Захисник у забезпеченні прав учасників кримінального провадження

Размещено на http://allbest.ru

Захисник у забезпеченні прав учасників кримінального провадження

Корецький О.П. Начальник відділу Державного бюро розслідування

м. Київ, Україна

Анотація

Стаття розглядає теоретичні та практичні передумови для подальшого реформування процесуальної діяльності адвокатури та захисника у кримінальному провадженні. Визначено про необхідність підвищення вимог адвокатської діяльності, зокрема посилення професійних та морально-етичних аспектів статусу адвоката.

Вдосконалення процедури підвищення рівня кваліфікації адвокатів; активний розвиток співпраці з міжнародними професійними організаціями адвокатів для запозичення та запровадження їх передового досвіду; забезпечення доступу та відкритості інформації стосовно адвокатів та адвокатської діяльності в Україні.

В Україні протягом останніх років виникла необхідність реформування кримінального процесуального законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність, особливо в частині вдосконалення забезпечення захисту в кримінальному процесі, забезпечення участі захисника в кримінальних провадженнях, на стадії досудового розслідування та судового розгляду в суді. Звернено увагу на професійну та індивідуальний підхід процесуального статусу адвоката у кримінальному провадженні, особливо на моменти обов'язкової його участі для захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Надані пропозиції щодо подальшого удосконалення діяльності адвоката-захисника в кримінальному процесі України.

Ключові слова: захисник, адвокат, закон, слідчий, прокурор, суддя, публічний обвинувач, сторони, учасник процесу.

Summary

Ukraine seeks to establish a European legal system that prioritizes the legal protection of a person under pressure from criminal law. The basis of reforming the bar is the establishment of guarantees of political, social rights and freedoms of man and citizen. Article C of the Constitution of Ukraine states that a person, his life and health, honor and dignity, inviolability and security are recognized as the highest social value. The state must ensure human rights, freedoms and private interests, guarantee inviolability, and in case of violation, take measures of legal responsibility of the perpetrators. The article considers the theoretical and practical preconditions for further reform of the procedural activity of the bar and defence counsel in criminal proceedings. It is determined about the need to increase the requirements of advocacy, in particular to strengthen the professional and moral and ethical aspects of the status of a lawyer. Improving the procedure for improving the skills of lawyers; active development of cooperation with international professional organizations of lawyers for borrowing and introduction of their best practices; ensuring access to and openness of information regarding lawyers and advocacy in Ukraine. In recent years, Ukraine has needed to reform Ukraine's criminal procedure law on advocacy and advocacy, especially in terms of improving protection in criminal proceedings, ensuring the participation of defence counsel in criminal proceedings, at the stage of pre-trial investigation and trial in court. Attention is paid to the professional and individual approach to the procedural status of a lawyer in criminal proceedings, especially at the moments of his mandatory participation to protect the rights and legitimate interests of the participants in the process. Suggestions for further improvement of the defence attorney in the criminal process of Ukraine are provided.

Key words: defense counsel, lawyer, law, investigator, prosecutor, judge, public prosecutor, parties, participant in the process.

Вступ

Актуальність статті. Україна прагне до встановлення європейської правової системи, який передбачає пріоритети правового захисту особи, яка знаходиться під тиском кримінальних норм. Основа реформування адвокатури є встановлення гарантій політичних, соціальних прав і свобод людини та громадянина.

Стаття З Конституції України вказує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава повинна забезпечити права, свободи та приватні інтереси людини, гарантувати недоторканність, а у разі встановлення їх порушення приймати заходи юридичної відповідальності винних.

Для виконання основного закону держави необхідно постійно приймати заходи щодо удосконалення чинного законодавств, яке передбачає захист прав і свобод людини та громадянина, забезпечити нормативне функціонування правової системи шляхом дотримання законів усіма фізичними та юридичними особами, встановити правову конструкцію, яка повинна забезпечити правову захищеність громадян, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Держава зобов'язана не тільки захищати, але створювати належні умови для реалізації прав, свобод та законних інтересів особи. В даному разі можна визначити, що надання професійної правової допомоги в органах юстиції та суду є адвокатура.

Адвокат повинен захищати інтереси особи на стадіях процесу. Він має право здійснювати представництво іншої особи під час судового провадження, а також забезпечує захист від кримінального обвинувачення.

Європейська конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановило право підозрюваного, обвинуваченого мати можливості для захисту. Основа правової участі адвоката - захисника у процесі є чинне кримінальне процесуальне законодавство, закон про адвокатуру та адвокатську діяльність [7].

Суддя на стадії судового розгляду повинен відмовитися від активної участі проведення судового розслідування та покласти на сторони процесу встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вини обвинуваченого Він залишається арбітром судового провадження. Закон встановив обов'язкову участь публічного обвинувача, якій підтримує публічне обвинувачення та професійного адвоката, який захищає обвинуваченого. процесуальний розслідування адвокат

У кримінальному процесі України, після вступу в дію у 1961 році КПК України, було встановлено положення, за яким в процес був введений захисник - адвокат.

На перших етапах дії закону він приймав участь під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, подальші зміни законодавства встановили, що адвокат вступає в процес під час оголошення обвинувачення. Адвокат мав право, під час досудового провадження збирати, досліджувати факти, які вказують на відсутність вини підозрюваного. Він має право оцінки доказів на стадіях процесу, оскаржує дії або бездіяльність слідчого, прокурора до слідчого судді.

Після прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 5 липня 2012 року минуло багато часу. Практика застосування КПК України виявила теоретичні недоліки та практичні прогалини в нормативному регулюванні процесуальних правових відносин, логіко-структурні дефекти побудови правового змісту диспозиції окремих процесуальних норм, що допускає обмеження прав і законних інтересів сторони захисту.

Мета статті є визначення теоретичних положень та практики процесуальної участі захисника - адвоката у кримінальному процесі, надати теоретичні неузгодження чинного законодавства та запропонувати шляхи удосконалення забезпечення захисту у кримінальному провадженні таким чином, щоб адвокат між протистояти стороні обвинувачення під час забезпечення захисту обвинуваченого.

Новизна статті. Новизна статті полягає у теоретичних розробках застосування захисту у кримінальному провадженні. Визначення не тільки теоретичних положень, а також встановити практику виконання захисником прав, обов'язків, які направлені на встановлення об'ективної істини, протидії стороні обвинувачення, неупередженого судового розгляду.

Виклад загального матеріалу

Змагальність кримінального провадження надає можливість використання процесуальних прав та обов'язків сторін, які приймають участь у кримінальному провадженні. Засади процесу надають процедурний зміст виконання правового статусу, який під час досудового та судового провадження може змінюватися відносно кожного з його учасників.

Під час кримінального провадження слідчий, прокурор, суддя встановлюють вину підозрюваного, обвинуваченого тільки на підставі доказів та об'єктивного дослідження обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, колегіальний суд мають повноваження щодо відтворення обставин та обстановки події кримінального правопорушення за допомогою доказової бази, на підставі логіки. Положення кримінального провадження побудовані на підставі доказів, які встановлені слідчим, прокурором під час досудового провадження. Основа доказів має орієнтацію істини та фактів, що підтверджують вину підозрюваного (обвинуваченого).

Презумпція невинуватості, згідно зі ст. 7 КПК України передбачає, що доказування вини підозрюваного, обвинуваченого покладається на слідчого, прокурора, тому активності він може не виявляти. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Правову позицію підозрюваного, обвинуваченого під час кримінального провадження повинен відстоювати процесуальними засобами адвокат.

В.П. Божьев вважав, що процесуальна діяльність сторони захисту полягає у обґрунтуванні доказів, що вказують на відсутність вини підозрюваного (обвинуваченого). Основою процесуальної діяльності захисника є доказове визначення обставин кримінального правопорушення, встановлення пом'якшувальних обставин, які можуть бути враховані під час звільнення особи на стадії досудового провадження та під час визначення міри кримінального покарання ухвалення та проголошення вироку на стадії судового провадження [3].

Процесуальна участь сторони захисту під час звільнення особи від кримінальної відповідальності можна визначити у наступному: адвокат, захисник повинен приймати участь під час оголошення підозрюваному повідомлення про підозру, мати з ним спілкування для встановлення позиції захисту, визначення доказів, які вказують на вину та/або спростовують обставини вини. Якщо адвокату стали відомі факти вчинення кримінального правопорушення, він повинен прийняти заходи їх обґрунтування, надати слідчому, прокурору або суду таким чином, щоб не погіршити становище підозрюваного, обвинуваченого та не обмежити права потерпілого.

Адвокат, захисник має право надати слідчому, прокурору клопотання про його участь в проведені слідчих розшукових дій, які мають суттєве значення для встановлення вини підозрюваного; адвокат, захисник має право оскарження процесуальних дій, або бездіяльності слідчого у разі порушення чинного законодавства до прокурора, а якщо він не задоволений відповіддю останнього, він звертається до слідчого судді.

Кримінальний процес зобов'язує адвоката, захисника приймати участь під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження разом з підозрюваним. Під час прийняття процесуального рішення з боку сторони обвинувачення про звільнення особи від кримінального покарання, адвокат, захисник повинен приймати участь під час судового розгляду кримінального провадження на стадіях процесу. Перше положення полягає у визначенні процесуальних прав захисника адвоката на стадії досудового провадження. Чинне законодавство не точно визначає, в окремих випадках змішує процесуальні поняття «обставини доказування» та «участь у доказуванні».

КПК України закріплено процесуальний статус адвоката - захисника, який приймає участь під час досудового провадження. Процесуальний статус адвоката, згідно зі ст. 45-54 КПК України, передбачає право бути присутнім під час проведення слідчих розшукових дій; мати спілкування з підозрюваним до першого допиту та під час проведення допиту; оскаржувати процесуальні, слідчі розшукові дії або бездіяльність слідчого до слідчого судді; проводити пошук свідків, які спростовують обвинувачення; надавати запити до державних органів щодо отримання довідок, характеристик на підозрюваного, обвинуваченого; в окремих випадках приймати участь у оцінці доказів та заявляти клопотання про їх виключення як недопустимі докази обвинувачення. Істиною може бути вина підозрюваного не тільки яка встановлена під час доказування, а також у разі визначення версії, імовірності пізнання вини.

Ст. 52 КПК України встановлює обов'язкову участь захисника (адвоката). Диспозицію даної статті можна прокоментувати наступним чином. По-перше, слідчий, прокурор, колегіальний суд повинні надати підозрюваному захисника. Слідчий, прокурор складають постанову, а суддя ухвалу про призначення адвоката. По-друге, ст. 48 КПК України вказує, що адвокат може бути залучений любим учасником кримінального провадження. По-третє, кримінальний процес України має стільки невирішених питань щодо механізму застосування гарантій захисту, що учасник кримінального провадження плутається в «джунглях законодавства». Тому адвокат безумовно потрібен.

Висновок

Предмет захисту складається з суб'єктивних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та суб'єктивних прав, які були порушені під час кримінального провадження. Право на захист містить у своєму складі не весь захист, а тільки ту частину, яка є основою для повного,

Список використаних джерел

1. Аленин Ю. П. Уголовно-процессуальный кодекс Украины Науч. практ. комментарий / Ю. П. Аленин. - Одеська нац. юрид. академія. Харків. Одисей. 2003. - 959 с.

2. Альперт С.А. Защита в советском уголовном процессе. /Альперт С.А. -Х.: Из-во Харьковский юридический ин-т. 1984. - 36 с.

3. Божьев В.П. Основания внесения и порядок рассмотрения дела в распорядительном заседании. учебное пособие. /Божьев В.П. -М.: Юрид. лит. 1972. - 270 с.

4. Варфоломеева Т.В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника / Варфоломеева Т.В. -К.: Вища школа. 1987. -152 с.

5. Вільчик Т. Б. Адвокатура як інститут реалізації права на правову допомогу: порівняльно- правовий аналіз законодавства країн Європейського Союзу та України: автореф. дис. ... доктор. юрид. наук : 12.00.10 / Т. Б. Вільчик. - Харків : Нац. юрид. університет.2016. - 40 с.

6. Гурджи Ю.А. Процессуальное обеспечение прав личности. Вопросы теории. /Гурджи Ю.А. - Одеса. Пальмира. 2006. -173с.

7. Загальна декларація прав людини (ООН, 1948) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю.К. Качуренко]. - К. : Юрінформ, 1992. - С. 18-24.

8. Капліна О.В. Кримінальний процес України: підручник / О.В. Капліна, Ю.М. Грошевой, О.В. Шило. - Х. Юрид. університет. 2013. - 820с.

9. Скрябін О.М. Участь захисника в окремих кримінальних провадженнях.: монографія. / О.М. Скрябін - Запоріжжя. 2017. - 380с.

10. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. /Строгович М.С. -М.: Юрид. лит. 1984.-167с.

Размещено на Allbest.ru