Деякі проблеми атестації прокурорів
Виокремлення етапів атестації прокурорів, формулювання елементів, які становлять її предмет. Визначення та аналіз проблем атестації, що стосуються невизначеності її порядку, неконкретності критеріїв, за якими перевіряється професійний рівень прокурорів.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.08.2022 |
Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ АТЕСТАЦІЇ ПРОКУРОРІВ
Р.Р. Трагнюк, кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри судоустрою та прокурорської діяльності
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
Анотація
Трагнюк Р.Р.
Деякі проблеми атестації прокурорів.
У статті досліджуються проблеми атестації прокурорів, яка є засобом кадрового перезавантаження прокуратури, започаткованого у 2019 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Метою наукової статті є дослідження окремих теоретичних та практичних проблем атестації прокурорів. У статті виокремлено етапи атестації прокурорів, а також сформульовано елементи, які становлять її предмет, а саме: професійна компетентність, професійна етика та доброчесність прокурорів. Визначені та проаналізовані проблеми атестації, що стосуються невизначеності порядку атестації, неконкретності критеріїв, за якими перевіряється професійний рівень прокурорів, а також правових наслідків атестації у вигляді звільнення прокурорів.
Ключові слова: реформа прокуратури, кадрове перезавантаження, атестація прокурорів, звільнення прокурорів, служба в прокуратурі.
Аннотация
Трагнюк Р.Р.
Некоторые проблемы аттестации прокуроров.
В статье исследуются проблемы аттестации прокуроров, которая является средством кадровой перезагрузки прокуратуры, начатой в 2019 году Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно первоочередных мер по реформе органов прокуратуры». Целью научной статьи является исследование отдельных теоретических и практических проблем аттестации прокуроров. В статье выделены этапы аттестации прокуроров, а также сформулированы элементы, которые составляют ее предмет, а именно: профессиональная компетентность, профессиональная этика и добродетель прокуроров.
Определены и проанализированы проблемы аттестации, касающиеся неопределенности порядка аттестации, неконкретности критериев, по которым проверяется профессиональный уровень прокуроров, а также правовых последствий аттестации в виде увольнения прокуроров.
Ключевые слова: реформа прокуратуры, кадровое перезагрузки, аттестация прокуроров, освобождение прокуроров, служба в прокуратуре.
Abstract
Tragniuk R.R.
Some problems of attestation of prosecutors.
The article explores the problems of attestation of prosecutors, which is a means of personnel reset of the prosecutor S office, launched in 2019 by the Law of Ukraine «On Amending Some Legislative Acts of Ukraine Regarding Priority Measures for the Reform of Prosecutor's Offices.»
The purpose of the scientific article is to study certain theoretical and practical problems of attestation of prosecutors.
The article identifies the stages of attestation of prosecutors, which are 1) passing the exam in the form of anonymous testing using computer equipment in order to identify the level of knowledge and skills in applying the law; 2) passing the exam in the form of anonymous testing for general abilities and skills; 3) conducting an interview. The elements that make up its subject, namely, professional competence, professional ethics and the virtue of prosecutors, are also formulated.
An analysis of the current legislation of Ukraine, which regulates the procedure for attestation of prosecutors, made it possible to highlight its problems related to the warning of prosecutors about dismissal, the uncertainty of the procedure for certification, the specificity of the criteria by which the professional level of prosecutors is checked, as well as the legal consequences of certification in the form of dismissal of prosecutors. It is argued that this leads to the creation of prerequisites for the violation of the labor rights of prosecutors during the certification process, as well as to the dissemination of judicial practice to restore dismissed prosecutors to work in the prosecutor's office.
Key words: reform of the prosecutor's office, personnel reset, attestation of prosecutors, dismissal of prosecutors, service in the prosecutor's office.
Постановка проблеми
На сучасному етапі в Україні відбувається масштабне кадрове перезавантаження системи прокуратури, передбачене Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ)1. Засобом його здійснення слугує атестація працюючих на момент набуття чинності цим Законом прокурорів. Водночас проведення атестації виявило низку проблем, які потребують належного наукового дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика питань кадрового забезпечення прокуратури, в межах яких варто розглядати питання атестації, була предметом уваги таких дослідників, як В. С. Бабкова, П. М. Каркач, А. В. Лапкін, С. В. Подкопаєв, О. М. Толочко та ін. Разом з тим на сучасному етапі реформи прокуратури проблеми атестації проаналізовані недостатньо, що спонукає до проведення цього дослідження.
Відповідно метою наукової статті є дослідження окремих теоретичних та практичних проблем атестації прокурорів.
Виклад основного матеріалу
Як було зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону № 113-ІХ, з моменту прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р.2 в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності. Натомість, було продовжено втілення негативної практики корпоративної закритості професії прокурора Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 29.08.2019 № 1032. иЛГ: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1. (дата звернення 15.03.2021). Розробники цього законопроекту пов'язували подальше реформування органів прокуратури зі здійсненням першочергових заходів із проведення оцінки відповідності діючих прокурорів критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики, яка мала відбуватися за допомогою процедур атестації. Таким чином, як зауважують фахівці, кадрове перезавантаження є головною ціллю Закону № 113-ІХ. Саме для цього проведено переатестацію чинних прокурорів та залучення до роботи нових кадрів на конкурсних засадах Лапкін А 'Реформа прокуратури: Генпрокурор із юридичною освітою, плюс «свіжа кров», мінус військова прокуратура' (hromadske) <https://hromadske.ua/posts/reforma-prokuraturi- genprokuror-iz-yuridichnoyu-osvitoyu-plyus-svizha-krov-minus- vijskova-prokuratura>.(дата звернення 15.03.2021).
Матеріально-правову підставу для проведення атестації утворюють положення пунктів 6-17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, а також розробленого на його виконання Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221 (далі - Порядок) Порядок проходження прокурорами атестації: затв. наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 иЛЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0221900-19#Text. (дата звернення 15.03.2021), що регламентують атестацію прокурорів. Зокрема, вказані положення передбачають успішне проходження атестації як обов'язкової умови, за якої прокурори, котрі на день набрання чинності Законом № 113 -ІХ займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Водночас передбачена цими актами процедура атестації має низку проблем, що можуть поставити під сумнів результати її застосування. У зв'язку із цим варто звернути увагу на те, що на розгляді Конституційного Суду України з 18.03.2020 знаходиться конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 р. № 113-ІХ, подане 50 народними депутатами України (далі - Подання), в якому зазначається, зокрема, що прийняття Закону № 113-ІХ «обумовило звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, запровадило дуалізм правових засад організації і діяльності прокуратури України, статусу прокурорів». При цьому автори Подання обґрунтовують невідповідність Закону положенням статей 8, 9, 19, 22, 24, 43, 64, 92, 106, 131-1 Конституції України1.
Визначення поняття «атестація прокурорів» наведене у п. 1 розд. 1 Порядку як встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Загалом це визначення відповідає поняттю атестації, визначеному у ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» Конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 р. № 113-ІХ, подане 50 народними депутатами України: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/3_116_2020.pdf. (дата звернення 15.03.2021) Про професійний розвиток працівників: Закон України від 12.01.2012 №4312-УІ.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4312-17#Text. (дата звернення 15.03.2021), згідно з якими атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня. Разом із тим ці закони передбачають різні правові наслідки проходження атестації: так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. На відміну від цього, п. 19 розд. II Закону № 113-ІХ передбачають звільнення прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
При цьому згідно із п. 1-1 розд. V «Прикінцеві положення» Закону України «Про професійний розвиток працівників» його положення не поширюються на проведення атестації прокурорів, що здійснюється відповідно до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. У зв'язку з цим можна вважати, що виключення прокурорів зі сфери дії цього Закону звужує зміст та обсяг прав прокурорів та є дискримінаційним. Зокрема, цієї позиції дотримуються автори Подання, вказуючи на те, що до прийняття Закону № 113-ІХ прокурори взагалі не підлягали атестації, проте законодавець, запровадивши проведення атестації прокурорів, одночасно не поширив на них дію Закону України «Про професійний розвиток працівників», тим самим звузивши існуючий обсяг їх прав.
Розглядаючи процедуру атестації, передбачену п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та п. 6 розд. І Порядку, можна дійти висновку, що вона включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Хоча виконання цього завдання віднесено до етапу співбесіди, проте його можна вважати відносно відокремленим підетапом атестації прокурорів, оскільки в межах співбесіди відбувається перевірка й обговорення результатів виконання цього завдання, тоді як процес його виконання передує співбесіді.
Крім того, п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. У цьому вбачається порушення правил правової визначеності, адже такі додаткові етапи не передбачені законом, а їх зміст і суть є невідомими, що порушує вимоги п. 14 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України.
Предметом атестації, згідно із п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Згідно з п. 5 розд. І Порядку предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. На підставі цього можна дійти висновку, що загалом під час проведення атестації встановленню підлягають обставини, які характеризують особу прокурора в таких аспектах, як: 1) професійна компетентність; 2) професійна етика; 3) доброчесність.
При цьому важливо наголосити, що зайняття та перебування на посаді прокурора згідно із Законом України «Про прокуратуру» передбачає відповідність особи вказаним вимогам. Так, передбачена Законом № 113-ІХ під час проходження атестації перевірка повинна виходити із презумпції достатнього рівня професійної компетентності прокурора, дотримання ним професійної етики та доброчесності, оскільки у противному разі це означало б автоматичне визнання всіх прокурорів, які працювали в системі прокуратури на момент набуття ним чинності, за винятком суб'єктів, визначених у п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, некомпетентними, недоброчесними та неетичними, а отже, такими, що не відповідають займаним посадам та не можуть виконувати покладені на прокуратуру Конституцією України функції, що, вочевидь, суперечить міжнародним стандартам та чинному законодавству.
Відповідно, виходячи із презумпції професійної компетентності, доброчесності та професійної етики прокурора, процедура їх оцінки під час атестації має бути максимально чітко визначеною та такою, що виключає можливість суб'єктивної оцінки. Також це передбачає, що на прокурора не може бути покладено обов'язок доводити свою відповідність вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності, натомість, доведення невідповідності прокурора вказаним вимогам повністю покладається на кадрову комісію; усі сумніви у відповідності прокурора цим вимогам мають тлумачитися на його користь; його невідповідність цим вимогам має бути встановлена поза розумним сумнівом та підтверджена достатніми доказами.
Розглядаючи окремі аспекти, що входять до предмета атестації, слід відмітити недоліки їх формулювання. Так, звертає на себе увагу та обставина, що поняття професійної компетентності прокурора та її складові законодавчо не визначені. Зокрема, аналіз Закону України «Про прокуратуру» як основного законодавчого акта, що встановлює вимоги до прокурорів, дозволяє дійти висновку про відсутність чітко сформульованої вимоги професійної компетентності та критеріїв її визначення щодо прокурорів. При цьому ані Закон № 113-ІХ, ані Порядок не встановлюють будь-яких чітких вимог щодо професійної компетентності, яким повинен відповідати прокурор для успішного проходження ним атестації.
Перевірка професійної компетентності прокурора, як показує аналіз етапів атестації, визначених у Порядку, включає такі складові: (1) виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (здійснюється шляхом складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки); (2) визначення загальних здібностей та навичок прокурора (здійснюється шляхом складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки); (3) оцінка рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора (проводиться на підставі виконаного письмового практичного завдання). Жодних інших процедур оцінювання професійної компетентності прокурора або складових останньої Закон № 113-ІХ та Порядок не передбачають. Водночас, якщо перші два з вказаних етапів передбачають складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки, процедура якого передбачає гарантії об'єктивності, прозорості та неупередженості, то перевірка правильності виконання практичного завдання покладається на кадрову комісію та здійснюється під час проведення співбесіди. За умови відсутності будь-яких критеріїв і порядку відповідної перевірки складається ситуація, за якої здійснення такої оцінки є суб'єктивним та повністю залежить від розсуду кадрової комісії. атестація прокурор професійний рівень
Аналогічні проблеми спостерігаються й в установленні відповідності прокурора вимогам професійної етики під час проведення атестації. Варто звернути увагу, що Закон № 113-ІХ та Порядок не містять критеріїв перевірки професійної етики прокурора, порушуючи тим самим вимоги правової визначеності. Разом із тим вказівку на необхідність додержання прокурорами професійної етики містить Закон України «Про прокуратуру», відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 якого діяльність прокуратури ґрунтується на засаді неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки. Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 19 цього Закону прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. З цього можна зробити висновок, що під час проведення атестації до уваги можуть братися лише ті порушення професійної етики прокурора, які були встановлені раніше та стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак практика проведення атестації засвідчила, що відповідність прокурорів вимогам професійної етики тлумачилося членами кадрових комісій досить широко, відображаючи, зокрема, суб'єктивне сприйняття ними поняття такої етики та вимог до її додержання.
У цьому вбачається порушення вимог правової визначеності. Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях на необхідність додержання принципу правової визначеності, який передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм (абз. 3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 р. № 17-рп/2010 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010. ШВ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v017p710-10. (дата звернення 15.03.2021)). Суд вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абз. 6 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2012 р. № 2-р/2017 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» від 20 грудня 2012 р. № 2-р/2017. иКЬ: http://www. ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2-p_2017.pdf. (дата звернення 15.03.2021)). Як зазначено в п. 44 Доповіді Венеціанської Комісії «Верховенство права», принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; для досягнення цієї довіри держава повинна складати тексти законів так, щоб вони були доступними; закон має бути сформульований достатньо точно для того, щоб людина могла регулювати свою поведінку 'Верховенство права: Доповідь, схвалена Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні' (Венеція, 2526 березня 2011 року). <https://www.venice.coe.int/webforms/ documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev-ukr>. (дата звернення 15.03.2021). Отже, відсутність визначення у законі поняття професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора та їх критеріїв, а також можливість довільного їх тлумачення членами кадрової комісії під час проведення співбесіди порушує принцип правової визначеності у питанні щодо оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності під час атестації.
Висновки
Передбачена законодавством процедура атестації прокурорів має низку проблем, які ставлять під сумнів правові наслідки її застосування. Ці проблеми стосуються невизначеності порядку атестації, неконкретності критеріїв, за якими перевіряється професійний рівень прокурорів, а також правових наслідків атестації у вигляді звільнення прокурорів. Це веде до створення передумов для порушення трудових прав прокурорів в процесі атестації, що, в свою чергу, тягне за собою поширення судової практики щодо скасування наказів про звільнення прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію, та поновлення їх на посадах.
References
List of legal documents
Legislation
1. Poriadok prokhodzhennia prokuroramy atestatsii: zatv. nakazom Heneralnoho prokurora vid 03.10.2019 № 221 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0221900-19#Text (in Ukrainian).
2. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo pershocherhovykh zakhodiv iz reformy orhaniv prokuratury» № 1032 vid 29.08.2019. URL: https://w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1 (in Ukrainian).
3. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo pershocherhovykh zakhodiv iz reformy orhaniv prokuratury: Zakon Ukrainy № 113-IKh vid 19.09.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113- 20#n53.
4. Pro prokuraturu: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 № 1697-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697- 18#Text (in Ukrainian).
5. Pro profesiinyi rozvytok pratsivnykiv: Zakon Ukrainy vid 12.01.2012 № 4312-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4312-17#Text (in Ukrainian).
Cases
6. Konstytutsiine podannia shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo pershocherhovykh zakhodiv iz reformy orhaniv prokuratury» vid 19 veresnia 2019 r. № 113-IKh, podane 50 narodnymy deputatamy Ukrainy. URL: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/3_116_2020.pdf (in Ukrainian).
7. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) abzatsu vosmoho punktu 5 chastyny pershoi statti 11 Zakonu Ukrainy «Pro militsiiu» vid 29 chervnia 2010 roku № 17-rp/2010. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017p710-10 (in Ukrainian).
8. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam 49 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) punktu 7 chastyny druhoi statti 42 Zakonu Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» vid 20 hrudnia 2012 r. № 2-r/2017. URL: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2-p_2017. pdf (in Ukrainian).
Bibliography
Websites
1. 'Verkhovenstvo prava' [Rule of law]: Dopovid, skhvalena Venetsiiskoiu Komisiieiu na 86-mu plenarnomu zasidanni (Venetsiia, 25-26 bereznia 2011 r.). <https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL- AD(2011)003rev-ukr> (in Ukrainian).
2. Lapkin A, 'Reforma prokuratury: Henprokuror iz yurydychnoiu osvitoiu, plius «svizha krov», minus viiskova prokuratura' [Reform of the prosecutor's office: Prosecutor General with a legal education, plus «fresh blood,» minus the military prosecutor's office] (hromadske). <https://hromadske.ua/posts/reforma-prokuraturi-genprokuror-iz- yuridichnoyu-osvitoyu-plyus-svizha-krov-minus-vijskova-prokuratura> (in Ukrainian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Атестація - один з чинників кадрової політики у сфері державної служби. Цілі, завдання та функції атестації. Організація і проведення атестації державних службовців. Атестація посадових осіб органів місцевого самоврядування. Управління атестацією.
реферат [21,3 K], добавлен 30.11.2008Поняття, принципи та функції атестації державних службовців. Досвід її проведення в країнах Європейського Союзу, США і Канаді. Атестація держслужбовців Східних країн (Китаю та Японії). Удосконалення її механізму в умовах реформування державної служби.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 24.03.2015Основні принципи правового регулювання праці прокурорсько-слідчих працівників. Проходження служби в органах прокуратури. Винне порушення трудової дисципліни й службових обов'язків як дисциплінарна відповідальність відповідно до законодавства України.
курсовая работа [87,6 K], добавлен 11.05.2011Визначення найбільш значущих теоретичних проблем, що стосуються аліментного зобов’язання між батьками і дітьми, конкретизація на цій основі порядку вирішення низки спірних питань, які виникають у науці сімейного права та стосуються аліментних відносин.
презентация [436,6 K], добавлен 03.08.2012Зміст та мета проекту правового (локального) акта, порядок його складання і видання. Особливості кодифікаційно-довідкової роботи. Розгляд прикладів оформлення особової справи юрисконсульта та комплекту документів з проведення атестації працівника.
контрольная работа [266,5 K], добавлен 24.12.2011Класифікація робочих місць за групами. Особливості підвищення організаційного і технічного їх рівнів. Сутність і завдання атестації робочих місць. Основні методичні положення, етапи її проведення. Здійснення громадського контролю профспілок за атестацією.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 10.11.2013Визначення ключових структурних елементів правової свідомості особи. Класифікація правосвідомості в залежності від різних критеріїв. Ізольована характеристика кожного з елементів структури – правової психології, правової ідеології та правової поведінки.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 09.04.2013Дослідження проблеми та визначення порядку задоволення судами вимог кредитора за відумерлою спадщиною, наукова необхідність вивчення цієї проблематики. Визначення характеру правонаступництва при переході відумерлої спадщини до територіальної громади.
статья [23,8 K], добавлен 11.09.2017Порядок вступу до аспірантури, основні вимоги до кандидатів. Перелік документів, що подаються до вступу у аспірантуру, порядок проведення вступних іспитів. Строки та порядок затвердження теми дисертації та індивідуального плану аспіранта, видача диплому.
реферат [55,0 K], добавлен 17.11.2010Працевлаштування як засіб матеріального забезпечення та самореалізації індивідом своїх можливостей. Теоретичні питання реалізації права на працевлаштування людей з особливими потребами, аналіз законодавства. Освітній та професійний рівень інвалідів.
статья [33,4 K], добавлен 06.09.2017Аналіз репресивних методів під час боротьби з корупцією як основної економічної, політичної та соціальної проблеми на прикладі Китайської Народної Республіки. Визначення можливостей та необхідності їх застосування на практиці в сучасній Україні.
статья [22,4 K], добавлен 11.09.2017Розгляд питання державної служби в Україні та проблеми підвищення ефективності функціонування державного апарату. Визначення підходів до щорічної оцінки службовців. Аналітична діяльність працівників як усвідомлений процес вирішення професійних завдань.
реферат [22,2 K], добавлен 11.03.2014Опис типових криміналістичних ситуацій для кожного з етапів розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Удосконалення наявних положень і формулювання пропозицій щодо вирішення спірних питань у частині визначення криміналістичних ситуацій.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Судова реформа в сучасній Україні, визначення її необхідності та доцільності. Визначення недоліків в законодавстві, порядок та правила їх вилучення. Рівень підтримки реформи депутатами України. Про роль Венеціанської комісії у вирішенні даних проблем.
доклад [20,3 K], добавлен 06.12.2010Аналіз дослідження різних теоретичних підходів до визначення правового врегулювання оцінки доказів у процесі третейського розгляду. Визначення ключових критеріїв подальшого розвитку правової регламентації оцінки доказів альтернативного судочинства.
статья [43,4 K], добавлен 19.09.2017Встановлення параметрів рівноважного ціноутворення на різні категорії земель, їх диференціація - один з елементів ефективного функціонування земельного ринку. Аналіз основних етапів законодавчого регулювання питань містобудування, землекористування.
статья [16,6 K], добавлен 21.09.2017Сутність внутрішнього переконання судді з позиції правового змісту цього поняття. Роль і значення даних категорій у механізмі прийняття судового рішення. Аналіз критеріїв формування внутрішнього переконання судді, та фактори, що впливають на нього.
статья [23,4 K], добавлен 19.09.2017Виявлення цінності сучасного правопорядку в соціальній площині. Протистояння правового порядку соціальній ентропії. Аналіз правових актів який демонструє те, що соціальна цінність правового порядку підвищується в період проведення масових заходів.
статья [21,8 K], добавлен 14.08.2017Розробка теоретичних засад кримінально-правової охорони порядку одержання доказів у кримінальному провадженні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення правозастосовної практики. Аналіз об’єктивних ознак злочинів проти порядку одержання доказів.
диссертация [1,9 M], добавлен 23.03.2019Аналіз проблеми захисту інтелектуальної власності та шляхи їх подолання. Аналіз правових аспектів охорони інтелектуальної власності. Проблеми правового регулювання авторських та суміжних прав, характеристика основних напрямів подолання цих проблем.
статья [22,0 K], добавлен 19.09.2017