Посилення спроможностей підрозділів Національної поліції у сфері боротьби з організованою злочинністю

Аналіз положень Концепції розвитку сектору безпеки та оборони України, Результативність реформування правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю. Оцінка рівня довіри населення до підрозділів Національної поліції України.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.08.2022
Размер файла 21,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Посилення спроможностей підрозділів Національної поліції у сфері боротьби з організованою злочинністю

М.В. Гребенюк, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України, керівник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України; В.К. Швець, заступник начальника організаційно-аналітичного відділу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю

Стаття присвячена проблемним питанням реформування правоохоронної системи України за напрямом «боротьба з організованою злочинністю». Авторами проаналізовано базові положення Концепції розвитку сектору безпеки та оборони України, досліджується результативність реформування правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, зокрема компетентних підрозділів Національної поліції України. Визначено актуальні питання удосконалення діяльності й функціональності підрозділів Департаменту стратегічних розробок Національної поліції України. Особлива увага приділяється автором питанням оцінки рівня довіри населення до підрозділів Національної поліції України на базі критеріїв, основним із яких є стан злочинності.

Ключові слова: організована злочинність, реформування правоохоронної системи, організаційно-правовий аспект, правоохоронна діяльність, оцінка стану криміногенної ситуації, державна безпекова політика.

Усиление возможностей подразделений Национальной полиции в сфере борьбы с организованной преступностью

Гребенюк М. В., Швец В. К.

Статья посвящена проблемным вопросам реформирования правоохранительной системы Украины по направлению «борьба с организованной преступностью». Авторами проанализированы базовые положения Концепции развития сектора безопасности и обороны Украины, исследуется результативность реформирования правоохранительных органов, осуществляющих борьбу с организованной преступностью, в частности компетентных подразделений Национальной полиции Украины. Определены актуальные вопросы совершенствования деятельности и функциональности подразделений Департамента стратегических разработок Национальной полиции Украины. Особое внимание уделяется автором вопросам оценки уровня доверия населения к подразделений Национальной полиции Украины на базе критериев, основным из которых является состояние преступности.

Ключевые слова: организованная преступность, реформирование правоохранительной системы, организационно-правовой аспект, правоохранительная деятельность, оценка состояния криминогенной ситуации, государственная политика безопасности.

Strengthening the capacities of the National Police units in the sphere of combating organized crime

Hrebeniuk M.V, Shvets V.K.

The article is devoted to problematic issues of reforming the law enforcement system of Ukraine in the fight against organized crime. The authors analyzed the basic provisions of the Concept for the Development of the Security and Defense Sector of Ukraine, examined the effectiveness of the reform of law enforcement agencies engaged in the fight against organized crime, in particular the authorized units of the National Police of Ukraine. Current issues of improving the activities and functionality of the units of the Strategic Development Department of the National Police of Ukraine are identified.

The author pays special attention to the issues of evaluating the level ofpublic confidence in the units of the National Police of Ukraine based on criteria, the main of which is the state of crime. The author believes that the main task of the announced reform in law enforcement remains the formation of a balanced and consistent approach in the context of the implementation ofpublic policy security, which should be based on the principles of openness, publicity, planning, systematic. The author believes that the main task of the announced reform in law enforcement remains the formation of a balanced and step-by-step approach in the context of the implementation of state security policy, which should be based on the principles of openness, publicity, planning, and systematic.

It is precisely the National Police that plays an important role in countering such a shameful phenomenon as organized crime. Since in our country there is no strategic systems approach at the national level to counter organized crime, the state should form the basis for ensuring the functioning of effective law enforcement activities to update and improve domestic legislation and adapt the best European practices in organizing tools, instruments and methods for law enforcement agencies. In the context of the implementation of the European integration policy by our state, it is necessary to study and capture the Europol experience in conducting a substantive evaluation of the state of organized crime.

Key words: organized crime, reform of the law-enforcement system, organizational and legal aspect, law enforcement activities, assessment of the crime situation, state security policy.

злочинність правоохоронний поліція

Постановка проблеми

Сучасні зміни соціально-економічних і політико-правових передумов функціонування вітчизняної правоохоронної системи, курс на євроінтеграцію вимагають не лише рішучого реформування правоохоронної сфери, а й підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, адже саме на них покладено важливі завдання щодо боротьби з організованою злочинністю. Саме реформа правоохоронних органів повинна стати фундаментом для подальших демократичних перетворень у нашій державі. У зв'язку із цим реформи, започатковані останнім часом у правоохоронній сфері й які втілюються у практичну площину, передбачають підвищення ефективності функціонування системи правоохоронних органів, а також повинні сприяти підвищенню довіри населення та громадських інституцій до останніх, утвердженню справедливості, законності, слугувати додатковими гарантіями забезпечення прав громадян.

Загальновідомо, що в сучасних умовах відбувається масштабне реформування правоохоронних органів, яке супроводжується розробкою нормативно-правових актів, та впроваджуються заходи організаційно-інституційного характеру. Зокрема, згідно із базовими положеннями Концепції розвитку сектору безпеки та оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92 [1], основні зусилля з розвитку сектору безпеки і оборони мають зосереджуватися на поетапному та узгодженому нарощуванні оперативних спроможностей сил безпеки й оборони та рівня їх готовності до невідкладного реагування на виклики й загрози національній безпеці України. Зокрема, Концепція розвитку сектору безпеки та оборони України має певні методологічні відмінності від попередніх стратегічних документів у цьому напрямі. Позитивним моментом Концепції є проведення детального аналізу безпекового середовища України, що дало можливість визначити найпотужніші загрози для національної безпеки, які перешкоджають нормальному функціонуванню Української держави і на подолання яких мають спрямовуватися наразі основні зусилля держави. На цьому фоні головною вадою реформ у правоохоронній сфері є їх стихійність та схематичність, замість послідовної та виваженої державної безпекової політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Викладене формує актуальність цього дослідження, зумовлює проведення аналізу поточного стану та сучасних тенденцій реформування деяких вітчизняних правоохоронних органів, зокрема підрозділів Національної поліції України, які відповідають за боротьбу з організованою злочинністю. Питання реформування правоохоронної системи України досліджували у своїх працях такі науковці, як: В.І. Литвиненко [2], І.М. Паньонко [3], В.Л. Ортинський [4] та ін. Проте висвітлення проблемних питань реформування такого важливого й стратегічного напряму, як боротьба з організованою злочинністю в контексті реформування кримінального блоку Національної поліції України, вказані науковці не здійснювали, що посилює актуальність обраної тематики цієї статті.

Мета статті. Автори поставили собі за мету дослідити результативність вжитих організаційно-правових заходів в умовах реформування правоохоронної системи України, зокрема, висвітлити новий формат кримінального блоку Національної поліції України за напрямом «боротьба з організованою злочинністю».

Виклад основного матеріалу

У листопаді 2017 р. Уряд ухвалив Стратегію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ до 2020 р. [5]. Цим фундаментальним документом визначено пріоритети подальшої роботи органів усіх складових системи МВС України, як- от: створення безпечного середовища для життєдіяльності кожної людини і громадянина, підтримання публічної безпеки та порядку, протидія злочинності, інтегроване управління кордонами, якість і доступність послуг, прозорість і підзвітність та розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників. Із метою посилення спроможностей держави у сфері боротьби з організованою злочинністю, важливе місце відводиться реформуванню кримінального блоку Національної поліції України, що має згодом призвести до її «якісної трансформації» за європейськими стандартами.

Зокрема, 3 лютого 2018 р. відповідно до наказу Міністра МВС України було утворено Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, який є окремим структурним підрозділом у складі кримінальної поліції і до компетенції якого належить боротьба із суспільно небезпечними організованими групами та злочинним організаціям, зокрема, кримінальним авторитетам та «злодіями у законі», які мають вплив на суспільно важливі сфери життя. Очікується, що формування цього підрозділу, який був би дієвим механізмом протидії організованій злочинності, мало завершитися до кінця 2018 р.

На сучасному етапі формування вказаного Департаменту актуальними питаннями залишаються:

1) уточнення його функцій та повноважень, у тому числі територіальних підрозділів. Убачається, що одним з основних напрямів діяльності цього підрозділу має бути:

боротьба із суспільно небезпечними організованими злочинними угрупованнями, «злодіям в законі» та іншими кримінальними авторитетами;

протидія етнічному організованому криміналу, що включає осіб без громадянства, які створюють найбільш небезпечні групи, котрі намагаються, окрім перерозподілу впливу в кримінальному середовищі, дестабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні;

2) визначення у законодавчому порядку Департаменту стратегічних розробок статусу спеціального суб'єкта по боротьбі з організованою злочинністю шляхом підготовки та внесення відповідних змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що сприятиме ефективному виконанню складних оперативно-службових завдань;

3) створення ефективної системи критеріїв оцінки результативності діяльності Департаменту та його територіальних підрозділів;

4) налагодження дієвої взаємодії із правоохоронними органами та посилення співпраці з інститутами державної влади з питань протидії організованій злочинності та її впливу на соціально- економічні та політично-управлінські аспекти життєдіяльності суспільства та держави;

5) створення потужної інфраструктури та матеріально-технічної бази, що мають сприяти ефективній діяльності як центрального апарату, так і територіальних підрозділів;

6) створення захищеної інформаційно-аналітичної системи Департаменту та територіальних підрозділів, яка має поповнюватися та використовуватися усіма підрозділами, що протидіють організованій злочинності;

7) організація підготовки (перепідготовки) кваліфікованих кадрів;

8) налагодження взаємовідносин із міжнародними інституціями, а також аналогічними підрозділами закордонних партнерів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю. Проведення спільних практичних операцій, навчань, обмін досвідом та професійне навчання;

9) налагодження співпраці з науково-дослідними та начальними закладами задля напрацювання методичних рекомендацій, обґрунтування рекомендацій нормативно-правових змін, опрацювання системи дієвих заходів протидії організованій злочинності на загальнодержавному рівні;

10) вирішення питання щодо отримання доступу до банків даних ДФС, реєстрів Мін'юсту (актів цивільного стану громадян та довіреностей), Пенсійного Фонду України, а також реєстрів ДМС, який дасть можливість без розшифровки, автономно здійснювати повний та всебічний аналіз діяльності суспільно небезпечних організованих злочинних груп, незаконних збройних формувань, осіб із числа «злодіїв у законі» та «кримінальних авторитетів», їх економічного підґрунтя;

11) підготовка пропозицій внести зміни до ст. 5 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо віднесення Національної поліції до системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю.

Тобто основний стратегічний задум при створенні Департаменту стратегічних розслідувань НПУ - об'єднати інформацію інших підрозділів і спрямувати зусилля оперативників на документування та системну боротьбу з найбільш небезпечними організованими злочинними угрупуваннями.

Протягом 2017 р. правоохоронними органами України, що здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, було виявлено 210 організованих груп та злочинних організацій. У 2018 р. правоохоронними органами України виявлено 288 організованих груп та злочинних організацій, то тільки за три місяці 2019 р. компетентні органи НПУ виявили вже 109 організованих злочинних угрупувань. Отже, як демонструє статистика, саме відповідальні підрозділи НПУ проводять найбільшу кількість розслідувань у напрямі системної протидії організованої злочинності в Україні. Таким чином, спостерігається загрозлива тенденція до щорічного збільшення кількості виявлених організованих злочинних угрупувань, адже ефективність діяльності відповідальних підрозділів НПУ неможлива без налагодження ефективного механізму побудови довірчих стосунків між громадськістю та демократичним суспільством.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» [6] рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, діяльність яких здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства. Оскільки одним із ключових аспектів реформи правоохоронних органів, зокрема в частині діяльності Національної поліції України, є законодавчо врегульований обов'язок поліції діяти в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції» від 7 лютого 2018 р. № 58 [7].

Відповідно до вказаного документа визначено механізм, основні завдання та принципи проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції, передбачається регулярне отримання інформації про оцінку населенням якості виконання органами і підрозділами Національної поліції покладених на них завдань і функцій, відповідність роботи органів і підрозділів НПУ очікуванням населення, виявлення тенденцій зміни рівня довіри населення до Національної поліції та факторів, що на них впливають. Також установлено, що комплексна оцінка на загальнодержавному рівні має проводитися щорічно. Нормативно задекларовано, що оцінка має проводитися незалежною соціологічною службою, яка готує програму проведення дослідження, питальник за визначеними Національною поліцією запитаннями, проводить дослідження рівня довіри населення до Національної поліції, узагальнює та аналізує його результати, готує та надає підсумкову узагальнену аналітичну інформацію за результатами проведеного дослідження. У зв'язку з цим Національна поліція України у липні 2018 р. оголосила тендер з метою пошуку соціологічної служби, яка здійснить оцінку рівня довіри населення до неї. Його мета - з'ясувати рівень довіри громадян до поліції. Це єдиний критерій, який дасть можливість оцінити діяльність поліції та побудувати подальший план роботи відомства.

Слід вказати, що наказом МВС України «Про встановлення індикаторів, за якими здійснюється проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції України» від 9 листопада 2018 р. № 900 [8], нормативно закріплено, що проведення оцінки рівня довіри населення до НП України здійснюється за такими базовими індикаторами: стан злочинності; результативність діяльності поліції та недоліки поліцейської діяльності; довіра до поліції та стосунки з населенням.

З огляду на викладене з метою удосконалення системних заходів у сфері боротьби з організованою злочинністю відповідальним підрозділам Національної поліції України, особливо в умовах реформування, необхідно вжити низку заходів.

По-перше, Національна поліція України на сьогодні має найвищий за останні роки показник виявлення та направлення до суду кримінальних проваджень стосовно організованих злочинних груп і злочинних організацій. Тобто саме Департамент стратегічних розробок НПУ та відповідні структурні підрозділи територіальних органів поліції повинні формувати державну політику у сфері протидії організованій злочинності. Крім того, зважаючи на функціональні завдання Департаменту стратегічних розробок, існує потреба внесення змін до ст. 5 Закону України «Про організаційно- правові основи боротьби з організованою злочинністю» [10] в частині визначення Департаменту стратегічних розробок спеціально створеним органом по боротьбі з організованою злочинністю, що, у свою чергу, сприятиме розширенню повноважень працівників Департаменту стратегічних розробок НПУ відповідно до ст. 12 цього Закону.

По-друге, посилення спроможностей правоохоронних органів - суб'єктів боротьби з організованою злочинністю неможливе без запровадження до їх діяльності системи кримінального аналізу та аналізу ризиків організованої злочинності, сумісної зі стандартами ЄС, що передбачає розробку та впровадження стандартизованої методології оцінки загроз організованої злочинності та тяжких злочинів (SOCTA), її використання для оцінки реальної ситуації у цій сфері та визначення прогалин у системі отримання відповідної оперативної інформації.

По-третє, необхідним є посилення співпраці та визначення нових ефективних форм взаємодії Національної поліції України з іншими правоохоронними органами та інститутами державної влади, спрямованої на протидію організованій злочинності та її впливу на соціально-економічні та політично-управлінські аспекти життєдіяльності суспільства і держави. Адже у сфері налагодження взаємодії існують невирішені проблеми організаційно-правового характеру, у зв'язку з чим стан взаємодії по багатьох напрямах потребує змін на краще. Так, усе ще чинною залишається Інструкція про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю, затверджена спільним наказом МВС та Служби безпеки України від 10 червня 2011 р. № 317/235 [9], яка є застарілою і не враховує інституційні новели сучасності, зокрема, створення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, який є окремим структурним підрозділом у складі кримінальної поліції і до компетенції якого належить боротьба із суспільно небезпечними організованими групами та злочинними організаціями, зокрема, кримінальними авторитетами та «злодіями у законі», які мають вплив на суспільно важливі сфери життєдіяльності. Отже, чинний порядок організації міжвідомчої взаємодії потребує удосконалення та підготовки нового спільного акта про взаємодію між Службою безпеки України і Міністерством внутрішніх справ України у сфері боротьби з організованою злочинністю з урахуванням функціональних завдань та компетенції Департаменту стратегічних розробок Національної поліції України.

По-четверте, практичне впровадження індикаторів оцінки рівня довіри населення до Національної поліції України, зокрема, щодо підрозділів кримінального блоку, має бути визначальним фактором та загальнодержавним явищем, яке має стимулювати позитивну динаміку стану криміногенної ситуації у нашій країні як загалом, так і в окремо взятому регіоні.

По-п'яте, потребує прискорення схвалення на державному рівні Стратегія боротьби з організованою злочинністю, яка мала ще бути прийнятою у липні 2018 р. як декларативний документ, що визначає порядок та особливості формування ефективної системи організаційно-інституційного забезпечення боротьби з організованою злочинністю. На її виконання вбачається доцільним запровадити дієвий механізм стратегічних комунікацій у сфері боротьби з організованою злочинністю, спрямований на підтримку суспільством дій органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю; збільшення активності інститутів громадянського суспільства; відмову від практики толерування владою та суспільством дій організованої злочинності.

Висновки

У сучасних умовах організована злочинна діяльність створює значну небезпеку для суспільства та несе серйозну загрозу її проникненню практично в усі сфери суспільних відносин. На цьому фоні головним завданням анонсованої реформи у правоохоронній сфері залишається формування виваженого та послідовного підходу в контексті реалізації безпекової державної політики, яка має ґрунтуватися на принципах відкритості, публічності, плановості, системності. Саме підрозділам Національної поліції відводиться важлива роль у протидії такому ганебному явищу, як організована злочинність.

Оскільки в нашій державі відсутній стратегічний системний підхід на загальнонаціональному рівні щодо протидії організованій злочинності, то формування державою засад забезпечення функціонування ефективної правоохоронної діяльності має передбачати оновлення та удосконалення вітчизняного законодавства, адаптацію кращих практик європейського досвіду щодо організації засобів, інструментів і методів діяльності правоохоронних органів. В умовах здійснення євроінтеграційної політики нашою державою необхідним є вивчення та опанування досвіду Європолу щодо проведення комплексної оцінки стану організованої злочинності. Тобто є всі підстави стверджувати, що в країні триває перехідний етап реформування правоохоронних органів.

Крім того, й досі відсутня сучасна система оцінювання їх діяльності. Це зумовлює концентрацію зусиль саме в цьому напрямі, посилення можливостей та повноважень правоохоронних органів, виходячи із кращих практик європейського досвіду у напрямі координації боротьби з організованою злочинністю. Забезпечення належної реалізації правоохоронної діяльності, її механізму, впровадження в Україні відповідних європейських стандартів і позитивного європейського досвіду мають відбуватися з урахуванням специфіки національної правової системи, рівня розвитку суспільства та інтересів народу України. Проблемним питанням для всіх правоохоронних органів України, і зокрема НПУ, залишається впровадження у практичну площину критеріїв оцінки їх діяльності та прискорення внесення змін до нормативно-правових актів, якими регламентується правоохоронна діяльність, спрямована на системну боротьбу з організованою злочинністю.

Перелік літератури

1. Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України: рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 р.

2. Литвиненко В.І. Концептуальні засади реформування правоохоронних органів України. Наукові праці МАУП. Серія: Юридичні науки. 2017. Вип. 1. С. 7-16.

3. Паньонко І.М. Причини та заходи щодо реформування правоохоронних органів України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 801. С. 195-201.

4. Ортинський В.Л. Реформування правоохоронної системи у контексті соціально-правового механізму забезпечення прав людини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 810. С. 38-42.

5. Стратегія розвитку системи Міністерства внутрішніх справ до 2020 року.

6. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липня 2015 року № 580. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. ст. 379.

7. Про затвердження Порядку проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції: постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 58.

8. Про встановлення індикаторів, за якими здійснюється проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції України: наказ МВС України від 9 листопада 2018 р. № 900.

9. Про затвердження Інструкції про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю: спільний наказ МВС України та СБУ від 10 червня 2011 р. № 317/235.

10. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року № 3341. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 35. ст. 358.

Транслітерація переліку літератури

1. Decree of the National Security and Defense Council of Ukraine as of March 04, 2016, which was enacted by the Decree of the President of Ukraine dated March 14, 2016 № 92/2016. [in Ukrainian].

2. Lytvynenko V.I. (2017) Kontseptualni zasady reformuvannia pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy [Conceptual framework for the reform of law enforcement agencies of Ukraine]. Scientific works of MAUP. Series: Jurisprudence. Vol. 1. Pp. 7-16. [in Ukrainian].

3. Panonko I.M. (2014) Prychyny ta zakhody shchodo reformuvannia pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy [Reasons and measures for reforming the law -enforcement agencies of Ukraine]. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Law Sciences. № 801,. 195-201. [in Ukrainian].

4. Ortynskyi V.L. (2014) Reformuvannia pravookhoronnoi systemy u konteksti sotsialno-pravovoho mekhanizmu zabezpechennia prav liudyny [Reforming the law enforcement system in the context of the social and legal mechanism for ensuring human rights]. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Law Sciences. No. 810, 38-42. [in Ukrainian].

5. Stratehiia rozvytku systemy Ministerstva vnutrishnikh sprav do 2020 roku. [Strategy of Development of the Ministry of Internal Affairs System until 2020]. (official web-site of the MIA of Ukraine). [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy (2015) Pro Natsionalnu politsiiu vid 02 lypnia 2015 roku № 580 [Law of Ukraine On National Police as of July 2, 2015, № 580). Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. № 40-41, 379. [in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 07 liutoho 2018 roku No. 58 Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia otsinky rivnia doviry naselennia do Natsionalnoi politsii [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approving the Procedure for conducting an assessment of the level of public confidence in the National Police as of February 7, 2018, № 58]. (official web-site). [in Ukrainian].

8. Nakaz MVS Ukrainy vid 09.11.2018 roku № 900: Pro vstanovlennia indykatoriv, za yakymy zdiisniuietsia provedennia otsinky rivnia doviry naselennia do Natsionalnoi politsii Ukrainy. [Order of the MIA of Ukraine as of 09.11.2018 No.900: On the establishment of indicators for conducting an evaluation of the level of public confidence in the NPU]. Liga-zakon. [in Ukrainian].

9. Spilnyi nakaz MVS Ukrainy ta SBU vid 10 chervnia 2011 roku #317/235: Pro zatverdzhennia Instruktsii pro vzaiemodiiu pravookhoronnykh orhaniv u sferi borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu. [Joint order of the MIA of Ukraine and the SSU of June 10, 2011 № 317/235: On Approval of the Instruction on the interaction of law enforcement agencies in the sphere of combating organized crime]. (official web-site). [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy (1993) Pro orhanizatsiino-pravovi osnovy borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu vid 30 chervnia 1993 roku #3341. [Law of Ukraine On the organizational and legal foundations of combating organized crime as of June 30, 1993, No.3341:]. Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. № 35. p. 358. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.