Європейський кодекс електронних комунікацій як новий етап регулювання інтернету в Євросоюзі
Дослідження та аналіз головних положень Європейського кодексу електронних комунікацій, прийнятого Європейським Парламентом та Радою. Визначення й характеристика причин та наслідків його появи з точки зору актуальних реформ у сфері регулювання інтернету.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.08.2022 |
| Размер файла | 28,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ужгородський національний Університет
Європейський кодекс електронних комунікацій як новий етап регулювання інтернету в Євросоюзі
Новицький Володимир Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Юридичного факультету
Анотація
Мета статті: коротко дослідити та проаналізувати положення Європейського кодексу електронних комунікацій, прийнятого Європейським Парламентом та Радою в 2018році, причини та наслідки його появи з точки зору актуальних реформ у сфері регулювання Інтернету в ЄС.
Наукова новизна роботи полягає в аналізі змісту Європейського кодексу електронних комунікацій як одного з найважливіших етапів реформ регулювання Інтернету в ЄС, що може стати основою для подальших наукових досліджень у ході імплементації його положень в законодавство України.
Висновки. Прийнятий Європейським Парламентом та Радою 11грудня 2018року Європейський кодекс електронних комунікацій (European Electronic Communications Code) - всеохоплюючий документ, що є частиною реформ в рамках створення єдиного цифрового простору ЄС. Основні його положення направлені на встановлення чітких правил щодо використання Інтернету на всій території ЄС, підвищення якості надання послуг, сприяння інвестиціям, рівності для усіх надавачів послуг в Інтернеті, надання чіткого визначення та розмежування понять, формування взаємної довіри між зацікавленими особами у реагуванні на нові ризики.
Важливе місце виділяється наближенню джерел європейського права у сфері регулювання Інтернету до вимог технічного прогресу. Так, з точки зору перспектив підключення 5G, Кодексом було урегульовано надання довгострокових ліцензій на використання радіочастотного ресурсу для бездротового широкосмугового доступу та встановлено чіткі правила відновлення прав; доповнено попередні умови більш жорсткими вимогами щодо користування радіочастотним ресурсом; посилено координацію та експертну оцінку запланованих національних призначень радіочастотного спектру по всьому ЄС (в рамках групи з питань радіочастотної політики (RSPG). Оскільки до 30 червня 2020 року мобільні оператори отримали ексклюзивний доступ до частот 700 МГц, Кодекс продовжує координування використання діапазону для підвищення швидкості та забезпечення більш якісного покриття. Важливим є також те, що Кодекс діє на недискримінаційній основі та не втручається в сам зміст послуг, які надаються, хоча це і дещо уповільнює реформи на національних рівнях. Для вирішення цих проблем у низці європейських країн вживаються спеціальні заходи, які локально вирішують проблемні питання.
Таким чином, ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової економіки та цифрової трансформації, створюючи повноцінну систему. Тому для України важливо намагатися напрацьовувати власні координовані з ЄС стратегії розвитку, беручи до уваги стратегічні документи, акти ЄС та задекларовані цілі. Для того, щоб стати повноцінною частиною загального процесу та врахувати на рівні державних інститутів Європейську стратегію 2030 «Digital Compass: the European way for the Digital Decade», необхідно опрацювати існуючі на сьогодні основоположні джерела та наблизитися до визначених ними стандартів.
Ключові слова: Європейський кодекс електронних комунікацій, єдиний цифровий простір, Інтернет, 5G.
Аbstract
Novytsky Volodymyr V., PhD in Law (International Law), Docent of the Department of International Law, Faculty of Law, Uzhhorod National University
ELECTRONIC COMMUNICATION CODE AS A NEW STAGE OF INTERNET REGULATION REFORMS IN THE EU
The purpose of the article is to briefly study and analyze the provisions of the European Code of Electronic Communications, adopted by the European Parliament and Council in 2019; the causes and consequences of its emergence in terms of current reforms in the field of Internet regulation in the EU.
Scientific novelty of the work lies in the analysis of the content of the European Electronic Communications Code as the result of one of the most important stages of Internet regulation reforms within the EU, which can be the basis for further research in terms of implementation of its provisions into Ukrainian legislation.
Conclusions. The European Electronic Communications Code, adopted by the European Commission on Decemberll, 2018, is a comprehensive document that marks a new stage of the creation of a single digital space in the EU. Its provisions are aimed at establishing clear rules for the use of the Internet throughout the EU, improving the quality of services, promoting investments, equality for all Internet service providers, providing a clear definition and delineation of concepts, building mutual trust between stakeholders in responding to new risks.
Finally, yet importantly is the approximation of the sources of European law regulating the Internet regulation to the requirements of technical progress. Such issues directly related to the establishing 5G connection were covered in the Code: long-term licenses for the use of radio frequency resources for wireless broadband access; clear rules for the restoration of rights; supplementing the previous conditions with stricter requirements for the use of radio frequency resources; priority bands for 5G technology; enhanced coordination and expert evaluation within the Radio Frequency Policy Group (RSPG) of planned national radio spectrum assignments across the EU. Taking into account the fact that mobile operators received exclusive access to 700 MHz frequencies starting from June 30, 2020, the Code continues to coordinate the use of the band to increase speed and provide better coverage. It is also important that the Code operates on a non-discriminatory basis and does not interfere with the content of the services provided.
The EU pursues a comprehensive policy in the field of digital economy and digital transformation, creating a full-fledged system. Therefore, it is important for Ukraine to develop policies coordinated with the EU, taking into account strategic documents, EU acts and declared goals. In order to become a full part of the overall process and to take into account the European strategy 2030 «Digital Compass: the European way for the Digital Decade» at the level of state institutions, Ukraine needs to study the existing basic sources and approach the standards set by them.
Key words: European Electronic Communications Code, digital single market, Internet, 5G.
Вступ
Постановка проблеми. Підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС (далі - Угода), Україна зобов'язалася наближати стандарти до вимог Європейського законодавства, в тому числі й у сфері електронних комунікацій. Однак, Угода є сталою, а технічний прогрес у сфері електронних комунікацій та Інтернету відбувається динамічно. Тому різнопланове опрацювання, аналіз актуальних документів та нових джерел права - обов'язкова умова дотримання взятих на себе зобов'язань. Такий аналіз та імплементація норм ЄС може стати основою для наближення технічних умов, гармонізації політик та створення дорожньої карти розвитку на найближчі кілька років. В ЄС послуги електронних комунікацій увібрали одночасно три аспекти - міжособистісне спілкування, доступ до Інтернету та послуги з передачі сигналів. Так, Європейський кодекс електронних комунікацій визначає не лише технічні сторони регулювання Інтернету, але й встановлює нові правила оподаткування та визначає процедури, що спрощують перехід на 5G, окреслює коло прав споживачів та надавачів послуг в Інтернеті. Оскільки сфера телекомунікацій є базовою для цифрового ринку, самого перекладу нормативно-правового документа замало для його функціонування. Необхідний всебічний аналіз та опрацювання положень Кодексу з метою втілення його в життя та уникнення нагромадження джерел та неактуальних законопроектів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Крім наявних нормативно-правових актів та джерел права ЄС, було досліджено роботи таких вітчизняних вчених: Шнирков О., Приходько О., а також офіційні публікації BEREC та Європейської комісії.
Мета статті - коротко дослідити та проаналізувати положення Європейського кодексу електронних комунікацій, прийнятого в 2019 році, причини та наслідки його появи з точки зору актуальних реформ у сфері регулювання Інтернету, що відбуваються в ЄС.
Виклад основного матеріалу
Національні кордони дедалі більше не мають значення для визначення оптимального використання радіочастотного спектра. Надмірна фрагментація національних політик призводить до збільшення витрат та до втрати ринкових можливостей для користувачів радіочастотного спектра, сповільнює інновації на шкоду належному функціонуванню внутрішнього ринку і завдає шкоди споживачам та економіці в цілому. В силу цих факторів, у 2010-хроках Європейський Союз змушений був розпочати трансформацію нормативно-правової бази, завершенням якої стало прийняття нового всеохоплюючого Європейського кодексу електронних комунікацій (далі - Кодекс).
На початку 2000-хрр. основними джерелами регулювання Інтернету були такі директиви: Рамкова директива (2002/21/ЄС), Директива про краще регулювання (2009/140/ЄС), Директива про доступ (2002/19/ЄС), Директива про дозвіл (2002/20/ЄС), Директива про універсальні послуги (2002/22/ЄС), Директива про права громадян (2009/136/ЄС), Директива про конфіденційність та електронні комунікації (2002/58/ЄС), Директива про внесення змін та доповнень (2006/24/ЄС). Можна стверджувати, що один із етапів актуальної реформи відбувся ще у 2009році разом із появою низки нормативно-правових документів, зокрема Регламенту (ЄС) 1211/2009, яким було засновано Орган європейських регуляторів електронних комунікацій BEREC, що взяв на себе роль національного регуляторного органу. Однак визначальним у формуванні сучасного стану регулювання Інтернету в ЄС став пакет нормативно-правових актів та реформ, який поступово впроваджувався, починаючи з 2018року. Крім нових правил оподаткування, ним було запроваджено [1]: правила щодо забезпечення чесності та прозорості онлайн-послуг для бізнес-користувачів; з травня 2018 р. - нові правила для онлайн-по- слуг транскордонної доставки товарних посилок; з 2020 р. - нові спільні правила захисту споживачів товарів онлайн; нові правила для цифрових контрактів; з грудня 2018 р. - нові правила ЄС електронної торгівлі, що забороняють онлайн дискримінацію на основі національності або місця розміщення тощо.
11 грудня 2018року у рамках створення єдиного цифрового простору ЄС була ухвалена Директива (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій (European Electronic Communications Code) та оновленого Регламенту BEREC з метою досягнення гармонізованої та спрощеної основи для регулювання електронних комунікаційних мереж, послуг електронних комунікацій та пов'язаних із ними послуг на внутрішньому ринку ЄС [2]. Кодекс став регулятивною базою у сфері використання засобів електронної комунікації та Інтернету, що сприяють перетворенню Європи в Інтернет-суспільство.
Основними передумовами до початку розробки та, пізніше, до ухвалення Кодексу стали як стрімкий технологічний прогрес, так і пов'язана з ним все наростаюча необхідність внесення змін до існуючих основоположних директив у цій сфері. Крім того, необхідно було гармонізувати роль національного регулятора для того, щоб включити до сфери його повноважень постачальників ме- реж/послуг [3].
Кодекс є всеохоплюючим документом, який інтегрує існуючі та запроваджує нові правила доступу, зокрема полегшує регулювання операторів, що працюють виключно на оптовому ринку, вводить єдині термінації трафіку [1], які визначені Європейською Комісією на рівні ЄС до кінця 2020року, з метою усунення існуючих транскордонних спотворень.
З 2017року в ЄС чітко прослідковувалася тенденція до гармонізації законодавства і ринку з метою переходу на 5G. Саме одним із аспектів Кодексу є трансформування законодавства до існуючої технічної реальності таким чином, щоб спростити та закласти основи для розгортання мереж 5G в Європі. Ці заходи передбачають більш скоординоване управління сектором, що включає в себе [1]: використання довгострокових ліцензій на користування радіочастотним ресурсом для бездротового широкосмугового доступу та чіткі правила відновлення прав; доповнення попередніх умов більш жорсткими вимогами щодо користування радіочастотним ресурсом; першочергові смуги частот для технології 5G; більш просте розгортання базових станцій для wi-fi та 5G, посилена координація та експертна оцінка у рамках групи з питань радіочастотної політики (RSPG) запланованих національних призначень радіочастотного спектру по всьому ЄС. Оскільки до 30 червня 2020року мобільні оператори отримали ексклюзивний доступ до частот 700 МГц [4], Кодекс продовжує координування використання діапазону для підвищення швидкості та забезпечення більш якісного покриття. інтернет європейський електронний
Уваги також заслуговує той аспект, що Кодекс не сходить зі шляху постійного вдосконалення взаємодії між усіма зацікавленими сторонами, щоб гарантувати, що результати цієї роботи залишаться актуальними. Це видно з політики залучення фінансування, що виявляється не лише в гармонізації технічних параметрів по всьому ЄС, а й у встановленні прийнятної плати за радіочастотний ресурс (spectrum fees) для заохочення інвестицій, сприяння полегшення доступу до інфраструктури та використання радіочастотного спектра, усунення проблем транскордонних завад, у тому числі і з третіми країнами [5].
Одним із трьох зазначених вище аспектів, які вирішує новий Кодекс, є також захист прав кінцевих користувачів, незалежно від способу комунікації (веб-месенджери, СМС, дзвінки). Відтепер більшість положень застосовуватимуться до всіх послуг, що надаються у сфері електронних комунікацій, незважаючи на місце знаходження на території ЄС. Характерними особливостями нового регулювання є правова визначеність операторів; кращий захист кінцевих користувачів, які підписали пакетні послуги (bundles), та при зміні оператора [4]; зрозумілі контракти, підвищення прозорості та інструментів порівняння, а також запровадження певного рівня контролю споживача, який дозволить кінцевим споживачам приймати обґрунтовані рішення.
Зближення секторів телекомунікацій, засобів масової інформації та інформаційних технологій означає, що всі електронні комунікаційні мережі та послуги повинні охоплюватися, наскільки це можливо, єдиним Європейським кодексом електронних комунікацій, встановленим єдиною Директивою, за винятком питань, які краще вирішуватимуться через пряме застосування правил, встановлених нормативними актами. Європейська комісія, максимально враховуючи висновок RSPG, може подавати законодавчі пропозиції до Європейського Парламенту та Ради з метою запровадження багаторічних програм радіоспектральної політики, визначаючи політичні орієнтири та цілі стратегічного планування і гармонізації використання радіочастотного спектра [6].
Необхідно відокремити регулювання електронних комунікаційних мереж і послуг від регулювання змісту самої послуги. Таким чином, Кодекс не охоплює зміст послуг, що надаються через електронні комунікаційні мережі, що використовують електронні комунікаційні послуги, такі як зміст мовлення, фінансові послуги та певні послуги інформаційного суспільства, і не завдає шкоди заходам, які вживаються на рівні Союзу або на національному рівні щодо таких послуг відповідно до законодавства Союзу, з метою сприяння культурному та мовному різноманіттю [6]. Принцип, що держави-члени повинні застосовувати законодавство Союзу технологічно нейтрально, тобто національний регуляторний або інший компетентний орган не повинен ані нав'язувати, ані дискримінувати на користь використання певного типу технологій, не виключає прийняття пропорційних заходів щодо просування певних конкретних послуг, якщо це обґрунтовано для досягнення цілей регуляторних рамок, наприклад, цифрового телебачення як засобу підвищення ефективності радіо- спектра [4]. Крім того, цей принцип не виключає врахування того, що певні засоби передачі мають фізичні характеристики та архітектурні особливості, які можуть бути кращими з точки зору якості обслуговування, потужності, витрат на обслуговування, енергоефективності, гнучкості управління, надійності та масштабованості. Можна стверджувати, що Кодекс діє на недискримінаці- йній основі та не надає дозвіл на втручання в послуги, які надаються, хоча це і дещо уповільнює реформи на національних рівнях. Для вирішення цих проблем у низці європейських країн вживаються спеціальні заходи, які локально вирішують проблемні питання.
Крім механізмів, передбачених у самому Кодексі, загальноприйнятим в багатьох Європейських країнах є запровадження Кодексів Практик для вирішення спорів із споживачами. Прикладом практичного застосування таких кодексів може бути Ірландія, де регулятор (ComReg) поставив перед компаніями, що надають послуги, вимогу прийняти кодекси практики для вирішення спорів [4]. Такі кодекси мають окреслювати процедури подання скарги та кроки, до яких вони можуть вдатися, якщо їхня скарга лишається незадоволеною. ComReg втручається лише у разі, якщо такі процедури були вичерпані. Якщо необхідне таке втручання, ComReg може вирішувати спори, що стосуються невиконання регулятивного зобов'язання; в інших випадках ComReg діє як арбітр між сторонами.
Реагуючи на існуючі виклики, в ЄС вже розпочали розробку нового стратегічного документа під назвою Всеохоплюючий цифровий компас (далі «Цифровий компас»), який визначить конкретні цифрові амбіції ЄС до 2030року. 9березня 2021 року Європейська Комісія представила своє бачення - «2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade», у якому взято за основу реальність, де сто відсотків сфери охорони здоров'я та публічного врядування переведено в електронний режим, а 80 % громадян користуються електронними ID. У цій стратегії з'являються такі нові акценти, як дотримання гендерного балансу серед працівників IT-сфери, впровадження екологічних технологій при створенні інфраструктури, посилення співпраці з партнерами через інвестиції та спеціальні програми. Зокрема, це буде досягнуто шляхом створення набору інструментів, що поєднує регуляторне співробітництво, вирішення питань розбудови потенціалу та навичок, інвестицій у міжнародне співробітництво та партнерства у галузі досліджень, розробки пакетів цифрової економіки, що фінансуються за рахунок ініціатив, які об'єднують ЄС, держави-члени, приватні компанії, партнерів-однодумців та міжнародні фінансові установи, поєднання внутрішніх інвестицій ЄС та інструментів зовнішньої співпраці, інвестицій у покращення зв'язку з партнерами ЄС, наприклад, через можливий Фонд цифрового зв'язку [7].
Висновки
Отже, прийнятий Європейським Парламентом та Радою 11 грудня 2018року Європейський кодекс електронних комунікацій (European Electronic Communications Code) - всеохоплюючий документ, що є частиною реформ в рамках створення єдиного цифрового простору ЄС. Основні його положення направлені на встановлення чітких правил використання Інтернету на всій території ЄС, підвищення якості надання послуг, сприяння інвестиціям, рівність для усіх надавачів послуг в Ін- тернеті, надання чіткого визначення та розмежування понять, формування взаємної довіри між зацікавленими особами у реагуванні на нові ризики.
Важливе місце виділяється наближенню джерел європейського права у сфері регулювання Інтернету до вимог технічного прогресу. Так, з точки зору перспектив підключення 5G, Кодексом було врегульовано надання довгострокових ліцензій на використання радіочастотного ресурсу для бездротового широкосмугового доступу та встановлено чіткі правила відновлення прав; доповнено попередні умови більш жорсткими вимогами щодо користування радіочастотним ресурсом; посилено координацію та експертну оцінку запланованих національних призначень радіочастотного спектру по всьому ЄС (в рамках групи з питань радіочастотної політики (RSPG). Оскільки до 30 червня 2020 року мобільні оператори отримали ексклюзивний доступ до частот 700 МГц, Кодекс продовжує координування використання діапазону для підвищення швидкості та забезпечення більш якісного покриття. Важливим є також те, що Кодекс діє на недискриміна- ційній основі та не втручається в сам зміст послуг, які надаються, хоча це і дещо уповільнює реформи на національних рівнях. Для вирішення цих проблем у низці європейських країн вживаються спеціальні заходи, які локально вирішують проблемні питання.
Таким чином, ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової економіки та цифрової трансформації, створюючи повноцінну систему. Тому для України важливо намагатися напрацьовувати власні координовані з ЄС стратегії розвитку, беручи до уваги стратегічні документи, акти ЄС та задекларовані цілі. Для того, щоб стати повноцінною частиною загального процесу та врахувати на рівні державних інститутів європейську стратегію 2030 «Digital Compass: the European way for the Digital Decade», необхідно опрацювати існуючі на сьогодні основоположні джерела та наблизитися до визначених ними стандартів.
Список використаних джерел
1. Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth / European Commission. URL: https:// ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20 EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20 Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf (Дата звернення: 12.06.2021).
2. Шнирков О. І. ЄС: Від єдиного цифрового ринку до цифрового союзу країн-чле- нів. Журнал «Міжнародні відносини». 2019. №20. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index. php/ec_n/article/view/3790 (Дата звернення: 29.06.2021).
3. Electronic communications laws / European Commission. URL: https://digital- strategy.ec.europa.eu/en/policies/electronic- communications-laws (Дата звернення: 02.07.2021).
4. ПриходькоО., ОлексіюкЛ. Інтеграція України до європейського єдиного цифрового ринку: перетворення викликів у можливості. Інтеграція України до європейського єдиного цифрового ринку: матеріали круглого столу (м.Київ, 7червня 2019року). URL: http://eump.org/media/2019/19-06-ua2dsm- oleksiuk.pdf (Дата звернення: 08.07.2021).
5. BEREC prioritises the work on improving take-up of very high-capacity networks / Орган європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC). URL: https://berec.europa. eu/ (Дата звернення: 12.07.2021)
6. Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013- 18#Text (Дата звернення: 11.06.2021)
7. Europe's Digital Decade: digital targets for 2030. Офіційний веб-сайт Європейської Комісії. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/ priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/ europes-digital-decade-digital-targets-2030_en (Дата звернення: 30.07.2021)
References
1. European Commission. Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. URL: https://ec.europa. eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20 BARRO S O % 2 0 % 2 0 % 2 0 0 0 7 % 2 0 - % 2 0 Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf (Last accessed: 12.06.2021).
2. Shnyrkov, O. (2019). EU: From the digital single market to the digital union of member countries. «International Relations» Magazine, 20. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index. php/ec_n/article/view/3790 (Last accessed: 29.06.2021) [in Ukrainian].
3. European Commission. Electronic communications laws. URL: https://digital- strategy.ec.europa.eu/en/policies/electronic- communications-laws (Last accessed: 02.07.2021).
4. Prykhodko,O., Oleksiiuk,L. (2019). Ukraine's integration into the European digital single market: turning challenges into opportunities. Ukraine's integration into the European digital single market: materials of the round table (Kyiv, June7, 2019). URL: http:// eump.org/media/2 019/19-0 6-ua2dsm- oleksiuk.pdf (Last accessed: 08.07.2021) [in Ukrainian].
5. Body of European Regulators for Electronic Communications (BEREC). BEREC prioritises the work on improving take-up of very high-capacity networks. URL: https://berec. europa.eu/ (Last accessed: 12.07.2021).
6. European Parliament and Council (EU). (2018). On the implementation of the European Electronic Communications Code: Directive 2018/1972 of 11 December 2018. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013- 18#Text (Last accessed: 11.06.2021) [in Ukrainian].
7. European Commission. Europe's Digital Decade: digital targets for 2030. URL: https:// ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2 019-2024/ europe-fit-digital-age/europes-digital-decade- digital-targets-2030_en (Last accessed: 30.07.2021).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському Союзі. Спільний ринок як мета Співтовариства. Аналіз регулювання якості послуг. Визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги. Правове регулювання європейського ринку цінних паперів.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.02.2014Характеристика проблем в сфері регулювання оподаткування. Особливості проступків у сфері адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, відповідальність за їх здійснення. Нормативні акти регулювання і проект змін до Податкового кодексу України.
доклад [15,9 K], добавлен 17.11.2011Різні точки зору вчених на поняття, роль й місце державних управлінських послуг у механізмі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Міжнародний досвід та нормативно-правове регулювання адміністративних послуг, їх класифікація.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.07.2011Визначення та характеристика основних шляхів впровадження реформ з децентралізації влади в Україні. Ознайомлення з метою адміністративно-правового регулювання. Дослідження й аналіз головних характеристик зазначених моделей місцевого самоуправління.
эссе [130,3 K], добавлен 18.09.2019Аналіз законодавства Франції у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дослідження нормативно-правових актів: Екологічного та Лісового, Сільськогосподарського, Цивільного, Кримінального кодексу, що регулюють природоохоронну діяльність.
статья [20,5 K], добавлен 19.09.2017Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Конституційно-правова природа та види інформації. Резолюція ООН від 3 червня 2011 р., її значення в реалізації прав людини на доступ до інформації. Законодавче гарантування права на доступ до інтернету. Електронний уряд в Україні, перспективи розвитку.
дипломная работа [110,1 K], добавлен 27.04.2014Розгляд головних положень національних нормативно-правових документів, які регулюють бухгалтерський облік грошових коштів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Ознайомлення з основними засадами господарського кодексу.
статья [706,3 K], добавлен 24.04.2018Дослідження особливостей законодавства Європейського Союзу у сфері вирощування та перероблення сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Аналіз векторів взаємодії законодавства України із законодавством Європейського Союзу у цій сфері.
статья [28,0 K], добавлен 17.08.2017Головні проблеми формування предмету екологічного права Європейського Союзу, історія його становлення та етапи розвитку. Предметні сфери регулювання сучасного європейського права навколишнього середовища. Перспективи подальшого розвитку даної сфери.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 02.04.2016Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Аналіз інституційної системи European Civil Procedure, наднаціонального законодавства Європейського Союзу у сфері цивільного процесу. Аналіз положень, що регулюють питання передачі судових і позасудових документів, подання доказів, забезпечення вимог.
статья [21,4 K], добавлен 17.08.2017Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення. Структура Кримінального кодексу. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі. Напрямки вдосконалення чинного Кримінального кодексу України та його нормативних положень.
курсовая работа [90,2 K], добавлен 25.11.2011Регулювання відносин у сфері діяльності транспорту як пріоритетний напрямок внутрішньої політики держави. Комплексне дослідження правових проблем державного регулювання транспортної системи. Пропозиції щодо вдосконалення транспортного законодавства.
автореферат [70,1 K], добавлен 16.03.2012Поняття, предмет і юридична природа правового регулювання. Соціальна суть і основні ознаки правової поведінки. Засоби, способи і механізм правого регулювання. Характеристика елементів системи правого регулювання і його значення в правовому суспільстві.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 14.11.2014Економічна інтеграція в Західній Європі. Місце європейського парламенту у системі органів європейського співтовариства. Формування європейського парламенту, його повноваження й основні функції. Структура й організація роботи європейського парламенту.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 14.11.2010Аналіз найбільш поширених форм недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особливості їх використання в Україні. Визначення переваг використання недержавних форм регулювання у міжнародній торгівлі, пошук ефективних та гнучких інструментів.
статья [32,9 K], добавлен 07.04.2014Поняття дії права і правового впливу. Підходи до визначення правового регулювання. Його ознаки та рівні. Взаємодія правового впливу і правового регулювання. Інформаційна і ціннісно-мотиваційна дія права. Поняття правового регулювання суспільних відносин.
лекция [24,9 K], добавлен 15.03.2010
