Загальні положення оптимізації правосуддя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області

Луцьк, Україна

Загальні положення оптимізації правосуддя

Корецька В.В.

Анотація

Проведення реформи чинного законодавства надала нові елементи побудови оптимізації правосуддя. В умовах нових правових реалій головними аспектами судоустрою постають процесуальна економія, оптимізація строків досудового розслідування та судового розгляду, встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, швидкого його розкриття на підставі проведення слідчих розшукових дій, неупе- реджений судовий розгляд кримінальної справи та проголошення вироку, який максимально повинен наблизити момент встановлення вчинення кримінального правопорушення до визначення міри кримінального покарання. Визначені проблеми вимагають докладного комплексного аналізу процесуальних повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування та суду на стадії судового розгляду. Запропоновано повноваження слідчого судді на підставі міжнародних правових норм, що забезпечують виконання прав, свобод та гарантій учасників кримінального провадження. Визначені теоретичні аспекти та практичне вирішення даних питань у разу внесення змін до законодавства.

Ключові слова: оптимізація, процесуальна економія, правосуддя, слідчі розшукові дії, гарантії, статус, слідчий, прокурор, слідчий суддя, колегіальний суд.

Summary

The relevance of the article includes a retrospective analysis of modern processes of criminal offense detection, protection of the rights, freedoms and interests of participants in criminal proceedings. The main provisions indicate the need to reform the judiciary, optimize criminal procedural legislation, the mechanism of application of certain provisions of procedural rules for prompt, complete, impartial pre-trial investigation and trial.

In the conditions of new legal realities the main aspects of justice are procedural economy, optimization of terms of pre-trial investigation and trial of criminal proceedings, establishment of the fact of commission of a criminal offense, fixing of the proofs indicating guilt of the suspect, fast disclosure of criminal offense. indictment, impartial trial of a criminal case and the pronouncement of a sentence, which should bring as close as possible the moment of establishment of a criminal offense to the determination of punishment for its commission.

The reform of the current legislation has provided new elements for building the optimization of justice. In the new legal realities, the main aspects of the judiciary are procedural economy, optimization of pre-trial investigation and trial, establishing the fact of a criminal offence, its rapid disclosure on the basis of investigative actions, impartial criminal proceedings and sentencing, which should bring the moment establishment of the commission of a criminal offence before determining the measure of criminal punishment.

The identified problems require a detailed comprehensive analysis of the procedural powers of the investigating judge at the stage of pre-trial investigation and the court at the stage of trial. The powers of an investigating judge on the basis of international legal norms that ensure the implementation of the rights, freedoms and guarantees of participants in criminal proceedings are proposed. Theoretical aspects and practical solution of these issues in the case of amendments to the legislation are identified.

Key words: optimization, procedural economy, justice, investigative actions, guarantees, status, investigator, prosecutor, investigating judge, collegial court.

Актуальність статті

Актуальність статті включає ретроспективний аналіз сучасних процесів розкриття кримінального правопорушення, забезпечення захисту прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження. Основні положення вказують на необхідність реформуванні правосуддя, оптимізації кримінального процесуального законодавства, механізму застосування окремих положень процесуальних норм для швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування та судового розгляду. В умовах нових правових реалій головними аспектами правосуддя постають процесуальна економія, оптимізація строків досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, закріплення доказів, що вказують на вину підозрюваного, швидкого розкриття кримінального злочину, проведення слідчих розшукових дій та направлення до суду обвинувального акту, неупереджений судовий розгляд кримінальної справи та проголошення вироку, який максимально повинен приблизити момент встановлення кримінального правопорушення до визначення покарання за його вчинення.

Мета статті є визначення теоретичних та практичних положень оптимізації процесуальної економії правосуддя.

Новизна

Новизна включає до себе комплексний підхід визначення оптимізації та процесуальної економії на підставі галузевих наукових підходів, а саме кримінального права та процесу, судоустрою.

Теоретичні положення

Кримінальне право пов'язано з основними положеннями кримінального процесу, судоустрою. Дані науки перебувають у тісному взаємозв'язку та взаємозалежності, доповнюючи одна одного. В сукупності з іншими галузями права визначають і відображають політику держави. Незважаючи на взаємозв'язок норм даних галузей права, кожна з них має свої призначення, предмет, засади, метод, завдання. Предметом кримінального права є особиста вина та призначена судом міра кримінального покарання. Предметом кримінального процесу є система, передбачених законом процесуальних, слідчих (розшукових) та судових дій, які здійснюються стороною обвинувачення, суддею для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Теоретичні положення науки кримінального процесу, як галузі права можна визначити, як призначення та сутність швидкого проведення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження (ст. 2 КПК України). Зміст його основних понять, за якими визначається структура сторін, учасників процесу, розкривається зміст окремих процесуальних положень, що вказують на правову діяльність та участь учасників процесу під час кримінального провадження (ст. 3 КПК України). Визначення теоретичних конструкцій засад кримінального провадження (ст. 7- 29 КПК України). Запропонований правовий статус сторін, на стадіях процесу, які повинні визначити обставини кримінального правопорушення, вину підозрюваного на стадії досудового розслідування та вину обвинуваченого на стадії судового розгляду (ст. ст. 3-74 КПК України).

Основа кримінального процесу полягає у встановлення доказів та доказування предмету кримінального правопорушення ( ст. ст. 84 - 102 КПК України). Проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (ст. ст. 223-275 КПК України). Проведення судових дій, встановлення вини обвинуваченого на стадії судового розгляду, застосування правових засобів захисту прав, свобод та інтересів учасників процесу, ухвалення та проголошення вироку за яким призначається міра кримінального покарання за вчинений злочин, таким чином щоб жодна невиновна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності, а винний був засуджений таким чином, щоб покарання відповідала можливості його переховування (ст. 318 КПК України).

Не можна не відзначити, що паралельне співвідношення двох галузей права відображаються в самостійних кодексах, але кожний кодекс встановлює істотні зміни, які мають протиріччя під час їх застосування. З метою встановлення єдиного правового визначення закону вносяться виправлення, зміни, доповнення та ін. Постійно удосконалюється теорія кримінального права та процесу. Наукові розробки надають систему елементів під час механізму застосування імперативності процесуальних норм практикою.

Оптимізація кримінального процесу проводиться наступними шляхами. Перший шлях пропонує оптимізацію досудового розслідування, встановлення мінімальних строків розслідування, забезпечення гарантій прав, свобод та інтересів учасників, надання процесуальних повноважень стороні обвинувачення та захисту.

Другий вказує на положення диспозитивності у разі застосування угоди під час встановлення доказів допустимими, якщо вони були отримані на стадії досудового розслідування з порушенням чинного законодавства. Крім того дані положення відображають елементи відмови публічного обвинувача від підтримання публічного обвинувачення відносно обвинуваченого на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Третій науково практичний. На його підставі надається методика удосконалення проведення слідчих розшукових дій, застосування нових практичних підходів досудового розслідування та судового розгляду.

Розгляд першої конструкції оптимізації кримінального процесу необхідно визначити на підставі стадійності. Кримінальне провадження проводить процедуру від початку досудового розслідування де слідчий, прокурор повинні встановити підстави та кваліфікацію кримінального правопорушення. Слідчий починає досудове розслідування, встановлює вину підозрюваного, надає йому повідомлення та проводить допит де визначає предмет доказування обставин кримінального правопорушення. Закінчується стадія досудового розслідування складанням обвинувального акту, який затверджує прокурор та надсилає до суду для проведення судового розгляду.

Перші теоретичні пропозиції вчених щодо структури кримінального процесу були запропоновані після вступу в дію Статуту кримінального судочинства 1864 року. Подальший розвиток стадій припадає на кінець 1930-х років. КПК України 1961 року розкрив зміст стадій та визначив їх етапи під час проведення досудового та судового провадження. Чинний КПК України надав нове визначення стадій, а саме досудове та судове провадження. Основні тенденції розвитку стадійності процесу спрямовані на встановлення єдиного критерію, його диференціації, предмету та методу правового регулювання. процесуальний досудовий розслідування кримінальний

Аналіз правових дискусій свідчить, що новий розвиток стадійності поставив більш питань ніж відповіді. До кінця залишається невизначеним їх теоретична розробка, відношення між загальними та спеціальними теоріями процесу, методи та методика досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Ю.П. Аленін, Н.С. Алексеев, В.Г. Даев, Л.Д. Кокарев, та ін. під час дослідження структури права враховували не лише предмет, але і метод, його форму, спосіб правового регулювання [1, с. 27; 3, с. 33].

С.А. Альперт, Л.Е. Владимиров, М.М. Гродзинський, М.С. Строгович запропонували розподіл процесу на стадії. Стадійність процесу визначалась на підставі початку досудового провадження та закінчення судового розгляду кримінальної справи, ухваленням та проголошенням вироку [2; 7; 9; 14].

Основне призначення стадії розслідування було встановлено як виконання завдань кримінального процесу, встановлення вини підозрюваного, проведення за умовами належного, повного, всебічного, неупередженого досудового розслідування. Завдання стадії судового розгляду включала перевірку судових доказів та на їх підставі встановлення вини обвинуваченого і проголошення вироку.

І.В. Басиста, В.І. Галаган, Ж.В. Удовенко, В.Д. Бринцев, Ю.М. Грошевой, О.В. Каплдіна, О.Г. Шило, С. Павлов, В.Т. Томин та ін. вказують, що кримінальне провадження має дві стадії досудове та судове провадження. Стадію досудове розслідування вони підрозділяють на дві частини. Перша охоплює момент прийняття процесуального рішення щодо притягнення особи як обвинувачуваного. Друга включає елементи доказової бази відносно обвинуваченого, складання обвинувального акту та направлення матеріалів кримінального провадження до прокурора, який повинен розглянути провадження та прийняти рішення щодо затвердження обвинувального акту і направлення матеріалів кримінального провадження до суду [4; 6; 8; 11; 12; 15 ].

В.П. Бож'єв, Ю.М. Грошевой, О.В. Капліна, О.Г. Шило, О.В. Смирнов, В.Т. Томін, Ю.К. Якимович та ін. розробили теоретичні елементи стадії досудового розслідування у трьох частинах: загальне розслідування, що передбачає встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та забезпечення доказової бази відносно підозрюваного; спеціальне розслідування, яке передбачає складання та оголошення повідомлення про підозру; кінцевий етап, який включає закінчення досудового розслідування, складання обвинувального акту та направлення його до прокурора, затвердження прокурором акту на передачу матеріалів кримінального провадження до суду [5; 11; 13; 16].

В.Д. Бринцев розкриваючи поняття системи процесу вважав, вона складається не із стадій, а інститутів [6].

О.В. Капліна вказувала, що система процесу має окремі елементи, кожний з яких пов'язаний з іншими елементами та властивостями. У свою чергу властивості системи виявляються не простою сумою складових її елементів, а визначаються специфікою зв'язку правових відносин між елементами. Основна характеристика системи визначається впорядкованістю елементів, організації та структури [ 11]

Виклад загального матеріалу

Згідно ст. 3 КПК України структура кримінального процесу включає до себе стадії встановлення обставин кримінального правопорушення, вини підозрюваного, обвинуваченого; виконання засад кримінального процесу; строки та межі досудового розслідування та судового розгляду; структуру сторони обвинувачення та захисту, функціональний підхід учасників до встановлення предмету доказування. Об'єкт структури кримінального процесу включає процедурні та процесуальні параметри за допомогою яких сторони, учасники процесу мають встановлені КПК України процесуальні повноваження. Кримінальне провадження повинно пройти всі стадії, етапи кримінального процесуального провадження. Однак, в окремих випадках, стадія досудового розслідування може бути закінчена на підставі постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Стадія підготовчого судового провадження встановлена таким чином, що суддя, під час судового розгляду кримінального провадження має право закрити кримінальну справу на підставі закону та звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності. Стадія судового розгляду може закінчуватися проголошенням виправдувального вироку тому інші стадії не будуть мати процесуального виконання. В даному разі можна зазначити, що структурна побудова стадій відповідає основним завданням, засадам кримінального процесу. Встановлення вини або невинуватості може бути визначено на будь якому етапі, стадії кримінального процесу.

Кримінальний процес строго регламентована процесуальна діяльність сторони обвинувачення, прокурора, слідчого, дізнавача, оперативних підрозділів та його учасників. Основне завдання кримінального процесу є забезпечення прав, свобод та гарантій учасників кримінального провадження. У разі тимчасового обмеження процесуальних прав, свобод та інтересів підозрюваного тільки слідчий суддя має право надати процесуальні повноваження слідчому, дізнавачу, оперативним підрозділам щодо проведення окремої категорії слідчих (розшукових) дій, які тимчасово обмежують процесуальні права учасників процесу під час досудового розслідування. Основа кримінального процесу є забезпечення його процедурними та процесуальними нормами, які гарантують виконання завдань кримінального провадження.

Розглядаючи загальні теорії кримінального процесу можна визначити, що кримінальний процес України на стадії досудового провадження побудований на підставі романо-німецької правової системи з окремими елементами англосаксонської правової сім'ї. На стадії досудового розслідування діє класична романо-німецька правова система, що встановлює правові відносини між учасниками процесу, в окремих випадках обмежує процесуальні права та обов'язки сторони захисту, підозрюваного. Крім того внесені зміни у КПК України протягом 2020 року визначили, що публічність процесу має необмежене право на встановлення факту вчинення кримінального правопорушення та закріплення його на підставі ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування як доказ.

На стадії судового провадження діє англосаксонська правова система, що вказує на елементи змагальності сторони обвинувачення та захисту. На підставі міжнародно правових норм до кримінального процесу включені міжнародно правові документи, договори, згода на виконання яких надана Верховною Радою України. Публічність обвинувачення встановлена таким чином, що прокурор має право відмови від підтримання публічного обвинувачення відносно обвинуваченого, або надає нове обвинувачення під час судового розгляду кримінальної справи.

На підставі спеціальних, приватних теорій кримінального процесу можна визначити, що оптимізація кримінального процесу має особливості під час початку досудового розслідування, а саме якщо потерпілий відмовляється від подачі заяви про вчинене кримінальне правопорушення то діють диспозитивні норми кримінального процесу і слідчий не має право починати досудове провадження. На стадії судового провадження структура кримінального процесу побудована на підставі англосаксонського права, а саме рівності між стороною обвинувачення та захисту, процесуальної змагальності. В даному разі англосаксонська правова система виключає можливість початку досудового розслідування.

Висновок

Положення оптимізації суду можна визначити на підставі укладення угоди між сторонами процесу. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Друга конструкція оптимізації правосуддя є встановлення мінімальних строків судового розгляду, забезпечення гарантій прав, свобод та інтересів учасників. Строки судового розгляду визначені на підставі межі предмету доказування. Третій елемент передбачає забезпечення гарантій прав та обов'язків учасників кримінального процесу. Концепцією гарантій у кримінальному процесі України є встановлені законом форми, засоби, способи, процедура, що забезпечують захист прав і законних інтересів учасників кримінального провадження на його стадіях.

Список використаних джерел

1. Аленин Ю. П. Уголовно-процессуальный кодекс Украины Науч. практ. комментарий / Ю. П. Аленин. - Одеська нац. юрид. академія. Харків. Одисей. 2003. - 959 с.

2. Альперт С.А. Субъекты уголовного процесса. /Альперт С.А. - Х.: Из-во Харьковский юридический ин-т. 1997. - 60с.

3. Алексеев Н.С. Очерк развития науки советского уголовного процесса. / Алексеев Н.С., Даев В.Г., Кокарев Л.Д. -Воронеж. ВГУ. 1980. - 192с.

4. Басиста І.В. Правові основи прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування . автореф.. докт. юрид. наук. 12.00.09. / І.В. Басиста/ Запоріжжя, 2012. - 36с.

5. Божьев В.П. Основания внесения и порядок рассмотрения дела в распорядительном заседании. учебное пособие. /Божьев В.П. -М.: Юрид. лит. 1972. - 270с.

6. Брынцев В.Д. Судебная власть. Правосудие. Пути реформирования в Украине. /Брынцев В.Д. - Х.: Основа. 1998. - 140с. В.П. Бож'єв,

7. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. / Владимиров Л.Е. - Тула. Автограф. 2000. - 235с.

8. Галаган В. І. Кримінальний процес України : навч. посіб. / Басиста І. В., Галаган В. І., Удовенко Ж. В. - К. : Центр учбової л-ри, 2010. - 352 с.

9. Гродзинский М.М. Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе. / Гродзинский М.М. - М.: Госюриздат. 1953. - 210с.

10. Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. /Даев В.Г. - Л.: ЛГУ. 1982. - 169 с.

11. Капліна О.В. Кримінальний процес України: підручник / О.В. Капліна, Ю.М. Грошевой, О.В. Шило. - Х. Юрид. університет. 2013. - 820с.

12. Павлов С. Проблеми на основинте функции в социалистически наказателен процес. /Павлов С. -София.: 1960. - 230с.

13. Смирнов А.В. Модели уголовного процесса. /Смирнов А.В. -СПб.: Альфа. 2000. -210с.

14. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. /Строгович М.С. - М.: Юриздат НКЮ СССР. 1958. - 440с.

15. Томин В.Г. Острые углы уголовного судопроизводства. /Томин В.Г. -М.: Юрид. лит. 1991. - 180с.

16. Якимович Ю.К. Структура советского уголовного процесса: система стадий и система производств. Основные и дополнительные производства. /Якимович Ю.К. -Томск.: Изд-во Томского ун-та . 1991 -156с.

Размещено на Allbest.ru