Проблеми регламентації ознак об’єктивної сторони складу злочину "втручання в діяльність судових органів"
Проблеми визначення в Кримінальному кодексі ознак об’єктивної сторони складу злочину "втручання у діяльність судових органів". Розгляд втручання в діяльність судді винятково як незаконний вплив на відповідного потерпілого, форми незаконного впливу.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2022 |
| Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблеми регламентації ознак об'єктивної сторони складу злочину "втручання в діяльність судових органів"
Лідія Палюх,
канд. юрид. наук, доцент,
доцент кафедри кримінального права і кримінології
Львівського національного університету імені Івана Франка
У статті розглянуто проблеми визначення в Кримінальному кодексі України (далі - КК України) ознак об'єктивної сторони складу злочину «втручання у діяльність судових органів». Автором проаналізовано зміст ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України. При цьому автор проаналізувала законодавство, судову практику, розглянула позиції, що висловлюються науковцями щодо ознак об'єктивної сторони цього складу злочину. Застосовуючи філологічне, систематичне тлумачення відповідних положень кримінального закону, з'ясовано зміст такої ознаки об'єктивної сторони складу цього злочину, як діяння.
Майже всі українські науковці розглядають втручання у діяльність судді як незаконний вплив, при цьому виділяють різні форми такого впливу. На думку автора, трактування терміна «втручання» лише як незаконного впливу на потерпілого необгрунтовано звужує значення цього терміна. Крім впливу, втручання може мати й інші форми. «Втручання»- у складі злочину, передбаченого ст. 376 КК України, може виявлятися у таких діяннях, як: 1) незаконний вплив на потерпілого; 2) вчинення у будь- якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності (наприклад, як зазначають деякі автори, створення несприятливих для судді побутових умов (організація нічних телефонних дзвінків), також втручання у діяльність може виявлятися в умисному відключенні електроенергії, інтернет-зв'язку під час судового засідання і т.п.) за умови, якщо такі діяння не містять ознак інших злочинів.
На основі аналізу наукової літератури, даних судової практики пропонується вдосконалити . 1 ст. 376 КК України. Автор підтримує висловлену в науці позицію про те, що можливі способи вчинення цього злочину у диспозиції статті 376 Кримінального кодексу України мають бути закріплені у формі відкритого переліку. При цьому у розглядуваній нормі автор пропонує передбачити таке формулювання: «Втручання в законну діяльність судді, присяжного, безпосередньо пов'язану із здійсненням судочинства, шляхом незаконного впливу, створення перешкод у здійсненні ними повноважень, <...> якщо такі діяння не містять ознак злочинів, передбачених статтями 369, 377, 378, 379, 384, 385 КК України». Це дало би змогу охопити інші випадки вчинення діянь, спрямованих на перешкоджання діяльності суду, а не лише незаконний вплив.
Ключові слова: втручання в діяльність, суддя, об'єктивна сторона складу злочину, кримінальна відповідальність, перешкоджання діяльності, незаконний вплив.
Постановка проблеми
Протягом останніх кількох років перед українською державою гостро стоїть питання забезпечення незалежності суду, зважаючи на важливість діяльності зі здійснення правосуддя для забезпечення сталого суспільного розвитку, захисту прав і свобод людини. На суспільні відносини, що забезпечують гарантії незалежності суддів у такому аспекті, як заборона втручання у здійснення судочинства, посягає злочин, передбачений ст. 376 КК України «Втручання в діяльність судових органів». Чинна редакція частини першої статті 376 КК України, де вжито формулювання «втручання в будь-якій формі в діяльність судді», породжує різні тлумачення змісту такої ознаки об'єктивної сторони зазначеного складу злочину, як діяння. У зв'язку з цим видається доцільним з'ясувати зміст цієї ознаки з точки зору чинного закону (de lege lata), а також оцінити, чи є таке формулювання відповідної кримінально-правової норми оптимальним, доцільним, чи, можливо, є потреба вдосконалити зазначену норму.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з такої теми
Проблеми кримінально-правової характеристики злочину, передбаченого ст. 376 КК України, досліджували такі українські вчені, як Ю. Александров, Г. Бершов, Є. Блажівський,А. Бойко, В. Борисов, Є. Бунін, Р. Кархут, А. Мартіросян, В. Тютюгін. Проблеми втручання в діяльність інших, крім суддів, так званих спеціальних потерпілих були предметом дослідження таких науковців, як І. Залялова, І. Ізай, І. Чуб.
Натепер більшість учених вважають, що таке діяння, як «втручання в діяльність», полягає винятково у незаконному впливі на потерпілого (Ю. Александров, Є. Блажівський, А. Бойко, І. Залялова, І. Чуб), при цьому вважають, що такий підхід до розуміння змісту цього діяння є правильним. Деякі вчені пропонують закріпити у ч. 1 ст. 376 КК України відкритий перелік форм втручання в діяльність судді (Є. Бунін); деякі науковці, навпаки, вважають, що формалізація ознак цього складу злочину є зайвою.
Мета статті
У зв'язку з цим є доцільність, застосовуючи філологічне, систематичне тлумачення, проаналізувати норму, передбачену ч. 1 ст. 376 КК України, з'ясувати зміст такого діяння, як «втручання в діяльність», у чинній редакції ч. 1 ст. 376 КК України, розглянути, яким шляхом іде судова практика у тлумаченні цієї норми. Також важливо з'ясувати, наскільки доцільним, вдалим є передбачене у ч. 1 ст. 376 КК України формулювання ознак об'єктивної сторони цього складу злочину.
Виклад основного матеріалу дослідження
Виходячи зі змісту диспозиції статті, передбаченої ч. 1 ст. 376 КК України, ознакою об'єктивної сторони цього складу злочину є діяння - втручання в будь-якій формі в діяльність судді. Практично всі українські науковці розглядають втручання в діяльність судді винятково як незаконний вплив на відповідного потерпілого, при цьому виділяють різні форми такого незаконного впливу [1, с. 31; 2, с. 9; 3, с. 589; 4, с. 9; 5, с. 1200; 6, с. 3]. Подібну позицію свого часу висловив і пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови № 8 від 13 червня 2007 року, зокрема, зазначив, що під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчи- нення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення [7].
Слід зазначити, що, на відміну від норми, передбаченої ст. 343 КК України, де в назві статті вжито формулювання «втручання в діяльність», а в диспозиції статті діяння позначено як «вплив у будь-якій формі», у назві і в диспозиції норми, передбаченої ст. 376 КК України, вжито однаковий термін - «втручання в діяльність». Тому видається, що трактування терміна втручання лише як впливу на потерпілого необґрунто- вано звужує зміст поняття «втручання». Крім впливу, втручання може мати інші прояви.
Проведене нами узагальнення судової практики у кримінальних провадженнях, що надійшли до суду з обвинувальним актом за ст. 376 КК України, дає змогу виділити такі діяння, що визначені судами як форми втручання в діяльність судді, що є ознакою об'єктивної сторони відповідного складу злочину: неконкретизовані погрози або погрози, інші за змістом, ніж у ч. 1 ст. 377 КК України (у 80% вивчених нами вироків), настирливе прохання (10%). незаконний злочин кримінальний кодекс
Злочин, передбачений ст. 376 КК України, є спеціальним видом підбурювання до злочину, передбаченого ст. 375 КК України. Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України способами підбурювання можуть бути умовляння, підкуп, погроза, примус або інші способи, за допомогою яких підбурювач схилив іншого співучасника до скоєння злочину. Виходячи з того, що норми, передбачені статтями 377-378 КК України, є спеціальними видами втручання в діяльність судді чи, відповідно, захисника чи представника особи, втручання в діяльність судді (ст. 376 КК України) може здійснюватися способами, крім тих, що зазначені у диспозиціях зазначених вище норм (настирливе умовляння, погроза (за винятком погрози вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна (ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 398 КК України)), примус, незаконна вказівка та інші способи, що стосуються такого діяння, як незаконний вплив на потерпілого. Водночас, крім незаконного впливу, втручання може здійснюватися і іншими способами, які не є спеціальними видами підбурювання до скоєння злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Слід погодитися з тим, що не може визнаватися втручанням реалізація стороною у справі своїх процесуальних прав та інтересів у визначений законом спосіб. Хоча це частково не відповідає позиції Конституційного Суду України, яку він сформулював у своєму рішенні від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011 (справа № 1-8/2011), відповідно до якого «стосовно твердження суб'єкта права на конституційне подання, що оспорювані положення Закону щодо незалежності суддів від незаконного впливу допускають можливість вчинення законного впливу, Конституційний Суд України дійшов висновку про його безпідставність, оскільки відповідно до частини другої статті 126 Конституції України забороняється вплив на суддів у будь-який спосіб» [8]. Наведемо у цьому контексті приклад із судової практики, що засвідчує спірність такої позиції.
Суддя І. районного суду Вінницької обл. О. повідомив Вищу раду правосуддя про втручання у правосуддя з боку позивача у цивільній справі. Зокрема, як ідеться у заяві, остан - ній двічі подавав відвід головуючого судді. Так, у першій заяві суд відмовив позивачу у зв'язку із безпідставністю. Однак той згодом надіслав повторну. У ній він звинуватив головуючого в справі в отриманні неправомірної винагороди від відповідача. При цьому висловив погрози судді, що в разі неприйняття потрібного рішення в заяві він буде вживати всіх заходів з метою притягнення судді до відповідальності. Суддя звернувся до прокуратури із заявою про скоєння злочину, мотивуючи її тим, що зі змісту заяви позивача чітко про- слідковується тиск на нього та поширення неправдивої інформації щодо скоєння ним злочину, отримання хабара [9].
Як видається, у такому разі відсутнє втручання в діяльність судді, оскільки позивач здійснював свої законні права у судочинстві. Така позиція висловлена і в судовій практиці. Так, зокрема, у мотивувальній частині вироку від 3 березня 2011 р. у справі № 1-162/11 Суворовський районний суд м. Херсона висловив позицію про те, що подання скарг з критикою діяльності суддів, процесуальні засоби захисту, навіть якщо вони видаються суддям настирливими чи «зухвалими», не містять ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 376 КК України [10].
О. Коробєєв, Ю. Кулешов, аналізуючи подібну норму в російському кримінальному законі, де також передбачено відповідальність за втручання в діяльність судді, зазначають, що, хоча зазначене діяння і належить до найбільш поширених злочинів проти правосуддя, його вчинення здебільшого залишається латентним через відсутність апробованого розуміння ознак розглядуваного складу злочину, зокрема, науковці ведуть мову про таке формулювання у відповідній статті кримінального закону - «втручання в діяльність», що має оціночний характер [11, с. 37].
Зважаючи на викладене вище, видається, що в диспозиції ст. 376 КК України доцільно більш формалізовано, конкретно визначити, втручання в яких саме формах у діяльність судді становить таку ознаку цього складу злочину, як діяння.
Слід зазначити, що у статтях Особливої частини КК України (в розділах V, XV, XVIII Особливої частини КК України), де встановлено відповідальність за перешкоджання діяльності певних осіб (органів), втручання в їх діяльність, визначено такі форми, в яких можуть вчинятися ці діяння: невиконання законних вимог потерпілого (ст.ст. 351, 351-1, 351-2 КК України); створення штучних перешкод у роботі (ст. 351, 351-1, 351-2 КК України); надання завідомо неправдивої інформації (ст.ст. 351, 351-1 КК України); незаконний вплив у будь-якій формі (ст. 344 КК України), вплив у будь- якій формі (ст. 343 КК України); вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності, порушення встановлених законом гарантій діяльності (ст. 397 КК України); перешкоджання здійсненню законної професійної діяльності (ст. 171 КК України).
У зв'язку із зазначеним вище Є. Бла- жівський, Є. Бунін, Р. Кархут констатують порушення вимог системності у закріпленні відповідальності за втручання в діяльність у статтях чинного КК України, а саме: розходження у назвах статей; різний підхід до визначення поняття злочину у диспозиціях цих статей [2, с. 198-199; 14, с. 9; 16, с. 8]. Є. Бунін зазначає, що у КК відсутній уніфікований законодавчий підхід до розуміння поняття «втручання», що, своєю чергою, ускладнює застосування системного методу для встановлення його змісту; КК містить такі поняття, як «вплив», «втручання» і «перешкоджання» [14, с. 9].
Отже, діяння у зазначених складах злочинів позначене як втручання, вплив у будь-якій формі або незаконний вплив, перешкоджання. Розглянемо, яке з цих понять найбільш доцільно було б передбачити для позначення діяння як ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 376 КК України, чи, можливо, загалом інше поняття. У такому разі слід звернутися до філологічного тлумачення.
Слід зазначити, що слово «втручатися» в українській мові має такі значення: самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо; брати активну участь у чомусь для припинення чого-небудь, протидіяння чому-небудь і т. ін. [12, с. 777]. Отже, термін «втручання» має смислові відтінки ближче до слова «протидія», «самочинне заняття чиїмись справами», характеризує активну діяльність безвідносно до того, чи наявний вплив на конкретну особу. Тому слід погодитися з Є. Буніним у тому, що втручання характеризується активною формою поведінки - воно полягає лише у дії [13, с. 9].
Слово «перешкоджати» має такі значення: 1) бути перепоною для чого-небудь; 2) створювати завади, заважати, забороняти кому-, чому-небудь [14, с. 322]. Отже, термін «перешкоджання» більше за своїм смисловим відтінком відображає результат, якого прагне досягнути особа, яка перешкоджає, - створити перепони у певній діяльності.
Слово «вплив» має такі значення: 1) дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета; робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що; 2) сила влади, авторитету [12, с. 751]. Отже, вплив передбачає дію стосовно іншої особи, в тому числі завдяки авторитету, владі чи іншим «дієвим» чинникам.
Зважаючи на викладене вище, можна вивести таку оптимальну модель співвідношення цих понять у ст. 376 КК України: основне діяння - втручання, яке спрямоване на перешкоджання відповідній діяльності, і способом цього діяння може виступати вплив на певну особу, також можуть бути інші способи, не пов'язані із безпосереднім впливом на іншу особу.
Загалом, слід сформулювати такі положення щодо змісту такого діяння, як «втручання», у складі злочину, передбаченого ст. 376 КК України:
1. Невиконання законних вимог судді тягне адміністративну відповідальність (ст. 185-3 КпАП України) або кримінальну відповідальність (ст. 385 КК України), а отже, не становить ознак складу злочину, передбаченого ст. 376 КК України.
2. Надання завідомо неправдивої інформації суду становить інші склади злочинів, передбачені статтями 384, 358 КК України.
3. Втручання у складі злочину, передбаченого ст. 376 КК України, може виявлятися у таких діяннях, як:
1) незаконний вплив на потерпілого (настирливе прохання, умовляння, погроза розголошення певних відомостей, обмеження прав та інтересів судді, інші види погроз (за винятком погрози вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна, відповідальність за які настає за ч. 1 ст. 377 КК України, а також за винятком виявлення наміру особи реалізувати свої права та законні інтереси у судочинстві), примус, а також інші способи (вказівка іншої службової особи, наприклад, голови суду));
2) вчинення у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності (наприклад, як зазначає Л. Лобанова, створення несприятливих для судді побутових умов (організація нічних телефонних дзвінків, ворожих акцій сусідів і т. п.) [15, с. 80], умисне відключення електроенергії, інтернет-зв'язку під час судового засідання і т.п.) за умови, якщо такі діяння не містять інших складів злочинів.
4. Таке діяння, як підкуп судді, присяжного, має кваліфікуватися за ст. 369 КК України. У разі кваліфікації таких діянь за сукупністю статей 369, 376 КК України буде наявне подвійне інкримінування, оскільки, крім власне діяння - підкупу, у ст. 369 КК України йдеться про мету - вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь- якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Таким чином, ці статті перебувають у відносинах конкуренції загальної (ст. 376 КК України) і спеціальної (ст. 369 КК України) норм.
Таким чином, у складі злочину, передбаченого ст. 376 КК України, діяння, що є ознакою його об'єктивної сторони, - втручання, - крім впливу на потерпілого, також може виявлятися і у створенні умов, що становлять перешкоди для здійснення суддею законної діяльності (повноважень) у судочинстві.
У кримінальному законодавстві низки зарубіжних країн у подібних нормах про втручання в діяльність учасників відносин судочинства і виконання судових рішень визначено такі діяння, в яких полягають різні форми втручання: підкуп, залякування, перешкоджання (ч. 5 ст. 471bis КК Іспанії), схиляння (ст. 289 КК Болгарії ), перешкоджання будь-яким способом (ст. 231 КК Литовської Республіки).
Висновки
Зважаючи на викладене вище, слід підтримати позицію Є. Буніна у тому, що можливі способи скоєння такого злочину в диспозиції статті 376 КК України слід закріпити у формі відкритого переліку. При цьому видається доцільним передбачити у частині першій статті 376 КК України таке формулювання: «Втручання в законну діяльність судді, присяжного, безпосередньо пов'язану із здійсненням судочинства, шляхом незаконного впливу, створення перешкод у здійсненні ними повноважень, <...> якщо такі діяння не містять ознак злочинів, передбачених стат- тями369,377,378,379,384,385ККУкраїни». На нашу думку, це дало би змогу охопити інші випадки вчинення діянь, спрямованих на перешкоджання діяльності суду, а не лише незаконний вплив.
Список використаних джерел:
1. Злочини проти правосуддя : навчальний посібник. / За заг. ред. проф. В.І. 1)<>|>и<'<>і::і, ііроф. В.І. Тютюгіна. Харків : Нац. ун-т «^Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2011. 160 с.
2. Кархут Р.В. Кримінальна відповідальність за втручання у діяльність судових органів за законодавством України та Республіки Польща : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2018. 231 с.
3. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник. / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін. Вид. 2-ге, переробл. та допов. За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. Київ : Атіка, 2008. 712 с.
4. Мартіросян А.Г. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2011. 17 с.
5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. і допов. Київ : ВД «Дакор», 2018. 1386 с.
6. Чуб І.М. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу: кваліфікація та відмежування від суміжних злочинів : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Харків, 2014. 20 с.
7. Про незалежність судової влади : постанова пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/v0008700-07.
8. Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011 (справа № 1-8/2011) у справі 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (кон- ституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-11.
9. Суддя Іллінецького районного суду
Вінницької обл. Олександр Олексієнко повідомив ВРП про втручання у правосуддя з боку позивача у цивільній справ. Закон і бізнес. 23.09. 29.09.2017. URL: http://zib.com.ua/ua/130189-prohannya_
pro_vidvid_suddi_mozhe_potyagnuti_na_stattyu_. html.
10. Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 3 березня 2011 р. у справі № 1-162/11. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/14036607.
11. Коробеев А., Кулешов Ю. Уголовно-правовая защита независимости правосудия. Уголовное право. 2005. № 5. С. 37-39.
12. Словник української мови: в 11 т. / ред. колег. І.К. Білодід (голова) та ін.; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Т. 1: А-В. Київ : Наукова думка, 1970. 799 с.
13. Бунін Є.О. Втручання в діяльність судових органів за Кримінальним кодексом України: аналіз складу злочину та питання кваліфікації : автореф. дис.... канд. юрид. наук : 12.00.08. Харків, 2015. 20 с.
14. Словник української мови: в 11 т. / ред. колег. І.К. Білодід (голова) та ін.; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Т. 6. П-Поїти. Київ : Наукова думка, 1975. 832 с.
15. Горелик А.С., Лобанова Л.В. Преступления против правосудия. Санкт-Петербург : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. 491 с.
16. Блажівський Є.М. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність за кримінальним правом України : автореф. дис. . канд. юрид. наук. : 12.00.08. Львів, 2010. 20 с. URL: http: // www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv / cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN =REF&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwe br&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P0 2=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21ST R=%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B6%D1%96 %D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D 0%B9%20%D0%84$.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття й ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, визначення його внутрішнього змісту. Встановлення мети і форми вини: умисел чи необережність. Дослідження змісту суб’єктивної сторони злочину за кримінальним законодавством України, Франції, Німеччини.
курсовая работа [74,4 K], добавлен 14.02.2017Форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину: умисел, необережність, змішана. Вина у кримінальному праві Франції та США. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Помилка та її кримінально-правове значення.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 29.01.2008Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012Ризики бланкетного способу визначення ознак об'єктивної сторони складу злочину (в контексті криміналізації маніпулювання на фондовому ринку). Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів. Бланкетні норми у тексті Кримінального кодексу.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 04.03.2014Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину та форми вини як обов'язкової ознаки складу злочину. Вина у формі умислу та у формі необережності, змішана (подвійна) форма вини. Визначення вини за кримінальним законодавством Німеччини та Франції.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 14.08.2010Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014Огляд проблеми неправомірної поведінки. Загальна характеристика понять "правопорушення" і "склад правопорушення", їх співвідношення з правовою нормою. Вивчення елементів складу правопорушення: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони.
курсовая работа [32,9 K], добавлен 26.08.2014Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.
статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017Дослідження кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення та основні причини розповсюдження злочинів такого типу. Стисла характеристика складу злочину, його об’єктивної та суб’єктивної сторони. Караність умисного вбивства.
курсовая работа [67,9 K], добавлен 20.09.2012Кваліфікація злочинів по елементах складу злочину. Зміст та елементи правотворчого процесу. Суб'єктивна сторона складу злочину. Правотворчість у сфері кримінального права. Роль конструктивних ознак складу злочину. Особливість процедури кваліфікації.
реферат [19,0 K], добавлен 06.11.2009Поняття та ознаки адміністративного правопорушення, його юридичний склад. Об’єкт і різновиди адміністративного правопорушення. Зміст об’єктивної сторони. Роль окремих юридичних ознак об’єктивної сторони в конструкції тієї чи іншої правової норми.
реферат [16,5 K], добавлен 03.03.2011Призначення, функції і організація діяльності Служби судових приставів в РФ. Ліцензійно-дозвільна діяльність органів внутрішніх справ у сфері обігу зброї та боєприпасів. Нагородження зброєю, дарування і спадкування зброї, її вилучення та знищення.
реферат [23,7 K], добавлен 19.04.2011Правоохоронна діяльність: поняття, сутність та ознаки. Органи, що здійснюють правоохоронну діяльність, їх загальна характеристика. Законодавство про діяльність суду, правоохоронних та правозахисних органів. Судова влада та органи, що її здійснюють.
реферат [24,9 K], добавлен 17.05.2010Забезпечення правової основи діяльності територіальних громад та її органів. Створення виконавчих органів за галузевою і функціональною ознаками. Автономність діяльності органів місцевого самоврядування, неможливість втручання інших суб’єктів влади.
реферат [16,7 K], добавлен 09.07.2009Визначення сутності поняття закінченого і незакінченого злочину та його складових. Характеристика мети злочину, його основних ознак та складу з моменту закінчення. Готування до злочину, замах на злочин та добровільна відмова при незакінченому злочині.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 24.12.2010Проблема визначення обов’язкових та факультативних ознак об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення щодо об’єкта права інтелектуальної власності. Типові порушення авторського права та суміжних прав, характеристика форм їх здійснення.
реферат [23,7 K], добавлен 09.05.2011Аналіз правил щодо кваліфікації суспільно небезпечного діяння з урахуванням віку суб’єкта складу злочину. Вік як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Знайомство з кримінально-правовим значенням віку суб’єкта складу злочину при кваліфікації.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Визначення ознак насильства та погрози як способів вчинення злочину, а також встановлення співвідношення цих понять. Аналіз і особливості збігання погрози з насильством у вигляді впливу на потерпілого, аналіз відмінностей за наслідками такого впливу.
статья [25,4 K], добавлен 19.09.2017Поняття складу злочину у кримінальному праві, функціональне навантаження й законодавче регулювання у кримінально-правових традиціях різних країн. Порівняльно-правове пізнання складу злочину за законодавством Великобританії та Сполучених Штатів Америки.
статья [25,3 K], добавлен 17.08.2017
