Паризька угода та її імплементація в різних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет адвокатури

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Паризька угода та її імплементація в різних країнах світу

Паньок Соломія Іллівна

студентка 3 курсу



У статті зосереджена увага на правовому аспекті міжнародних законів та правових актів про охорону навколишнього середовища, передусім Паризької угоди (2015). На законодавчому рівні розглядаються виконання Паризької угоди у різних країнах світу. Аналізується діяльність та правова база Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, виконання та імплементація конвенції з метою захисту людей, екосистем, біорізноманіття тощо. Актуалізується питання посилення правового регулювання екологічної угоди та її реалізації на практиці.

Ключові слова: Паризька угода, викиди вуглецю, Рамкова Конвенція ООН, екологічні проблеми, підвищення температур, США, Китай, Україна.



В статье сосредоточено внимание на правовом аспекте международных законов и правовых актов касательно охраны окружающей среды, прежде всего в Парижском соглашении (2015). На законодательном уровне рассматривается исполнение Парижского соглашения в разных странах мира. Анализируется деятельность и правовая база Рамочной Конвенции ООН об изменении климата, выполнении и имплементации конвенции с целью защиты людей, экосистем, биоразнообразия и т.д. Актуализируется вопрос усиления правового регулирования экологического соглашения и его реализации на практике.

Ключевые слова: Парижское соглашение, выбросы углерода, Рамочная Конвенция ООН, экологические проблемы, повышение температуры, США, Китай, Украина.



S.I. Panyok The Paris Agreement and Its Implementation in Different Countries

The article focuses on the legal aspect of international laws and legal acts on environmental protection, especially the Paris Agreement (2015). At the legislative level, the implementation of the Paris Agreement in various countries is being considered. The activities and legal framework of the UN Framework Convention on Climate Change, Implementation and Implementation of the Convention for the Protection of Humans, Ecosystems, Biodiversity, etc. are analyzed. Transformations of modern society due to the processes of globalization, integration, environmental degradation, ozone depletion, catastrophic rise in global temperature, etc. are reflected in all spheres of human activity and need to be addressed urgently. The issue of strengthening the legal regulation of the environmental agreement and its implementation in practice is being raised. This is due to the fact that in recent decades mankind has realized the danger of the ecological situation in the world and began an active struggle for the protection and restoration of our nature. Developed and practiced measures to protect the climate are divided into several categories: legal, economic, technological, organizational and architectural. In this article, we have focused on the legal category, the review of national and international laws and legal acts on environmental protection. The article analyzes the implementation of the Paris Agreement in different countries and determines the consequences of signing the agreement for the international community. The goal of the Paris Agreement - to reduce greenhouse gas emissions as soon as possible and to achieve a balance between gas sources and sinks in the second half of the XXI century - is being achieved through the efforts of all members of the Paris Agreement. All countries, without exception, are developing their national targets for emission reduction, technological re-equipment and adaptation to climate change. Some governments around the world subsidize the release of carbon dioxide from the atmosphere - just as they do when installing solar panels or buying electric vehicles to preserve the planet's ozone layer. In this article we consider the ways by which countries reform their legislation to maintain the ecological state of the planet at the proper level and whether they succeed.

Keywords: Paris Agreement, carbon emissions, United Nations Framework Convention on Climate Change, environmental issues, rising temperatures, USA, China, Ukraine.



Вступ

Постановка проблеми. Кардинальні трансформації сучасного суспільства, що зумовлені процесами глобалізації, інтеграції, погіршенням екологічної ситуації, руйнуванням озонового шару,катастрофічне підвищення глобальної температури, парниковий ефект, забруднення атмосфери, ґрунту, води тощо знаходять свій вияв у всіх сферах діяльності людини і потребують нагального її вирішення.

Визначаючи вирішальну роль питанням щодо вирішення екологічної кризи та поліпшення життя на планеті авторитетні міжнародні та європейські організації наголошують на необхідності зниження ризиків й стабілізації екологічної ситуації.

Останні десятиліття людство усвідомило небезпеку екологічної ситуації у світі та розпочало активну боротьбу за захист та відновлення нашої природи. Розроблені та практиковані заходи щодо захисту клімату прийнято поділяти на кілька категорій: правові, економічні, технологічні, організаційні, архітектурні. У наданій статті ми актуалізували увагу саме на правовій категорії, на огляді державних та міжнародних законів та правових актів про охорону навколишнього середовища.

Мета статті: оцінка ходу виконання Паризької угоди у межах правового поля у різних країнах та виявлення можливих наслідків підписання угоди для міжнародної спільноти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі теоретико-методологічні та практичні аспекти глобальної зміни клімату висвітлені у наукових працях вітчизняних науковців- екологів, таких як: Д. Волошин [1], І. Гомаль [2], Л. Жарова [3], М. Ільїна[3],Я. Кульчицький [4], О. Рябич[2]і зарубіжних: J. Scott, L. Rajamani [18] та ін. Наковці у своїх дослідженнях намагалися привернути увагу суспільства до таких проблем, як забруднення повітря та світового океану, втрата біорізноманіття через руйнування екосистем, як подолання глобального потепління та загальне підвищення температури у різних країнах планети через небезпечні для природи дії людини (спалювання викопного палива тощо).



Виклад основного матеріалу

Адаптація до зміни клімату є глобальним викликом, що постає на місцевому, регіональному, субнаціональному, національному та міжнародному вимірах і є ключовим питанням у довгостроковому глобальному реагуванні міжнародних спільнот на зміну клімату.

Задля об'єднання зусиль щодо збереження екосистеми планети був прийнятий міжнародний договір - Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату(РКЗК ООН), який був прийнятий 9 травня 1992, і відкритий для підписання 4 червня 1992 на Конференції ООН з навколишнього середовища в м. Ріо-де-Жанейро. Конвенція набрала чинності 21 березня 1994 і кожна країна повинна була її ратифікувати. Станом на березень 2014 року до РКЗК ООН приєдналися 196 країн-учасників [13].

Згідно з постановою Верховної Ради України N 435/96-ВР РКЗК ООН наша країна ратифікувала Конвенцію29 жовтня 1996 року[7].

Одним з перших завдань, поставлених РКЗК ООН, було створення національних кадастрів викидів і абсорбції парникових газів. У 1997 році було юридично оформлене зобов'язання для розвинених країн, так званий Кіотський протокол щодо скорочення викидів парникових газів. Якщо подивитися на історію розвитку виконання цього документу, то можна побачити, що цей протокол зобов'язує розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у2008-2012роках до рівня 1990року.

Наступним кроком у межах Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) аби забезпечити регулювання кількості викидів діоксиду вуглецю в атмосферу була прийнята низка важливих документів таких, як, наприклад,Паризька угода (2015 р.)[9].

Наголосимо, що у пункті 1статті 2вказаного документа зазначено, що одним із завдань Конвенції є «отримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2°С понад доіндустріальні рівні і докладання зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5° С понад доіндустріальні рівні, визнаючи, що це суттєво знизить ризики та наслідки зміни клімату»[7,9].

Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО). середньосвітові температури з 2015 по 2019 роки виявилися найвищими в порівнянні з показниками за інші п'ятирічні періоди [21].

Зазначимо, що аналіз доповіді Всесвітньої метеорологічної організації показує, що глобальна середня температура підвищилася на 1,1 градуса Цельсія з початку доіндустріального періоду і на 0,2 градуса в порівнянні з періодом з 2011 по 2015 роки[21].

Також, вчені констатують, що концентрація парникових газів у атмосфері за минулі п'ять років досягла рекордного рівня. Темпи зростання рівнів парникових газів в атмосфері майже на 20% перевищили темпи їх зростання в попередній п'ятирічний період.

«Щоб зупинити підвищення глобальної температури більш ніж на 2 градуси за Цельсієм порівняно з доіндустріальним рівнем, масштаб наших устремлінь необхідно потроїти. Щоб обмежити зростання 1,5 градусами, необхідно збільшити їх в п'ять разів», - зазначив генеральний секретар ВМО ПеттеріТаалас [21].

Через ціобставини і варварське відношення до нашої планети виникла необхідність уповільнити стрімке зростання температури у світі, для чого були прийняті певніюридичні заходи. Насамперед у Паризькій угоді зазначено, що участь кожної окремої країни у досягненні світової мети визначається нею індивідуально та має назву «Національно-визначений внесок» (nationallydeterminedcontribution, NDC).

Угода вимагає, щоб такий внесок був «амбітним» та встановленим «з метою досягнення цілей Угоди». Цілі переглядаються і уточняються кожні 5 років і участь країни обов'язково реєструють у секретаріаті Рамкової конвенції. Також схвалюється поєднання і кооперація країн між собою, що не суперечить національно визначеним параметрам[9].

Вивчення урядових документів дає нам можливість казати про те, що в Україні виконання вимог цієї конвенції та впровадження механізмів Кіотського протоколу було покладено на Національну агенцію екологічних інвестицій України (з вересня 2014 функції передані Міністерству екології) [11]. Реалізації низки проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, було яскравою ілюстрацією України виконанням Паризької угоди (2015), яку було підписано 22 квітня 2016 року у м. Нью-Йорку [12.

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що ратифікація цієї угоди посилить впровадження Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а також сприятиме зміцненню глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з подолання бідності [там само].

Під час Конференції ООН з питань клімату 2015 країни-учасники встановили собі зобов'язання - «Цільову національно визначену участь» (Intended Nationally Determined

Contribution), яка буде слугувати початковою національно-визначеної участю в встановленому Угодою порядку.

Рівень національно визначеної участі кожної країни встановить зобов'язальну мету, як було прописано в Кіотському протоколі.

Однак механізмів примусів щодо встановлення мети кожної країни та її національно визначеній участі до певної дати чи наслідків не буде. Якщо така мета в національно визначеній участі не буде досягнута буде задіяна система «іменування та осоромлення» [14].

Так, наприкінці липня 2021 року уряд України затвердив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди, згідно з яким актуальна кліматична мета України -- скоротити до 2030 року викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком. Водночас у 2019 році викиди парникових газів в Україні вже були меншими на 62,4% порівняно з 1990 роком внаслідок занепаду промисловості, що відбулося після розпаду СРСР, економічних криз та війні на Донбасі.

Уряд України взяв на себе зобов'язання знизити викиди парникових газів на 7% до 2030 року порівняно з 2019 роком. З огляду на це кліматична мета України оцінюється міжнародними дослідниками як «вкрай недостатня» для утримання глобального потепління на рівні 1,5- 2°С, а отже як така, що йде всупереч Паризькій угоді [9].

У 2020 році Україна планувала взяти на себе зобов'язання в рамках «Паризької угоди» на 26-й конференції ООН із зміни клімату в Глазго - «Національний визначений внесок-2» (НВВ2) про скорочення викидів парникового газу на 58-64%. Проте через пандемію коронаві- русу-2019, ці зобов'язання перенесли на 2021 рік. Отже, Україна має час на підготовку та формулювання свого НВВ2, аби це не стало шоковою терапією для промисловості як основного генератора викидів СО² [16].

Зазначимо. Що Україна має тісну економічну співпрацю з країнами ЄС у багатьох галузях, тому активно підтримує всі екологічні ініціативи, у тому числі EuropeanGreenDeal. Також, Україна стала 9-ю країною світу, яка подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН свою Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року і таким чином увійшла в десятку світових країн-лідерів таких як Франція, Німеччина, США, Великобританія, Канада, Мексика, Чехія, Бенін[17]. Проте у спадщину від радянського союзу Україна отримала значну кількість великих промислових підприємств, які є лідерами з викидів СО². З року в рік навколишнє середовище в Україні активно забруднюють ММК ім. Ілліча, «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Азов- сталь» та численні ТЕС ДТЕК - Бурштинська, Курахівська, Запорізька, Ладижинська тощо [16]. Проте, ситуація сьогодення з впровадженням ринкових цін на газ та електроенергію вимагає від власників бізнесу інвестувати в енер- гоефективність чи екологічну модернізацію.

Проте світовим рекордсменом за обсягом шкідливих викидів у атмосферу є Китай. Зазначимо, що близько 30%глобальних викидів CO² належить виробництву Китаю. Разом з тим наголосимо, що Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників ратифікував Паризьку угоду із боротьби зі зміною клімату. Ратифікація угоди з боку Китаю означає, що у майбутньому країна муситиме скоротити використання вугільної енергетики. Планується, що Китай активізує реалізацію заходів в рамках Паризької угоди з клімату, і досягне пікових показників з викидів вуглекислого газу до кінця десятиліття, але до 2060 року вийде на нульовий рівень викидів [5, с. 5].

У своєму виступі голова КНР Сі Цзіньпін зазначив, що пандемія коронавірусу нагадала людству, що воно повинно «здійснити зелену революцію і активніше працювати над створенням екологічного шляху розвитку і життя, збереженням навколишнього середовища, щоб зробити Матір Землю кращим місцем для всіх... Ми маємо намір досягти піку викидів CO² до 2030 року і досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року»[там само].У той же час китайські кліматологи представили детальний план досягнення цієї мети, названий «найбільш амбітною кліматичною метою, яку коли-небудь бачив світ». Згідно з планом, викиди парникових газів почнуть зменшуватися в період з 2025 по 2030 рік, а загальне споживання енергії зменшиться в 2035 році. До 2050 року Китай припинить виробляти електроенергію з використанням вугілля. До 2025 року 20% енергії буде вироблятися без використання викопного палива. До 2060 року викиди будуть зменшені до 200 мільйонів, і ці викиди будуть зменшені за рахунок уловлювання та зберігання вуглецю, секвестрації вуглецю, біоенергетики [8].

З 2015 року у КНР вступив в дію новий екологічний закон «Про охорону довкілля», який наділив природоохоронні органи великими каральними повноваженнями, визначив області, які вимагають додаткового захисту, і дав незалежним екологічним групам більше можливостей для роботи в країні. Нові статті закону конкретно стосуються забруднення повітря і закликають до додаткового нагляду з боку уряду аж до застосовування суворих санкцій та арешту майна незаконних забруднювачів.

Екологічний Закон КНР розширив застосування адміністративного покарання у вигляді арешту за забруднення навколишнього середовища (ст. 63). Адміністративний арешт допускається у чотирьох випадках:

-невиконання припису про зупинення будівництва у разі відсутності оцінки впливу на навколишнє середовище;

-невиконання наказу про припинення забруднення довкілля у разі скидання забруднюючих речовин без дозволу;

-незаконне скидання забруднюючих речовин через підземні труби, каналізацію та канави, фальсифікація даних моніторингу щодо скиду забруднюючих речовин, ухилення від контролю за скиданням забруднюючих речовин іншими способами;

-невиконання інструкцій щодо усунення порушень, пов'язаних із виробництвом та використанням агрохімікатів, виробництво та використання яких заборонено державою.

За відсутності ознак злочину зазначені правопорушення караються штрафом. Крім того, повітовий відділ охорони навколишнього середовища (округ, автономний округ, міський округ з повітовим відділом) або інший компетентний орган передає справу до органу громадської безпеки (поліції), який накладає адміністративне стягнення арештом від 10 до 15 дні; за наявності обставин, що пом'якшують відповідальність, - на строк від 5 до 10 діб. Якщо правопорушення вчинено організацією, то організація повинна сплатити штраф, а керівник організації або інший працівник, безпосередньо відповідальний за правопорушення, повинен відбути покарання у вигляді тримання під вартою [8 ].

У червні 2017 року уряд Китаю вніс чергову поправку до Закону про запобігання забрудненню води. Ця поправка 2017 року базується на аналогічній 1996 року. Проте поправка 2017 посилила покарання за забруднення води, а верхня межа штрафів була збільшена до 1 мільйона юанів.

Законодавча база в КНР доволі ефективна. Так, відповідно до офіційних даних у 2018 році в країні наклали 186 тисяч адміністративних покарань за правопорушення в екологічній та природоохоронній сфері проти 83 тисяч чотирма роками раніше, до прийняття закону в його нинішній редакції. Загальна сума накладених штрафних санкцій в 2018 році сягнула 15,3 млрд юанів (близько 2,15 млрд доларів) [8].

Ще одним великим забрудником планети вуглецем, після Китаю, є США. Незважаючи на підписану Паризьку угоду в 2017 році Америка- не зважаючи на 28 статтю Паризької угоди вийшла з коаліції при президенті Д. Трампі.

Відповідно до юридичних норм Паризької угоди, країна, яка має намір вийти з договору, повинна сповістити за три роки, а сам вихід може відбутися лише ще через рік після цього. Тобто офіційно США залишалися стороною Паризької угоди до 2021 року.

Мотивація тодішнього президента США стосовно не виконання угоди полягала у тому, що дотримання обов'язків угоди призведе до 2025 року зменшення кількості робочих місць на 2,7 мільйони робочих місць і цей факт загрожує суверенітету США і може зупинити економічний зріст країни, насамперед унафтовидобуткової і вуглевидобуткової галузі.

З приходом до влади Джо Байдена (2021) Америка знову повернулася до Паризької кліматичної угоди. Сьогодні Білий дім вважає, що Паризька угода - це безпрецедентна основа для глобальних дій, щоб уникнути катастрофічного потепління планети та посилити стійкість всього світу до наслідків змін клімату [10].

Європейський Союз на який приходиться близько 10 % атропогенних викидів парникових газів теж вносить свою лепту у збереження клімату планети.

У межах імплементації Паризької Угоди в Ісландії повністю відмовилися від видобутку вугілля і повністю оновили підхід до енергетичної галузі, яка на сьогодні є екологічно безпечна. Ісландії вважається найбільшим у світі виробником зеленої енергії на душу населення та найбільшим виробником електроенергії на душу населення, приблизно 55 000 кВт-год на людину на рік. Для порівняння, середній показник для ЄС становить менше ніж 6000 кВт-год

Наприклад, у Ісландії було введено в експлуатацію найбільшої електростанції для поглинання вуглекислого газу з атмосфери Землі. Автори проекту сподіваються, що нова технологія з часом допоможе зупинити глобальну зміну клімату, однак деякі експерти сумніваються, що проблему потепління можна вирішити таким чином.

Так, за відомостями сайту E&E News фабрика під назвою «Орка» («енергія») буде щороку відкачувати з атмосфери до 4 тис. тонн вуглекислого газу, що еквівалентно щорічним вихлопам приблизно 790 автомобілів [19]. «Орка» значно збільшує наявні у світі можливості з вилучення вуглекислого газу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, зараз працює 15 аналогічних фабрик, загальна щорічна потужність яких становить лише 9 тис. тон. Творці швейцарського стартапу Climeworks запевняють, що технології викачки вуглецю належить майбутнє. Засновник компанії Крістоф Гебалд зазначає, що: «Кожна молекула CO², яку «Орка» усуває з повітря і закачує в постійне підземне сховище, більше ніколи не буде сприяти глобальному потепління. Це єдина у своєму роді можливість, але її застосування необхідно значно розширити» [19].

Оновлена енергетика Ісландії забезпечують майже 100% виробництва, близько 73% надходить від гідроенергетики та 27% від геотермальної енергії. Близько 85% усіх будинків в Ісландії опалюються геотермальною енергією [6].

У межах нашого дослідження варто звернути увагу на безпрецедентний позов шести португальців до низки європейських країн. У позові, зокрема, йдеться про викиди парникових газів державами-відповідачами, що впливають на глобальні зміни клімату. Позивачі стверджують, що руйнівні лісові пожежі в Португалії в 2019 році частково були викликані недостатнім виконанням в Європі Паризької угоди щодо клімату. На думку юних позивачів, бездіяльність урядів обвинувачених країн в боротьбі зі змінами клімату сприяла сильним посухам, унаслідок чого сільське господарство Португалії має проблеми з нестачею води. Юридичну підтримку позивачів забезпечувала британська неурядова організація LegalActionNetwork.

Отже Німеччина, Франція, Росія, Україна і ще 29 держав повинні будуть дати пояснення Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ) у зв'язку з позовом про захист клімату від групи молодих португальців [20].

Зазначимо, що Португалія у листопаді 2021 р. стала 4-ю країною в Європі, яка повністю ліквідувала вугілля у виробництві електроенергії з моменту підписання Паризької угоди. У 2016 році від вугілля відмовилася Бельгія, а у 2020 - Австрія та Швеція.

Таким чином, у Європі в першому півріччі 2019 року вугільна генерація впала на 19%, у другому - зниження прискорилося до 23%. У 2020 році ці показники були на 5-10% вище. Наразі у Європі основним підходом стало заміщення вугілля газом на існуючих ТЕС, що не вимагає значних інвестицій, але дає зниження викидів СО2 на 40%.

паризька угода правовий екологічний



Висновки

Підсумовуючи вищезазначене наголосимо, що мета Паризької угоди - якомога швидше перейти до скорочення викидів парникових газів і досягти балансу між джерелами і поглиначами газів у другій половині ХХІ століття - досягається зусиллями всіх членів Паризької угоди. Усі без винятку країни-учасниці угоди розробляють свої національні цілі зниження викидів, технологічного переозброєння та адаптації до кліматичних змін. Деякі уряди країн світу субсидіюють викачування вуглекислого газу з атмосфери - так само як вони роблять це під час встановлення сонячних батарей або купівлі електромобілів для збереження озонового шару планети. Аналіз екологічної ситуації, що склалася на сьогоднішній день,дає підстави стверджувати, що поки зусилля більшості країн є недостатніми, аби досягти поставленої мети. Через це вбачається необхідність не тільки посилення правового регулювання даного питання, а й його глибше застосування на практиці.



Список використаних джерел

1. Волошин Д. В. Изменение климата: экономико-экологические проблемы; науч. ред. В.Н. Степанов. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, ИПРЭЭИ НАНУ, 2007. 309 с.

2. Гомаль И. И., Рябич О. Н. Предотвращение изменения климата: глобальные и региональные аспекты. Донецк: ДонНТУ, 2008. 294 с.

3. Жарова Л. В., Ільїна М. В. Економічні механізми контролю за викидами парникових газів / за наук. ред. Є. В. Хлобистова. Київ-Сімферополь: РВПС України НАН України, НДІ СРП, 2009. 62 с.

4. Кульчицький Я. В. Сучасні економічні системи в умовах екологізації та глобалізації (тео- ретико-методологічні засади порівняння). Львів: Ліга-Прес, 2011. 687 с.

5. Україна-Китай. Щотижневий дайджест «моніторинг новин українських та світових ЗМІ» 21.09.-27.09.2020. URL: https://sinologist.com.ua/shhotyzhnevyj-dajdzhest-monitoryng-novyn-

ukrayinskyh-ta-svitovyh-zmi-ukrayina-kytaj/ (дата звернення 24.11.2021).

6. Energy in Iceland. Архів оригіналу за November 18, 2009. URL:

http://wayback.vefsafn.is/wayback/20091118135958/http://www.res.is/is/page/energy_in_iceland (дата звернення 25.11.2021).

7. Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату: Закон України від 29 жовтня

1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/435/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 25.11.2021).

8. Китай та законодавчі кроки до екологічної відповідальності. URL: https://ecolog- ua.com/news/kytay-robyt-zakonodavchі-kroky-do-ekologіchnoyі-vіdpovіdalnostі-bіznesu (дата звернення 25.11.2021).

9. Паризька угода: Верховна Рада України. Ратифікація. Підстава від № 1469-VIII від 14.07.2016 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61# Texthttps://mmd.ua/news/20202369-ostanm- p-yat-rokіv-stalі-najzharkіshіmі-v-іstorіyі-vmo Офіційний вісник України. 2016 р., № 61, / № 76, 2017, ст. 2365 (дата звернення 25.11.2021).

10. Перші 15 указів Джо Байдена. URL: https://www.dw.com/uk/baіden-skasuvav- rezonansnі-rіshennіa-trampa/a-56297635 (дата звернення 24.11.2021).

11. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/247600952 (дата звернення 25.11.2021).

12. Рада ратифікувала Паризьку угоду щодо клімату. URL: https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/1416975-rada-ratifikuvala-parizkuugodu-schodo-klimatu.html (дата звернення 25.11.2021).

13. Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату. (Конвенцію ратифіковано Законом N 435/96-ВР від 29.10.96, ВВР, 1996, N 50, ст.277)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044#Text (дата звернення 25.11.2021)

14. Nations Approve Landmark Ctimate Accord іп Paris. The New York Umes. Davenport, Coral

(12 December 2015). URL: https://www.nytimes.com/2015/12/13/world/europe/dіmate-change-accord-

paris.html (дата звернення 26.11.2021).

15. Статус Рамочной конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата. (по состоянию на 17 февраля 2003 года) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d17#Text (дата звернення 26.11.2021).

16. Український зелений курс: декарбонізація або смерть. URL:

https://www.epravda.com.ua/projects/ekopromyslovіst/2020/12/16/668493/ (дата звернення 26.11.2021).

17. Україна увійшла в першу десятку країн-лідерів кліматичного процесу. URL: https://mepr.gov.ua/news/32615.html (дата звернення 24.11.2021).

18. Scott. Joanne, Rajamarn, Lavanya. EU Ctimate Change Unьateratism. The European

Journal of International Law, Vol. 23, 2. 469-494. URL:

http://ejіl.oxfordjoumals.org/content/23/2/469.full.pdf+html (дата звернення 25.11.2021).

19. The world's largest dіmate-posіtіve dried ari capture plant: Orca!

https://ctimeworks.com/roadmap/orca (дата звернення 26.11.2021).

20. ЄСПЛ розгляне кліматичний позов португальської молоді до 33 країн. URL: https://www.dw.com/uk/yespl-rozghlіane-klіmatychnyі-pozov-portuhalskoі-molodі-do-33-kraіn/a-55781562 (дата звернення 26.11.2021).

21. World Meteorologrial Organriation (WMO). URL:

https://lіbrary.wmo.іnt/іndex.php?lvl=notice_dіsplay&іd=21522#.YZ1jf9DP270 (дата звернення 26.11.2021).



References

1. Voloshyn D. V. Yzmenenye klymata: ekonomyko-ekolohycheskye problemi; nauch. red. V.N. Stepanov. Ynstytut problem rinka y ekonomyko-ekolohycheskykh yssledovanyi NAN Ukrayni, Odessa, YPREEY NANU, 2007. 309 s.

2. Homal Y. Y., Riabych O. N. Predotvrashchenye yzmenenyia klymata: hlobalnie y rehyonalnie aspekti. Donetsk: DonNTU, 2008. 294 s.

3. Zharova L. V., Ilina M. V. Ekonomichni mekhanizmy kontroliu za vykydamy parnykovykh ha- ziv / za nauk. red. Ye. V. Khlobystova. Kyiv-Simferopol: RVPS Ukrainy NAN Ukrainy, NDI SRP, 2009. 62 s.

4. Kulchytskyi Ya. V. Suchasni ekonomichni systemy v umovakh ekolohizatsii ta hlobalizatsii (te- oretyko-metodolohichni zasady porivniannia). Lviv: Liha-Pres, 2011. 687 s.

5. Ukraina-Kytai. Shchotyzhnevyi daidzhest “monitorynh novyn ukrainskykh ta svitovykh ZMI” 21.09.-27.09.2020. URL: https://sinologist.com.ua/shhotyzhnevyj-dajdzhest-monitoryng-novyn-ukrayinskyh- ta-svitovyh-zmi-ukrayina-kytaj/ (data zvernennia 24.11.2021).

6. Energy in Iceland. Arkhiv oryhinalu za November 18, 2009. URL:

http://wayback.vefsafn.is/wayback/20091118135958/http://www.res.is/is/page/energy_in_iceland (data zvernennia 25.11.2021).

7. Pro ratyfikatsiiu Ramkovoi konventsii OON pro zminu klimatu: Zakon Ukrainy vid 29 zhovt-nia 1996 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435/96-%D0%B2%D1%80#Text (data zvernennia 25.11.2021).

8. Kytai ta zakonodavchi kroky do ekolohichnoi vidpovidalnosti. URL: https://ecolog- ua.com/news/kytay-robyt-zakonodavchi-kroky-do-ekologichnoyi-vidpovidalnosti-biznesu (data zvernennia 25.11.2021).

9. Paryzka uhoda: Verkhovna Rada Ukrainy. Ratyfikatsiia. Pidstava vid № 1469-VIII vid 14.07.2016 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61# Texthttps://mind.ua/news/20202369-ostanni- p-yat-rokiv-stali-najzharkishimi-v-istoriyi-vmo Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2016 r., № 61, / № 76, 2017, st. 2365 (data zvernennia 25.11.2021).

10. Pershi 15 ukaziv Dzho Baidena. URL: https://www.dw.com/uk/baiden-skasuvav-rezonansni- rishennia-trampa/a-56297635 (data zvernennia 24.11.2021).

11. Pro optymizatsiiu systemy tsentralnykh orhaniv vykonavchoi vlady: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10.09.2014 r. № 442. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/247600952 (data zvernen-nia 25.11.2021).

12. Rada ratyfikuvala Paryzku uhodu shchodo klimatu. URL: https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/1416975-rada-ratifikuvala-parizkuugodu-schodo-klimatu.html (data zvernennia 25.11.2021).

13. Ramkova konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii pro zminu klimatu. (Konventsiiu ratyfi-

kovano Zakonom N 435/96-VR vid 29.10.96, VVR, 1996, N 50, st.277)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044#Text (data zvernennia 25.11.2021)

14. Nations Approve Landmark Climate Accord in Paris. The New York Times. Davenport, Coral (12 December 2015). URL: https://www.nytimes.com/2015/12/13/world/europe/climate-change-accord-

paris.html (data zvernennia 26.11.2021).

15. Status Ramochnoi konventsyy Orhanyzatsyy Obedynennikh Natsyi ob yzmenenyy klymata. (po sostoianyiu na 17 fevralia 2003 hoda) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d17#Text (data zvernennia 26.11.2021).

16. Ukrainskyi zelenyi kurs: dekarbonizatsiia abo smert. URL:

https://www.epravda.com.ua/projects/ekopromyslovist/2020/12/16/668493/ (data zvernennia 26.11.2021).

17. Ukraina uviishla v pershu desiatku krain-lideriv klimatychnoho protsesu. URL:

https://mepr.gov.ua/news/32615.html (data zvernennia 24.11.2021).

18. Scott. Joanne, Rajamani, Lavanya. EU Climate Change Unilateralism. The European Journal of International Law, Vol. 23, 2. 469-494. URL: http://ejil.oxfordjournals.org/content/23/2/469.full.pdf+html (data zvernennia 25.11.2021).

19. The world's largest climate-positive direct air capture plant: Orca!

https://climeworks.com/roadmap/orca (data zvernennia 26.11.2021).

20. YeSPL rozghliane klimatychnyi pozov portuhalskoi molodi do 33 krain. URL: https://www.dw.com/uk/yespl-rozghliane-klimatychnyi-pozov-portuhalskoi-molodi-do-33-krain/a-55781562 (data zvernennia 26.11.2021).

21. World Meteorological Organization (WMO). URL:

https://library.wmo.int/index.php?lvl=notice_display&id=21522#.YZ1jf9DP270 (data zvernennia 26.11.2021).

Размещено на Allbest.ru

...