Інституціональні аспекти формування земель авіаційного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституціональні аспекти формування земель авіаційного транспорту

Новаковська Ірина Олексіївна, доктор економічних наук, член- кореспондент НААН України, професор, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Іщенко Наталія Федорівна, доктор філософії за спеціальністю "Економіка", доцент, Національний авіаційний університет, м. Київ,

Стецюк Михайло Петрович, кандидат економічних наук, доцент, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

Розглянуто розвиток транспортної інфраструктури, складовою якої є авіаційний транспорт України. Досліджено процес реформування земельних відносин, об'єктом яких є як землі авіаційного транспорту так, і законодавча база щодо інтеграції транспортної інфраструктури України до країн Європейського Союзу. Визначено, що земля виступає просторовим базисом у сфері авіаційного транспорту, наземна база якого активно розвивається, оскільки постають все більш високі вимоги щодо безпечного та комфортного забезпечення перевезень. Проведено аналіз земельного законодавства та наукових джерел, який свідчить про те, що проблема неправомірного формування класифікації видів цільового призначення категорій земель, об'єднаних лише за принципом використання землі, як просторового базису для функціонування та розміщення об'єктів різних галузей, не має достатнього обґрунтування. Розглянуто правовий режим земель авіаційного транспорту та встановлено, що він відрізняється від правових особливостей земель інших видів транспорту. Насамперед, функціонування цієї підкатегорії земель полягає у взаємодії на ній як наземного, так і повітряного транспорту. Тобто, щоб розпочалася будь-яка діяльність над поверхнею землі, потрібно організувати низку планувальних, прогнозувальних та проектувальних процесів авіаційного землекористування. Проаналізовано обмеження щодо земель авіаційного транспорту відповідно до діючих нормативно-правових актів. Окреслено, що державне регулювання в галузі авіації та використання повітряного простору України, регулюється Повітряним кодексом України. Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, які випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України. авіаційний транспорт законодавчий

Ключові слова: землі авіаційного транспорту, правовий режим, державне регулювання, транспортна система.

Novakovska Iryna Oleksiivna, Doctor of Economics, Corresponding Member of NAAS of Ukraine, Professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Ishchenko Natalia Fedorivna, Doctor of Philosophy in Economics, Associate Professor, National Aviation University, Kyiv

Stetsiuk Mykhailo Petrovich, Doctor of Philosophy in Economics, Associate Professor, National Aviation University, Kyiv

INSTITUTIONAL ASPECTS OF THE FORMATION OF AVIATION TRANSPORT LANDS

Abstract. The development of transport infrastructure, the component of which is aviation transport of Ukraine has been considered. The process of reforming land relations, the object of which are both the lands of aviation transport and the legislative framework for integration transport infrastructure of Ukraine to the countries of the European Union have been studied. It has been determined that the land acts as a spatial basis in the field of aviation transport, the ground base of which is actively developing, as the requirements for safe and comfortable transportation are becoming higher. An analysis of land legislation and scientific sources is carried out, indicating that the problem of illegal formation of the classification of species for the purpose of categories of land united only on the principle of using land as a spatial basis for functioning and the placement of objects of various industries, does not have sufficient justification. The legal regime of the lands of aviation transport is considered and it is established that it differs from the legal features of other modes of transport. First of all, the functioning of this subcategory of lands lies in the interaction of both land and air transport. That is, in order for any activity to begin above the surface of the earth, it is necessary to organize a number of planning, predictive and designing processes for aviation land use. The restrictions of the lands of aviation transport in accordance with the current regulatory legal acts are analyzed. It has been determined that the state regulation in the field of aviation and the use of the airspace of Ukraine is regulated by the Air Code of Ukraine. The Territory, as a State which has acceded to the Convention on International Civil Aviation, is responsible for the fulfilment of international obligations, arising from this Convention, and for guaranteeing and creating conditions for the safety of society, protection of interests in the implementation of activities in the field of civil aviation and the use of the airspace of Ukraine.

Keywords: land of aviation transport, legal regime, state regulation, transport system.

Постановка проблеми. За сучасних умов інтеграції української транспортної структури з європейською та адаптації транспортного сектору, зокрема авіаційного до законодавства ЄС, регулювання відносин у сфері діяльності авіаційного транспорту належить до пріоритетних напрямів внутрішньої політики держави, оскільки створення правових стимулів щодо розвитку транспортної системи є одним з основних резервів підвищення добробуту суспільства, його економічного потенціалу відповідно до напрямів розвитку держави, закріплених Конституцією України [5].

Значення авіаційного транспорту в світовій економіці постійно зростає, чому сприяє як технологічний розвиток і новітні розробки в авіаційній галузі, так і глобалізація і все тісніші ділові та культурні зв'язки між різними країнами світу, тому правовий режим земель авіаційного транспорту набуває нових характеристик. Постійно зростає значення ефективного використання економічних вкладень у авіаційну галузь з точки зору досягнутого технічного рівня, технології, економіки і надійності. Враховуючи досить суттєві зміни, що відбулись за останні роки у функціонуванні авіаційної галузі України та сучасні напрями досліджень закордонних вчених, можна стверджувати, що встановлення інституціональних аспектів використання земель даної галузі, є досить важливою проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування та розвитку земель авіаційного транспорту висвітлюються такими українськими ученими як В.Б. Авер'янов, А.П. Альохін, Д.М. Бахрах, Безпалова, Ю.П. Битяк. Однак їх дослідження мають велике теоретичне та практичне значення в аспекті "державного регулювання". Питаннями екологобезпечного використання земель, в тому числі і авіаційного транспорту, в Україні присвячено наукові роботи С.В. Бойченка, О.І. Запорожця, К Бистрякова, Ш.І. Ібатулліна, А.Г. Мартина, Л.Я. Новаковського, А.Я. Сохнича, М.А. Хвесика, Д.С. Добряка та інших вчених. Та разом з тим, слід зазначити, що інституціональним аспектам саме в галузі авіаційного транспорту приділялася не значна увага, а стрімке оновлення чинної нормативно-законодавчої бази, що регулює дану сферу суспільних правовідносин, обумовлює проведення додаткових наукових пошуків.

Мета статті - дослідження особливостей інституціональних аспектів формування земель авіаційного транспорту та обґрунтування організаційних положень щодо використання земель авіаційної галузі.

Виклад основного матеріалу. За роки незалежності правовий режим земель авіаційного транспорту перебуває на етапі становлення та супроводжується удосконаленням "старих", затвердженням нових нормативно - правових актів, а також набуває нових характеристик щодо регулювання діяльності авіаційного транспорту. Тому, найбільш суттєвого значення для розвитку даної галузі мають Національна транспортна стратегія України до 2030 р. та Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2023 р., які визначають авіацію, як одну з найважливіших галузей національної економіки, стрімкий розвиток та ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації структурних перетворень, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях, забезпечення захисту національних інтересів України [8,9].

Позитивним на сьогодні є прийняття 23 грудня 2021 р Постанови Кабінету Міністрів України № 1427, якою затверджується порядок встановлення обмежень використання приаеродромної території [12].

Заслуговують уваги і зміни до Закону "Про Державний земельний кадастр", які передбачають вилучення положень стосовно здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, положення стосовно внесення до Державного земельного кадастру обмежень у використанні земель, у тому числі автоматизованого визначення меж обмежень у використанні земель; автоматичного вилучення відомостей про обмеження тощо [13].

Варто зазначити, що незмінним є склад земель авіаційного транспорту відповідно до статті 72 Земельного кодексу України, склад яких відображено на рис. 1.

Рис. Склад земель авіаційного транспорту.

Стосовно правового режиму земель транспорту, то вони обліковуються у кадастрі за окремим розділом (розділ 12), а згідно Постанови Кабінету Міністрів від 28 липня 2021 р. № 821 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", земельні ділянки транспорту класифікуються відповідно до наступних видів цільового призначення, таблиця 1.

Таблиця 1

Класифікація видів цільового призначення земель транспорту [10]

Аналіз земельного законодавства та наукових джерел свідчить про те, що проблема неправомірного формування класифікації видів цільового призначення категорій земель, об'єднаних лише за принципом використання землі, як просторового базису для функціонування та розміщення об'єктів різних галузей, не має достатнього обґрунтування.

Особливо це стосується правового режиму використання категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого цільового призначення. Як зазначається у статті 65 Земельного кодексу України, "Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, - визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності". Поняття "відповідна діяльність" об'єднує різні види економічної діяльності, цільове призначення використання земель під об'єктами кожної з видів якої має суттєві відмінності.

У складі цієї категорії земель лише підкатегорія земель транспорту включає 7 видів: землі залізничного транспорту; землі морського транспорту; землі річкового транспорту; землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства; землі авіаційного транспорту; землі трубопровідного транспорту; землі міського електротранспорту [3].

Слід зауважити, що землі вказаних видів транспорту займають 640 тис. га земель України або понад 1 % загальної території держави, що у співвідношенні з іншими категоріями є значно менше за площею, однак їх значущість досить важлива для функціонування соціально-економічного та політичного інституту державотворчої системи [5].

Правовий режим земель авіаційного транспорту дещо відрізняється від правових особливостей земель інших видів транспорту. Насамперед функціонування цієї підкатегорії земель полягає у взаємодії на ній як наземного, так і повітряного транспорту. Тобто, щоб розпочалася будь -яка діяльність над поверхнею землі, потрібно організувати низку планувальних, прогнозувальних та проектувальних процесів авіаційного землекористування, основні з яких наведено на рис. 2.

Рис. 2 Основні організаційні, планувальні, прогнозувальні та проектні процеси авіаційного землекористування

Так, ефективне та правомірне функціонування цього виду транспорту напряму залежатиме від безпосереднього планування і прогнозування використання земель та встановлення відповідних обмежень. Відповідно до наведеної вище класифікації обмежень, виокремлюють такі їх види щодо земель авіаційного транспорту (табл. 2):

Таблиця 2

Обмеження щодо земель авіаційного транспорту, встановлені нормативно - правовими актами [6, 14]

Охарактеризувавши ситуацію, що склалася на нинішній час із нормативно - встановленою класифікацією об'єктів підкатегорії земель авіаційного транспорту, на нашу думку, необхідно внести зміни для удосконалення і врегулювання окремих понять щодо обмежень використання земель авіаційної галузі.

Слід зазначити, що землі авіаційного транспорту - самостійний різновид земель, який використовують усіма видами підприємств, організацій та установ, діяльність яких спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення. Система державного регулювання в галузі авіації та використання повітряного простору України регулюється Повітряним кодексом України, який визначає що Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України. [7].

Відповідно до підпункту 5 статті 4 Повітряного кодексу України Державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту - Міністерство інфраструктури України

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (уповноважений орган з питань цивільної авіації) - Державна авіаційна служба України [7].

Досить важливим є той факт, що значення авіаційного транспорту в світовій економіці постійно зростає, чому сприяє як технологічний розвиток і новітні розробки в авіаційній галузі, так і глобалізація і все тісніші ділові та культурні зв'язки між різними країнами світу. Він позитивно впливає на розвиток туристичного бізнесу та міжнародної торгівлі. Сьогодні більше 52 % міжнародних туристичних подорожей здійснюються саме повітряним транспортом. Розвинена авіаційна галузь сприяє підвищенню інвестиційної привабливості країни і розширенню можливостей для діяльності на її території міжнародних компаній [5].

Хоча авіаційний транспорт є одним із наймолодших видів сполучення, він має як і переваги, та к і недоліки, основні з них наведено на рис. 4.

Рис. 3 Переваги та недоліки авіаційного транспорту

Головною формою територіальної організації авіатранспорту є авіатранспортна система, однією з інтегративних форм якої в Україні є регіональна авіатранспортна система. Це взаємопов'язана (у виробничо - технологічному та управлінсько-організаційному розумінні) сукупність авіатранспортних пунктів, центрів (аеропортів та аеродромів разом із супутніми об'єктами), вузлів та авіаліній в межах цілісної в природно-господарському розумінні території.

Прагнення держави забезпечити розвиток експорту транспортних послуг, ефективніше використовувати транзитний потенціал, підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного транспорту на міжнародному ринку транспортних послуг може бути реалізовано шляхом інтеграції українських авіатранспортних підприємств до ринку транспортних послуг країн Європейського Союзу.

Функціонування галузі авіаційного транспорту, пов'язане з реалізацією як внутрішніх, так і зовнішніх функцій держави, є важливою складовою частиною національної економіки, особливо в поточній ситуації щодо поширення коронавірусу СОУТО-19. З впровадженням суворих карантинних заходів через закриття державних кордонів, призупиненням міжнародного та внутрішнього регулярного пасажирського авіасполучення обсяги повітряного руху в Україні значно зменшилися, підприємства авіаційної галузі постають перед безпрецедентними викликами. Тому належне фінансове забезпечення даної сфери суспільних відносин слід розглядати як одне з першочергових завдань, реалізація якого повинна здійснюватися під час державного регулювання даної галузі. [5].

Досить важливим моментом для розвитку авіаційного транспорту у Європейському Союзі є підписання угоди між Україною та Європейським Союзом про спільний авіаційний простір 12 жовтня 2021 року У межах 23-го Саміту Україна - ЄС. Документ передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил. Йдеться, зокрема, про безпеку польотів, авіаційну безпеку, організацію повітряного руху, гармонізацію соціальної сфери та захисту довкілля.

Підписання угоди забезпечить поглиблення співпраці у сфері авіаційного транспорту, серед іншого - в контексті промислового співробітництва, та розвиток чинної системи угод про повітряне сполучення з метою поглиблення економічних, культурних і транспортних зв'язків між Україною та державами - членами ЄС. А також забезпечить правову базу для співпраці у науковій і науково-технічній сфері та створить передумови, необхідні для прискорення становлення України як впливової європейської держави шляхом розширення міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечить необхідні кроки для інтеграції нашої країни до Європейського дослідницького простору.

Висновки

Охарактеризувавши основні аспекти інституціонального формування земель авіаційного транспорту та авіаційної галузі в цілому, можна зробити висновок, що головною передумовою їх реалізації є використання земельно-ресурсного потенціалу, або просторового базису, яке передбачає:

- державне регулювання правового режиму використання земель авіаційного транспорту, а саме захисту від зміни цільового використання чи незаконної забудови земель навколо аеропортів, потрібних для розбудови інфраструктури аеропортів впродовж найближчих 20-30 років;

- проведення інвентаризації земель аеропортів (аеродромів), інвентаризації аеродромів України задля їх збереження та використання для "лоу-кост"- перевезень та/або авіацією загального призначення;

- вжиття заходів спільно з обласними державними адміністраціями для впровадження комплексного підходу до реконструкції аеропортів з урахуванням потреб у забезпеченні швидкісного наземного транспортного сполучення між аеропортами та населеними пунктами, зокрема розбудови сучасної транзитної інфраструктури;

- розроблення та прийняття пріоритетного пакету законів щодо земель авіаційного транспорту, аналогічно прийнятому в ЄС, щоб врегулювати ті аспекти, які стримують їх розвиток.

І цей комплекс робіт слід реалізувати впродовж найближчого часу, оскільки це є запорукою правого формування та державного регулювання земель авіаційного транспорту до міжнародних норм та стандартів.

Література

1. Авіаційна екологія / Бойченко С.В. та ін. Київ: НАУ, 2014. 152 с.

2. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 року № 2768-Ш// Законодавство України / ВР України. ЦДЬ: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 (дата звернення 03.02.2022).

3. Комяков О.М. Державне регулювання перехідної економіки автореф. дис.канд. екон.наук: 08.01.01. Київ, 2000. 19 с.

4. Конституція України: Закон України від 28.061996 р. № 254к/96-ВР // Законодавство України / ВР України. ЦКЬ: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр. (дата звернення 03.02.2022).

5. Новаковська І.О., Скрипник Л.Р. Проблеми класифікації та формування земель авіаційного транспорту. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. 2017. № 3. С. 46-54.

6. Повітряний кодекс України: Відомості Верховної Ради України від 18 грудня 2011 р. № 2059-УШ. иИЬ: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 (дата звернення: 10.02.2022).

7. Про схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р. Ц^: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-%D1%80. (дата звернення: 08.02.2022).

8. Про затвердження Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 126-2016-п-ВР. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/126-2016-%D0%BF. (дата звернення: 07.02.2022).

9. Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель: Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23жовтня 2010 р. № 548. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 (дата звернення: 10.14.2018).

10. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. № 233/94-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.02.2022).

11. Питання використання приаеродромної території: Постанова КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1427. URL:https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-vikoristannya-priaerodromno-a1427. (дата звернення: 05.02.2022).

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв' язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розміщено від 23 грудня 2021р. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/224309-kabmin-zminiv- poryadok-vedennya-derzhavnogo-zemelnogo-kadastru-ta-perelik-platnikh-poslug- derzhgeokadastru-dokument (дата звернення: 06.02.2022).

13. Новаковська І.О., Скрипник Л.Р. Екологобезпечне використання земель авіаційного транспорту: Монографія. - Київ. - 2020. - 276 с.

14. References:

15. Aviation ecology (2004) / Boychenko S.V. etc. [Aviatsiyna ekolohiya] Kyiv: NAU, 2014. 152 p. [in Ukrainian].

16. Zakon Ukrainy "Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi tsil'ovoyi prohramy rozvytku aeroportiv na period do 2023 roku" Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 24 lyutoho 2016 r. № 126-2016-p-VR. [Law of Ukraine "On approval of the State target program for the development of airports for the period up to 2023": Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of February 24, 2016 № 126-2016-n-VR.] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/126-2016-%D0%BF. [in Ukrainian].

17. Zemel'nyy kodeks Ukrayiny: "Zakon Ukrayiny" vid 25 zhovtnya 2001 roku № 2768-Ш [Law of Ukraine "Land Code of Ukraine": Law of Ukraine of October 25, 2001 № 2768-Ш] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14[in Ukrainian].

18. Komyakov O.M (2000) Derzhavne rehulyuvannya perekhidnoyi ekonomiky avtoref. dys.kand. ekon.nauk : 08.01.01. Kyyiv, 2000.19 s. [State regulation of the transition economy author's ref. Ph.D. Economics: 08.01.01. Kyiv], 19 p. [in Ukrainian].

19. Konstytutsiya Ukrayiny "Zakon Ukrayiny vid 28.061996 r. № 254k/96-VR" [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of 28.061996 № 254k / 96-VR // Legislation of Ukraine / VR of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: URL:: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр. [in Ukrainian].

20. Novakovs'ka I.O., Skrypnyk L.R. (2017) Problemy klasyfikatsiyi ta formuvannya zemel' aviatsiynoho transportu. [Problems of classification and formation of lands of air transport] Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel'. Land management, cadastre and land monitoring. (3), 46-54 [in Ukrainian].

21. Zakon Ukrainy "Pro skhvalennya Natsional'noyi transportnoyi stratehiyi Ukrayiny na period do 2030 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 30 travnya 2018 r. № 430-r. [On approval of the National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 30, 2018 № 430-r]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-%D1%80 [in Ukrainian].

22. Povitryanyy kodeks Ukrayiny: Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayinyvid 18 hrudnya 2011 r. № 2059-VIII. [Air Code of Ukraine: Information of the Verkhovna Rada of Ukraine of December 18, 2011 № 2059-VIII] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 [in Ukrainian].

23. Zakon Ukrainy "Pro zatverdzhennya Klasyfikatsiyi vydiv tsil'ovoho pryznachennya zemel': Nakaz Derzhavnoho komitetu Ukrayiny iz zemel'nykh resursiv vid 23zhovtnya 2010 r. № 548. [On approval of the Classification of types of land use: Order of the State Committee of Ukraine for Land Resources of October 23, 2010 № 548]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 [in Ukrainian].

24. Zakon Ukrainy "Pro transport: Zakon Ukrayiny vid 10 lystopada 1994 r. № 233/94-VR." [On Transport: Law of Ukraine of November 10, 1994 № 233/94-VR] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].

25. Zakon Ukrainy "Pytannya vykorystannya pryaerodromnoyi terytoriyi: Postanova KMU vid 23 hrudnya 2021 r. № 1427" [The issue of use of the aerodrome territory: Resolution of the Cabinet of Ministers of December 23, 2021 № 1427]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https: //www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-vikoristannya-priaerodromno-a1427 [in Ukrainian].

26. Zakon Ukrainy "Pro vnesennya zmin do deyakykh zakonodavchykh aktiv Ukrayiny shchodo perekhodu prav na zemel'nu dilyanku u zv' yazku z perekhodom prav na ob'yekt nerukhomoho mayna, yakyy na niy rozmishcheno vid 23 hrudnya 2021r." [On amendments to some legislative acts of Ukraine on the transfer of rights to land in connection with the transfer of rights to real estate, which is placed on it from December 23, 2021]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://sud.ua/en/news/publication/224309-kabmin-zminiv-poryadok-vedennya-derzhavnogo- zemelnogo-kadastru-ta-perelik-platnikh-poslug-derzhgeokadastru-dokument [in Ukrainian].

27. Novakovskaya I.O., Skrypnyk L.R. (2020). "Ekolohobezpechne vykorystannya zemel' aviatsiynoho transportu" [Environmentally friendly use of air transport lands]. Monohrafiya - Monograph, 276 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru