Особливості конституційного статусу Президента Угорщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет економіки та права «КРОК»

Особливості конституційного статусу Президента Угорщини

Телліс Сергій Олександрович,

аспірант

Анотація

Метою статті є аналіз механізмів взаємодії Президента Угорщини з Урядом та Парламентом, які закріплено в Конституції Угорщини та інших нормативно-правових документах.

Наукова новизна полягає у визначенні особливостей конституційного статусу Президента Угорщини, його місця та ролі в системі державної влади, а також вивчення можливості використання позитивного досвіду для розвитку української державності.

Висновки. Загальний принцип функціонування інституту президентства в системі державної влади Республіки Угорщина полягає в тому, що інститут президента є нейтральною владою поза трьох гілок влади. Роль Президента Угорщини як політичної противаги полягає не в тому, щоб приймати рішення, а в тому, щоб привернути увагу до обставин, таким чином протидіючи гілкам влади. Президент не має владних повноважень, згідно з Конституцією він виражає національну єдність і стоїть на охороні демократичного функціонування державного апарату. Виконання функцій «охорони» та «єдності нації» вимагає демонстрації Президентом своїх суб'єктивних цінностей. Президент Республіки виконує інтегративну функцію, що надає голові держави символічну роль у втіленні конституційного ладу цінностей. Державні збори Угорщини є повновладним органом, що обирають Президента та формують політично відповідальний перед ними Уряд. Вирішальна роль Прем'єр-міністра в блоці законодавчої і виконавчої влади надає йому статус особи публічного права, що складає конституційну основу статусного мандата задля визначення загального напрямку державної політики в рамках урядової програми.

Досвід Угорщини має важливе значення для забезпечення належного державного функціонування та розвитку України як парламентсько-президентської республіки. Система забезпечення розподілу владних повноважень потребує від української влади ще більшої уваги, ніж в Угорщині. Якщо у наших сусідів мова йде про вже створений лад у цій царині, то в Україні тривають процеси становлення правової держави.

Ключові слова: Угорщина, інститут президентства, Президент Угорщини, уряд, парламент, прем'єр-міністр.

Abstract

Peculiarities of the constitutional status of the President of Hungary

Tellis Serhii A.,

P.G. of «KROK» University

The purpose of the article is to analyze the mechanisms of interaction between the President of Hungary and the Government and Parliament, which are enshrined in the Constitution of Hungary and other legal documents.

The scientific novelty is to determine the features of the constitutional status of the President of Hungary, his place and role in the system of state power, as well as to study the possibility of using positive experience for the development of Ukrainian statehood.

Conclusions. The general principle of functioning of the Institute of the Presidency in the system of state power of the Republic of Hungary is that the Presidency is a neutral power outside of the three branches of government. The role of the President of Hungary as a political counterweight to the Government and Parliament is not to make the decisions, but to draw attention to the circumstances, and thus to oppose the branches of government.

The President has no power, according to the Constitution he expresses national unity and acts as watchdogs of the democratic functioning of the state apparatus. Performing the functions of «watchdog» and «national unity» requires the demonstration by the President of his subjective view.

The President of the Republic performs the integration function that gives the President a symbolic role in the implementation of the constitutional values. The Parliament is the body with the complete authority, which elects the President and forms the politically responsible Government. The decisive role of the Prime Minister in the block of legislative and executive power gives him the status of a public law person that constitutes the constitutional basis of the status mandate for determining the general direction of public policy within the government program.

The experience of Hungary is essential to maintenance and development of Ukraine as a parliamentary republic. The power-sharing system requires even greater attention of the Ukrainian authorities than in Hungary. If our neighbors are talking about the already established order in this area, then in Ukraine the processes of formation of constitutional state continue.

Key words: Hungary, presidency institute, President of Hungary, Government, Parliament, Prime Minister.

Основна частина

Постановка проблеми. Дослідження особливостей функціонування державного апарату в країнах з вдалим досвідом становлення інституту президентства дасть змогу зробити пошук цих механізмів в Україні осмисленішим і зрозумілішим. Більшість науковців, які займаються дослідженням функціонування інституту президентства в пострадянських країнах Східної Європи, відзначають Угорщину як вдалий приклад реалізації моделі парламентсько-президентської республіки. За таких умов, теоретико-правовий аналіз функціонування інституту президентства Угорщини є важливим для пошуку шляхів підвищення ефективності взаємодії владних структур та становлення в Україні правової держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній науці питання державного розвитку Угорщини, в тому числі конституційного, розглядається досить фрагментарно. Окремим аспектам цієї проблематики присвятили свої публікації українські вчені: Д. Ткач, Є. Уляшкіна, Б. Юнгер, а також російські дослідники: М. Усієвич, Д. Стенькин та ін. Серед угорських тематичних досліджень варто відзначити роботи таких вчених, як: Csink Lorant, Petretei Jozsef, Adam Antal.

Метою статті є аналіз механізмів взаємодії Президента Угорщини з Урядом та Парламентом, які закріплено в Конституції Угорщини та інших нормативно-правових документах.

Виклад основного матеріалу. Правовий статус президента впливає на його повноваження і механізми їх реалізації.

Відповідно до статті 9 (1) Основного Закону Угорщини «Главою держави Угорщина є Президент, який виражає єдність нації і стоїть на сторожі демократичної діяльності державного апарату» [1].

Основний Закон Угорщини не містить прямої вказівки, якими повноваженнями Президент забезпечує «захист» демократичної діяльності державного апарату.

У цьому відношенні корисно визначення конституційної судової практики Угорщини. «Президент Республіки знаходиться поза виконавчою владою (…). В Конституції немає положення про те, що виконавчу владу повинні очолювати Уряд і Президент Республіки, які на основі взаємного контролю і противаги приймають рішення на основі консенсусу і несуть особисту відповідальність адміністрації» [2].

Конституційний Суд Угорщини резюмує, що Президент не є однією з трьох гілок влади, а є нейтральною владою поза ними.

Інститут президента знаходиться за межами класичних повноважень. Президент має обмежену кількість автономних і прямих повноважень, але має право на захист демократичної діяльності відносно будь-якої гілки влади.

У цій моделі Президент відіграє значну роль, і ця роль проявляється не у вирішальних повноваженнях, а у впливі на інші гілки влади.

Наявний висновок, що функція «захисту» як частини президентського статусу вимагає від Президента Республіки перебуватиме в противазі до Парламенту та Уряду.

Слід відзначити, що в парламентських системах законодавча і виконавча гілки влади складають політичний блок - тобто вони управляються однією і тією ж політичною силою. Своєю чергою, президент не єдиний, хто компенсує вплив цього блоку. У деяких відносинах цей блок влади врівноважується Конституційним судом і судовою владою.

Роль Голови держави докорінно відрізняється від ролі Парламенту і Уряду. Президент Республіки є неурядовим актором в тому сенсі, що його рішення не ґрунтуються на виборі між цінностями, що визначають напрямок суспільства. Президент Республіки не встановлює політичну лінію. Тому захист демократичного функціонування державної організації - абстрактна, як стандарт - конституційний і неполітичний контроль, здійснюється на основі правових аргументів, а не за політичними мірками. У практичній діяльності виконавчої влади немає мети поділу урядового і державного управління, а є необхідність збереження ролі і балансу аспектів. Уряд не може відірватися від адміністративного аспекту державного управління. Своєю чергою, державна адміністрація, яка ігнорує урядові цілі і устремління, також була б недоречна [3].

Механізми взаємодії Президента з Державними Зборами і Урядом розкриває можливості впливати на гілки влади з метою реалізації функції противаги.

Відповідно до Основного Закону Президент Угорщини може розпустити Державні збори у двох випадках: а) у разі складання Урядом повноважень, кандидатуру, подану Президентом Угорщини на пост Прем'єр-міністра, не обрано Державними Зборами протягом сорока днів з дня висунення першої кандидатури; б) центральний бюджет за даний рік не затверджений Державними Зборам до 31 березня. Перед розпуском Державних Зборів Президент Угорщини зобов'я - заний ознайомитися з думкою Прем'єр-міністра, Голови Державних Зборів і керівників депутатських груп Державних Зборів [1, ст. 3 (3) а), ст. 3 (3) b), ст. 3 (4)].

Чинна Конституція Угорщини обумовлює термін у 15 днів, що дається Президенту Республіки для того, щоб запропонувати нового кандидата на посаду глави уряду [1, ст. 16 (6)]. Отже, більшості у Парламенті варто обрати кандидатуру, яка користується їхньою довірою, оскільки в іншому випадку вони ризикують бути розпущеними.

Суттєвою особливістю парламентського уряду є передпарламентська відповідальність і особа прем'єр-міністра. Конституція Угорщини ставить Прем'єр-міністра в основу роботи Уряду. Ця вирішальна роль наділяє Прем'єр-міністра статусом особи публічного права, що складає конституційну основу статусного мандата задля визначення загального напрямку державної політики в рамках урядової програми.

Прем'єр визначає напрямок політики і несе за це відповідальність. Урядові міністри можуть направити свої власні знання у межах політики, яка визначена Прем'єр-міністром. Цей принцип був перенесений в статті 18 (1) (2) і (3) Основного закону Угорщини.

Відповідно до Основного Закону Прем'єр-міністра обирають Державні збори за пропозицією Президента більшістю голосів депутатів [1, ст. 16 (3) (4)]. Міністрів за пропозицією Прем'єр-міністра призначає на посади Президент Республіки [1, ст. 16 (7)]. Міністри несуть відповідальність за свою діяльність перед Прем'єр-міністром [1, ст. 18 (4)].

Виникає питання: хто сьогодні може бути кандидатом на Прем'єр-міністра в Угорщині? Прем'єр-міністром може бути обраний кожен громадянин Угорщини, який не має судимість, який має право голосу, має 35 років. Виходячи з цього, Президент Республіки може обрати із приблизно восьми мільйонів потенційних кандидатів (приблизно стільки ж виборців, скільки сьогодні в Угорщині). Юзеф Петретей також вказує, що висунення Прем'єр-міністра залежить від результатів переговорів політичних сил, представлених у парламенті, щодо висунення прем'єр-міністра [4].

Після обрання Прем'єр-міністра та прийняття «Урядової програми» Прем'єр-міністр пропонує Президенту кандидатури міністрів, на цьому процес створення Уряду закінчується. Парламент затверджує Кабінет Міністрів і ті приймають присягу. Якщо повноваження Уряду припиняються, він залишається чинним до утворення нового Уряду та здійснює всі права, надані йому.

На думку Антала Адама, Президент Республіки після обговорень з лідерами партій, представлених у Парламенті, повинен просити лідера партії, що має найбільшу підтримку виборців, запропонувати кандидатуру голови Уряду. Далі потрібно розробити політичну концепцію Уряду, яка повинна бути представлена на розгляд Парламенту, на основі якої буде проведено його формування [5].

Таким чином, Глава держави враховує вибір електорату щодо надання підтримки тій чи іншій політичній силі. Крім того, угорська конституційна система містить можливість парламентській більшості створити свій уряд.

Хоча Президент Угорщини виконує певну функцію при формуванні Уряду країни, потрібно відзначити, що він не грає стратегічну роль у цьому процесі - попри свою монополію на пропозицію, він лише виконує волю правлячої коаліції. Ця обмежена роль пояснюється не конституційними аргументами, а партійною політикою, продиктованою коаліційною угодою.

Емпіричний аналіз формування Уряду між 1990 та 2019 роками показує, що глава держави не має права ні обирати ту партію, яка буде створювати коаліційну більшість у Державних зборах, ні впливати на вибір Державними Зборами кандидата на посаду голови Уряду. Коаліція формується в результаті вільних переговорів між сторонами, під час яких сторони домовляються про програму спільних дій та акторів, які будуть її здійснювати, що виключає Президента із процесу цих перемовин. Політичний процес формування Уряду та обрання Прем'єр-міністра не визначається Президентом Республіки, тобто він не має повноважень щодо встановлення політичного порядку денного, але він є гравцем з привілеєм використання права вето, та є церемоніальною зіркою за політичним сценарієм, написаним і розіграним партіями.

Варто відзначити, що Президент Республіки не пов'язаний жодними правилами щодо висунення кандидатури Прем'єр-міні - стра, тобто теоретично він може вимагати не пропонованого кандидата, а іншого представника тієї ж політичної сили! Президент навіть можете висунути лідера опозиції, і він навіть може бути обраний Прем'єр-міністром на основі пакту з її представниками. Те саме стосується припинення терміну повноважень Прем'єр-міністра (наприклад, на випадок смерті). Звичайно, це суто теоретичні можливості, і за всю історію сучасної Угорщини подібного прецеденту не сталося.

В інших призначеннях глава держави також виконує певну функцію у стосунках з виконавчою владою. Міністри та політичні секретарі, пропонуються Прем'єр-міністром та призначаються Президентом республіки, і в цьому контексті він має певні можливості впливати на політику. Призначаючи керівників багатьох установ, навіть незалежних від виконавчої влади, президент є «мовчазним партнером» [6].

Це може бути джерелом багатьох конфліктів, як це було під час циклу 1990-1994 років, наприклад, при призначенні національних ЗМІ. Позиція Конституційного Суду з цього приводу, звужує можливості Глави держави у цьому питанні, а саме, полягає в тому, що Президент Республіки може відмовити у призначенні, якщо «…є вагомі підстави зробити висновок, що пропозиція серйозно порушить демократичне функціонування держави» [7].

Угорські вчені вважають, що варто було б детальніше врегулювати це питання, оскільки існує багато суперечностей, особливо за чинними правилами призначення главою держави урядовців, зокрема - міністрів.

Президент Угорщини має ряд повноважень в сфері міжнародних відносин. Згідно з Конституцією країни Президент Республіки за дорученням Державних Зборів підтверджує обов'язковий характер міжнародного договору [1, ст. 9 (4) a)].

Водночас, у Законі про Конституційний Суд визначено процедуру попереднього нормативного контролю за окремими положеннями міжнародного договору. Так, тільки Президент Республіки, Уряд або одна четверта членів Парламенту може виступити з ініціативою переглянути лише деякі положення міжнародного договору, але тільки ті документи, які визнані Президентом Республіки і мають обов'язкову силу. Мова йде про те, що глава держави ініціює попередній нормативний контроль над міжнародним договором або його положенням [8].

Президент Республіки акредитує й приймає послів і посланників [1, ст. 9 (4) b)]. Ця його чисто формальна функція також реалізується за участю міністерства закордонних справ країни. Так, перед врученням вірчих грамот посол мусить зустрітися з міністром закордонних справ Угорщини та вручити йому копію цього документу, і, після відповідної перевірки, надається дозвіл на зустріч із Президентом.

Повноваження Президента Республіки стосовно місцевих органів самоврядування: а) призначає дату проведення загальних виборів депутатів місцевих самоврядувань та мерів, б) приймає рішення з питань, що стосуються адміністративно-територіальної організації, які відносяться до його ведення та компетенції [1, ст. 9 (3) е)] [1, ст. 9 (4) h)].

Оскільки в офісі Президента Республіки не має спеціалізованого підрозділу для дослідження наявності правових умов у процесі прийняття цих рішень, він приймає їх на основі документів, які підготовлює Міністерство з питань місцевого самоврядування.

З огляду на повноваження Президента, можна зробити висновок щодо суттєвого обмеження прямого впливу Голови держави на законодавчу та виконавчу гілки влади.

Президент є політичною противагою Державним Зборам і Уряду. Однак, Основний Закон не містить прямої вказівки на механізми виконання функції противаги політичним силам.

Абстрактність змісту норм Основного Закону дозволяє заповнити інститут президента системою суб'єктивних цінностей особи, яка його очолює. В такому випадку, виконання функцій «охорони» та «єдності нації» вимагає демонстрації Президентом своїх суб'єктивних цінностей.

Відповідно до статті9 (6) Президент Угорщини відмовляється від виконань, викладених в пунктах Ь) - е) абзацу (4), якщо відсутні передбачені законом умови, або якщо у нього є поважні причини на припущення того, що це б спричинило серйозне порушення демократичного функціонування державного апарату [1].

Президент, якщо він відчув реальну небезпеку серйозних порушень в демократичному функціонуванні державної організації, може прийняти власне (незалежне) політичне рішення. В першу чергу, це стосується прийняття або відхилення кандидатур на відповідні призначення.

Незалежне політичне рішення є першим із публічно-правових аспектів позначених функцій. Спільною рисою політичних рішень є те, що вони остаточні, безвідкличні, і Президент Республіки не несе за них політичну відповідальність.

Однак, Конституційний Суд своїми резолюціями звузив можливість для маневру, заснованого на суб'єктивних причинах:«через загрозу демократичному функціонуванню державної організації в призначенні може бути відмовлено, якщо за особистим припущенням він (особа) не зможе виконувати основні функції відповідного органу (…) Президент Республіки не може встановлювати умови, відмінні від встановлених законом, та будь-яка відмова в його призначенні повинна бути виправдана [7].

Право вето є другим публічно-правовим контрзаходом.

Стаття 6 (4) говорить, що якщо Президент Угорщини вважає, що закон повністю або частково не відповідає Основному Закону, і якщо не проводився перегляд закону згідно з абзацом (2), - для розв'язання питання про його відповідність Основному Закону спрямовує його Конституційному Суду.

Відповідно до статті 9 (3) і) Президент може направити ухвалений закон Конституційному Суду для розв'язання питання про його невідповідність Основному Закону, або може повернути його Державним Зборам на повторний розгляд.

Зі змісту Основного Закону не цілком зрозуміло, чи є право вето зобов'язанням або можливістю.

Конституційний Суд на підставі пункту 4 статті 26 Конституції 1949 р. встановив, що Президент Республіки завжди зобов'язаний ініціювати попередній перегляд норм, якщо він вважає закон, спрямований на підпис, неконституційним [9].

Очевидно, що право вето ініціюється на підставі суб'єктивних причин - Президент Республіки не зобов'язаний сприймати неконституційність, але якщо він це зробив, він змушений звернутися до Конституційного Суду.

Наслідок цього - Президент Республіки не може бути притягнутий до відповідальності за підписання неконституційного закону, якщо він не вважав його неконституційним. Це наслідок прямо корелюється зі статтею 13 (2) «Якщо Президент Угорщини навмисне порушив Основний Закон або будь - якої іншої закон у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків, або вчинив умисне злочин, одна п'ята депутатів Державних Зборів може виступити з пропозицією про його відмову від посади» [1, ст. 13 (2)].

Згідно зі статтею 6 (5) Президент перед підписанням закону може один раз повернути його зі своїми зауваженнями на повторний розгляд Державним зборам. Державні Збори повторно розглядають закон і повторно приймають рішення про його прийняття. Таким чином, вето має суспензивний характер.

На нашу думку, роль Президента Угорщини як політичної противаги полягає не в тому, щоб приймати рішення, а в тому, щоб привернути увагу до обставин, таким чином протидіючи гілкам влади. В цьому аспекті особливе значення має можливість Президента бути присутнім і виступати на засіданнях Державних Зборів [1, ст. 9 (3) b)].

Іншим елементом статусу Президента Республіки є те, що він «висловлює єдність нації» [1, ст. 9 (1)].

Зі змістовної точки зору, важко відповісти на питання, що таке «єдність нації» і яку єдність може висловити глава держави.

Відповідь на це питання пропонують дослідники конституційного права Угорщини: «Єдність політичної нації в конституційній демократії виражається в існуванні держави, створеної Основним Законом. Оскільки існування держави передбачає впорядковану і регульовану форму соціального співіснування, яка повинна бути спочатку встановлена Конституцією. (…) Вираз єдності означає не вираз певного напряму, а інтеграцію; Президент Республіки повинен знайти спільний знаменник у розмаїтті, яке він може висловити» [3, с. 88-89].

У першу чергу пропонується розуміти «націю» як «політичну націю», єдність якої виражається в «існуванні держави упорядкованої і регульованої». По-друге, робиться акцент саме на пошук основи для єдності - «спільного знаменника».

Конституційна судова практика резюмує, що вираз єдності нації означає інтегративну функцію Президента Республіки [10].

Вищесказане дозволяє зробити висновок, що «вираз єдності нації» не є юрисдикцією. Ця частина статусу дає Президенту символічну роль у втіленні конституційного ладу цінностей.

Конституція визначає, що Президент Республіки є Верховним Головнокомандувачем Угорських сил оборони та має відповідні повноваження (призначення, відзнаки, дисциплінарні стягнення). Однак, стосовно функції щодо цієї посади, визначеної Основним Законом, Конституційний Суд визнав, що це частина конституційного статусу Президента, а не його поста. Президент Республіки, як головнокомандувач, не входить до складу оборонних сил Угорщини: він знаходиться поза цією організацією, не є командиром, не керівником, тому він не має військового звання або посади в армії. Повноваження Верховного Головнокомандувача повинні відповідати конституційному статусу Президента Республіки у парламентській системі [11].

Хоча Конституція дала Президенту Республіки контроль над угорськими оборонними силами, він здійснює цю функцію разом із Парламентом та Урядом. У той же час, Головнокомандувач не має відношення до управління армією.

Таким чином, Президент Республіки у військовій сфері виконує представницькі та символічні повноваження відповідно до Конституції.

У практичній площині слід зауважити, що в Угорщині уряд В. Орбана вже тричі на останніх парламентських виборах приходив до влади, отримуючи дві третини мандатів в Державних зборах. Електоральні перемоги будувалися на кампаніях тиску політичних груп і меншин, а також на заявах щодо поліпшення добробуту народу, підвищення соціальної допомоги, пенсій, рівня життя. За ствердженням політичних діячів правлячої партії, саме цієї політики від них чекають люди, а завдяки їх приходу до влади «народ став жити краще». Угорська влада за часів уряду В. Орбана, опираючись на парламентську більшість, не завжди дотримується правил законодавчого процесу і для просування своєї політики приймає рішення без консультацій з організаціями, які представляють громадянське суспільство.

За панівної більшості у Державних зборах правляча партія має можливість обирати Президентом Республіки кандидата зі свого середовища, який сумлінно виконує всі вказівки керівника Уряду - Прем'єр-міністра. За цих умовах говорити про урівноваження гілок влади немає сенсу. У цій ситуації Конституційний Суд, як незалежна судова гілка влади в країні, залишається єдиною противагою політичному блоку із законодавчої і виконавчої гілок влади.

Висновки. Загальний принцип функціонування інституту президентства в системі державної влади Республіки Угорщина полягає в тому, що інститут президента є нейтральною владою поза трьох гілок влади. Роль Президента Угорщини як політичної противаги полягає не в тому, щоб приймати рішення, а в тому, щоб привернути увагу до обставин, таким чином протидіючи гілкам влади. Президент не має владних повноважень, згідно з Конституцією виражає національну єдність і стоїть на охороні демократичного функціонування державного апарату. Виконання функцій «охорони» та «єдності нації» вимагає демонстрації Президентом своїх суб'єктивних цінностей. Президент Республіки виконує інтегративну функцію, що надає голові держави символічну роль у втіленні конституційного ладу цінностей. Державні збори Угорщини є повновладним органом, що обирають Президента та формують політично відповідальний перед ними Уряд. Вирішальна роль Прем'єр-міністра в блоці законодавчої і виконавчої влади надає йому статус особи публічного права, що складає конституційну основу статусного мандата за для визначення загального напрямку державної політики в рамках урядової програми.

Досвід Угорщини має важливе значення для забезпечення належного державного функціонування та розвитку України як парламентсько-президентської республіки. Система забезпечення розподілу владних повноважень потребує від української влади ще більшої уваги, ніж в Угорщині. Якщо у наших сусідів мова йде про вже створений лад у цій царині, то процеси становлення правової держави в Україні тривають.

Список використаних джерел

президент конституція державний влада

1. The Fundamental Law of Hungary. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/legislation/ details/11843 (Дата звернення: 20.02.2020).

2. 48/1991. (IX. 26.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hU/dev/dontesek.nsf/0/413 887D00724A32FC1257ADA00529B43? OpenDo cument (Дата звернення: 20.02.2020).

3. Mozaikok a hatalommegosztashoz. Front Cover. CSINK Lorant. Pazmany Press, Feb 1, 2014 - Law - 197 pages. URL: https://jak.ppke. hu/uploads/collection/205/file/Csink-Lorant_ Mozaikok-a-hatalommegosztashoz_Pazmany - Press-2014.pdf (Дата звернення: 20.02.2020).

4. Petretei Jozsef: Magyar Alkotmanyjog II, Allamszervezet, Dialog Campus Kiado, Budapest - Pecs, 2000, 115. o.

5. Adam Antal: A kormanyzati szervek alkotmanyi szabalyozasarol, Magyar Jog, 1995/3

6. Kukorelli Istvan: Az alkotmanyozas evtizede, Korona Kiado, 1995/3

7. 36/1992. (VI. 10.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/DA 6CAEF75D9C7CF7C1257ADA00528F45? OpenD ocument (Дата звернення: 20.02.2020).

8. 2011. evi CLI. Torveny az Alkotmanybirosagrol 23§. URL: https://www. parlament.hu/irom41/02934/02934-0010.pdf (Дата звернення: 20.02.2020).

9. 62/2003. (XII. 15.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/FE5 BD1180D22F7B4C1257ADA00527E70? OpenDo cument (Дата звернення: 20.02.2020).

10. 13/2000. (V. 12.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/2E0 02030B1D50AF2C1257ADA00528F1A? OpenDo cument (Дата звернення: 20.02.2020).

11. 48/1991. (IX. 26.) AB hatarozatat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/413 887D00724A32FC1257ADA00529B43? OpenDo cument (Дата звернення: 20.02.2020).

References:

1. The Fundamental Law of Hungary. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/legislation/ details/11843 (Last accessed 20.02.2020).

2. 48/1991. (IX. 26.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/413 887D00724A32FC1257ADA00529B43? OpenDo cument (Last accessed 20.02.2020).

3. Mozaikok a hatalommegosztashoz. Front Cover. CSINK Lorant. Pazmany Press, Feb 1, 2014 - Law - 197 pages. URL: https://jak.ppke. hu/uploads/collection/205/file/Csink-Lorant_ Mozaikok-a-hatalommegosztashoz_Pazmany - Press-2014.pdf (Last accessed 20.02.2020).

4. Petretei,). (2000). Magyar Alkotmanyjog II, Allamszervezet, Dialog Campus Kiado. Budapest - Pecs.

5. Antal, A. (1995). A kormanyzati szervek alkotmanyi szabalyozdsarol. Magyar Jog. 1995/3

6. Kukorelli, I. (1995). Az alkotmanyozds evtizede. Korona Kiado.

7. 36/1992. (VI. 10.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/DA 6CAEF75D9C7CF7C1257ADA00528F45? OpenD ocument (Last accessed 20.02.2020).

8. 2011. evi CLI. Torveny az Alkotmanyblrosagrol 23§. URL: https://www. parlament.hu/irom41/02934/02934-0010.pdf (Last accessed 20.02.2020).

9. 62/2003. (XII. 15.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/FE5 BD1180D22F7B4C1257ADA00527E70? OpenDo cument (Last accessed 20.02.2020).

10. 13/2000. (V. 12.) AB hatarozat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/2E0 02030B1D50AF2C1257ADA00528F1A? OpenDo cument (Last accessed 20.02.2020).

11. 48/1991. (IX. 26.) AB hatarozatat. URL: http://public.mkab.hu/dev/dontesek.nsf/0/413 887D00724A32FC1257ADA00529B43? OpenDo cument (Last accessed 20.02.2020).

Размещено на Allbest.ru