Закон "Про електронні комунікації" набув чинності
Визначення особливостей державної політики в сфері електронних комунікацій, аналізі основних положень закону України "Про електронні комунікації". Зменшення кількості перевірок і регуляторного тиску на компанії у сфері електронних комунікацій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.08.2022 |
Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Закон «Про електронні комунікації» набув чинності
Романенко Євген Олександрович доктор наук з державного управління, професор, Заслужений юрист України, Президент Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, Проректор Міжрегіональної Академії управління персоналом, вул. Фрометівська, 2, м. Київ
Мотренко Тимофій Валентинович доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник освіти України, професор кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної академії управління персоналом, вул. Фрометівська, 2, м. Київ
Анотація
Визначено, що, на сучасному етапі переходу світового співтовариства до інформаційного суспільства процес взаємодії держави, бізнесу та громадянина дедалі більше відбувається із застосуванням інформаційно - комунікаційних технологій, і саме від стабільності функціонування та розвитку галузі інформаційно-комунікаційних технологій залежать суспільне порозуміння в країні та створення передумов для сталого зростання економіки..
Встановлено, що метою державної політики в сфері електронних комунікацій є, зокрема: розвиток ринків доступу до електронних комунікаційних мереж та ринків електронних комунікаційних послуг, що забезпечує розгортання та використання електронних комунікаційних мереж високої та надвисокої пропускної здатності, розвиток конкуренції, сумісність електронних комунікаційних послуг та переваги в отриманні більш якісних послуг для кінцевих користувачів.
Визначено, що Кодекс електронних комунікацій ЄС, прийнятий у грудні 2018 року встановлює гармонізовану основу для регулювання комунікаційних мереж, послуг електронних комунікацій та пов'язаного з ними обладнання, а також певних аспектів термінального обладнання. Імплементація положень Кодексу в проекті Закону України «Про електронні комунікації» дозволить врегулювати ціни та якість надання послуг постачальниками, забезпечить широкий доступ усіх цільових груп і територій до Інтернету, що є важливим для України.
Обгрунтовано, що проектом Закону України «Про електронні комунікації» встановлюються правові основи діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та передбачається: запровадити повідомний принцип реєстрації суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій; установити виключний перелік вимог до учасників ринку; запровадити консультації з учасниками ринку з усіх питань, що зачіпають їх інтереси; установити процедуру подання документів до регуляторного органу в електронному вигляді.
Ключові слова: державне регулювання сфери електронних комунікацій, закон України «Про електронні комунікації», законодавство ЄС у сфері електронних комунікацій, оператори телекомунікацій.
Romanenko Yevhen Oleksandrovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, President of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in public administration, vice-rector, Interregional Academy of Personnel Management, Frometivska St., 2, Kyiv
Motrenko Tymofii Valentinovich Doctor of Philosophy, Professor, Academician of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Professor of the Department of Public Administration of the Interregional Academy of Personnel Management, Frometivska St., 2, Kyiv
LAW "ON ELECTRONIC COMMUNICATIONS” ENTERED INTO FORCE
Abstract. It is determined that at the present stage of transition of the world community to the information society the process of interaction between the state, business and citizen is increasingly taking place with the use of information and communication technologies, and public understanding in the country and for sustainable economic growth .. It is established that the purpose of state policy in the field of electronic communications is, in particular: development of markets for access to electronic communications networks and markets for electronic communications services, which ensures the deployment and use of electronic communications networks of high and ultrahigh capacity, competition, compatibility of electronic communications services and benefits in obtaining better services for end users. It is determined that the EU Electronic Communications Code, adopted in December 2018, establishes a harmonized framework for the regulation of communication networks, electronic communications services and related equipment, as well as certain aspects of terminal equipment. The implementation of the provisions of the Code in the draft Law of Ukraine "On Electronic Communications" will regulate prices and quality of service provision by providers, will provide wide access of all target groups and territories to the Internet, which is important for Ukraine. It is substantiated that the draft Law of Ukraine "On Electronic Communications" establishes the legal basis for the activities of suppliers of electronic communications networks and / or services and provides: to introduce a notification principle of registration of business entities engaged in electronic communications; establish an exclusive list of requirements for market participants; to introduce consultations with market participants on all issues affecting their interests; establish the procedure for submitting documents to the regulatory body in electronic form.
Keywords: state regulation of electronic communications, law of Ukraine "On electronic communications", EU legislation in the field of electronic communications, telecommunications operators.
Постановка проблеми
На сучасному етапі переходу світового співтовариства до інформаційного суспільства процес взаємодії держави, бізнесу та громадянина дедалі більше відбувається із застосуванням інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ), і саме від стабільності функціонування та розвитку ІКТ-галузі залежать суспільне порозуміння в країні та створення передумов для сталого зростання економіки. В Україні, одночасно з наявністю значного потенціалу щодо впровадження сучасних ІКТ у всі сфери життєдіяльності країни й значного суспільного запиту на таке впровадження, стан розбудови інформаційного суспільства та сфери ІКТ, порівняно із світовими тенденціями, є недостатнім і не відповідає стратегічним цілям розвитку країни. Перш за все, недостатнім є розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери. [1]
Діюча в Україні законодавча база у сфері електронних комунікацій формувалась понад 15 років тому та не відповідає сучасним потребам динамічного розвитку сфери та вимогам суспільства.
Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, (далі - Угода про асоціацію), яка передбачає обов'язок України з імплементації до національної правової системи законодавчих актів ЄС у сфері телекомунікацій, в тому числі, нових.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика розвитку і формування державної політики в сфері електронних комунікацій досліджувалася такими вітчизняними ученими і експертами, як: І. Аристова, В. Богуш, В. Гурковський, Н. Драгомирецька, В. Кравченко, О. Литвиненко, Є. Макаренко, Г. Несвіт, О. Олійник, О. Соснін, О. Стариш та ін.
Мета статті полягає у визначенні особливостей державної політики в сфері електронних комунікацій, аналізі основних положень закону України «Про електронні комунікації».
Виклад основного матеріалу
План заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС передбачав опрацювання (2019-2020 роки) питання щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС у сфері цифрової економіки. Це потребуватиме відповідності українського законодавства актуальному законодавству ЄС у даній сфері.
До останнього часу Україна майже не здійснювала практичних кроків щодо імплементації актів права ЄС в сфері телекомунікацій в діюче законодавство. Електронні комунікації, як базова технічна складова інформаційної сфери, є основою функціонування та розвитку інформаційного суспільства в Україні, цифрової трансформації всіх сфер життєдіяльності особистості, суспільства та держави на базі використання інформаційно-комп'ютерних та інших технологій. Метою державної політики в сфері електронних комунікацій є, зокрема:
розвиток ринків доступу до електронних комунікаційних мереж та ринків електронних комунікаційних послуг, що забезпечує розгортання та використання електронних комунікаційних мереж високої та надвисокої пропускної здатності, розвиток конкуренції, сумісність електронних комунікаційних послуг та переваги в отриманні більш якісних послуг для кінцевих користувачів;
створення засад для ефективного користування радіочастотним спектром для забезпечення економічного, соціального інформаційного та культурного розвитку, державної безпеки, обороноздатності, виконання міжнародних зобов'язань.
Слід відзначити, що регуляторні дії держави мають ґрунтуватися на прозорих та послідовних цілях комунікаційної політики і бути надійними та передбачуваними для надавачів електронних комунікаційних послуг та користувачів.
Як свідчить європейська практика, найкращим чином такі регуляторні дії держави забезпечуються регуляторним органом, але за певних умов:
порядок створення, функції та процедури прийняття рішень регулятора визначаються законом і прописуються таким чином, що унеможливлюють (або зводять до мінімуму) політичні втручання та протекціонізм;
повноваження регуляторного органа є чітко прописаними, для запобігання дискримінації постачальників послуг чи користувачів;
у своїй діяльності регуляторний орган має дотримуватись принципу технологічної нейтральності.
Угода про асоціацію передбачає, що співробітництво охоплює, зокрема, посилення незалежності та адміністративної спроможності регуляторного органа у галузі зв'язку з метою забезпечення його здатності вживати відповідні регуляторні заходи та впроваджувати свої рішення і всі відповідні норми, а також гарантування добросовісної конкуренції на ринках (стаття 391).
Крім того, згідно з доповненням XVII-3 «Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг» Угоди про асоціацію Україна взяла на себе зобов'язання, зокрема, щодо адаптації:
Директиви № 2002/19/ЄС Європейського Парламенту та Ради від
про доступ до, та з'єднання з, електронних комунікаційних мереж та відповідного оснащення (Директива Доступу) із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.11.2009 (далі - Директива № 2002/19/ЄС):
базуючись на аналізі ринку, проведеному відповідно до рамкової директиви, національний регулятор у секторі електронних комунікацій накладає на операторів, які виявлені як такі, що мають значний ринковий вплив (SMP) на відповідних ринках, належні регуляторні зобов'язання відносно:
доступу до, та використання, окремих мережевих засобів;
ціновий контроль оплати за доступ до мережі та з'єднання, включаючи зобов'язання щодо вартісної орієнтації;
прозорість, відсутність дискримінації та розмежування бухгалтерського обліку;
Директиви № 2002/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради від
про авторизацію електронних комунікаційних мереж та послуг (Директива Авторизації) із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.11.2009 (далі - Директива № 2002/20/ЄС):
запровадити процедуру надання загальної авторизації та обмежити необхідність видачі індивідуальних ліцензій окремими обґрунтованими випадками;
Директиви № 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від
про єдину нормативно-правову базу для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива) із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.11.2009 (далі - Директива № 2002/21/ЄС):
визначити відповідні ринки товарів та послуг у секторі електронних комунікацій, які підпадають під процедури ex-ante, та проаналізувати ці ринки з метою визначення, чи існують на них значний ринковий вплив (SMP);
зміцнювати незалежність та адміністративну спроможність національного регуляторного органу в секторі електронних комунікацій;
запровадити процедуру публічних консультацій для нових регуляторних заходів;
створити ефективні механізми для оскарження рішень Національного регулятора в секторі електронних комунікацій.
Строк імплементації відповідних положень Директиви № 2002/19/ЄС, Директиви № 2002/20/ЄС, Директиви № 2002/21/ЄС протягом 4 років з дати набрання чинності Угодою про асоціацію.
Разом з тим, до кінця 2020 року в Європі буде впроваджено норми Кодексу електронних комунікацій, який поглинув відповідні положення Директиви № 2002/19/ЄС, Директиви № 2002/21/ЄС; Директива № 2002/20/ЄС.
Слід зазначити, що Кодекс електронних комунікацій ЄС, прийнятий у грудні 2018 року встановлює гармонізовану основу для регулювання комунікаційних мереж, послуг електронних комунікацій та пов'язаного з ними обладнання, а також певних аспектів термінального обладнання. Імплементація положень Кодексу в проекті Закону України «Про електронні комунікації» дозволить врегулювати ціни та якість надання послуг постачальниками, забезпечить широкий доступ усіх цільових груп і територій до Інтернету, що є важливим для України.[2]
До першого читання законопроєкт готувала робоча група на базі Комітету ВР з питань цифрової трансформації, у складі якої працювали представники операторів, провайдерів, асоціацій, а також експерти Офісу ефективного регулювання BRDO. 5 лютого 2020р. законопроект № 3014 «Про електронні комунікації» було зареєстровано у Верховній Раді. 16 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №3014 «Про електронні комунікації» в якому зазначено, що застосування законодавства в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюються з додержанням принципів:
мінімально необхідного регулювання, згідно з яким рішення, дії суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети і завдань, визначених цим Законом;
регуляторної передбачуваності, згідно з яким забезпечується послідовний регуляторний підхід, а також об'єктивності, пропорційності та неупередженості;
запровадження регуляторних зобов'язань до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом з метою попереднього регулювання лише в тій мірі, в якій це необхідно для забезпечення ефективної та стійкої конкуренції в інтересах кінцевих користувачів та послаблення або скасування таких зобов'язань, як тільки ця умова буде забезпечена;
прозорості, згідно з яким рішення (дії) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, до набрання ними чинності (їх застосування);
недискримінації, згідно з яким в подібних обставинах не повинно бути дискримінації в поводженні з будь-яким та усіма постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг, в тому числі, незалежно від видів електронних комунікаційних послуг, технологій, форми власності;
технологічної нейтральності (якщо це відповідає досягненню завдань, викладених у частині другій статті 4 цього Закону), згідно з яким застосування законодавства здійснюється максимально не залежно від технології, що використовується для надання електронних комунікаційних послуг, і не заохочує або не дискримінує використання конкретних технологій та сприяє підтриманню конкуренції на ринку;
належного врахування різноманітності умов, що стосуються
інфраструктури, конкуренції, кінцевих користувачів послуг і, зокрема, споживачів послуг у різних географічних районах країни;
сприяння ефективному інвестуванню та інноваціям у створення та розширення електронних комунікаційних мереж, в тому числі врахування ризиків для інвесторів при накладенні зобов'язань з доступу, а також забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій і принципу недискримінації;
презумпції правомірності діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг або кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг у разі, якщо положення законодавства про електронні комунікації допускають неоднозначне (множинне) трактування їхніх прав та обов'язків та/або повноважень суб'єктів владних повноважень (крім відносин між постачальниками електронних комунікаційних послуг і кінцевими користувачами послуг);
забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.
Проектом Закону визначені основні принципи діяльності та повноваження регуляторного органа у сферах електронних комунікацій, а також повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру.
Крім того, проектом Закону України «Про електронні комунікації» встановлюються правові основи діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та передбачається:
запровадити повідомний принцип реєстрації суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій;
установити виключний перелік вимог до учасників ринку;
запровадити консультації з учасниками ринку з усіх питань, що зачіпають їх інтереси;
установити процедуру подання документів до регуляторного органа в електронному вигляді;
удосконалити контроль (нагляд) у сфері електронних комунікацій з метою його спрямування на попередження правопорушень та зниження потенційно можливого тиску на суб'єктів господарювання, зменшення кількості перевірок цих суб'єктів на їх території;
визначити засади попереднього регулювання, а також перелік регуляторних зобов'язань, які можуть накладатись на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з істотною ринковою перевагою на ринку певних електронних комунікаційних послуг, та повноваження регуляторного органа щодо їх накладання;
зробити акцент на доступ до інфраструктури та спільне використання інфраструктури, що суттєво знизить витрати на розгортання мереж;
встановити універсальну послугу, яка забезпечує доступність, включаючи і цінову доступність, до Інтернету та голосового зв'язку;
особливості припинення діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг;
відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації;
уточнити, враховуючи законодавство ЄС, термінологію у сфері електронних комунікацій.
Проектом Закону пропонувалися нові підходи до регулювання радіочастотного спектру, зокрема, щодо забезпечення ефективного користування радіочастотами, технологічної нейтральності, зменшення регуляторних бар'єрів. Законопроект не містив положень, які передбачають зменшення надходжень до державного бюджету. Реалізація законопроекту передбачає збільшення витрат з державного бюджету, пов'язаних із здійсненням радіочастотного моніторингу.
На сьогодні оператори телекомунікацій, сплачуючи до державного бюджету рентну плату за користування радіочастотами, повинні додатково оплачувати Українському державному центру радіочастот послуги з радіочастотного моніторингу в обсягах, що становлять понад 20 відсотків від суми рентних платежів, для того щоб забезпечити придатність цього спектру для використання. Відповідно до законодавства України та міжнародного досвіду забезпечення радіочастотного моніторингу є функцією держави.
Директива ЄС 1972/2018 (Кодекс електронних комунікацій ЄС) передбачає встановлення зборів за користування радіочастотним на рівні, що забезпечує, зокрема, ефективне їх призначення та використання.
Планом заходів щодо дерегуляції господарської діяльності (розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. № 615-р) передбачено
запровадження фінансування радіочастотного моніторингу за рахунок надходжень, які щомісяця сплачуються користувачами частот до державного бюджету як рента за користування радіочастотами.
Законопроектом пропонувалося забезпечення національним регулятором радіочастотного моніторингу стосовно загальних користувачів радіочастот за рахунок 25 відсотків надходжень від рентної плати за користування радіочастотним спектром. Враховуючи, що надходження в 2018 р. від рентної плати за користування частотами становили 2,6 млрд. грн., орієнтовна сума витрат з державного бюджету на радіочастотний моніторинг становила б 650 млн. грн.
При цьому законопроектом реєстр. № 2321 про зміни до Податкового кодексу України було передбачено зміни в підходах до розрахунку рентної плати з користування радіочастотним спектром у відповідності до принципів закладених у Директиві ЄС 1972/2018. Розмір рентної плати що сплачуються користувачами частот до державного бюджету повинен враховувати витрати, пов'язані із забезпеченням радіочастотного моніторингу, що забезпечуватиме відповідні надходження та досягнення збалансованості державного бюджету.[2]
30 вересня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект № 3014 «Про електронні комунікації». “За” проголосували 260 народних депутатів України. [4] 29 жовтня Президент України ветував Закон «Про електронні комунікації», ухвалений Верховною Радою 30 вересня. Президент вніс пропозиції до закону, оскільки окремі положення проекту закону не відповідали законодавству України та Конституції.
Зауваження Президента були відносно: пункту 13 частини третьої статті 8, пункту 2 частини першої статті 19, частина третя статті 28, частина друга статті 119, частина перша статті 121 , пункт 4 розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення"), підпункти 42 та 48 пункту 3 розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення"). Наведений перелік не є вичерпним. Такі недоліки унеможливлювали однозначне розуміння положень Закону, що ускладнюватиме застосування його положень на практиці, а в окремих випадках положення Закону взагалі не можна буде реалізувати. Тому Закон України "Про електронні комунікації" був відправлений на доопрацювання. [3]
Верховна Рада на засіданні 16 грудня повторно ухвалила евроінтеграційний Закон №3014 «Про електронні комунікації» з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Закон прийняли голосами "Слуги народу" (222 депутати "за"), "Довіри" (2 депутата "за") і позафракційних (4 - "за"). Всі інші фракції від голосування утрималися. Закон замінить морально застарілий закон «Про телекомунікації» від 2004 року та “Про радіочастотний ресурс України” від 2000 року.
12 січня 2021р. Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про електронні комунікації». Закон набуде чинності 1 січня 2022 року. Він складається зі 128 статей, а його обсяг перевищує 200 сторінок. [5]
Висновки
Таким чином, закон передбачає:
зменшення кількості перевірок і регуляторного тиску на компанії у сфері електронних комунікацій;
усі постачальники електронних комунікаційних мереж і послуг матимуть однакові права та доступ до інфраструктури, запроваджується механізм консультацій з учасниками ринку;
забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій;
користувачі матимуть можливість обрати окремі електронні комунікаційні послуги (не в складі пакета послуг) за технічної можливості;
право на отримання вичерпної та чіткої інформації абонентом щодо опису умов договору відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг;
зменшення спаму за рахунок обов'язкової попередньої згоди абонента на отримання інформації та обов'язкову можливість відмови абонента від розсилки; електронний комунікація державний закон
збільшення штрафу для постачальників електронних комунікацій у разі порушення прав користувачів.
Законом передбачається створення Електронної регуляторної платформи - сервісу, який забезпечить прозорий та автоматизований процес взаємодії між операторами та провайдерами з одного боку та держави - з іншого. Платформа забезпечуватиме взаємодію реєстрів постачальників послуг, ліцензій, присвоєнь радіочастот, геоінформаційної системи для географічних оглядів доступності на території України тощо. Доступ до цієї системи буде відкритим і безкоштовним. Також вперше передбачена детальна процедура врегулювання спорів за посередництвом регулятора - як між декількома постачальниками послуг, так і між користувачами та постачальниками.
Крім цього, документ передбачає технологічну нейтральність - можливість оператора на власний розсуд обирати технологію (наприклад, 3G або LTE) для застосування на його частотах.
Зазначається, що Закон «Про електронні комунікації» орієнтований на захист прав споживачів: відтепер доступ до якісного Інтернету є універсальною послугою, тобто має гарантуватись громадянам державою.
Оператори мають надавати абоненту інформацію про мінімальну, середню та максимальну швидкість Інтернету, а заявлена оператором швидкість не повинна критично відрізнятися від реальної.
При цьому спрощується процедура захисту прав абонента. Якщо у нього неправомірно списані гроші з рахунку, йому не потрібно йти до суду. Питання можна вирішити, звернувшись до регулятора з електронною скаргою. [5]
Література
Романенко Є.О., Жукова І.В Розробка механізмів формування інформаційного суспільства держави /Сучасні аспекти науки: колективна монографія / за ред. Є.О. Романенка,
І.В. Жукової. - Київ; Братислава: Фоп Кандиба Т.П., 2020 - с.39-51.
Проект Закону України «Про електронні комунікації» від 05.02.2020р. №3014. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68059
Пропозиції Президента до Закону "Про електронні комунікації": від 16.12.2020 №1089-IX.
https://www.kmu.gov.ua/news/verhovna-rada-uhvalila-v-cilomu-zakonoproekt-pro-elektronni- komunikaciyi.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/200865_zabezpechennya-konkurents-na-rinku-elektronnikh- komunkatsy-zakon-pdpisano
References
Romanenko, Ye.O., Zhukova, I.V. (2020). Rozrobka mekhanizmiv formuvannia informatsiinoho suspilstva derzhavy [Development of mechanisms of formation of information society of a state]. Suchasni aspekty nauky - Modern aspects of science. (pp. 39-51). Kyiv; Bratyslava: Fop Kandyba T.P. [in Ukrainian].
Proekt Zakonu Ukrainy «Pro elektronni komunikatsii» : vid 05.02.2020r., № 3014 [Draft Law of Ukraine "On Electronic Communications" from 05.02.2020, № 3014]. iportal.rada.gov.ua. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=68059&pf35401=519763 [in Ukrainian].
Propozytsii Prezydenta do Zakonu "Pro elektronni komunikatsii" : vid 16.12.2020, № 1089-IX [Proposals of the President to the Law "On Electronic Communications" from 16.12.2020 №1089-IX]. iportal.rada.gov.ua. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68059 [in Ukrainian].
Verkhovna Rada ukhvalyla v tsilomu zakonoproekt «Pro elektronni komunikatsii» [The Verkhovna Rada adopted in general the bill "On Electronic Communications"]. (2020). www.kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/verhovna-rada-uhvalila-v-cilomu- zakonoproekt-pro-elektronni-komunikaciyi [in Ukrainian].
Zabezpechennia konkurentsii na rynku elektronnykh komunikatsii: Zakon pidpysano [Ensuring competition in the electronic communications market: The law is signed]. (2021). jurliga.ligazakon.net. https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/200865_zabezpechennya-konkurents-na- rinku-elektronnikh-komunkatsy-zakon-pdpisano [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
- Колізії цивільного законодавства України у сфері реалізації земельних ділянок через електронні торги
Аналіз правових норм, що регулюють правовідносини у сфері реалізації нерухомого майна через електронні торги. Приведення цивільного законодавства України у відповідність до запровадженої системи реалізації нерухомого майна через електронні торги.
статья [17,3 K], добавлен 18.08.2017 Принципи дії закону про кримінальну відповідальність. Час набрання чинності закону, поняття часу вчинення злочину, зворотна дія закону про кримінальну відповідальність. Зміст територіального, універсального та реального принципів чинності закону.
лекция [21,3 K], добавлен 24.01.2011Аналіз стану світової системи інтелектуальної власності. Основні аспекти державної політики інтелектуальної безпеки України на сучасному етапі її розвитку. Визначення основних загроз у сфері інтелектуальної власності, рекомендації по їх нейтралізації.
реферат [23,1 K], добавлен 01.03.2014Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Проблема регулювання зайнятості населення. Хронічне безробіття як гостра соціальна проблема в сучасній Україні. Принципи проведення соціальної політики у сфері зайнятості. Характеристика напрямків соціальної політики у сфері державної служби зайнятості.
статья [21,6 K], добавлен 24.11.2017Правові норми в адміністративній діяльності Державної служби зайнятості України. Основні способи та типи правового регулювання. Закон України "Про зайнятість населення", його реалізація. Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування.
реферат [27,6 K], добавлен 29.04.2011Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Застосування до навколишнього середовища системи ліцензування. Мета, види екологічного ліцензування. Принципи державної політики України у цій сфері. Екологічне нормування і стандартизація. Добровільна і обов’язкова сертифікація. Екологічна експертиза.
презентация [60,7 K], добавлен 12.02.2014Аналіз системи заходів щодо охорони дитинства. Удосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України у сфері оборони материнства. Визначення основних робочих прав як можливостей людини у сфері праці, закріплених у міжнародних актах.
статья [19,8 K], добавлен 11.09.2017Державна кадрова політика у сфері державної служби. Розробка концепції державної кадрової політики, визначення її змісту, системи цілей та пріоритетів. Механізми управління службовцями. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з кадрами.
реферат [26,4 K], добавлен 23.12.2010Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.
статья [20,6 K], добавлен 17.08.2017Забезпечення органами державної виконавчої влади регулювання та управління фінансами в межах, визначених чинним законодавством та Конституцією України. Діяльність держави у сфері моделювання ринкових відносин. Принцип балансу функцій гілок влади.
контрольная работа [214,7 K], добавлен 02.04.2011Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Дослідження завдань органів державного управління у сфері управління оборонним замовленням. Характеристика основних повноважень Верховної Ради України. Здійснення функцій правосуддя та контролю судовою владою. Аналіз генерального штабу Збройних Сил.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Поняття міжнародного митного співробітництва, правові засади реалізації митної стратегії ЄС. Сучасні пріоритети, проблеми та перспективи співробітництва України та Європейського Союзу в митній сфері в межах Рамкової стратегії митної політики України.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 27.05.2013Концептуальні засади реалізації стратегії запобігання злочинам у сфері службової діяльності, що вчиняються працівниками Державної кримінально-виконавчої служби України. Створення ефективної системи захисту права на свободу і особисту недоторканність.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Правова характеристика перевірочної роботи, що проводиться органами державної податкової служби України. Права та обов’язки платників податків у процесі проведення їх перевірок. Іноземний досвід щодо організації та регулювання роботи фіскальних органів.
дипломная работа [96,5 K], добавлен 19.01.2014Дослідження особливостей законодавства Європейського Союзу у сфері вирощування та перероблення сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Аналіз векторів взаємодії законодавства України із законодавством Європейського Союзу у цій сфері.
статья [28,0 K], добавлен 17.08.2017Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність", якій визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні. Регулювання суспільних відносин у сфері метрологічної діяльності. Основні положення закону щодо метрологічної діяльності.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 30.01.2009