Аналіз наукових джерел з питань дослідження механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ З ПИТАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Палій Світлана Анатоліївна, головний фахівець відділення організації освітнього процесу заочної форми навчання, Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ,

Анотація

У статті здійснено дискурсний аналіз наукових джерел з питань дослідження механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки. Визначено особливості ефективного правового механізму взаємодії органів публічної влади щодо забезпечення інформаційної безпеки у державі та координації їх діяльності. Розглянуті характерні особливості функціонування системи національної безпеки у сфері інформаційного забезпечення, визначені основні взаємозв'язки її ключових компонентів. Обґрунтовано розроблення головних практичних заходів з метою здійснення підтримки, забезпечення охорони та захисту держави у сфері інформаційного забезпечення за рахунок впровадження особливого організаційно-правового механізму взаємодії органів публічної влади та координації їх діяльності.

Розгорнутий аналіз наукових доробків авторів наукових джерел з питань забезпечення інформаційної безпеки у державах світу дав поштовх до розгляду існуючих концептуальних підходів щодо визначення сутності інформаційної безпеки у різних вітчизняних та зарубіжних наукових колах та конкретних наукових школах. На базі досліджень наявного на сьогодні стану інституційного та нормативно-правового забезпечень національної інформаційної безпеки в Україні, проаналізовано класифікацію можливих інформаційних загроз, поділ в якій здійснюється згідно з наступними критеріями: напрями, мета, форми, засоби, способи, періодичність, об'єкти, тривалість, рівень впливу на об'єкти інформаційної безпеки. До того ж, визначено алгоритм реалізації управлінським апаратом держави заходів з метою уникнення випадків виникнення таких загроз.

Обгрунтовано порівняльний аналіз ключових компонентів політико-правових механізмів публічного адміністрування інформаційно-психологічною безпекою як в Україні, так і в країнах близького та далекого зарубіжь.

Ключові слова: інформаційна галузь, система органів публічної влади, заходи публічного адміністрування, інституціональний процес розвитку соціальної інфраструктури, створення інноваційних інформаційно -комунікаційних технологій.

Abstract

Paliy Svitlana Anatoliivna, Chief Specialist of the Department of Organization of the Educational Process of Distance Learning, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

ANALYSIS OF SCIENTIFIC SOURCES ON THE STUDY OF MECHANISMS OF THE IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF INFORMATION SECURITY

The article provides a discourse analysis of scientific sources on the study of mechanisms for implementing state policy in the field of information security. The peculiarities of the effective legal mechanism of interaction of public authorities on ensuring information security in the state and coordination of their activity are determined. The characteristic features of the functioning of the national security system in the field of information support are considered, the main interrelations of its key components are determined. The development of the main practical measures to support, ensure the protection and defense of the state in the field of information support through the introduction of a special organizational and legal mechanism of in teraction between public authorities and coordination of their activities is substantiated.

A detailed analysis of the scientific achievements of the authors of scientific sources on information security in the world gave impetus to the consideration of ex isting conceptual approaches to defining the essence of information security in various domestic and foreign scientific circles and specific scientific schools. Based on studies of the current state of institutional and regulatory support of national information security in Ukraine, the classification of possible information threats is analyzed, the division of which is carried out according to the following criteria: directions, purpose, forms, means, methods, frequency, objects, duration, level of impact on information security objects. In addition, the algorithm for the implementation of measures by the state administration to avoid such threats is defined.

The comparative analysis of key components of political and legal mechanisms of public administration of information and psychological security both in Ukraine and in the countries of near and far abroad is substantiated.

Key words: information industry, system of public authorities, measures of public administration, institutional process of social infrastructure development, creation of innovative information and communication technologies.

Постановка проблеми

Розвиток процесів глобальної інформатизації у світі призводить до охоплення даним явищем політичної, військової, економічної, промислової та інших сфер будь-якої держави. Таке поняття як інформаційна безпека, у даному процесі, виступає важливим компонентом загальної безпеки країни та стрімко розвивається по усіх державах світу.

На українських теренах, інформаційна сфера, також, відіграє істотне значення у життєдіяльності усього суспільства, має вагомий вплив на існуючу ситуацію у політичній, оборонній, економічній та інших безпекових сферах країни. У такому ракурсі, у ході технічного прогресу, вкрай необхідне збільшення рівня інформаційної безпеки, зокрема, та національної безпеки України, в цілому [1, c. 53].

У сучасних умовах, інформаційні технології та інформація виступають одними із ключових стратегічних національних ресурсів, які розкривають рівень оборонної та економічної могутностей будь-якої країни. Від рівня підготовленості до вимог сьогодення та актуальності засобів використання інформаційних ресурсів залежить розвиток різноманітних сфер життєдіяльності суспільства: управління, виробництва, оборони, транспорту, енергетики, зв'язку, фінансів, освіти, науки тощо. В умовах низького рівня захищеності національних ресурсів інформаційної сфери держави, виникає можливість витоку стратегічно важливої військової, політичної, економічної, наукової та інших видів інформації, особливо важливих для ефективного функціонування будь-якої країни світу [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Необхідно зазначити, що у процесі ефективного функціонування системи публічного адміністрування інформаційна безпека виступає важливим компонентом забезпечення національної безпеки України, яка, зокрема, забезпечує захист вищезгаданої системи від можливого виникнення інформаційно-комунікаційних викликів та загроз. До того ж, інформаційна безпека як явище, за рахунок системного характеру, дає можливість розкрити процес її забезпечення як особливий вид діяльності комплексної природи зі специфічними вимогами до його структурних параметрів [3, c. 266].

Дослідженням теоретичних та практичних аспектів реалізації державної політики безпеки в інформаційній сфері присвячено низку наукових робіт авторів, серед яких: В. Антонюк, І. Березовська, Д. Русак, О. Довгань,Т. Перун, Р. Прав, Я. Чмир та інші. Однак, у сучасних зарубіжних наукових колах, на сьогодні, актуальними виступають дослідження дискурсного поля проблематики формування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки.

Мета статті - здійснити дискурс ний аналіз наукових джерел з питань дослідження механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки.

Виклад основного матеріалу

Проведений ґрунтовний аналіз наукових джерел з питань дослідження механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки показує багатогранне різноманіття визначень поняття «інформація», серед яких можна виділити основні наукові підходи.

Так, з наукової точки зору В. Гавловського, інформація виступає як необхідний та обов'язковий атрибут усіх матеріальних тіл, а не тільки живих створінь. Із виникненням будь-яких живих організмів, як безпосередніх споживачів інформації, починається процес застосування інформаційних потоків з метою їх управління. Тобто, інформація як явище напряму пов'язане із рухом та матерією, споконвічно існує як у часі, так і в просторі [4].

У свою чергу, існує науковий підхід, за якого інформація визначається як специфічна властивість тільки живої матерії як високоорганізованої субстанції. Прихильником такого підходу можна назвати Р. Калюжного. Автор вважає, що будь-які інформаційні процеси (передача інформаційних даних та потоків) здійснюються тільки між біологічними істотами та по соціальним формам руху матерії.

У ракурсі застосування функціонального підходу, зміст поняття «інформація» можна розуміти як властивість систем, що мають змогу самоорганізовуватись, у різних середовищах та умовах (живі істоти, технічне середовище - кіберсистеми тощо), для яких характерною особливістю можна назвати наявність процесів саморегулювання за рахунок передачі, зберігання та переробки різноманітних інформаційних потоків.

Базуючись на соціальному підході, В. Ліпкан характеризує поняття «інформація» як особливий продукт життєдіяльності людства, тобто лише соціальних форм матерії. При цьому, важливо зазначити, що інформація об'єктивно існує у часі та просторі, але розкривається тільки в процесі пізнання навколишнього світу людиною [4].

Науковий доробок В. Негодченка розкриває особливу класифікацію суб'єктів реалізації інформаційної політики держави. До того ж, автор визначає обернену залежність ефективності реалізації такої політики (реформування та удосконалення заходів щодо протидії виникненню інформаційних загроз та підвищення рівня інформаційної безпеки держави) до зменшення рівня результативності роботи суб'єктів управління [5].

У частині наукових досліджень окремих авторів, а, також, різних спеціалізованих інституцій, окреслено наступний зміст поняття «інформаційна безпека»: системне явище, яке характеризує окремі компоненти інформаційної безпеки, забезпечує прогнози на перспективний розвиток усієї системи інформаційної безпеки, в цілому, і внутрішніх системних зв'язків її структурних складових, зокрема, сприяє визначенню компетенції суб'єктів захисту національної безпеки тощо. У такому концепті, визначається роль інформаційної безпеки та її місце у системі національної безпеки держави, а, також, стає можливим співвідношення інтересів міжнародної спільноти, конкретної країни та людини в інформаційній сфері [6, с. 16-17].

У дисертації В. Гурковського розкрито шляхи удосконалення публічного адміністрування сфери інформаційної безпеки держави. Зокрема, розроблений ефективний правовий механізм взаємодії органів публічної влади щодо забезпечення інформаційної безпеки у державі та координації їх діяльності; розглянуті характерні особливості функціонування системи національної безпеки у сфері інформаційного забезпечення; визначені основні взаємозв'язки її ключових компонентів; обґрунтовано розроблення головних практичних заходів з метою здійснення підтримки, забезпечення охорони та захисту держави у сфері інформаційного забезпечення за рахунок впровадження особливого організаційно - правового механізму взаємодії органів публічної влади та координації їх діяльності. Інноваційним у даній роботі є внесення до категоріально -понятійного апарату публічного адміністрування сферою інформаційної безпеки держави такого важливого поняття, як «правова підтримка загальнодержавної інформаційної безпеки» [6, с. 18-19; 7].

Дисертація Л. Євдоченка, у якій здійснений ґрунтовний аналіз наукових джерел з питань забезпечення інформаційної безпеки у державах світу, дає нам теоретичне узагальнення основних понять даного напряму, а, також, розкриває основні шляхи розробки та обґрунтування інноваційних підходів та рекомендацій до практичного застосування заходів з оптимізації структур системи з метою збільшення результативності її функціонування у процесах забезпечення державою інформаційної безпеки в Україні за умови активного формування інформаційного суспільства та глобалізаційних процесів у світі.

Розгорнутий аналіз наукового доробку автора дав поштовх до розгляду існуючих концептуальних підходів щодо визначення сутності інформаційної безпеки у різних вітчизняних та зарубіжних наукових колах та конкретних наукових школах. Також, у роботі Л. Євдоченка, на базі досліджень наявного на сьогодні стану інституційного та нормативно -правового забезпечень національної інформаційної безпеки в Україні, запропоновано напрями ефективного удосконалення процесів функціонування системи інформаційного забезпечення. Не можна не акцентувати увагу на запропонованій автором класифікації можливих інформаційних загроз, поділ в якій здійснюється згідно з наступними критеріями: напрями, мета, форми, засоби, способи, періодичність, об'єкти, тривалість, рівень впливу на об'єкти інформаційної безпеки. До того ж, визначено алгоритм реалізації управлінським апаратом держави заходів з метою уникнення випадків виникнення таких загроз.

У свою чергу, З. Коваль у дисертаційній роботі виклав досить повне теоретичне осмислення основних понять інформаційно -психологічної безпеки, а, також, запропонував інноваційні напрями вдосконалення політико-правових механізмів публічного адміністрування інформаційно-психологічною безпекою в Україні на основі застосування загальної теорії організації та системно - синергетичного підходу. На базі власних досліджень автор запропонував порівняльний аналіз ключових компонентів політико -правових механізмів публічного адміністрування інформаційно-психологічною безпекою як в Україні, так і в країнах близького та далекого зарубіжь.

У власному науковому доробку З. Коваль розглядав будь-який механізм управління як цілісну, чітко впорядковану та організовану ієрархічну систему органів публічної влади, які виконують владні повноваження , покладені на них. При цьому, автор відкидає точки зору, в яких механізм окреслено як механічне поєднання основних складових системи. На основі такого підходу автором була запропонована «Національна комплексна система державного управління інформаційно-психологічною безпекою України», яка розглядається як системний та комплексний механізм політико-правового напряму управління та оперативного реагування на можливості виникнення загроз та викликів інформаційно - психологічної природи [8, с. 4-6].

Дисертаційна робота, представлена О. Власенко [9, с. 3-5], розкриває перспективні напрями розвитку у галузі науки публічного адміністрування за рахунок здійснення концептуального аналізу механізмів державного управління захисту населення від виникнення негативних інформаційних впливів, а, також, визначення пріоритетних шляхів їх вдосконалення. Окрім цього, автором розкрита методологія, а, також, спеціальні технології для відстеження появи інформаційних впливів різного походження (інтернет, телебачення тощо) у процесі розвитку інформаційного суспільства у світі з метою забезпечення захисту населення України.

О. Власенко у власній науковій праці запропонувала авторську інноваційну модель механізму оптимізації публічного адміністрування процесами захисту населення від негативного інформаційного впливу (прикладом виступає телебачення), враховуючи майбутні перспективи, а, також, можливості виникнення недоліків та загроз.

До того ж, автором розроблена концепція публічного адміністрування у сфері захисту населення від виникнення негативних інформаційних впливів, в якій акцентовано увагу на здійсненні послідовного реформування наявного інформаційного середовища з метою формування потужного та привабливого інформаційного простору у державі.

У результаті проведеного аналізу наукових робіт із даного напряму, можна сформувати висновок, що більшість авторів акцентують увагу саме на обґрунтуванні теоретичних засад публічного адміністрування інформаційною безпекою, здійсненні аналізу, існуючих на сьогодні, наукових підходів та механізмів реалізації забезпечення інформаційної безпеки, а, також, розробленні, впровадженні інноваційних моделей для підвищення ефективності функціонування таких механізмів та застосування найдієвійших із них на практиці.

Однак, у більшості із цих досліджень відсутні розгляд ключових теоретичних аспектів щодо структурної будови, функціонального призначення системи забезпечення інформаційної безпеки у державах світу, обґрунтування інституційних та практичних основ реалізації механізмів публічного адміністрування процесами забезпечення інформаційної безпеки на українських теренах. Це, у свою чергу, заважає сформувати оптимальне системне бачення існуючих кореляційних зв'язків між структурними компонентами процесів публічного адміністрування інформаційною безпекою.

Також, необхідно зазначити, що, на сьогоднішній день, у наукових колах, існує досить широкий діапазон підходів до розуміння сутності інформаційної політики будь-якої держави, її головних компонентів та напрямів, як у практичних аспектах реалізації механізмів публічного адміністрування даною сферою, так і в теоретичній частині досліджень. Запропонована Ю. Нестеряком модель реалізації інформаційної політики у державі у процесі розвитку інформаційного суспільства у світі, містить аспекти, які акцентують увагу на підпорядкованості системи засобів масової інформації суспільству, яка має виконувати покладені на неї функції. У свою чергу, роль держави у даному процесі заключена у забезпеченні прав та свобод суспільства, в цілому, окремих громадян та особистості, зокрема, а не тільки в здійсненні прямого регулювання процесів її функціонування. Ключовою ідеєю досліджень автора виступає те, що у процесі створення інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у світі, інформація перетворилась у специфічний механізм інституціонального процесу розвитку соціальної інфраструктури.

У такому ракурсі, доцільним має стати формування нових норм та правил, а, також, зразків поведінки громадян у суспільстві, які б регулювали діяльність соціального інституту, його структурних утворень, комплексу ціннісних орієнтації, а, також, здійснювали б повноцінне забезпечення потреб особистості та застосування засобів досягнення цього [10, с. 167; 11].

У свою чергу, представники дослідницького напряму з вивчення інформаційної галузі та її основних теоретичних та практичних аспектів, А. Журавльов та А. Семенченко акцентують увагу на необхідності, на законодавчому рівні, забезпечувати чіткий та виразний розподіл наданих повноважень конкретними представникам органів публічної влади. Таке точне розмежування дасть змогу уникнути дублювання функціональних повноважень, запобігатиме виникненню конкуренції між даними органами влади та ліквідуватиме можливість розпорошення наявних ресурсів та зусиль у даній галузі.

Висновки

Отже, на мій погляд, даний різнорідний аналіз інформаційної політики держави у інституційному ракурсі дає поштовх до створення ряду державних інституцій у вітчизняній системі органів публічної влади, які б реалізовували ефективні заходи публічного адміністрування інформаційної безпеки населення та здійснювали результативне управління специфічними напрямами даної сфери державної політики.

Можна, також, зазначити, що значний науковий доробок та результати, наявних на сьогодні, досліджень вказують на продовження динамічного та безперервного процесу видозмін об'єктів та суб'єктів публічного адміністрування у сфері інформаційної безпеки держави. При цьому, такі трансформації та процеси реалізації комплексу оптимізаційних заходів у структурних параметрах системи публічного адміністрування у інформаційній сфері здійснюються через зміни структури інформаційної сфери, в цілому, а, також, на основі виникнення нових функцій у даній сфері та розмежування уже існуючих, зокрема.

інформаційний правовий влада охорона

Література

1. Григор'єв В. І. Інформаційна безпека у державному управлінні / В. І. Григор'єв // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2013. - № 4. - С. 53-55.

2. А. В. Турчак СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ Державно-управлінські студії № 5(7), 2018

3. Усик Світлана ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ Науковий вісник: Державне управління № 4(6)2020, С. 266-279

4. В. І. Шульга, СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА Ефективна економіка № 4, 2015

5. Р. Ю. Прав ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

6. О. С. Зозуля ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління 25.00.01. - теорія та історія державного управління НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ, Київ - 2017, 251 с.

7. О.С. Зозуля Дискурсивне поле дисертаційних досліджень з проблем державного управління інформаційною безпекою України Теорія та історія публічного управління № 1-2 (2728) січень-лютий 2016, С. 17-25.

8. З.В. Коваль ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління 25.00.02 - механізми державного управління Одеса-2011, 21 с.

9. О. В. Власенко МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН ВІД НЕГАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ, автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління 25.00.02 - механізми державного управління, Київ - 2012р, 23 с.

10. Твердохліб О. С. Інституційне середовище формування та реалізації інформаційної політики в Україні / О. С. Твердохліб // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія: Державне управління. - 2016. - Вип. 2. - С. 165-171.

11. Романенко Є.О Жукова І.В. В Україні знову переписали виборчий кодекс. Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи: матеріали щорічн. наук.-практ. конф. 26 березня 2020 р. Київ. Харківський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, 2020.

12. Публічне адміністрування. Англо-український словник термінів: навч. посіб. / К.

О. Ващенко, Р. Г. Щокін, Є. О. Романенко, Л. М. Акімова [уклад.]. - Київ: ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом”, 2020. - 232 с. - Бібліогр.: c. 231.

Размещено на Allbest.ru