Конституційні принципи муніципально-правової політики в Україні: архетипний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційні принципи муніципально-правової політики в Україні: архетипний підхід

Марченко Володимир Юрійович аспірант Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, вул. Чернишевська, 80, м. Харків, 61002, провідний юрисконсульт Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", вул. Плеханівська, 126, м. Харків

Анотація

Дане дослідження присвячене аналізу конституційних принципів муніципально-правової політики та визначенню їх зв'язку із конституційними архетипами українського суспільства.

Автором розглянуто генезу поняття "архетип" та наведено його визначення. Проаналізовано думки вчених щодо можливості виділення юридичних архетипів. Обґрунтовано наявність юридичних архетипів у праві сучасної України та, на підставі вивчення наукових джерел, зазначено про наявність конституційно-правових архетипів та надано їх перелік.

Наведено загальнонаукове розуміння поняття "принцип" та викладено його основні визначення, які надаються у правовій доктрині. На підставі аналізу наукових праць щодо принципів правової політики автор доходить висновку про наявність конституційних принципів муніципально-правової політики. Наголошується на необхідності врахування конституційних принципів муніципально-правової політики при проведенні реформ в Україні. конституційний муніципальний правовий

У дослідженні сформульовано авторське бачення поняття "конституційні принципи муніципально-правової політики". Встановлено, що основними конституційними принципами муніципально-правової політики, які відображають конституційно-правові архетипи, є: 1) принцип пріоритету прав і свобод людини; 2) принцип законності; 3) принцип забезпечення пропорційного співвідношення інтересів особи, суспільства та держави;

4) принцип гуманістичної спрямованості муніципально-правової політики;

5) принцип дотримання демократичних процедур при формуванні органів місцевого самоврядування; 6) принцип автономії місцевого самоврядування; 7) принцип фінансової підтримки місцевих органів влади з боку держави. У дослідженні надано розгорнуту характеристику кожного принципу.

Автором наголошується, що конституційні принципи муніципально- правової політики склалися протягом десятиліть, відображають конституційно- правові архетипи, а тому обов'язковими до врахування при формуванні та реалізації муніципально-правової політики. Зазначено, що врахування принципів є важливим перш за все для уникнення протиріч у суспільстві, а також між окремими особами та органами влади. Визначено, що конституційні принципи муніципально-правової політики є основою для побудови системи регулювання відносин на місцях.

Ключові слова: муніципальне право, архетипіка, архетип, конституційно-правовий архетип, правова політика, муніципально-правова політика, принципи, принципи правової політики, конституційні принципи муніципально-правової політики.

Marchenko Volodymyr Yuriiovych Post-graduate student of Scientific Research Institute of State Building and Local Government of National Academy of Law Sciences of Ukraine, Chernyshevska St., 80, Kharkiv, 61002, leading legal adviser of State Enterprise "Malyshev Plant", Plekhanivska St., 126, Kharkiv

CONSTITUTIONAL PRINCIPLES OF MUNICIPAL LEGAL POLICY IN UKRAINE: AN ARCHETYPAL APPROACH

This study is devoted to the analysis of the constitutional principles of municipal law policy and determination of their connection with the constitutional archetypes of Ukrainian society.

The author considers the genesis of the concept of "archetype" and gives its definition. The opinions of scientists on the possibility of distinguishing legal archetypes are analyzed. The existence of legal archetypes in the legal system of modern Ukraine is substantiated. The existence of constitutional and legal archetypes is indicated and their list is given based on the study of scientific sources.

The general scientific understanding of the concept of "principle" is given and its main definitions, which are stated in the doctrine of law, are noted. Based on the analysis of scientific works on the principles of legal policy, the author concludes that there are constitutional principles of municipal legal policy. It was emphasized the need to take into account the constitutional principles of municipal legal policy in carrying out reforms in Ukraine.

The author formulates his own vision of the concept of "constitutional principles of municipal legal policy". It is established that the main constitutional principles of municipal legal policy, which reflect the constitutional and legal archetypes, are: 1) the principle of priority of human rights and freedoms; 2) the principle of legality; 3) the principle of ensuring the proportional balance of interests of the individual, society and the state; 4) the principle of humanistic orientation of municipal legal policy; 5) the principle of observance of democratic procedures during the formation of local self-government bodies; 6) the principle of autonomy of local self-government; 7) the principle of financial support of local authorities by the state. The study provides a detailed description of each principle.

The author emphasizes that the constitutional principles of municipal legal policy have developed over the decades, reflect the constitutional and legal archetypes, and therefore must be taken into account during the formation and implementation of municipal legal policy. It is noted that taking into account the principles is important primarily to avoid contradictions in society, as well as between individuals and authorities. It is determined that the constitutional principles of municipal legal policy are the basis for building a system of regulation of relations on the local level of public authorities.

Keywords: municipal law, the science about archetypes, archetype, constitutional archetype, legal policy, municipal legal policy, principles, principles of legal policy, constitutional principles of municipal legal policy.

Постановка проблеми. Ефективне функціонування сучасної, правової, соціальної держави повинно супроводжуватися врахуванням основних традицій, зокрема, архетипів, що склалися на теренах держави впродовж віків. Це дозволить мінімізувати суспільні протиріччя при перебудові існуючих систем влади та правового регулювання муніципальних відносин, а також сприятиме швидшому переходу на світові стандарти регулювання суспільних відносин. На жаль, більшість сучасних реформ, напрямків розробки та впровадження політики не враховують основні архетипи, які склалися в українському соціумі, що у подальшому призводить до несумісності змін із українською реальністю та виникненню соціальної напруги, зокрема, у сфері формування та подальшої реалізації муніципально-правової політики. Особливо це стосується конституційних принципів муніципально-правової політики, які є обов'язковими для врахування при здійсненні управління на місцях. Принципи є основоположними засадами, на основі яких будується будь-яка із галузей правової політики, вони не повинні суперечити відносинам, що склалися у суспільстві, тому при визначенні конституційних принципів муніципально-правової політики важливим є вивчення їх зв'язку із архетипами українського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі до висвітлювання поняття принципів правової політики зверталися такі вчені, як І. Фролов, В. Авер'янов, О. Малько, В. Затонський, М. Ісаков. Дослідження конституційно-правових архетипів проводили Г. Гаджиєв, В. Кочетков.

У той же час недостатньо розробленим залишається питання принципів муніципально-правової політики. Також наразі відсутні будь-які дослідження стосовно зв'язку конституційних принципів муніципально-правової політики із архетипами, що склалися в українському суспільстві, тому актуальним залишається надання характеристики основним конституційним принципам муніципально-правової політики з подальшим дослідженням їх зв'язку із архетипами, що склалися на теренах України в даній сфері суспільних відносин. Проведення такого наукового дослідження дозволить створити підґрунтя для формування та реалізації муніципально-правової політики, що буде враховувати традиції українського суспільства. Подібні наукові розвідки також слугуватимуть основою для подальших наукових досліджень з питання вивчення зв'язку архетипів українського суспільства із муніципально-правової політикою, зокрема, її принципами.

Мета статті - охарактеризувати конституційні принципи муніципально- правової політики, а також вивчити їх зв'язок із конституційними архетипами українського суспільства.

Виклад основного матеріалу. Проблемні питання, пов'язані із принципами муніципально-правової політики, є дуже різноплановими за своїм характером, науково-пізнавальними цілями, методами вирішення та іншими аспектами. Така проблематика за своєю сутністю не може бути розглянута виключно в рамках використання понятійно-категоріального апарату та методів однієї науки. Тому аналіз принципів муніципально-правової політики можна назвати міждисциплінарним.

Так, в рамках даного дослідження, для визначення конституційних принципів муніципально-правової політики необхідне використання напрацювань конституційного права, а для характеристики їх зв'язку із правовими архетипами, що склалися в українському суспільстві, необхідне використання соціологічних інструментів, зокрема, напрацювань підгалузі соціології - архетипіки.

З метою вивчення конституційних принципів муніципально-правової політики та встановлення, чи мають вони зв'язок із архетипами українського суспільства, перш за все необхідно надати визначення поняттям "архетип" та "конституційні принципи муніципально-правової політики".

Розвиток вчення про архетипи на науковому рівні розпочинається на початку ХХ століття, коли К.Г. Юнг (1875-1961) застосовує поняття "архетип" для характеристики загальних образів колективного несвідомого. Архетип (з грецької - "першообраз") - первісний образ, який визначає подальший розвиток явища. Тобто це певна несвідома основа, яка детермінує можливі напрями розвитку. Архетипи проявляють себе скрізь історію, культурні трансформації, фольклор, художню творчість. Можна сміливо сказати, що юридичні, чи правові, архетипи є основою розуміння права, юридичних фактів, правових норм, звичаїв, традицій, цінностей.

Слід зазначити, що поняття "архетип" активно вивчається конституціоналістами. Так, наприклад, Г. Гаджиєв говорить про особистий досвід освоєння конституційно-правової реальності як "відображення деяких конституційно-правових архетипів суспільства, що в кінцевому рахунку дозволяє автору вийти на рівень такого розуміння безперервності конституційно-правового розвитку, в рамках якого конституційно-правові ідеї набувають позачасового змісту і стають частиною конституційної дійсності, сучасності, визначають ідеологічні основи сьогодення та майбутнього" [1]. За результатами аналізу наукової літератури [6] можемо визначити основні конституційно-правові архетипи. Це архетипи: правової держави, свободи, справедливості, людської гідності, прав та обов'язків, пріоритет приватної та публічної автономії особи та громадянина.

Тобто юридичні, конституційно-правові архетипи проявляються у символізації, системі цінностей, уявлень та соціальних інститутах, що впливають на процес правової соціалізації кожної особи. Відповідно вони є внутрішньою позицією більшості членів суспільства, які виробили однакові правові уявлення (у зв'язку із цим можна згадати постулати психологічної школи права, заснованої Л.І. Петражицьким), а також є рушійною силою утворення мотивів, "які можуть значно коливатися в деталях, не втрачаючи своєї базової схеми" [9, с. 56]. Тому правові архетипи отримують конкретне змістовне навантаження лише тоді, коли вони проникають до свідомості людей та підкріплюються політико-правовим досвідом кожної особи.

Звертаючись до визначення конституційних принципів муніципально-правової політики слід сказати, що муніципально-правова політика, як галузь правової політики, набуває все більшого значення. В останні роки відбувається активна перебудова інституту місцевого самоврядування відповідно до сучасних потреб суспільства. Проте ці зміни здебільшого проводяться фрагментарно, у багатьох сферах без урахування особливостей окремих місцевих громад. Більше того, досить часто відкидаються навіть основні конституційні принципи, на які повинні спиратися подібні зміни.

Врахування принципів у проведенні реформ є дуже важливим, тому що принципи є основоположними ідеями, засадами, на яких будується процес чи явище. Тобто вони виконують функцію загальної основи суспільних відносин [4, с. 43]. У філософії принципи - це основа системи, узагальнення та поширення будь-якого положення на всі явища тієї галузі, з якої даний принцип було абстраговано [8, с. 362].

Поняття "принцип" походить від лат. principium - основа, початок і трактується як: 1) основне, вихідне положення теорії, вчення тощо, керівна ідея, основне правило діяльності; 2) внутрішнє переконання, погляд, що означає норму поведінки; 3) основа устрою, дії будь-якого механізму, приладу [2, с.30].

Слід зазначити, що на даний час конституційним принципам муніципально-правової політики присвячено дуже мало наукових праць. Крім того, у науці відсутнє визначення конституційних принципів муніципально-правової політики. Надамо визначення, спираючись на дослідження вчених з питань принципів правової політики.

Зазначимо, що деякі вчені (О. Малько, В. Затонський та ін.) характеризують принципи правової політики як "систему основних та визначальних ідей, що зумовлюють загальні підходи громадянського суспільства та державної влади щодо стратегічно орієнтованої діяльності у сфері правового регулювання соціальних відносин" [7, с. 177].

Підтримує вищенаведену думку й М. Ісаков, який визначив принципи правової політики як "вихідні визначальні ідеї, установки, що становлять моральнісну та організаційну основу виникнення, розвитку і функціонування правової політики" [3, с. 161].

На підставі проведеного аналізу наукової літератури сформулюємо авторське визначення поняття "конституційні принципи муніципально- правової політики". Це передбачені Конституцією України вихідні, керівні ідеї, основоположні засади, установки, які служать основою для формування та реалізації муніципально-правової політики. Таким чином, конституційні принципи муніципально-правової політики відображають конституційно- правові архетипи українського суспільства на сучасному етапі його розвитку у конкретній сфері правового регулювання.

До основних конституційних принципів муніципально-правової політики, що відображають основні конституційно-правові архетипи, можна віднести: 1) принцип пріоритету прав і свобод людини; 2) принцип законності; 3) принцип забезпечення пропорційного співвідношення інтересів особи, суспільства та держави; 4) принцип гуманістичної спрямованості муніципально-правової політики; 5) принцип дотримання демократичних процедур при формуванні органів місцевого самоврядування; 6) принцип автономії місцевого самоврядування; 7) принцип фінансової підтримки місцевих органів влади з боку держави.

Характеризуючи принцип пріоритету прав і свобод людини необхідно звернутися до ст. 3 Конституції України, у якій закріплено, що "людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави... Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Із даної статті зрозуміло, що Конституція України проголошує людину, її права і свободи найвищою цінністю держави. Держава повинна всіма доступними способами, у тому числі і через проведення муніципально-правової політики, забезпечувати дотримання прав і свобод людини. Проведення муніципально-правової політики є важливим компонентом у забезпеченні дотримання ст.3 Конституції України, тому що саме громади, місцевий рівень органів влади є тією основою, на яку повинні спиратися всі процеси у державі, у тому числі з проведення реформ.

Принцип законності є одним із основоположних принципів права загалом і муніципально-правової політики зокрема. Відповідно до ст. 6, 140 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади, так само як і органи місцевого самоврядування, діють "у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України". Законність є своєрідним стрижнем, який пронизує всі сфери функціонування суспільства. Він повинен бути дотриманий на всіх рівнях для запобігання хаосу. Проте, відповідно до останніх тенденцій, дотримуватися цього принципу стає все складніше через чисельні зміни до законодавства, які створюють плутанину у регулюванні окремих питань, а також досить часто створюють ситуації, за яких нормативні акти протирічать один одному.

Незважаючи на те, що дотримання принципу законності є досить складним питанням у сучасній Україні, вважаємо, що муніципально-правова політика повинна формуватися та реалізовуватися лише із урахуванням норм діючого законодавства, а за потреби також із внесенням змін до правих актів, що регулюють питання функціонування влади та суспільні відносини на місцях, з метою приведення регулювання до сучасних реалій, проте, тільки за умови, що загальне становище людей буде покращене, а нормативні акти будуть доповнювати один одного, без створення додаткових правових колізій.

Наголосимо, що відповідно до ст.1 Конституції України "Україна - суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава", що також свідчить на підтримку тези про те, що загальне становище людей у нашій державі повинне тільки покращуватись, проте обов'язково слід дотримуватися діючого законодавства.

У процесі формування концепції вирішення проблем суспільства досить важливим є дотримання ще одного принципу - забезпечення пропорційного співвідношення інтересів особи, суспільства та держави. Враховуючи, що при формуванні та реалізації муніципально-правової політики необхідне дотримання принципу пріоритету прав і свобод людини, важливим є розмежування прав і свобод окремих осіб із інтересами держави та суспільства.

Інтереси особи мають суб'єктивний характер, а їх метою є забезпечення власних бажань та амбіцій. Коли інтереси декількох осіб збігаються, то такі інтереси стають колективними, тобто об'єктивуються. Відповідно інтереси суспільства можна визначити як збіг інтересів більшості осіб у суспільстві.

Звісно, у різних груп суспільства є свої інтереси, тому для їх упорядкування, розмежування та задоволення створюються органи держави, що створює підґрунтя для виникнення інтересів держави.

Зазначимо, що окремі особи самостійно реалізують свої бажання та амбіції в рамках діючого законодавства, при збігу інтересів декількох осіб формуються інтереси суспільства, які потім проходять опрацювання з боку сформованих суспільством державних органів і, якщо більшість населення підтримує висунуті ідеї, відбувається реалізація таких ідей на державному рівні. Відповідно існує три окремих рівня інтересів: особи, суспільства і держави. Найбільш упорядкованими є інтереси держави, які у більшості випадків повинні збігатися з інтересами суспільства. У той же час вся ця система спирається на інтереси окремих осіб, тому що відповідно до ст.3 Конституції України людина є найвищою соціальною цінністю. При цьому повинен бути забезпечений баланс між особистими, суспільними і державними інтересами для того, щоб не було хаосу та превалювання репресивного державного апарату над всіма інтересами суспільства, що ми можемо спостерігати в країнах з авторитарними режимами.

Одним із основоположних принципів є принцип гуманістичної спрямованості муніципально-правової політики. Його сутність проявляється в орієнтації муніципально-правової політики на людину, як найважливішу цінність у нашій державі (ст.1 Конституції України). Процеси формування та реалізації муніципально-правової політики повинні бути не тільки в межах діючого законодавства, а й бути спрямованими на людину. У ситуаціях, коли постає вибір між реалізацією якогось проекту та нагальними потребами людей, органи влади повинні спрямовувати свої зусилля на задоволення потреб людей. Проте, завжди треба враховувати обставини та ситуацію, в якій робиться відповідний вибір.

Не менш важливим при реалізації муніципально-правової політики є принцип дотримання демократичних процедур при формуванні органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, а у ст. 141 Конституції України визначено право жителів обирати органи місцевого самоврядування. Державі необхідно дотримуватися позиції невтручання у проведення місцевих виборів для надання населенню права самостійно обрати місцеву владу, проте, на жаль, центральна влада в Україні все ще намагається впливати на результати голосування. Так само держава повинна надавати можливість прозоро висвітлювати сам процес формування органів місцевого самоврядування і не допускати безпідставних заборон на доступ до інформації з цього питання, яка не є конфіденційною.

Принцип автономії місцевого самоврядування передбачає правову, організаційну, фінансову та матеріальну автономії. Розділ XI Конституції України висвітлює всі типи автономії місцевого самоврядування. Правова автономія передбачає, що органи місцевого самоврядування наділені своїми власними повноваженнями у межах, передбачених Конституцією і чинним законодавством України. Використовуючи надані повноваження органи місцевого самоврядування можуть вирішувати питання місцевого значення, а також видавати нормативно-правові акти та інші акти регулювання. Організаційна автономія проявляється в можливості органів місцевого самоврядування самостійно встановлювати та розбудувати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповідала місцевим потребам та забезпечувала ефективне управління. Матеріальна та фінансова автономії органів місцевого самоврядування передбачають їх можливість володіти і розпоряджатися коштами і майном, яке належить територіальній громаді для здійснення своїх функцій та повноважень.

Окремо слід виділити принцип фінансової підтримки місцевих органів влади з боку держави. Відповідно до ст. 142 Конституції України держава фінансово підтримує місцеве самоврядування. Важливо, щоб така підтримка надавалась на постійній основі. Тільки за державної підтримки можливо забезпечити реалізацію більшості програм розвитку, а також масштабні проекти (наприклад, будівництво соціального житла, оновлення стадіонів, аеропортів тощо).

Висновки

У дослідженні було визначено, що архетип - це певна несвідома основа, яка детермінує можливі напрями розвитку. За результатами аналізу наукових джерел автором надається власне визначення поняття "конституційні принципи муніципально-правової політики": це передбачені Конституцією України вихідні, керівні ідеї, основоположні засади, установки, які служать основою для формування та реалізації муніципально-правової політики. На підставі проведеного аналізу наукової літератури та положень законодавства було зроблено висновок, що конституційні принципи муніципально-правової політики відображають конституційно-правові архетипи. Було виділено та надано характеристику таким основним конституційним принципам муніципально-правової політики: 1) принцип пріоритету прав і свобод людини; 2) принцип законності; 3) принцип забезпечення пропорційного співвідношення інтересів особи, суспільства та держави; 4) принцип гуманістичної спрямованості муніципально-правової політики; 5) принцип дотримання демократичних процедур при формуванні органів місцевого самоврядування; 6) принцип автономії місцевого самоврядування; 7) принцип фінансової підтримки місцевих органів влади з боку держави. Зазначимо, що при проведенні реформ, а також формуванні та реалізації муніципально-правової політики важливо дотримуватися принципів, що були проаналізовані у даному дослідженні. Вважаємо, що вивчені принципи відповідають міжнародним стандартам, відображають конституційні архетипи українського суспільства на сучасному етапі його розвитку, а їх врахування при проведенні реформ допоможе уникнути суспільного напруження. Наголосимо, що науковий доробок з питання конституційних принципів муніципально- правової політики досить незначний, тому дане питання потребує подальшого більш глибокого вивчення.

Література

1. Гаджиев Г.А. О пространственно-временном мышлении в конституционном праве (вопросы юридической онтологии и аксиологии). Сравнительное конституционное обозрение. 2011. № 6 (85). С. 82-93.

2. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В.Б. Авер'янова. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.

3. Исаков Н.В. Правовая политика современной России: проблемы теории и практики: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Ростовский юридический институт. Ростов-на-Дону, 2004. 459 с.

4. Колодій А.М. Принципи права: ґенеза, поняття, класифікація та реалізація. Альманах права, 2012, вип. 3. С. 42-46. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/63807/08- Kolodiy.pdf?sequence=1 (дата звернення: 28.04.2022).

5. Конституція України. Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 28.04.2022).

6. Кочетков В.В. Идеи конституционализма в отечественной политико-правовой мысли второй половины ХІХ - начала ХХ века: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Московский юридический университет имени О.Е. Кутафина. Москва, 2017. 487 с.

7. Малько А.В., Затонский В.А. Правовая политика: основы теории и практики: учебно-методический комплекс. Москва: Проспект, 2015. 352 с

8. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. Москва: Политиздат, 1991. 560 с.

9. Юнг К.Г. Архетип и символ. Москва, 1991. URL: https://gtmarket.ru/library/basis/ 4229/4232 (дата звернення: 28.04.2022).

10. References:

11. Gadzhiev, G.A. (2011). O prostranstvenno-vremennom myishlenii v konstitutsionnom prave (voprosyi yuridicheskoy ontologii i aksiologii) [On spatio-temporal thinking in constitutional law (questions of legal ontology and axiology)]. Sravnitelnoe konstitutsionnoe obozrenie - Comparative Constitutional Review, 6 (85), 82-93 [in Russian].

12. Averianov, V.B. (Eds.). (1998). Derzhavne upravlinnia: teoriia i praktyka [Public administration: theory and practice]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

13. Isakov, N.V. (2004). Pravovaya politika sovremennoy Rossii: problemyi teorii i praktiki [Legal policy of modern Russia: problems of theory and practice]. Doctor's thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].

14. Kolodii, A.M. (2012). Pryntsypy prava: geneza, poniattia, klasyfikatsiia ta realizatsiia [Principles of law: genesis, understanding, classification and implementation]. Almanakh prava - Law almanac. 3, 42-46. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/ 63807/08- Kolodiy.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

15. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] (1996). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].

16. Kochetkov, V.V. (2017). Idei konstitutsionalizma v otechestvennoy politiko-pravovoy myisli vtoroy polovinyi XIX - nachala XX veka [Ideas of constitutionalism in the domestic political and legal thought of the second half of the 19th - early 20th]. Doctor's thesis. Moskva [in Russian].

17. Malko, A.V. & Zatonskiy, V.A. (2015). Pravovaya politika: osnovyi teorii i praktiki: uchebno-metodicheskiy kompleks [Legal policy: fundamentals of theory and practice: educational and methodological complex]. Moskva: Prospekt [in Russian].

18. Frolov, I.T. (Eds.). (1991). Filosofskiy slovar [Philosophical Dictionary]. Moskva: Politizdat [in Russian].

19. Yung, K.G. (1991). Arhetip i simvol [Archetype and symbol]. Moskva. Retrieved from https://gtmarket.ru/library/basis/4229/4232 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru