Реформування Державного бюро розслідувань у відповідності до міжнародних стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування Державного бюро розслідувань у відповідності до міжнародних стандартів

Вішок Ольга Вікторівна, викладач кафедри правового регулювання економіки ХНЕУ ім. С. Кузнеця

Анотація

У статті продемонстровані організаційні та функціональні проблеми Державного бюро розслідувань та запропоновані шляхи їх вирішення. Проаналізовані праці відомих науковців, які приділяють особливу увагу аналізу правоохоронної системи України. Вона буде корисною з методологічної та практичної сторони. Тут описана структура нового правоохоронного органу, що дозволяє читачам отримати первинні уявлення про організаційні та функціональні засади Державного бюро розслідувань.

Авторами підкреслюється неабияка актуальність запропонованої теми «Організаційні та функціональні проблеми Державного бюро розслідувань та шляхи їх вирішення». Проведено порівняння з іншими органами досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності України. Проаналізований досвід створення та функціонування подібних правоохоронних органів у найрозвинутіших країн світу. Акцентовано увагу на історії впровадження спеціалізованого правоохоронного органу, інформація щодо цього подана в правильній хронологічній послідовності та підкріплена еволюцією нормативно - правових актів.

Ця робота пропонує удосконалення суб'єктної та предметної підслідності Державного бюро розслідувань. Слід зазначити, що всі зміни, які тут запропоновані, підкріплені тими чи іншими думками досвідчених дослідників, що робить цю статтю основою для дискусій. Але автори мають власне бачення вирішення деяких проблем організації та функціонування Державного бюро розслідувань. Всі позиції авторів закріплюються посиланнями на міжнародний досвід з організації подібних правоохоронних органів та на конституційні принципи, за якими функціонують інші органи досудового розслідування.

Матеріал статті поданий логічно, послідовно, а головне доступно, без перевантаження термінами. Саме через це вона буде цікава як студентам, так і досвідченим дослідникам, які небайдуже ставляться до подальшого становлення України як правової держави. Адже як стверджують автори цієї роботи, стабільність та злагодженість національної системи правоохоронних органів, є запорукою економічної стабільності та інвестиційної респектабельності нашої країни.

Ключові слова: Державне бюро розслідувань, досудове розслідування, підслідність, оперативно-розшукова діяльність, єдиноначальність, територіальне управління, детектив, слідчий, Національне антикорупційне бюро України.

Abstract

Reform of the state bureau of investigations in accordance with international standards

Vitsiuk Olga Viktorivna, lecturer at the Department of Legal Regulation of Economics of KhNEU. S. Kuznets

The article demonstrates the organizational and functional problems of the State Bureau of Investigation and suggests ways to solve them. The works of famous scientists who pay special attention to the analysis of the law enforcement system of Ukraine are analyzed. It will be useful from a methodological and practical point of view. It describes the structure of the new law enforcement agency, which allows readers to get a basic idea of the organizational and functional principles of the State Bureau of Investigation.

The authors emphasize the great relevance of the proposed topic "Organizational and functional problems of the State Bureau of Investigation and ways to solve them." A comparison with other bodies of pre-trial investigation and operative-search activity of Ukraine is made. The experience of creation and functioning of similar law enforcement bodies in the most developed countries of the world is analyzed. Emphasis is placed on the history of the implementation of a specialized law enforcement agency, information on this is presented in the correct chronological order and supported by the evolution of regulations.

This work proposes to improve the subjective and substantive jurisdiction of the State Bureau of Investigation. It should be noted that all the changes proposed here are supported by one or another opinion of experienced researchers, which makes this article the basis for discussion. But the authors have their own vision of solving some problems of organization and functioning of the State Bureau of Investigation. All the authors' positions are reinforced by references to international experience in organizing similar law enforcement agencies and to the constitutional principles on which other pre-trial investigation bodies operate.

The material of the article is presented logically, consistently, and most importantly accessible, without overloading with time. That is why it will be of interest to both students and experienced researchers who are not indifferent to the further development of Ukraine as a state governed by the rule of law. After all, according to the authors of this work, the stability and coherence of the national law enforcement system is the key to economic stability and investment respectability of our country.

Key words: State Bureau of Investigation, pre-trial investigation, investigation, operative-search activity, single-headedness, territorial administration, detective, investigator, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine.

Постановка проблеми

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати функцію досудового розслідування відповідно до чинного законодавства до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції. Указом Президента України від 24 квітня 1997 року створено Національне бюро розслідувань, яке називають попередником Державного бюро розслідувань.

Він мав проводити досудове розслідування та оперативно -розшукові заходи щодо злочинів, що становлять більшу суспільну небезпеку. Діяла до 1999 року і припинила свою діяльність на підставі рішення Конституційного Суду України, яким попередній Указ Президента визнав неконституційним, а в березні 2016 року набув чинності Закон України «Про Державне слідство». Новостворене правоохоронне відомство запрацювало на повну лише у 2018 році і вже через два роки потребує організаційно-функціональної реформи.

Ініційований Президентом України процес перезапуску Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) дещо змінив ситуацію. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03.12.2019 р. ДБР набуло статусу правоохоронного органу, яким усунув від виконавчої влади та вчинив безпосередньо підпорядкований Президенту України (ст. 1 Закону про ДБР). Тепер Президент має можливість призначати та звільняти директора Управління та вносити організаційні зміни в структуру органу (ч. 1 ст. 9 Закону про ДБР) для прийняття рішень формально, без будь-якого впливу з боку інших осіб (п. 8 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про ДБР»).

17 вересня 2018 року в Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності відбулися відкриті слухання на тему: керівництво якого ДБР порушило проблемні питання, зокрема, щодо виконання державної програми розвитку ДБР до 2022 року, та проведення конкурсів на посади оперативного персоналу.

Особливо гостро постало питання про утворення Громадської наглядової ради, а отже, і дисциплінарної комісії ДБР. Голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко наголосив на необхідності внесення змін до Закону України «Про ДБР» щодо структури та розташування територіальних управлінь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ще до початку роботи Державного бюро розслідувань багато вітчизняних науковців вже висловили свої погляди на основні проблеми нового правоохоронного органу та запропонували своє бачення його організаційного та функціонального майбутнього. Серед них: Довжич Є.В., Лінник О.В., Мурзановська А.В., Скуліш Є.Д., Труба Р.М., Ципрюк І.В., Шостко О.Ю.

Метою статті є дослідження систем та шляхів реформування Державного бюро розслідувань таким чином, щоб їх проведення суттєво покращило українську правоохоронну систему.

Виклад основного матеріалу

З огляду на все вищезазначене, актуальною є проблема реформування Державного бюро розслідувань, вирішення якої суттєво покращить українську правоохоронну систему.

• Державне управління розслідувань призначене для запобігання, виявлення, затримання, розкриття та розслідування злочинів, скоєних:

• I. Вищі посадові особи*:

• Президент України, повноваження якого припинено;

• Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник Міністра та заступник Міністра;

• член Національної ради України з питань радіо і телебачення; Голова Держкомрадіомовлення України;

• Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України;

• Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступник;

• член Центральної виборчої комісії;

• Народний депутат України;

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник;

• Директор Національного антикорупційного офісу України;

• Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник;

• Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступник;

• Секретар Ради національної безпеки і оборони України, її перший заступник та заступник;

• Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник;

• радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

• суддя;

• співробітник правоохоронних органів;

• особа, посада якої відноситься до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до юрисдикції Національного антикорупційного управління України.

ІІ. Співробітники НАБУ та САП*:

• посадові особи Національного антикорупційного офісу України;

• заступник генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

• Інші прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

*За винятком випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до слідства детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, треті особи, які вчинили військові кримінальні злочини, крім передбачених статтею 422 КК України.

Першою і однією з основних проблем є здійснення повноважень директора Державного бюро розслідувань. Деякі дослідники схиляються до думки, що при виконанні своїх обов'язків директор буде використовувати всі управлінські функції самостійно і не матиме впливу ззовні. Як зазначив Роман Труба, принцип односпрямованості створює ефективність в системі організму в управлінні всією системою для швидкого прийняття рішень, при цьому затримки не допускаються. Підкреслюється, що ефективність у прийнятті рішень, а отже, і особиста відповідальність позитивно впливають на досудове розслідування [1, с. 2. 3. 4].

З ним не можна не погодитися, адже, наділивши керівника ДБР таким високим ступенем незалежності та його високими моральними та професійними якостями, можна досягти якісних показників у ході досудового розслідування. . Бо відповідальність за ефективність та законність усіх процесів ляже на одну людину.

Інші впевнені, що такий єдиний уряд зробить посаду голови ДБР політичною, що суперечить принципу політичного нейтралітету, закріпленому у пункті 7 частини першої статті 3 Закону України «Про державне канцелярське дослідження».

Ліннік В.О. наголошує на застосуванні принципу процесуального «погодження», який закріплений у пунктах 2, 6, 7, 9 -13 та 19 частини 1 статті 12 Закону України «Про Державне управління розслідувань». У випадках, передбачених цими пунктами, директор здійснює свої повноваження відповідно до першого заступника та його заступника. Відповідно до принципу процесуальної «узгодженості» при прийнятті деяких (особливо важливих) рішень відповідальність розподіляється між Директором та його заступниками, що унеможливлює зловживання владою окремою особою [2. с. 54]

Вважаємо, що при здійсненні повноважень директора Держрозслідування необхідно поєднувати як принцип односпрямованості, так і принцип процесуального «погодження». 2 березня 2018 року затверджено Положення про здійснення повноважень директора Державного бюро розслідувань. Згідно з цим документом визначено три шляхи поєднання односпрямованості та колективного здійснення повноважень Державного бюро розслідувань.

Таким чином, відповідно до цього Положення директор ДБР здійснює свої повноваження в такий спосіб: 1) відповідно до першого заступника та заступника; 2) за поданням директора територіального органу або начальника відділу центрального апарату ДБР; 3) особисто. Вважаємо, що таким чином можна доповнити статтю 12 Закону України «Про ДБР», додавши осіб, з якими директор повинен узгоджувати ті чи інші рішення.

Друга проблема - це організаційна складова Державного управління розслідувань. Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про Державне слідство». У містах Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві, Краматорську та Києві створено 7 територіальних управлінь, кожне з яких поширює свою юрисдикцію на невелику територію (від двох до п'яти губерній).

Відповідно до принципу територіальності слідчі органів досудового розслідування повинні звертатися за винесенням судових рішень до суду за місцезнаходженням органу досудового розслідування. Через те, що територіальні управління розташовані не в усіх обласних центрах, це гальмує хід багатьох досудових розслідувань.

Перший заступник директора ДБР Олександр Бабіков під час громадських слухань у розслідуванні Комітету Верховної Ради з питань правопорядку, тому було запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань», тобто до ст.9. Керівництво ДБР запропонувало створити територіальні відділення в усіх обласних центрах та великих містах.

Така структурна організація територіальних управлінь значно уповільнює досудове розслідування та унеможливлює оперативне реагування під час слідчих дій. Як зазначає Е.Д. Скуліш: «Використання зарубіжного досвіду має співвідноситися з національною правовою системою, її специфікою та реаліями, а не бути захопленням міцними і привабливими назвами структури». [3, с. 207].

З моменту створення Бюро державних розслідувань багато слідчих, професіоналів і журналістів порівнювали його з Федеральним бюро розслідувань США, одним з найефективніших агентств кримінальних розслідувань у світі. Щодо структури його територіальних представництв, то на даний момент існує п'ятдесят шість відділень у найбільших містах США та понад 400 установ у невеликих населених пунктах. Вважаємо, що така трирівнева структурна організація територіальних управлінь буде найбільш сприйнятливою для Держрозслідування. Саме тоді ми будемо заповнювати зміст діяльності цього зводу інструктажу, який буде таким же сильним, як і його назва.

Важливою функціональною проблемою є створення слідчо-оперативних або розшукових підрозділів у складі ДБР (за аналогією з Національним антикорупційним управлінням України (далі - НАБУ) для підвищення ефективності досудових розслідувань. Після трьох років роботи Державного бюро розслідувань досі точаться дискусії щодо того, чи доцільно розділяти функції досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності в ДБР.

На думку Мурзановської А.В., поєднання цих функцій у повноваженнях однієї особи відповідає сучасним підходам до реформування правоохоронних органів. Відповідно до якої, ідея відходу від штучного поділу влади, що існувала в радянські часи, до ідеї «універсальної правоохоронної діяльності», що відповідає міжнародній практиці правоохоронних органів багатьох розвинених країн. [ 4. с. 263].

Вважаємо, що таке об'єднання було б недоречним, оскільки слідчі ДБР перевантажені досудовою слідчою роботою. Детективи в НАБУ допустимі, оскільки кількість досудових розслідувань значно менша, ніж у ДБР, але складність справ вимагає невеликої кількості осіб, щоб не порушувати таємницю досудового розслідування. судження.

Інша проблема - розподіл повноважень між двома органами досудового розслідування: Національним антикорупційним управлінням України та Держрозслідуванням. Якщо з іншими слідчими органами проблеми конфлікту підсудності виникають нечасто, то, як зазначає Довжич Є.В.: [5. с. 86].

Частина 4 статті 216 КПК містить положення про те, що ДБР має проводити досудове розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів, суддями та вищими посадовими особами, крім випадків, віднесених до відання НАБУ [6]. Дослідник ставить під сумнів зручність паралельної роботи цих двох органів навчання [5, с. 116]. Також відповідно до п. 2 ч. 4 запропонованої статті встановлюється розслідування злочинів, скоєних посадовими особами Національного антикорупційного офісу України, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до юрисдикції детективів. . Національного антикорупційного офісу України

Вважаємо, що існування обох органів паралельно є доцільним, адже подолання корупційного злочину є пріоритетним. для нашої країни. Шостко О.Ю. У своїй статті він наводить статистику корупційних злочинів за роки до створення Національного антикорупційного офісу України. У 2014 році до суду направлено 2381 кримінальне провадження з обвинуваченнями. У 2015 році до суду передано 2441 кримінальне провадження.

У 2016 році кількість звинувачень, направлених до судів, становила 2130, у 2017 році - 2786, тобто їх кількість порівняно з 2014 роком зросла на 17% [7, с.178]. Ця статистика показала, що національна правоохоронна система потребує спеціалізованого антикорупційного органу досудового розслідування. ДБР не можна вважати таким органом, оскільки коло його розслідування є ширшим і охоплює всі правопорушення чиновників, а не лише корупційні. Тому національний законодавець розділив підсудність у пункті 2 частини 5 статті 216 Кримінально-процесуального кодексу України. Відповідно до якого: «розмір суб'єкта злочину або заподіяної ним шкоди у п'ятсот разів перевищує встановлений законом прожитковий мінімум осіб без інвалідності на момент вчинення злочину» [6].

Після подолання всіх вищезазначених проблем можна запропонувати змінити компетенцію Державного бюро розслідувань. Слідчі та оперативники ДБР є більш професійними та кваліфікованими юристами, ніж їхні колеги в Нацполіції. Це пов'язано з вимогами до посади, зокрема з досвідом роботи. Зважаючи на це, можна запропонувати передати розслідування по боротьбі з організованою злочинністю з Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції до окремого слідчого управління ДБР.

Цюприк І.В. стверджує, що боротьба із серійною та груповою злочинністю буде ефективною, якщо її проводитимуть органи досудового розслідування та оперативно-розшукову діяльність з відповідним персоналом.

Висококваліфіковані слідчі та співробітники Державного бюро розслідувань можуть використовувати специфічні засоби та методи для виявлення та розслідування кримінальних правопорушень краще, ніж їх колеги в інших правоохоронних органах [8, с.179].

бюро розслідування правоохоронний

Висновки

Якщо поглянути на досвід розвинених країн. Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів, Федеральна кримінальна поліція Німеччини та Державна поліція Франції, оскільки вони мають більш кваліфікованих співробітників правоохоронних органів, ніж інші органи досудового розслідування, також отримали повноваження розкривати серйозні та особливо тяжкі злочини. вчинені організованими злочинними угрупованнями.

Натомість пропонуємо внести зміни до положень розділу 1 частини першої статті 5 Закону «Про Державне розслідування» таким чином, щоб розслідувати злочини, вчинені посадовими особами безпосередньо під час виконання службових обов'язків. Подальше вдосконалення організаційно-функціональних аспектів Державного бюро розслідувань на засадах законності, справедливості, розумності та верховенства права забезпечить стабільну правоохоронну систему, а отже, клімат сприятливого інвестування та стабільну економічну ситуацію в країні. країна.

Література

1. Труба Р.М. Єдиноначальність та погодження у реалізації окремих повноважень Директора ДБР /Р. М. Труба // Підприємництво, господарство і право. 2018. № 5. С. 233-237.

2. Линник О.В. Взаємодія прокурора та слідчого судді під час кримінального провадження/О. В. Линник// Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2016. Вип. 1. С. 52-57.

3. Скулиш Є.Д. Проблемні питання створення Державного бюро розслідувань. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 4. С. 205-215.

4. Мурзановська А.В. Державне бюро розслідувань: окремі аспекти підвищення ефективності досудового розслідування / А.В. Мурзановська //Державне бюро розслідувань: на шляху розбудови: матер. Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Одеса, 16 червня 2018 р.) / редкол.: Г. О. Ульянова (голов. ред.), В.М. Дрьомін, Є.Л. Стрельцов [та ін.] ; НУ «ОЮА»: Юридична література, 2018. С. 261-265.

5. Довжич Є. В. Правові основи діяльності детектива Національного антикорупційного бюро України: дис. канд. юрид. наук:12.00.09. Харків, 2019. 224 с.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04 2012 р. № 4651-VI.

7. Шостко О.Ю. Стан і тенденції виявлення кримінальних корупційних правопорушень в Україні / О.Ю. Шостко // Проблеми законності. 2018. Вип. 141. С. 175-184.

8. Цюприк І.В. Перспективи функціонування ДБР як суб'єкта боротьби з організованою злочинністю / І.В. Цюприк // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 177-185.

References

1. Truba R.M. (2018). Yedynonachalnist ta pohodzhennia u realizatsii okremykh povnovazhen Dyrektora DBR [Unanimity and coordination in the implementation of certain powers of the Director of the DBR] Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law, 5, 233-237 [in Ukrainian].

2. Lynnyk O.V. (2016). Vzaiemodiia prokurora ta slidchoho suddi pid chas kryminalnoho provadzhennia [Interaction between the prosecutor and the investigating judge during criminal proceedings]. Mizhnarodnyi yurydychnyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy - International Legal Bulletin: a collection of scientific papers of the National University of State Tax Service of Ukraine, 1, 52-57 [in Ukrainian].

3. Skulysh Ye.D. (2013). Problemni pytannia stvorennia Derzhavnoho biuro rozsliduvan [Problematic issues of establishing the State Bureau of Investigation]. VisnykNatsionalnoi akademii

pravovykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4, 205215 [in Ukrainian].

4. Murzanovska A.V. (2018). Derzhavne biuro rozsliduvan: okremi aspekty pidvyshchennia efektyvnosti dosudovoho rozsliduvannia [State Bureau of Investigation: Some Aspects of Improving the Effectiveness of Pre-Trial Investigations]. Derzhavne biuro rozsliduvan: na shliakhu rozbudovy: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 16 chervnia 2018 r.) - State Bureau of Investigation: on the way to development: materials of the International scientific-practical conference (m. Odesa, 16 chervnia 2018 r.). NU «OIuA»: Yurydychna literatura. pp. 261-265 [in Ukrainian].

5. Dovzhych Ye.V. (2019). Pravovi osnovy diialnosti detektyva Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy [Legal bases of activity of the detective of the National anticorruption bureau of Ukraine]: dys. kand. yuryd. nauk:12.00.09. Kharkiv. pp. 224 [in Ukrainian].

6. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13.04 2012 r. № 4651-VI. Data onovlennia 17.03.2020. [in Ukrainian].

7. Shostko O.Iu. (2018) . Stan i tendentsii vyiavlennia kryminalnykh koruptsiinykh pravoporushen v Ukraini [Status and trends in detecting criminal corruption offenses in Ukraine]. Problemy zakonnosti - Problems of legality, 141, 175-184 [in Ukrainian].

8. Tsiupryk I.V. (2016). Perspektyvy funktsionuvannia DBR yak subiekta borotby z orhanizovanoiu zlochynnistiu [Prospects for the functioning of the DBR as a subject in the fight against organized crime]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 2, 177-185 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru