Особливості введення в обіг зелених облігацій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління реформування сфери енергоефективності та енергозбереження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Особливості введення в обіг зелених облігацій в Україні

Фролов Андрій Юрійович, кандидат наук з державного управління, заступник начальника Управління - начальник відділу нормативно-методичного забезпечення

Метою статті є аналіз національного законодавства, що регулює відносини у сфері розміщення й обігу цінних паперів, та обґрунтування особливостей нормативно-правового врегулювання окремого їх підвиду - зелених облігацій.

Науковою новизною є сформовані в результаті дослідження наукові пропозиції щодо нормативно-правового врегулювання розміщення й обігу зелених облігацій в України.

Висновок. Національне законодавство про цінні папери не містить обмежень щодо можливості розміщення облігацій різними категоріями емітентів з метою залучення коштів та їх використання для фінансування «зелених» проектів. Попри це, законодавством не встановлюються вимоги до емітентів дотримуватись принципів та міжнародних стандартів здійснення випусків зелених облігацій, що може спровокувати поширення greenwashing на українському ринку цінних паперів.

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстр. №2284 від 17.10.2019 р.) встановлюються правові засади для обігу стандартних зелених облігацій на українському ринку цінних паперів. За загальними ознаками вітчизняний фінансовий інструмент матиме подібні риси до визнаних у світі «green bonds». Визначення зелених облігацій та екологічних проектів, принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат екологічних проектів відповідають міжнародним принципам GBP.

З метою недопущення спотворення ринку зелених облігацій ще на етапі його зародження потрібно додатково розробити механізми здійснення оцінки відповідності випусків облігацій міжнародним принципам зелених облігацій GBP та верифікації проектів кваліфікованими сторонніми організаціями, які користуються довірою. Так само важливо опрацювати більш детально вимоги щодо якості розкриття інформації емітентами зелених облігацій, дотримання екологічних показників, забезпечення достовірності наданої інформації.

Необхідно врахувати досвід і вимоги світового фондового ринку до зелених облігацій та створити підґрунтя для випуску інших типів: зелених доходних, проектних та сек'юритизо- ваних облігацій. Якщо ринок стандартних зелених облігацій в Україні покаже свою дієвість та стане швидко розвиватись, необхідно невідкладно підготувати та прийняти окремі закони щодо обігу інших трьох типів зелених облігацій.

Ключові слова: фінансові інструменти, цінні папери, ринок цінних паперів, зелені облігації, емітенти зелених облігацій, принципи зелених облігацій, екологічні проекти.

Abstract

PECULIARITIES OF INTRODUCTION TO CIRCULATION OF GREEN BONDING IN UKRAINE

The purpose of the article is to analyze the national legislation governing the relations in the field of placement and circulation of securities and to substantiate the peculiarities of the legal regulation of their individual sub-type - green bonds.

The scientific novelty is the scientific proposals on regulation of the placement and circulation of green bonds in Ukraine.

Conclusions. National securities legislation does not restrict the ability to place bonds by different categories of issuers in order to raise funds and use them to finance «green» projects. Nevertheless, the legislation does not require issuers to adhere to the principles and international standards for green bond issues, which may trigger the spread of greenwashing in the Ukrainian securities market.

The Draft Law «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Simplification of Investment Attraction and Introduction of New Financial Instruments» (Reg. No.2284 of 17.10.2019) establishes legal bases for circulation of standard green bonds in the Ukrainian securities market. So, this domestic financial instrument will have similar features to the world's recognized «green bonds». Determination of green bonds and environmental projects, principles for disclosure by issuers, reporting procedures and use of funds to be attracted by investors to finance and/or refinance the costs of environmental projects are in line with GBP.

In order to prevent distortions of the green bond market at the stage of its inception, it is necessary to further develop mechanisms for assessing the compliance of the bond issues with the international principles of green bonds GVP as well as verification of projects by qualified, trusted third parties. It is also important to elaborate on the quality requirements for disclosure of information by green bond issuers, compliance with environmental indicators, and assurance of the information provided.

It is necessary to take into account the experience and requirements of the global stock market for green bonds and to create the basis for the issuance of the other three types: green revenue, project and securitized bonds. If the standard green bond market in Ukraine demonstrates its effectiveness and develops rapidly, it is necessary to immediately prepare and adopt laws on the circulation of other types of green bonds.

Key words: financial instruments, securities, securities market, green bonds, green bond issuers, green bond principles, environmental projects.

Вступ

Постановка проблеми. Енергетичною стратегією України до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» встановлено амбітні національні цілі: до 2035 року Україна має забезпечити 25% відновлюваних джерел енергії в первинному енергопостачанні, а також знизити на 20% від рівня 2010 року викиди СО2-екв. в кінцевому споживанні палива [1]. Таких результатів можна досягнути за рахунок широкомасштабного запуску «зелених» проектів у відповідних секторах економіки. Це можуть бути проекти з будівництва сонячних та вітрових електростанцій, геотермальних електростанцій, малих гідроелектростанцій, когенераційних установок на біомасі та біогазі, установок з переробки відходів тощо.

В Україні налічується незчисленна кількість підготовлених інвестиційних проектів у відповідних секторах. Водночас на локальному борговому ринку бракує фінансових коштів, що необхідні для повноцінного їхнього запуску, а також фінансових інструментів, що дозволяли б залучати інвестиції в такі проекти.

Лише на інтерактивній карті UA MAP, що адмініструється Держенергоефективності, розміщено 123 інвестиційних проекти з відновлюваної енергетики та енергоефективності, інших екологічних проектів, які потребують інвестицій в понад 4,3 млрд. євро [2]. І цей інформаційний ресурс постійно поповнюється новими проектами.

У світовій практиці країни використовують різні інструменти залучення інвестицій в «зелені» проекти. Проте, останнім часом помітно збільшилася кількість прихильників нового фінансового інструменту - зелених облігацій. Інституційні інвестори стають все більш свідомими та напряму зацікавленими забезпечити збереження навколишнього середовища, запобігти виникненню нових, не- передбачуваних раніше ризиків, пов'язаних із глобальними змінами клімату. В результаті, це створює перманентний попит на зелені облігації, які по суті і спрямовані на залучення капіталу для фінансування екологічних проектів.

Незважаючи на вражаючу динаміку розвитку світового ринку зелених облігацій, правила для ринку зелених облігацій в багатьох країнах ще продовжують формуватися. Регуляторні режими щодо розміщення та обігу таких облігацій на розвинених ринках та ринках, що розвиваються, суттєво відрізняються. У представленій статті розглядаються можливості обігу зелених облігацій в Україні та обґрунтовуються рекомендації щодо їх нормативно-правового врегулювання на даному етапі нормотворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику запровадження новітніх фінансових інструментів з метою залучення інвестування в низьковуглецевий розвиток вивчають багато вітчизняних та зарубіжних дослідників і вчених, серед яких, зокрема: Н. Андрєєва, С. Вовк, І. Гайдуцький, Э. Длуголески, В. Кириленко, С. Лафельд, В. Сезина, Ю. Смирнова, С. Харічков, О. Сущенко. Однак в публікаціях авторів не приділяється увага вивченню можливостей залучення фінансування через випуск зелених облігацій та формування відповідного нормативно-правового поля.

Метою статті є аналіз національного законодавства, що регулює відносини у сфері розміщення й обігу цінних паперів, та обґрунтування особливостей нормативно-правового врегулювання окремого їх підвиду - зелених облігацій.

Виклад основного матеріалу

Ринок цінних паперів відіграє важливу роль у фінансуванні економіки, виступаючи додатковим та альтернативним джерелом інвестування різних її галузей. На думку К. Муравйова, «ринок цінних паперів - ефективно функціонуючий організм, що є еволюційним за своєю природою. Розвиток ринку цінних паперів є життєво необхідним для активного зростання економіки» [3, с. 6]. Але для становлення цілісного, високоліквідного, ефективного й справедливого ринку цінних паперів, що легко інтегруватиметься у світові фондові ринки, потрібно забезпечити його належне правове регулювання.

В Україні правові засади обігу цінних паперів містяться в Господарському та Цивільному кодексах України. Зокрема, Господарським кодексом встановлено, що суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання [4]. А в Цивільному кодексі значиться, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного паперу (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. В цивільному обороті, серед інших, може бути така група цінних паперів як боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання [5]. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

Основним законодавчим актом, який на сьогоднішній день регулює ринок цінних паперів в Україні, є Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». Статтею п'ятою цього Закону встановлено, що до боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі; облігації міжнародних фінансових організацій; облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А стаття 7 закону визначає облігацію як цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, встановлює відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) [6]. законодавство цінний зелений облігація

Зелені облігації мають всі ознаки боргових цінних паперів і у багатьох аспектах схожі на звичайні облігації. Світова практика показує, що ціноутворення й трансакційні витрати є аналогічними, зазначені облігації розміщуються у біржовому лістингу, торгуються та регулюються так само, як і інші цінні папери цього типу. Окрім того, зелені облігації часто не вирізняються і з точки зору кредитного ризику, вони, зокрема, оцінюються за ризиком та отримують кредитні рейтинги за тією ж методологією, що і звичайні облігації.

Емітентами зелених облігацій є приватні компанії та фінансові установи, наднаціональні структури (такі, як міжнародні банки розвитку) та органи публічно-владних повноважень (муніципалітети, органи державної влади). А це означає, що будь-який тип облігацій, що наразі передбачений національним законодавством, може мати ознаки «зеленої», якщо залучені кошти будуть спрямовані на «зелені» проекти.

На сьогоднішній день на міжнародному рівні відсутнє загальноприйняте визначення зелених облігацій. Але більшість учасників світового фондового ринку посилаються на термінологію, що поширює Міжнародна асоціація ринків капіталу (ICMA), яка розробила принципи зелених облігацій (Green Bond Principles - GBP). GBP визначають зелені облігації як будь-який тип облігацій, надходження від розміщення яких будуть використовуватися виключно для фінансування або рефінансування (часткового або повного) нових та (або) існуючих прийнятних «зелених» проектів [7].

При цьому в міжнародній практиці відсутні єдині критерії та вимоги до «зелених» проектів, на фінансування яких акумулюються кошти від випуску таких облігацій. В GBP міститься певний перелік напрямів, що ICMA відносить до «зелених» проектів. Але застосування міжнародних принципів є лише добровільним процедурним керівництвом для учасників ринку і не є обов'язковим. Тому на світовому ринку зелених облігацій з'являються маніпуляції з приводу відповідності проектів критеріям «зеленості».

Так, у Бразилії еко-активісти виступали проти спрямування залучених від випуску зелених облігацій коштів на підтримку промислових плантацій дерев. Целюлозно-паперова місцева компанія Fibria, яка здійснювала емісію зелених облігацій, на їх погляд, маніпулювала можливими позитивними ефектами від цієї діяльності, а це ставило під сумнів екологічні вигоди від проекту. Так само в Канаді були претензії до заяв уряду, що дозволив фінансувати за рахунок випуску зелених облігацій нафтогазові компанії, які за ці кошти будуватимуть інфраструктуру по вловлюванню вуглецю [8].

В Європейському Союзі вже декілька років працюють над розробкою прийнятної стандартної таксономії «зелених» проектів. Там впевнені, що це унеможливить поширення на ринку зелених фінансів так званого greenwashing, тобто нецільового використання надходжень, отриманих від емісій зелених облігацій. Але й там це видається складним питанням.

Попри це, Європейською Комісією напрацьовано план по залученню зеленого фінансування. Цим документом, зокрема передбачається використовувати бюджет ЄС для запуску приватних «зелених» проектів в Європі і підтримки найбільш постраждалих регіонів. Також передбачено створення правильних нормативних стимулів для залучення зелених інвестицій та розвитку ринку зелених облігацій [9].

В Україні в цьому напрямку також відбуваються позитивні зрушення. Над питанням законодавчого врегулювання зелених облігацій та визначення переліку «зелених» проектів працюють Держенергоефективнос- ті спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Є проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстр. №2284 від 17.10.2019 р.), який має переформатува- ти Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» та розширити перелік фінансових інструментів, серед них з'являться і зелені облігації. У грудні 2019 року цей законопроект був прийнятий Верховною Радою України за основу у першому читанні.

Статтею 22 законопроекту передбачається, що емісію зелених облігацій здійснюватиме особа, що реалізує або фінансує екологічний проект, а кошти від їх розміщення спрямовуватимуться на фінансування та/або рефінансування витрат екологічних проектів [10].

Там же міститься поняття екологічного проекту. Це проект спрямований на впровадження енергоефективних технологій, перехід на відновлювані джерела енергії та/або альтернативні види палива, використання екологічно чистого транспорту, переробку відходів та протидію їх утворенню, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, скорочення викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря, адаптацію до змін клімату, збереження флори і фауни, водних та земельних ресурсів [10]. І по суті такі ж самі характерні ознаки зелених облігацій та проектів, на які спрямовується їх випуск, наразі містяться в GBP.

При цьому законопроект встановлює відмінність між емітентами цих облігацій: «особа, що реалізує» та «особа, що фінансує» екологічний проект. Зокрема, особою, що реалізує екологічний проект, визнається: Рада Автономної Республіки Крим або територіальна громада в особі представницького органу місцевого самоврядування; держава Україна в особі уповноважених органів; юридична особа приватного права. Своєю чергою, особою, що фінансує екологічний проект, визнається: спеціалізована фінансова установа, створена урядом України чи іншим спеціально уповноваженим органом; юридична особа приватного права, зокрема банк, фінансова установа; міжнародні фінансові організації [10].

Більше того, законопроектом розмежовуються принципи регулювання випуску зелених облігацій між приватним сектором (облігації, емісію яких здійснюють юридичні особи приватного права - підприємства, банки та фінансові установі) та публічним сектором (облігації, емісію яких здійснює держава, державні установи, муніципалітети). Це випливає з того, що відповідно законопроекту «порядок відбору та супроводження екологічних проектів, які фінансуються за кошти державного і місцевих бюджетів, встановлюється Кабінетом Міністрів України» [10]. Таким чином, законодавством встановлюється більш жорсткий контроль за використанням бюджетних коштів, залучених від випуску зелених облігацій.

У той же час, нормами законопроекту на емітента накладаються принципове зобов'язання забезпечити цільове використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат екологічних проектів [10]. При цьому не зазначається, яким чином та ким буде контролюватися управління щодо цільового використання коштів. Досі в експертному середовищі точаться дискусії з приводу необхідності законодавчого зобов'язання емітента зелених облігацій відкривати окремий рахунок.

Сьогодні інвестори стають все більш обачливими до своїх вкладень і вимагають максимальної прозорості щодо процедури відбору й оцінки «зелених» проектів, адміністрування та звітування про використання коштів. Тому, нормами законопроекту встановлено вимоги до проспекту емісії облігацій. Для особи, яка реалізує екологічний проект, проспект облігацій повинен додатково включати опис проекту, його техніко-економічних параметрів, строку реалізації, розрахунок екологічного ефекту, що очікується від реалізації проекту. Для особи, яка фінансує екологічні проекти, проспект облігацій повинен додатково включати опис проектів, які отримують фінансування за рахунок надходжень від розміщення облігацій, процедури оцінки та відбору проектів для фінансування, порядок розрахунку екологічного ефекту, що очікується від реалізації проектів [10].

Також встановлено вимоги до річної інформації про емітента зелених облігацій. Вона повинна додатково містити відомості про поточний стан реалізації екологічного проекту, а також розмір коштів, залучених за рахунок емісії зелених облігацій, та розмір фактично використаних коштів для реалізації або фінансування екологічних проектів [10].

Таким чином в законопроекті концептуально відображені основні чотири принципи зелених облігацій:

1) використання надходжень від розміщення облігацій;

2) процедура оцінки та відбору проектів (лише для публічного сектора і без встановлення певного порядку);

3) адміністрування надходжень від розміщення облігацій (без накладання на емітента додаткових зобов'язань відкривати окремий рахунок);

4) звітність (без додаткових роз'яснень).

Але виходить, що міжнародні принципи задекларовані лише частково. І яким чином вони будуть реалізовані, із цього документу поки що не зрозуміло. Тому тут з'являється більше питань, ніж відповідей.

З одного боку, докладна фіксація кожного принципу в законопроекті недоцільна, оскільки закон повинен бути стабільний, а міжнародні принципи випуску зелених облігацій продовжують формуватися і можуть змінитися. Також положення не повинні бути надмірно докладними, щоб не створити дисбаланс в частині занадто докладної регламентації випусків саме зелених облігацій.

Але, з іншого боку, фіксація в законі слабо формалізованих принципів може створити ризик необгрунтованих відмов у реєстрації випусків цінних паперів. Тому, на нашу думку, краще уникати введення в закон деталізованих принципів, їх краще відображати в підзаконних актах, які простіше змінити при необхідності.

Ще одним складним питанням, що залишається неврегульованим у законопроекті, є питання контролю за цільовим використанням коштів, залучених від емісії зелених облігацій. У світі існує декілька механізмів верифікації: незалежна оцінка, міжнародні стандарти. При цьому, в світовій практиці велика кількість емісій зелених облігацій взагалі оминає додаткову верифікацію.

На розвинутих грошових ринках механізми взаємовідносин, що склалися між учасниками, роблять спроби так званого greenwashing дуже ризиковими та вкрай невигідними для несумлінних емітентів. Водночас, український фондовий ринок не є настільки розвинутим, щоб в «автоматичному режимі» регулювати цільове використання коштів, отриманих від розміщення зелених облігацій [9].

На нашу думку, з метою недопущення спотворення ринку зелених облігацій ще на етапі його зародження потрібно додатково розробити механізми здійснення оцінки відповідності випусків облігацій міжнародним принципам зелених облігацій GBP та верифікації проектів кваліфікованими сторонніми організаціями, які користуються довірою. Так само важливо опрацювати більш детально вимоги щодо якості розкриття інформації емітентами зелених облігацій, у тому числі у сфері дотримання екологічних показників, забезпечення достовірності наданої інформації.

І останнє - норми законопроекту не дозволяють забезпечити повномасштабний запуск ринку зелених облігацій, потенціал розвитку ринку зелених облігацій буде обмеженим, оскільки в міжнародній практиці існує чотири основних типи «зелених» облігацій: стандартні зелені облігації із цільовим використанням коштів, зелені доходні, зелені проектні та зелені сек'юритизовані облігації.

Більша частина зелених облігацій, випущених у світі, є стандартними облігаціями із регресом до емітента. Надходження від цих облігацій спрямовуються на «зелені» проекти, але облігації забезпечуються всіма фінансовими потоками емітента. Такий тип облігацій по суті і запроваджується нормами вищезазначеного законопроекту.

Щодо інших типів облігацій, то їх характерні риси чітко розтлумачені в GBP. Зокрема:

- зелені доходні облігації - це боргові зобов'язання без права звернення стягнення на все майно емітента, але кредитні ризики яких забезпечені грошовими потоками від окремих доходів, зборів, податків тощо, пов'язаних або не пов'язаних із «зеленими» проектами, для яких були використані кошти зелених облігацій;

- зелені проектні облігації - проектні облігації для окремого або декількох «зелених» проектів, за якими інвестор приймає безпосередній ризик проекту або проектів, із правом можливого звернення стягнення на все майно емітента або без такого права;

- зелені сек'юритизовані облігації - облігації, забезпечені одним або більше конкретними «зеленими» проектами, включаючи, але не обмежуючись, облігаціями із покриттям, іншими структурованими цінними паперами. Першим джерелом погашення таких облігацій є, зазвичай, грошовий потік від активів. До цього типу облігацій належать, наприклад, цінні папери, забезпечені такими активами, як дахові сонячні фотопанелі або енергоефективні активи [10].

Отже, різниця між усіма чотирма типами зелених облігацій здебільшого пов'язана із джерелом погашення облігацій. Стандартні облігації (погашення яких не пов'язане з доходами проекту) у цьому аспекті відрізняються від інших 3-х типів зелених облігацій (погашення яких пов'язано тією чи іншою мірою з доходами проекту).

Як зазначає О. Богачева, на початкових етапах організації ринку зелених облігацій зазвичай випускають бонди із загальними зобов'язаннями, які диверсифікуються за емітентами. Від звичайних облігацій вони відрізняються тим, що кошти від їх емісії мають цільове призначення - фінансування «зелених» проектів. При цьому виплати по бондам не пов'язані із результатами реалізації цих проектів, й інвестори не несуть проектних ризиків. У міру розвитку ринку зелених облігацій починають використовуватися більш складні бонди прямої емісії [11].

Такий шлях по суті й обрала Україна, на першому етапі впроваджуються стандартні зелені облігації та встановлюється коло емітентів. Але щодо українських реалій впровадження останніх трьох типів, то поки що в Україні цей сегмент дуже слабко розвинений. Зокрема, правовий режим для сек'юритизованих облігацій не розроблений, за виключенням іпотечних облігацій, що регулюється Положенням НКЦПФР №1118 від 28.08.2014 р. «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про результати розміщення іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій» [12].

В Україні іпотечні цінні папери були випущені деякими банками (першу емісію було здійснено Укргазбанком у 2007 році) та фінансовими установами (Агентство з рефінансування іпотечних кредитів випустило сек'юритизовані облігації у 2013 році), але всі ці облігації були погашені і ніякої додаткової діяльності з випуску таких облігацій поки не планується. На ринку для цього просто недостатньо відповідних активів із грошовими потоками, придатними для сек'юритизації.

На нашу думку, створення адекватної інфраструктури для випуску та обслуговування забезпечених активами/доходами облігацій могло б відродити ринок облігацій в Україні. Досі в Україні не було зафіксовано жодного дефолту за забезпеченими борговими інструментами, і це питання вже неодноразово обговорювалося в експертному полі. У Верховній Раді навіть був зареєстрований законопроект «Про облігації, забезпечені відокремленими активами» (реєстраційний №2784 від 05.06.2015 р.) [13]. Але цей проект так і не був розглянутий парламентом, а відповідно, в Україні досі ринок представлений стандартними незабезпеченими облігаціями.

Підсумовуючи, слід зауважити, що запровадження окремого виду облігацій - стандартних зелених облігацій в профільному законопроекті є гарним сигналом для розвитку цього сегменту та фондового ринку в цілому, зокрема, зважаючи на значний попит на такі облігації в світі серед інституційних інвесторів. Але формальне закріплення в українському законодавстві нового різновиду облігацій ще не означає появу в країні ринку цього фінансового інструменту.

Цей законопроект дозволяє відокремити зелені облігації від інших видів облігацій (корпоративних, муніципальних, державних), ознаки яких вони потенційно можуть мати. Виокремлення зелених облігацій в окремий підвид дозволяє забезпечити цільове використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів. У перспективі це сприятиме недопущенню greenwashing на українському ринку, на якому і так вкрай низькі ринкові стандарти випуску облігацій. Також це дасть можливість стимулювати ринок зелених облігацій, надаючи податкові та інші преференції для цього класу цінних паперів. Такі наразі успішно діють в світі та розглядаються, зокрема, Європейською Комісією. Але для цього ще потрібно буде розробити та затвердити підзаконні нормативно-правові акти.

На відміну від стандартних зелених облігацій, запровадження в законодавстві України дохідних, проектних та сек'юритизованих облігацій стане можливе, якщо буде розроблено та перевірено на практиці відповідне законодавче забезпечення випусків сек'юритизованих боргових зобов'язань. У разі, якщо ринок стандартних зелених облігацій покаже свою дієвість та стане швидко розвиватися, можна буде підготувати та прийняти окремі законопроекти щодо обігу інших типів зелених облігацій.

Висновки

Національне законодавство про цінні папери не містить обмежень щодо можливості розміщення облігацій різними категоріями емітентів з метою залучення коштів та їх використання для фінансування «зелених» проектів. Попри це, законодавством не встановлюються вимоги до емітентів дотримуватися принципів та міжнародних стандартів здійснення випусків зелених облігацій, що може спровокувати поширення greenwashing на українському ринку цінних паперів.

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстр. №2284 від 17.10.2019 р.) встановлюються правові засади для обігу стандартних зелених облігацій на українському ринку цінних паперів. За загальними ознаками вітчизняний фінансовий інструмент матиме подібні риси до визнаних у світі «green bonds». Визначення зелених облігацій та екологічних проектів, принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/ або рефінансування витрат екологічних проектів, відповідають міжнародним принципам GBP.

З метою недопущення спотворення ринку зелених облігацій ще на етапі його зародження потрібно додатково розробити механізми здійснення оцінки відповідності випусків облігацій міжнародним принципам зелених облігацій GBP та верифікації проектів кваліфікованими сторонніми організаціями, які користуються довірою. Так само важливо опрацювати більш детально вимоги щодо якості розкриття інформації емітентами зелених облігацій, дотримання екологічних показників, забезпечення достовірності наданої інформації.

Необхідно врахувати досвід і вимоги світового фондового ринку до зелених облігацій та створити підґрунтя для випуску інших трьох типів: зелених доходних, проектних та сек'юритизованих облігацій. Якщо ринок стандартних зелених облігацій в Україні покаже свою дієвість та стане швидко розвиватися, необхідно невідкладно підготувати та прийняти окремі закони щодо обігу інших типів зелених облігацій.

Список використаних джерел

1. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 18серпня 2017 р. №605-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/497- 2018- %D1 %80 (Дата звернення: 03.03.2020).

2. UA MAP: інформаційний веб-ресурс. URL: https://uamap.org.ua (Дата звернення: 03.03.2020).

3. Муравйов К. В., Субочев О. В., Токар В. В. Правове регулювання ринку цінних паперів: навч. посіб. К.: «Центр учбової літератури», 2012. 272 с.

4. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (Дата звернення: 03.03.2020).

5. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (Дата звернення: 03.03.2020).

6. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року №3480-IV URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/3480-15 (Дата звернення: 03.03.2020).

7. ICMA: Green Bond Principles - GBP, 2017. URL: http://www.icmagroup.org/Regulatory-Policy-and-Market-Practice/green-bonds/ (Дата звернення: 03.03.2020).

8. Кривенко Лариса. «Зелені» фінанси. URL: https://familyoffice.com.ua/articles/zelen- fnansi-331 (Дата звернення: 03.03.2020).

9. Shanny Basar. 2020s Will Be Decade of ESG. URL: https://www.marketsmedia. com/2020s-will-be-decade-of-esg (Дата звернення: 03.03.2020).

10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів: проект Закону України (реєстр. №2284 від 17.10.2019р). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=67117 (Дата звернення: 03.03.2020).

11. БогачеваО.В., СмординовО.В. «Зеленые» облигации как важнейший инструмент финансирования «зелених» проектов. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ zelenye-obligatsii-kak-vazhneyshiy-instrument- finansirovaniya-zelenyh-proektov (Дата звернення: 03.03.2020).

12. Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій, проспекту емісії, звіту про результати розміщення іпотечних облігацій, погашення та скасування реєстрації випуску іпотечних облігацій: рішення НКЦПФР №1118 від 28.08.2014р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1143-14 (Дата звернення: 03.03.2020).

13. Про облігації, забезпечені відокремленими активами: проект Закону України (реєстр. №2784 від 05.06.2015 р.). URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1 / JH25C00A.html (Дата звернення: 03.03.2020).

References

1. Kabmet Mіnіstrіv Ukrainy. (2017). Pro shvalennya Enerhetychnoyi stratehyy Ukrainy na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist, konkurentospromojnist»: rozporiadjennia No605-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/497-2018-%D1%80 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

2. UA MAP: informacijnij veb-resurs. URL: https://uamap.org.ua (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

3. Muravjov, K. V., Subochev, O. V., Tokar, V. V. (2012). Pravove regulyuvannya rinku cinnih paperiv. Kyiv: «Centr uchbovoyi literatury» [in Ukrainian].

4. Verkhovna Rada Ukrainy. (2003). Hospodarskij kodeks Ukrainy: Zakon Ukrayini №436-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/436-15 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

5. Verkhovna Rada Ukrainy. (2003). Civilnij kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy №435-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

6. Verkhovna Rada Ukrainy. (2006). Pro tcinni paperi ta fondovij rinok: Zakon Ukrainy №3480-IV. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/3480-15 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

7. ICMA: Green Bond Principles - GBP, 2017. URL: http://www.icmagroup.org/Regulatory-Policy-and-Market-Practice/greenbonds/ (Last accessed: 03.03.2020).

8. Krivenko,L. (2019). «Zeleni» finansy. URL: https://familyoffice.com.ua/articles/zelen-fnansi-331 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

9. Shanny, Basar. 2020s Will Be Decade of ESG. URL: https://www.marketsmedia. com/2020s-will-be-decade-of-esg (Last accessed: 03.03.2020)

10. Verkhovna Rada Ukrainy. (2019). Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo sproshennya zaluchennya investicij ta zaprovadzhennya novih finansovih instrumentiv: proekt Zakonu Ukrainy (reyestr. №2284). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/ webproc4_1?id=&pf3511=67117 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

11. Bogacheva,O.V. (2016). «Zelenye» obligatcii kak vazhnejshij instrument finansirovaniya «zelenyh» proektov. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zelenye- obligatsii-kak-vazhneyshiy-instrument- finansirovaniya-zelenyh-proektov (Last accessed: 03.03.2020) [in Russian].

12. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro zatverdzhennya Polozhennya pro poryadok reyestraciyi vipusku zvichajnih ipotechnih obligacij, prospektu emisiyi, zvitu pro rezultati rozmishennya ipotechnih obligacij, pogashennya ta skasuvannya reyestraciyi vipusku ipotechnih obligacij: rishennya NKCPFR №1118. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1143- 14 (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

13. Verkhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro obligaciyi, zabezpecheni vidokremlenymy aktyvamy: proekt Zakonu Ukrainy (reyestr. №2784). URL: http://search.ligazakon.ua/l_ doc2.nsf/link1/JH25C00A.html (Last accessed: 03.03.2020) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru