Європейські орієнтири цифрових трансформацій у електронному урядуванні

Орлова Наталія Сергіївна

Мохова Юлія Леонідівна

кандидат наук з державного управління, доцент магістратури державного управління Центру післядипломної освіти, Донецький національний технічний університет, пл. Шибанкова, буд.2, м. Покровськ

Анотація

Сучасні тенденції цифрових трансформацій змушують фopмyвaти нові ефективні механізми електронного урядування, aджe в кожній країні склалися свої унікальні обставини розвитку цифровізації та можливості, існують свої пріоритети та стратегії, які доцільно дослідити. Метою дослідження є визначення особливостей розвитку електронного урядування в країнах ЄС на основі впровадження цифрових трансформацій з метою виконання національних програм та стратегій розвитку. Узагальнено ініціативи модернізації державного сектору ЄС, які є головним пріоритетом Європейської Комісії на 2019-2024 роки та мають на меті забезпечення ефективності, відкритості, персоналізації, різноманітності, зручних електронних державних послуг на всіх рівнях державного управління для всіх громадян та бізнесу. Виділено пріоритетні завдання у сфері електронного урядування в країнах Європейського союзу (модернізація державного управління, включення транскордонної мобільності, цифрова взаємодія між громадянами, бізнесом та урядом). Визначено принципи формування та впровадження е-урядування за дослідженням Організації економічного співробітництва та розвитку: залучення суспільства і відкритість уряду; комплексні підходи до розподілу соціальної цінності; отримання прибутку і бажаного ефекту від інвестування в ІКТ. Проаналізовано зарубіжні практики впровадження та формування е-урядування в Великобританії, Швейцарії, Німеччині, Франції, Естонії, Іспанії, Данії, Норвегії, Фінляндії, Італії. Доведено, що е-урядування є пріоритетним та першочерговим напрямом розвитку країни, орієнтованим на майбутнє та зумовленим розвитком інформаційного суспільства. Виділено чинники формування системи електронного урядування в кожній країні (соціальні, політичні, культурні, економічні, організаційні, інформаційні). Умовами реалізації даних моделей виступають мережна організація суспільства, ефективний зворотний зв'язок і високий рівеньтехнологічної оснащеності діяльності державного апарату. Визначено спільні риси електронних урядів всіх країн-учасниць ЄС: формування спеціальної законодавчої бази, яка якісно регулює відносини у сфері електронного урядування, збільшення кількості електронних послуг, працівників ІТ-сфери, збільшення фінансування проектів електронного урядування; стимулювання громадян використовувати переваги електронного урядування.

Ключові слова: цифрові трансформації, електронне урядування, країни Європейського Союзу

Abstract

Mokhova Yuliya Leonidivna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor of Master of Public Administration of the Center for Postgraduate Education, Donetsk National Technical University, 85300, Pokrovsk

Current trends in digital transformations are forcing the formation of new effective mechanisms of e-government, because each country has its own unique circumstances for the development of digitalization and opportunities, and has its own priorities and strategies that should be explored. The purpose of the study is to determine the features of the development of e-government in the EU through the implementation of digital transformations in order to implement national development programs and strategies. The initiatives of modernization of the EU public sector, which are the main priority of the European Commission for 2019-2024 and are aimed at ensuring efficiency, openness, personalization, diversity, convenient e-government services at all levels of government for all citizens and businesses. Priorities in the field of e-government in the European Union (modernization of public administration, inclusion of cross-border mobility, digital interaction between citizens, businesses and government) are highlighted. The principles of formation and implementation of e- government according to the study of the Organization for Economic Cooperation and Development are identified: public involvement and government openness; Foreign practices of introduction and formation of e-government in Great Britain, Switzerland, Germany, France, Estonia, Spain, Denmark, Norway, Finland, Italy are analyzed. It is proved that e-government is a priority and priority direction of the country's development, focused on the future and the development of the information society. The factors of formation of the e-government system in each country (social, political, cultural, economic, organizational, information) are singled out. The conditions for the realization of these models are the cross-border organization of the society, effective feedback and high reliability of the equipment. The common features of e-governments of all EU member states are identified: the formation of a special legal framework that qualitatively regulates relations in the field of e-government, increasing the number of e-services, IT employees, increasing funding for e-government projects; encouraging citizens to take advantage of e-government.

Keywords: digital transformations, e-government, European Union countries.

Постановка проблеми

Європейські державні інституції вносять свій внесок у досягнення цілей формування єдиного цифрового ринку Європейського Союзу (ЄС). Головною метою державних адміністрацій та державних установ країн ЄС є забезпечення прозорості та ефективності роботи для суспільства та бізнесу, надаючи персональні, зручні, безбар'єрні цифрові послуги для всіх громадян та підприємств ЄС. Сучасні тенденції цифрових трансформацій змушують формувати нові ефективні механізми електронного урядування, адже в кожній країні склалися свої унікальні обставини розвитку цифровізації та можливості, існують свої пріоритети та стратегії, які доцільно дослідити.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

європейські електронний урядування

Аналізуючи праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема Архипової Є.[1], Гонціяж Я. [2], Горбуліна B. [3], Грицяк H. [3], Дмитренко Н. [1], Клімушина П. [4], Мельник M. [5], Орлової Н. [6-7], Семенченко А. [8], Ткачової Н. [9] та ін., можна дійти висновку, що наразі розвиткові електронного урядування приділяється достатньо багато уваги. Досить змістовними є дослідження щодо аналізу міжнародних практик впровадження електронного урядування в країнах ЄС в умовах євроінтеграції. Незважаючи на достатню кількість наукових праць в даному напрямку актуальним є дослідження розвитку електронного урядування в країнах ЄС в умовах впровадження цифрових трансформацій.

Метою дослідження є визначення особливостей розвитку електронного урядування в країнах ЄС на основі впровадження цифрових трансформацій з метою виконання національних програм та стратегій розвитку.

Виклад основного матеріалу

Електронне урядування - це форма організації державного управління, за якого відбувається активна взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з суспільством, людиною, бізнесом за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Цифровий порядок денний для Європи є однією із семи флагманських ініціатив Стратегії «Європа 2020», метою якого є визначення основної ролі, яку для досягнення пріоритетів Європи до 2020 року може відіграти використання ІКТ.

«Європа 2020» - стратегія соціально-економічного розвитку ЄС на період до 2020 року, яка встановлює конкретні стандарти, загальні рамки щодо електронного урядування та сфери використання та створення ІКТ у державному управлінні, між громадянами та суб'єктами господарювання.

Відповідно до даної програми у 2000 році в ЄС розроблено Програму «Електронна Європа», ключовим напрямком якої є впровадження електронного уряду. У 2001 році створена спеціальна група координації дій та прийнята загальноєвропейська резолюція щодо е-урядування. На сьогодні успішні практики впровадження електронного урядування реалізують Великобританія, Німеччина, Франція та ряд інших країн [10].

Перед Європейською комісією згідно оновленого плану дій у сфері електронного урядування визначено головні завдання в трьох пріоритетних сферах:

модернізація державного управління за допомогою ІКТ з використанням ключових факторів (електронний документ, електронна ідентифікація);

включення транскордонної мобільності з взаємосумісними цифровими публічними послугами, що дозволить підвищити привабливість та конкурентоспроможність країн ЄС та забезпечити вільний доступ до ринків;

сприяння цифровій взаємодії між урядом, бізнесом та громадянами для забезпечення високоякісних громадських послуг, наявність цифрових публічних послуг відповідно до потреб користувачів (підприємств та громадян) [10].

Значний досвід проектного та законодавчого супроводу електронного урядування характерний для більшості країн-членів ЄС. Національні програми інформатизації цих країн є інтегральною складовою Стратегії розвитку Європейського Союзу «Європа 2020» та пов'язані з Цифровим порядком денним для Європи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розділила всі принципи формування та впровадження е-урядування на три групи: залучення суспільства і відкритість уряду; комплексні підходи до розподілу соціальної цінності; отримання прибутку і бажаного ефекту від інвестування в ІКТ (табл.1).

Таблиця 1