Доторки права і сецесії у Львові: несподіваний погляд на реформування юридичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий Інститут права, психології та інноваційної освіти

Доторки права і сецесії у Львові: несподіваний погляд на реформування юридичної освіти

Баїк Оксана Іванівна,

доктор юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу

Тарнавська Мар'яна Ігорівна,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу

Анотація

У статті проаналізовано, що рівень правосвідомості майбутнього правника (як загалом і будь - якої іншої людини) перебуває в тісному зв'язку і залежності від рівня його культурного розвитку. Запропоновано, як певну ілюстративну частину роздумів про позитивний вплив міждисциплінарності на підвищення загальної та правової культури майбутніх юристів, розповідь про несподівані та цікаві доторки права і архітектурного мистецького стилю сецесії (на прикладі міста Львів). Проаналізовано, де саме у Львові сецесія і юриспруденція «зустрічаються».

Ключові слова: архітектура, культура, мистецтво, право, правосвідомість, сецесія, юридична освіта, юриспруденція, юрист.

Аннотация

В статье проанализировано, что уровень правосознания будущего юриста находится в тесной связи и зависимости от уровня его культурного развития. Предложен рассказ о прикосновениях права и архитектурного художественного стиля сецессии (на примере города Львов), как определенная иллюстративная часть размышлений о положительном влиянии междисциплинарности на повышение общей и правовой культуры будущих юристов. Проанализировано, где именно во Львове сецессия и юриспруденция «встречаются».

Ключевые слова: архитектура, культура, искусство, право, правосознание, сецессия, юридическое образование, юриспруденция, юрист.

Abstract

Oksana I. Baik,

doctor of juridical sciences, associate professor of the department of civil law and procedure, the Training and Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,

Lviv Polytechnic National University (1/3 Knyaz Roman str., Building 19, Room 304, Lviv)

Mariana I. Tarnavska,

candidate of juridical sciences, associate professor of the department of civil law and procedure, the Training and Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,

Lviv Polytechnic National University (1/3 Knyaz Roman str., Building 19, Room 304, Lviv)

Tarnavska Intersection of Law and Secession in Lviv: Unexpected View on the Reform of Legal Education

The article analyzes that the level of legal awareness of the future lawyer (as in general and any other person) is closely related and dependent on the level of his cultural development. No wonder the necessary component of building a modern student-centered educational program is «defining and describing the contribution of the program to the development of personal and civic level of culture.»

It seems that the so-called non-legal disciplines should be actively filled with the connection with jurisprudence, thus motivating students to study both law and ideology disciplines that are mutually enriched. Ultimately, this is in line with current trends in legal science, namely - increased attention to interdisciplinary research, which allows us to see a holistic picture of legal reality, woven into other social phenomena. If the intersection of jurisprudence, in particular in the field of criminal law and medicine, psychology or technical sciences has long been in the field of view of scientists, then such areas of research as law and literature, legal biography or legal urbanism are quite new to domestic science (not new to foreign science).

Keywords: architecture, culture, art, law, legal awareness, secession, legal education, jurisprudence, lawyer.

Основна частина

Постановка проблеми. Реформування юридичної освіти сьогодні широко обговорюється як в науковій літературі загалом, так і в юридичній та педагогічній зокрема, а також у пресі. Серед чинників які, на нашу думку, повинні бути обов'язково враховані та визначати напрями реформування, є зокрема, необхідність подолання розриву науки, освіти та практики; формування освітньої програми відповідно до потреб роботодавців (так зване навчання, орієнтоване на вихід, output-oriented study), навчання, орієнтоване на результати (result-based approach) [1, с. 3]; врахування стрімкого розвитку інновацій, що ось уже найближчим часом може витіснити або суттєво видозмінити окремі професії [2, с. 9]; виховання критичного мислення, здатності та бажання вчитися, цікавості та уяви [2, с. 59], розвиток креативності [3, с. 40] замість механічного запам'ятовування і відтворення інформації.

Водночас, в намаганні реформувати і осучаснити юридичну освіту не варто забувати про її ціннісну складову, адже правові знання є інструментом, який можна застосувати як на користь суспільства та людини, так і на шкоду. Показово, що таке суспільно-небезпечне явище як рейдерство, є наслідком аж ніяк не низького рівня юридичних знань, а радше викривленням ціннісних орієнтацій. Саме тому, серед питань, які виникають з приводу реформування і розвитку юридичної освіти в Україні, нагальними є питання формування позитивного особистісного ставлення майбутнього правника до обраної професії [4, с. 6]. Інакше кажучи, юрист не лише повинен знати і вміти застосовувати закон, ставити цілі і досягати їх та прагнути до професійного успіху, а й втілювати в своїй роботі давній вислів про те, що право - це мистецтво добра і справедливості. Перед викладачами постає складне завдання: при підготовці студентів - юристів виховати в них прагматичність, вміння аналітично та критично мислити, і водночас, прищепити їм високі моральні якості та етичні стандарти як на професійному, так і на загальнолюдському рівнях. Роль викладача права повинна полягати і у тому, аби навчати студентів протистояти цинічному погляду на юридичну професію. На жаль, доводиться констатувати, що суспільство нині не завжди усвідомлює ту тонку межу, де закінчується критика суспільних недоліків і починається мимовільне нав'язування підростаючому поколінню негативної лінії поведінки («всі так чинять», «тепер так прийнято»).

Рівень правосвідомості майбутнього правника (як загалом і будь-якої іншої людини) перебуває в тісному зв'язку і залежності від рівня його культурного розвитку. Недаремно необхідною складовою побудови сучасної студентоцентрованої освітньої програми є «визначення та опис внеску програми для розвитку особистого та громадянського рівня культури» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Думки щодо доцільності включення до юридичної освіти елементів неюридичних наук різняться не лише в Україні, а й в цілому світі [5, с. 405; 6, с. 212], однак без сумніву, широта світогляду фахівця є однією з важливих показників інтелектуальної зрілості [4, с. 12; 7, с. 280]. Як видається, замість вихолощення з юридичної освіти так званих неюридичних дисциплін, їх варто активно наповнювати зв'язком з юриспруденцією, мотивуючи тим самим студентів до вивчення і права, і світоглядних дисциплін, що взаємно збагачені. Зрештою, це відповідає сучасним тенденціям юридичної науки, а саме - підвищеною увагою до міждисциплінарних досліджень, які дозволяють побачити цілісну картину юридичної дійсності, вплетену в інші соціальні явища. Якщо перетин юриспруденції, зокрема, щодо кримінально-правових наук і медицини, психології чи технічних наук, давно увійшов в поле зору науковців, то такі напрями досліджень як право і література (дисертаційне дослідження Ю.В. Хижняк [8]), правова біографістика (Л.П. Арнаутова [9]) чи правова урбаністика (Ю.Н. Оборотов [10]) є доволі новими напрямами для вітчизняної науки (однак зовсім не новими для науки зарубіжної). За влучним спостереженням Ю.Н. Оборотова, такі міждисциплінарні дослідження можна називати розкішшю, яку може собі дозволити лише розвинена наука, втім, значна кількість досліджень, зокрема, в загальнотеоретичній юриспруденції призвела до того, що все більше відчувається потреба у її виході за межі власного предмету.

Невирішені раніше проблеми. Насправді, сьогодні можна розглядати міждисциплінарні дослідження як розкіш, і якщо ці дослідження залишатимуться здобутком виключно вузького кола науковців, які беруть участь в конференції чи працюють над дисертаціями - то це не можливо, навіть невиправдана розкіш. Проте, якщо результати таких досліджень використовувати в навчальному процесі (при чому не лише у закладах вищої освіти) з метою позитивного впливу на формування правосвідомості, зацікавлення власною професією, виховання поваги до права як соціального феномену - ця розкіш перетворюється на насущну необхідність. Видається, що результати міждисциплінарних досліджень, особливо, в гуманітарній сфері, на перетині права і мистецтва, впроваджені в юридичну освіту, володіють потужним потенціалом, у тому числі, потенціалом надихати студентів на творчий підхід до навчання і професії загалом.

Водночас, такі результати не обов'язково подавати студентам у формі відірваних від дійсності теоретичних узагальнень, радше навпаки - побачена правова дійсність під несподіваним кутом зору здатна зацікавити і спонукати до самостійних відкриттів.

Так, зокрема, цікавим видається впровадження в навчальний процес досліджень з правової урбаністики, як точки перетину міського і юридичного.

Мета статті полягає у здійсненні аналізу взаємозв'язку права і мистецтва, зокрема, архітектурної сецесії, та його вплив на підготовку майбутніх юристів у закладах вищої освіти в умовах реформування юридичної освіти.

Виклад основного матеріалу. Правова урбаністика розглядає феномен міської правової культури як особливу інформаційно-семіотичну систему, вивчає правосвідомість городян у взаємозв'язку зі сприйняттям і реалізацією певних систем правових цінностей. Як приклад - необхідність юридичної охорони культурних пам'яток в європейських містах доби Відродження зумовило формування нового типу міського права [11, с. 19]. Відтак, серед великого різноманіття аспектів правової урбаністики є перетин права і мистецтва, зокрема, архітектури. Якщо мова йде про Львів (а мешканцями саме цього міста є автори статті), то насамперед йдеться про сецесію (стиль арт-нуво, модерн) адже місто Львів називають своєрідним заповідником архітектурної сецесії - мистецького напряму кінця ХІХ - поч. XX ст. В архітектурі його легко впізнати через декоративність, використання в оздобленні фасадів майоліки (керамічної плитки), орнаментів, зокрема, рослинних і не тільки. Період сецесії позначився значною активізацією цивільного будівництва, що й визначило сучасне архітектурне обличчя Львова.

Отож, як певну ілюстративну частину роздумів про позитивний вплив міждисциплінарності на підвищення загальної та правової культури майбутніх юристів, пропонуємо коротку розповідь про несподівані і цікаві доторки права і мистецького стилю сецесії. Сподіваємося, що крім цікавого прочитання, матеріали статті будуть використані і в навчальному процесі та сприятимуть заохоченню студентів бачити в праві не лише щоденне, доволі важке ремесло, а й свого роду мистецтво, яким воно і повинно бути.

Зважаючи на різні значення терміна «сецесія», зауважимо, що в цій публікації він позначатиме виключно архітектурний стиль. Водночас саме стиль, що був поширений у цілій низці країн, має різні назви - сецесія, модерн, арт-нуво, що є синонімічними [12, с. 198]. Ми вживатимемо термін «сецесія», оскільки саме так традиційно називали цей стиль у Львові і загалом на Галичині [13, с. 251]. Зрештою, так його вживають і в наукових публікаціях. Львівська сецесія хоча й була органічною частиною всього центральноєвропейського модерну, однак вона не була провінційним відгалуженням віденського нового стилю. Крім того, їй властиві були і позанаціональні, і полінаціональні риси [14, с. 26-27].

Отож, де у Львові сецесія і юриспруденція можуть «зустрітися»?

Однією з «класичних» сецесійних пам'яток у Львові є будинок адвоката Сегаля (проспект Шевченка, 4), збудований архітектурним бюро Уляма за проектом Т. Обмінського, професора архітектури Львівської політехніки, що очолював кафедру будівництва і будівельного законодавства. Свого часу в будинку, що вважається одним з найкращих зразків сецесії у Львові, знаходились офіси, приймальні адвокатів та лікарів, Крайовий союз промисловців [15, с. 200].

Будинок, в якому зараз знаходиться Львівська обласна прокуратура (колишня Торгово-промислова палата - проспект Тараса Шевченка, 17/19) - є поєднанням неокласики та сецесійності. Дослідники називають його одним з кращих архітектурно-художніх комплексів львівської сецесії [14, с. 93]. Описи внутрішнього художнього вирішення цієї споруди [14, с. 95-98] спонукають відвідати її не лише з метою подачі скарги.

Апеляційний суд Львівської області (площа Соборна, 7) - колишній готель «Краківський» - будівля в стилі раціональної постсецесії з елементами історизму [15, с. 172]. Дизайн банкетного залу був виконаний М. Олшевським (1913 р.) [14, с. 111, 126].

Франківський районний суд м. Львова (вул. Генерала Чупринки, 69) - сецесійне оформлення кованих елементів вхідних дверей і сходових перил. В районах сецесійної забудови розміщені і Шевченківський, і Личаківський районні суди м. Львова (вул. Січових Стрільців, 12; вул. Богдана Лепкого, 16).

Сецесійними є розписи бібліотеки Львівського університету імені Івана Франка, знайомі багатьом юристам ще зі студентських часів (вул. Драгоманова, 5).

Власне, крім споруд, в яких юристам доводиться часто бувати, є низка сюжетів, в яких так чи інакше переплітаються правові та архітектурні сецесійні мотиви. Так, кам'яниця, розміщена на вул. Степана Бандери, 47 а, сходова клітка якої прикрашена сецесійним розписом - триптихом «Весна», стала об'єктом спору, в сучасному його формулюванні - про приведення до належного стану місць загального користування та прибудинкової території. У 1937 р. Уряд будівельного нагляду Львова звертався до власників кам'яниці із вимогою відремонтувати фасади, подвір'я та огорожу між ним. Власники ж у відповідь на припис, стверджували, що «фасад, навпаки, був в такому доброму стані, що завдяки своєму поважному вигляду прикрашав вулицю Сапєги» (примітка авт. - тодішня назва вулиці) [16].

Цікаво, що переплетення права і сецесії є несподіваним ще й в тому розумінні, що спершу цей напрям архітектури сприймався громадською думкою мало не як правопорушення. Дослідник львівської сецесії Ю. Бірюльов зазначає рядки з літератури того часу (кінця XIX ст.): «Було відомо, що будинок ставився у стилі сецесії, і вже сама та назва свідчила про злочин…» [14, с. 11]. В цьому контексті доречно згадати також працю відомого австрійського архітекто - ра А. Лооса під промовистою назвою «Орнамент як злочин» (1908 р.) [17]. На підтвердження відомої тези про те, що історія рухається по спіралі, не можемо не згадати сучасний стріт-арт, малюнки на будівлях, які поволі переросли з правопорушення в мистецтво (наприклад, мура - ли), і ось уже перед юристами постає цілком конкретне питання: як бути у випадку знищення (замальовування) муралу? Варто розглядати його як окремий твір, об'єкт, що підпадає під захист правових норм, чи все-таки як неузгоджене з власником поліпшення? Саме тут виникає необхідність того, аби право виробило своє бачення і ставлення до подібного виду мистецтва.

Зрештою, майже сто років тому сецесія була покликана вирішити питання, подібні до тих, які постають і зараз. Цікаво, що сьогодні їх доволі безрезультатно намагаються вирішити правовими й адміністративними методами. Так, Ю. Бірюльов зазначає, що «освоювання сецесією міського середовища носило навмисний характер. Архітектори та художники прагнули встановити загальнозначущу естетичну оцінку міського комплексу, підпорядковували їй безліч індивідуальних, іноді протилежних точок зору і намагались подолати стихійність комерційного будівництва» [14, с. 65]. Те, що в той час таку проблему можна було вирішити естетичним впливом, свідчить про високий рівень культури тогочасного суспільства, від якого залежить, безперечно, і рівень правосвідомості. Схожо вирішувалась і така актуальна сьогодні проблема мафів. Ні, з ними не боролись, не забороняли і не зносили. Їх проектували в художньо - пластичному збагаченні міського середовища сецесійного Львова. Активну роль відігравали твори «малої» архітектури - кіоски, павільйони, афішні тумби, ліхтарі, металеві огорожі, лавки тощо, які проектувались спеціально. Часто використовувались і рекламно-інформаційні елементи [14, с. 67].

Іноді сецесію називають напрямом, в якому поєднуються виродження і відродження. Корені цього, вочевидь, треба шукати в психології суспільства, яке переживає певні кризові явища на зламі століть. З цієї точки зору до певної міри можна вважати сецесійними мотивами в праві сучасне, недавнє поповнення каталогу прав людини правом на забуття, особливо в аспекті справи Маріо Костехи [18]. Бути забутим, аби відновитись, що це, як не право «скинути з себе стару ділову репутацію, наче хвіст ящірки». Європейський Суд Справедливості і Європейський Суд з прав людини дещо розійшлись в думках стосовно права особи на таке «оновлення». Це, певною мірою, філософська проблема. Отже, чи право повинне настільки тонко відчувати людину, аби дозволяти їй таку розкіш, як право бути забутим? Справді, подібно як Ю.Н. Оборотов висловювався про міждисциплінарні дослідження [10], можемо сказати, що коли право і економіка набувають певного рівня розвитку, і всі первинні потреби людей задовольняються належним чином, в поле зору права потрапляють питання, які раніше вважалися до певної міри химерою. В цьому розумінні показовою є справа принцес Фон Ганновер проти Німеччини, де на питання, чи принцеса, будучи публічною особою, має право на приватність, різні суди (німецькі і Європейський Суд з прав людини) дали різні відповіді [19]. З нещодавніх варто згадати справу Coty [20], де суд мав висловитись, чи можна порушити свободу договору забороною продавати товари розкоші (парфуми) через інтернет-сайти, де продаються товари мас - маркету.

Можна дискутувати, чи є виникнення таких питань у праві певними надмірностями, як ліпнина на сецесійних будинках, але можливо, саме такі «надмірності» «олюднюють» право, роблять його ближчим до реальної людини того чи іншого часу, до її потреб?

Сецесія мала вплив не лише на архітектуру, а й на декоративно-прикладне та образотворче мистецтво, зокрема, порцеляну. Цікаво, що між мистецтвом порцеляни і юриспруденцією теж є точки доторку. Принаймі, щодо захисту права авторства твору. Так, скульптура «Балерина» біля Рокфелер-центру в Нью-Йорку (авторства відомого художника Джеффа Кунса, одного з найдорожчих митців сучасності) виявилась копією порцелянової статуетки Оксани Жникруп, української скульпторки та члена Спілки художників України [21]. Хоча в цьому випадку йдеться не про Львів, і не про сецесію, не згадати цієї історії неможливо.

Отже, стиль сецесії прикрашає і збагачує життєвий простір львівських юристів. Якщо ж поглянути на феномен сецесії з іншого боку, то гостро постає проблема збереження сецесійної архітектурної спадщини у Львові [22, с. 83], хо ча сьогодні об'єкти архітектурної спадщини, як і усі об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України охороняються державою. Про це зазначено в Законі України від 8 червня 2000 р. «Про охорону культурної спадщини» [23].

Також варто нагадати, що 5 грудня 1998 р. на засіданні комітету світової спадщини у м. Кіото (Японія) ансамбль історичного центру Львова був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [24]. До того ж, в Україні Законом України від 20 вересня 2006 р.

ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи [25]. Зокрема, статтею 3 цієї Конвенції передбачено правові процедури охорони архітектурної спадщини, які полягають у тому, що «кожна Сторона зобов'язується: 1) вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2) за

допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам'яток, архітектурних ансамблів та визначних місць» [26]. Отже, можна вважати, що навіть в цьому аспекті між правом й сецесією наявний певний зв'язок.

Висновки. Узагальнюючи, зазначимо, що вивчення в межах навчальних дисциплін тем, які висвітлюють історичні, культурні аспекти юриспруденції, її взаємозв'язок з мистецтвом, дозволить значно збагатити і розширити світогляд студентів, які навчаються за спеціальністю 081 Право. Своєю чергою, вивчення юриспруденції в культурному середовищі за допомогою міжпредметних зв'язків дозволить студентам набути низку важливих компетентностей, серед яких: дослідницькі уміння; здатність генерувати нові ідеї; увага до відмінностей та впливу культури; вміння працювати в міжнародному контексті; розуміння культур та традицій інших країн; здатність працювати в команді фахівців з різних підрозділів тощо. Зрештою, висвітлення таких тем, як видається, здатне зробити навчання майбутніх юристів небуденним, прищепити їм повагу та любов до своєї професії, а це, можливо, одна з найважливіших компетентностей.

Список використаних джерел

1. Рашкевич Ю.М. Компетентнісний підхід у побудові освітніх програм. Матеріали Національної команди експертів, проекту ЄС НЕО в Україні. 34 с. URL: http://lawfaculty.chnu.edu.ua/wp - content/uploads/2016/11/Competence_Approach_Rashkevych_Nov.2014-1.pdf.

2. Ваґнер Т., Дінтерсміт Т. Мистецтво навчати. Як підготувати дитину до реального життя / пер. з англ. Надія Борис. Київ: Наш формат, 2017. 312 с.

3. Mohammad Hussein Bashayreh, Darina Saliba. Abi Chedid Les Points de Reference pour la Conception et la Prestation des Programmes d'Etudes Universitaires en Droit 2016 Universite de Deusto Bilbao. 76 p. URL:http://tuningacademy.org/reference-points.

4. Івашкевич І. В. Структура професійної компетентності юриста. Технології розвитку інтелекту. 2016. Т. 2, №2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_2_12.

5. Проскурняк О.Г. Проблеми реформування змісту сучасної зарубіжної юридичної освіти (на прикладі США, Великобританії і ФРН. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2016. №845. С. 402-406.

6. Reference points for the design and delivery of degree programmes in law. P. 212-221. URL: http://tuningacademy.org/reference-points.

7. Воронцова К.В. Стан дослідження розвитку вищої юридичної освіти незалежної України. Науковий вісник кафедри Юнеско КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. 2015. Вип. 31. С. 275-281.

8. Хижняк Ю.В. «Право і література» як напрям юриспруденції: за творами М.О. Булгакова: ав - тореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01. Нац. ун-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2014. 18 с.

9. Арнаутова Л.П. Правова спадщина як предмет юридичної біографістики. Правове життя сучасної України: матеріали Міжнар. наук. конф. проф.-викл. та аспірант. складу (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.) / відп. за вип. В.М. Дрьомін; НУ «ОЮА». Півд. регіон. центр НАПрН України. Одеса: Фенікс, 2013, Т. 1. С. 103-105.

10. Оборотов Ю.М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти: автореф. дис…. д-ра. юрид. наук: 12.00.01; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2003. 38 с.

11. Мельничук О. Просторова диференціація права у контексті правової урбаністики. Jurnalul Juridic National Teorie si Practica. 2014. Iunie. P. 16-21.

12. Леонтьєв Д.В. Архітектура України. Велика ілюстрована енциклопедія. Х.: Веста, 2010. 224 с.

13. Поліщук Л.К. Дослідження еволюції архітектурних форм сецесії міста Станіславова 1895-1914 рр. Вісник НУ. «Львівська політехніка». Архітектура / відп. ред. Б.С. Черкес. Вип. 439. Львів: НУЛП, 2002. С. 250-258.

14. Бірюльов Ю.О. Мистецтво львівської сецесії. Львів: «Центр Європи», 2005. 184 с.

15. Мельник І.В. Львівські вулиці і кам'яниці. Мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. Львів: Центр Європи, 2008. 384 с.

16. Стахів М. Львівська сецесія. Екскурсія під'їздами, де збереглись унікалні розписи. URL: http://tvoemisto.tv/news/lvivska_setsesiya_ekskursiya_pidizdamy_de_zbereglys_unikalni_rozpysy_89600.html

17. Лоос Адольф. Орнамент как преступление. URL:https://innermongolia.d3.ru/adolf-loos - ornament-i-prestuplenie-543829/? sorting=rating.

18. Брок Джордж. «Право на забуття» - приватність та медіа в цифровому столітті. URL: http://www.osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/books/pro_pravo_ne_buti_znaydenim_za_dopomogoyu_goo gle/.

19. Рішення Палати Європейського Суду з прав людини у справі «Ганновер проти Німеччини» від 24 червня 2004 р. URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/980_324/print1523887791906741.

20. У ЄС дозволили преміум-брендам піти з Amazon та eBay. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2359400-sud-es-dozvoliv-premiumbrendam-piti-z-amazon-ta - ebay.html.

21. У Нью-Йорку з'явилась 14-метрова балерина, ідентична статуетці української художниці. URL: https://espreso.tv/news/2017/05/24/u_nyu_yorku_zyavylasya_skulptura_skhozha_na_statuetku_ukrayinskoyi_k hudozhnyci.

22. Казанцева Т. Архітектурна майоліка львівської сецесії. Аналіз типології, стилістики та композиції на базі натурних досліджень. Студії мистецтвознавчі. Київ: ІМФЕ НАН України, 2009. №3 (27). С. 70-92.

23. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р. №1805-Ш. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/show/1805-14#Text.

24. Пищула Г. Львів у спадщині ЮНЕСКО: вже 21 рік як ансамбль історичного центру Львова внесений до Списку всесвітньої спадщини. Сайт Львівської міської ради. 2019. 05 груд. URL: https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/273559-l-viv-u-spadshchini-yunesko - vzhe-21-rik-yak-ansambl-istorichnogo-tsentru-l-vova-vnesenij-do-spisku-vsesvitn-oji-spadshchini.

25. Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи: Закон України від 20.09.2006 р. №165-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-16#Text.

26. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи (Гранада, 3 жовтня 1985 р.): Конвенцію ратифіковано Законом №165-V (165-16) від 20.09.2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_226#Text.

References

1. Rashkevych Yu. M. Kompetentnisnyi pidkhid u pobudovi osvitnikh prohram. Materialy Natsionalnoi komandy ekspertiv, proektu YeS NEO v Ukraini. 34 s. URL: http://lawfaculty.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/Competence_Approach_Rashkevych_Nov.2014-1.pdf.

2. Vagner T., Dintersmit T. Mystetstvo navchaty. Yak pidhotuvaty dytynu do realnoho zhyttia / per. z anhl. Nadiia Borys. Kyiv: Nash format, 2017. 312 s.

3. Mohammad Hussein Bashayreh, Darina Saliba. Abi Chedid Les Points de Reference pour la Conception et la Prestation des Programmes d'Etudes Universitaires en Droit 2016 Universite de Deusto Bilbao. 76 p. URL: http://tuningacademy.org/reference-points.

4. Ivashkevych I.V. Struktura profesiinoi kompetentnosti yurysta. Tekhnolohii rozvytku intelektu. 2016. T. 2, №2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_2_12.

5. Proskurniak O.H. Problemy reformuvannia zmistu suchasnoi zarubizhnoi yurydychnoi osvity (na prykladi SShA, Velykobrytanii i FRN. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Yurydychni nauky. 2016. №845. S. 402-406.

6. Reference points for the design and delivery of degree programmes in law. P. 212-221. URL: http://tuningacademy.org/reference-points.

7. Vorontsova K.V. Stan doslidzhennia rozvytku vyshchoi yurydychnoi osvity nezalezhnoi Ukrainy. Naukovyi visnyk kafedry Yunesko KNLU. Seriia Filolohiia. Pedahohika. Psykholohiia. 2015. Vyp. 31. S. 275-281.

8. Khyzhniak Yu. V. «Pravo i literatura» yak napriam yurysprudentsii: za tvoramy M.O. Bulhakova: avtoref. dys…. kand. yuryd. nauk: 12.00.01. Nats. un-t «Odeska yurydychna akademiia». Odesa, 2014. 18 s.

9. Arnautova L.P. Pravova spadshchyna yak predmet yurydychnoi biohrafistyky. Pravove zhyttia suchasnoi Ukrainy: materialy Mizhnar. nauk. konf. prof.-vykl. ta aspirant. skladu (m. Odesa, 16-17 travnia 2013 r.) / vidp. za vyp. V.M. Dromin; NU «OIuA». Pivd. rehion. tsentr NAPrN Ukrainy. Odesa: Feniks, 2013. T. 1. S. 103-105.

10. Oborotov Yu. M. Tradytsii ta novatsii v pravovomu rozvytku: zahalnoteoretychni aspekty: avtoref. dys…. d-ra. yuryd. nauk: 12.00.01; Nats. un.-t: «Odeska yurydychna akademiia». Odesa, 2003. 38 s.

11. Melnychuk O. Prostorova dyferentsiatsiia prava u konteksti pravovoi urbanistyky. Jurnalul Juridic National Teorie si Practica. 2014. Iunie. P. 16-21.

12. Leontiev D.V. Arkhitektura Ukrainy. Velyka iliustrovana entsyklopediia. Kh.: Vesta, 2010. 224 s.

13. Polishchuk L.K. Doslidzhennia evoliutsii arkhitekturnykh form setsesii mista Stanislavova 1895-1914 rr. Visnyk NU. «Lvivska politekhnika». Arkhitektura / vidp. red. B.S. Cherkes. Vyp. 439. Lviv: NULP, 2002. S. 250-258.

14. Biriulov Yu. O. Mystetstvo lvivskoi setsesii. Lviv: «Tsentr Yevropy», 2005. 184 s.

15. Melnyk I.V. Lvivski vulytsi i kam'ianytsi. Mury, zakamarky, peredmistia ta inshi osoblyvosti Korolivskoho stolychnoho mista Halychyny. Lviv: Tsentr Yevropy, 2008. 384 s.

16. Stakhiv M. Lvivska setsesiia. Ekskursiia pid'izdamy, de zberehlys unikalni rozpysy. URL: http://tvoemisto.tv/news/lvivska_setsesiya_ekskursiya_pidizdamy_de_zbereglys_unikalni_rozpysy_89600.html

17. Loos Adolf. Ornament kak prestuplenye. URL: https://innermongolia.d3.ru/adolf-loos-ornament-i - prestuplenie-543829/? sorting=rating.

18. Brok Dzhordzh. «Pravo na zabuttia» - pryvatnist ta media v tsyfrovomu stolitti. URL: http://www.osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/books/pro_pravo_ne_buti_znaydenim_za_dopomogoyu_goo gle/.

19. Rishennia Palaty Yevropeiskoho Sudu z prav liudyny u spravi «Hannover proty Nimechchyny» vid 24 chervnia 2004 r. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/980_324/print1523887791906741.

20. U YeS dozvolyly premium-brendam pity z Amazon ta eBay. URL:

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2359400-sud-es-dozvoliv-premiumbrendam-piti-z-amazon-ta - ebay.html.

21. U Niu-Iorku z'iavylas 14-metrova baleryna, identychna statuettsi ukrainskoi khudozhnytsi. URL: https://espreso.tv/news/2017/05/24/u_nyu_yorku_zyavylasya_skulptura_skhozha_na_statuetku_ukrayinskoyi_k hudozhnyci.

22. Kazantseva T. Arkhitekturna maiolika lvivskoi setsesii. Analiz typolohii, stylistyky ta kompozytsii na bazi naturnykh doslidzhen. Studii mystetstvoznavchi. Kyiv: IMFE NAN Ukrainy, 2009. №3 (27). S. 70-92.

23. Pro okhoronu kulturnoi spadshchyny: Zakon Ukrainy vid 8 chervnia 2000 r. №1805-III. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/show/1805-14#Text.

24. Pyshchula H. Lviv u spadshchyni YuNESKO: vzhe 21 rik yak ansambl istorychnoho tsentru Lvova vnesenyi do Spysku vsesvitnoi spadshchyny. Sait Lvivskoi miskoi rady. 2019. 05 hrud. URL: https://city - adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/273559-l-viv-u-spadshchini-yunesko-vzhe-21-rik - yak-ansambl-istorichnogo-tsentru-l-vova-vnesenij-do-spisku-vsesvitn-oji-spadshchini.

25. Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro okhoronu arkhitekturnoi spadshchyny Yevropy: Zakon Ukrainy vid 20.09.2006 r. №165-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-16#Text.

26. Konventsiia pro okhoronu arkhitekturnoi spadshchyny Yevropy (Hranada, 3 zhovtnia 1985 r.): Konventsiiu ratyfikovano Zakonom №165-V (165-16) vid 20.09.2006 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_226#Text.

Размещено на Allbest.ru