Удосконалення державного регулювання з питань інспектування процесів, продукції і послуг при будівництві і експлуатації споруд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення державного регулювання з питань інспектування процесів, продукції і послуг при будівництві і експлуатації споруд

Непомнящий Олександр Михайлович, доктор наук

з державного управління, професор, Заслужений будівельник

України, професор, Національний Авіаційний Університет

Лагунова Ірина Анатоліївна, кандидат наук з державного

управління, доцент, старший менеджер проекту Офісу підтримки

реформ, Міністерство розвитку громад і територій України

Анотація

У статті здійснено аналіз процесу перевірки (інспектування) продукції на предмет відповідності стандартам, вимогам та нормам, що встановлюються для будівельно-експлуатаційної галузі в Україні.

Досліджено положення закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124-УШ від 15.01.2015 р. (у редакції від 03.07.2020 р.) на предмет визначення стилістики понять «інспектування», «оцінка відповідності» та ін.

Процес інспектування продукції та послуг на будівництві та під час експлуатації споруд розглядається через призму стандартів, встановлених у ISO/IEC 17020:2012, яким визначено організаційні основи оцінки відповідності та компетенцію уповноважених органів.

Виокремлено додаткові аспекти мети інспектування -- як-от перевірка «придатності» галузевої продукції, процесу або послуги.

Окрім того, здійснено побічне компаративне порівняння вітчизняного профільного законодавства у сфері оцінки відповідності (закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124-VIII від 15.01.2015 р. (редакція від 03.07.2020 р.), закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» № 2407-Ш від 17.05.2001 р. (редакція від 01.01.2021 р.), ISO/IEC 17020:2012), та окремо -- у сфері будівництва (закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р. (редакція від 01.01.2022 р., закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» № 850-IX від 02.09.2020 р.).

Додатково, зроблено акцент на міжнародній практиці проведення інспектувань під час будівництва та експлуатації споруд: зокрема, наголошено на основних концептуальних підходах, визначених Регламентом Ради Європи та Європарламенту ЄС № 765/2008 9 липня 2008 року. У даному контексті фрагментарно виокремлено віхові підходи, що містилися у скасованому Регламенті ЄЕС № 339/93.

Ключові слова: інспектування, оцінка відповідності, будівельно-експлуатаційні послуги, стабільність процесу будівництва, якість галузевих послуг, стандартно-регламентні показники, консалтингово-документаційна діяльність.

Nepomnyashchy Oleksandr Mykhailovych, Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Builder of Ukraine, Professor, National Aviation University

Lagunova Iryna Anatoliivna, Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Senior Project Manager of the Reform Support Office, Ministry of Community and Territory Development of Ukraine

IMPROVEMENT OF STATE REGULATION ON INSPECTION OF PROCESSES, PRODUCTS AND SERVICES IN CONSTRUCTION AND OPERATION OF STRUCTURES

Abstract

The article analyzes the process of inspection (inspection) of products for compliance with standards, requirements and norms established for the construction industry in Ukraine.

The provisions of the Law of Ukraine "On Technical Regulations and Conformity Assessment" № 124-VTTT of 15.01.2015 (as amended on 03.07.2020) on the definition of the style of the concepts of "inspection", "conformity assessment" and others.

The process of inspection of products and services on construction and during operation of facilities is considered through the prism of the standards established in TSO / TEC 17020: 2012, which defines the organizational basis for conformity assessment and the competence of authorized bodies.

Additional aspects of the purpose of the inspection are highlighted - such as checking the "suitability" of industry products, processes or services. Tn addition, an indirect comparative comparison of domestic relevant legislation in the field of conformity assessment (Law of Ukraine "On Technical

Regulations and Conformity Assessment" № 124-VIII of 15.01.2015) (version of 03.07.2020), the Law of Ukraine "On Accreditation" conformity assessment bodies »№ 2407-III of 17.05.2001 (version of 01.01.2021), ISO / IEC 17020: 2012), and separately -- in the field of construction закон Law of Ukraine“ On regulation of urban planning activities ”№ 3038-VI of February 17, 2011 (version of January 1, 2022, Law of Ukraine "On the provision of construction products on the market" № 850-IX of September 2, 2020).

In addition, emphasis is placed on the international practice of conducting inspections during construction and operation of facilities: in particular, emphasis is placed on the main conceptual approaches defined by the Regulation of the Council of Europe and the European Parliament № 765/2008 9 July 2008. In this context, the milestone approaches contained in the repealed EEC Regulation № 339/93 are fragmented.

Keywords: inspection, conformity assessment, construction and maintenance services, stability of the construction process, quality of industry services, standard and regulatory indicators, consulting and documentation activities.

Вступ

Постановка проблеми. Інспектування процесів, продукції та послуг при будівництві та експлуатації споруд -- механізм отримання якісної, безпечної, функціональної системи отримання галузевих результатів.

Державному регулюванню зазначеної сфери притаманний формалізм. Для цілей статті важливо визначити шляхи удосконалення профільного «будівельно-експлуатаційного» законодавства України, а також -- гіпотетичні способи приведення його до стандартів ЄС.

Природа дослідження зумовлює необхідність галузевого порівняння термінів «інспектування» та «консалтинг» -- із визначенням спільного та відмінного між процесами з точки зору предметної проблематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інспектування процесів, продукції та послуг при будівництві і експлуатації споруд є предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Варто виділяти науковий доробок О. Медведчука, Г. Бондар, Ю. Сафонов, І. Вахович, Д. Кіллінг та інші.

Мета статті -- дослідити та визначити шляхи та методологічні основи державного управління процесом інспектування процесів, послуг та продукції в процесі будівництва та експлуатації споруд.

Виклад основного матеріалу

Нормативно-правові та концептуальні основи поняття «інспектування» містяться у законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124 -VIII. Так, під даним процесом варто розуміти дослідження продукту або послуги (також -- його / її процесу) на предмет апропріативності конкретним або загальновизнаним вимогам законодавчого та / або професійного характеру [1].

Законом № 124-VIII також розтлумачено специфічні риси поняття «оцінка відповідності». Відтак -- це дослідницький процес, під час котрого доводиться факт виконання заданих щодо продукції, процесу або систем вимог.

Відповідно до статті 25 закону України № 124 -VIII, оцінка відповідності проводиться акредитованими органами з оцінки відповідності (ООВ). У деяких випадках такими функціями може бути наділено визнані незалежні організації (ст. 26 закону), що діють на підставі отриманого свідоцтва та здійснюють моніторинг на предмет відповідності формальним вимогам технологічних процесів та / або технічних регламентів.

В свою чергу, до споживачів послуг, як правило, відносяться клієнти органів з оцінки відповідності; клієнти організацій, чия продукція підлягає оцінці; владні органи та неурядові організації (ГО, спілки); користувачі тощо.

Надалі варто детальніше зупинитися на положеннях ISO/IEC 17020:2012 (далі -- ISO/IEC або Документ), що встановлює вимоги до оцінювання відповідності та діяльності уповноважених органів [2].

Важливий момент -- неупередженість органу інспектування. Про це зазначено у п. 4.1.3 - п. 4.1.5. ISO/IEC. Контрактно-маркетингові, брендингові, грошово-фінансові взаємозв'язки акредитованого органу оцінки та клієнта повинні формуватися на засадах прозорості, відкритості та незалежності. Даний концепт варто визнати сучасним та гнучким, адже він кореспондує гласному процесу інспекції, запровадженому у ЄС Регламентом №2 765/2008 від 09.07.2008 року.

Ключовим для цілей дослідження варто вважати п. 7 ISO/IEC під назвою «Вимоги до процесу». Зокрема, позитивним механізмом інспекційної перевірки є п. 7.1.1. Документу, що вказує на необхідність використання органом інспектування усталених правил проведення перевірки шляхом використання стандартно-регламентної документації, індивідуальних договорів із замовником (клієнтом, користувачем) та технічних умовах -- із внутрішніми / споживчими вимогами або без таких.

Відповідно до п. 7.1.6 ISO/IEC, орган інспектування має повноваження на використання інформації з додаткового джерела (від третьої сторони) лише за умови попередньої перевірки факту її відповідності дійсності та дотичності до об'єкта, що на часі проходить галузеву перевірку. Це є гарантією кваліфікованого розгляду предмета (об'єкта) перевірки відповідним акредитованим ООВ.

Актуальним для цілей удосконалення державного регулювання у сфері інспектування будівництва та експлуатації споруд вбачається п. 7.1.8 ISO/IEC, відповідно до якого дані для перевірки мають бути належним чином перевірені, систематизовані та оброблені. В той же час, п. 7.1.9 регламентує обов'язковість проведення фахово-професійних перевірок у галузі будівництва із урахуванням вимог безпеки.

На мій погляд, дані підходи мають бути враховані урядово-управлінським апаратом України на предметно-практичному рівні (поруч із нормативно- теоретичним).

Крім того, п. 7.2.3 ІБО/ІБС визначено вимоги до зворотного зв'язку між уповноваженим органом з інспектування (ООВ) та клієнтом. Зокрема, придатність наданого до перевірки об'єкта повинна виражатися у семантичності опису споруди (проєкту, будівлі) та фактичних даних та мати реальні (предметні) статистично-розробницькі показники. За інших умов ООВ повинен зв'язатися із користувачем задля вирішення проблемного питання. Продовження подальших фахово-регламентних перевірок можливе лише за умови врегулювання попередніх неузгодженостей.

На моє переконання, даний підхід дозволяє здійснювати інспекцію поступово, впорядковано та має логічне підґрунтя -- адже проводиться відкрито та шляхом відкритої комунікації ООВ та споживача.

Проте, ІБО/ІБС має певні контекстні недоліки. Зокрема, удосконалення потребує пп. 7.3 Документа під назвою «Записи щодо інспектування». Пункт 7.3.1 передбачає лише наявність у ООВ певної реєстраційної системи, в той час як п. 7.3.2. оперує поняттям «внутрішньої простежуваності» звітів чи свідоцтва (аспект відкритості). Дані концепції не мають предметності: так, їх можна доповнити окремим Пунктом 7.3.3 із визначенням гарантій незалежного та безстороннього процесу акредитації як своєрідного «знаку рівності» між вищезгаданими положеннями.

Доцільно також згадати про п. 7.4.3. ІБО/ІБС, яким наголошено на спільності звітів та свідоцтв про інспектування, що оформлюються ООВ. Водночас, не надано чіткого алгоритму встановлення між ними кореляційного зв'язку.

В свою чергу, надалі варто зупинитися на положеннях закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» № 2407 -III, де надаються економіко-правові та концептуально-організаційні основи акредитації ООВ в Україні [3].

Першим аспектом, що потребує вдосконалення, є визначення основних принципів діяльності з акредитації (стаття 5 закону № 2407-III). Рівність прав та інтересів, неупередженість, прозорість, професійна компетентність або добровільність процедури -- загальноправові ідеали, що не мають реального механізму впровадження на практиці. Колізія простежується у ч.2 ст. 5 закону № 2407-Ш, що ототожнює процедуру проведення акредитації ООВ із поєднанням національних та міжнародно-європейських галузевих стандартів. Отже, виникає питання взаємодії «демократично-правового» та фахово- профільного законодавства у сфері акредитації ООВ в Україні.

На мій погляд, розширення потребує Розділ ІУ закону № 2407-ІІІ під назвою «Міжнародне співробітництво». Відтак, у статтях 16-17 міститься лише загальна норма щодо превалювання міжнародного договору у сфері акредитації над національним законодавством України, а також -- повноваження Національного органу України з акредитації у міждержавних відносинах. В той же час, вважаю логічним кроком створення своєрідного «базису» для проведення двосторонніх навчальних програм або тренінгів з акредитації із розвиненими країнами-членами ЄС.

Наступний контраверсійний аспект можна виокремити шляхом аналізу офіційного веб-сайту Національного агентства з акредитації України (НААУ, підконтрольне Мінекономіки). Відповідно до підрозділу «Реєстр акредитованих ООВ», станом на 18.02.2022 р. в Україні зареєстровано 197 ООВ, з яких діючий атестат про акредитацію наявний лише у 114 органів з інспектування. Даний аспект є свідченням певної стагнації та закостенілості системи оцінки відповідності: «культура ООВ» в Україні потребує вдосконалення та галузевого стимулювання [4].

На моє особисте переконання, вдосконалення державного управління процесами акредитації та оцінки відповідності повинна здійснюватися шляхом рецепції норм Регламенту Ради Європи та Європарламенту ЄС № 765/2008 від 09.07.2008 року (далі -- Регламент або Документ). Застосовним вбачається п. 17 преамбули Регламенту, де вказано на необхідність фінансового забезпечення даного процесу фахової перевірки, адже завдання є специфічним та «самоплатним» за своїм змістом [5].

Ефективним та концептуальним за змістом виглядає стаття 14 Регламенту, де визначено концепт «Європейської інфраструктури акредитації». Відтак, виходячи з аналізу документу, до даного процесу варто відносити: проведення акредитації та оцінки відповідності у ЄС на засадах неконкуренції; кооперацію ООВ, незалежність Національних органів з акредитації, визначення «реальних критеріїв оцінювання», презумпцію захисту суспільних інтересів тощо.

Водночас, предметно-реальним виглядає запозичення у вітчизняний урядово-правовий механізм інспектування положення статті 25 Регламенту, котра визначає роль Загальної системи інформаційної підтримки (ЗСІП) як координатора та регулятора суспільно-акредитаційних відносин. Відповідно, в Україні доцільно сформувати схожий за стилістикою порядок обміну, архівування та зберігання інформації.

Контекстно варто згадати про Регламент ЄЕС № 339/93, який втратив чинність із прийняттям вищезгаданого Документу № 765/2008 від 09.07.2008 р. Нормативний акт, розроблений та уніфікований Радою Європейського економічного співтовариства (Радою ЄЕС), регулював питання компетенції митних органів, визначав поняття «маркування», встановлював стандарти щодо супровідної документації для проведення перевірок та визначав компетенцію Національного органу, відповідального за моніторинг ринку (стаття 1 Регламенту ЄЕС № 339/93). Поруч із тим, цифровізація та інформатизація зумовили необхідність формування принципово нового, сучасного та гнучкого акту законодавства, що вирішував би питання ефективного державного регулювання в галузі інспектування будівництва, експлуатації споруд та галузево-фахової продукції [6].

На рис. 1 представлено авторське бачення напрямів вдосконалення державно-управлінських підходів щодо інспектування процесів, продукції та послуг при будівництві та експлуатації споруд.

Рис. 1. Розвиток процесу інспектування в галузі будівництва та експлуатації споруд (державно-управлінський аспект)

інспектування стандарт будівельний експлуатаційний

Надалі вбачається за доцільне зупинитися на проблематиці інспектування у галузі будівництва та експлуатації споруд через призму дослідження закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI. Так, відповідно до нормативного документу, будь -які перевірки можуть здійснюватися на підставі наданої містобудівної та проєктної документації (п. 7 ч.1 ст.1 та п. 11 ч.1 ст.1 закону № 3038-VI визначає останню як текстово- графічні дані щодо планово-забудовних робіт та інших територіальних робіт) [7].

Стаття 31 закону № 3038^1 надає інформацію щодо критеріальних вимог до будівельно-архітектурної документації. Проте, у ч.2 ст. 31 закону № 3038-VI процедура експертизи розкривається неповною мірою: компетенцію експертних організацій (уповноважених інспекційних установ) надано лише побічно.

Одночасно, стаття 5 закону № 3038-УІ встановлює обов'язковий норматив щодо дотримання вимог містобудівної документації. Де -факто, це є гарантією узгодженого та впорядкованого процесу будівництва та корелює із ефективізацією галузевого інспектування як вітчизняним державно- управлінським пріоритетом.

У статті 6 закону № 3038-УІ визначено відповідальні контролюючі органи у сфері містобудування та архітектурно-будівельного контролю. Першочергово, до них віднесено Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України. Додатково, ч. 2 ст. 6 закону № 3038-УІ має відсильний характер -- адже надає можливість переглянути уповноважені органи архітектурно - будівельного інспектування у статті 13 закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-ХІУ від 20.05.1999 р. (у редакції від 24.07.2021 р.). Таким статусом зазначений закон наділяє Мінрегіонбуд [8].

На наш погляд, логічним виглядає проведення інкорпоративно - систематизаційної роботи щодо положень законів України № 3038-УІ та № 687-ХІУ задля більш злагодженого функціонування понятійно- категоріального апарату інспектування. Даний підхід є передумовою створення предметно-практичного підґрунтя для переходу до прозорого та неконкурентного процесу галузевих будівельно-експлуатаційних перевірок за прикладом ЄС.

Вірним та вмотивованим вбачаю фрагментарно загострити увагу на положеннях закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» № 850-ІХ від 02.09.2020 р. Розділом III (ст. 11) закону № 850-ІХ визначаються обов'язки виробника будівельної продукції. До таких, зокрема, належить складання декларації показників відповідного процесу. Крім цього, ч. 2 ст. 11 закону закріплює за виробником обов'язок зберігання технічно -декларативної документації протягом 10 років із часу введення об'єкта в експлуатацію.

Для цілей статті важливого значення набуває інформація, викладена у статті 26 закону № 850-ІХ, де сформульовано засадничі положення щодо висновку про технічну прийнятність. На мою думку, ч. 2 ст. 26 закону № 850 -IX розкриває складові даного процесу сертифікації недостатньо чітко, контекстно та галузево (зазначено про «дані технічного характеру» та «стабільність показників» без їх детального опису).

Заключним нормативним документом, про який варто згадати у контексті дослідження, є ПКМУ «Про затвердження систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції» № 596 від 09.06.2021 р. Так, правовим актом здійснено поділ декларування показників будівельної продукції на чотири автономні системи: 1+, 1, 2+, 3. Кожна з них різниться за експлуатаційними, декларативними та обчислювальними характеристиками.

Інспектування поділяється на первинне та вторинне (у документі -- «подальше випробування зразків»).

Висновки

Дослідження дозволяє зробити висновок про роль інспектування як ефективної частини системи управління якістю будівництва та експлуатації споруд в Україні. Поміж тим, існують окремі законодавчі колізії, що потребують усунення та оперативного реагування [11; 12; 13].

Органи з інспектування залучаються до даного процесу на консалтингово-верифікаційних умовах. Задля економіко -технічного та галузево-будівельного розвитку процедура оцінки відповідності повинна визначатися як невід'ємна складова будівельного контролю та нагляду.

Повноваження з будівельного нагляду в Україні виконують акредитовані органи оцінки відповідності (ООВ). Водночас, профільною компетенцією у сфері містобудування та архітектурно-будівельного контролю наділено Мінрегіонбуд. Певної систематизації потребує формування переліку повноважень Національного органу України з акредитації як інспекційного органу [14; 15].

Література

1. Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» № 124-VIII // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19#Text

2. ISO/IEC 17020:2012 «Оцінювання відповідності. Вимоги щодо діяльності різних типів органів, що здійснюють інспектування»: НААУ // Режим доступу: https://naau.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/ZD-08.11.22_ISO_IEC-17020_2012_red_02.pdf

3. Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» № 2407-III // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2407-14#Text

4. Реєстр акредитованих ООВ: НААУ (станом на 18.02.2022 р.) // Режим доступу: https://naau.org.ua/reyestr-akreditovanix-oov/

5. Регламент Ради Європи та Європарламенту ЄС № 765/2008 від 09.07.2008 року // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_938#Text

6. Регламент ЄЕС № 339/93 від 08.02.1993 р. (втрата чинності від 01.01.2010 р.): EurLex Europa EU // Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/1993/339/oj

7. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text

8. Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text

9. Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» № 850-IX // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/850-20#Text

10. ПКМУ «Про затвердження систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції» № 596 // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2021-п#Text

11. Nepomnyashchyy O. Legal regulation of conformity assessment of personnel qualification in construction. / O. Nepomnyashchyy, O. Medvedchuk, I. Lahunova // Asia Life Sciences. - 2019. - Supplement 21 (2). - Р. 405-414 (Правове регулювання оцінки відповідності кваліфікації персоналу в будівництві)

12. Nepomnyashchyy Oleksandr. Improvement of State Architectural and Construction Control and Supervision in Ukraine [Text] / O. Nepomnyashchyy, O. Medvedchuk, I. Lahunova //

Innovations in Science: The Challenges of Our Time. (collective monograph, Vol. 2); Chicago, Illinois: Accent Graphics Communications & Publishing, 2019. - P. 196-205. Удосконалення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в Україні

13. Непомнящий О.М. Система навчання та оцінки відповідності персоналу будівельної галузі / О.М. Непомнящий // Veda a perspektivy. - 2021. № 1(1). - С. 133-146. DOI:10.52058/2695-1592 -2021-1(1)-133-146

14. Методичний посібник «Сім кроків з децентралізації системи держархбудконтролю» / Д. Ісаєнко, А. Беркута, А. Григор, О. Медведчук, О. Непомнящий, В. Гонсалес. Київ, 2015. - 70 с.

15. Медведчук О.В. Будівництво, містобудування, архітектура: нові зміни до законодавства / О.М. Непомнящий, О.В. Медведчук // Інформаційний бюлетень Мінрегіону. - Київ: «Укрбудінформ». - 2019. - № 12. - С. 2-7.

References

1. Zakon Ukrami «Pro tehmchm reglamenti ta ocmku vіdpovіdnostі» [The Law of Ukraine "On Technical Regulations and Conformity Assessment"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19#Text [in Ukrainian].

2. ISO/IEC 17020:2012 «Odnjuvannja vіdpovіdnostі. Vimogi shhodo dyaTnosti riznih tiprv orgarnv, shho zdysnjujuf mspektuvannja» [ISO / IEC 17020: 2012 “Conformity assessment. Requirements for the activities of different types of inspection bodies "]. naau.org.ua Retrieved from https://naau.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/ZD-08.11.22_IS0_IEC-17020_2012_red_02.pdf [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrami «Pro akreditadju orgarnv z odnki vіdpovіdnostі» [The Law of Ukraine “On Accreditation of Conformity Assessment Bodies”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2407-14#Text [in Ukrainian].

4. Reєstr akreditovanih OOV [Register of accredited CABs]. naau.org.ua Retrieved from https://naau.org.ua/reyestr-akreditovanix-oov/ [in Ukrainian].

5. Reglament Radi Єvropi ta Єvroparlamentu ЄS [Regulation of the Council of Europe and the European Parliament]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_938#Text [in Ukrainian].

6. Reglament ЄES № 339/93 [EEC Regulation № 339/93].eur-lex.europa.eu https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/1993/339/oj [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrami «Pro reguljuvannja mіstobudіvnoї dyarnosti» [The Law of Ukraine "On Regulation of Urban Development"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrami «Pro arhіtektumu dya^st'» [The Law of Ukraine "On Architectural Activity"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrami «Pro nadannja budAe^o! produkcu na rinku [The Law of Ukraine "On the provision of construction products on the market "]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/850-20#Text [in Ukrainian].

10. PKMU «Pro zatverdzhennja sistem ocmki ta perevtiki stabti'nosti pokaznikU

bud^e^ot produkcu» [PKMU "On approval of systems for assessing and verifying the stability of construction products"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2021-p#Text [in Ukrainian].

11. Nepomnyashchyy O. Legal regulation of conformity assessment of personnel qualification in construction. / O. Nepomnyashchyy, O. Medvedchuk, I. Lahunova // Asia Life Sciences. - 2019. - Supplement 21 (2). - R. 405-414 (Pravove reguljuvannja ocmki vіdpovіdnostі kvalіfіkadії personalu v budіvnidtvі)

12. Nepomnyashchyy Oleksandr. Improvement of State Architectural and Construction Control and Supervision in Ukraine [Text] / O. Nepomnyashchyy, O. Medvedchuk, I. Lahunova // Innovations in Science: The Challenges of Our Time. (collective monograph, Vol. 2); Chicago, Illinois: Accent Graphics Communications & Publishing, 2019. - P. 196-205. Udoskonalennja derzhavnogo arhitekturno-budivel'nogo kontrolju ta nagljadu v Ukraпni

13. Nepomnjashhij, O.M. (2021). Sistema navchannja ta ocinki vidpovidnosti personalu budivel'noп galuzi [System of training and assessment of conformity of personnel of the construction industry]. Vкda aperspektivy - Vкda aperspektivy, 1(1), 133-146. [in Ukrainian].

14. Isaenko, D., Berkuta, A., Grigor, A., Medvedchuk, O., Nepomnjashhij, O., Gonsales, V. (2015). Sim krokоv z decentralizaciп sistemi derzharhbudkontrolju [Seven steps to decentralize the system of state control]. Kiпv [in Ukrainian].

15. Nepomnjashhij, O.M., Medvedchuk, O.V. (2019). Budivnictvo, mistobuduvannja, arhitektura: novi zmini do zakonodavstva [Construction, urban planning, architecture: new changes in legislation]. Informacijnij bjuleten' Minregionu - Information Bulletin of the Ministry of Regional Development, 12, 2-7 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru