Теоретичні засади судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НЕЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

к.е.н., професор, судовий експерт

Хомутенко А.В.

д.е.н., професор, професор кафедри фінансів, Одеський національний економічний університет

Анотація

У статті актуалізовано необхідність удосконалення теоретичних основ судово-економічної експертизи використання бюджетних коштів. Наведене нормативно-правове тлумачення терміну «нецільове використання бюджетних коштів» та обґрунтування потреби залучення експерта-економіста в разі здійснення кримінального провадження. Проаналізовано погляди науковців і практиків щодо трактування як категорії «судово-економічна експертиза», так і терміну «судово-економічна експертиза нецільового використання бюджетних коштів». Виокремлено ознаки та призначення судової експертизи загалом та судово-економічної експертизи зокрема. На підставі аналізу наукових праць нами наведене авторське визначення судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів. Відмічено, що в науковій літературі питання визначення предмета судово-економічних експертиз також має дискусійний характер. Підкреслено, що питання предмета судової експертизи нерозривно пов'язано з завданнями судових експертиз та об'єктами експертного дослідження. Зауважено, що предмет судово-економічної експертизи визначає межі компетенції експерта-економіста та коло питань, які він вирішує.

Ключові слова: бюджетні правопорушення, судово-економічна експертиза, бюджетні кошти, нецільове використання.

Annotation

The article updates the need to improve the theoretical foundations of forensic economic expertise in the use of budget funds. The normative and legal interpretation of the term "untargeted use of budget funds" and the justification of the need to involve an expert economist in the event of criminal proceedings are given. The views of scientists and practitioners regarding the interpretation of both the category "forensic economic expertise" and the term "forensic economic expertise of misuse of budget funds" were analyzed. The features and purpose of forensic expertise in general and forensic economic expertise, in particular, are highlighted. Based on the analysis of scientific works, we have given the author's definition of the forensic economic expertise of non-targeted use of budget funds. It is noted that in the scientific literature, the issue of defining the subject of forensic economic expertise is also debatable. It is emphasized that the issue of the subject of forensic expertise is inextricably linked with the tasks of forensic expertise and objects of expert research. It is noted that the subject of forensic economic expertise determines an expert economist's competence limits and the range of issues he solves. Examples of issues that may be submitted to expert economists for resolution in the case of appointment of expertise in connection with established budget offenses are given. The list of objects of forensic economic expertise of non- targeted use of budget funds and legal acts regulating the budget implementation process has been determined. The principles by which an expert economist should be guided and the principles of forensic expert activity are characterized. The essence of the method of forensic economic expertise of non-targeted use of budget funds is indicated. The main theoretical principles of forensic economic expertise of non-targeted use of budget funds are summarized.

Keywords: budget offenses, forensic economic expertise, budget funds, unintended use.

Вступ

Економічні відносини, пов'язані з розподілом та використанням бюджетних коштів, в Україні недостатньо урегульовані, про шо свідчать обсяги неефективного управління публічними фінансами і майном, а також бюджетних правопорушень. Економічні збитки, завдані державі, та шкода, спричинена суспільству, в результаті таких неправомірних дій обраховується міліардами гривень. Так, згідно з даними звіту Рахункової палати за 2021 р. сума встановлених бюджетних правопорушень становила 21,9 мрд. грн. [1], а за результатами перевірок Державної аудиторської служби України та її міжрегіональних територіальних органів встановлено порушення бюджетного законодавства на суму майже 14,8 млрд. грн., з яких 11,84% - бюджетні порушення у вигляді нецільового використання коштів як місцевого, так і державного бюджетів [2]. Відповідні результати контрольних заходів, як відомо, зазначені суб'єкти передають правоохоронним органам, які з метою отримання додаткових доказів залучають судових експертів для дослідження операцій, що стосуються нецільового використання бюджетних коштів. Для забезпечення експертного правосуддя необхідно удосконалити теоретичні засади проведення судових експертиз нецільового використання бюджетних коштів.

Питання нецільового використання бюджетних коштів були предметом науково-прикладних досліджень юристів, економістів, управлінців. Деякі аспекти бюджетного процесу та контролю за цільовим використанням бюджетних коштів викладені в роботах вітчизняних учених-економістів, а саме: С. Булгакової, О. Зварича, Н. Зорій, В. Каленської, О. Колодія, П. Перепічки, В. Пилипенка, І. Стефанюка, В. Стоян, О. Чечуліної, С. Юрія та ін. Серед вітчизняних науковців-юристів слід відмітити: Л. Воронову, О. Деревчука, О. Орлюк, З. Перощук, О. Солдатенко, А. Чубенка, Н. Якимчук та ін. При цьому проблемам розслідування злочинів, пов'язаних із нецільовим використанням бюджетних коштів, приділяли увагу Б. Головкіна, О. Кальмана, Ю. Кудряшова, Г. Літвінчука, Є. Невмержицького, В. Нечитайла, І. Попович, О. Пчеліна, О. Скворцова, Р. Степанюка. А проблематику судово-економічної експертизи досліджували: М. Білуха, Л. Будник, Т. Мулик, С. Романів, С. Савченко, О. Хомутенко, А. Шляхова та ін. Незважаючи на наявні наукові праці, теоретичні основи судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів розглядалися фрагментарно. Крім того, експертна практика свідчить про наявність об'єктивної потреби уточнення предметної області експертних досліджень зокрема та удосконалення основних теоретичних засад судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів загалом. У цьому зв'язку метою статті стало узагальнення основних теоретичних засад судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів.

Результати

Доцільно зауважити, що відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) «нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів)» [3]. Нецільове використання бюджетних коштів може бути підставою для притягнення відповідальних посадових осіб до кримінальної відповідальності згідно з законами України [3, ч.2 ст. 121]. В процесі кримінального провадження справ, які стосуються нецільового використання бюджетних коштів, виникають ситуації, коли для встановлення певних обставин справи або фактів, необхідним є отримання інформації, яка стосується спеціальних знань, і не може бути отримана інакше як в результаті звернення з переліком питань до експертної установи або експерта.

Відмітимо, що серед науковців і практиків не існує єдиної позиції щодо трактування як категорії «судово-економічна експертиза», так і терміну «судово-економічна експертиза нецільового використання бюджетних коштів». Так, зокрема, М. Білуха стверджує, що судово- економічна експертиза досліджує виробничу й фінансово-господарську діяльність підприємств різної форми власності, які допустили збитки, втрати, крадіжки цінностей, безгосподарність та інші негативні явища, що стали об'єктом розглядання правоохоронних органів [4]. Водночас, ми не поділяємо цієї думки, оскільки зазначені ознаки характерні більше для ревізій та аудиту спеціального призначення, аніж для експертизи.

На думку А. Шляхова: «... у всіх випадках, коли йдеться про експертизу, то мають на увазі дослідження, проведене досвідченою особою (експертом) для відповіді на питання, які потребують спеціальних (наукових, досвідчених, професійних) знань» [5]. У визначенні науковцем акцент зроблено на наявності в експерта спеціальних знань, необхідних для проведення експертних досліджень, однак не розкрито інші характерні ознаки судово-економічної експертизи, які дозволяють виокремити її в окремий вид судових експертиз.

Судовим експертом О. Хомутенко характерною ознакою судово-економічна експертиза визначено процес збирання інформації про об'єкт дослідження шляхом заявлення експертом-економістом клопотання, її оброблення й узагальнення (трансформації) в інформацію, що цікавить орган, який призначив експертизу та має силу доказу [6]. Вважаємо, що наведені ознаки притаманні всім судовим експертизам. Крім того, заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи є лише правом експерта, яке він реалізує при недостатності наданих на дослідження матеріалів, що використовувались у актах перевірки, або необхідні для документального підтвердження, або не підтвердження їх висновків.

Науковцем Т. Мулик надається визначення судово-економічної експертизи як процесуальної дії, «що полягає в експертному дослідженні даних бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-господарської діяльності, фінансово-кредитних операцій, з метою формування та надання висновку стосовно питань, поставлених органами дізнання та слідства» [7].

Під судово-економічною експертизою, на думку науковців Л. Будник, С. Романів та С. Савченко, слід розуміти процесуальне дослідження економічних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про фактичні дані та обставини конкретної справи, що перебуває у провадженні органу суду, шляхом застосування спеціальних знань і навичок експерта-економіста» [8]. Цю думку поділяємо й ми, однак вважаємо, що в ньому не розкрито призначення судової економічної експертизи та її значення як доказу.

На підставі аналізу наукових праць ми дійшли до висновку, що судово-економічна експертиза нецільового використання бюджетних коштів - це процесуальна форма дослідження на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів (первинних документів бухгалтерського обліку бюджетних установ, їх облікових регістрів та фінансової і бюджетної звітності), що містять інформацію про обставини справи та підлягають дослідженню в суді за їх змістом та формою й допомагають суду досягти об'єктивності в доказуванні нецільового використання бюджетних коштів.

Доцільно зауважити, що в науковій літературі питання визначення предмета судово- економічних експертиз також має дискусійний характер. Так, на думку науковця Д. Вітер «предметом експертизи фінансово-господарської діяльності виступають закономірності інформаційного відображення економічної діяльності в системі економічних показників та іншої обліково-економічної інформації, яка розкриває зміст економічних операцій, що досліджуються для вирішення завдань з розкриття й розслідування економічних злочинів» [9]. А от Т. Білуха зазначає, що предметом судово-економічної експертизи є господарські операції та їх достовірність відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності, які стали об'єктами розслідування та судового розгляду правоохоронними органами і потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера для встановлення істини [4].

Згідно з позицією судового експерта О. Аніщенко «предмет конкретної судової економічної експертизи визначається завданнями (питаннями), які ставлять на вирішення експерту, та які зазначаються в ухвалі слідчого судді або ухвалі суду про призначення експертизи та не можуть виходити за межі предмета класу, роду, виду експертизи» [10]. Ми поділяємо думку, що питання предмета судової експертизи нерозривно пов'язано з завданнями судових експертиз та об'єктами експертного дослідження та стверджуємо, що предметом судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів є рух бюджетних коштів розпорядників або отримувачів, які визначенні завданням, поставленим на вирішення експерта щодо документального підтвердження даних про використання бюджетних грошових коштів, які відображені в первинних документах, облікових регістрах, у фінансовій та бюджетній звітності відповідності до їх бюджетних призначень та бюджетних асигнувань, передбачених затвердженим та погодженим кошторисом (розписом бюджету, планом використання бюджетних коштів), що є об'єктами дослідження.

Доцільно зауважити, що предмет судово-економічної експертизи визначає межі компетенції експерта-економіста та коло питань, які він вирішує. При цьому не допускається проведення судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів для з'ясування питань права. Наприклад, питання відповідальності уповноважених осіб за порушення бюджетного законодавства, зокрема в такій редакції: «Чи підтверджується документально нецільове використання бюджетних коштів уповноваженими особами організацією «ХХХ» за бюджетною програмою «УУУ», наведених у Акті ревізії «найменування офісу Держаудитслужби». Якщо ні, то в якій частині підтверджується?»

Відповідно до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертів-економістів у разі призначення експертизи у зв'язку з встановленими бюджетними правопорушеннями може ставитись таке питання: «Чи підтверджується документально цільове використання бюджетних коштів їх розпорядником «ХХХ», бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) на відповідний рік визначеним у паспорті бюджетної програми «УУУ» в сумі?» або «Чи підтверджується документально цільове використання бюджетних коштів у сумі розпорядником «ХХХ» бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) на рік?».

Зауважимо, що питання та обставини справи визначають також напрямок дослідження об'єктів судової економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів.

Як слушно зазначила С. Лук'яненко «об'єктами судової економічної експертизи є документальні носії інформації, що містять інформацію про відображені в бухгалтерських документах та облікових регістрах господарські операції, які стали предметом розслідування чи розгляду в суді та на підставі яких проводиться судово-експертне дослідження та, які відповідно до статті 83 Кримінально-процесуального кодексу України передбачені серед джерел доказів в кримінальних справах» [16]. Зокрема, об'єктами судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів є інформація, наведена в документах, що застосовуються в процесі виконання бюджету, первинних документах, облікових регістрах, у фінансовій та бюджетній звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Перелік об'єктів судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Перелік об'єктів дослідження судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів

Джерело: складено автором за даними [3; 11; 12; 13; 14; 15]

При проведені дослідження об'єктів судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів, експерти керуються чинними нормативно-законодавчими актами, що регламентують процес виконання бюджету, а саме: Конституція України; Бюджетний Кодекс України; Закон України «Про Державний бюджет України»; інші закони (що регулюють бюджетні відносини), які передбачені ст. 1 Бюджетного кодексу України; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти органів виконавчої влади, та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; рішення про місцевий бюджет; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування які регламентують бюджетні відношення в Україні.

Крім того, експерт-економіст повинен керуватись принципами, які визначені в ст.3 Закону України «Про судову експертизу», а саме: «законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження» [17]. Однак, у законі відсутнє тлумачення цих принципів, воно наведене лише в науково-практичному коментарі до Закону України «Про судову експертизу». Так, у науково- практичному коментарі визначено тлумачення принципу законності який «означає, що будь-які дослідження, засновані на використанні спеціальних знань судового експерта, навіть коли вони спираються на сучасні досягнення науки і техніки, не мають доказового значення, якщо порушені процесуальні приписи призначення чи проведення судової експертизи». Стосовно принципу незалежності, в науково-практичному коментарі до закону про судову експертизу, зазначено, що незалежність судового експерта «гарантується самим існуванням судово-експертних установ, які не входять до сфери управління міністерств та відомств, що спрямовують і забезпечують оперативно-розшукову діяльність та функції досудового розслідування». Принципи повноти й об'єктивності при проведенні саме експертного дослідження визначається «як втілення єдності пізнавальної та процесуальної сторін судово-експертної діяльності» [18].

Доцільно зазначити, що кожний із принципів судово-експертної діяльності відіграє самостійну роль, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети та завдань судово-економічної експертизи. Дія одного принципу обумовлює дію інших. Ні один із принципів не може існувати окремо від інших принципів судово-економічної експертизи, а тільки у взаємодії з ними. Отже, принципи судово-економічної експертизи складають систему, порушення експертом будь-якого з них автоматично є порушенням усіх інших і як наслідок - втрата висновком експерта доказового значення в судовому процесі.

Процесуальна оцінка висновку експерта проводиться за визначеними в теорії доказів критеріями допустимості, достовірності та доказового значення (доказової сили), що й є її предметом. Так, необхідною умовою допустимості висновку експерта щодо нецільового використання бюджетних коштів є проведення дослідження матеріалів кримінального провадження з дотриманням принципів судово-експертної діяльності, а саме: суворого дотримання вимог нормативно-правових актів, які регламентують судово-експертну діяльність та порядок використання бюджетних коштів їх розпорядниками або одержувачами; процесуальна самостійність та індивідуальна відповідальність експерта за наданий ним висновок; повнота й об'єктивність проведеного експертного дослідження із застуванням відповідної методики дослідження.

Методику судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів слід розуміти як систему науково обґрунтованих методів, способів і прийомів, спрямованих на вивчення об'єктів та вирішення завдань, які поставлені слідчими органами чи судом перед експертом економістом.

Основними методами, прийомами та способами судово-економічної експертизи, які доцільно застосовувати з питань нецільового використання бюджетних коштів є документальна перевірка, економічний аналіз, співставлення, інформаційне моделювання.

Узагальнення основних теоретичних засад судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів представлене в таблиці 2.

Таблиця 2 Основні теоретичні засади судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів

Висновки

бюджетний кошти економіст правовий

За результатами дослідження нами наведено авторське бачення сутності судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів, визначено мету проведення судово- економічної експертизи, її предмету та об'єктів дослідження. Подальші наукові дослідження вважаємо за доцільне здійснювати в напрямку вдосконалення організації та методики проведення судово-економічної експертизи нецільового використання бюджетних коштів в Україні.

Список використаних джерел

1. Звіт Рахункової палати за 2021 рік.

2. Звіт Державної аудиторської служби України, її міжрегіональних територіальних органів за 2021 рік.

3. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010. № 2456-VI.

4. Білуха М. Т. Судово-бухгалтерська експертиза: підручник. К.: Воля, 2004. 656 с.

5. Шляхов А., Ромашов А. Судебно-бухгалтерская экспертиза. Социалистическая законность. 1971. № 5. С. 28-32.

6. Хомутенко О. В. Застосування інформаційного підходу до вивчення судово-економічної експертизи як процесу взаємопов'язаних операцій з інформацією. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. X.: Право, 2009. Вип. 9.

7. Мулик Т. О., Мулик Я. І. Теоретичні основи судово-економічної експертизи: аналіз наукових поглядів. Економічний простір. № 165, 2021.

8. Романів С. Р., Будник Л. А., Савченко С. І. Судово-економічна експертиза в Україні: її економічна сутність та кадрове забезпечення. Економічний простір. Випуск 23. 2018.

9. Вітер Д. В. Судово-економічна експертиза у доведенні обставин, що підлягають обов'язковому доказуванню при розслідуванні злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм.

10. Аніщенко О. В., Данильченко О. Л. Збитки як предмет судової економічної експертизи у кримінальному проваджені.

11. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності" (Форми N 1-дс, 2-дс, 3-дс, 4-дс) затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009. № 1541.

12. Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012. № 44.

13. Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб'єктів державного сектору та порядку їх складання: Наказ Міністерства фінансів України від 08.09.2017. № 755.

14. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002. № 228.

15. Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету: Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002. № 57.

16. Лук'яненко С. В. До питання про об'єкти дослідження судової економічної експертизи.

17. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994. № 4038-ХІІ.

18. Сегай М. Я., Форіс Ю. Б. Науково-практичний коментар до Закону України "Про судову експертизу". Експертизи у судовій практиці: наук.-практ. Посібник. КНДІСЕ, Акад. адвокатури; за заг. ред. В.Г. Гончаренка. 2-вид., перероб. і доп. К.: Юрінком Інтер, 2010. 400 с.

Размещено на Allbest.ru