Адміністративно-правовий статус Рахункової палати як суб’єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра адміністративного права та адміністративного процесу

Львівського державного університету внутрішніх справ

Адміністративно-правовий статус Рахункової палати як суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства

Гурковський Мар'ян Петрович,

кандидат юридичних наук, доцент, проректор

Герман Олена Василівна,

здобувач наукового ступеня доктора філософії у галузі права

Анотація

Досліджено адміністративно-правовий статус Рахункової палати. Наголошено, що аналіз завдань і повноважень Рахункової палати дає змогу зробити висновок про наділення законодавцем цього державного органу адміністративно-правовим статусом суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства. Запропоновано ці завдання і повноваження класифікувати залежно від суб'єктів взаємодії - регламентують узгоджену діяльність Рахункової палати з: 1) вищими органами державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України); 2) іншими органами державного фінансового контролю (Міністерство фінансів України, Державна аудиторська служба України, Державна казначейська служба України); 3) правоохоронними органами. Також виокремлено нормативно-закріплені повноваження щодо інформаційної взаємодії та взаємодії під час проектно-консультативної роботи.

Ключові поняття: адміністративно-правовий статус, Рахункова палата, протидія порушенням бюджетного законодавства, органи фінансового контролю.

Hurkovskyi Marian, PhD (Law), Associate Professor, Vice-rector, Lviv State University of Internal Affairs

German Olena, Postgraduate Student of the Department of Administrative Law and Administrative Procedure, Lviv State University of Internal Affairs

ADMINISTRATIVE AND LEGAL STATUS OF THE ACCOUNTING CHAMBER AS A SUBJECT OF COOPERATION IN COMBATING VIOLATIONS OF BUDGET LEGISLATION

Abstract

The article analyzes the administrative and legal status of the Accounting Chamber as a subject of cooperation in the field of combating budget legislation violations. Different points of scientists' view on theconcept and elements of the administrative and legal status of individual subjects of counteraction to violations of budget legislation are presented. It is noted that to characterize the administrative and legal status of the Accounting Chamber in the field of combating budget legislation violations as a subject of interaction, it is advisable to base on various elements of legal status, but focus on tasks and their implementation through authority.

These elements reflect the performance characteristics of the administrative and legal status, which allows to analyze of the interaction as a coordinated activity better. In addition, the legislator paid the most attention to these elements that, which testifies their importance in the structure of the administrative and legal status of the subjects of counteraction to budget legislation violations.

The norms of the Law of Ukraine «On the Accounting Chamber» of July 2, 2015, which determine the legal status of the Accounting Chamber in the fight against budget torts, as well as create a legal basis for cooperation with other actors to combat budget violations are analyzed.

It is emphasized that the analysis of the tasks and powers of the Accounting Chamber allows us to conclude that the legislator has given the administrative and legal status of a subject of interaction in the field of combating budget legislation violations to the Accounting Chamber. It is proposed to classify these tasks and powers depending on the subjects of interaction - regulate the coordinated activities of the Accounting Chamber with: 1) the highest state authorities (Verkhovna Rada of Ukraine, President of Ukraine, Cabinet of Ministers of Ukraine); 2) other bodies of state financial control (Ministry of Finance of Ukraine, State Audit Office of Ukraine, State Treasury Service of Ukraine); 3) law enforcement agencies. Also, the normatively established powers for information interaction and interaction during project-consulting work are highlighted.

Key concepts: administrative and legal status, Accounting Chamber, counteraction to budget legislation violations, financial control bodies.

Вступ

Одним із напрямів реформування системи органів фінансового контролю є перетворення Рахункової палати у незалежну вищу аудиторську інституцію держави, наділену значним обсягом повноважень у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства, а формування інституту публічного аудиту передбачає повне «викорінення» засад адміністративно-дисциплінарного контролю («контроль заради дисципліни») у напрямі впровадження парадигмальних засад модерної моделі державного фінансового контролю - публічного аудиту («контроль заради результативності й ефективності») [1, с. 61]. Ці завдання та необхідність комплексного впливу на бюджетну деліктність зумовлюють актуальність дослідження правового статусу Рахункової палати як суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства у сучасних умовах.

Адміністративно-правовий статус окремих суб'єктів протидії порушенням бюджетного законодавства, а також його елементи, що дають змогу цим суб'єктами провадити узгоджену діяльність, були предметом досліджень В. Т Білоуса, О. П. Гетьманець, М. П. Гурковського, Е. С. Дмитренко, М. Г Ісакова, Ю. С. Назара, В. Л. Ортинського, С. М. Попової, І. М. Проць, Р. М. Сиймовського, М. В. Шевчука та ін. Проте комплексного наукового аналізу проблем адміністративно-правового регулювання діяльності Рахункової палати як суб'єкта взаємодії у сфері протидії бюджетним деліктам здійснено не було.

Метою статті є виокремлення та дослідження нормативних конструкцій, які характеризують адміністративно-правовий статус Рахункової палати як суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства.

1. Адміністративно-правовий статус Рахункової палати у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства

У працях, присвячених адміністративно-правовому статусу суб'єктів контрольних відносин, наголошується, що основу цього статусу становлять права й обов'язки контрольного органу, його повноваження, які мають визначатися на нормативному рівні [2, с. 96-97], або ж акцентується на забезпеченні реалізації покладених на органи державного фінансового контролю основних завдань: контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням (Рахункова палата); контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тощо (центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю - Державна аудиторська служба України та її територіальні підрозділи) [3, с. 84].

Однак більшість дослідників адміністративно-правового статусу суб'єктів протидії порушенням бюджетного законодавства у його визначенні ґрунтується на всій сукупності елементів правового статусу. О. П. Угровецький розглядає адміністративно-правовий статус органу фінансового контролю як регламентоване нормами адміністративного права його положення, яке характеризується сукупністю прав, обов'язків, гарантій діяльності та відповідальності суб'єкта фінансового контролю, орган фінансового контролю виконує публічні, виконавчо-розпорядчі, дозвільно-реєстраційні та контрольні функції, бере участь в адміністративних правовідносинах регулятивного чи охоронного характеру [4, с. 263]. С. М. Попова та І. В. Касенко адміністративно-правовим статусом органів держаного контролю вважають регламентоване адміністративно-правовими нормами положення цих органів, яке визначається через мету їх створення (здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням фінансових ресурсів), обґрунтовується завданнями та функціями цих органів, сукупністю прав, обов'язків і відповідальності суб'єктів фінансового контролю й забезпечує оптимальний вплив на підконтрольні об'єкти (повне та своєчасне встановлення фактів порушення фінансового й бюджетного законодавства України та їх усунення) [5, с. 38].

На нашу думку, для характеристики адміністративно-правового статусу Рахункової палати у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства саме як суб'єкта взаємодії доцільно ґрунтуватися на різноманітних елементах правового статусу, однак акцентувати на завданнях та їх реалізації за допомогою повноважень. Ці елементи відображають діяльнісні характеристики адміністративно-правового статусу, що дає змогу якісніше проаналізувати взаємодію як узгоджену діяльність. Окрім того, саме цим елементам найбільше уваги приділив законодавець, що свідчить про їх важливе значення у структурі адміністративно-правового статусу суб'єктів протидії порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до ст. 1 «Статус Рахункової палати» Закону України «Про Рахункову палату» [6], Рахункова палата як державний колегіальний орган від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Вона підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи. Такі приписи є підставою для розгляду Рахункової палати як державного органу зовнішнього фінансового контролю зі спеціальною конституційною компетенцією [1, с. 61]. Водночас і у нормативно-правових актах, і в наукових публікаціях метою реформування Рахункової палати визнається надання її правового статусу вищого органу незалежного зовнішнього контролю [7, с. 88].

Повноваження Рахункової палати як суб'єкта протидії порушенням бюджетного законодавства реалізовуються передусім за допомогою здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) - фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. У ст. 7 Закону України «Про Рахункову палату» визначено повноваження Рахункової палати, значна частина яких характеризує цю інституцію як суб'єкта протидії порушенням бюджетного законодавства. Так, крім здійснення заходів фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо публічних коштів (усіх коштів державного бюджету та окремих коштів позабюджетних фондів, місцевих бюджетів), Рахункова палата: аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень; аналізує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України, поданий Кабінетом Міністрів України, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства [6] тощо.

2. Взаємодія Рахункової палати з іншими суб'єктами протидії порушенням бюджетного законодавства

Що ж до повноважень і завдань, які характеризують адміністративно-правовий статус Рахункової палати як суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства, то вони закріплені у ст.ст. 7-9, 15 та розділі VI Закону України «Про Рахункову палату». Їх доцільно поділити залежно від інституцій, з якими взаємодіє Рахункова палата. До першої групи інституцій слід віднести вищі органи державної влади.

Із Верховною Радою України Рахункова палата як суб'єкт протидії порушенням бюджетного законодавства взаємодіє шляхом: інформування Верховної Ради України та її органів про результати здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), включаючи факти порушень бюджетного законодавства; подання Верховній Раді України висновків щодо проекту закону про Державний бюджет України; щоквартального подання Верховній Раді України висновків про стан виконання закону про Державний бюджет України, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень; подання Верховній Раді України висновків і пропозицій щодо річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України; заслуховування Верховною Радою України та її органами доповідей та інформацій (повідомлень) членів Рахункової палати щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту); надання Рахунковою палатою в межах компетенції консультацій Верховній Раді України; участі народних депутатів України у засіданнях Рахункової палати; участі членів Рахункової палати у засіданнях Верховної Ради України та її органів (ст.ст. 7, 37 Закону України «Про Рахункову палату» [6]).

Хоча, як слушно зазначають науковці, актуальним питанням є посилення консультативної ролі Рахункової палати у Верховній Раді, оскільки необхідним є доопрацювання механізмів співпраці та координації між Рахунковою палатою та Верховною Радою України [8, с. 71], взаємодія цих суб'єктів найбільш повно врегульована на законодавчому рівні.

Як і Верховну Раду України, Президента України та Кабінет Міністрів України Рахункова палата інформує щодо результатів проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю. При цьому, якщо Президенту України надається інформація щодо будь-яких заходів, то Кабінету Міністрів України Рахункова палата надає відомості про результати здійснених Рахунковою палатою стосовно органів виконавчої влади, об'єктів державної власності заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також пропозиції щодо притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства, нецільовому та неефективному використанні коштів, заподіянні матеріальної шкоди державі. Кабінет Міністрів України інформує Рахункову палату про вжиті за результатами розгляду таких відомостей заходи (ч. 3 ст. 39 Закону України «Про Рахункову палату» [6]).

Взаємодія також відбувається за допомогою проектно-консультативної роботи Рахункової палати. Члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати можуть за їхньою згодою включатися до консультативних і дорадчих органів, що утворюються Президентом України, та брати участь у роботі таких органів на громадських засадах.

Рахункова палата може бути залучена до підготовки проектів актів Президента України з питань, що належать до компетенції Рахункової палати. Крім того, Рахункова палата може звернутися до Кабінету Міністрів України з обґрунтованою пропозицією призупинити дію або скасувати акт Кабінету Міністрів України з питань фінансів і бюджету з мотивів його невідповідності законам України, або ж до Президента України з пропозицією щодо зупинення дії акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності його Конституції України, скасування рішень голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України (ст.ст. 38, 39 Закону України «Про Рахункову палату» [6]).

Наступну групу органів, з якими взаємодіє Рахункова палата у протидії порушенням бюджетного законодавства, становлять органи державного фінансового контролю (Міністерство фінансів України, Державна аудиторська служба України, Державна казначейська служба України). Щодо Міністерства фінансів України, то як окремий суб'єкт взаємодії в нормах Закону України «Про Рахункову палату» це міністерство не зазначено. Взаємодія регламентується загальними нормами, що визначають повноваження членів Рахункової палати брати участь у засіданнях колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань надходження коштів до державного бюджету та їх використання, а також надавати в межах компетенції консультації міністерствам.

Взаємодія з Державною аудиторською службою України як органом державного фінансового контролю у розумінні норм Закону України «Про Рахункову палату» отримала певне правове регулювання за допомогою ст. 40 цього закону, частина перша якої має відсилоч- ний характер. Так, Рахункова палата взаємодіє з органом державного фінансового контролю відповідно до законів України та прийнятих на їх виконання інших нормативно-правових актів. Окрім того, Рахункова палата може надавати методичну, методологічну та консультативну допомогу органу державного фінансового контролю [6].

Із Державною казначейською службою України відносини Рахункової палати отримали певне законодавче регулювання у ст. 9 Закону України «Про Рахункову палату» - «Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету». У ній визначено, які питання підлягають дослідженню Рахункової палати у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету, і відповідно обов'язок Державної казначейської служби сприяти такому дослідженню, у тому числі й за допомогою надання необхідних даних.

Взаємодія ще з однією групою суб'єктів протидії порушенням бюджетного законодавства - правоохоронними органами на законодавчому рівні окреслена обов'язком Рахункової палати у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення повідомити про них відповідні правоохоронні органи (п. 11 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про Рахункову палату» [6]). Правоохоронні органи, своєю чергою, зобов'язані за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати поінформувати її про вжиті заходи реагування. Крім того, Рахункова палата має право залучати в установленому порядку для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати працівників державних контролюючих і правоохоронних органів, а також спеціалістів, аудиторів, фахів- ців-експертів з інших установ та організацій, у тому числі на договірних засадах (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Рахункову палату» [6]). Взаємодія з окремими правоохоронними органами регламентується також спільними підзаконними нормативно-правовими актами. Наприклад, узгоджена діяльність з прокуратурою здійснюється на підставі Порядку взаємодії Генеральної прокуратури України та Рахункової палати з питань підготовки, подання, розгляду матеріалів перевірок та інформування про результати їх розгляду, вжиття заходів прокурорського реагування від 16 червня 2005 року [9] (який, хоча й містить застарілі приписи, однак є чинним).

Окрему законодавчу регламентацію отримала інформаційна взаємодія Рахункової палати з іншими суб'єктами протидії порушенням бюджетного законодавства. Так, члени Рахункової палати для виконання покладених на них повноважень мають право: 1) отримувати безоплатно копії документів та інформацію у паперовому й електронному вигляді (включаючи інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування), необхідні для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Кабінет Міністрів України на запит Рахункової палати зобов'язаний надати статистичну, фінансову та іншу інформацію, необхідну для виконання нею повноважень, установлених Конституцією та законами України; 2) отримувати інформацію про стан та рух коштів державного бюджету від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 3) отримувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику Національного банку України та інших фінансових установ, необхідні відомості про здійснювані ними операції і стан рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування щодо операцій з коштами державного бюджету, у тому числі міжбюджетних трансфертів, а також про надходження до державного бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів та інших доходів; 4) отримувати доступ до баз даних, реєстрів, автоматизованих систем, створених за рахунок коштів державного бюджету (ст. 4 Закону України «Про Рахункову палату») [6].

рахункова палата бюджетне законодавство

Висновки

Отже, аналіз завдань і повноважень Рахункової палати дає змогу зробити висновок про наділення законодавцем цього державного органу адміністративно-правовим статусом суб'єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства. Ці завдання та повноваження доцільно класифікувати залежно від суб'єктів взаємодії - регламентують узгоджену діяльність Рахункової палати з: 1) вищими органами державної влади; 2) іншими органами державного фінансового контролю; 3) правоохоронними органами. Також виокремлюються нормативно-закріплені повноваження щодо інформаційної взаємодії та взаємодії під час проектно-консультативної роботи.

Список використаних джерел

1. Обушна Н. І. Особливості інституціоналізації Рахункової палати в Україні як вищого органу аудиту. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 2. С. 61-69.

2. Ісаков М. Г. До визначення адміністративно-правового статусу суб'єктів державного контролю у сфері підприємницької діяльності. Публічне право. 2013. № 2. С. 91-98.

3. Мороз Є. С. Органи державного фінансового контролю як суб'єкти адміністративно-деліктного процесу в Україні: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. 243 с.

4. Угровецький О. П. Система оподаткування в Україні: становлення, реформування, адміністрування: монографія. Харків: ТД «Золота миля», 2008. 308 с.

5. Попова С. М., Касенко І. В. Адміністративно-правовий статус органів державного фінансового контролю в умовах реформування міжбюджетних відносин. Наше право. 2015. № 2. С. 35-41.

6. Про Рахункову палату: Закон України від 2 липня 2015 року. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 36. Ст. 360.

7. Табенська Ю. В. Рахункова палата України як вищий орган незалежного зовнішнього контролю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 19 (3). С. 88-91.

8. Шевчук О. Д. Рахункова палата України: наближення до вимог міжнародних стандартів. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. №9 3. С. 61-75. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/efmapnp_2018_3_7

9. Порядок взаємодії Генеральної прокуратури України та Рахункової палати з питань підготовки, подання, розгляду матеріалів перевірок та інформування про результати їх розгляду, вжиття заходів прокурорського реагування: Генеральна прокуратура України, Рахункова палата. Витяг від 16 червня 2005 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-05/print

References

1. Obushna, N. I. (2019). Osobly'vosti insty'tucionalizaciyi Raxunkovoyi palaty' v Ukrayini yak vy'shhogo organu audy'tu [Features of institutionalization of the Accounting chamber as the supreme audit institution in Ukraine]. Derzhavne upravlinnya ta misceve samovryaduvannya (Collection of scientific works «Public Administration and Local Government»), 2, 61-69 [in Ukr.].

2. Isakov, M. G. (2013). Do vy'znachennya administraty'vno-pravovogo statusu sub'yektiv derzhavnogo kon- trolyu u sferi pidpry'yemny'cz'koyi diyal'nosti [To determination of administrative legal status of subjects of state control in the field of entrepreneurial activity]. Publichnepravo (PublicLaw), 2, 91-98 [in Ukr.].

3. Moroz, Ye. S. (2018). Organy' derzhavnogo finansovogo kontrolyu yak sub'yekty' administraty'vno-delikt- nogo procesu v Ukrayini [Bodiesofthe State Financial Controlasthe Subjectsof Administrativeand Delictiual Processin Ukraine]. Ky'yiv [in Ukr.].

4. Ugrovecz'ky'j, O. P. (2008). Sy'stema opodatkuvannya v Ukrayini: stanovlennya, reformuvannya, administ- ruvannya [The taxation system in Ukraine: formation, reform, administration]. Xarkiv: TD «Zolota my'lya» [in Ukr.].

5. Popova, S. M., & Kasenko, I. V. (2015). Administraty'vno-pravovy'j status organiv derzhavnogo finansovogo kontrolyu v umovax reformuvannya mizhbyudzhetny'x vidnosy'n [Administrative and legal status of public financial control in terms of reforming intergovernmental relations]. Nashepravo (Our Law), 2, 35-41 [in Ukr.].

6. Pro Raxunkovu palatu: Zakon Ukrayiny' vid 2 ly'pnya 2015 roku [On Accounting Chamber of Ukraine: Law of Ukraine]. Vidomosti Verxovnoyi Rady' Ukrayiny'(Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine), 36, St. 360 [in Ukr.].

7. Tabens'ka, Yu. V. (2018). Raxunkova palata Ukrayiny' yak vy'shhy'j organ nezalezhnogo zovnishn'ogo kontrolyu [The Accounting Chamber of Ukraine as the Higher Authority of Independent External Control]. Nau- kovy'j visny'k Uzhgorods'kogo nacional'nogo universy'tetu. Seriya: Mizhnarodni ekonomichni vidnosy'ny' ta svitove gospodarstvo (Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy), 19 (3), 88-91 [in Ukr.].

8. Shevchuk, O. D. (2018). Raxunkova palata Ukrayiny': nably'zhennya do vy'mog mizhnarodny'x standartiv [Accounting Chamber of Ukraine: Approximation to the requirements of International Standards]. Ekono- mika. Finansy'. Menedzhment: aktual'ni py'tannya nauky' i prakty'ky'(Economy, Finances, Management: Topical Issues of Science and Practical Activity), 3, 61-75. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efmap- np_2018_3_7 [in Ukr.].

9. Poryadok vzayemodiyi General'noyi prokuratuiy' Ukrayiny' ta Raxunkovoyi palaty' z py'tan' pidgotovky', podannya, rozglyadu materialiv perevirok ta informuvannya pro rezul'taty' yix rozglyadu, vzhy'ttya zaxodiv prokurors'kogo reaguvannya: General'na prokuratura Ukrayiny', Raxunkova palata. Vy'tyag vid 16 chervnya 2005 roku [Procedure for interaction between the Prosecutor General's Office of Ukraine and the Accounting Chamber on issues of preparation, submission, review of inspection materials and informing about the results of their review, taking measures of the prosecutor's response: Prosecutor General's Office of Ukraine, Accounting Chamber of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-05/print [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru