Главная Коллекция "Revolution" Государство и право Формування та реалізація державної політики щодо рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у рамках цілей сталого розвитку України на період до 2030 року

Формування та реалізація державної політики щодо рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у рамках цілей сталого розвитку України на період до 2030 року

Висвітлення проблем, недоліків правового регулювання з протидії та запобіганню домашньому насиллю в Україні. Дослідження основних нормативно-правових документів формування і реалізації державної політики запобігання домашньому насильству за ознакою статі.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2022
Размер файла 30,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ У РАМКАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

Данілова Лариса Володимирівна, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування, Херсонський національний технічний університет

Ломакіна Оксана Валентинівна,

аспірантка кафедри державного управління і місцевого самоврядування, Херсонський національний технічний університет

Анотація

Публікація присвячена питанням дослідження формування та реалізації державної політики з питань гендерної рівності в контексті сталого розвитку в ефективній взаємодії влади і громади. На сьогодні на міжнародному рівні немає єдиного визначення поняття «насильство в сім'ї». ООН визначає насильство в сім'ї як «прояв історично -нерівноправного розподілу влади в стосунках між чоловіком і жінкою».

Обґрунтовано Концепцію «Acquis communautaire»[1], У преамбулі викладено мотиви, що спонукали Україну, Європейський Союз та його держави-члени укласти цей міжнародний договір. Україна виконує зобов'язання з правового наближення, коли приймає закони та підзаконні акти, що вносять зміни в існуюче законодавство або створюють нове українське законодавство. Цей процес називають законодавчим наближенням (legislative approximation)].

Утім, наголошено на низці нормативно-правових актів, які сприяють вирішенню проблеми рівних можливостей для участі жінок і чоловіків у соціальних процесах. Наводяться основні правила та положення щодо врегулювання конфліктних ситуацій з питань насильства та його протидії. Ураховуючи стратегічний курс нашої держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі, закріплений у Конституції України, та положення Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, пов'язані з виконанням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, запропоновані конкретні рішення щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері протидії насиллю

Узагальнено, проаналізовано спеціальну термінологію, що використовується при проведенні відповідних експертних досліджень щодо запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

Досліджено, на основі існуючих методів управління та системного підходу, можливості, підходи та алгоритми впровадження принципів системи гармонізації законодавчої бази в систему публічного управління в Україні.

Ключові слова: правові акти acquis ЄС, гендерна рівність, домашнє насильство, насильство за ознакою статі , гармонізація законодавства.

Abstract

Danilova Larisa Vladimirovna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration and Local Self-Government, Kherson National Technical University.

Lomakina Oksana Valentinovna Postgraduate student of the Department of Public Administration and Local Self-Government, Kherson National Technical University.

FORMATION AND IMPLEMENTATION OF STATE POLICY ON EQUAL RIGHTS AND OPPORTUNITIES OF WOMEN AND MEN IN THE FRAMEWORK OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS IN 20 UKRAINE.

The publication is devoted to the study of the formation and implementation of state policy on gender equality in the context of sustainable development in the effective interaction of government and community. There is currently no single international definition of «domestic violence». The UN defines domestic violence as «a manifestation of the historically unequal distribution of power between men and women.»

The Regulations on the State Social Program for Prevention and Counteraction to Domestic Violence and Gender-Based Violence for the Period up to 2025 (Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine №145 of February 24, 2021) are substantiated.

Emphasis is placed on a number of legal acts that contribute to solving the problem of equal opportunities for women and men to participate in social processes.

The basic rules and regulations on conflict resolution on violence and its counteraction are given.

The special terminology used in conducting relevant expert research on preventing and combating domestic and gender-based violence has been summarized and analyzed. Possibilities, approaches and algorithms of principles implementation are investigated on the basis of existing management methods and system approach systems of harmonization of the legal framework into th e system of public administration in Ukraine.

Keywords: EU acquis, gender equality, domestic violence, gender-based violence, harmonization of legislation.

Постановка проблеми

У 2015 року на Саміті ООН світові лідери започаткували нові амбітні завдання у галузі сталого розвитку, які стали основою для розвитку країн на наступні 15 років. Під час Саміту було затверджено Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та комплекс з 17 взаємопов'язаними Цілям сталого розвитку (ЦСР). Для встановлення стратегічних рамок національного розвитку України на період до 2030 року на засадах принципу «Нікого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку.

Отже, кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку. Протягом 2016-го року в Україні було проведено низку національних (4) та регіональних (10) консультацій. За результатами консультацій можна зробити висновок, що національні ЦСР слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування[4].

Таким чином, однією із важливих та актуальних завдань та викликів для України у рамках ЦСР залишається забезпечення гендерної рівності.

Однак, ми більш детально зупинимося на завданнях та індикаторах ЦСР № 5 «Гендерна рівність» [2].

На сьогоднішній день в Україні необхідним є дослідження та вивчення генезису домашнього насильства, вивчення та порівняння міжнародного досвіду вирішення проблеми та пошук шляхів її подолання. Авторками запропоновано шляхи адаптації національного законодавства у цій сфері із міжнародним законодавством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері протидії та запобігання домашньому насильству в Україні були предметом наукового аналізу науковців та практиків, а саме: проблему, причини й наслідки домашнього насильства вивчали та обґрунтовували у своїх працях зарубіжні та українські науковці: Міллер Д.П, Козирева Г.І.,Токарчук Р.Е., Томич Т.М., Мірошніченко А.В., Данілова О.Л, Келлі Л., та ін.

Вагомий внесок у розробку проблеми насильства в сім'ї та його запобіганню здійснили А.Б. Блага, В.В. Брижик, А.М. Волощук, В.В. Галунько, Б.М. Головкін, Т.В. Журавель, О.А. Кочемировська, Л.В. Крижна.

Водночас, проведений авторками аналіз зазначених робіт та нормативно - правових актів, що регулюють причинно-наслідкові дії юридичного характеру з питань протидії та запобігання домашнього насильства в Україні показав, що багато питань, які стосуються особливостей юридично-слідчого процесу, недостатньо опрацьовані як на науково -теоретичному так і на практичному рівнях.

Мета статті. Метою статті є висвітлення проблемних питань та недоліків правового регулювання з протидії та запобіганню домашньому насиллю в Україні. Дослідити теоретичні засади щодо проблеми динаміки насильства та основні нормативно-правові документи формування та реалізації державної політики запобігання домашньому насильству за ознакою статі.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що історичні витоки проблеми домашнього насильства існувало стільки ж скільки існує суспільство, але їй не завжди приділяли увагу, через стереотипи, що існують у суспільстві, а саме, що домашнє насильство є особистою справою кожної родини. Державна політика у сфері протидії та запобігання домашнього насильства є достатньо новою сферою в Україні, та недостатньо дослідженою з точки зору виникнення та сталого існування такого явища як домашнє насильство.

Довгий період часу українські науковці та правознавці не приділяли пріоритетної уваги дослідженню та висвітленню проблеми домашнього насильства. Але на сьогоднішній день, в умовах гармонізації українського законодавства до європейських стандартів, тема цього дослідження є досить актуальною. Будуючи державу та впроваджуючи нові інструменти ринкового регулювання соціально-економічних процесів, Україна потребувала чітко визначеної та прийнятної для суспільства стратегії досягнення цілей розвитку. За роки незалежності в економіці країни відбулися суттєві зміни, осування нових підходів до системи стратегічного планування. Після адаптації Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) для України у 2003 році почали відбуватися зміни у підходах до планування та моніторингу розвитку. Підсумовуючи прогрес України на шляху досягнення ЦРТ, можна відмітити певні позитивні зрушення до 2013 року, які було, однак, еліміновано подіями останніх років. Загалом, 17 цілей та 86 національних завдань інкорпоровані у 145 нормативно-правових актів Уряду.

Тож, розглянемо основні фактори забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина є результати їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України[8].

Звернемо увагу на завдання ЦСР 5 -- забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат. Його адаптивні та індикативнівні показники ми бачимо у табл. 1 і табл. 2.

Таблиця 1

ЗАВДАННЯ 5.1.

ІНДИКАТОР 5.1.

Створити умови для ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і дівчат

Кількість нормативно-правових актів, переглянутих або прийнятих з метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та недопущення дискримінації щодо жінок і дівчат, одиниць

ЗАВДАННЯ 5.2.

ІНДИКАТОР 5.2.1.

Знизити рівень гендерно зумовленого та домашнього насильства, забезпечити ефективне запобігання його проявам та своєчасну допомогу постраждалим

Частка жінок віком 15-49 років, які пережили принаймні одну з форм фізичного та/або сексуального насильства, %

ІНДИКАТОР 5.2.2.

Кількість звернень щодо насильства в сім'ї, тис.

ЗАВДАННЯ 5.3.

ІНДИКАТОР 5.3.1.

Заохочувати спільну відповідальність за ведення господарства та виховання дитини

Співвідношення тривалості неоплачуваної домашньої роботи (ведення господарства, догляд за дітьми та іншими родичами тощо) жінок та чоловіків, %

ЗАВДАННЯ 5.4.

ІНДИКАТОР 5.4.1.

Забезпечити рівні можливості представництва на вищих рівнях прийняття рішень у політичному та суспільному житті

Частка жінок серед депутатів ВРУ, %

ЗАВДАННЯ 5.5.

Індикатор 5.4.2ІНДИКАТОР 5.4.2.

Забезпечити рівні можливості представництва на вищих рівнях прийняття рішень у політичному та суспільному житті

Частка жінок серед депутатів обласних рад та місцевих рад міст обласного значення, %

Індикатор 5.4. ІНДИКАТОР 5.4.3.3.

Частка жінок серед посад вищого корпусу державної служби (посади категорії «А»), %

ЗАВДАННЯ 5.6.

ІНДИКАТОР 5.6.1..

Розширити доступ населення до послуг з планування сім'ї та знизити рівень підліткової народжуваності

Рівень поточного використання сучасних методів контрацепції серед заміжніх та сексуально активних незаміжніх жінок віком 15-49 років, %

Індикатор 5.5ІНДИКАТОР 5.6.2..66.2

Коефіцієнт народжуваності жінок вікової групи 15-19 років(кількість живонароджених на 1000 жінок відповідного віку)

Таблиця 2. Цільові значення індикаторів

2015 р.

2020 р.

2025 р.

2030 р.

Індикатор 5.1.1.

н/д

3

6

9

Індикатор 5.2.1.

22

18

14

10

Індикатор 5.2.2.

103,1

108,1

113,0

118,0

Індикатор 5.3.1.

ДАНІ ОЧІКУЮТЬСЯ

Індикатор 5.4.1.

12

30

30

30

Індикатор 5.4.2.

14

20

30

30

Індикатор 5.4.3.

16,7

20,0

25,0

30,0

Індикатор 5.5.1

47,8

55,0

60,0

65,0

Індикатор 5.5.2

27,3

20,0

15,0

10,0

Індикатор 5.6.1

74,9

80,0

83,0

85,0

Індикатор 5.6.2

2,0

2,2

2,3

2,5

Таким чином, перший фактор завдання ЦСР - 5 обумовлює створення умов для ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і дівчат через створення ефективної системи запобігання і протидії дискримінації і запроваджено за рахунок змін у законодавстві для окремих категорій громадян [3], а саме: захист прав та інтересів жінок-інвалідів і дітей-інвалідів. На виконання вищезазначеного завдання Кабінетом Міністрів України у 2021 році - прийнято Постанову від 24 лютого 2021 р. № 145 щодо вдосконалення та прийняття Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.

Однак, ми бачимо, що гендерна інтеграція як принцип формування політики призвела до появи нормативно-правових актів, в яких питання тендерної рівності включалися у галузеві стратегії та плани. Такий розвиток законодавства зараз притаманний для усе більшого числа різних галузей та сфер державного управління, із залученням різних міністерств, не обмежуючись лише Міністерством соціальної політики України як уповноваженим центральним органом виконавчої влади в цій сфері[6].

Другим фактором ЦСР - 5 - є запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню через створення ефективної системи запобігання і протидії домашньому насильству, підвищення якості надання допомоги жертвам домашнього насильства, створення ресурсно-інформаційних центрів для узагальнення й поширення технологій і досвіду соціально-превентивної роботи[4] у табл. 3

Таблиця 3. Індикатори щодо домашнього насильства, жорстокого поводження [9]

Категорії населення

2017

2018

2019

2020

2021 (11 місяців)

Кількість звернень щодо домашнього насильства, тисяч

96,2

110,7

130,5

211,4

518,9

Чоловіків

10,4

14,5

14,6

27,7

14,5

Жінок

85,3

91,1

114,8

180,9

86,9

Дітей

0,9

1,0

1,1

2,8

1,8

Кількість спеціалістів, які пройшли навчання з питань запобігання та протидії домашньому насильству

560

496

608

652

724

Кількість наданих соціальних послуг відповідно до потреб осіб, які звернулися щодо домашнього насильства

17406

17178

20456

23972

25768

Кількість проведених інформаційних кампаній щодо протидії домашньому насильству

6575

6964

7141

11401

13620

Кількість осіб, які були охоплені інформаційними кампаніями щодо протидії ЦСР домашньому насильству

8000

10000

20012

114010

11680

Так, на думку авторів, гендерно-зумовлене насильство, що є одним із базових порушень прав людини, непропорційно високо вражає жінок і дівчат та проявляється в різноманітних формах фізичної, сексуальної, психологічної агресії або контролюючої поведінки: 22% жінок віком 15- 49 років пережили принаймні одну з форм фізичного або сексуального насильства.

Однак ця проблема залишається мовчазною (латентною), оскільки дуже незначна частина постраждалих звертається по допомогу, побоюючись суспільного осуду або можливої відплати від кривдників (так, 2015 року до органів соціального захисту з приводу вчинення насильства звернулися 103,1 тис. осіб). Важливою проблемою залишається й низький рівень обізнаності громадян щодо спеціалізованих сервісів соціально-психологічної підтримки та нестача закладів, які надають тимчасовий прихисток постраждалим від домашнього насильства. протидія домашнє насильство стать

Відповідно, зростання кількості звернень з приводу гендерно зумовленого насильства свідчитиме про підвищення рівня виявлення постраждалих і охоплення їх належними послугами, зміцнення довіри населення до суспільних інститутів та подолання проявів стигматизації жертв насильства у громадах. Разом з тим, оскільки адміністративні дані не дають змоги оцінити масштаби проблеми, моніторинг та оцінка прогресу мають ґрунтуватися на інформації періодичних соціологічних обстеженнях[8, С. - 41].

Третій фактор завдання ЦСР - 5 свідчить про розширення економічних можливостей жінок, що передбачає вирішення через сприяння забезпеченню гендерно-рівної оплати праці в усіх сферах економічної діяльності шляхом посилення державного і громадського контролю, поступового запровадження гендерних квот на державних підприємствах. На вирішення питання з розширення економічної спроможності жінок спрямовано також Експортну стратегію України: запропонована Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років (проєкт), у якій ідеться про пріоритетну участь малих і середніх підприємств під керівництвом жінок [4].

Четвертим завданням ЦСР - 5 є забезпечення рівня можливостей представництв на вищих рівнях прийняття рішень у політичному та суспільному житті.

Отже, політичне представництво жінок залишається в Україні дуже низьким, незважаючи на запровадження 30 % гендерних квот у виборчому процесі. Жінки становлять лише 12% депутатів ВРУ; цей показник помітно поступається середньоєвропейському (25,8%). Жінки краще представлені серед депутатів місцевих рад на нижчих адміністративно -територіальних рівнях, однак і досі вони становлять лише 14% депутатів обласних рад та місцевих рад міст обласного значення. Подібний ефект «скляної стелі», що обмежує просування жінок на вищі керівні посади, простежується й у системі державної служби. Хоча жінки загалом переважають серед державних службовців, їх представництво помітно скорочується на вищих керівних посадах. Лише 16,7% високопосадовців, які залучені до прийняття рішень на найвищому державному рівні (посади категорії «А»), - жінки. Непропорційна участь жінок у прийнятті політичних рішень суперечить настановам представницької демократії та ускладнює просування подаль - ших гендерних перетворень в інших сферах життя.

Отже, розширення політичних повноважень жінок та дотримання гендерного паритету на вищих щаблях державного управління (посади категорії А) залишаються для України чи не найважливішими завданнями гендерного розвитку[8, С. - 42].

П'ятий фактор ЦСР - 5 гарантує розширення доступу населення до послуг з планування сім'ї та зниження рівня підліткової народжуваності. У контексті забезпечення гендерної рівності важливим є розширення доступності для населення послуг із планування сім'ї. Можливість ухвалення свідомих і поінформованих рішень щодо бажаної кількості дітей та часу їх народження впливає не лише на стан ре продуктивного здоров'я жінок, а й на перспективи їх реалізації на ринку праці, професійного зростання та кар'єрного розвитку, залучення до громадської діяльності тощо.

Оскільки раннє материнство істотно обмежує можливості набуття освіти, розвитку та працевлаштування, важливим є зниження підліткової народжуваності, яка попри істотне скорочення (з 32,1 живонароджень на 1000 жінок віком 15-19 років у 2000 році до 7,3 живонароджень відповідно у 201 5 році) суттєво перевищує рівень розвинених країн Європи (12,6 живонароджень на 1000 жінок у середньому по ЄС у 2012 році). Найвищий рівень підліткової народжуваності традицій- но фіксується в Закарпатті (52,8 живонароджених на 1000 жінок віком 15-19 років), що пов'язано з поширенням ранніх шлюбів у ромських громадах, які проживають на території регіону (зокрема, у 2015 році в області було зафіксовано 161 випадок народжень у матерів, молодших за 16 років). Досить високою є рання народжуваність у Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях (відповідно 41,5; 35,8; 34,4 живонароджених на1000 жінок).

А відтак, зростає роль інформаційної та просвітницької роботи з населенням щодо методів і послуг з планування сім'ї, заохочення відповідального ставлення до власного репродуктивного здоров'я, а також забезпечення засобами сучасної контрацепції вразливих груп населення.

Шостим фактором ЦСР - 5 є розширення економічних можливостей жінок. Гендерна нерівність в економічних можливостях населення має численні виміри, що охоплюють працевлаштування та модель зайнятості, рівень заробітків та володіння активами, можливості кар'єрного зростання або залучення до підприємницької діяльності.

На сьогоднішній день основним проявом є гендерний розрив у рівні заробітної плати, що акумулює вплив усіх дисбалансів у моделях зайнятості. Хоча порівняно з початком 2000-х років цей роз- рив скоротився, середня заробітна плата жінок досі не перевищує 75% середньої заробітної плати чоловіків (відповідно 3 631 грн. проти 4 848 грн. на місяць у 2015 році).

У цьому Україна значно поступається європейським державам, де гендерні відмінності в заробітній платі становлять у середньому 16,4% (ЄС-27 у 2013 році). Серед чинників, що визначають нижчі заробітки жінок, - вплив професійної сегрегації за ознакою статі, в результаті якої жіноча зайнятість здебільшого зосереджується в менш оплачуваних видах економічної діяльності (освіта, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури) та на посадах нижчого рівня; більша схильність жінок до зайнятості в режимі неповного робочого часу; відмінності в тривалості трудового стажу тощо..

З огляду на це існує потреба у створенні сприятливого середовища для розвитку ділової активності та бізнесових ініціатив жінок, розширення грантових форм підтримки та програм мікрокредитування жіночого підприємництва.

Висновки

На сьогоднішній день в Україні відбувається гармонізація Концепції «Acquis ЄС» до нормативно-правової бази України, що гарантує соціальний захист та правову безпеку населенню.

Згідно Конституції та законів України, що гарантують рівність чоловіків та жінок у всіх сферах життя, країна ратифікувала всі основні міжнародні договори з питань гендерної рівності та прав жінок, пр оте відсутні ефективні механізми дотримання цих зобов'язань. тому для фактичної реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків необхідно спрямувати зусилля на зміцнення інституційного механізму щодо забезпечення гендерної рівності та комплексного підходу до ліквідації організаційних бар'єрів для державного реагування на гендерну нерівність і дискримінацію.

Завданнями повинні стати: інтеграція гендерних аспектів у стратегічне планування та національні пріоритети всіх реформ, що відбуваються; зміцнення державних інститутів на національному та місцевому рівнях; аналіз та перегляд нормативно-правової бази стосовно ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і дівчат з метою ефективного дотримання та реалізації законодавства; прийняття й удосконалення стратегій та обов'язкових для дотримання законів з метою просування гендерної рівності й розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток на всіх рівнях.

Таким чином, розглядаючи державну політику України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, ми стикаємося з ціннісними орієнтирами суспільства, довірою у соціумі, ставленню людини до себе як до доброзичливого соціального суб'єкта, якого приймають як рівнозначного, а також до особистості, різноманітних соціальних груп, як до соціально-чесних, уважних до потреб один одного людей.

Отже, рівноправність та надання рівних можливостей обом статям можливі майже в усьому. Все це сприятиме підвищенню соціальної довіри та соціальної згуртованості у суспільстві та реалізує задекларовані Цілі сталого розвитку у напрямку гендерної рівності.

Література

1. Спецпроєкт «EDERA» за підтримки ЄС у рамках проєкту «Громадська синергія». Режим доступу: URL: https://eu-agreement.ed-era.com/b2/p4.

2. Спецпроєкт «Угода про асоціацію Україна-ЄС». URL: https://eu-agreement.ed- era.com/b2/p3.

3. Аналіз державних стратегічних документів України щодо врахування адаптованих для України Цілей Сталого Розвитку до 2030 року: Аналітична доповідь. - К.: Інститут суспільно-економічних досліджень, 2017. - 84 с.

4. Роль парламентів у досягненні цілей сталого розвитку. Режим доступу: URL: http://surl.li/ckae.

5. Указ Президента України «Про Національну стратегію у сфері прав людини». Режим доступу: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#n17.

6. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України». URL: [http://qala.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/nakaz-KTSvid-22.11.2018-95.pdf

7. Указ Президента України Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 рокую. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text.

8. Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна». Режим доступу: URL: https://mepr.gov.ua/files/docs / 20ukr.pdf.

9. Офіційний сайт. Державна служба статистики України. Режим доступу: URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Міністерство соціальної політики. Режим доступу: https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi. html.

References

1. Speeproekt «EDERA» za pidtrimki CS u ramkah proektu «Gromads'ka sinergija». [Special project «EDERA» with the support of the EU in the framework of the project «Public Synergy»]. eu-agreement.ed-era.com Retrived from https://eu-agreement.ed-era.com/b2/p4 [in Ukrainian].

2. Speeproekt «Ugoda pro asoeiaeiju Ukra'ina-CS» [Special project «Ukraine-EU Association Agreement»]. eu-agreement.ed-era.com Retrived from https://eu-agreement.ed- era.com/b2/p3 [in Ukrainian].

3. Analiz derzhavnih strategichnih dokumentiv Ukra'mi shhodo vrahuvannja adaptovanih dlja Ukra'mi Cdej Stalogo Rozvitku do 2030 roku [Analysis of state strategic documents of Ukraine to take into account the Sustainable Development Goals for 2030 adapted to Ukraine].- K.: Institut suspil'no- ekonomiehnih doslidzhen' [in Ukrainian].

4. Rol' parlamentiv u dosjagnenni eilej stalogo rozvitku [The role of parliaments in achieving the goals of sustainable development]. surl.li Retrived from http://surl.li/ckae [in Ukrainian].

5. Ukaz Prezidenta Ukraini «Pro Naeional'nu strategiju u sferi prav ljudini» [Decree of the President of Ukraine «On the National Strategy for Human Rights»]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#n17 [in Ukrainian].

6. Postanova KMU «Pro zatverdzhennja Polozhennja pro Ministerstvo soeial'noi politiki Ukraini» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Regulations on the Ministry of Social Policy of Ukraine»]. (n.d.) qala.org.ua Retrived from http://qala.org.ua/wp- content/uploads/2018/11/nakaz-KTSvid-22.11.2018-95.pdf [in Ukrainian].

7. Ukaz Prezidenta Ukraini “Pro Cili stalogo rozvitku Ukraini na period do 2030 rokuju” [Decree of the President of Ukraine on the Goals of Sustainable Development of Ukraine for the period up to 2030].(n.d.) zakon.rada.gov.ua Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/722/2019#Text [in Ukrainian].

8. Naeional'na dopovid' «Cili Stalogo Rozvitku: Ukraina» [National Report «Sustainable Development Goals: Ukraine»].mepr.gov.ua Retrived from https://mepr.gov.ua/files/docs / 20ukr.pdf [in Ukrainian].

9. Ofieijnij sajt. Derzhavna sluzhba statistiki Ukraini. [Official site. State Statistics Service of Ukraine].www.ukrstat.gov.ua Retrived from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

10. Ministerstvo soeial'noi politiki [Ministry of Social Policy]. www.msp.gov.ua Retrived from https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены