Актуальні проблеми формування публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Іванова Вікторія Миколаївна

кандидат економічних наук,

докторант кафедри глобальної

та національної безпеки

м. Київ

Анотація

Зовнішньоекономічна безпека є важливою складовою економічної і національної безпеки, суттєво впливає на функціонування економічної системи, визначає можливості та загрози функціонування національного господарства України. Протягом свого розвитку зовнішньоекономічна безпека умовно проходила три періоди, кожен з яких в тій чи іншій мірі вплинув на особливості її становлення.

Встановлено, що формування зовнішньоекономічної безпеки України проходило між двома паралельними парадигмами. З одного боку, після розпаду Радянського Союзу Україна все ще лишалася частиною його господарського комплексу, де окремі підприємства були залежними від організацій та підприємств сусідніх країн. З іншого, перебуваючи на перетині вадливих геополітичних шляхів, Україна здебільшого виступала об'єктом зовнішньополітичних інтересів. Процес формування суб'єктності був досить тривалим та непростим.

З'ясовано, що перший період припадає на роки становлення української державності, тісної взаємозалежності економічної системи України від колишніх радянських республік, зокрема Російської Федерації. Другий період умовно розпочинається з подій 2003-2004 року - Помаранчевої Революції. В політичній системі до влади по черзі приходять то проєвропейські, то проросійські кандидати, в суспільстві відбуваються соціально-політичні протести, країна переживає складні часи. Третій період розпочався в 2021 році. З нормативно-правової точки зору було визначено декілька стратегічних документів, що регулюють питання забезпечення зовнішньоекономічної безпеки, а саме Указами Президента України були введені в дію два рішення Ради національної безпеки і оборони України: від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України» та від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року».

Встановлено, що після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України протягом останніх трьох місяців відбуваються бойові дії в різних областях України, окуповано окремі регіони та цілі області, здійснюються ракетні обстріли усієї території України, мирного населення, об'єктів інфраструктури тощо. Все це негативно впливає на забезпечення зовнішньоекономічної безпеки, призводить до значних втрат експортного потенціалу та ускладнює господарські взаємозв'язки з іншими країнами світу.

Ключові слова: зовнішньоекономічна безпека, економічна безпека, загрози, економічна система, публічне управління, державне управління, глобалізація.

Annotation

Ivanova Viktoriya Mykolayivna PhD in Economics, doctoral student of Global and National Security Department Educational and Scientific Institute of Public Management and Public Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv

CURRENT PROBLEMS OF FORMATION OF PUBLIC MANAGEMENT AT THE FIELD OF FOREIGN ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE

Foreign economic security is an important component of economic and national security, significantly affects the functioning of the economic system, determines the opportunities and threats to the functioning of the national economy of Ukraine. During its development, foreign economic security conditionally went through three periods, each of which to some extent influenced the peculiarities of its formation.

It is established that the formation of Ukraine's foreign economic security took place between two parallel paradigms. On the one hand, after the collapse of the Soviet Union, Ukraine still remained part of its economic complex, where individual enterprises were dependent on organizations and enterprises of neighboring countries. On the other hand, at the crossroads of difficult geopolitical paths, Ukraine has mostly been an object of foreign policy interests. The process of forming subjectivity was quite long and difficult.

It was found that the first period falls on the years of formation of Ukrainian statehood, close interdependence of the economic system of Ukraine from the former Soviet republics, in particular the Russian Federation. The second period conditionally begins with the events of 2003-2004 - the Orange Revolution. In the political system, pro-European and pro-Russian candidates take turns coming to power, socio-political protests are taking place in society, and the country is going through difficult times. The third period began in 2021. From the normative and legal point of view, several strategic documents regulating foreign economic security were identified, namely the Decrees of the President of Ukraine put into effect two decisions of the National Security and Defense Council of Ukraine: July 30, 2021 "On Foreign Policy Strategy of Ukraine" and of August 11, 2021 "On the Strategy of Economic Security of Ukraine until 2025".

It has been established that after the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine during the last three months there are hostilities in various regions of Ukraine, was occupied certain regions and entire regions, was rocket attacks on the whole territory of Ukraine, civilians, infrastructure, etc. All this has a negative impact on foreign economic security, leads to significant losses of export potential and complicates economic relations with other countries.

Keywords: foreign economic security, economic security, threats, economic system, public management, governance, globalization.

Постановка проблеми

Забезпечення зовнішньоекономічної безпеки як складової економічної і більш ширше національної безпеки України набуває важливого значення в розробці сучасних механізмів ефективного публічного управління. В Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої в 2007 році, ваговий коефіцієнт зовнішньоекономічної безпеки дорівнював 0,0901 і займав лише 7 місце з 10 за значимістю. При цьому, в Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених 2013 року, ваговий коефіцієнт зовнішньоекономічної безпеки дорівнює 0,1095 і це відповідно 5 місце з 9 за значимістю. В Стратегії економічної безпеки на період до 2025 року зовнішньоекономічна безпека аналізується як одна з п'яти найважливіших. Це свідчить про розуміння органами державної влади важливої ролі зовнішньоекономічної безпеки в сучасних умовах, коли надскладні процеси глобалізації змушують національні держави захищати національні інтереси в економічній сфері.

Особливої актуальності публічне управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки для України набуває в сучасних умовах, після повномасштабного воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зовнішньоекономічна безпека держави є предметом наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених протягом декількох десятків років. Зокрема, окремі її аспекти в різні часи досліджували наступні вітчизняні науковці: Бінько І., Мунтіян В., Пастернак- Таранушенко Г., Шлемко В., Власюк О., Геєць В., Жаліло Я., Ліпкан В., Сухоруков А. Серед новітніх публікацій, можна викокремити праці Аранчій В., Голодюка Г., Коковського Л., Марцевої Т., Матвієць О., Обухової В., Яременко О. та інші. В той же час, вважаємо, що більш ґрунтовного вивчення потребує дослідження процесу формування публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в прикладній площині, визначення загроз залежно від зміни зовнішньополітичного курсу держави.

Мета статті

Метою статті є дослідження основних проблем в процесі формування публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України протягом періоду незалежності.

Виклад основного матеріалу

Історично в період свого становлення Україна мала складні економічні взаємозв'язки з країнами колишнього Радянського Союзу. Після розпаду останнього всі союзні республіки змушені були будувати свої економічні відносини на основі тісних господарських взаємозалежностей, оскільки велика кількість підприємств і організацій були частиною єдиного економічного ланцюга Радянського Союзу. Українські підприємства як виготовляли напівскладники, так і займалися остаточною збіркою готової продукції. Кризові явища 90-х років, наявність невирішених економічних та політичних спорів, економічна залежність України від колишніх союзних республік призводили до того, що економічна система Україна була слабкою, не мала можливості розбудовувати власну автономію, формувати національні економічні інтереси відповідно до власних цілей розвитку держави.

З іншої сторони, Україна завжди перебувала на перетині важливих геополітичних шляхів, між Європою і Азією, Європейським Союзом та Росією, Сполученими Штатами Америки та Китаєм. Це призводило до того, що Україна здебільшого була об'єктом геополітичних інтересів інших країн та союзів, не формувала власну суб'єктність. Власне, стати суб'єктом в таких умовах досить складно, особливо маючи значні проблеми в політичній та економічній сферах формування державності. За таких умов, займатися питаннями саме зовнішньоекономічної безпеки було майже неможливо. Україна як незалежна європейська держава протягом 30 років не могла визначити національні економічні інтереси та прийняти стратегічні документи у сфері забезпечення економічної безпеки. І лише в 2021 році було прийнято низку важливих нормативно-правових актів, які визначають сутність економічної безпеки, загрози та виклики, аналізують окремі її складові, в тому числі зовнішньоекономічну безпеку.

В процесі розвитку під впливом глобалізації українська економіка стала на шлях формування власної суб'єктності. Україна поступово почала визначатися з векторами руху, формувати економічні та політичні зв'язки з партнерами, визначати цілі та завдання публічного управління в економічній сфері. І все це безпосередньо вплинуло на становлення понятійно-категоріального апарату у сфері публічного управління зовнішньоекономічною безпекою. На думку Стучинської Н., цей процес йде в двох напрямах. «З одного боку динамічні процеси глобалізації супроводжуються відкриттям регіональних та глобальних ринків, породжують нові можливості для економіки України, дають доступ до міжнародних капіталів, одночасно вимагаючи підвищення рівня конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів, посилення їх ефективності, постійного вдосконалення структурних та функціональних характеристик. З іншого боку, надмірна відкритість економіки країни робить її вразливою до зовнішніх ризиків, адже коливання світових цін на енергоносії, сировину та матеріали, зменшення попиту з боку іноземних партнерів, негативні процеси на міжнародних фондових, валютних, кредитних ринках здатні суттєво погіршити економічну ситуацію в країні. Особливо відчутно це проявляється в кризовий період, оскільки загострення соціально-політичних проблем та поширення негативного впливу політичних протистоянь на економічні процеси призводять до суттєвих втрат вітчизняних підприємств» [1]. Дана теза структурно описує усі багатогранні процеси і явища, що характеризують економічну систему на зовнішніх ринках, тобто її зовнішньоекономічну безпеку.

Зовнішньоекономічна безпека держави як стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників, формується в певних суспільно-економічних умовах. Питання забезпечення зовнішньоекономічної безпеки передбачають визначення та аналіз викликів та загроз, механізми їх подолання та нейтралізації.

На нашу думку, можна виокремити три основні періоди розвитку зовнішньоекономічної безпеки України і відповідно ті загрози, що були визначені залежно до особливостей її забезпечення:

1) період тісних взаємозв'язків України з колишніми радянськими республіками, особливо РФ;

2) період інформаційної та гібридної війни з Російською Федерацією;

3) період повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Даний розподіл є досить умовним, однак він дозволяє в загальних межах охарактеризувати особливості формування зовнішньоекономічної безпеки України протягом часу незалежності.

Перший період припадає на роки становлення української державності, тісної взаємозалежності економічної системи України від колишніх радянських республік, зокрема Російської Федерації. В цей період Україна не мала можливості в повній мірі відстоювати власні економічні інтереси в сфері зовнішньої політики. На цей час припадають заключення невигідних економічних контрактів, втрата статусу країни з ядерною зброєю, підписання договору з Російською Федерацією щодо перебування Чорноморського флоту ВМФ Росії в місті Севастопіль, втрата набутого військового потенціалу тощо.

Провідні економісти цього періоду по-різному визначають сутність економічної безпеки, виділяючи окремі її складові. Зокрема, В.І.Мунтіян під економічною безпекою розуміє загальнонаціональний комплекс заходів, спрямованих на постійний і стабільний розвиток економіки держави, що включає механізм протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам [2].

Г.Пастернак-Таранушенко вказує на те, що стан держави, за яким країна забезпечена можливістю створення і розвитку умов для плідного життя її населення та перспективного розвитку економіки в майбутньому є економічною безпекою держави [3]. Ці науковці не виокремлюють зовнішньоекономічну безпеку як складову економічної безпеки, в той же час вони вказують на важливість аналізу зовнішніх загроз.

Поряд з тим, В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько зазначають, що економічна безпека - стан національної економіки, який дозволяє зберегти стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз та спроможний задовольняти потреби особистості, суспільства, держави[4]. В працях цих економістів виділені наступні складові економічної безпеки: внутрішні складові: сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, соціальна, демографічна, екологічна; зовнішньоекономічні складові: експортна та імпортна.

Саме в цей період Верховною Радою України приймається Закон «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 року [5], де вже є чіткий поділ національної безпеки на складові, серед яких окремо виділено зовнішньополітичну та економічну безпеки.

Другий умовний етап формування зовнішньоекономічної безпеки розпочинається з подій 2003-2004 року - Помаранчевої Революції. В політичній системі до влади по черзі приходять то проєвропейські, то проросійські кандидати, в суспільстві відбуваються соціально-політичні протести, країна переживає складні часи. В Україні як в державі з'являються зачатки суб'єктності, і поряд з тим вона стає об'єктом гібридної та інформаційної війни з боку Росії. В цей час зростає напруга в економічній системі, суттєво піднімається вартість російського газу для України і керівництво держави заключає вкрай невигідні газові контракти у 2009 році. В інформаційному просторі з'являється все більше «вкидів» про неможливість Україною забезпечити свою господарську самостійність, часто з'являються дискусії щодо необхідності приєднання до Європейського Союзу, Митного Союзу чи інших організацій. Інформаційна війна стає причиною Революції Гідності, коли у 2013-2014 роках йде повалення влади президента Януковича, відбуваються активні протестні дії в центрі Києва, що згодом перекидаються на інші регіони. В цих умовах, Російська Федерація вводить війська на територію Автономної Республіки Крим, проводить псевдореферендум і приєднує його до Російської Федерації. Далі за таким же сценарієм планується введення військ на Донбас та його окупація. В Україні починаються військові дії на сході країни, де юридично Україна воює з сепаратистами з Донецької та Луганської областей, а реально - з регулярною армією Росії.

В таких непростих умовах Україна визначається з пріоритетами, національними інтересами та йде шляхом євроінтеграції. В нормативно- правовому полі з'являються документи, що визначають сутність за засади зовнішньоекономічної безпеки: 2007 рік - Методика розрахунку рівня економічної безпеки України [6], 2010 рік - Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» [7], 2013 рік - Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України [8]. У травні 2017 року Європейський Союз та Україна підписують угоду про безвізовий режим для громадян України. публічний управління зовнішньоекономічний безпека

На початку ХХІ століття в світі динамічно й хаотично змінюються умови та обставини, що впливають на економічну безпеку багатьох країн. В.В.Мартиненко таким чином визначає найбільш актуальні виклики глобалізації, що створюють численні загрози економічній безпеці держави [9]:

- нестабільність світової фінансової системи, яка супроводжується незбалансованістю світової торгівлі та інвестиційних потоків між найбільшими економічними центрами світу;

- розширення світових ринків для певних видів продукції, товарів і послуг викликає гостру проблему забезпечення достатнього простору для розвитку ресурсів національних ринків;

- поширення кризових явищ у світовій економіці, які мали переважно національні витоки, міжнародні наслідки і потенційно глобальний характер;

- експансія передових країн світу, що супроводжується безперешкодним потраплянням високорозвинутих країн на ринки найбільш слабких країн, руйнуванням місцевої промисловості та експортуванням чужих соціокультурних цінностей;

- дефіцит ресурсів для розширеного розвитку, зокрема енергетичних, що провокує зростання цін на паливо та викликає істоті зміни у структурі споживання населення.

За таких обставин Україні з нестабільними ринковими інституційними структурами досить складно забезпечувати власну зовнішньоекономічну безпеку. Саме в цей час провідні економісти та науковці звертають увагу на необхідність визначення та нейтралізації загроз зовнішньоекономічної безпеки. Зокрема, О.С.Власюк вказує на наступні зовнішні загрози економічній безпеці України [10, с. 368-371]:

• процес накопичення суверенних боргів, що посилюється, і негативний потенціал бюджетних проблем у переважній більшості країн світу;

• можливі втрати від скорочення вітчизняного експорту внаслідок зменшення темпів споживання продукції на відповідних ринках, і загострення світової конкуренції за відносно стабільні та довгострокові фінансові ресурси;

• загроза трансферту ризиків між ринками від одних країн до інших;

* посилення державної ролі провідних країн світу в ліквідації приватних боргів корпоративного сектору через застосування державної підтримки, реалізацію протекціоністської політики та закріплення базових галузей як об'єкта державної підтримки.

Зазначимо, що погляди різних авторів суттєво різняться залежно від того змісту, який вони вкладають в поняття «зовнішньоекономічна безпека». Крім того, по-різному визначаються і складові зовнішньоекономічної безпеки. Частина авторів ототожнюють зовнішньоекономічну та зовнішньоторговельну безпеки, частина виділяє лише експортну та імпортну складові, ігноруючи інші, такі як валютна, боргова тощо. Як влучно зазначають О.Ф.Яременко та О.В.Матвієць, теорія зовнішньоекономічної безпеки, яка б у необхідному обсязі забезпечувала науково обґрунтований підхід до комплексного вирішення всіх фундаментальних проблем, нині остаточно не сформульована. Водночас триває формування її специфічних основ, зокрема визначення принципів, методів, термінів [11, с. 64].

Третій період, на нашу думку, розпочався в 2021 році. З нормативно- правової точки зору було визначено декілька стратегічних документів, що регулюють питання забезпечення зовнішньоекономічної безпеки, а саме Указами Президента України були введені в дію два рішення Ради національної безпеки і оборони України: від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України» [12] та від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року» [13].

В Стратегії зовнішньополітичної діяльності України політика Російської Федерації визначена основною загрозою для України і Європи. Зокрема зазначено, що Російська Федерація докладає зусиль для відновлення своєї ролі як глобального гравця шляхом політичного, військового, економічного, інформаційного тиску на держави та інституції трансатлантичного співтовариства. Російська Федерація застосовує весь спектр інструментів гібридної агресії з метою встановлення контролю над Україною, порушуючи її територіальну цілісність та намагаючись блокувати її рух до набуття повноправного членства в ЄС та в НАТО, а також для дестабілізації інших держав, порушення заснованого на нормах міжнародного права міжнародного правопорядку. Вихід Російської Федерації з Договору з відкритого неба спрямований на знищення європейської архітектури безпеки та руйнацію міжнародних режимів контролю над озброєннями [12].

Через півроку з моменту затвердження даної стратегії, 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, внаслідок чого станом на травень 2022 року (тобто через три місяці від початку вторгнення) відбуваються бойові дії в різних областях України, окуповано окремі регіони та цілі області, здійснюються ракетні обстріли усієї території України, мирного населення, об'єктів інфраструктури тощо.

В Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року зазначено, що серед основних викликів та загроз важливе місце займає суттєвий рівень частки торгівлі з Російською Федерацією в загальних обсягах торгівлі, а також використання цією державою економічних інструментів впливу з метою прийняття рішень, що суперечать основним національним економічним інтересам України [13]. Після вторгнення РФ здійснює тиск не лише економічними методами, а й воєнними. Саме в цьому і є особливість третього періоду формування механізмів публічного управління зовнішньоекономічною безпекою України.

Зокрема, вже більше трьох місяців Україна не має авіасполучення з іншими країнами, заблоковані всі морські порти, частина підприємств, що працювали на експорт, або зупинені, або взагалі зруйновані. Морські порти є основними логістичними центрами щодо забезпечення експорту України. На зустрічі з прем'єр-міністром Португалії А.Коштою Президент України В.Зеленський заявив, що «Росія заблокувала в українських портах 22 млн.т продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати» [14]. Схожу заяву зробив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, зазначаючи, що Російська Федерація вивозить з окупованих територій зерно, овочеві культури, які мали йти на експорт і намагається продати їх в країни Африки чи Азії. Таким чином, російські війська вивезли з окупованих територій України в напрямку Криму 400-500 тис.т зерна [15]. Це означає, що Україна немає можливості експортувати зернові, інше продовольство, несе значні економічні збитки від втрати ринків збуту, недоотримання валютної виручки тощо.

Активні бойові дії не дають змоги в повній мірі забезпечити посівну кампанію, експорт зернових та інших культур, закупку мінеральних добрив тощо. Такі загрози зовнішньоекономічній безпеці України в майбутньому можуть позначитись на загальносвітових тенденціях забезпечення продовольством інших країн світу.

Загалом, складається ситуація, що основні показники забезпечення зовнішньоекономічної безпеки знаходяться у вкрай несприятливих умовах, а реалізацію національних інтересів України на міжнародній арені ускладнено воєнними діями. Зазначимо, що в нинішніх умовах забезпечення прийнятного рівня зовнішньоекономічної безпеки України під загрозою. Якщо протягом 2010 - 2019 років він оцінювався як небезпечний, протягом 2019-2020 років відбулося відносне поліпшення окремих показників зовнішньоекономічної безпеки, то починаючи з 24 лютого 2022 року ці показними неможливо навіть обчислити.

Крім того, серед загроз в Стратегії економічної безпеки вказано збільшення кількості протекціоністських заходів, які застосовують іноземні держави, зокрема, щодо українських товарів (високий рівень ставок митних тарифів, інших митних зборів, платежів, а також використання нетарифних бар'єрів - сертифікація, дозволи, ліцензії тощо), що не дає можливості збільшити поставки української продукції в інші країни.

В даному випадку Україна знаходиться між двох складних проблем, вирішення яких є необхідною умовою забезпечення зовнішньоекономічної безпеки, ефективної реалізації механізмів публічного управління у вказаній сфері.

Висновки

Підводячи підсумки даного дослідження, зазначимо, що Україна пройшла тривалий процес формування зовнішньоекономічної безпеки. Умовно його можна поділити на три періоди: становлення та залежність від колишніх союзних республік, гібридні та інформаційні війни з Російською Федерацією та період активного воєнного протистояння з Росією. Кожен з цих періодів сприяв розвиткові термінів, принципів, методів у сфері публічного управління зовнішньоекономічною безпекою.

Крім того, низька конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, значна частка сировини в структурі експорту товарів і попередня зосередженість на ринках пострадянських країн зумовлювали розбалансування зовнішньоекономічної діяльності в нестабільних умовах розвитку світової економіки. Повномасштабне військове вторгнення РФ в Україну призвело до запровадження воєнного стану, а значить зменшення уваги до функціонування національної економіки, її виробничих потужностей, експортного потенціалу тощо. Саме тому, необхідно воєнними методами досягати безпеки та стабільності в суспільстві і, поряд з тим, економічними - працювати на реалізацію національних інтересів України в сфері публічного управління зовнішньоекономічної безпеки.

Література

1. Стучинська Н. Зовнішньоекономічна безпека України в умовах глобалізаційної динаміки: проблема оптимальних співвідношень. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 8. С. 101-105. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_8_24

2. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. Київ: КВІЦ, 1999. 462 с.

3. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статистика процесу забезпечення. Київ: Кондор, 2002. 302 с.

4. Шлемко В.І., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність та напрямки забезпечення. Київ: НіСд, 1997. 120 с.

5. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964 - IV. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15

6. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0060665-07#Text

7. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», від 1 липня 2010 року, № 2411-VI: Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2411-17#Text

8. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v1277731-13#Text

9. Мартиненко В. В. Загрози економічній безпеці України в контексті викликів глобалізації. Економіка та управління національним господарством. Економічний часопис- 21. 2011. Випуск 7-8. С. 39-40.

10. Власюк О. С. Економічна безпека України в умовах ринкових трансформацій та антикризового регулювання. Київ: ДННУ «Акад. фін. Управління», 2011. 474 с.

11. Яременко О. Ф., Матвієць О. В. Зовнішньоекономічна безпека України в контексті інтеграційної політики: сутність, загрози та чинники. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2020. Вип. 43. С. 63-69.

12. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України»: Указ Президента України №448/202. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017

13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року»: Указ Президента України № 347/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text

14. Зеленський: Росія заблокувала 22 млн тонн продовольства в українських портах. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosia-blokuvannia-portiv-zelensky/31861442.html

15. Стало відомо, скільки зерна росіяни вивезли з окупованих територій України. URL: https://www.unian.ua/economics/agro/stalo-vidomo-skilki-zerna-rosiyani-vivezli-z-okupovanih-teritoriy-ukraj ini-novini-11819913.html

References

1. Stuchynsjka N. (2016) Zovnishnjoekonomichna bezpeka Ukrajiny v umovakh ghlobalizacijnoji dynamiky: problema optymaljnykh spivvidnoshenj [External economic safety of Ukraine is in the conditions of globalization dynamics: problem of optimal correlations]. Investyciji: praktyka ta dosvid (electronic journal), no. 8, pp. 101-105. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_8_24 [in Ukrainian].

2. Muntijan V. (1999) Ekonomichna bezpeka Ukrajiny [Economic security of Ukraine]. K.: KVIC. [in Ukrainian].

3. Pasternak-Taranushenko H. (2002) Ekonomichna bezpeka derzhavy. Statystyka protsesu zabezpechennia. [Economic security of the state. Statistics of the provisioning process] K.: Kondor. [in Ukrainian].

4. Shlemko V.I., Binko I.F. (1997) Ekonomichna bezpeka Ukrainy: sutnist ta napriamky zabezpechennia. [Economic security of Ukraine: essence and directions of providing] K.: NISD. [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy Pro osnovy nacionalnoyi bezpeky Ukrayiny, pryiniatyi 19.04.2003 № 964-IV. [Law of Ukraine on the Fundamentals of National Security of Ukraine] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/l aws/ show/ 964-15

6. Pro zatverdzhennia Metodyky rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz Ministerstva ekonomiky Ukrainy pryiniatyi 02.03.2007 № 60. [Pro zatverdzhennia Metodyky rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz Ministrystva ekonomiky Ukrainy]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0060665-07#Text

7. Zakon Ukrainy Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky, pryiniatyi 1.07.2010 № 2411-VI [Law of Ukraine on the Principles of Domestic and Foreign Policy]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text

8. Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy pryiniatyi 29.10.2013 № 1277 [On approval of Methodical recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine: Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13#Text

9. Martynenko, V. V. (2011). Zaghrozy ekonomichnij bezpeci Ukrajiny v konteksti vyklykiv ghlobalizaciji [Threats to Ukraine's economic security in the context of the challenges of globalization]. Ekonomika ta upravlinnja nacionaljnym ghospodarstvom. Ekonomichnyj chasopys-21 The Economic Annals-XXI Journal, 7-8, 39-40 [in Ukrainian].

10. Vlasiuk O. S. (2011) Ekonomichna bezpeka Ukrainy v umovakh rynkovykh transformatsii ta antykryzovoho rehuliuvannia. [Economic security of Ukraine in the conditions of market transformations and anti-crisis regulation] K.: DNNU «Akad. fin. Upravlinnia». [in Ukrainian].

11. Yaremenko O. F., Matviiets O. V. (2020) Zovnishnoekonomichna bezpeka Ukrainy v konteksti intehratsiinoi polityky: sutnist, zahrozy ta chynnyky. [Ukraine's foreign economic security in the context of integration policy: essence, threats and factors]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment. Vyp. 43. S. 63-69. [in Ukrainian].

12. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 30 lypnia 2021 roku Pro Stratehiiu zovnishnopolitychnoi diialnosti Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy №448/202 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of July 30, 2021 «On the Strategy of Foreign Policy of Ukraine»: Decree of the President of Ukraine №448 / 202]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017

13. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 11 serpnia 2021 roku Pro Stratehiiu ekonomichnoi bezpeky Ukrainy na period do 2025 roku: Ukaz Prezydenta Ukrainy № 347/2021 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of August 11, 2021 «On the Strategy of Economic Security of Ukraine for the period up to 2025»: Decree of the President of Ukraine № 347/2021]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text

14. Zelenskyi: Rosiia zablokuvala 22 mln tonn prodovolstva v ukrainskykh portakh. [Zelensky: Russia has blocked 22 million tons of food in Ukrainian ports]. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosia-blokuvannia-portiv-zelensky/31861442.html

15. Stalo vidomo, skilky zerna rosiiany vyvezly z okupovanykh terytorii Ukrainy. [It became known how much grain the Russians exported from the occupied territories of Ukraine]. URL: https://www.unian.ua/economics/agro/stalo-vidomo-skilki-zerna-rosiyani-vivezli-z-okupovanih- teritoriy-ukraj ini-novini-11819913.html

Размещено на Allbest.ru