Довіра як ключова цінність проєктного і програмного управління в публічній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Довіра як ключова цінність проєктного і програмного управління в публічній сфері

Маматова Тетяна Валеріївна,

доктор наук з державного управління, професор,

професор кафедри державного управління і місцевого самоврядування Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

У статті вивчено наявні підходи до виокремлення довіри як цінності, що поділяють успішні проектні команди, які залучені до процесів інноваційного розвитку територій і громад через реалізацію проєктів, програм і їх портфелів. Показано, що довіру виокремлено серед трьох ключових цінностей мережевої взаємодії разом із незалежністю і відповідальністю. У контексті дослідження було акцентовано на тому, що довіра може виникнути лише на основі спільних цінностей, зіставленого сприйняття соціального світу, своїх власних та інших соціальних практик, усвідомлення можливості їхнього узгодження.

Наведено результати дослідження щодо важливих елементів успіху у налагодження партнерських відносин в публічному управлінні, які були отримано через генерування «хмари слів» як відповідь на запитання, поставлені публічним службовцям вищого рівня кількох провідних країн світу. Зазначене дослідження дозволило виокремити п'ять цінностей, які можуть бути визначені як ключові для розвитку нової культури публічного управління: прозорість; довіра; відкритість; розуміння; доброчесність.

Ключові слова: публічне управління, проєкт, програма, місцевий розвиток, регіональний розвиток, проєктний менеджмент, конфлікт-сенситивність.

TRUST AS A KEY VALUE OF PROJECT AND PROGRAMM MANAGEMENT IN THE PUBLIC SPHERE

The article examines the existing approaches to the separation of trust as values that share successful project teams that are involved in the processes of innovative development of territories and communities through the implementation ofprojects, programs and their portfolios. It is shown that trust is singled out among the three key values of network interaction along with independence and responsibility. In the context of the study, it was emphasized that trust can arise only on the basis of common values, as compared perception of the social world, their own and other social practices, awareness of the possibility of their coordination. The approach to defining trust as one of the jive core values that ensure the formation of a knowledge management environment in organizations and communities of practice, namely: trust; openness; respect; harmony; responsibility. According to the proposed approach, the direction of trust has two dimensions: to the source of information / knowledge; to the recipient(s) involved in the transfer of knowledge. The results of a study on important elements of success in building partnerships in public administration, which were obtained through the generation of a cloud of words in response to questions posed to senior civil servants in several leading countries. This study identifiedfive values that can be identified as key to developing a new culture of public administration: transparency; trust; openness; understanding; integrity. 16 key forms of behavior are characterized by three dimensions of trust according to the approach of D. and M. Reina, which help teams to develop behavioral practices necessary to build and maintain trust. It is concluded that one of the priority approaches to building trust at the level ofproject teams, as well as in the environment of local development projects and programs should be the implementation of project and program conflict sensitive management.

Key words: public administration, project, program, local development, regional development, project management, conflict sensitivity.

Постановка проблеми

довіра інноваційний громада управління

Проєктне та програмне управління в останні стає визнаною провідною методологією забезпечення успішності регіонального та місцевого розвитку [2; 3; 6; 10; 11; 12; 15; 17; 18]. Із прийняттям 5 серпня 2020 р. Постанови Кабінету міністрів України № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» [13], на думку авторів [15; 16], розпочинається новий етап поширення в Україні проектного підходу, який буде тривати у 2021-2027 роках, оскільки саме на цей період розробляється більшість регіональних стратегій розвитку та стратегій розвитку територіальних громад, реалізація яких вимагає формування відповідних програм і реалізації проєктів та їх портфелів.

Ю. Шаров і В. Молоканова у працях [10; 18] зазначали, що, хоча проєктний підхід усе ширше застосовується в Україні до управління розвитком територій, для багатьох гострих проблем не використовується програмне управління і майже повністю відсутнє портфельне управління. Саме тому з метою підвищення якості планування і ефективності реалізації проєктів та програм пропонується використання у сфері регіонального розвитку ціннісно-орієнтованої методології про- єктного менеджменту.

Дослідження факторів успіху організацій незалежно від сектору економіки, в якому вони функціонують, свідчать, що розбудова спроможності до адаптації й швидкого реагування на зміни потребує переходу до гнучких (agile), мережевих (networked), орієнтованих на проєкти (project) та «навчающихся» (learning) форм. Водночас лідери таких організацій більше не можуть «вірити у силу влади» (trust in power) - вони мають покладатися на «силу довіри» (the power of trust) [21]. В останні роки поширюється бачення того, що для успішного впровадження сучасної методології управління проєктами важливо переконатися, що команда управління проєктом готова прийняти зміни та адаптуватися до них. Тому в проєктах публічної сфери надзвичайно важливо розвивати довіру та чутливість до конфліктів [8; 23; 28]. Зазначене підтверджується й даними, які наведено у публікації В. Ален (V. Allen) [19]: за результатами дослідження, яке здійснювалося протягом двох років у компанії Google, було з'ясовано, що саме довіра у формі психологічної безпеки виявилася є найпотужнішим індикатором продуктивності команди.

Аналіз досліджень і публікацій

Спектр досліджень довіри в публічній сфері є надзвичайно різноманітним: від вивчення генези феномена довіри в публічному управлінні, структури різних типів довіри, факторів, що впливають на рівень довіри до влади до розгляду довіри як окремого інституту. У 2020 році С. Кумагаї (S. Kumagai) та Ф. Іоріо (F. Iorio) здійснили у межах досліджень World Bank Group огляд найбільш ґрунтовних досліджень, які фокусувалися на тому, що таке довіра, як вона вимірюється, чи існує взаємозв'язок між довірою до влади та залученням громадян, що уряди можуть зробити, щоб підвищити довіру своїх громадян [27]. Найвагомійшим висновком дослідження стало те, що доступність даних для підтвердження твердження про розрив довіри та управління обмежена через проблеми вимірювань довіри та їх інтерпретації.

У роботі Б. Нотебума (B. Nooteboom) «Довіра, інституції і розвиток» [29] аналізується співвідношення між соціальним капіталом, інститутами та довірою. На думку автора, ці поняття сповнені двозначності та плутанини, тому у статті представлено інструмент для аналізу основ довіри та діагностики її міцності та життєздатності.

В. Липов розглядає довіру як цінність, що характеризує суб'єктивно-етичний аспект відношення особистості до соціального оточення, очікування відносно поведінки інших людей у майбутньому, яке зумовлює стратегію її поведінки в умовах неможливості контролю за ситуацією [7]. Дослідник зазначає, що ключового значення набувають такі характеристики довіри, як орієнтація на майбутнє, поведінку інших людей, певні очікування від них і дію, засновану на цих припущеннях.

О.Князєва у статті «Довіра в дискурсі державного управління» [5] характеризує окремі позиції, які виникають у дискусії про роль (не)довіри в державному управлінні, що триває вже кілька десятиліть. На думку дослідниці, однією з ключових наукових проблем є питання балансу між довірою, необхідною для ефективного функціонування демократичної системи і недовірою громадян, необхідною для здійснення соціального контролю. У роботах А. Клименко [26] розглянуто соціальну довіру жителів громади як ресурс розвитку територіальних громад через надання соціальних послуг.

Підтримуємо також висновки наукового дослідження О. Антонової, які подано у монографії [1]. Зокрема, акцентування та тому, що у межах теорії мережевого соціального управління всі учасники суспільного управління діють однією командою і, таким чином, співробітництво між публічною владою та приватним бізнесом на основі вироблення єдиної платформи на основі довіри виглядає більш ефективним, ніж контрактна модель відносин з одностороннім адмініструванням.

Мета статті - вивчити наявні підходи до виокремлення довіри як цінності, що поділяють успішні проєктні команди, які залучені до процесів інноваційного розвитку територій і громад через реалізацію проєктів, програм і їх портфелів, визначити пріоритетні підходи до формування довіри на рівні проєктних команд, а також в оточенні проєктів та програм місцевого розвитку.

Виклад основного матеріалу

У нашому дослідженні ми виходимо з розуміння «довіри» (trast) як соціологічної та психологічної категорії, що позначає відкриті, позитивні взаємовідносини між особистостями (сторонами довіри), які відображають отриману за досвідом попередніх тран- закцій впевненість у доброчесності й доброзичливості іншої сторони, з котрою той, хто довіряє, знаходиться в тих чи інших відносинах.

У 2012 році за результатами участі у формуванні вітчизняної спільноти практик автором було визначено перелік цінностей, які забезпечують формування середовища управління знаннями в організаціях і спільнотах практики [9]. Цей підхід дістав подальшого розвиту за результатами формування Спільноти практик: сталий розвиток (табл. 1).

Таблиця 1Перелік цінностей, які забезпечують формування середовища управління знаннями в організаціях і спільнотах практики

Джерело: розроблено автором на основі власних попередніх досліджень і апробації в період 2011-2021 рр. у середовищі Спільноти практик: сталий розвиток [16]

У статті «Базові цінності та принципи мережевої взаємодії у мережевих системах місцевого розвитку» [4] серед ключових цінностей мережевої взаємодії виокремлено три: довіра; незалежність; відповідальність. У контексті дослідження було зазначено, що довіра може виникнути лише на основі спільних цінностей, зіставленого сприйняття соціального світу, своїх власних та інших соціальних практик, усвідомлення можливості їхнього узгодження. Характеризуючи особливості реалізації цієї цінності у мережевих системах місцевого розвитку, акцентовано на тому, що розпорошення ресурсів і демократичні процедури узгодження рішень можуть значно ускладнити мережеве співробітництво, якщо не досягнуто високого рівня довіри між учасниками мережі.

За результатами дослідження, яке було здійснено у 2017 році сектором «Government Innovation and Leadership», 50 досвідчених публічних службовців вищого рівня, які відповідали на запитання «Що, на Вашу думку, є важливим елементом успіху у партнерських відносинах між урядом та іншими секторами», визначили «П'ять ключових інгредієнтів» (The five key ingredients) партнерських відносин між урядом та і іншими секторами [31]. Респондентів об'єднав запуск глобальної платформи для публічних службовців «Apolitical», що відбувся за ініціативи Кабінету міністрів Великобританії у Лондоні. Подія об'єднала представники інших урядів, включаючи Швецію, ОАЕ та Індію, а також представників бізнесу, неурядових організацій та наукових кіл. Для виокремлення ключових цінностей було застосовано інструмент онлайн-опитувань із візу- алізацією «хмари слів».

Рис. 1. «Хмара слів», згенерована як відповідь на запитання щодо важливих елементів успіху у налагодження партнерських відносин в публічному управлінні [31]

Як можна бачити з отриманої «хмари слів», представленої на рис. 1, найбільш популярними відповідями (ці слова є більшими за розміром, що свідчить на користь більшої частотності відповіді) були: прозорість (transparency); довіра (trust); відкритість (openness); розуміння (understanding); доброчесність (integrity). На наш погляд, саме ці «інгредієнти» мають бути визначені як ключові цінності нової культури публічного управління.

У роботах Д. Рейна (D. Reina) і М. Рейна (D. Reina) [24; 30] визначено 16 ключових форм поведінки за трьома вимірами довіри (Dimentsions of trust: The Three Cs), які створюють або руйнують довіру (табл. 2).

Таблиця 2 Три виміри довіри (Dimensions of trust: The Three Cs)