Особистість злочинця - центральна проблема сучасної кримінології (деякі аспекти в контексті протидії злочинності)
Розуміння особистісних властивостей тих, хто вчиняє протиправні дії, з’ясування ролі та місця злочинця в кримінології. Наявність тісного взаємозв’язку між особистістю злочинця і протидією злочинності. Причини формування у громадян злочинної поведінки.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.08.2022 |
| Размер файла | 18,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особистість злочинця - центральна проблема сучасної кримінології (деякі аспекти в контексті протидії злочинності)
Л.Г. Козлюк, кандидат юридичних наук
У статті розглянуто ключову складову предмета кримінології - особистість злочинця. Наголошено на наявності тісного взаємозв'язку між особистістю злочинця і протидією злочинності. Аргументовано, що без пізнання особистості злочинця неможливо реалізувати один з пріоритетних напрямів протидії злочинності, яким є розробка успішних заходів протидії. Доводиться, що соціально-натуралістичний підхід до розуміння особистості злочинця відкриває нові можливості більш продуктивного впливу на осіб, що вчиняють кримінальні правопорушення. Наголошується, що закономірною є формула: ефективне дослідження особистості злочинця дорівнює ефективній протидії злочинності.
Ключові слова: злочинність, особистість злочинця, протидія злочинності, механізм злочинної поведінки, соціально-натуралістична кримінологія, комплекс сваволі та ілюзій, воля і свідомість людини.
Личность преступника - центральная проблема современной криминологии (некоторые аспекты в контексте противодействия преступности)
Козлюк Л.Г.
В статье рассмотрена ключевая составляющая предмета криминологии - личность преступника. Отмечено наличие тесной взаимосвязи между личностью преступника и противодействием преступности. Аргументировано, что без знания личности преступника невозможно реализовать одно из приоритетных направлений противодействия преступности, которым является разработка успешных мер противодействия. Доказывается, что социально-натуралистический подход к пониманию личности преступника открывает новые возможности более успешного воздействия на лиц, совершающих уголовные преступления. Отмечается, что закономерной является формула: эффективное исследование личности преступника равно эффективному противодействию преступности.
Ключевые слова: преступность, личность преступника, противодействие преступности, механизм преступного поведения, социально-натуралистическая криминология, комплекс своеволия и иллюзий, воля и сознание человека.
Perpetrator's identity - central issue of modern criminology (Some Aspects in the Context of Opposing Criminality)
KozHuk Liudmyla, Candidate of Juridical Sciences (Ph. D.)
The article is related to the key component of the subject of criminology - the perpetrator's identity. It is stressed the close relationship between the perpetrator's identity and the opposing against criminality. It is argued that unless a knowledge of the perpetrator's identity one of the priority areas of crime prevention shall not be implemented that is the development of successful countermeasures. It turns out that the socio-naturalistic approach to understanding the perpetrator's identity shows up new opportunities, more productive influence on those who commit criminal offenses. It is emphasized that the formula is natural: an effective study of the perpetrator's identity is equal to the effective opposing against criminality.
Key words: criminality, perpetrator's identity, opposition to criminality, criminal behavior mechanism, social-naturalistic criminology, arbitrariness and illusions complex, person's will and consciousness.
Perpetrator's identity - central issue of modern criminology (Some Aspects in the Context of Opposing Criminality)
Kozliuk Liudmyla
Due to the fact that our society lives in a state of criminality, this study theoretically attempts to show the value of research on the perpetrator's identity and the need to oppose criminality thereof. The purpose of the study is to understand one of the main components of the subject of criminology, which is the perpetrator's identity, to clarify his role and place in the opposing against criminality.
The study applied the principle of social naturalism. It is proved that the study of the identity of the perpetrator on the basis of the principle of social naturalism opens up new opportunities in finding, more successful influence on the behavior of persons committing criminal offenses. Because it determines that the core of the perpetrator's identity is an arbitrariness and illusions complex. Liquidation of which will help increase efficiency in the development and implementation of measures to opposing criminality. Under implementing countermeasures, it is important to know on what aspects to focus on to prevent the mechanism of criminal behavior. It is the study of the perpetrator's identity from the standpoint of socio-naturalistic criminology opens the way for a successful response to the causes and conditions that shape the perpetrator's identity and contribute thereof to manifestation in the commission of a crime.
The socio-naturalistic approach to the study of perpetrator's identity allows the subjects of counteraction accordingly: develop countermeasures and respond to criminality in general.
It is argued that the positive aspect in opposing criminality directly depends on the perpetrator 's identity because through the knowledge of the personal characteristics of those who commit illegal acts, criminogenic factors of crime are explained. These are two interdependent processes. Scientifically substantiated researches of the perpetrator's identity give the chance to carry out, to correct opposition to criminality. Thus, there is a natural formula: an effective study of the perpetrator's identity is equal to the effective opposition against criminality.
It has been proven that effective research into the perpetrator's identity is tied to a logical chain of solving extremely complex criminological problems, including the opposing against criminality. And the successful opposition to this socially negative phenomenon shows that there is an adequate influence on criminogenic factors that give rise to criminality, that is, that the developed measures to opposing criminality are effective. The close connection between the perpetrator's identity and the opposition against criminality is that the perpetrator's identity is central to the opposition against criminality, due to the fact that effective research on the perpetrator's identity, it is possible to implement effective measures.
Key words: criminality, perpetrator's identity, opposition to criminality, criminal behavior mechanism, social-naturalistic criminology, arbitrariness and illusions complex, person's will and consciousness.
Вступ
З огляду на стан поширення злочинності в Україні, набрання нею організованих форм1, актуалізуються дослідження, пов'язані з вивченням особистості злочинця. Це зумовлено тим, що особистість злочинця є своєрідним центром, що «запускає» механізм злочинної поведінки. Тому властивості, які тією чи іншою мірою дають змогу реалізуватися такому механізму, завжди цікавлять як теоретиків, так і практиків.
Кримінологічне дослідження особистості злочинця дає змогу визначити вагу, яку вносить у злочинну поведінку сама особистість як активний суб'єкт взаємодії із соціальним середовищем. Кримінологічне значення особистості злочинця полягає в тому, що особистість може розглядатися як своєрідне «вікно», яке дає змогу зазирнути у обставини, які сформували цю особистість, зокрема, вийти на соціальні умови, що детермінували злочинну поведінку. Адже особистість злочинця, акумулюючи певні зовнішні умови, дає змогу визначити ті кримінологічні характеристики середовища, які іноді важко виявити іншим способом2.
Внаслідок триваючої соціальної кризи в нашій державі склалися сприятливі умови для формування у громадян злочинної поведінки. Різка стратифікація населення за рівнем доходів, доступом до соціальних послуг, умовами та якістю життя породжує криміногенно небезпечну соціальну нерівність, що своєю чергою, детермінує соціальне відчуження і знижує межу та міру законослухняності значної частини суспільства3. У зв'язку з цим сьогодні наше суспільство перебуває у стані криміналізму. Як наголошує О.М. Костенко, формулою такого стану є те, що кожен мусить вибирати одне з двох зол - або стати злочинцем, або бути потерпілим від злочинів - третього не дано4.
Огляд досліджень
Проблематика пов'язана з особистістю злочинця має комплексний характер. Її вивченням займаються не лише українські та зарубіжні кримінологи, а й антропологи, психіатри, психологи, медики, соціологи, філософи. Серед них - Г. Тард, І. Ланге, Б. Скіннер, Е. Дюркгейм, Е. Фром, Р. Мертон, Т. Селлін, Е. Сатерленд, О.М. Костенко, В.В. Голіна, Г.М. Міньковський, О.О. Кваша, Ю.М. Антонян, К.Є. Игошев, А.І. Долгова, В.Д. Філімонов, А.Ф. Зелінський, С.Ф. Денисов, Н.Ф. Кузнєцова, Г.А. Аванесов, А.П. Закалюк, І.С. Ной, І.І. Карпець, В.Н. Кудрявцев, С.В. Познишев та ін.
Не дивно, що кримінологія як наука формувалася на основі досліджень особистості злочинця, причин та умов злочинної поведінки. Проте, незважаючи на здобутки зазначених авторів, розвиток кримінології змушує шукати все нові шляхи розв'язання проблем, пов'язаних з протидією злочинності, а особистість злочинця є основною і визначальною категорією у процесі протидії, оскільки конкретні злочини вчиняють конкретні люди.
Постановка проблеми
З огляду на те, що наше суспільство живе у стані криміналізму, в цьому дослідженні на теоретичному рівні здійснена спроба показати цінність досліджень особистості злочинця та їх необхідність для протидії злочинності.
Метою дослідження є осмислення однієї з основних складових предмета кримінології, яким є особистість злочинця, з'ясування її ролі та місця у процесі протидії злочинності.
Виклад основного матеріалу
Сьогодні логіка вивчення особистості злочинця дедалі більш настійно висуває завдання узагальнення та систематизації численних даних про це явище, отриманих різними науками, і насамперед кримінологією. Особистість злочинця у кримінології - системна наукова проблема в тому розумінні, що вона передбачає вивчення, дослідження власне особистості злочинця, злочинної поведінки, способу життя злочинця, особливостей його соціального середовища, зв'язків і відносин. Поведінка людини - цілісне явище, яке неможливо поділити на окремі елементи, такі, наприклад, як соціологічні, біологічні, психологічні і т. д. Таке становище зумовлене тим, що дослідження особистості злочинця є багатоаспектними і мають яскраво виражений міждисциплінарний характер. Вчені-кримінологи наголошують, що вивчення особистості злочинця, яке традиційно іменується кримінологічним, фактично є міждисциплінарним, комплексним5.
Треба сказати, що такі категорії, як «злочинність», «особистість злочинця», «протидія злочинності» належать до основних складових предмета кримінології. Це зумовлено тим, що ці основні категорії кримінологічної науки перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності, оскільки злочинність пов'язана з конкретними вчинками людини, тому неможливо протидіяти їм без глибокого вивчення тих, хто їх вчиняє.
Злочин - це акт не тільки зовнішній, а й передусім вольовий і усвідомлений; рішення про його вчинення обирається людиною вільно або під певним зовнішнім впливом і є результатом складного процесу, в якому зовнішні обставини діють опосередковано, відбиваючись через внутрішні (суб'єктивні) умови. Тому, щоб пізнати причини злочинності, необхідно розкрити механізм злочинної поведінки, який можна розкрити лише у процесі дослідження особи злочинця і впливу її властивостей на вибір протиправної поведінки6.
В останні десятиліття у кримінології актуальною залишається проблема віднайдення ефективних наукових підходів, які б дали змогу по-новому розв'язувати складні кримінологічні проблеми, до яких належить і особистість злочинця, і протидія злочинності. У зв'язку з цим в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України значна увага приділяється проблемам модернізації теорії і практики протидії злочинності.
Розроблено основи соціально-натуралістичної кримінології, яка дає чіткі відповіді на архіважливі питання, які виникають при дослідженні особистості злочинця. Саме із пошуку відповідей на проблеми, «які властивості притаманні особистості злочинця», і розпочався пошук нової кримінологічної доктрини7, що й стала основою соціально-натуралістичної кримінології.
Для успішних досліджень щодо запобігання злочинам украй важливо не лише мати уявлення про особу злочинця, а й глибоко проникнути у структуру властивостей, якостей, а також інших особистісних ознак8.
За соціально-натуралістичною кримінологією, особливості злочинця слід шукати у властивостях, притаманних його волі і свідомості, і ці властивості, що характерні волі і свідомості, мають бути у злочинця до вчинення злочину, щоб свого часу вони могли проявитися у цьому злочині. Властивості волі і свідомості поділяють на загальні (які властиві усім злочинцям) та індивідуалізуючі (які властиві конкретному злочинцю). Стан волі у злочинців перебуває у стані сваволі, стан свідомості - п у стані ілюзій. Стан сваволі і стан ілюзій, який характерний для волі і свідомості злочинця, називається «комплексом сваволі та ілюзій»9. Саме загальні властивості волі і свідомості відрізняють злочинців від інших людей. Індивідуалізуючі властивості, які відрізняють злочинців один від одного: це і природжені, і набуті індивідуальні властивості, які індивідуалізують кримінальний прояв комплексу сваволі та ілюзій у конкретного злочинця. До прикладу, це можуть бути соціально-демографічні, особистісно-рольові, психологічні та інші властивості10.
Такий підхід до розуміння особистості злочинця відкриває нові можливості у віднайденні більш успішного впливу на поведінку осіб, що вчиняють злочин, оскільки визначає, що ядром особистості злочинця є комплекс сваволі та ілюзій, усунення якого сприяє підвищенню ефективності у розробці та здійсненні заходів протидії злочинності. Це зумовлено тим, що при здійсненні заходів протидії треба знати, на що необхідно спрямовувати свою діяльність, щоб не дати спрацювати механізму злочинної поведінки. Саме дослідження особистості злочинця з позицій соціально-натуралістичної кримінології відкриває шляхи для успішного реагування на причини і умови, які формують особистість злочинця і сприяють її прояву у вчинені злочину.
Соціально-натуралістичний підхід до вивчення особистості злочинця дає можливість суб'єктам протидії адекватно:1) розробляти заходи протидії і 2) реагувати на злочинність взагалі. У комплексі все це сприяє здійсненню контролю над злочинністю.
Оскільки існування причин і умов злочинності зумовлене природними властивостями волі і свідомості людини, її здатністю до вибору, то протидія злочинності не може полягати в намаганні повністю усунути криміногенні фактори і злочинність, яку вони породжують. Нормальною є протидія, що полягає в намаганні встановити контроль над злочинністю шляхом створення найкращих умов для формування і прояву нормальної, доброчинної активності громадян і протидії кримінальній активності, сваволі11.
Треба розуміти, що соціально-натуралістичне розуміння особистості злочинця і властивостей, їй притаманних, дає можливість відповісти на одвічні питання, які цікавлять кримінологію: чому людина вчиняє злочин? Відповідь: бо вона має комплекс сваволі та ілюзій. І, чому людина вчиняє саме такий злочин? Відповідь: це пов'язано з природженими і набутими індивідуальними властивостями12. З кримінологічної позиції вивчення особистості злочинця на основі методології соціального натуралізму розкриває дійсні причини і умови злочинної поведінки. А розуміння криміногенних факторів злочинної поведінки особи, яка вчиняє злочин виводить на пізнання причин та умов злочинності. Все це дає можливість розробляти адекватні заходи протидії і здійснювати успішну протидію злочинності загалом.
Таким чином, успішність протидії злочинності прямо залежить від особистості злочинця, оскільки через пізнання особистісних властивостей тих, хто вчиняє протиправні дії, пояснюються криміногенні фактори злочинності. Це два взаємозалежні процеси. Науково обґрунтовані дослідження особистості злочинця дають можливість здійснювати, коригувати протидію злочинності. Отже, випливає закономірна формула: ефективне дослідження особистості злочинця дорівнює ефективній протидії злочинності.
особистість злочинець протиправний поведінка
Висновки
Сьогодні очевидно, що держава втратила контроль над злочинністю, тому ми тривалий час живемо у стані криміналізму. Щоб вжити ефективних заходів для зменшення масштабів злочинності в країні, ні в якому разі з поля досліджень не треба «упускати» особистість злочинця, адже криміногенні фактори, що породжують злочинність, діють через її волю і свідомість. Вивчаючи особистість злочинця, ми пізнаємо причини і умови злочинності в цілому і водночас причини та умови, що породжують конкретний злочин.
Дослідження особистості злочинця дає змогу отримати нові знання, які цінні для розробки і здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності протидії злочинності. Тобто через призму особистості злочинця здійснюється пізнання природи злочинності і розробка успішних заходів протидії їй. На ефективних дослідженнях особистості злочинця зав'язаний логічний ланцюжок розв'язання надскладних кримінологічних проблем, серед яких і протидія злочинності. Успішна протидія цьому соціально негативному явищу свідчить, що здійснюється адекватний вплив на криміногенні фактори, які породжують злочинність, тобто що розроблені заходи протидії злочинності є дієвими. Тісний зв'язок між особистістю злочинця і протидією злочинності полягає в тому, що особистість злочинця займає центральне місце у протидії злочинності. Зумовлено це тим, що в результаті ефективних досліджень особистості злочинця з'являється можливість здійснити ефективні заходи протидії.
Беззаперечною є перспектива подальших розвідок досліджуваної проблеми. Вона зумовлена тим, що вивчення особистості злочинця є необхідним для сприяння підвищенню ефективності протидії злочинності. На отриманих об'єктивних знаннях про особистість злочинця має ґрунтуватися розробка заходів протидії злочинності, адже у дослідженнях особистості злочинця криються корені найефективніших способів протидії цьому соціально негативному явищу.
Література
1. Стратегія боротьби з організованою злочинністю від 16 вересня 2020 р. № 1126-р. Звіт Голови Національної поліції України про результати роботи відомства у 2019 році.
2. Долгова А.И. Теоретические посылки и общая характеристика результатов длящегося криминологического изучения личности. Опыт криминологического изучения личности преступника. Москва, 1981. С. 8.
3. Кримінологія: підручник / Б.М. Головкін, В.В. Голіна, О.В. Лисоєд та ін.; за заг.ред. Б.М. Головкіна. Харків: Право, 2020. С. 134.
4. Правова доктрина України: у 5 т. Харків: Право. 2013. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку / за заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова. С. 497.
5. Кваша О.О. Організатор злочину кримінально-правове та кримінологічне дослідження. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2003. С. 93.
6. Кримінологія: підручник. Практикум / В.С. Ковальський, О.М. Костенко, Г.С. Семаков та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2017. С. 10.
7. Правова доктрина України: у 5 т. Харків: Право. 2013. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку / за заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова. С. 496.
8. Денисов С.Ф. Особа злочинця у кримінологічній теорії України. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2020. № 1(22).
9. Костенко О.М. Культура і закон - у протидії злу: монографія. Київ: Атіка, 2008. С. 149.
10. Козлюк Л.Г. Про необхідність вивчення особистості злочинця з позиції соціально-натуралістичної кримінології. Правова держава. Вип. 31. Київ: Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2020. С. 374-380.
11. Кримінологія: підручник. Практикум / В.С. Ковальський, О.М. Костенко, Г.С. Семаков та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2017. С. 101-102.
12. Костенко О.М. У світлі соціального натуралізму (вибране): вибрані твори. Київ: Паливода А.В., 2020. 812 с.
References
1. Stratehiia borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu vid 16 veresnia 2020 r. № 1126-r. Zvit Holovy Natsionalnoi politsii Ukrainy pro rezultaty roboty vidomstva u 2019 rotsi.
2. Dolgova A.I. Teoreticheskie posylki i obshchaya harakteristika rezul'tatov dlyashchegosya kriminologicheskogo izucheniya lichnosti. Opyt kriminologicheskogo izucheniya lichnosti prestupnika. Moskva, 1981. S. 8. [rus].
3. Kryminolohiia: pidruchnyk. / B.M. Holovkin, V.V. Holina, O.V Lysoied ta in.; za zah. red. B.M. Holovkina. Kharkiv: Pravo, 2020. S. 134. [ukr].
4. Pravova doktryna Ukrainy: u 5 t. Kharkiv: Pravo. 2013. T. 5: Kryminalno-pravovi nauky v Ukraini: stan, problemy ta shliakhy rozvytku / za zah. red. V.Ia. Tatsiia, VI. Borysova. S. 497. [ukr].
5. Kvasha O.O. Orhanizator zlochynu kryminalno-pravove ta kryminolohichne doslidzhennia. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho, 2003. S. 93. [ukr].
6. Kryminolohiia: pidruchnyk. Praktykum / V.S. Kovalskyi, O.M. Kostenko, H.S. Semakov ta in. Kyiv: Yurinkom Inter, 2017. S. 10. [ukr].
7. Pravova doktryna Ukrainy: u 5 t. Kharkiv: Pravo. 2013. T. 5: Kryminalno-pravovi nauky v Ukraini: stan, problemy ta shliakhy rozvytku / za zah. red. V.Ia. Tatsiia, VI. Borysova. S. 496. [ukr].
8. Denysov S.F. Osoba zlochyntsia u kryminolohichnii teorii Ukrainy. VisnykKryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy. 2020. № 1(22). [ukr].
9. Kostenko O.M. Kultura i zakon - u protydii zlu: monohrafiia. Kyiv: Atika, 2008. S. 149. [ukr].
10. Kozliuk L.H. Pro neobkhidnist vyvchennia osobystosti zlochyntsia z pozytsii sotsialno-naturalistychnoi kryminolohii. Pravova derzhava. Vyp. 31. Kyiv: In-t derzhavy i prava imeni V.M. Koretskoho NAN Ukrainy, 2020. S. 374-380. [ukr].
11. Kryminolohiia: pidruchnyk. Praktykum / VS. Kovalskyi, O.M. Kostenko, H.S. Semakov ta in. Kyiv: Yurinkom Inter, 2017. S. 101-102. [ukr].
12. Kostenko O.M. U svitli sotsialnoho naturalizmu (vybrane): vybrani tvory. Kyiv: Palyvoda A.V, 2020. 812 s. [ukr].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Психологічні аспекти формування особи неповнолітнього злочинця. Сутність діяльності з протидії вчиненню злочинів неповнолітніми. Проблеми криміналістичної характеристики неповнолітньої злочинності та вдосконалення шляхів розслідування таких злочинів.
статья [22,6 K], добавлен 07.02.2018Проблема причин злочинності як одна з основних у сучасній кримінології. Підміна моральних цінностей у суспільстві, її причини та наслідки. Низький рівень соціальної культури суспільства як визначальний чинник формування злочинної поведінки осіб.
реферат [32,4 K], добавлен 15.05.2011Поняття злочину та злочинності за думкою Платона. Концепція покарання як виправлення чи перевиховання та принцип невідворотності покарання з точки зору Платона. Аналіз причин злочинності за творами Платона і причини злочинності в сучасний період.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 17.02.2012Встановлення та ототодження особи злочинця засобами криміналістики. Виокремлення основ криміналістичної гомеоскопії (гомології). Напрями, завдання та методичний інструментарій дослідження особи злочинця. Традиційні методи розслідування в Україні.
статья [26,5 K], добавлен 19.09.2017Предмет кримінології як науки. Кримінологічні дослідженя та його етапи. Соціологічний напрямок розвитку кримінології. Злочинність як соціальне явище. Классифікація причин злочинності за рівнем, змістом, механізмом дії.
шпаргалка [133,7 K], добавлен 25.06.2007Вплив первинної соціалізації на психіку людини, яка вчинила злочин. Специфічні особливості сучасної сім'ї та вживання алкоголю – причини, які сприяють формуванню особи злочинця. Характеристика психологічних чинників, які сприяють сексуальній патології.
реферат [63,1 K], добавлен 14.05.2011Предмет посягання тяжких тілесних ушкоджень як елемент криміналістичної характеристики. Згадки про біологічні (соматичні) властивості особи у науковій літературі. Основні групи криміналістично-значущих властивостей особистості злочинця та потерпілого.
реферат [31,9 K], добавлен 28.04.2011Предмет та основні методи вивчення кримінології як наукової дисципліни. Поняття та структура злочинності, причини та ступінь розповсюдження даного явища в сучасному суспільстві, схема механізму детермінації. Заходи щодо попередження злочинності.
презентация [78,4 K], добавлен 12.12.2011Методологія науки кримінології. Класифікація детермінантів злочинності. Інформаційне та організаційне забезпечення попередження злочинів. Поняття і напрями кримінологічних досліджень. Види прогнозування кримінології. Процес кримінологічного прогнозування.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 19.07.2011Історичний процес розвитку кримінологічної науки у зарубіжних країнах. Причини розвитку кримінологічних шкіл сучасності та їх вплив на рівень злочинності. Аналіз сучасних закордонних кримінологічних теорій та їх вплив на зменшення рівня злочинності.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 07.08.2010Визначення поняття, предмету, завдань та основних функцій кримінології як юридичної науки. Вивчення особистості злочинця і законослухняного громадянина. Характеристика асоціального та антисоціального, насильницького та "випадкового" типів правопорушника.
реферат [27,1 K], добавлен 21.10.2010Кримінологія як наука, що вивчає злочинність як соціальне явище, предмет та методи її вивчення. Спостереження за злочинцями в суспільстві. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності. Динаміка рецидивної злочинності та критерії її визначення.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 25.03.2011Основна цінність і характеристика особистості як носія цілісності буття; когнітивний, біхевіористський і гуманістичний підходи до вивчення поняття. Дослідження закономірностей поведінки особистості злочинця, який вчинив статеві злочини щодо неповнолітніх.
реферат [25,8 K], добавлен 13.05.2011Поняття та загальна характеристика кримінальної агресії, її класифікація за різними підставами. Аналіз чинників та основні умови, які породжують кримінальну агресію. Проблема формування особистості агресивного злочинця. Кара як засіб протидії агресії.
курсовая работа [109,8 K], добавлен 13.02.2011Кримінологічна характеристика поняття латентної злочинності. Правовий підхід до класифікації видів латентної злочинності. Об'єктивні, суб'єктивні причини, що зумовлюють існування латентної злочинності. Спеціально-юридичні методи дослідження злочинності.
курсовая работа [31,6 K], добавлен 27.01.2011Поняття та предмет кримінології як науки. Показники, що характеризують злочинність. Джерела кримінологічної інформації і методи їх пізнання. Причини і умови злочинності в сучасному світі і в Україні. Міжнародна організація кримінальної поліції "Інтерпол".
курс лекций [75,3 K], добавлен 15.03.2010Інститут покарання як один з найбільш важливих видів кримінально-правового впливу на процес протидії злочинності та запобіганні подальшій криміналізації суспільства. Пеналізація - процес визначення характеру караності суспільно небезпечних діянь.
статья [13,8 K], добавлен 07.08.2017Методи дослідження особистості злочинця, який вчинив статевий злочин щодо неповнолітніх. Участь жінки у вчиненні статевих злочинів проти неповнолітніх. Соціально-демографічна характеристика злочинця, її кримінологічне значення при розкритті злочинів.
реферат [40,8 K], добавлен 14.05.2011Аналіз взаємодії злочинця та жертви злочинного посягання, ролі кожного з них при створенні віктимогенної ситуації. Заходи запобігання віктимної поведінки та інформаційні методи впливу, спрямовані на захист населення від негативних криміногенних чинників.
статья [20,4 K], добавлен 14.08.2017Поняття та принципи попередження злочинності. Форми координаційної діяльності правоохоронних органів. Профілактичні заходи попереджувальної злочинності. Принципи діяльності профілактичної злочинності та їх види. Спеціалізовані суб’єкти даної діяльності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 25.02.2011
