Трансформація системи управління активами територіальної громади в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Трансформація системи управління активами територіальної громади в умовах воєнного стану

Тимечко І.Р. Тимечко Ірина Романівна доктор економічних наук, старший науковий співробітник, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», вул. Я. Мудрого 1/28, м. Львів, Анісімова М.В. Анісімова Марія Вікторівна кандидат економічних наук, асистент кафедри «Економіки ідприємства та інвестицій» ІНЕМ, НУ "Львівська політехніка"



Анотація

В статті розкрито передумови та підстави для розробки концептуальних засад розвитку територіальної громади.

Об'єктивовано територіальну громаду як: соціум (спільність людей, що живуть на певній території); суб'єкт власності (комунальної); суб'єкт місцевого самоврядування; підсистему держави, що акумулює все більше функцій і фінансових ресурсів; суб'єкт транскордонного співробітництва.

Запропоновано актив-орієнтований підхід розвитку територіальної громади - концентрацію на можливостях і ресурсах громади й стимулювання використання цих можливостей для підвищення конкурентоспроможності останньої.

Визначено активи розвитку територіальної громади. Означено роль суб'єктів територіальної громади в контексті управління активами розвитку. Виділено тріаду інтересів територіальної громади: державний інтерес, інтерес громади (спільний інтерес), інтерес суб'єктів (індивідуальний інтерес).

Виокремлено принципи доброго врядування для забезпечення доброго місцевого й регіонального управління у країнах - членах Ради Європи стосується низки завдань, зокрема, щодо внутрішніх взаємовідносин між місцевою і регіональною владою, їхніх відносин з іншими органами влади та громадянами.

Запропоновано правила, яких слід дотримуватись в процесі управління активами територіальної громади. Розглянуто функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Визначено критерії пріоритетності прийняття рішень щодо управляння активами територіальної громади як:

1) задоволення нагальних потреб жителів цих громад у невідкладних послугах. Дії щодо управління активами територіальних громад випливають з нагальних потреб, спонукальними мотивами є лише ці потреби, інтереси і лише вони відіграють головну роль;

2) доцільне, економне та ефективне використання майна територіальних громад в інших інтересах їх жителів

Ключові слова: територіальна громада, активи територіальної громади, управління активами, місцеве самоврядування, розвиток територіальної громади.



Abstract

Transformation of the asset management system of the territorial community in the conditions of martime

Tymechko Iryna Romanivna Doctor of Economics, Senior Researcher, State Institution «Institute of Regional Research named after M. I. Dolishniy of NAS of Ukraine», J. Mudry St., 1/28, Lviv

Anisimova Mariia Viktorivna PhD, Assistant of the Department of Economics of Enterprise and Investment INEM, Lviv Polytechnic National University,

The article reveals the development of the territorial community for the development of conceptual ambushes. Proponents of asset-planning for the development of the territorial community - focusing on the capabilities and resources of the community and stimulating the development of opportunities for the development of the competitiveness of the community.

The following activities are assigned to the development of the territorial community: (1) the human asset - knowledge, ministry, tips and information; (2) social activities of the community, organization and institute, including the norms of mutual relations and mutual trust, such as being in the middle of the community; (3) political activity is based on the ability to invest in resources; (4) financial assets hunt for resources, tied with a penny and access to finance, for example, sparing, come, grants are scarce; (5) cultural values - the value of values and going to life, which may be both economical and non-economical; (6) infrastructure assets; (7) natural assets; (8) mformation asset. The role of sub-entities of the territorial community in the context of asset management and development is indicated. A triad of interests of the territorial community has been seen: state interest, interest of the community (social interest), interest of subordinates (individual interest). The principle of good design is imperative for the preservation of good religious and regional government in the countries - members For the sake of Europe, the buildings are low, the winter season, even the internal government bodies of the local government The rules have been proclaimed to be followed in the process of managing the assets of the territorial community. The criteria for the priority capitalization of the assets of the territorial community have been determined: (1) the activities of managing the assets of the territorial communities are drawn from the brutal needs, sponucal motives to deprive consumers, interest and deprive the stench of playing a leading role. (2) economically and efficiently vicarious land of territorial communities in the interests of their inhabitants.

Keywords: territorial community, assets of the territorial community, asset management, local self-government, development of the territorial community.



Вступ

Постановка проблеми . Визначення сутності територіальної громади має вагоме глибинне значення в процесі виявлення, виокремлення, розробки та відбору ефективних інструментів управління активами територіальних громад. Так, об'єктивовано територіальну громаду [1] як:

• соціум (спільність людей, що живуть на певній території). Висувається на перший план відтворення соціального життя (населення і трудових ресурсів, освіти, охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища та ін.). Цей підхід охоплює культурні, освітні, медичні, соціально- психологічні, політичні та інші аспекти життя соціуму, синтезу яких регіональна наука від самого початку приділяла неабияку увагу;

• суб'єкт власності (комунальної). Територіальні громади стають учасниками конкурентної боротьби, маючи ресурсний потенціал для саморозвитку. Розширення економічної самостійності територіальних громад (через передачу економічних прав від «центру») є одним з основних напрямів ринкових реформ;

• суб'єкт місцевого самоврядування. Передбачає гарантоване державою право жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України;

• підсистему держави, що акумулює все більше функцій і фінансових ресурсів, котрі раніше належали «центру» в результаті формування та реалізації цілей, заходів, засобів та узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій території України з урахуванням природних, історичних, екологічних, економічних, географічних, демографічних та інших особливостей регіонів, їхньої етнічної і культурної самобутності;

• суб'єкт транскордонного співробітництва [2].

В період воєнного стану в Україні вважаємо за доцільне розглядати перш за все територіальну громаду як підсистему держави.

!Важливо звернути увагу на те, що не існує універсального набору правил управління активами територіальної громади, які б підходили для всіх громад і типів активів. Тим паче 270 територіальних громад розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) [3] (станом на 30 квітня 2022 р.).



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток громади завжди мав різноманітний набір цілей: вирішення місцевих проблем, вирішення проблем нерівності, сприяння демократії та згуртованості тощо, що визначено різними концепціями, включаючи місцевий економічний розвиток, надання адміністративних послуг, програми забезпечення житлом, розвитку житлово-комунального господарства, інтегрованого планування та професійного навчання.

Мета статті - обґрунтування трансформації системи управління територіальних громад на основі активів. Зосередившись на сильних сторонах та активах життєдільяності територіальних громад дозволяє створити зовсім іншу картину до тієї, що базується на потребах. Відмінність між потребами та активами не означає, що суб'єкти при прийнятті рішень повинні застосовувати той чи інший підхід. У багатьох випадках може мати сенс розпочати з виявлення активів громади, а пізніше оцінити його потреби.



Виклад основного матеріалу

Ідеологія розвитку територіальної громади пов'язана з низкою понять, що характеризують походження поняття «розвиток», його спрямованість, ресурсне забезпечення, напрями і методи забезпечення, результати та ін.

Проте, слід відзначити, що процес розвитку громади починається з організації життєдіяльності, яка передбачає: оцінку ресурсів територіальної громади, вибір підходу до розвитку громади (наприклад, актив-орієнтований чи проблем-орієнтований розвиток з точки зору «корисності» або «шкідливості» для громади), організацію зусиль щодо покращання умов життєдіяльності через розроблені програми, заохочення самоорганізації, впровадження інструментів громадського фінансування (зокрема, краудфандинг), ефективне використання людського потенціалу (залучення креативних людей, громадський рух, що дає змогу виявити лідерів, розбудувати нові організації та інституції, які активно просуватимуть ідеї розвитку, доноситимуть ціннісні аспекти цього процесу членам громади) тощо. територіальний місцевий регіональний управління воєнний

24 лютого 2022 року є відправним пунктом для осмислення проблеми організації життєдіяльності територіальної громади в умовах воєнного стану. Обговорення потреб і проблем майже неминуче в процесах організації життєдіяльності територіальної громади в умовах воєнного стану і часто слугує для мобілізації жителів. Проблема, що стосується виключно потреб, полягає в тому, що громада часто негайно переходить до вирішення проблеми, а не до визначення цілей. Нині основною потребою територіальних громад є їхня безпека життєдіяльності.

Інтереси територіальної громади в державі ґрунтуються на «тріаді інтересів»:

• державний інтерес;

• інтерес громади (спільний інтерес, враховуючи індивідуальний інтерес);

• інтерес суб'єктів (індивідуальний інтерес).

Виходячи з того, що результативне управління активами територіальних громад передбачає задоволення нагальних потреб жителів, слід зауважити - як правило, жителі - члени територіальної громади мають різні думки.

Ці думки варіюють від уявлення про те, що є благом, до небажання змінювати що-небудь у своєму житті. Як вже зазначали, що потреби жителів досить різноманітні, що впливає на прийняття рішень. І тут важливо відзначувати державний інтерес - дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя згідно з Конституцією України.

Важливо відмітити, що дії, які здійснюються в інтересах громади (жителів), здійснюються через органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, громадські об'єднання тощо. Тобто метою вказаних інституцій є підтримка і просування інтересів громади. Однак допустиме існування інституцій, які можуть ігнорувати необхідність сприяння інтересам своїх жителів, а слугувати інтересам певних осіб.

Інтереси громади (спільний), зароджуючись у кожній окремій особистості, що ідентифікує себе як члена територіальної громади, первісно усвідомлюються як такі, що є спільними з іншими особами і можуть бути реалізованими лише за допомогою спільних дій. Інтереси громади, зумовлені соціально-економічними, територіальними, історичними та іншими особливостями існування та функціонування територіальних громад, спрямовуються на забезпечення належних умов для їхньої життєдіяльності й розвитку.

Інтерес суб'єктів (індивідуальний) - рушійна сила і є надзвичайно важливим компонентом у питаннях управління активами територіальних громад. Усі члени територіальної громади є носіями спільних інтересів.

Слід відмітити, що інтереси конкретного жителя - члена територіальної громади можуть нести в собі як позитивний, так і негативний соціально- економічний потенціал, тобто збігатися або не збігатися з інтересами громади та держави. Таке взаємне врахування всієї сукупності інтересів, що складаються на рівні територіальної громади, їхні взаємокомпромісність і гармонізація є гарантом визнання, існування і функціонування територіальної громади.

Проте доцільно зауважити, що територіальна громада, базуючись на інституційному підході, це об'єднання індивідів із власними функціями корисності та інтересами, як було зазначено.

Учені з питань культурної антропології доводять, що функція різних ціннісних орієнтацій полягає в забезпеченні «культурної відповідності»: зміна цінностей - це еволюційний процес, під час якого «природний відбір» проходять ті цінності, що найбільшою мірою придатні для життя в конкретних життєвих умовах.

В умовах воєнного стану в Україні відбувається формування безпекової культури та налагодження взаємодії суб'єктів територіальної громади. З метою посилення взаємодії суб'єктів територіальної громади доцільно врахувати такі гіпотези:

• контактна гіпотеза: чим більше людей взаємодіють між собою, тим більше шансів, що вони стають близькими [5]

• якість взаємодії: чим позитивніший досвід і відносини, тим тісніший зв'язок. Успіх сприяє згуртованості [6];

• закриття подій: якщо взаємодія є неоднозначною і завдання громади залишаються невирішеними, злагодженість групи гальмуватиметься [8];

• загальна гіпотеза подій: чим важливіший спільний захід для тих, хто бере участь, тим більше об'єднання [7];

• інвестиції: сприяють більше, ніж просто підтримка інфраструктури та когнітивного дисонансу. Інвестиції визначають значення члена в історії громади та поточного стану [8]. Наприклад, члени громади, які вклали час і гроші в неї, ймовірніше, відчуватимуть вплив життєвих подій цієї громади;

• вплив честі і приниження на членів громади: винагорода або приниження в присутності громади істотно впливає на привабливість останньої для людини [9];

• духовний зв'язок: присутній тією чи іншою мірою у всіх громадах; Д. Бернард [10] називає цей чинник «спільність духу».

Отож важливо наскільки корисною для результатів, досягнутих територіальною громадою, є дія кожного окремого її суб'єкта, а їхня кількість відходить на другий план. Відзначуємо важливість згуртованості та самоорганізації територіальних громад.

Виокремлено та типізовано активи територіальної громади:

1. Людські активи - знання, вміння, навички та інформація, якими володіють люди. Вміння та навички, що забезпечують спроможність людям самовдосконалюватись, заробляти на життя, зміцнювати громаду.

! Важливо звернути увагу на:

мобільність людського активу та потенційний людський актив за межами громади за кордоном;

доступ до освіти та розвиток знань, навчання та формування навичок, діяльність та зусилля з розбудови та розширення місцевого управління.

2. Соціальні активи це мережі, організації та інститути, включаючи норми взаємності та взаємної довіри, які існують всередині громади. Тісні зв'язки, які будують згуртованість спільноти, а також слабші зв'язки ззовні, які сприяють реалізації широкомасштабних завдань.

Важливо звернути увагу на:

міжнародний (транскордонний) соціальний простір, на приклад міста- побратими надають допомогу українським громадам - надсилають необхідні вантажі (продукти харчування, медичні засоби тощо), а також приймають у себе вимушених переселенців;

волонтерського руху в суспільних процесах, Україна посідає 20 місце з 114 в рейтингу «Світовий індекс благодійності - 2021» [11];

безпеку соціальних активів;

3. Політичні активи стосуються спроможності спільноти впливати на розподіл ресурсів. Спроможність впливати з застосуванням правил, норм та стандартів.

Важливо звернути увагу на:

посилення ризиків місцевого самоврядування в період воєнного стану, що обумовлено трансформацією системи місцевого самоврядування.

4. Фінансові активи охоплюють ресури, пов'язані з грошима та доступом до фінансування, наприклад заощадження, доходи, гранти тощо.

Важливо звернути увагу на:

фінансовий актив, який може бути генерований через громадські об'єднання, бізнес.

5. Культурні цінності - це цінності та підходи до життя, що мають як економічні, так і неекономічні вигоди. Цінності, норми, вірування та традиції, які люди успадковують від сім'ї, школи та громади. Також включає товари, вироблені в певний час і місце (наприклад, картини, книги), що мають історичне чи культурне значення. Культурні заходи / фестивалі; музична спадщина, бібліотеки; музеї; історичні асоціації.

Важливо звернути увагу на:

збереження культурних цінностей;

ідентичність, пожертва стала тісно пов'язаною з ідентичністю, яка є важливою складовою культури;

інтеграцію українських традицій у створення продуктів та їхнього просування; розширення міжнародної співпраці та підтримку ініціатив

щодо зміцнення культурних зв'язків; посилення спроможності у сфері культури і креативних індустрій.

6. Інфраструктурні активи відносяться до всього, що фізично зроблено людьми, включають житло, заводи, школи, дороги, громадські центри, енергосистеми, системи водопостачання та каналізації, телекомунікаційну інфраструктуру, бази відпочинку, транспортні системи тощо.

!Важливо звернути увагу на те, що в період воєнного стану, територіальна громада як підсистема держави, в процесі формування та реалізації заходів, засобів та узгоджених дій щодо прийняття рішень для забезпечення нагальних потреб у невідкладних послугах для людей з усієї території України.

7. Природні активи - ландшафт, повітря, вода, ґрунт та біорізноманіття рослин і тварин.

!Важливо звернути увагу на:

збереження природнього активу та зменшення ризиків ренторієнтованої поведінки.

8. Інформаційний актив. Як випливає з концептуальної моделі зв'язку між даними і процесом розвитку [14], дані самі по собі не вирішують проблем розвитку: головними дійовими особами, які перетворюють дані в корисну інформацію, здатну створювати важливі знання, є люди.

Слід відмітити, що ринкова економіка функціонує в умовах асиметричної інформації. У реальній економіці інформація, на основі якої суб'єкти територіальної громади приймають рішення, складна й багатогранна, доступність до інформації різна, що призводить до послаблення мотивів громад до капіталізації активів, в умовах асиметричної інформації підвищується регулююча роль держави.

Дані, як і капітал, земля і праця, є одним з факторів досягнення цілей розвитку у всіх трьох каналах:

1) використання даних урядами і міжнародними організаціями на підтримку розробки державної політики на основі доказів;

2) використання даних громадськістю в цілях моніторингу та впливу на прийняття управлінських рішень на всіх рівнях , а також окремими громадянами з метою здійснення контролю і отримання доступу до державних і комерційних послуг;

3) використання даних приватними підприємствами в процесі виробництва, що стимулює їх власне зростання і розвиток економіки в цілому.

Однак, на відміну від капіталу, землі і праці, одноразове використання даних не зменшує їх цінності. Дані, які зібрані для однієї мети, можуть бути повторно використані для абсолютно іншої мети.

!Важливо звернути увагу на:

інформаційну безпеку в умовах воєнного стану;

Відзначаємо, що більшість заходів з розвитку громади базуються на цих формах активів громади.

Сьогодні в Україні тривають дискусії щодо функціонування місцевого самоврядування. Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [12] територіальній громаді належить майно у комунальній власності, у тому числі грошові кошти.

Управління майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»: матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їхнє виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їхнє виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їхніх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Метою наділення територіальних громад правом комунальної власності є в першу чергу використання майнових об'єктів для задоволення нагальних потреб жителів цих громад у невідкладних послугах, і лише в другу чергу право цієї форми власності призначено для доцільного, економного та ефективного використання майна територіальних громад в інших інтересах їх жителів.

Виходячи з зазначеного критеріями пріоритетності прийняття рішень щодо управляння активами територіальної громади є:

1. Задоволення нагальних потреб жителів цих громад у невідкладних послугах. Дії щодо управління активами територіальних громад випливають з нагальних потреб, спонукальними мотивами є лише ці потреби, інтереси і лише вони відіграють головну роль.

2. Доцільне, економне та ефективне використання майна територіальних громад в інших інтересах їх жителів

Відповідно до ч. 2 ст. 9 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» [13], органи місцевого самоврядування і далі здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Військове командування разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування має забезпечити передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи й повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На територіях, де введено воєнний стан утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом. Відповідно до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати ряд заходів в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану

Районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, поряд із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а районні, обласні військові адміністрації, утворені у зв'язку з нескликанням сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки, також здійснюють повноваження із [14]:

1) складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;

2) здійснення управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації, таких об'єктів); призначення і звільнення їх керівників;

3) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок);

4) вирішення згідно із законом питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу;

5) встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води у промислових цілях;

6) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;

7) встановлення посиленої охорони важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення;

8) прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів;

9) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадської безпеки і порядку та результати діяльності на відповідній території;

10) встановлення у порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на житлово-комунальні послуги;

11) прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

12) забезпечення в умовах воєнного стану реалізації державних гарантій, визначених законами України.

Верховна Рада України прийняла за основу Законопроект №7269 щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (21 квітня 2022 р.), що передбачає:

1) збільшення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади (де не ведуться бойові дії та не утворена військова адміністрації), який зможе приймати ряд рішень з питань бюджету, кадрових питань тощо.

2) сільський, селищний, міський голова або керівник виконавчого органу може призначати осіб на посади:

• в органах місцевого самоврядування,

• керівників комунальних підприємств, установ, організацій сфери управління їх органу місцевого самоврядування.

3) у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону

України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;

4) за умови утворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження селищної\сільської\ міської рад, її виконавчих органів переймає військова адміністрація, а повноваження голови - начальник військової адміністрації;

5) кандидат на посади в органах місцевого самоврядування, посади керівника комунального підприємства, установи, організації

• не подає е-декларацію особи;

• не надає документ рівня володіння державною мовою;

• не проводяться перевірки за ЗУ «Про запобігання корупції», «Про очищення влади».

6) в умовах воєнного стану у виключних випадках звільнення осіб з посад, що належить до повноважень сільського, селищного, міського голови, начальника військової адміністрації, може здійснюватися у разі невиконання працівником законних вимог свого безпосереднього керівника, зміни організаційної структури юридичної особи, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, іншої зміни істотних умов праці. Таке звільнення здійснюється без дотримання вимог законодавства про працю щодо попередження про наступне вивільнення, переважного права на залишення на роботі, отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), неприпустимості звільнення окремих категорій осіб».

7) повноваження обласних (у разі окупації або оточення адміністративного центру області) та районних рад переймає обласна/районна військова адміністрації.



Висновки

Зазначене обумовлює підвищення рівня ризиків в прийнятті рішень на місцевому рівні, яка є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення територіальною громадою її цілей.

Враховуючи кадрову слабкість громад, через невміння якісно і раціонально здійснювати цей процес, через відсутність ефективних механізмів управління майном, страждають жителі.

Враховуючи, що Україна посідала 122 місце із 180 країн в рейтингу «Індекс сприйняття корупції- 2021» [15], можна припустити, що раціональні економічні агенти прагнутимуть і надалі впливати на рішення органів влади та органів місцевого самоврядування, зокрема скерувати законодавчу та регулюючу діяльність у вигідне для себе русло.

Прагнення вплинути на розподіл влади визначається метою отримання ренти, при цьому витрачаючи значні кошти і зусилля на створення нових джерел отримання рент.

Тож збільшення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади (де не ведуться бойові дії та не утворена військова адміністрації), який зможе приймати ряд рішень з питань бюджету, кадрових питань тощо та водночас недосконалість інструментів впливу представників інтересів територіальної громади (депутат) та громадськості (жителі, громадські організації та ін.) на прийняття рішень підвищує рівень ризиків [16]:

ризик виникнення інституційної пастки; ризик нівелювання місцевої демократії; ризик посилення «ресурсного прокляття»;

ризик виникнення/посилення ренторієнтованої поведінки;

ризик виникнення/посилення конфлікту інтересів; ризик виникнення дилем (дилема в'язня);

ризик неефективного управління майном в умовах невизначеності;

ризик потенційних колаборантів.

Життєдіяльність територіальної громади в період воєнного стану залежить від інклюзивної узгодженої взаємодії суб'єктів територіальної громади.



Література

1. Тимечко І. Узагальнення підходів щодо сутності територіальної громади України. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Економіка». Випуск 1(7). 2017. С. 163-169

2. Про транскордонне співробітництво: Закон України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1861-15#Text

3. Оновлено перелік громад в зонах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та тих, що в оточенні. https://decentralization.gov.ua/news/14871

4. Festinger L. Group attraction and membership. Group dynamics: Research and theory. Evanston, IL: Row, Peterson, 1953.

5. Cook S. Motives in conceptual analysis of attitude related behavior. Proceedings of the Nebraska Symposium on Motivation. Lincoln. NE: University of Nebraska Press, 1970.

6. Hamblin C. L. Questions. The Australasian Journal of Philosophy. 1958. Vol. 36. P. 159-168.

7. Wilson W., Miller N. Shifts in evaluations of participants following intergroup competition. The Journal of Abnormal and Social Psychology. 1961. Vol. 63(2). P. 428-431.

8. Peterson J. A., Martens R. Success and residential affiliation as determinants of team cohesiveness. Research Quarterly, 1972. Р. 63-76.

9. James A., Lott A. Reward frequency and the formation of positive attitudes toward group. members. Journal of Social Psychology, 1964. Р. 1-115.

^{10. 1}Bernard J. S. The sociology of community. Glenview, IL: Scott, Foresman, 1973.

11. CAF WORLD GIVING INDEX 2021 https://www.cafonline.org/docs/default- source/about-us-research/cafworldgivingindex2021_report_web2_100621.pdf

12. World Development Report 2021: Data for Better Lives. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2021

13. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text

14. Про правовий режим воєнного стану: Закон України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

15. Індекс сприйняття корупції -- 2021 https://cpi.ti-ukraine.org/

16. Тимечко І. Інституційні особливості управління власністю територіальної громади. Економіка України. 2020 (9): 37-47 http://economyukr.org.ua/?page_id=774&aid=410



References

1. Tymechko, I. (2017). Uzahal'nennya pidkhodiv shchodo sutnosti terytorial'noyi hromady Ukrayiny. [Generalization of approaches to the essence of the territorial community of Ukraine] Naukovyy visnykMukachivs'koho derzhavnoho universytetu. Seriya «Ekonomika». - Scientific Bulletin of Mukachevo State University. "Economics"series. Issue 1 (7). pp. 163-169. [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy Pro transkordonne spivrobitnytstvo : pryiniatyi 24 cherv. 2004 roku № 1861-IV [Law of Ukraine on cross-border cooperation from June 24 2004, № 1861-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1861-15#Text [in Ukrainian].

3. Onovleno perelik hromad v zonakh boyovykh diy, na tymchasovo okupovanykh terytoriyakh ta tykh, shcho v otochenni [The list of communities in combat zones, in the temporarily occupied territories and those in the vicinity has been updated]. (2022) Ministerstvo z pytan' reintehratsiyi tymchasovo okupovanykh terytoriy Ukrayiny [Ministry of Reintegration of the Temporarily Occupied Territories of Ukraine] Retrieved from https://decentralization.gov.ua/news/14871 [in Ukrainian].

4. Festinger L. (1953) Group attraction and membership. Group dynamics: Research and theory. Evanston, IL: Row, Peterson.

5. Cook S. (1970) Motives in conceptual analysis of attitude related behavior. Proceedings of the Nebraska Symposium on Motivation. Lincoln. NE: University of Nebraska Press.

6. Hamblin C. L. (1958) Questions. The Australasian Journal of Philosophy. Vol. 36. P. 159-168.

7. Wilson W., Miller N. (1961) Shifts in evaluations of participants following intergroup competition. The Journal of Abnormal and Social Psychology. Vol. 63(2). P. 428-431.

8. Peterson J. A., Martens R. (1972) Success and residential affiliation as determinants of team cohesiveness. Research Quarterly. Р. 63-76.

9. James A., Lott A. (1964) Reward frequency and the formation of positive attitudes toward group. members. Journal of Social Psychology. Р. 1-115.

10. Bernard J. S. (1973) The sociology of community. Glenview, IL: Scott, Foresman.

11. CAF WORLD GIVING INDEX 2021 Retrieved from https://www.cafonline.org/ docs/default-source/about-us-research/cafworldgivingindex2021_report_web2_100621.pdf

12. World Development Report 2021: Data for Better Lives. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2021

13. Zakon Ukrainy Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini: pryiniatyi 21trav. 1997 roku № 280/97 [Law of Ukraine on local self-government in Ukraine from May 21 1997, № 280|97]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy Pro pravovyy rezhym voyennoho stanu»: pryiniatyi 12 trav. 2015 roku № 389-VIII. [Law of Ukraine on the legal regime of martial law from May 12 2015]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text [in Ukrainian].

15. Indeks spryynyattya koruptsiyi -- 2021 [Corruption Perceptions Index]. Retrieved from https://cpi.ti-ukraine.org/ [in Ukrainian].

16. Tymechko, I. (2020) Instytutsiyni osoblyvosti upravlinnya vlasnistyu terytorial'noyi hromady [Institutional features of territorial community property management]. Ekonomika Ukrayiny [Ukraine economy]. Vol.(9): 37-47 Retrieved from http://economyukr.org.ua/?page_id= 774&aid=410 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...