Напрямки формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ РИНКУ ЗЕЛЕНИХ ОБЛІГАЦІЙ В УКРАЇНІ

Фролов Андрій Юрійович,

Анотація

PhD in public administration, Deputy Head of the Department - Head of the Normative and Methodological Support Division, Department of the Energy Efficiency and Energy Saving Reforming, State Agency on Energy Efficiency and Energy Saving of Ukraine

DIRECTIONS OF FORMATION OF THE PUBLIC POLICY OF THE GREEN BOND MARKET IMPLEMENTATION IN UKRAINE

The purpose of the article is to analyze directions to the formation of the public policy of green bond market implementation in Ukraine, as well as to justify the most optimal one that will meet the peculiarities of national conditions, opportunities, needs and priorities.

The scientific novelty is the scientific proposals based on the result of the research on the formation of the public policy of green bond market introduction in Ukraine.

Conclusions. The introduction of the green bond market in Ukraine requires the formation of a coherent and consistent public policy harmonized with international law. The adoption by the government of the concept and plan of action for the introduction of the green bond market is able to provide an integrated conceptual vision of the organization of such market and to avoid unnecessary delays in the process of regulatory fixing of key implementation measures of public policy in this field. The concept should define the directions and mechanisms of formation of the national model of the green bond market, which will allow attract investments in environmentally friendly projects, as well as create the legal prerequisites for the introduction of such market in Ukraine, increase its investment attractiveness. The plan of measures for the implementation of the concept should define order and terms for the development of draft laws and other regulations, organizational measures for various components of public policy in the field of green bond market introduction.

Key words: green bonds, green bond market, green bond principles, green bond market introduction, public policy of the green bond market introduction, concept and action plan of the green bond market introduction, green financing.

ринок зелені облігації україна

Постановка проблеми. Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів та низькою пріоритетністю питань захисту довкілля. Основними причинами виникнення цієї проблеми стало: переважання енергоємних галузей у структурі економіки з негативним впливом на довкілля; фізичне та моральне зношення основних фондів у всіх галузях економіки; неефективна система державного управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів; незадовільний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства; недостатнє фінансування природоохоронних заходів із державного та місцевих бюджетів. Ця проблема перманентно посилювалася недостатністю фінансових ресурсів у приватних компаній для здійснення інвестицій в модернізацію свого виробництва, а також неможливістю залучення фінансування за прийнятною вартістю, нерозвиненістю фондового ринку та відсутністю на ньому фінансових інструментів, призначених для фінансування «зелених» проектів.

Разом із цим, останнім часом у світі спостерігається швидкий розвиток нового класу інструментів - так званих «зелених облігацій», кошти від продажу яких спрямовуються виключно на фінансування або рефінансування «зелених» проектів. У світовій практиці зелені облігації стали засобом здешевлення фінансових ресурсів у реалізації «зелених» проектів та мобілізації інвестиційних ресурсів на ринку.

В Україні досі відсутня державна політика щодо організації ринку зелених облігацій. Брак скоординованого плану дій у цій сфері є стримуючим фактором залучення «зеленого» фінансування у країну, а це, своєю чергою, послаблює зусилля щодо зміцнення енергонезалежності України, а також зменшення енергоємності й вуглецеємності національної економіки.

Досвід країн світу з організації ринку зелених облігацій доводить, що довіра є одним із ключових факторів для розвитку відповідного ринку, оскільки інвестори хочуть бути впевнені у чесних правилах гри на ринку. Будь-які спроби емітентів відійти від задекларованих цілей, махінації з нецільовим використанням надходжень тощо можуть спотворити ринок вже на етапі його створення та спровокувати незворотні процеси виходу інвесторів з України.

Державна політика запровадження ринку зелених облігацій в Україні має бути зрозумілою, цільною та послідовною, гармонізованою з міжнародним законодавством та ключовими гравцями на ринку. Наукове обґрунтування оптимального варіанту формування такої політики в Україні вимагає проведення даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику «зеленого» інвестування та застосування відповідних політик, фінансових інструментів вивчають багато вітчизняних та зарубіжних дослідників і вчених, серед яких, зокрема Н. Андрєєва, С. Вовк, І. Гайдуцький, Э. Длуголески, В. Кириленко, С. Лафельд, В. Сезина, Ю. Смирнова, С. Харіч- ков, О. Сущенко. Однак, у публікаціях цих дослідників не приділяється увага вивченню можливостей залучення фінансування через випуск зелених облігацій та формуванню відповідної державної політики.

Метою статті є аналіз напрямів формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій в Україні, а також обґрунтування найбільш оптимального з них, такого, що відповідатиме особливостям національних умов, можливостей, потреб і пріоритетів.

Виклад основного матеріалу. Останнім часом на урядовому рівні активно обговорюють підходи запровадження ринку зелених облігацій в Україні. Відповідно до п. 68 та 152 Плану заходів із реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)» Енергетичної стратегії України до 2035 року, затвердженого розпорядженням КМУ від 6 червня 2018 р. № 497-р, спільними зусиллями органів виконавчої влади мають бути створені умови для запровадження ринку зелених облігацій в Україні. Цим же урядовим документом визначено, що індикатором створення таких умов повинно стати внесення змін у законодавство, розробка і прийняття відповідних нормативно-правових актів [1].

Перші підходи з формування концептуальних засад організації ринку зелених облігацій в Україні обговорювалися з громадськістю під час круглого столу на тему: «Зелені облігації в Україні як інструмент залучення інвестицій в проекти відновлюваної енергетики та енергоефективності», який був організований в липні 2018 р. Держенерго- ефективності за пітримки UNIDO. Наступне публічне обговорення відбулося в лютому 2019 р. в рамках зустрічі зацікавлених сторін, організованої Держенергоефективності за пітримки GIZ. Зустріч стала тематичним майданчиком з обговорення дискусійних питань нормативно-правового врегулювання запровадження ринку зелених облігацій в Україні [2].

Громадськість та експертне середовище підтримали необхідність запровадження ринку зелених облігацій в Україні, зважаючи на значущість глобальних кліматичних викликів, важливість скорочення викидів парникових газів і реалізації дієвих заходів з адаптації до нових кліматичних умов з використанням високотехнологічних рішень та нових економічних інструментів. З метою налагодження постійного діалогу із зацікавленими сторонами Держенергоефективності було утворено міжвідомчу робочу групу, до складу якої увійшли представники державних органів, банківських установ, підприємств, експертного середовища, міжнародних організацій та проектів міжнародної технічної допомоги. Наразі було проведено два засідання такої робочої групи.

Ключовим завданням міжвідомчої робочої групи є формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій та наближення такої політики до міжнародних стандартів, що в перспективі дозволить започаткувати процес поступового скорочення використання викопного палива при забезпеченні енергетичної безпеки та прискореному освоєнні нових технологій в різних секторах економіки.

При цьому втілювати таку політику потрібно обережно, зважаючи на специфіку та чутливість відповідного ринку, а також особливості національних умов, можливостей, потреб і пріоритетів.

Наразі можна виділити три варіанти формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій в Україні:

Варіант 1. Статус «кво» - залишення існуючої ситуації без змін, формування та розвиток відповідної політики ситуативним способом.

Варіант 2. Внесення змін в існуючу нормативно-правову базу, розробка окремих нормативно-правових актів компетентними державними органами.

Варіант 3. Схвалення концепції запровадження ринку зелених облігацій в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій в Україні ситуативним способом (Варіант 1) не передбачає додаткового втручання в ринок. І такий варіант є цілком можливий. Чинне законодавство про цінні папери не містить обмежень щодо можливості розміщення облігацій різними емітентами з метою залучення інвестицій та їх використання для фінансування «зелених» проектів.

При цьому успішність такого варіанту в Україні відразу викликає сумнів, зважаючи на нерозвиненість фондового ринку та низькі кредитні рейтинги національних емітентів. Попит на облігації у інвесторів здебільшого формується залежно від надійності їхніх емітентів.

Разом із тим, в Україні існує брак якісно підготовлених інвестиційних проектів, що відповідали би вимогам інвесторів, а більшість емітентів не обізнані в міжнародних принципах зелених облігацій - Green Bond Principles (далі - GBP) і правилах їх застосування. Втім, ймовірні поодинокі випадки емісії облігацій обізнаними в GBP емітентами під реалізацію екологічно чистих проектів у разі залучення міжнародних організацій для організації їх випуску та підтвердження їх «зеленості».

Нещодавно в Україні вже стався такий прецедент. Найбільший енергетичний холдинг України «ДТЕК» здійснив дебютний випуск зелених облігацій на суму € 325 млн зі строком обігу п'ять років та ставкою 8,5 % річних. До організації розміщення було залучено нідерландську компанію з управління активами DTEK Renewables, а до незалежної оцінки - міжнародну авторитетну організацію Sustainalytics. Відповідні презентації випуску серед інвесторів були проведені в Лондоні, Цюріху, Франкфурті та Нью-Йорку, а зелені облігації увійшли до лістингу на біржі Euronext Dublin.

Кошти, залучені від розміщення зелених облігацій, ДТЕК планує спрямувати виключно на існуючі та майбутні проекти у віднов- лювальній енергетиці. З метою прозорості й звітності використання залучених коштів компанія планує впровадити систему публічного звітування, яка буде відображати розподіл коштів за проектами та опис самих проектів. Така звітність буде публікуватися на сайті компанії до моменту погашення позики [3].

Успішне розміщення зелених облігацій ДТЕК - це безумовно гарний знак для України, оскільки цей досвід може показати міжнародним інвесторам високий професіоналізм українських компаній у підготовці відповідних проектів. Однак, слід звернути увагу на те, що до цього успіху найбільший енергетичний холдинг України йшов декілька років, вивчав особливості випуску зелених облігацій та мав інституційні можливості розмістити облігації за невисокою ставкою. Для більшості інших українських компаній-емітентів відсутність таких можливостей, а також необізнаність щодо застосування GBP так і залишатимуться стримуючим фактором залучення «зеленого» фінансування через цей фінансовий інструмент.

При цьому навіть один невдалий випуск зелених облігацій українськими компаніями з необачним застосуванням GBP може відвернути увагу інвесторів з країни та поширити в Україні «greenwashing» - практику введення в оману інвесторів щодо напрямків використання коштів, отриманих від емісії зелених облігацій, дотримання принципів екологічної результативності. Саме для запобігання фактам «зеленого камуфляжу» в світі і виникла необхідність розробки GBP.

На сьогоднішній день більша частина емісій корпорацій та фінансових установ базуються на міжнародних принципах зелених облігацій GBP від Міжнародної асоціації ринків капіталу (ICMA). Проте більшість наднаціональних та державних органів, як правило, мають власні, більш конкретні стандарти, покликані задовольнити власні унікальні обставини та потреби в рамках загальної структури принципів GBP.

З метою запобігання «зеленому камуфляжу» різні країни стали формувати власні національні стандарти і керівництва із «зеленого» маркування облігацій, правила цільового використання отриманих фінансових ресурсів, а також оцінювання результативності «зелених» проектів. Державні правила, стандарти щодо зелених облігацій, стандарти бухгалтерського обліку, звітності, у т. ч. нефінансової, дозволили країнам значно скоротити трансакційні витрати для державних інститутів і соціально відповідальних інвесторів із перевірки облігаційного випуску на «greenwashing» [4].

В Україні відсутнє відповідне інституційне середовище для ринку зелених облігацій, зокрема відсутнє поняття «зелена облігація» та правовий режим для їх випуску різними емітентами. Чинною нормативно-правовою базою регулюються тільки питання обігу облігацій в розрізі емітентів (облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, облігації міжнародних фінансових організацій). Так само відсутні національні правила і стандарти для ринку суверенних та муніципальних зелених облігацій, у т. ч. у частині відбору, оцінки та контролю за реалізацією екологічно чистих проектів. Це обмежуватиме випуск таких облігацій органами публічно-владних повноважень (муніципалітетами, органами державної влади, спеціальними уповноваженими державою органами).

За оцінками IFC, потенціал залучення «зелених» інвестицій в Україну до 2030 року може сягнути $ 73 млрд [4]. Тож, в Україні слід створити такі умови та інституційне середовище, щоб усі потенційні емітенти зелених облігацій мали можливість і знали, як скористатися цим фінансовим інструментом, щоб залучити необхідні «зелені» інвестиції.

Отже, у разі формування політики запровадження ринку зелених облігацій ситуативним способом можливі наступні ризики, негативні наслідки та потенційні складнощі:

- відсутність закріпленого у законодавстві визначення «зелена облігація» здатне спровокувати поширене в міжнародній практиці явище «greenwashing» та загрожуватиме виникненню незворотніх негативних тенденцій із залучення «зеленого» фінансування в Україну;

- відсутність визначених на державному рівні керівних процедур для випуску зелених облігацій публічним сектором обмежуватиме їхню емісію муніципалітетами, урядом, а також установами, уповноваженими на це урядом;

- необізнаність емітентів щодо міжнародних принципів зелених облігацій та їх застосування, порядку сертифікації/маркуван- ня, оцінки «зелених» проектів незалежною стороною, їх експертизи тощо стримуватимуть розвиток відповідного ринку.

Зважаючи на нерозвиненість національного фондового ринку та слабку фінансову систему, в рамках реалізації Варіанту 1 ринок зелених облігацій здатний розвиватися повільно й хаотично і залежатиме від розвитку фондового ринку в цілому. Відсутність додаткового регулювання на ринку не убезпечить від поширення негативних явищ. Тож, для України формування ринку зелених облігацій відповідно до Варіанту 1 є малоефективним і навіть ризикованим.

Варіантом 2 передбачається внесення змін в існуючу нормативно-правову базу, розробка необхідних нормативно-правових актів компетентними державними органами. Такий підхід, зокрема обрала Польща, яка мала неабиякий успіх в організації ринку суверенних зелених облігацій.

Польща стала першою країною на території Центральної та Східної Європи, яка двічі здійснила випуск суверенних зелених облігацій, а залучені кошти направила на реалізацію проектів у сфері виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, підвищення рівня енергоефективності виробничих процесів та покращення ефективності використання обмежених природних ресурсів [5].

У 2016 р. Польща задекларувала випуск зелених облігацій як пріоритетну ціль в Плані дій уряду. Після цього було оголошено про випуск зелених облігацій на суму ~€ 0,7 млрд. та здійснено триденні презентації випусків для інвесторів на чолі з Міністром фінансів Польщі в Лондоні, Парижі, Франкфурті, Амстердамі та Мюнхені. Запевнити інвесторів у тому, що кошти залучаються саме в «зелені» проекти, вдалося, серед іншого, за допомогою «другої думки». Було проведено незалежну оцінку Польського уряду як емітента зелених облігацій на відповідність принципам соціальної та корпоративної відповідальності ESG (Environmental, Social, Governance). Для цього було залучено Sustainalytics, що надала відповідне підтвердження [6].

Для організації розміщення зелених облігацій уряд Польщі також залучив три банки: HSBC Holdings Plc, JPMorgan і PKO Bank Polski SA. Попит на польські зелені облігації у підсумку перевищив пропозицію у 2 рази, а сума залучених коштів перевищила € 1,5 млрд [5].

Важливо відмітити, що урядом Польщі було запроваджено певну регулятивну базу для випуску державних зелених облігацій, зокрема були затверджені правові рамки та процедури, що відповідали GBP. Для забезпечення прозорості процесу розподілу фінансування було затверджено коло секторів, проекти в яких могли би бути реалізовані за рахунок залученого фінансування. Ці сектори обиралися залежно від ступеню негативного впливу на довкілля та клімат. Було створено окремий казначейський рахунок, що використовувався з метою моніторингу надходжень та цільового використання коштів.

Також уряд Польщі затвердив відповідний порядок відбору «зелених» проектів (проекти обмежувалися колом ключових секторів та сумами допустимих бюджетних асигнувань), а також встановив покрокові процедури фінансування «зелених» проектів. При розробці таких процедур було забезпечено міжнародні вимоги до прозорості механізмів обігу зелених облігацій та звітності емітентів зелених облігацій, зокрема щодо розкриття інформації про цільове спрямування коштів та реальний екологічний вплив того чи іншого проекту, який фінансується за рахунок зелених облігацій.

Зараз на міжнародному рівні існує достатньо прикладів того, як державні органи сприяють переходу до «зеленого» фінансування та розробляють відповідні правила й рекомендації для ринку зелених облігацій. Втім, навіть в країнах Європи підходи до організації відповідного ринку різняться. Під час організації ринку зелених облігацій поширеною є практика державного стимулювання та покращення інвестиційної привабливості зелених облігацій. Центральні банки країн запроваджують пільгові вимоги до капіталу для операцій із зеленими облігаціями, а уряди - стимули для інвесторів та емітентів, що сприяє входженню нових гравців на ринок та посилює інтерес до «зелених» проектів. Також часто уряди залучають міжнародні організації з метою розробки керівних принципів та процедур для ринку зелених облігацій, що сприяє зростанню класу активів зелених облігацій, особливо на нерозвинених ринках.

Сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» № 2284 від 17.10.2019 р., у якому йдеться про запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку [7]. Зокрема, статтею 22 законопроекту передбачається:

- поняття зелених облігацій та екологічно чистих проектів (із визначенням конкретних напрямів, на які можуть спрямовуватися кошти, залучені від емісії таких облігацій);

- коло емітентів зелених облігацій (із визначенням правового режиму для тих, хто реалізує або фінансує екологічно чисті проекти);

- принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат екологічно чистих проектів;

- захист прав інвесторів, які вкладають кошти у зелені облігації.

При цьому нормами законопроекту не забезпечується інтегральне концептуальне бачення організації та розвитку національного ринку зелених облігацій, зокрема в частині встановлення національних стандартів та керівних процедур для ринку державних і муніципальних облігацій, імплементації міжнародних принципів в національне законодавство, стимулювання такого ринку та підвищення його інвестиційної привабливості, проведення заходів із залучення «зеленого» фінансування.

Реалізуючи Варіант 2, цілком можливо у подальшому врегульовувати ці питання іншими нормативно-правовими актами. У тому числі, у разі потреби можуть проводитися організаційні заходи зі сприяння розвитку ринку зелених облігацій та залучення «зеленого» фінансування. При цьому можливими ризиками, негативними наслідками та потенційними складнощами, що можуть виникнути під час реалізації Варіанту 2, може стати:

- незлагоджена міжвідомча координація та розподіл відповідальності між органами державної влади з усіх складових організації та розвитку ринку зелених облігацій;

- втрата цілісності та єдності політики запровадження ринку зелених облігацій та системності в її реалізації;

- значна тривалість процесів, у тому числі з розроблення нормативно-правових актів компетентними органами, узгодження позицій щодо їх положень з усіма заінтересованими органами державної влади, науковими колами і громадянським суспільством, забезпечення їх прийняття Верховною Радою України.

З огляду на це, для України формування ринку зелених облігацій відповідно до Варіанту 2 вбачається малоефективним.

Варіант 3 - це розробка концепції запровадження ринку зелених облігацій в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації.

Концепція має визначати основні напрями діяльності з організації ринку зелених облігацій в Україні, передбачати реалізацію комплексних заходів правового та організаційного характеру, у тому числі щодо внесення змін в уже існуючу нормативно-правову базу, розробку нових нормативно-правових актів та проведення окремих організаційних заходів, що сприятимуть залученню «зеленого» фінансування в Україну. В основу концепції має бути покладено моделювання альтернативних сценаріїв формування та розвитку ринку зелених облігацій із визначенням підходів, що відповідають інституційним особливостям та потенціалу розвитку фондового ринку України.

Організація ринку зелених облігацій - складне крос-секторальне завдання, що охоплює питання фондового ринку, фінансів, цінних паперів та інвестицій, а також сферу енергетики, промисловості, транспорту, водного і житлово-комунального господарства, агропромисловий комплекс і землекористування, збереження і відтворення екосистем. Політично та економічно обґрунтовані рішення з питань запровадження ринку зелених облігацій мають прийматися для багатьох секторів економіки та мають бути узгодженими із головними гравцями ринку. Тому в світовій практиці уряди країн розробляють «дорожні карти», які використовуються в якості орієнтира під час розробки своїх власних стратегій щодо організації ринку зелених облігацій («зелених» фінансів) та підвищення його інвестиційної привабливості.

Таким чином, реалізація Варіанту З для України є оптимальною, оскільки уможливить:

- систематизацію державної політики у сфері запровадження ринку зелених облігацій і зміцнення інституційної спроможності для її реалізації у найбільш оптимальний спосіб;

- подолання певного відставання від розвинутих країн у розробці інтегральної політики у сфері запровадження ринку зелених облігацій;

- створення підстав для більш активного залучення «зеленого» фінансування та міжнародної технічної допомоги.

Потенційними складнощами, що можуть виникнути під час реалізації Варіанту З, є недостатня обізнаність центральних та місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань світових практик організації ринку зелених облігацій, особливо в контексті отримання доступу до «зеленого» фінансування. Ризиком також може бути проблемне налагодження ефективної міжвідомчої координації та розподілу відповідальності між органами державної влади з усіх складових запровадження ринку зелених облігацій.

При цьому вищевказані ризики та складнощі можна подолати шляхом проведення консультацій із залученням висококваліфікованих державних службовців, експертів, науковців та широкої роз'яснювальної роботи, в тому числі через організацію і проведення семінарів, круглих столів, конференцій (переважно в рамках програм міжнародної технічної допомоги), присвячених усім складовим державної політики у сфері запровадження ринку зелених облігацій та залучення «зеленого» фінансування.

Висновки. Запровадження ринку зелених облігацій в Україні потребує формування цілісної і послідовної державної політики, гармонізованої з міжнародним законодавством. Прийняття урядом концепції та плану дій із запровадження ринку зелених облігацій здатне забезпечити інтегральне концептуальне бачення організації такого ринку та уникнути зайвих зволікань у процесі нормативно-правового закріплення ключових заходів реалізації державної політики в цій сфері. Концепція має визначати напрями і механізми формування національної моделі ринку зелених облігацій, що дозволить залучати інвестиції в екологічно чисті проекти, а також створить правові передумови для організації такого ринку в Україні, підвищення його інвестиційної привабливості. Планом заходів із реалізації концепції мають визначатися порядок і строки розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів, організаційних заходів для різних складових державної політики у сфері запровадження ринку зелених облігацій.

Список використаних джерел:

1. Про затвердження плану заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)» Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : розпорядження Кабінету Міністрів України від бчервня 2018 р. №497-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/497-2018-%D1%80 (Дата звернення: 30.11.2019).

2. Офіційний сайт Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. URL: https://saee.gov.ua (Дата звернення: 30.11.2019).

3. Группа ДТЭК впервые в истории украинского бизнеса разместила зеленые еврооблигации. URL: https://dtek.com/ media-center/press/gruppa-dtek-vpervye-v-istorii-ukrainskogo-biznesa-razmestila-zelenye- evroobligatsii (Дата звернення: 30.11.2019).

4. Мордань М. Зеленые облигации. Краткий справочник. URL: http://eepb.org.ua/stora ge/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0 %BD%D1%8B%D0%B5%20%D0%BE%D0%B 1%D0% BB%D0% B8% D0%B3%D0 % B0%D1 % 86%D0%B8%D0%B8%20(%D0%B2%D0%B5 %D1%80%D1%81%D0%B8%D1%8F%2011). pdf (Дата звернення: 30.11.2019).

5. Сущенко О, Гичка О. Чи потрібна Україні стратегія для розвитку ринку зелених фінансів? URL: https://delo.ua/business/ chi-potribna-ukrajini-strategija-dlja-rozvitku- rinku-zelenih-fin-343940 (Дата звернення: 30.11.2019).

6. State Treasury of the Republic of Poland: Represented by the Minister of Development and Finance - Green Bond Framework. URL: http://sdgtoolkit.org/wp-content/uploads/ 2017/02/GREEN-BOND-FRAMEWORK.pdf (Дата звернення: 30.11.2019).

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів : проект Закону України (реєстр. №2284від 17 жовтня 2019 р.). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=67117 (Дата звернення: 30.11.2019).

Размещено на Allbest.ru