Питання місця і ролі прокуратури України в системі поділу державної влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПИТАННЯ МІСЦЯ І РОЛІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Іонушас Сергій Костянтинович,

народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності

Анотація

правовий прокуратура судовий влада

Стаття присвячена дослідженню місця і ролі прокуратури України в системі поділу державної влади в контексті конституційної модернізації цього інституту. Розглянуто дискусійні питання правового змісту оновлених функцій прокуратури. Метою статті є аналіз змісту конституційних функцій та повноважень прокуратури України з точки зору їх структурно-функціонального зв'язку із компетенцією органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Наукова новизна статті полягає у дослідженні ролі прокуратури в механізмі поділу державної влади на основі аналізу зв'язку конституційних функцій та повноважень органів прокуратури України з повноваженнями органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Висновки. Зміни до Конституції України щодо правосуддя формально об'єднали інститут прокуратури й інститут правосуддя та зумовили оновлення змісту конституційних функцій прокуратури. Така модернізація прокуратури останніми роками вкотре актуалізує дослідження питання її місця і ролі в системі поділу української влади. За змістом конституційних функцій та визначених у законодавстві повноважень компетенція органів прокуратури є дотичною до компетенції органів усіх гілок державної влади. Водночас, цей інститут має свою конституційно-правову природу і виконує особливу роль в механізмі стримувань і противаг. Компетенційно прокуратура не може бути «утиснута» в рамки якоїсь однієї з гілок влади - законодавчої, виконавчої чи судової. Інститут прокуратури перебуває в межах регулятивного впливу конституційного принципу поділу державної влади та запровадженого в Основному Законі України механізму стримувань і противаг. За своєю соціальною роллю прокуратура України є органом забезпечення законності, а отже, і верховенства права.

Ключові слова: прокуратура України, поділ державної влади, конституційні функції прокуратури України, компетенція органів прокуратури України. 

Abstract

The place and role of the prosecutor's office of ukraine in the system of division of state power. Ionushas Serhii K., People's Deputy of Ukraine, Deputy Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Law Enforcement

The article is devoted to the research of place and role of the Prosecutor's Office of Ukraine in the system of division of state power and in the context of constitutional modernization of this institution. Discussion issues of legal content of modernized functions of the prosecutor's office are considered. Role of the prosecutor's office system in the mechanism shares power in Ukraine is described.

The purpose of the article is to analyze the content of constitutional functions and powers of the Prosecutor's Office of Ukraine in context of structural and functional connection with competence of the legislative, executive and judicial authorities.

The scientific novelty of the article consist in analysis of content of constitutional functions and powers of the prosecutor's office of Ukraine from the point of view of communication with the legislative, executive or judicial bodies and the role of the prosecutor's office in mechanism shares power.

Conclusions. Amendments to the Constitution of Ukraine on justice formally merged the institute of the Prosecutor's Office and the institute of Justice and led to an update of the content of the constitutional functions of the Prosecutor's Office. Such modernization of the Prosecutor's Office in recent years has once again brought to the fore the study of its place and role in the system of separation of Ukrainian power. According to the content of constitutional functions and powers defined in the legislation, the competence of prosecutors is tangent to the competence of all branches of government, and, at the same time, this institution has its own special constitutional and legal nature and plays a special role in the mechanism ofchecks and balances. Competently, the prosecutor's office cannot be «squeezed» into one of the branches of government - legislative, executive or judicial. The Institute of the Prosecutor's Office is within the regulatory influence of the constitutional principle of division of state power and the mechanism of checks and balances introduced in the Basic Law of Ukraine. According to its social role, the Prosecutor's Office of Ukraine is a body for ensuring the legality and, consequently, the rule of law.

Key words: Prosecutor's Office of Ukraine, division of state power, constitutional functions of the Prosecutor's Office of Ukraine, competence of the Prosecutor's Office of Ukraine.

Постановка проблеми та аналіз досліджень і публікацій

Питання про соціальну роль прокуратури України, її місце та роль в системі поділу державної влади набуло актуальності від початку формування її як органу (системи органів) незалежної України.

Дослідженню конституційно-правового статусу прокуратури України, питань її ролі і місця в системі поділу влади приділяли увагу багато вчених, фахівців, зокрема О. Баганець, Л. Грицаєнко, О. Демський, В. Долежан, М. Косюта, О. Литвак, О. Михайленко, М. Михеєнко, Г. Мурашин, Н. Наулік, В. Руденко, М. Сірий, Г. Середа, В. Сухонос, О.Толочко, В. Шатіло, Ю. Шемшученко, М. Якимчук та ін.

Зміни до Конституції України щодо правосуддя формально об'єднали інститут прокуратури й інститут правосуддя у Розділі УШ «Правосуддя» та зумовили оновлення змісту конституційних функцій прокуратури. Така модернізація прокуратури останніми роками вкотре актуалізує дослідження питання її місця і ролі в системі поділу української влади.

Відзначимо, що у період чинності Конституції України зразка 1978 р. інститут прокуратури, зважаючи на назву розділу УШ «Правосуддя, арбітраж і прокурорський нагляд», зберігав формально-структурний взаємозв'язок із системою правосуддя. Із прийняттям Конституції України 1996 р. прокуратура втратила цей формальний зв'язок з судовою гілкою влади. Натомість зміни до Конституції України на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016 р. спричинили відновлення цього зв'язку, але вже на якісно інших змістовних правових засадах.

Метою статті є аналіз змісту конституційних функцій та повноважень прокуратури України з точки зору їх структурно-функціонального зв'язку із компетенцією органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Виклад основного матеріалу

В юридичній науці багато років ведуться дискусії щодо ролі і місця інституту прокуратури України в системі органів державної влади. У фаховій юридичній літературі можна знайти чимало аргументів для віднесення прокуратури до органів законодавчої, виконавчої, судової влади; дискутується ідея контрольної гілки влади і місця прокуратури в ній; обґрунтовується відособлення інституту прокуратури в системі поділу влади і його інструментальна роль в системі стримувань і противаг.

Із змінами конституційно-правового статусу прокуратури України у зв'язку з реформуванням системи правосуддя та набуттям прокуратурою зв'язку із судовою гілкою влади, здавалося б, правове положення прокуратури в системі поділу влади гармонізувалося з її соціальною роллю та конституційними функціями. Утім, незважаючи на ці новації, не зникає питання про те, для чого необхідна прокуратура в державі, які вона повинна виконувати функції, якими мають бути її місце і роль в системі поділу влади.

Як відзначив М. Косюта, оптимальне вирішення питання про віднесення прокуратури України до однієї з гілок державної влади має принципове значення як з теоретичного, так і практичного погляду. «Віднесення прокуратури України до однієї з гілок державної влади обумовлено двома обставинами. По-перше, положення, що стосуються прокуратури, включені до Розділу VIII Конституції «Правосуддя», що більш ніж прозоро демонструють ставлення авторів Основного Закону України до цієї проблеми. По-друге, в затвердженій Президентом України Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 20152020 роки прокуратуру визнано суміжним із судовою владою державно-правовим інститутом» [1, с. 110.].

Водночас О. Вакарова слушно зауважує, що «значна частина питань конституційно-правового статусу прокуратури як новітнього правоохоронного та правозахисного органу державної влади після проведення конституційної реформи 2016року залишаються невирішеними та потребують детального наукового опрацювання. Одними з таких питань є визначення поняття прокуратури та місце цього інституту серед інших органів публічної влади» [2, с. 84-85].

Конституцією України у ст.131-1 визначено, що прокуратура здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Щодо здійснення прокуратурою підтримання публічного обвинувачення в суді, здається все зрозуміло. Аналогічна функція прокуратури існує у переважній більшості зарубіжних країн. Якщо така функція є ключовою для прокуратури, то цей державний орган має функціонувати при судах і виконувати відповідну роль в системі правосуддя як суміжний із судової владою інститут, який має сприяти здійсненню судом правосуддя.

У питаннях здійснення прокуратурою організації і процесуального керівництва до- судовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку роль прокуратури вже не є такою однозначною.

На етапі організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратура, по суті, здійснює управлінські функції - організацію і управління у сфері досудового дослідування щодо фактів протиправних діянь. При цьому, в результаті поєднання організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратура, фактично, набуває повноваження здійснення досудового розслідування. У зв'язку з цим, суддя Конституційного Суду України М. І. Мельник у своїй окремій думці щодо висновку Конституційного Суду України (у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 в 158 Конституції України) відзначав, що «закріплення в Конституції повноваження прокуратури здійснювати досудове розслідування негативно вплине на інституційну спроможність прокуратури, призведе до зосередження у неї двох взаємо- виключних функцій - здійснення досудового розслідування та нагляду за ним. Поєднання їх з функцією підтримання публічного обвинувачення в суді створить конституційні передумови для порушення принципу проведення об'єктивного, повного і всебічного досудового розслідування, різного роду службових зловживань під час проведення такого розслідування, що може призводити до обмеження чи позбавлення гарантованих Конституцією України права на захист від обвинувачення, права на презумпцію невинуватості, права на судовий захист (статті 55, 59, 62, 63 Конституції України)» [3].

Відомий фахівець з питань прокурорського нагляду О. Баганець так само звернув увагу на зазначені суперечності. Він, зокрема, зауважив: «Незрозумілою є нова функція органів прокуратури під назвою «організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням», про що в указаних двох законах не згадується. Чи співпадають ці дві частини між собою? Про що все таки ідеться: про «організацію досудового розслідування», чи про «організацію процесуального керівництва»? Незрозумілим є й поняття «нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку». Можна лише допустити, що законодавці мали на увазі нагляд з боку прокурора за додержанням вимог Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» [4].

Певну ясність з цього приводу може дати аналіз змісту наказу Генерального прокурора України «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні» від 28.03.2019 р. №51. Відповідно до цього наказу прокурори, згідно з розподілом обов'язків, мають забезпечувати внесення відповідних відомостей до ЄРДР На керівників органів досудового розслідування органів прокуратури покладається, зокрема, організація інформаційно-аналітичної, методичної роботи з питань досудового розслідування та здійснення фіксації за допомогою технічних засобів процесуальних дій під час досудового розслідування у випадках, визначених законом; визначення слідчого (групи слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування; організація досудового розслідування, вивчення стану слідства у кримінальних провадженнях; реагування на факти порушень вимог закону слідчим; здійснення інших повноважень, передбачених КПК України [5]. Із змісту наведених повноважень прокуратури щодо організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням можна зробити висновок, що прокуратура здійснює досудове розслідування, керуючи залученими представниками інших правоохоронних органів.

Здійснення прокуратурою організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку не можна вважати суміжним із здійсненням правосуддя напрямом роботи. По суті, така діяльність є правоохоронною, контрольно-наглядовою, і більшою мірою притаманна виконавчій гілці влади.

Здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом, є напрямком, дотичним до судової гілки влади. І все ж, є певні нюанси.

Як випливає зі змісту частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» [6], прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушенню інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин має бути обґрунтована прокурором.

Верховний Суд у своїй постанові №923/129/17 відзначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а прокурор у таких випадках має виконувати субсидіарну роль, замінювати у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно. Верховний Суд зробив висновок, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду й замінювати собою належного суб'єкта владних повноважень, який може та бажає захищати інтереси держави [7].

Варто зауважити, що Венеціанська комісія у своїх висновках до законопроекту «Про прокуратуру» (2014 р.) звертала увагу, що прокуратура може виконувати функцію представництва інтересів держави в суді як виняток, за умов, що представництво стосуватиметься конкретно визначених у законі інтересів держави, таких як право власності, право на оподаткування та ін. Утім, законодавець не взяв до уваги цю слушну думку Венеціанської комісії, тим самим значно обмежив можливості прокуратури у захисті інтересів держави. У сучасних умовах незавершеності реформи адміністративно-територіального устрою України, не завжди обґрунтованого об'єднання територіальних громад, частих випадків виникнення земельних спорів між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування прокуратурі має належати важлива роль у захисті інтересів держави, публічних інтересів суспільства. Головним аргументом у цьому питанні є високий професіоналізм працівників прокуратури.

Одним із дискусійних моментів у конституційному статусі прокуратури є питання про захист прокурором інтересів громадянина.

У підпункті 9 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України встановлено, що представництво відповідно до закону прокуратурою громадян в судах у справах, провадження в яких було розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Таким чином, на певні процесуальні строки прокуратура здійснюватиме представництво відповідно до закону прокуратурою громадян в судах. Але ця функція вже не належить прокуратурі України як титульна.

Відзначимо, що Венеціанська комісія рекомендувала вилучити функцію представництва прокурором в суді інтересів громадянина з Конституції України, зважаючи на положення ст. 21 Конституції про рівність у правах всіх людей, й зауважила, що для тих, хто неспроможний захистити свої інтереси у суді (неповнолітні, недієздатні чи обмежено дієздатні), існують інститути законного представника та безоплатної правової допомоги.

З таким тлумаченням Венеціанської комісії ми не погоджуємося. Адже на прокуратуру України Законом покладено здійснення своїх функцій з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому захист прав і свобод людини безпосередньо стосується не лише власне людини, а належить до загальних інтересів суспільства та держави. У цьому питанні ми підтримуємо думку судді Конституційного Суду України І. Д. Сліденка (окрема думка щодо висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 в 158 Конституції України), що позбавляючи прокуратуру цієї функції, законодавець фактично позбавляє громадян однієї з інституційних гарантій прав і свобод. «З формальної точки зору, такий підхід суперечить частині п'ятій статті 55 Конституції України, за якою кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а отже, статтям 22 та 157 Конституції України, які не допускають змісту та обсягу існуючих прав і свобод» [8].

Слід врахувати ще момент раціональності й економічності. Якщо такий напрям діяльності держави є об'єктивно необхідний, то в інституті прокуратури були всі ресурси для його реалізації. Натомість перекладання цього напряму діяльності на інші державні інституції, як-то: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, систему органів, що надають безоплатну правову допомогу, потребує залучення ще більших ресурсів (кадрових, професійних, матеріальних тощо). І питання ефективності реалізації цього напряму іншими структурами не може не братися до уваги. Це потребує вивчення статистичних даних, складних досліджень.

Оновлення функції прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді на основі Перехідних положень Конституції України так само викликає низку запитань. Якщо прокурор має доказувати підстави для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, то з іншого боку, суб'єкт - носій державного інтересу - має опікуватися пошуком адвоката для захисту відповідного інтересу. Логічно постає питання, чи не втратить від цього публічний (державний) інтерес.

Пунктом 9 Перехідних положень Конституції України встановлено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій. Отже, нова редакція пункту9 Перехідних положень Конституції України вже не передбачає здійснення прокуратурою України функції нагляду за додержанням і застосуванням законів - загального нагляду. Утім, це не означає, що прокуратура втратила свій статус наглядового органу, щоправда сфера нагляду натепер обмежена: прокуратура здійснює нагляд за негласними та іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку.

У такому контексті компетенційно прокуратура не може бути «утиснута» в рамки якоїсь однієї з гілок влади - законодавчої, виконавчої чи судової. За змістом конституційних функцій та визначених у законодавстві повноважень, компетенція органів прокуратури є дотичною до органів всіх гілок державної влади.

Варто відзначити, що незважаючи на те, що з часу оновлення конституційного статусу прокуратури у зв'язку із внесення змін до Конституції України (2016 р.) та доповненням її статтею 131-1 пройшло чотири роки, до Закону України «Про прокуратуру» не було внесено відповідних змін. Функції і повноваження прокуратури, закріплені в Законі, є дещо ширшими, що суперечить конституційній забороні покладення на прокуратуру функцій, не передбачених в Основному Законі України.

Для глибшого розуміння соціальної ролі інституту прокуратури України, усвідомлення її місця і ролі в системі поділу влади необхідно розглянути повноваження прокуратури в інших законах України.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду здійснює свої повноваження, керуючись Конституцією України та цим Законом, на засадах верховенства права. Вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв'язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Суддю без згоди Суду не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання Судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Виключно Генеральний прокурор або особа, яка здійснює його повноваження, має право внести до Суду подання про надання згоди на затримання, утримування під вартою чи арешт Судді. Крім того, Генеральний прокурор або особа, яка здійснює його повноваження, повідомляє судді Конституційного Суду про підозру у вчиненні кримінального правопорушення [9]. Прокуратура України слугує гарантом діяльності Конституційного Суду України у тому плані, що сприяє забезпеченню незалежності і недоторканності судді Конституційного Суду.

Прокуратура України виконує свою особливу роль у зв'язку із здійсненням Верховною Радою України, в особі утворюваних нею слідчих комісій, парламентського контролю. Відповідно до Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» підставами для утворення слідчої комісії можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками (або посадовими особами, які виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об'єднань, що становлять суспільний інтерес, у тому числі: 1) повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам, охороні довкілля; 2) повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об'єднань або зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам. До участі в роботі слідчих комісій (участі у розслідуванні) можуть бути залучені працівники прокуратури України; за наявності підстав, матеріали слідчої комісії направляються до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування.

Крім того, якщо Верховній Раді України стануть відомі факти про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, Верховна Рада України може утворити слідчу комісію для перевірки відповідних фактів у порядку, визначеному ст. 170 Регламенту Верховної Ради України [10]. За наслідками роботи слідчої комісії, оригінали отриманих нею документів відповідно до рішення Верховної Ради України передаються разом із висновками і пропозиціями слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення і реагування.

Відповідно до Закону України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» Генеральний прокурор за посадою має право бути присутнім на пленарному засіданні Верховної Ради України, на якому відбувається розгляд висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії у зв'язку із процедурою усунення Президента України з поста (імпічментом) [11]. Таким чином, підтверджується роль Генерального прокурора у забезпеченні законності.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» прокуратура належить до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству [12], а також в числі інших уповноважених органів здійснює заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», таким чином, сприяючи забезпеченню гендерної рівності [13]. Утім, з огляду на обмежені повноваження прокуратури України щодо захисту прав людини, заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі вкрай обмежені.

Особлива роль органів прокуратури виявляється у взаємодії з Державним бюро розслідувань. Згідно із Законом України «Про Державне бюро розслідувань» цей орган є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції (ст. 1) [14].

Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів уповноважений здійснювати нагляд за додержанням Державним бюро розслідувань законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування (ст. 29).

Генеральний прокурор або його уповноважений заступник сприяє забезпеченню законності в процесі виявлення необґрунтованих активів, так як погоджує рішення Директора Державного бюро розслідувань або його уповноваженого заступника щодо одержання інформації від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, яка необхідна для виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах компетенції Державного бюро розслідувань (ст. 7). Крім того, прокуратура сприяє забезпеченню законності і самого ДБР (його працівників). Так, відповідно до пункту4 частини другої ст. 24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Генеральний прокурор чи його заступник має бути повідомлений підрозділом внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань про можливе вчинення працівником Державного бюро розслідувань злочину, що тягне за собою відповідне реагування.

Схожі повноваження має прокуратура в особі Генерального прокурора чи його заступника щодо можливого вчинення працівником Національного антикорупційного бюро України кримінального правопорушення згідно із Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» [15]. Для відповідного реагування Генеральний прокурор чи його заступник має бути повідомлений підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення. (ст. 27). Крім того, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові, заступнику Голови Національного агентства може бути здійснено лише Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Виключно Генеральний прокурор, його заступник або керівник Спеціалізованої анти- корупційної прокуратури мають право звернутися з клопотанням про відсторонення від посади Голови або заступника Голови Національного агентства, який підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину (ст. 9). Таким чином, прокуратура постає елементом гарантій законності дій та незалежності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Важливою є роль прокуратури України у забезпеченні законності й інших правоохоронних органів. Так, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» [16] прокурор обов'язково повідомляється про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили поліцейським (ст. 44). Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов'язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора (ст. 45). Поліцейський зобов'язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов'язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора (ст. 46).

Законом України «Про Службу безпеки України» [17] передбачено здійснення прокурором нагляду за додержанням законів підрозділами Служби безпеки України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 34).

Крім того, у зв'язку зі здійсненням Службою безпеки України, її органами і співробітниками заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності, відповідний прокурор по нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності санкціонує їх дії, пов'язані з опечатуванням архівів, кас, приміщень, інших сховищ, взяття їх під охорону, а також вилучення предметів і документів в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (пункт 6 частини другої ст. 25).

Законом України «Про Національну гвардію України» [18] передбачено, що Національна гвардія виконує свої завдання у взаємодії з органами прокуратури. Нагляд за додержанням законів у діяльності Національної гвардії України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 24).

В полі зору прокурорського нагляду є також застосування військовослужбовцями Національної гвардії України заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки. Прокурор має бути повідомлений про самостійне застосування військовослужбовцями заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування таких заходів фізичного впливу військовослужбовцями Національної гвардії України (ст. 15).

Відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України» [19] прокурор має бути повідомлений про підстави прийняття рішення органами державної прикордонної служба України про примусове повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України; про розміщення іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (ст. 19); про перебування на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ст 20).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» [20] прокурор, у числі інших, є учасником виконавчого провадження за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як учасник виконавчого провадження, прокурор має право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом, а також інші права, визначені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Заява прокурора, у разі представництва ним інтересів громадянина або держави в суді, є підставою для початку примусового виконання рішення виконавцем (ст. 26).

Відповідно до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» [21] прокурор сприяє законності у процесі судово-медичної експертизи. Відповідно до ст. 17 вказаного Закону прокурор (керівник окружної прокуратури) має бути повідомлений про вилучення анатомічних матеріалів судово-медичним експертом.

Важливим аспектом особливого статусу прокуратури та її зв'язку із судовою гілкою влади є участь у Вищій раді правосуддя. Вища рада правосуддя має на меті забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Своєю чергою, прокуратура України виконує відповідну роль у забезпеченні незалежності суддів та сприяє утвердженню верховенства права. Згідно з частиною 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [22] суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, зокрема до Генерального прокурора. Таким чином, прокуратура України в особі Генерального прокурора виступає гарантом незалежності судді. Крім того, тільки Генеральний прокурор або його заступник шляхом внесення вмотивованого клопотання може тимчасово відсторонити суддю від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також лише Генеральний прокурор або його заступник може повідомити суддю про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Тільки посадові особи прокуратури - Генеральний прокурор або його заступник, керівник регіональної прокуратури або його заступник можуть внести клопотання до суду щодо проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій (ст. 49). Отже, прокуратура України забезпечує і законність судочинства.

Висновки

За змістом конституційних функцій та визначених у законодавстві повноважень компетенція органів прокуратури є дотичною до компетенції органів усіх гілок державної влади. Водночас, цей інститут має свою конституційно-правову природу і виконує особливу роль в механізмі стримувань і противаг. Компетенційно прокуратура не може бути «утиснута» в рамки якоїсь однієї з гілок влади - законодавчої, виконавчої чи судової. Інститут прокуратури перебуває в межах регулятивного впливу конституційного принципу поділу державної влади та запровадженого в Основному Законі України механізму стримувань і противаг. За своєю соціальною роллю прокуратура України є органом забезпечення законності, а отже, і верховенства права.

Список використаних джерел

1. КосютаМ. Роль і місце прокуратури України в системі поділу влади. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 4. С. 101-113.

2. ВакароваО.В. Конституційно-правовий статус правоохоронних органів: сучасні підходи: дис. ... канд. юрид. Наук: 12.00.02. Ужгород, 2019. 260 с.

3. Окрема думка судді Конституцій ного Суду України МельникаМ.І. стосовно Висновку Конституційного Суду України від 13листопада 2019року №5-в/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nk05d710-19#Text (Дата звернення: 20.03.2020).

4. Баганець О. Аналіз приведення нормативних актів до нової редакції Основного Закону у руслі змін у судочинстві. Юридичний вісник України. 2017, 7 листопада. URL: https://yvu.com.ua/sudova-reforma-i-konstytutsiya/ (Дата звернення: 20.03.2020).

5. Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні: Наказ Генерального прокурора України від 28.03.2019 р. №51. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0363-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

6. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 р. №1697-VII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 (Дата звернення: 20.03.2020).

7. Прихована оренда. Закон і Бізнес. 26.01-01.02.2019. Випуск №3 (1405). URL: https://zib.com.ua/ua/issue/645/ (Дата звернення: 20.03.2020).

8. Окрема думка судді Конституційного Суду України СліденкаІ.Д. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/nb08d710-19#Text (Дата звернення: 20.03.2020).

9. Про Конституційний Суд України : Закон України від 13 липня 2017 р. № 2136-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

10. Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України: Закон України від 19 грудня 2019 р. №400-IX. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/400-20 (Дата звернення: 20.03.2020).

11. Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент): Закон України від 10вересня 2019року №39-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/39-20 (Дата звернення: 20.03.2020).

12. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 7 грудня 2017 р. №2229-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

13. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 8 вересня 2005 р. №2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 (Дата звернення: 20.03.2020).

14. Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12 листопада 2015 р. №794-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/794-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

15. Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14 жовтня 2014р. №1698-VII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1698-18 (Дата звернення: 20.03.2020).

16. Про Національну поліцію: Закон України від 2липня 2015 р. №580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

17. Про Службу безпеки України : Закон України від 25березня 1992 р. №2229-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 (Дата звернення: 20.03.2020).

18. Про Національну гвардію України: Закон України від 13березня 2014р. № 876-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/876-18 (Дата звернення: 20.03.2020).

19. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 р. № 661-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/661-15 (Дата звернення: 20.03.2020).

20. Про виконавче провадження : Закон України від 21квітня 1999 р. N606-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

21. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині: Закон України від 17 травня 2018року № 2427-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427- 19#Text (Дата звернення: 20.03.2020).

22. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 (Дата звернення: 20.03.2020).

References

1. Kosyuta,M. (2017). Rol' i mistse prokuratury Ukrainy v systemi podilu vlady. Naukovyy chasopys Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrainy, 4, 101-113 [in Ukrainian].

2. Vakarova,O.V. (2019). Konstytutsiyno- pravovyy status pravookhoronnykh orhaniv: suchasni pidkhody: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.02. Uzhhorod [in Ukrainian].

3. Okrema dumka suddi Konstytutsiynoho Sudu Ukrainy Mel'nyka M. I. stosovno Vysnovku Konstytutsiynoho Sudu Ukrainy vid 13 lystopada 2019 roku № 5-v/2019. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/nk05d710-19#Text (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

4. Bahanets', O. (2017). Analiz pryvedennya normatyvnykh aktiv do novoyi redaktsiyi Osnovnoho Zakonu u rusli zmin u sudochynstvi. Yurydychnyy visnyk Ukrayiny, 7lystopada. URL: https://yvu.com.ua/sudova-reforma-i-konstytutsiya/. (Last accessed: 15.03.2020) [in Ukrainian].

5. Generalnyi prokuror Ukrainy. (2019). Pro zatverdzshennia Poriadku organizatsii diyalnosti prokuroriv i slidchykh orhaniv prokuratury u kryminal'nomu provadzhenni: Nakaz № 51. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0363- 19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

6. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro prokuraturu: Zakon Ukrainy № 1697-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697- 18#Text (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

7. Prykhovana orenda. Zakon i Biznes, 26.01-01.02, Vyp. 3 (1405). URL: https:// zib.com.ua/ua/issue/645/ (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

8. Okrema dumka suddi Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny Slidenka I. D. stosovno Vysnovku Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi za konstytutsiynym zvernennyam Verkhovnoyi Rady Ukrainy pro nadannya vysnovku shchodo vidpovidnosti zakonoproektu pro vnesennya zmin do statey 76 ta 77 Konstytutsiyi Ukrainy (shchodo zmenshennya konstytutsiynoho skladu Verkhovnoyi Rady Ukrainy ta zakriplennya proportsiynoyi vyborchoyi systemy) (reyestr. №1017) vymoham statey 157 i 158 Konstytutsiyi Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/nb08d710-19#Text (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

9. Verkhovna Rada Ukrainy. (2017). Pro Constytutsiynyi Sud Ukrainy: Zakon Ukrainy №2136-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2136-19 (Last accessed: 19.02.2020) [in Ukrainian].

10. Verkhovna Rada Ukrainy. (2019). Pro tymchasovi slidchi komisiyi i tymchasovi spetsial'ni komisiyi Verkhovnoyi Rady Ukrainy: Zakon Ukrainy №400-IX. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/400-20. (Last accessed: 20.04.2020) [in Ukrainian].

11. Verkhovna Rada Ukrainy. (2019). Pro osoblyvu protseduru usunennya Prezydenta Ukrainy z posta (impichment): Zakon Ukrainy № 39-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39-20 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

12. Verkhovna Rada Ukrainy. (2017). Pro zapobihannya ta protydiyu domashn'omu nasyl'stvu: Zakon Ukrainy №2229-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

13. Verkhovna Rada Ukrainy. (2005). Pro zabezpechennya rivnykh prav ta mozhlyvostey zhinok i cholovikiv : Zakon Ukrainy № 2866-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

14. Verkhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro Derzhavne byuro rozsliduvan': Zakon Ukrainy №794-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/794-19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

15. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro Natsional'ne antykoruptsiyne byuro Ukrainy: Zakon Ukrainy №1698-VII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

16. Verkhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro Natsional'nu politsiyu: Zakon Ukrainy №580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/580-19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

17. Verkhovna Rada Ukrainy. (1992). Pro Sluzhbu bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy №2229-XII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2229-12/ (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

18. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro Natsional'nu hvardiyu Ukrainy: Zakon Ukrainy №876-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/876-18 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

19. Verkhovna Rada Ukrainy. (2003). Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrainy: Zakon Ukrainy №661-IV. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/661-15 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

20. Verkhovna Rada Ukrainy. (1999). Pro vykonavche provadzhennya: Zakon Ukrainy №606-XIV. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1404-19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

21. Verkhovna Rada Ukrainy. (2018). Pro zastosuvannya transplantatsiyi anatomichnykh materialiv lyudyni: Zakon Ukrainy №2427-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2427-19#Text (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

22. Verkhovna Rada Ukrainy. (2016). Pro sudoustriy i status suddiv: Zakon Ukrainy №1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1402-19 (Last accessed: 20.03.2020) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru