Кластерний підхід та смарт-спеціалізація як стимулюючі інноваційні інструменти розбудови регіональної спроможності: концептуальні положення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД ТА СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СТИМУЛЮЮЧІ ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ РОЗБУДОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Тодорова Ольга Леонтіївна кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики,

Лесик Олена Василівна кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка»

Назаренко Марина Олександрівна кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри публічного управління та адміністрування, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, м. Вінниця 

Анотація

кластерний політика публічний влада

Органи публічної влади все частіше вдаються до реінжинірингових методів, що фокусуються на очікуваннях клієнтів/ суб'єктів регіонального розвитку та досягненні конкретних цілей і бажаних результатів, особливо на регіональному та локальному рівні з питань, що стосуються регіонального та місцевого розвитку. А отже існує необхідність використання в діяльності органів публічної влади всіх рівнів таких інструментів, технологій та підходів, що достатньо апробовані та приносять стійкі позитивні результати. Дані підходи будуть особливо на часі в період поствоєнного відновлення.

Мета статті - розкриття сутності застосування реінжинірингових методів в діяльності органів публічної влади, на прикладі кластерного підходу та смарт- спеціалізації в управлінні регіональним розвитком.

В статті розглянуті підходи до формування та реалізації європейської кластерної політики, зосереджена увага на варіантах та інституалізації форм участі держави і органів публічної влади різних рівнів в кластеризації, виділено напрями та інструменти державної підтримки, що закладені в кластерні політики. Зосереджено увагу на особливостях та синергетичних ефектах кластерного підходу у політиці регіонального розвитку. Підкреслено, що кластерний підхід надає регіональним органам публічної влади інструментарій ефективної взаємодії з бізнесом, більш глибокого розуміння його характерних показників і тактичних завдань, що закладає основу для цілеспрямованого і мотивованого стратегічного планування та більш ефективного досягнення поставлених цілей і вмотивованих результатів, як наслідків реалізації заходів регіонального розвитку.

Авторами зроблено акцент на питанні приєднання всіх регіонів України до Європейської платформи смарт-спеціалізації (S3 Platform) з метою відкриття доступу регіонам України до інструментів платформи, що стане ще одним стимулом до розвитку кластерів, бо в політиках ЄС кластери виступають головним інструментом не лише регіональних стратегій по інноваціям та діждиталізації, а і смарт-спеціалізації регіонів. В цьому контексті розглянуто основні концептуальні положення смарт-спеціалізації регіонів, головні завдання, розподіл функцій за рівнями управління та методологію її практичного впровадження.

Ключові слова: реінжиніринг процесів управління, управлінська інновація, кластер, кластерний підхід, кластеризація, органи публічної влади, регіональний розвиток, смарт-спеціалізація.

Abstract

Cluster approach and smart specialization as stimulating innovative tools for regional capacity building: conceptual statements. Todorova Olha Leontiivna PhD in Public Administration, Assistant Professor of the Department of Public Administration and Regionalism, Educational and Scientific Institute for Public Service and Administration of the National University "Odesa Polytechnic", Henuezka St., 22, Odesa. Lesyk Olena Vasylivna PhD in Public Administration, Assistant Professor of the Department of Public Administration and Regionalism, Educational and Scientific Institute for Public Service and Administration of the National University "Odesa Polytechnic", Henuezka St., 22, Odesa. Nazarenko Maryna Oleksandrivna PhD in Public Administration, Senior Lecturer of the Department Department of Public Administration, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Ostrozkoho St., 32, Vinnytsia,

Public authorities are increasingly taking into account reengineering techniques that focus on the expectations of clients / regional development actors and the achievement of specific goals and desired outcomes, especially at the regional and local levels on regional and local development issues. Therefore, there is a use in the activities of public authorities at all levels of such tools, technologies and approaches that are well tested and bring lasting positive results. These approaches will be especially timely in the post-war recovery period.

The objective of the article is to reveal the essence of the application of reengineering methods in the activities of public authorities, on the example of the cluster approach and smart specialization in regional development administration.

The articles consider the approaches to the formation and implementation of European cluster policy, focusing on options and institutionalization of forms of participation of state and public authorities at different levels in clustering, certain areas and instruments of state support in cluster policy. It is focused on the features and synergetic effects of the cluster approach in regional development policy. It is emphasized that the cluster approach provides regional public authorities with tools for effective interaction with business, a deep understanding of its characteristics and tactical objectives, which lays the foundation for focused and motivated strategic planning and more effective achievement of goals and motivated results. .

The authors emphasize the accession of all regions of Ukraine to the European Smart Specialization Platform (S3 Platform) in order to open access to the regions of Ukraine to platform tools, which will be another stimulus for cluster development, because in EU policies clusters on innovation and de-digitization, as well as smart specialization of regions. In this context, the main conceptual provisions of smart specialization of regions, the main tasks, functions of the management level and the methodology of its practical implementation are considered.

Keywords: reengineering of administration processes, administration innovations, cluster, cluster approach, clustering, organized government, regional development, smart specialization.

Постановка проблеми

Необхідність застосування нової методології управління регіональним розвитком виникла не випадково - недосконале планування і незадовільна підготовка стратегій та програм, їх невідповідність реальним потребам, ігнорування багатьох чинників, що впливають на довгострокову життєздатність цих стратегічних документів та стійкість їх результатів, створило підґрунтя для управлінських нововведень в діяльності органів публічної влади. Так, на сьогодні набуває широкого використання так званого «цільового управління». Відомі такі два варіанти застосування цільового підходу до управління: «управління за цілями» (management by objectives) та «управління за результатами» (management by results). В Україні підходи «управління за цілями» та «управління за результатами» уже частково використовуються органами публічної влади, зокрема при розробці цільових програм та стратегій. Саме тому, органи публічної влади все частіше вдаються до реінжинірингових методів, що фокусуються на очікуваннях клієнтів/ суб'єктів регіонального розвитку та досягненні конкретних цілей і бажаних результатів, особливо на регіональному та локальному рівні з питань, що стосуються регіонального та місцевого розвитку. Дані підходи будуть особливо на часі в період поствоєнного відновлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Застосування кластерного підходу в управлінні регіональним розвитком досліджено в працях Дегтярьової І., Тодорової О., Шийко Л., Юрчака О та ін.. Сутність смарт-спеціалізації регіонів розкрито такими науковцями як Сторонянська З., Патицька Х., ін. Разом з тим, питання наукового обґрунтування та практичного застосування кластерного підходу і смарт-спеціалізації як стимулюючих інноваційних інструментів розбудови регіональної спроможності не втрачає своєї актуальності.

Мета статті - розкриття сутності застосування реінжинірингових методів в діяльності органів публічної влади, на прикладі кластерного підходу та смарт- спеціалізації в управлінні регіональним розвитком.

Виклад основного матеріалу

Український курс на інтеграцію у європейський простір відкриває можливості для використання в діяльності органів публічної влади всіх рівнів таких інструментів, технологій та підходів, що достатньо апробовані та приносять стійкі позитивні результати. Так, згідно зі статистичними даними Європейської кластерної обсерваторії (European Observatory for Clusters and Industrial Change), уряди країн ЄС із 2001 року реалізують власні національні кластерні програми на національному, регіональному та місцевому рівнях. Відповідно до звіту Європейської кластерної обсерваторії про підтримку кластерів у 29 європейських країнах, що включає поглиблений аналіз 30 національних та 55 регіональних програм, спеціально розроблені політики і стратегії підтримки кластерів широко поширені в Європі [1].

Ідея динамізації росту економічних систем за рахунок кластеризації, зафіксована в регіональній політиці ЄС з 2007 р., шляхом прийняття Європейського кластерного меморандуму. У Меморандумі зазначається: "Інновації є тим чинником, який формуватиме європейське бачення майбутнього зростання і процвітання. Кластери можуть бути могутніми каталізаторами цього процесу і повинні функціонувати як пов'язані один з одним територіальні центри" [2].

Участь держави підкреслюється важливими положення, які містяться у тому ж Європейському Меморандумі про кластери , про те, що "політика уряду на національному і на регіональному рівні має серйозний вплив на розвиток кластерів". А також, що "ефективна кластерна політика уряду потребує мобілізації широкої коаліції партнерів, об'єднуючих і підтримуючих дії, що відповідають потребам кластерів".

Оновлена регіональна політика в нашій країні, формується, перш за все, в умовах реалізації принципу субсидіарності: на місця передано не лише повноваження та ресурсну базу, а і відповідальність місцевим та регіональним органам влади за постійний розвиток та пошук шляхів наповнення різного роду ресурсів на ввіреній їм території. З цією метою, у всьому світі, органи влади вдаються до використання кластерного підходу у політиці регіонального розвитку, так як кластер - структура, що володіє синергетичним ефектом: дозволяє кожному учасникові залишатись самим собою, сприяє конкуренції та формуванню інвестиційного клімату, стає майданчиком для втілення інновацій та розвитку науки і, зрештою, є реальною основою для загального розвитку території, на якій розташовані учасники.

З розвитком суспільних відносин кластерний підхід суттєво трансформувався і сьогодні реалізується згідно з новими принципами, серед яких найбільш важливі добровільність кооперації, розвинені конкуренція та партнерство.

Роль держави у реалізації кластерного підходу з того часу змінилась: раніше вона була визначальною у створенні та організації функціонування кластерних структур, а на сьогодні полягає більше у підтримці їх діяльності і стимулюванні розвитку, тоді як провідна роль відводиться приватному сектору. У старій моделі держава зосереджує увагу на безпосередній підтримці окремих підприємств і галузей, а кластерний підхід передбачає багаторівневе управління, співробітництво суб'єктів різних галузей та формування сприятливого середовища для співробітництва і розвитку.

Підкреслимо, що сьогодні фіксується ефект від кластерного підходу до розвитку регіонів та окремих територій: він вийшов за межі лише економіко- виробничої взаємодї, дає можливість досягати результату діяльності учасників через об'єднання у асоціації, а також, досягнення синергетичного ефекту розвитку територій, на яких розмішуються кластери. Відтак, такий підхід може застосовуватись в межах реінжинірингу управлінських процесів, що їх здійснюють органи публічної влади.

Крім самих кластерних моделей, відповідні стратегії та програми підтримки на державному рівні є також визначальними факторами успіху кластеризації. Сьогодні в кожному регіоні розробляються регіональні стратегії розвитку та програми, метою яких є визначення довгострокових цілей розвитку, параметрів прогнозних змін, в межах чинної Державної стратегії регіонального розвитку та, орієнтуючись на місцеві особливості. Вони передбачають конкретні дії регіональної влади та задають параметри для функціонування решти акторів, прямо чи опосередковано залучених до процесів регіонального розвитку, в розрізі пріоритетних для регіонів сфер економічної діяльності, з метою досягнення бажаних прогнозних орієнтирів. А отже діяльність органів публічної влади із реалізації заходів щодо регіонального розвитку базується, в першу чергу, на формуванні зв'язків та забезпеченні ефективної взаємодії усіх суб'єктів регіонального розвитку, якими є як органи публічної влади, так і, зважаючи на децентралізацію та територіальний підхід до управління, комерційні підприємства і некомерційні організації, а також окремі громадяни. Фактично, у своїй взаємодії суб'єкти регіонального розвитку формують певну мережу, яка працює над подоланням протирічь, узгодженні суспільно-важливих інтересів та прозорому і чіткому розподілі ресурсів розв'язанням завдань та, як наслідок, досягненням цілей якісних перетворень окремих територій.

Якщо говорити в загальному, то кластерний підхід - це комплексний, науково-практичний підхід до розвитку територій у цілому, а не окремих об'єктів, а діяльність з реалізації кластерного підходу - це комплекс організаційно-економічних заходів із консолідації всіх суб'єктів регіонального розвитку, що має бути формалізований у стратегіях і програмах розвитку регіонів [3].

Як зазначає І.О. Дегтярьова, "застосування кластерного підходу в управлінні регіональним розвитком означає поєднання інтересів і співпрацю не тільки суб'єктів господарювання, а й органів публічної влади регіону та сусідніх територій, наукових і освітніх установ, громадських організацій, інших зацікавлених сторін, що дає змогу концентрувати ресурси (матеріальні, фінансові, організаційні, людські, інформаційні та ін.) і таким чином знижувати загальні витрати та підвищувати ефективність діяльності. Саме цей підхід дає змогу формувати і реалізовувати конкурентний потенціал регіону як економіко- соціальної системи та специфічного економічного суб'єкта"[4]. Саме таке трактування, крім того, демонструє можливість користуватись кластерним підходом у сфері державного (публічного) управління.

При цьому, основною перевагою такого підходу в діяльності органів публічної влади - є рівність у сіх учасників, як представників бізнесу та науки, так і владних структур. Таким чином, забезпечується вкорінення у громадську свідомість і державний лад нових принципів організації спільних дій, орієнтованих не на підкорення (нехай в ім'я загально значущих цілей), а на діалог, інтеракцію, взаємодію держави і суспільства в розв'язанні питань, що становлять загальний інтерес. Зрештою, повноцінна діалогічна взаємодія відбудеться саме в системі горизонтальних взаємозв'язків [3].

Кластерний підхід надає регіональним органам публічної влади інструментарій ефективної взаємодії з бізнесом, більш глибокого розуміння його характерних показників і тактичних завдань, що закладає основу для цілеспрямованого і мотивованого стратегічного планування та більш ефективного досягнення поставлених цілей і вмотивованих результатів, як наслідків реалізації заходів регіонального розвитку . Таким чином його доречно застосовувати в контексті здійснення реінжинірингу процесів управління підходу, що базується на управлінських інноваціях. При цьому, кластерний підхід, у залежності від стратегічних пріоритетів регіонального розвитку може запроваджуватися за трьома функціонально-структурними підходами як особливий тип: виробничих агломерацій, мережевих структур, кластерних ініціатив [3]. Зрештою ж, кластерний підхід має реалізовуватись через комплекс заходів зі зближення усіх регіональних суб'єктів і знайти відображення у стратегіях та програмах розвитку регіонів з метою посилення переваг кластерів та зниження ризиків від участі в них різноманітного кола суб'єктів.

Варто зосередити увагу, що важливим елементом кластеризації економіки держави є фасилітатор (суб'єкт сприяння кластерному розвитку), первинною роллю якого є допомога кластеру у процесі формування та мотивації потенційних членів кластеру до проведення спільної діяльності. Окрім промислових асоціацій, торгівельних палат, на початкових стадіях кластерного розвитку сама держава може виступати у ролі фасилітатора, шляхом прийняття кластерних стратегій, через діяльність агенцій регіонального розвитку та/ або регіональних органів влади, що ініціюють процес кластерного розвитку [3].

Крім того, варто відмітити, що досвід інших країн свідчить про відсутність єдиних уніфікованих механізмів створення і розвитку кластерів. При цьому, аналіз історії формування будь-якого кластера не дозволяє говорити про суто природні або штучні процеси. Формування кластера - це досить довгий процес, що передбачає значні зусилля з боку багатьох суб'єктів. У зв'язку з цим, важливим є не питання принципової участі або неучасті держави (і навіть не в масштабі такої участі), а вибору тих сфер, в яких державі доцільно проявити свою активність, і використати інструменти управління для отримання ефекту для всієї території. При цьому роль державних і регіональних органів влади в активізації та розвитку кластера є вирішальною. Однак варто зауважити, що у всіх країнах кластерні асоціації виконують представницьку функцію, а також напряму співпрацюють з урядом при створенні стратегічних документів та програм.

Окремо слід виділити напрями та інструменти державної підтримки, які закладені в кластерні політики. Згідно загальноєвропейського дослідження проведеного в 2018 році, що охопило 29 національних кластерних програм, найбільш поширеними інструментами державної підтримки кластерів є: підтримка участі МСП в кластерах; підтримка міжнародної співпраці кластерів в одному секторі; підтримка міжсекторної співпраці; фінансування зустрічей та нетворкінгу; підримка виходу на інші ринки; підримка активностей кластеру щодо розвитку МСП; промоція еко-ефективності; створення нової кластерної інфраструктури; вирощування бізнесі та допомога в масштабуванні [2].

Якщо ж говорити суто про Європейський кластерний підхід для економічного зростання, то варто зауважити, що він базується на трьох основних принципах:

1) нові галузі, що швидко розвиваються;

2) міжрегіональне співробітництво й інтернаціоналізація кластерів

3) кластерний передовий досвід як результат регулярних бенчмаркінгових аналізів та розповсюдження інформації про кращі практики.

Загалом у Європі налічується близько 2950 кластерів, тобто об'єднань, визначених як регіональні концентрації учасників відповідних галузей. Економічні активності, які стосуються європейських кластерів, покривають до 39% робочих місць й до 55% фондів зарплат ЄС [5]. Хоча європейська кластерна практика є неоднорідною, але відповідна політика на національному рівні реалізована в Австрії, Чехії, Данії, Естонії, Франції, Німеччині Польщі та інших країнах. Кластерна політика регіонального рівня реалізується в Бельгії, Греції. Є також низка країн, в яких на сьогодні відсутні спеціальні програми, або вони підтримуються суміжними програмами чи структурними фондами ЄС [6].

Україна значно відстає в напрямку імплементації державної політики та стратегії кластеризації. За даними [5], станом на 2021 рік, найпоширеніші кластери в ІТ сфері (31%), аграрній (16%) деревообробці та меблевій галузі (13%) та енергетиці. Разом з тим, відзначалася активність об'єднання в кластери в таких видах економічної діяльності як: аерокосмічна галузь, автоматизація, логістика, мода, поліграфія, креативні індустрії, машинобудування, інноваційні технології, текстиль.

Разом з тим, наша держава проявляє високу активність створених кластерів як на місцевому, національному так і на міжнародному рівні (зокрема, участь в Європейській спільноті кластерів - European Claster collaboration platform, кооперація з європейськими кластерами в обміні досвідом, кращими практиками та спільних транскордонних проєктах).

Наразі розроблений проєкт Національної програми кластерного розвитку до 2027 року [6], що включає в себе концептуальне бачення, орієнтири розвитку та рекомендації до впровадження кластеризації в Україні; функціонує ініціативна платформа промислових та бізнес-асоціацій Industry4Ukraine [7], яку підтримують більше 30 бізнес-об'єднань та більше 50 асоціацій;. на базі платформи Industry4Ukraine реалізується значна кількість проєктів щодо розвитку кластерів в Україні, в тому числі, спільно з Міністерством економіки України, Торгово-промисловою палатою України, за підтримки Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); напрямки щодо кластеризації та поширення кластерного підходу в діяльність органів публічної влади (зокрема в частині узгодження регіональних стратегій розвитку із секторальними документами) визначені в цілях Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року. Разом з тим Стратегією передбачене забезпечення приєднання всіх регіонів України до Європейської платформи смарт-спеціалізації (S3 Platform) [8] з метою відкриття доступу регіонам України до інструментів платформи, що стане ще одним стимулом до розвитку кластерів, бо в політиках ЄС кластери виступають головним інструментом не лише регіональних стратегій по інноваціям та діждиталізації, а і смарт-спеціалізації регіонів.

Зауважимо, увесь інструментарій реалізації поставлених перед регіонами та громадами України завдань, подальша підтримка їх конкурентоспроможності має бути скоригована на умови воєнного стану та необхідність відбудови тих громад, що постраждали від воєнних дій з боку російської федерації. Адже, станом на 30 квітня 2022 року, із 1469 громад України 270 громад, що розташовані та територіях 8 областей (за виключенням анексованої у 2014 АР Крим), визнані такими, що віднесені до районів проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) [9]. Крім того, інфраструктурні руйнування та спад економіки, а також соціальні та екологічні проблеми, спричинені воєнними діями, міграцією населення, зниженням рівня доходів населення - присутні в усіх регіонах України. З одного боку ми отримали визнаний світом бренд «Україна», а з іншого - необхідність знайти найоптимальніше рішення післявоєнного відновлення територій та громад та забезпечення їх конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі, щоб відповідати образу сильної держави загального добробуту, з низьким рівнем корупції, високим рівнем економіки та енергетичної незалежності [10]. Разом з тим, чітко розуміємо, що наша країна має використати саме підходи «за цілями» та «за результатами», співмірні з новою регіональною політикою Європи, такі, що даватимуть не лише результат із тривалими синергетичними ефектами, а і підвищуватимуть можливість фінансування за рахунок міжнародних структурних та інвестиційних фондів.

В даному контексті та у тісному зв'язку з кластерним підходом, вестимо мову про застосування новітнього підходу смарт-спеціалізації («S3», - від англ Smart Specialisation Strategy), що визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використання. Нагадаємо, що реалізація в Україні ідеї смарт-спеціалізації є одним із важливих напрямів реалізації положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також економічної інтеграції із загальним ринком ЄС і забезпечення включеності в глобальні ланцюги доданої вартості.

Документом, який слугує правовою основою побудови та імплементації стратегій смарт-спеціалізації, є Регламент (ЄС) 1301/2013 Європейського Парламенту та Ради від 17 грудня 2013 року. Згідно з ним, стратегія смарт- спеціалізації - це національна або регіональна інноваційна стратегія, яка визначає пріоритети з метою створення конкурентної переваги шляхом розробки та узгодження власних переваг у сфері наукових досліджень та інновацій з потребами бізнесу з метою узгодження нових можливостей та розвитку ринку, уникаючи при цьому дублювання і фрагментації зусиль. Стратегія смарт-спеціалізації може бути інтегрованою в систему національної або регіональної стратегічної політики у сфері досліджень та інновацій. [11]

Стратегії смарт-спеціалізації повинні розроблятися шляхом залучення національних чи регіональних органів управління та всіх зацікавлених сторін, таких як університети та дослідницькі інститути, промисловість та соціальні партнери у процесі вироблення спільної візії майбутнього розвитку.

Головними завданнями смарт-спеціалізації, визначеними Європейською Комісією, є: реформа регіональних дослідницьких та інноваційних систем, посилення співпраці в інноваційних інвестиціях між регіонами; використання наукових досліджень та інновацій у менш розвинених та промислових перехідних регіонах; використання синергії та взаємодоповнення між політиками та інструментами ЄС, стимулювання міжрегіонального, транскордонного, міжсекторного співробітництва.

Відповідно й базуючись на попередньому досвіді, ЄС виробив набір правил, що стосуються вибору пріоритетів інноваційного розвитку на регіональному рівні. Ці правила зібрані в єдиному методичному документі ЄС - «Керівництві по розробці дослідницьких та інноваційних стратегій розумної спеціалізації» (RIS3 Guide). S3 передбачає розподіл функцій за рівнями управління: на (над)національному рівні задаються загальні умови розробки та реалізації стратегій, верифікація пріоритетів, формуються єдині бази даних для аналітичних порівнянь, тоді як на регіональному рівні виконується безпосередній вибір пріоритетів інноваційного розвитку, розробляється стратегії їх реалізації та створюються відповідні координаційні структури. Європейським регіонам та країнам вдалось отримати позитивні результати у цих напрямках, тож реалізація стратегій RIS3 продовжуватиметься і в наступному стратегічному періоді.

На координаційній платформі ЄС -Smart Specialisation Platform, станом на 2020 рік, було представлено більше 170 зареєстрованих регіонів, які представляють свої інноваційні пріоритети. З 2014 по 2020 рік 5 регіонів України зареєструвалися на платформі Smart Specialization Platform (S3P). Станом на травень 2022 року, на S3P значаться 5 українських регіонів рівня NUTS-2 (Черкаський, Чернігівський, Донецький, Івано-Франківський,

Харківський) та 10 - рівня NUTS-3 (Хмельницький, Кіровоградський, Київський, Львівський, Луганський, Полтавський, Рівненський, Тернопільський, Закарпатський, Вінницький). Найважливішим досягненням розумної спеціалізації є розширення масштабів розумної спеціалізації з 3 пілотних регіонів (у 2014) на всю країну - 25 регіонів. [12]

Основними концептуальними положеннями смарт- спеціалізації є: 1) RIS3 - дослідницькі та інноваційні стратегії розумної спеціалізації через концентрацію державних ресурсів, а також ресурсів з інших джерел в інвестиції в сферу знань за окремими видами діяльності для зміцнення та використання конкурентних переваг; 2) вибір регіону як основного об'єкта спеціалізації; її як головного напряму реалізації стратегії; 4) віднесення до основних критеріїв вибору предметних областей ключових активів і можливого потенціалу диверсифікації міжнародного становища регіону як локального вузла в глобальних ланцюгах [11].

Концептуально смарт-спеціалізація передбачає усунення бар'єрів між продукуванням об'єктів інтелектуальної власності, їх впровадженням в формі інновацій, підготовкою людського капіталу із залученням держави, бізнесу, громадського середовища. Тобто, йдеться про вертикальну модель інвестування державою в науку і освіту з неодмінною оптимізацією інвестицій і врахуванням реальних можливостей і ресурсів [13]. Смарт-спеціалізація визначається як підхід, при якому регіональні інтереси стають основою і складовою загальнонаціональних пріоритетів за рахунок вертикально орієнтованого підходу до вибору галузей або сфер державної підтримки, передбачає формування регіональної спеціалізації за рахунок консолідації зусиль усіх суб'єктів регіону на конкретних бізнес-функціях і процесах.

В проєкті Національної кластерної стратегії є окремий розділ по інтеграції з S3, а кластери позиціонуються як інструмент №1 по реалізації стратегій S3. Такий підхід є логічним, бо смарт-спеціалізація - концепція та політика інноваційного регіонального розвитку, що сприяє економічному зростанню через краще розкриття його потенціалу. Разом з тим, стратегія смарт-спеціалізації є не просто документом планувального типу, національна/регіональна стратегія дослідження та інновацій для смарт- спеціалізації - це інтегрована, локальна програма трансформації, що базується на чотирьох загальних принципах: Вибір та критична маса (обмежена кількість пріоритетів визначених з урахуванням регіональної спроможності та міжнародної співпраці); Конкурентна перевага (процес підприємницького відкриття); Взаємозв'язок та кластери (синхронізуй те, що є в тебе з тим, що має решта світу); Спільне управління (приватно-державно партнерство, модель чотирьох спіралей (Quadruple Helix), де уряд, бізнес, наука та громадяни працюють разом, щоб передбачити майбутнє і проводити структурні зміни далеко за рамки того, що може зробити окремо одна організація чи людина) [14].

Впровадження підходів смарт-спеціалізації в практичну діяльність реалізується за рахунок здійснення шести кроків, що становлять основу методології смарт-спеціалізації: 1. Аналіз регіонального контексту та інноваційного потенціалу; 2. Встановлення інклюзивної структури управління; 3. Вироблення спільного бачення щодо майбутнього регіону; 4. Вибір обмеженої кількості пріоритетів для регіонального розвитку; 5. Встановлення узгодженої політики, дорожньої карти та плану дій; 6. Впровадження системи моніторингу та оцінки [14]. Ці шість кроків можуть бути реалізовані послідовно. Проте слід пам'ятати, що один крок може накладатися на інший у випадку якщо до реалізації стратегії вступають нові учасники, або коли новий аналіз розкриває нереалізований попередньо потенціал, або коли поточні проекти дають результати, які можуть змінити базовий контекст стратегії в ході її реалізації. Тому вони не повинні розглядатися як окремі та автономні етапи процесу, а як взаємодіючі компоненти комплексної схеми проектування та моделювання, що залежать від специфіки регіонального контексту. Як свідчать дослідження щодо планування регіонального розвитку та збереження і нарощування конкурентоспроможності регіонів у поствоєнний період, поряд із проектами міжнародної допомоги, на державному рівні вже ведеться робота щодо стратегічного окреслення шляхів подальшого відновлення та розвитку, в тому числі із застосуванням визнаного в світі кластерного підходу [10]. Так:

- Офісом президента на засіданні Конгресу місцевих та регіональних рад 27 квітня 2022 анонсовано створення бази потреб усіх населених пунктів України та розробки концепції для них з урахуванням потреб громад, для чого були сформовані 14 кластерів інфраструктури, що потребує відновлення чи модернізації [15];

- Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування визначає серед актуальних питань на період воєнного стану та після його завершення - створення кластерів економічного відновлення України на основі оновлених демографічних характеристик регіонів внаслідок внутрішнього переміщення населення, в тому числі шляхом субсидіювання профільних підприємств, створення нових робочих місць [16];

- запущено електронну інтерактивну платформу ReStart икгаіпе, як відкритий колектив професіоналів, що передбачає: 1) створення основи для стратегій відновлення та перебудови, організованих у 9 кластерів (обстеження, повернення, очищення, прогнозування, пам'ять, планування, фінансування, участь, будування); 2) розробку інструментів та рекомендацій для кожного кроку та визначення підходів; 3) реалізацію у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами та особами, які приймають рішення [17]. 

Висновки

Смарт-спеціалізація, як і кластерний підхід, базується на партнерстві між представниками бізнесу, влади, науково-технічних установ та громадськості. Особливість цієї політики полягає в тому, що влада спонукає та стимулює підприємців, науку та розробників краще співпрацювати з підприємствами для розкриття головних напрямів та-чи секторів спеціалізації регіону. Тому кластери є важливими в цій концепції і як головні «блоки» для будівництва такої спеціалізації, і як засоби впровадження цієї стратегії.

Зрозуміло, що складна ситуація в Україні та нові виклики, що принесла із собою війна, стануть передумовою перегляду та актуалізації документів стратегічного та планувального характеру на усіх управлінських рівнях, починаючи від Стратегії сталого розвитку України до 2030 року та Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки до усіх регіональних і місцевих стратегій розвитку, з переорієнтацією на забезпечення добробуту населення і майбутніх поколінь в нових умовах. Дані аспекти складатимуть основу пошуків рішень багатьох практиків та науковців. Разом з тим, з огляду на тенденції вбачаємо за актуальне:

- продовжувати роботу із впровадження кластерного підходу та смарт- спеціалізації до планування регіонального /місцевого розвитку;

- сприяти залученню усіх регіонів України до інтегрованих, локальних програм трансформації, як Smart Specialisation Platform;

- сприяти впровадженню інтегрованого підходу управління за прикладом смарт-сіті на рівні міст та територіальних громад;

- конкретизувати місце та сприяти максимальному залученню агенцій регіонального розвитку до процесів планування регіонального/місцевого розвитку.

Література

1. Cluster programmes in Europe and beyond: Report. URL:https://clustercollaboration.eu/news/report-cluster-programmes-europe-and-beyond

2. Шийко Л. Кластерні політики в Європі і не тільки. INDUSTRY4UKRAINE URL: https://www.industry4ukraine.net/publications/klasterni-polityky-v-yevropi-i-ne-tilky

3. Тодорова О.Л. Кластерний підхід як публічний інструмент реалізації державної політики регіонального розвитку : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Одеса. 2016.- 170 с.

4. Дегтярьова І. О. Наукові та практичні аспекти застосування кластерного підходу в управлінні конкурентоспроможністю регіонів України. URL: http://www.academy.gov.ua/ ej/ejl3/txts/Degtyaryova.pdf

5. Юрчак Олександр. Що необхідно для розвитку кластерів в Україні. GMK Center. URL: https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya-rozvitku-klasteriv-v-ukraini/

6. Національна програма кластерного розвитку до 2027: проєкт. URL:https://mautic.appau.org.ua/asset/166:proekt-nacprogrami-klasternogo-rozvitku-do-2025-v1pdf

7. INDUS TRY4UKRAINE: платформа промислових та хайтек секторів URL:https://www.industry4ukraine.net/

8. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки: постанова КМУ від 5 серпня 2020 р. № 695 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695- 2020-%D0%BF#Text

9. Оновлено перелік громад в зонах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та тих, що в оточенні. Веб сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. URL: https://minre.gov.ua/news/onovleno-aktualnyy-perelik- gromad-v-zonah-boyovyh-diy-na-tot-ta-tyh-shcho-v-otochenni-0.

10. Погосян В. Перспективи відновлення і збереження конкурентоспроможності регіонів і територіальних громад в умовах воєнного стану та після його завершення. Публічне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи: матеріали ХІІІ Міжнар. наук. конф. аспірантів та докторантів із державного управління. 27 трав. 2022 р.

11. Територіальний розвиток і регіональна політика. Стратегування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації: наукова доповідь / наук. ред. д.е.н., проф. Сторонянська І.З. Львів, ІРД НАНУ. 2020. 141 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку») http://economika.kr-admin.gov.ua/files/dolishn_smart.pdf.

12. Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/s3concept.

13. Патицька Х. О. Стратегія смарт-спеціалізації в контексті забезпечення конкурентоспроможності регіону: теоретичний аспект. Ефективна економіка. 2019. № 11. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7399 (дата звернення: 25.04.2021). DOI: 10.32702/2307-2105-2019.11.53

14. Керівництво зі стратегії досліджень та інновацій для смарт спеціалізації. URL: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kerivnitstvo-Smart-Spetsializatsiyi- DG-JRC-skrocheniy-ukr.-pereklad- 1-1.pdf

15. Країна з новим баченням, без радянщини: в ОП сформували 14 кластерів інфраструктури, що потребують відновлення. Espreso.tv. 28 квітня 2022. URL: https://espreso.tv/kraina-z-novim-bachennyam-bez-radyanshchini-v-op-sformuvali-14-klasteriv- infrastrukturi-shcho-potrebuyut-vidnovlennya.

16. Лист Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ВРУ до Директора Директорату людської гідності, рівності та врядування Ради Європи Генерального директорату ІІ - з питань демократії Генерального секретаріату Ради Європи п. Клаудії Лучіані. Вих. № 04-23/132022/59289 від 03.04.2022. URL: https://komsamovr.rada.gov.ua/uploads/documents/43084.pdf.

17. ReStart Ukraine: комплексна електронна платформа. URL: https://restartukraine.io/ua/.

References

1. Cluster programmes in Europe and beyond: Report. clustercollaboration.eu. Retrieved from https://clustercollaboration.eu/news/report-cluster-programmes-europe-and-beyond. [in English].

2. Shyiko, L.(2021) Klasterni polityky v Yevropi i ne tilky [Cluster policies in Europe and beyond]. www.industry4ukraine.net. Retrieved from https://www.industry4ukraine.net/publications/ klasterni-polityky-v-yevropi-i-ne-tilky [in Ukrainian].

3. Todorova, O.L. (2016). Klasternyi pidkhid yak publichnyi instrument realizatsii derzhavnoi polityky rehionalnoho rozvytku [Cluster approach as a public tool for the implementation of state policy of regional development]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa. [in Ukrainian]

4. Dehtiarova I. O. (2011). Naukovi ta praktychni aspekty zastosuvannia klasternoho pidkhodu v upravlinni konkurentospromozhnistiu rehioniv Ukrainy. [Scientific and practical aspects of the cluster approach using in administration the competitiveness of the regions of Ukraine.]. www.academy.gov.ua. Retrieved from http://www.academy.gov.ua/ej/ej 13/txts/Degtyaryova.pdf [in Ukrainian].

5. Iurchak, Oleksandr. (2020) Shcho neobkhidno dlia rozvytku klasteriv v Ukraini. [What is needed for the development of clusters in Ukraine.]. GMK Center Retrieved from https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya-rozvitku-klasteriv-v-ukraini/ [in Ukrainian].

6. Proiekt “Natsionalnoi prohramy klasternoho rozvytku do 2027” [The Project of "National Cluster Development Program until 2027"]. (n.d.). mautic.appau.org.ua. Retrieved from https://mautic.appau.org.ua/ asset/ 166:proekt-nacprogrami-klasternogo-rozvitku-do-2025-v1 pdf [in Ukrainian].

7. Platforma promyslovykh ta khaitek sektoriv “INDUSTRY4UKRAINE”. [The platform of industrial and high-tech sectors “INDUSTRY4UKRAINE”]. www.industry4ukraine.net. Retrieved from https://www.industry4ukraine.net//. [in Ukrainian].

8. Postanova KMU «Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na 2021-2027 roky» [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the State Strategy for Regional Development for 2021-2027"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

9. Onovleno perelik hromad v zonakh boiovykh dii, na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh ta tykh, shcho v otochenni [The list of communities in combat zones, in the temporarily occupied territories and those in the vicinity has been updated.]. minre.gov.ua. Retrieved from https://minre.gov.ua/news/onovleno-aktualnyy-perelik-gromad-v-zonah-boyovyh-diy-na-tot-ta-tyh- shcho-v-otochenni-0. [in Ukrainian].

10. Pogosian, V. (2022). Perspektyvy vidnovlennia i zberezhennia konkurentospromozhnosti rehioniv i terytorialnykh hromad v umovakh voiennoho stanu ta pislia yoho zavershennia [Prospects for restoring and maintaining the competitiveness of regions and territorial communities in martial law and after its completion]. Proceedings from ISC '22: XIII Mizhnar. nauk. konf. aspirantiv ta doktorantiv iz derzhavnoho upravlinnia “Publichne upravlinnia v Ukraini: istoriia derzhavotvorennia, vyklyky ta perspektyvy ” - The XIII International. Science. conf. postgraduate and doctoral students in public administration “Public administration in Ukraine: the history of state formation, challenges and prospects”. Odesa [in Ukrainian].

11. Storonianska, I.Z. (Eds.). (2020). Naukova dopovid “Terytorialnyi rozvytok i rehionalna polityka. Stratehuvannia rehionalnoho rozvytku na zasadakh smart-spetsializatsii” [Scientific report "Territorial development and regional policy. Strategies for regional development on the basis of smart specialization"]. Lviv, IRD NANU. [in Ukrainian].

12. Official website of the Smart Specialisation Platform. s3platform.jrc.ec.europa.eu. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/s3concept. [in English].

13. Patytska, Kh. O. (2019). Stratehiia smart-spetsializatsii v konteksti zabezpechennia konkurentospromozhnosti rehionu: teoretychnyi aspekt. [Strategy of smart specialization in the context of ensuring the competitiveness of the region: a theoretical aspect.]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 11. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7399 . DOI: 10.32702/2307

14. Kerivnytstvo zi stratehii doslidzhen ta innovatsii dlia smart spetsializatsii. [Guide to research and innovation strategy for smart specialization]. www.minregion.gov.ua. Retrieved from https://espreso.tv/kraina-z-novim-bachennyam-bez-radyanshchini-v-op-sformuvali-14-klasteriv- infrastrukturi-shcho-potrebuyut-vidnovlennya. [in Ukrainian].

15. Kraina z novym bachenniam, bez radianshchyny: v OP sformuvaly 14 klasteriv infrastruktury, shcho potrebuiut vidnovlennia. (2022) [The country with a new vision, without sovietness: 14 infrastructure clusters have been formed in the OP that need to be rebuilt]. Espreso.tv. Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kerivnitstvo-Smart-Spetsializatsiyi-DG-JRC-skrocheniy-ukr.-pereklad-1-1.pdf. [in Ukrainian].

16. Lyst Komitetu z pytan orhanizatsii derzhavnoi vlady, mistsevoho samovriaduvannia, rehionalnoho rozvytku ta mistobuduvannia VRU do Dyrektora Dyrektoratu liudskoi hidnosti, rivnosti ta vriaduvannia Rady Yevropy Heneralnoho dyrektoratu II - z pytan demokratii Heneralnoho sekretariatu Rady Yevropy p. Klaudii Luchiani. [The Letter from the Committee on Public Administration, Local Self-Government, Regional Development and Urban Development of the Verkhovna Rada to the Director of the Directorate of Human Dignity, Equality and Governance of the Council of Europe of the Directorate General for Democracy of the General Secretariat of the Council of Europe]. (n.d.). komsamovr.rada.gov.ua Retrieved from https://komsamovr.rada.gov.ua/ uploads/documents/43084.pdf. [in Ukrainian].

17. Kompleksna elektronna platforma “ReStart Ukraine”. [Complex electronic platform “ReStart Ukraine”] restartukraine.io. Retrieved from https://restartukraine.io/ua/.. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru