплексної взаємодії норм міжнародного та національного права, залучення корпоративного права, транснаціональних гравців у світовій економіці, наднаціональних економічних та фінансових норм і правил державної діяльності, міждержавних спілок, загальновизнаних правових стандартів і цінностей [6, с. 464].

Як приклад глобалізаційних проявів на рівні «економічної злочинності», нагальні питання кримінального переслідування транснаціональних картелів наголошують на важливості глобальної співпраці в цій частині. До речі, антимонопольний підрозділ Міністерства юстиції США успішно уклав низку офіційних угод із колегами з інших країн, які сприяють налагодженню співпраці у сфері протидії антиконкурентним зловживанням. Угоди про «антимонопольне співробітництво» укладено, зокрема, з органами державного обвинувачення Австралії, Бразилії, Канади, Європейського Союзу, Німеччини, Ізраїлю, Японії та Мексики. Вони певним чином уособлюють сталі відносини між національними антимонопольними органами та встановлюють підстави для продовження співпраці. Податкове шахрайство й ухилення від сплати податків, відмивання «брудних» коштів, банківське шахрайство, міжнародні корупційні схеми, шахрайство з цінними паперами - ці та деякі інші види економічної злочинності виходять за межі національних юрисдикцій і набувають ознак складних транснаціональних правопорушень [7, с. 2].

Тепер до заявленого в назві статті умовного перехрестя «економічні злочини, глобалізація, пандемія коронавірусу».

2020 рік виявив ще один вимір глобалізованої матерії сучасного світу, пов'язаний із проблемами охорони здоров'я. Ураховуючи, що держави світу співпрацюють і конкурують у питаннях створення вакцини, вдосконалення національних режимів охорони здоров'я, регулювання прикордонного контролю, пасажирських перевезень тощо, шахрайська поведінка стає дедалі більш агресивною, і, відповідно, білокомірцеві злочинці активно вивчають нові можливості (ринки) для реалізації протиправних схем.

До речі, у Сполучених Штатах навіть до 2020 року інтенсивність кримінального переслідування осіб, винних у скоєнні економічних злочинів, постійно знижувалася, опустившись до найнижчого показника за останні 20 років [8]. Статистика в частині розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності за такі діяння, як шахрайство з цінними паперами, порушення антимонопольного законодавства та аналогічні правопорушення, сягнула рекордних показників, не востаннє через те, що пандемія уповільнює роботу судів.

Водночас навіть до початку «ери» коронаві - русу, протягом перших трьох років перебування Дональда Трампа на посаді президента США, середньорічна кількість обвинувачених за економічні злочини знизилася на 26-30% від середньої за президентства Барака Обами. Тенденція також проявилася в інтенсивності застосування кримінальних штрафів до корпорацій, середній розмір яких знизився на 76% [9].

Як переконує наступна федеральна кримінальна справа у США, масштабний негативний вплив пандемії COVID-19 проявляється навіть у таких основних елементах національної юриспруденції, як право на суд присяжних.

Наприклад, 2б серпня 2020 р. Гері Р. Браун, окружний суддя федерального суду Східного округу м. Нью-Йорк, видав Меморандум і судове розпорядження у справі «United States v. Cohn», дозволивши здійснювати судове слухання справи одноособово, без присяжних, незважаючи на рішуче заперечення сторони обвинувачення. Як зазначив суддя Браун у преамбулі до Меморандуму та судового розпорядження, ми всі живемо у справді безпрецедентних умовах; світ і далі відчуває наслідки COVID-19, який спричинив історичну пандемію, подібної до якої не спостерігалося понад століття. Зазначені процесуальні документи надсилають потужний сигнал юридичній спільноті, який показує, що новий глобальний фактор, власне пандемія, відтепер безпосередньо впливає на функціонування національної системи правосуддя, зокрема кримінального судочинства [10].

Підготовлений міжнародною консалтинговою компанією «PricewaterhouseCoopers» експертний огляд глобальної економічної злочинності під назвою «PwC 2020: аналіз Великобританії» згадує про постійно змінюваний «ландшафт» шахрайства, який спричиняє дедалі більше перешкод для бізнесу. Економічна злочинність сьогодні досягла найвищого за останні 24 місяці рівня, коли 56% опитаних підприємств Великобританії заявили, що на них вплинули шахрайство, корупція чи інші економічні злочини. Цей показник 2020 року є найвищим за весь час аналізу рівня економічної злочинності і значно перевищує загальносвітові показники, що нині становлять 47% [11].

Також британська група з питань виявлення та протидії шахрайським схемам, пов'язаним із пандемією COVID-19 (є міжгалузевою коаліцією учасників із правоохоронних і правозахисних органів, які збираються для обміну інформацією про нові загрози шахрайства та тенденції, що впливають на бізнес) попереджає, що шахрайська поведінка істотно зросла в 2020 році через глобальний вплив пандемії.

Серед численних інших очевидних загроз кримінально-правового характеру, пов'язаних із COVID-19, які нині створюють помітну проблему для керівництва та працівників, є та обставина, що велика кількість працівників працює віддалено. Зважаючи на це, злочинці використовують складні алгоритми для виявлення слабких місць у секторі ІТ-безпеки компаній, які, зі свого боку, виявляють до 40% збільшення кількості кібератак [12].

Як уже було зазначено вище, тривале застосування обмежувальних дистанційних заходів, пов'язаних із пандемією COVID-19, упродовж 2020 року призвело до зменшення кількості кримінальних переслідувань загалом («основна злочинність») і до зменшення кількості кримінальних переслідувань «білих комірців» зокрема. Ступінь результативності кримінальних розслідувань протиправних схем у галузі економіки традиційно залежить від ордерів на обшук офісів і вилучених документів, співпраці свідків, а також свідчень перед Великим журі присяжних. Власне, через спалах пандемії свідки стають менш «доступними» й орієнтованими до співпраці з державними агентами у своїх помешканнях та офісах, а державні агенти, відповідно, набагато менш схильні робити такі візити (інакше кажучи - контактувати) [13]. Отже, менша кількість контактів означає меншу інтенсивність збирання доказів і, як результат, помітно меншу кількість розслідувань у сферах кримінального права в різних юрисдикціях.

Зокрема, у березні 2020 року Конгрес США ухвалив Акт про допомогу, підтримку й економічну безпеку в період коронавірусу (англ. - Coronavirus Aid, Relief, and Economic Security (CARES) Act, далі - Акт). Нормативний документ було розроблено з метою надання критично важливої фінансової допомоги мільйонам американців, які зазнають економічних наслідків, спричинених пандемією COVID-19. Одним із джерел полегшення, передбаченого Актом, було надання дозволу на отримання до 349 млрд дол. США безповоротних позик малим підприємствам із метою збереження робочих місць і деяких інших витрат через спеціально запроваджену Програму захисту заробітної плати. У квітні 2020 року Конгрес дозволив додатково фінансувати цю Програму на загальну суму понад 300 мдрд дол.

Економічні правопорушники майже миттєво відреагували на запровадження згаданої Програми як перспективного напряму для реалізації шахрайських схем. Наприклад, в одному випадку двоє мешканців штату Флорида та їхні змовники взяли участь у комплексній схемі обману банку, розташованого в м. Сан-Антоніо, штат Техас. Вони використали близько 700 «синтетичних» (фейко - вих) документів, що посвідчують особу, з метою створення фіктивних банківських рахунків і фіктивних компаній. Як випливає з матеріалів кримінальної справи, банківські платежі в межах Програми захисту заробітної плати здійснювались на рахунки, зареєстровані на неіснуючих осіб. Також приблизно з квітня по липень 2020 року учасники змови використовували «синтетичні» особисті дані та пов'язані з ними фіктивні компанії для того, щоб обманним шляхом подати заявку на допомогу в межах Програми. Як випливає з матеріалів федерального обвинувального акта, обвинувачені в шахрайський спосіб усього отримали понад 3 млн. дол. США на допомогу, «паразитуючи» у злочинний спосіб на ресурсах Програми захисту заробітної плати [14].

Американський дослідник Дж. Елберґ влучно зазначає, що федеральна прокуратура США традиційно ефективно переслідує порушення Акта про неправдиві вимоги (англ. - False Claims Act (FCA)), які стосуються зловживань медичного персоналу та медичних установ, що висувають завідомо неправдиві (незаконні) вимоги до федеральних органів влади, зокрема, в частині страхових відшкодувань у межах загальнонаціональної програми обов'язкового страхування «Medicare». Акт про неправдиві вимоги залишається ключовим механізмом державного контролю проти суб'єктів охорони здоров'я, які здійснюють протиправні дії. Отже, фахівці припускають, що цей нормативний акт стане головним правовим ресурсом федеральної прокуратури в питанні боротьби зі схемами шахрайства, спрямованими на незаконне заволодіння коштами, що адмініструються декількома державними програмами з метою мінімізації негативного впливу пандемії COVID-19 на американське суспільство [15, с. 1].

Висновки. Сьогодні феномен економічної глобалізації впливає на розвиток законодавства в багатьох національних юрисдикціях та, зокрема, впливає на зміни в поведінці «білокомірцевих» правопорушників. Ураховуючи, що у відносинах між країнами відбуваються важливі зміни в економічних, соціальних, політичних, культурних та інших відносинах, як ніколи раніше, вимагається визначення нових форм правового реагування на відповідні тренди протиправної поведінки, зокрема регулювання за допомогою кримінально-правових заходів.

2020 рік з усією очевидністю поставив перед сучасним інтегрованим, як ніколи раніше, світом нові виклики: власне пандемія COVID-19, яка опосередковано змусила країни об'єднатися перед головною загрозою для охорони здоров'я; також, у поєднаному режимі, нові форми злочинної поведінки «білих комірців», яка відтепер виходить далеко за межі державних кордонів.

Глобалізація злочинності разом із економічною глобалізацією, що слугує, так би мовити, загальним фоном, вимагає від експертів у галузі порівняльних кримінально-правових досліджень посилення міжнародної співпраці та розроблення шляхів розв'язання низки питань, пов'язаних із протидією злочинній поведінці, що вже давно виходить за межі національних кримінально-правових систем. Поготів це вимагає від правоохоронних органів конструктивно активізувати спільні зусилля в боротьбі з новими проявами економічної злочинності як на національних, так і на міжнародному рівнях.

Література

1. Жалинский А.Э. Избранные труды. Т 2. Уголовное право. Москва: Издательский дом Высшей школы экономики, 2015. 592 с.

2. Stessens G. Corporate Criminal Liability: A Comparative Perspective. International & Comparative Law Quarterly. 1994. No 43. P. 493-520.

3. Walker G., Fox M. Globalization: An Analytical Framework. Indiana Journal of Global Legal Studies. 1996. No 3. P. 375-411.

4. Globalization and Development. A Latin American and Caribbean Perspective. Edited by Ocampo J.A., Martin J. Palo Alto: Stanford University Press; Washington, DC: the World Bank, 2003, 214 p.

5. Gilligan G. Regulating against white collar crime in the financial services sector. Journal of Financial Crime. 2000. Vol. 8. No 1. P. 7-11.

6. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т 3: Загальна теорія права. Харків: Право. 952 c.

7. Kowal S. Criminal Antitrust Enforcement: A Global Challenge. Andrews White Collar Crime Reporter 2004. Vol. 19. No 4. P. 2.

8. White Collar Prosecutions Fall to Lowest in 20 Years. URL: https://trac.syr.edu/tracreports/crim/514/ (дата звернення: 7.12.2020).

9. Hurtado P., Dolmetsch C., Roth C., Voreacos. D. Trump Oversees All-Time Low in White Collar Crime Enforcement. URL: https://www.bloombergquint.com/politics/trump-oversees-all-time-low-in-white - collar-crime-enforcement (дата звернення: 7.12.2020).

10. Podgor E. COVID19 & Jury Trial. URL: https://lawprofessors.typepad.com/whitecollarcrime_ blog/2020/08/covid19-jury-trial.html (дата звернення: 10.12.2020).

11. PwC's Global Economic Crime Survey 2020: UK findings. URL: https://www.pwc.co.uk/services/ forensic-services/insights/global-economic-crime-survey-2020.html (дата звернення: 7.12.2020).

12. COVID-19: The potential for fraud. URL: https://www.pwc.co.uk/issues/crisis-and-resilience/covid-19/ covid-19-the-potential-for-fraud.html (дата звернення: 7.12.2020).

13. Bont J. White-collar prosecutions decline amid COVID-19 pandemic. The Indiana Lawyer [online]. URL: https://www.theindianalawyer.com/articles/bont-white-collar-prosecutions-decline-amid-covid-19 - pandemic (дата звернення: 7.12.2020).

14. Two Men Who Allegedly Used Synthetic Identities, Existing Shell Companies, and Prior Fraud Experience to Exploit COVID-19 Relief Programs Charged in Miami Federal Court. URL: https://www.justice.gov/ usao-sdfl/pr/two-men-who-allegedly-used-synthetic-identities-existing-shell-companies-and-prior-0 (дата звернення: 7.12.2020).

15. Elberg J.T. Health care fraud means never having to say you're sorry. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm? abstract_id=3675931 (дата звернення: 7.12.2020).

References

1. Zhalinskij, A. Je. (2015). Izbrannye trudy. T 2. Ugolovnoe pravo. Izdatel'skij dom Vysshej shkoly jekonomiki. [in Russian].

2. Stessens, G. (1994). Corporate Criminal Liability: A Comparative Perspective. International & Comparative Law Quarterly, 43, 493-520.

3. Walker, G., Fox, M. (1996). Globalization: An Analytical Framework. Indiana Journal of Global Legal Studies, 3, 375-411.

4. Ocampo, J.A., Martin, J. (Eds.) (2003). Globalization and Development. A Latin American and Caribbean Perspective. Stanford University Press; the World Bank.

5. Gilligan, G. (2000). Regulating against white collar crime in the financial services sector. Journal of Financial Crime, 8 (1), 7-11.

6. Petryshyn, O.V. (Ed.) (2018). Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia: u 20 t. T 3: Zahalna teoriia prava. Pravo. [in Ukrainian].

7. Kowal, S. (2004). Criminal Antitrust Enforcement: A Global Challenge. Andrews White Collar Crime Reporter, 19 (4), 1-5.

8. Trac Reports. (n.d.). White Collar Prosecutions Fall to Lowest in 20 Years. Retrieved December 7, 2020, from https://trac.syr.edu/tracreports/crim/514.

9. Hurtado, P., Dolmetsch, C., Roth, C., Voreacos, D. (2020, August 10). Trump Oversees All-Time Low in White Collar Crime Enforcement. Bloomberg Quint. https://www.bloombergquint.com/politics/trump - oversees-all-time-low-in-white-collar-crime-enforcement.

10. Podgor, E. (2020, August 28). COVID19 & Jury Trial. White Collar Crime Prof Blog. https://lawprofessors. typepad.com/whitecollarcrime_blog/2020/08/ covid19-jury-trial.html.

11. PwC. (n.d.). PwC's Global Economic Crime Survey 2020: UKfindings. Retrieved December 7, 2020, from: https://www.pwc.co.uk/services/forensic-services/insights/global-economic-crime-survey-2020.html.

12. PwC. (n.d.). COVID-19: The potential for fraud. Retrieved December 7, 2020, from: https://www.pwc. co.uk/issues/crisis-and-resilience/covid-19/covid-19-the-potential-for-fraud.html.

13. Bont, J. (2020, September 2). White-collar prosecutions decline amid COVID-19 pandemic. The Indiana Lawyer [online]. https://www.theindianalawyer.com/articles/bont-white-collar-prosecutions-decline - amid-covid-19-pandemic.

14. The United States Department of Justice. (n.d.) Two Men Who Allegedly Used Synthetic Identities, Existing Shell Companies, and Prior Fraud Experience to Exploit COVID-19 Relief Programs Charged in Miami Federal Court. Retrieved December 7, 2020, from https://www.justice.gov/usao-sdfl/pr/two-men-who - allegedly-used-synthetic-identities-existing-shell-companies-and-prior-0

15. Elberg, J.T. (2020, August 18). Health care fraud means never having to say you're sorry. SSRN. https:// papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstract_id=3675931.

Размещено на Allbest.ru